Смекни!
smekni.com

Ринок телевізійних програм (стр. 4 из 4)

Особливості сітки. – Переважно жорстка прив’язка до певного часу виходу блоків вечірнього мовлення. Започатковує ефір телесеріал. По формі – роман у новелах, по змісту – фільм для всієї родини. Після того, як глядач перед телеекраном, а ведучі у студії коротко згадали “не злим іронічним словом” героів теленовели, через коротку підводку йде аналітичний “Підсумок дня”. Добірку новин продовжуватимуть циклові науково-розважальні програми. Далі – студійне спілкування з гостями та глядачами на тему дня. Доверстуються вечірня програма, з огляду на пізню годину, молодіжним телесеріалом та іншим відповідним телепродуктом.

Особливості змісту. – Основу змістового наповнення покладено на підсумковий випуск новин. Тема дня: в основу також покладено принцип подієвості з дещо “послабленим” як на нічний час змістовим навантаженням.

Велика увага приділяється стилю та поведінці ведучих. Основна концепція поведінки ведучих – “ми – друзі сім’ї” ТРК “Ера” дотримується стилю подачі своєї продукції через безпосереднє спілкування з тими, хто дивиться телевізор.

“Разом починаємо день і так само, уже з іншими ведучими, глядач завершує свій день з “Ерою”. Головне чого прагнемо досягти і що значною мірою маємо – органічної єдності з глядачем”. На цей результат орієнтована робота ведучих, змістовне наповнення різноманітних блоків, стилістика подачі як інформаційних, так і інформаційно-розважальних матеріалів, включно зі студійним та музичним обрамленням.

Загалом на ТРК “Ера”’ працює близько 150 чоловік серед яких:

1. Головний редактор.

2. Заступник головного редактора.

3. журналістів.

4. Літературний редактор.

5. Випускових редактора.

4 Водії.

Відділ реклами.

Відділ PR та інші.


СТРУКТУРА ТРК “ЕРА”


Висновки

Закінчуючи нашу роботу підведемо підсумки. Тож ми можемо визначити, що: розділення функцій у організацій, які створюють телевізійну продукцію і які її транслюють – безумовно вірний шлях розвитку. Зміцнення ринку програм це оптимальне вирішення проблеми інформаційного обміну, цементуючого таку складну динамічну систему, якою є вітчизняне телебачення. Крім того розвиток ще двох ринків: ринку техніки та кадрів разом з ринком телепрограм дозволяє задовольнити запити і потреби багатьох демографічних та суспільних груп, що і сукупності становлять потенційну телеаудиторію.

На російському телепросторі компанії з виробництва телепродукції з`явилися ще в кінці 80-х років. Першою була програма “Взгляд” телекомпанії “ВИД”. За нею виникають менші компанії, ми розглянули їх на прикладі REN-TV відомої як виробника передачі “Білий попугай”, та “Обліку” – передача “ЕСЛИ…” В.Познера.

В Росії студії ТБ-продакшн існують за таким принципом: арендують приміщення і техніку, знімають передачу і продають її великому телеканалу, назразок ОРТ.

В Україні такий шлях розвитку студій ТБ-продакшн виявився недоцільним. Тому ТРК “ЕРА”, на прикладі якої ми розглядаємо українські студії ТБ-продакшн пішла іншим шляхом. Викупила час у телекомпанії УТ-1, її вранішній і вечірній ефір і започаткувала абсолютно новий для пострадянського простору продукт: передачі “Доброго ранку, Україно!” І “Доброї ночі, Україно!”

Вдало розроблена і втілена у життя концепція каналу, успішне поєднання рубрик та блоків, кропітка та плодотворна робота колективу стали основою популярності ТРК “Ера”. Працюючи як студія ТБ-продакшн телекомпанія “Ера” має всі можливості. Щоб у подальшому стати окремим телевізійним каналом. Про це свідчить не лише фінонсові показники, що дозволили компанії розширити свій ефірний час, концепція та попит споживача (глядача), а й те ,що на сьогодні ТРК “Ера” транслює не лише програми власного виробництва, а й закуповує їх у інших продакшн студій.


Список використаної літератури

1. Вартанов А. Для начала они заложили свою квартиру… // Журналіст – 1997, №1

2. Ворошилов В.В.// Журналистика и рынок СПБ 1997, С.35 – 39.

3. Здоровега В. Европейський вибір: Що брати з минулого, в чого вчитися сьогодні українським ЗМІ // Вісник Львівського університету. Серія журналістика.- 2001, вип.21, С. 15-19.

4. Іванов В. Правові засади діяльності українських мас-медіа. // Вісник Львівського університету. Серія журналістика. - 2001, вип.21.

5. Круковский В. Татьяна Меньшикова: “Я продюсер проектов, которые до меня уже “завалили” другие”… // Журналіст – 1998, - №11-12, С.35-37.

6. Кульчинський Р.По 10 роках “українізації” “українізатори” заговорили російською. // ПІК - 2000 №43, С, 11-12.

7. Мащенко І.Г. // Телебачення де факто. К. 1998. С, 5-15.

8. Мащенко І.Г. // Українське телебачення: штрихи до портрета. К. 1995.

9. Мащенко І.Г. Телебачення де юро. К. 1998.

10. Слісаренко І.ЗМІ та влада. Проблеми політичного маркетингу в Україні.// Вісник Львівського університету. Серія журналістика.- 2001, вип.21, С.92-95.

11. Любимов Б.И. Великобритания и глобализация мирового теле и радиовещания (коммерциализация) // Вестник Масковского ун-та. Сер 10 журналистика. 1999 №5,6.

12. Розанова Ю.М.Государственнаякультурная политикаи коммерческие интересы: заподноевропейские модели функционирования телевидения // Вестник Масковского ун-та. Сер 18 социология 1999 № 2. С 117-131.

13. Цвик В.Л. Формирование новой системы телекомуникаций тенденции и проблемы // Вестник Масковского ун-та . Сер 10 журналистика. 1994 № 5. С 14-17.

14.Шевченко Р.Г. Телебачення в Україні: порівняльний аналіз // Маркетинг в Україні. 2002 № 1. С 29-31.

15.Чепак Д. Українська державна пропаганда. Об`єкти і методи // Вісник Львівського університету. Серія журналістика.- 2001, вип.21, С.132-136.

16.ПІК 2000 р № 6 .С 40-41.

17.www: vid-tv

18.www:telekritika.kiev.ua.

19.www.franko.lviv.ua