Негативні передумови – це такі обставини, яких не має бути, щоб суддя відповідно до закону прийняв заяву. Вони передбачені законом для того, щоб не дозволити винесення суперечливих та взаємовиключаючих рішень суду:
- відповідно до п.3 ст.136 ЦПК суддя приймає заяву якщо немає постанови, рішення що набрала чинності по тотожній суперечці;
- якщо у провадженні суду немає справи по тотожній суперечці;
- якщо немає рішення товариського суду по тотожній суперечці;
Пред’явлення позову виконується поданням позовної заяви. Порядок її подання визначається встановленими в законі умовами реалізації права на пред’явлення позову. Якщо аналіз суддєю передумов дає йому відповідь на питання чи є право на пред’явлення позову, то аналіз умов дає відповідь на питання, чи правильно реалізується право на пред’явлення позову.
По наслідках, що їх тягнуть встановлені законом умови, їх можна поділити на дві групи. Порушення умов першої групи тягне відмову у прийнятті позову так само, як й порушення правил про передумови. Але на відміну від останнього відмова тут не є абсолютною перешкодою для нового звернення. До таких умов відносяться:
- відповідно до п.2 ст.136 ЦПК суддя відмовляє у прийнятті заяви, якщо зацікавленою особою не додержано встановленого для даної категорії справ порядок попереднього позасудового розгляду справ. На відміну від недодержання правил про аналогічну передумову п.2 ст.136 “працює” як умова, якщо ще не втрачена можливість поновлення даного пропуску, а саме не закінчився ще строк звернення з претензією;
- якщо справа не підсудна даному суду;
- подано заяву недієздатною особою ;
- якщо від імені зацікавленої особи заяву подано особою, що не має повноважень на ведення справи.
Перелік підстав для відмови в прийнятті заяви наведено у ст.136 ЦПК та він є вичерпним. [4]
При додержанні всіх вимог, що визначають право на позов та порядок пред’явлення позову, суддя приймає позовну заяву. Прийняття заяви тягне ряд матеріально-правових та процесуально-правових наслідків.
Матеріально-правові наслідки:
- переривається позовна давність;
- аліменти присуджуються з моменту подання заяви;
- добросовісному набувачу (відповідачу) відшкодовуються витрати по утриманню спірного майна у випадку його повернення;
- майно стає спірним та обмежується в обігу
Процесуально-правові наслідки:
- порушується цивільна справа;
- виникають цивільно-процесуальні правовідношення, а відповідно й передбачені законом процесуальні права та обов’язки.
Вже зараз на Україні є у достатній кількості теоретичний та практичний матеріал для того, щоб виділити вивчення питань юридичної техніки у спеціальну юридичну науку. Професіональні знання юриста потрібні не тільки, коли необхідно застосовувати закон, відновити порушене право, притягнути до відповідальності винного, але й тоді, коли треба грамотно написати правовий акт, правильно виконати слідчу дію і зафіксувати її результати.
Таким чином, значення процесуально правових норм, як у правотворчості так і у застосуванні полягає в удосконаленні діяльності різних органів і організацій, що приймають участь в управлінні суспільством. Процесуальне урегулювання цієї діяльності забезпечує недоторканість законності, підвищення відповідальності і дисципліни у посадових осіб державних органів.
1. Конституція України, 1996 рік.
2. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар.-Х.:Консум, 2000
3. Цивільний кодекс України: Науково – практичний коментар.- Одеса:Одисей, 1999
4. Збірка Постанов Пленуму Верховного Суду України з цивільних та кримінальних справ.- К.:Освіта, 1999.
5. Колодій А.М., Копєйчиков В.В. та ін. Теорія держави та права.- К.:Юрінформ, 1999.
6. Тертишніков В.І. Цивільний процес.Учбовий посібник.- Х.:Фірма “Консум”, 2001.