Смекни!
smekni.com

Журналістська етика та українське телебачення (стр. 1 из 4)

«Журналістська етика та українське телебачення»

Вступ

Тема даної роботи «Журналістська етика та українське телебачення» стосується найважливішої проблеми: етичної поведінки журналіста, який висвітлює події кримінального характеру, який веде репортаж з місця злочину, який розповідає про дорожньо-транспортний випадок, катастрофу, про все те, де об'єктами відеоряду є наслідки цих подій, зв'язані зі смертю людей, травами, психологічною реакцією потерпілих на подію.

Дана тема представляється актуальною по цілому ряду причин.

1) По-перше, комерційний характер українського телебачення визначає той факт, що в українському телеефірі з'явилася безліч телевізійних передач, що висвітлюють тему насильства, злочинів, катастроф, - тем, що традиційно підвищують рейтингові показники телевізійних каналів, що експлуатують інтерес глядачів до подібних тем.

2) По-друге, в цьому зв'язку на екранах телевізорів з'являються багаточисельні «картинки», що ілюструють даного роду події, у яких глядач може побачити тіла загиблих, покалічених людей, їхню емоційну реакцію на все, що відбувається. При цьому найчастіше, з метою впливу на телеглядача, тележурналістами ігноруються етичні норми, порушуються межі дозволеного втручання тележурналіста в інтимну сферу життя і смерті особистості.

3) По-третє, самі етичні норми телевізійної журналістики при висвітленні тем, зазначених вище, до кінця не визначені і носять розпливчастий характер.

4) В – четвертих, на сьогодні дана тема косвено висвітлена в роботах В. Бакштановського, І. Бурича, А. Зайцева, С. Муратова, Е. Поликарпової, А. Попової, Ю. Шайгородського, однак, з огляду на її актуальність, необхідні глибокі, конкретні дослідження із проблеми етичної поведінки журналістів при розгляді тем кримінального, трагічного характеру.

Необхідно відзначити, що в останні роки на сторінках, в основному, періодичної преси, розглядаються проблеми журналістської етики взагалі і етики телевізійної журналістики, зокрема.

З даного масиву статей можна виділити статтю А. Л. Попової «Кримінальні програми на ТВ: вплив на образ сучасної України», у якій автор розкриває проблему формування перекрученого уявлення про українську дійсність у телеглядачів під впливом передач кримінальної спрямованості, піднімає проблему границь втручання тележурналіста в особисте життя громадян.

Проблема зображення сцен насильства на телебаченні і їхнього впливу на суспільну мораль, аналізується в роботі Ю. С. Шайгородського «Суспільна мораль як система цінностей».

Автор аналізує, зокрема вплив телевізійних передач кримінального характеру на систему цінностей українського суспільства.

З фундаментальних досліджень в області журналістської етики необхідно відзначити навчальний посібник з журналістської етики Європейського центра журналістики «Крок за кроком:
журналіст робить вибір». У даній роботі розглядаються різні аспекти журналістської етики, зокрема проблеми втручання журналіста в особисте життя громадян у процесі роботи над репортажами з місць злочину, катастроф тощо.

У цілому, необхідно відзначити, що проблема етичної поведінки телевізійних журналістів у процесі висвітлення тем кримінального, трагічного характеру в недостатньому ступені розкрита у сучасній літературі, є протиріччя між актуальністю даної теми і ступенем її розробленості, що визначає новизну даної роботи, її наукове значення.

Таким чином, у даній статті ми ставимо завдання – проаналізувати проблему журналістської етики на українському телебаченні в контексті етичних проблем кримінального репортажу, репортажу з місця трагічної події.

Результати даного дослідження можуть використатися для створення етичного кодексу поведінки журналістів у процесі створення ними кримінального репортажу про трагічні події.

1. Морально-етичні і соціально-психологічні проблеми висвітлення кримінальних і трагічних подій на українському телебаченні

1.1 Кримінальна хроніка і хроніка подій на українському телебаченні і їхній вплив на суспільну мораль

Один з жанрів журналістики, що змушує задуматися про професійну етику, - кримінальна хроніка або хроніка подій, які стали складовою частиною сучасного телевізійного масового продукту.

У наш час тільки на трьох основних телеканалах – «УТ-1», «1+1» і «Інетер» більше десяти видів програм на кримінальну тематику, у яких з тим або іншим ступенем деталізації висвітлюються теми смерті й страждання.

З етичної точки зору проблема насилля й страждання як частини телевізійного репортажу повинна розглядатися у двох ракурсах:

1) Як засіб впливу на поведінку особистості.

2) Як проблема допустимості втручання журналіста в інтимну сферу життя людини, до якого ставляться смерть і страждання.

У ході дослідження [1] було встановлено, що на телевізійному екрані український телеглядач сцени агресії в середньому бачить кожні 16 хвилин, а в період з 19.00 по 23.00 (прайм-тайм), коли перед екраном збирається найбільша глядацька аудиторія, цей умовний інтервал скорочується до 12 хвилин (див. табл. 1)

Таблиця 1.

Загальний час перегляду, кількість зареєстрованих сцен агресії і середньостатистичний інтервал між ними на провідних українських телевізійних каналах

Телеканал Загальний час перегляду, година (хв.) Кількість зареєстрованих сцен агресії Середньостатистичний інтервал, хв
за добу у прайм-тайм
УТ-1 226 338 40 36
1+1 206 821 15 11
Інтер 210 838 15 10
ICTV 272 1159 14 9
СТБ 250 1241 12 9

Кримінальна проблематика користується в населення підвищеним інтересом. Згідно даним опитування, проведеного МВС України у квітні 2009 р. серед 133 журналістів ряду регіонів України, інформація на правову тему присутня в 63,9% випадків у кожному номері українських газет, ефірному часі теле- і радіокомпаній, що зачіпають у своїх публікаціях правоохоронну тематику. Особливе значення надається інформації, що може викликати великий суспільний резонанс, однак дані теми не стільки знижують рівень злочинності, скільки формують у населення негативну соціально-психологічну установку.

Психологами встановлено, що інформацією, яка негативно впливає на фізичний, розумовий або духовний розвиток особистості, вважається:

1) детальне зображення вбивства людей або тварин, заподіяння каліцтва або катування, вандалізм, насильство, насолода насильством і жорстокістю;

2) демонстрація тіла померлої або жорстоко вбитої людини;

3) демонстрація статевого акту або іншого сексуального задоволення, статевих органів;

4) інформація, що викликає страх або жах;

5) позитивна оцінка залежності від наркотиків, психотропних речовин, тютюну або алкоголю, що спонукає до їх вживання, виготовлення, поширення;

6) заподіяння собі каліцтва або самогубство;

7) позитивна оцінка злочинної діяльності та ідеалізація злочинців;

8) моделювання злочинної діяльності;

9) розпалення національної, расової, статевої дискримінації;

10) надмірне вживання нецензурних слів і жестів [2].

Відомо - якщо події на телеекрані видаються «реальними», то глядач схильний піддаватися їх впливу, він може ототожнювати себе з агресором, у нього можуть виникати уявні образи, які підштовхують його до агресивної поведінки, коли агресія проникає в думки глядачів, то починає деформувати їх світогляд і змінювати їх цінності.

Зрозуміло, що залежність між спогляданням насильства й агресивністю не можна назвати однозначною. Ще не факт, що, переглянувши улюблену гостросюжетну програму, де герої діють агресивно, глядачі готові зірватися й накинутися на кожного, хто зустрівся у них на шляху. Водночас, високий рівень насильства, характерний для сучасної кіно- і телепродукції, негативно впливає (поряд з іншими соціальними факторами) на прояв деяких видів агресивної поведінки.

Також, у результаті специфіки показу картини злочинності по телебаченню, зокрема, зображення кримінальних подій у відриві від соціальних і міжособистісних взаємодій, поверхневий стиль викладу сприяють поширенню у свідомості українців почуття страху, агресивності, соціального деструктивізму. А як наслідок, громадяни своєї країни бояться жити в рідній державі, тому що зникає відчуття безпеки і захищеності, а також можливості що-небудь змінити самотужки.

І всі ці негативні наслідки перегляду даних телевізійних передач накладають особливу відповідальність на журналістів-хронікерів, що спеціалізуються в жанрі кримінальної хроніки і хроніки подій.

1.2Етичні проблеми смерті й страждання як частини телевізійної картинки на українському телебаченні

Починаючи з 1999 року, насильство і кримінал - основний семіотичний ресурс українського телебачення. Ми бачимо, як сьогодні ТВ розробляє тему злочинності «Кримінальні новини», «Чергова частина», «Кримінал», «Спецпроект», «Справжній детектив», – десятки програм у тиждень. Телебачення розширює «кримінальну нішу» тому, що ця продукція добре продається рекламодавцям.

На українському телебаченні дана тема є основною для творчого об'єднання "Магнолія ТВ" .

"Магнолія ТВ" - бренд, що давно себе зарекомендував, і передачі цієї студії бачили напевно всі жителі України. ТВ-рейтинги в кримінальній хроніки великі, тому зйомки "Магнолія ТВ" постійно спливають то на одному, то на іншому каналі.

При цьому ніхто не запитує в телеглядачів, чи хочуть вони це дивитися. Звичайно, можна сказати "хто не хоче, той не дивись", але це не зовсім той випадок, тому що проблема не в тих, хто не дивиться, а в тих, хто дивиться і може використати отриману інформацію для неблагородних цілей. Виникає питання: «Чи не є щоденна демонстрація таких передач пропагандою кримінального способу життя?»