регистрация / вход

Права та обовязки адвоката

Реферат на тему: Права та обов’язки адвоката При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства , використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі , в інтересах якої прийняв доручення , та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого , підсудного.

Реферат на тему:

Права та обов’язки адвоката


При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно додержувати вимог чинного законодавства , використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі , в інтересах якої прийняв доручення , та відмовитись від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого , підсудного.

Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у випадках . Коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особам , інтереси яких суперечать інтересам особи , що звернулася з проханням про ведення справи , або брав участь як слідчий , особа , що провадила дізнання , прокурор , громадський обвинувач , суддя , експерт , спеціаліст , цивільний позивач і відповідач, свідок , перекладач, понятий , а також коли в розслідування або розгляді справи бере участь посадова особа , з якою адвокат перебуває в родинних стосунках.

При здійсненні професійної діяльності адвокат має право :

- представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах , підприємствах , установах і організаціях , до компетенції яких входить вирішення відповідних питань ;

- збирати відомості про факти які можуть бути використані я відповідно до чинного законодавства справах і справах про адміністративні правопорушення зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ , організацій , об’єднань , а від громадян – за їх згодою;

- ознайомлюватися на підприємствах , в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих таємниця яких охороняється законом;

- отримувати письмові висновки фахівців з питань , що потребують спеціальних знань ;

- застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства ;

- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

- бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суту клопотань і скарг;

- виконувати інші дії , передбачені законодавством.


ДОРУЧЕННЯ НАВЕДЕННЯ СПРАВ.

У юридичній літературі існує думка , що адвокат може брати на себе обов’язки щодо представництва інтересів клієнта лише в тому разі коли справа має юридичну перспективу. Так, пропонується відмовляти особі у прийнятті доручення на ведення справи у випадках , якщо : буде виявлено відсутність фактів необхідних для обгрунтування вимог або заперечень довірителя; підстави вимог або заперечень не можуть бути підтверджені доказами дозволеними законом для підтвердження правовідносин; вимоги або заперечення не охороняються законом.

Отже, пропонується приймати доручення лише з урахуванням можливості судового захисту конкретного суб’єктивного права або охоронюваного законом інтересу особи.

Якщо розглядати судову форму як безальтернативну або за бажання клієнта преважну для захисту його прав та інтересів , то для надання клієнтові вичерпної відповіді на поставлені запитання щодо перспективності його справи адвокатові необхідно провести тривалу та клопітку роботу яка насамперед визначається часом , необхідним для вивчення всіх обставин справи , документів складання заяви для звернення до суду. Крім того адвокат повинен вчинити ряд процесуальних дій щодо забезпечення доказів у справі шляхом їх витребування тощо. На цій підставі є можливість зауважити , що для вчинення певних процесуальних дій потребується наявність повноважень для звернення до відповідних органів з адвокатським запитом , що безпосередньо пов’язане із необхідністю. Укладення адвокатом з клієнтом договору про надання юридичної допомоги.

Для реальної оцінки можливості захисту прав клієнта адвокату необхідно скористатись належними йому правами , а саме: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств , установ , організацій , а від громадян – за їх згодою , а така можливість діяти в інтересах клієнтах у адвоката виникає лише після укладення відповідного договору - доручення.

За загальним правилом , адвокат не повинен братись за представництво інтересів особи , якщо він не впевнений у можливості їх захисту . Але він може укласти угоду про правову допомогу з метою з’ясування належних громадянину або юридичній особі прав та вирішення питання щодо можливості подальшого їх захисту.

У деяких випадках при прийнятті адвокатом доручення необхідна самооцінка власних знань з тих питань , на які потребується дати відповіді клієнту . Оскільки підтримувати високий рівень знань в усіх галузях права в наш час дуже важко і це пов’язано з кардинальними змінами в системі права України , тому більшість адвокатів зосереджує увагу на типових для них справах. Тому для відповідного представництва інтересів клієнта , наприклад , галузі господарського або фінансового права , адвокату може знадобитись деякий час для підготовки та здійснення представництва інтересів клієнта. Але з позиції адвокатської етики він має попередити клієнта

про необхідність такої підготовки та вирішити з ним питання про додаткову оплату даної роботи.

Якщо в інтересах клієнта останній надає адвокату певний час для підготовки його справи та бажає щоб саме цей адвокат здійснював функцію представництва його інтересів у справі , при позитивній самооцінці власних здібностей та враховуючи професійний досвід адвокат може взяти на себе обов’язок щодо участі в такій справі.

Для прийняття доручення на здійснення представництва прав та охоронюваних законом інтересів громадян адвокат має бути впевненим у можливості захисту прав та законних інтересів громадян за наявних у нього достатньої кваліфікації та відомостей , які він отримав від особи під час консультації. У разі виникнення у адвоката сумнівів у спроможності виконати власні зобов’язання , останні можуть укласти договір з окремим адвокатом або об’єднанням про передану їм повноважень та здійснення представництва цих осіб. Адвокат може представляти інтереси лише тих осіб з якими він уклав договір , о або групою осіб якщо їх права не суперечать між собою.


Підготовка до складання позовної заяви.

Складання позовної заяви є одним з завдань адвоката або іншого фахівця – юриста . Кожний юрист, на якого покладено обов’язок надання правової допомоги фізичним чи юридичним особам , повинен професійно , юридично обгрунтовано скласти позовну заяву чи інший правовий документ , добре володіти українською мовою . Поверхневий підхід , відсутність навичок складання позовної заяви приводить до надмірної тяганини , повернення або залишення її судом без розгляду , а також негативно впливає на результати її розгляду судом .

За тим наскільки змістовно , чітко , юридично грамотно складено позовну заяву можна впевнено судити про кваліфікацію та професійну підготовку її укладача. За звичай найбільш професійно ставляться до складання документів адвокати . складання кваліфікованої позовної заяви вимагає від юриста , який покликаний надавати правову допомогу, високого рівня професійної підготовки та знань норм матеріального та процесуального права. Слабка юридична підготовка окремих працівників , брак методичної літератури негативно впливають на якість підготовки правого документа .

Одержавши від клієнта відомості про фактичні обставини ( дії, події) , взаємовідносини сторін , їх процесуальну та цивільну дієздатність , а також визначившись із правовою природою спору , фахівець має вирішити питання про доцільність пред’явлення позову до суду .

Після складання позовної заяви слід застерегти клієнта , що підстав та наслідків залишення позовної заяви без розгляду або закриття справи , а також не сплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення .

Важливе значення для складання позивної заяви має встановлення кола осіб , які братимуть участь у справі на стороні як позивача , так і відповідача , необхідність притягнення третіх осіб до участі в справі.

Обов’язок доказування покладається на сторони. Тому укладач позовної заяви ( адвокат) повинен відповідально поставитись до стадії підготовки та збору певних засобів доказування для підтвердження вимог позивача. За відсутності окремих письмових доказів що мають значення для вирішення спору , фахівець має негайно витребувати їх в установленому законом порядку.

Не менш важливо правильно визначитися перед складанням позовної заяви з нормами матеріального та процесуального права. Кожна заява складена адвокатом має бути підсилена посиланням на конкретні норми чинного законодавства. Тому правова кваліфікація спірних відносин має особливе значення . Без правової оцінки укладачем позову фактичних обставин спору , сутності матеріально-правових вимог позовна заява не матиме завершення та правових наслідків.

Посилання на норми права має бути конкретним , чітким і лише на ті з них , які стосуються спірних правовідносин і предмета позову.

У разу відсутності конкретної норми закону , що регулює спірні правовідносини позовна заява має містити посилання на аналогію закону чи аналогію права з обгрунтування їх застосування

Позовна заява має бути підписана позивачем або його представником . Зазначення дати є обов’язковим. До позовної заяви додається документ підтверджуючий про сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також передбачено випадки коли заява повертається позивачеві без надання строку для усунення недоліків. Суддя повертає заяву , якщо :

-заяву подано не дієздатною особою;

-заяву від імені позивача подано особою , яка немає повноваження на ведення справи;

-позивач до відкриття у справі подав заяву про повернення йому позову;

-справа підсудна іншому суду ;

-заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або досягнення дитиною одного року без дотримання вимог , встановлених Сімейним Кодексом.

Про повернення позовної заяви суддя виносить ухвалу . Даний перелік є вичерпним . Суддя може відмовити у відкритті провадження у справі.

Про відмову у відкриття по справі або про відкриття провадження суддя постановляє ухвалу , яка невідкладно надсилається позивачеві разом з заявою та всіма доданими до неї документами. Відмова у відкритті провадження у справі позбавляє позивача повторно звернутися до суду із таким самим позовом.

Отже , виходячи з вище наведеного , складання позовної заяви є складним і важливим етапом підготовки справи до її розгляду в суді, що вимагає неухильного дотримання вимог законодавства та попередження негативних наслідків , що перешкоджають відкриттю провадження.


Відповідальність адвоката .

За порушення вимог ст. 16 Закону України “ Про адвокатуру” від 19.12.1992р. , інших актів законодавства України що регулюють діяльність адвокатури , Присяги адвоката України , рішенням дисциплінарної палати , кваліфікаційно –дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення :

- попередження ;

- зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

- анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката – члени адвокатського об’єднання регулюється також статутом відповідного об’єднання.

Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури , а видане свідоцтво анульоване у випадках :

1. Засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком законної сили;

2. Обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним ;

3. Втрата громадянства України;

4. Грубого порушення вимог закону України “Про адвокатуру” від 19.12.1992р., та інших актів законодавства України , які регулюють діяльність адвокатури , Присяги адвоката України.


Висновок.

Проходження практики дало мені змогу зрозуміти, що це дуже цікава і багатогранна професія.

За час практики я ознайомилася із найважливішим законодавчим актом адвоката з Законом України “Про адвокатуру “ від 19.12.1992р. і навчилася правильно працювати з документами , була присутня на консультаціях з різних питань з якими зверталися громадяни та юридичні особи до адвоката, також брала участь у судових засіданнях при розгляді цивільних , господарських та кримінальних справ.

Адвокат – це людина яка завжди виступає на боці справедливості і законності , надає правову допомогу в суді та інших державних органах , захист від обвинувачення , роз’яснює і дає тлумачення , допомагає вирішити громадянам і юридичним особам спір який виник між ними .

Я зрозуміла для того , щоб стати адвокатом потрібно не тільки скласти кваліфікаційний іспит для присвоєння статусу адвоката чи володіти нормами процесуального та матеріального права , а вміти перш за все знайти підхід до кожної людини , донести до неї правову думку посилаючись на різні нормативні акти і закони у вирішенні різних питань.

Виробнича практика дала мені змогу ознайомитись і поглиблено вивчити права , обов’язки та принципи діяльності адвокатури – це все дуже , дуже інтересно!!!


Список використано літератури:

1. Конституція України : Прийнята на 5-тій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р.-К.: Просвіта,1996.

2. Закон України “Про адвокатуру” від 19.12.1992р.

3. Кодекс та чинні закони України. К.-2002р.

4. Адвокатура в Україні // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.- 2000.-№ 1.

5. Адвокат у цивільному процесі: науково – практичний посібник. – К.- Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006.

6. Цивільний Кодекс України:- К.: Атіка, 2003.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий