Вплив масової комунікації на групову і індивідуальну свідомість

Основні підходи до дослідження масової комунікації. Особливості зв'язку масової комунікації, соціальних стереотипів та політичних процесів. Негативна та позитивна дія масової комунікації. Проблеми комунікатора, аудиторії і сприйняття масової інформації.

Вплив масової комунікації на групов у і індивідуальн у свідомість


ЗМІСТ

ВСТУП

I. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.2 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ

1.3 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ

1.4 НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.5 ПОЗИТИВНА ДІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Серед соціальних процесів одне з провідних місць посідає комунікація (від лат. Communicatio - спосіб повідомлення, передачі) як необхідний елемент взаємодії людей, груп, народів, держав, в ході якого здійснюється передача і взаємно передача інформації, почуттів, оцінок, значень, смислів, цінностей і т.д. Без комунікації неможливе конституювання соціальних спільнот, соціальних систем, інститутів, організацій і т.д., неможливе існування соціальності, соціуму як такого. Комунікація пронизує всі сторони життя суспільства, соціальних груп і окремих індивідів. Будь-яке дослідження соціального життя зачіпає ті чи інші її форми.

Комунікація - явище, що вивчається багатьма науками, у тому числі соціологією, психологією, політологією, теорією комунікації. Існують різні види комунікації: масова, міжособистісна, організаційна, групова та ін

У своїй роботі мені хотілося б висвітлити питання впливу масової комунікації на групове і індивідуальне свідомість.

Масова комунікація - це процес поширення інформації та впливу в суспільстві за допомогою спеціальних засобів: преси, телебачення, радіо, кіно тощо, в результаті чого повідомлення надходить відразу до великих груп людей.

Мета реферату - вивчити закономірності масових інформаційних процесів та діяльності соціальних інститутів, які виробляють та поширюють масову інформацію. Головна увага приділяється дослідженню проблем комунікатора, аудиторії, змісту і проблем сприйняття масової інформації, проблем функціонування окремих засобів масової комунікації (преса, заради, телебачення, кіно, реклама), всієї системи масової інформації в цілому.

I. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.1 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Розвитокзасобів масової інформації створило умови для маніпулювання суспільною свідомістю, що особливо небезпечно в умовах диктаторських режимів. У зв'язку з цим соціологи почали вивчати проблеми ефективності пропаганди і контрпропаганди. У цих дослідженнях ефективність комунікації розглядалася як прямий наслідок одиничного чи декілька разів пропагандистського впливу, виявлялися чинники, підсилюють або послабляють його.

Пізніше поняття ефективності було доповнене поняттями функції та дисфункції, а об'єктом дослідження все більше ставала система соціальних зв'язків, у яких протікає і на які впливає процес масової комунікації. Масова комунікація впливає на поширення стандартів сприйняття реальності, культурних норм, еталонів поведінки. В останні роки велика увага приділяється рекламі, масовій культурі, впливу технічних засобів комунікації на суспільство; загострюється інтерес до глобальних проблем поширення інформації, нових інформаційних реаліям.

Основними функціями, які виконує масова комунікація в суспільстві, є: інформування про події, що відбуваються; допомогу суспільству у вирішенні його проблем; передача знань про суспільство від одного покоління до іншого (соціалізація і навчання); розвага. Зазначений спектр функцій задає концептуальну основу, найважливіші підходи до дослідження масової комунікації. У рамках даного підходу знаходяться роботи, що відповідають на питання: як конкретно функціонують у суспільстві засоби масової комунікації?

Автори багатьох з цих робіт прагнули пояснити, яким чином і наскільки ефективно масова комунікація впливає на суспільство та його членів. На початку нинішнього століття панувало переконання у всесильність впливу масової комунікації на свідомість людини.

Передбачалося, що вплив повідомлень засобів масової інформації (ЗМІ) виражене безпосередньо і відчутно. Однак у подальшому такі погляди змінилися на зовсім протилежні: ефективність впливу масової комунікації була визнана мінімальною. Найбільшого поширення ці погляди мали в 50-х рр.., Коли вважалося, що міжособистісні контакти більш значущі для поширення фактів і думок у суспільстві, ніж масова комунікація. Інформація від ЗМІ спочатку надходить до так званих лідерів думки («opinion leaders») у суспільстві, які потім передають її іншим людям в процесі міжособистісної комунікації.

Зокрема, було виявлено, що на рішення виборців про підтримку того чи іншого кандидата думка друзів впливає більшою мірою, ніж позиція ЗМІ. «Лідерів думки» важко відрізнити від інших людей: у різні періоди часу і з різних проблем лідерами бувають різні люди (експериментально встановлено різноманітність лідерів у таких областях, як економіка, мода, громадське життя). Інтерес до якоїсь проблеми - важлива детермінанта лідера, проте для того, щоб людина стала виконувати цю роль, необхідний певний рівень інтересу до цієї проблеми і в інших членів групи. Як критики зазначених поглядів можна висловити наступне зауваження: у них постулюється одне спрямованість впливу масової комунікації на людину, а також людей один на одного.

У 60-х рр.. вважалося, що хоча масові комунікації і впливають на установки і думки людей, однак цей вплив опосередковано характеристиками аудиторії. Вплив повідомлень ЗМІ на аудиторію має не безпосередній, а опосередкований деякими проміжними змінними характер. До найбільш важливим з них відносяться: позиція групи, до якої належить реципієнт, або позиція її окремих членів, а також селективність, тобто схильність людини відбирати ту інформацію, яка узгоджується з його цінностями та думками. У результаті ступінь впливу оцінювалася як не дуже висока.

Починаючи з 70-х рр.., Все більше прихильників здобуває теза про зростаючий вплив масової комунікації на масову свідомість. Зокрема, саме вона задає спектр обговорюваних людьми тим (agenda-setting). Масова комунікація в більшій мірі впливає на те, про що говорить людина (тема), аніж на його конкретну позицію з цієї теми. Експериментальні дослідження, проведені з метою підтвердження даного постулату, показали: дійсно, чим більше говорять про деяку темі по радіо і на телебаченні, тим частіше вона обговорюється на рівні міжособистісних контактів.

1.2 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ

Масова комунікація - феномен, буквально пронизує всі сторони сучасного суспільства і впливає на масову і групову свідомість найрізноманітнішими способами і абсолютно неоднозначно. Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві. Стереотипи можуть стосуватися інших національностей, класів, груп і т.п. Сприйняття чужої групи через стереотипи має дві сторони: позитивну (стереотип дає відносно швидке знання, дозволяє віднести групу до більш широкого класу явищ) і негативну (наповнення стереотипу негативними характеристиками призводить до формування між груповий ворожості).

Так, виявлено, що в ЗМІ існують відмінності у зображенні чоловіків і жінок. Аналіз фотографій, вміщених у журналах, свідчить про те, що жінки, як правило, займають у просторі фотознімку положення нижче, ніж чоловіки, часто вони зображуються в ролях, які підкреслюють їх красу, залежність від чоловіків, сексуальну привабливість. На фото у чоловіків головним чином присутні обличчя і голова, жінок же частіше зображують на весь зріст і більше відкрито. Чоловіки постають у ЗМІ більш владними, домінантними, агресивними, твердими, наполегливими, раціональними та розумними, ніж жінки. Жінки - більш привабливими, альтруїстичними, товариськими, моложавим. У цілому, жінки часто зображуються в стандартних та стереотипних ролях, відносинах, ситуаціях.

Така демографічна група, як літні люди, також схильна стерео типізації в масовій комунікації. Її представники рідко стають героями фільмів і передач. Подібна недооцінка літніх формує уявлення про них як про зменшує сегменті суспільства. Зрілі зображуються в неважливих, обмежених і нецінних ролях і образах.2 / 3 жінок похилого віку і 1 / 2 літніх чоловіків у фільмах постають як не мають здорового глузду, дурні і ексцентричні. Встановлено залежність між активним «переглядом» телефільмів і негативним сприйняттям літніх.

Помітний внесок ЗМІ вносять і в стереотипне сприйняття етнічних груп. Представники цих груп з'являються в ЗМІ, як правило, значно рідше, ніж представники корінного населення.

Успішним засобом захисту від стерео типізації є створення і показ в ЗМІ спеціальних програм, що зображують об'єкти стерео типізації в різноманітності притаманних їм якостей і особливостей. Для боротьби зі стереотипами використовується і спеціально організоване між групове спілкування, орієнтоване на знайомство і співпраця представників різних соціальних і етнічних груп.

1.3 МАСОВА КОМУНІКАЦІЯ І ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ

Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.

ЗМІ роблять претендентів відомими, формують їх певний образ в очах населення, впливаючи на підсумки голосування. Вплив ЗМІ на виборців здійснюється не тільки в період проведення передвиборної кампанії, але і задовго до її офіційного початку допомогою формування у населення певної схеми політичної реальності.

Протягом останніх 10-20 років ХХ століття відзначалася тенденція, що свідчить про зростання ролі ЗМІ в суспільстві, про активне використання їх з метою формування громадської думки з приводу оцінки об'єктів політичної сфери. Починаючи з 60-х рр.., Оцінка населенням діяльності всіх президентів США залежала не від реального економічного стану країни, а від позиції провідних засобів масової інформації. Причому, цікаво, що хід економічного розвитку не завжди адекватно відбивався пресою і телебаченням.

Про зростання ролі ЗМІ свідчить і такий факт: за період з 1968 по 1988 рр.. час, який у випусках новин провідних американських телекомпаній приділялася показу «живих» виступів політиків, знизилося в 5 разів, а значить, зросла роль самих журналістів, їх коментарів та оцінок.

Масова комунікація є важливим джерелом політичної соціалізації (процесу засвоєння знань, установок, цінностей та форм участі в сфері політики). Найбільш значущими в цьому відношенні є програми новин. Саме за допомогою ЗМІ глядачі та слухачі, особливо молоді, отримують найбільшу кількість інформації, що стосується політики. Інтерес до політичного масової комунікації тісно пов'язаний з політичною інформованістю і активним обговоренням політичних тем та батьками, і однолітками. Разом з тим вплив масової комунікації більш виражено щодо політичних фактів та оцінок, ніж реального політичної поведінки людей (форм участі, голосування).

1.4 НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

масовий комунікація соціальний аудиторія інформація

До негативних наслідків масової комунікації можна віднести формування у реципієнтів потреби в негайному задоволенні власних бажань і потреб, а також ослаблення навичок читання і зниження творчого потенціалу.

Масований вплив масової комунікації може негативно впливати на якість міжособистісного спілкування дітей, зменшувати кількість ігор з однолітками. Мультфільми, з їх швидкою зміною візуальних і аудіо х стимулів особливо привертають увагу дітей та здатні суттєво зменшувати міжособистісні контакти.

Герої теле - та відео фільмів деяким людям в якійсь мірі заміняють родину. Занурення в «денні сни» телефільмів дозволяє уникнути, сховатись від проблем і труднощів реального життя, що в ряді випадків посилює соціальну адаптацію, посилює самотність. У зв'язку з надмірним інтересом до телебачення і відео говорять навіть про формування нації «відеотов» (за аналогією з ідіотами).

Відзначається вплив ЗМІ та на розвиток у людей неадекватного страху перед злочинністю. Такого роду страх найбільшою мірою залежить від характеру освітлення злочинів: страх і тривога виявляються більш сильними в тому випадку, коли дається інформація про злочини місцевого рівня, а також про злочини, жертва яких ніяк не провокувала злочинця, і, нарешті, про злочини «сенсаційних », що відрізняються від більшості інших.

Насильство і агресія в засобах масової інформації зустрічаються вкрай часто. У США за період з 1957 по 1985 рр.. кількість показаних по телебаченню сцен насильства зросла в 4 рази. У Росії з початку 90-х рр.. простежується та ж тенденція. Подібна значна представленість насильства в ЗМІ ставить проблему їх впливу на реальне агресивне поводжень людей.

Незважаючи на те, що з даної проблеми накопичено великий обсяг емпіричних даних, все-таки повної ясності тут не спостерігається. Так, повідомляється про сильний ефект показу телевізійних сцен агресії, і в той же час є дані про те, що насильство на екранах телевізорів не впливає на агресивну поведінку дітей, а якщо й має, то слабкий вплив, у деяких групах дітей і зовсім сприяє зниження агресивності. У результатах лабораторних досліджень єдності більше: перегляд агресивних фільмів в лабораторних умовах, як правило, викликає агресивну поведінку.

Зазначена «різно направленість» результатів пов'язана з тим, що вплив насильства в ЗМІ на агресивність людей опосередковується безліччю проміжних змінних. До них відносяться: особливості реципієнта (стать, вік, ставлення до агресії), ступінь соціальної і пізнавальної зрілості телеглядача. Оскільки діти часто не в змозі співвідносити дії з їх мотивами і наслідками, вони просто імітують агресивні дії, не розуміючи їх наслідків. Телевізійне насильство має максимальний негативний ефект у віці від 8 до 12 років. Вплив телевізійного насильства на хлопчиків відбивається сильніше, ніж на дівчаток. Значущий і соціально-економічний статус: діти з сімей з нижчим статусом частіше дивляться і схвалюють насильство, отримують від нього більше задоволення і чіткіше ідентифікують себе з телегероями, а також гірше встигають у школі. Особи, спочатку більш агресивні, значно сильніше схильні до впливу насильства в ЗМІ; контекст, в якому постає акт насильства на телеекрані (манера подачі, жанр передачі). Реальна агресія мінімальна у тому випадку, якщо агресор на телеекрані карається, якщо демонструються негативні наслідки агресії і сам агресор виглядає негативним героєм; максимальна реальна агресія у випадку, якщо агресія на телеекрані заохочується, не має негативних наслідків і соціально схвалюється; особливості зовнішнього середовища (можливості соціального контролю, сімейні відносини). Вплив телевізійної агресії знижується за наявності в суспільстві ефективних методів соціального контролю. Позитивні відносини в сім'ї, прийняття дитиною батьків знижують ефект теле насилля. Сприяє агресії перегляд актів реального насильства, а також просто повідомлення про такого роду діях. Відзначається зв'язок між появою в ЗМІ відомостей про гучні злочини або судових процесах і рівнем злочинності. Причому простежується наступна закономірність: якщо повідомлялося тільки про злочин, то кількість злочинів через кілька днів після такого повідомлення зростала, якщо ж згадувалося не тільки про злочин, але і про покарання за нього, то кількість злочинів знижувався.

У цілому більшість вчених останнім часом схиляється до думки про те, що насильство, акцентуємо ЗМІ, надає, хоча і не дуже виражене, вплив на агресивну поведінку в реальних життєвих умовах.

1.5 ПОЗИТИВН А ДІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Масова комунікація надає не тільки негативний вплив на масову свідомість. Вона може протидіяти етнічним і статевим стереотипам. До її позитивних результатів відносяться і підвищення обізнаності, допитливості, поліпшення мовних навичок. Масова комунікація сприяє зростанню великодушності, дружелюбності, кооперації і стриманості, суворого дотримання соціальних норм, а також зменшенню тривоги і страхів. Після перегляду гуманістично орієнтованих фільмів у дітей поліпшуються навички спілкування з однолітками, порозуміння з ними, активізується прагнення допомагати іншим людям. Слід зазначити, що позитивний вплив таких передач залежить від співвідношення характеру героя і його дій. Так, якщо герой - гуманіст, наприклад супермен, діє все ж агресивно, то це не викликає у глядачів бажання допомагати і підтримувати інших людей.

ВИСНОВОК

Масова комунікація - феномен, буквально пронизує всі сторони сучасного суспільства і впливає на масову і групову свідомість найрізноманітнішими способами і абсолютно неоднозначно.

Масова комунікація надає формує і закріплює вплив на соціальні стереотипи, тобто схематичні і спрощене уявлення про соціальні об'єктах, широко поширені в суспільстві.

Вплив масової комунікації на політичні процеси також багатосторонньо: це і її внесок у політичну соціалізацію, і її місце в передвиборній боротьбі, і роль в оцінці діяльності політичних лідерів і структур.

Впливає масова комунікація і на думки людей з конкретних питань соціального життя.

Такого роду вплив здійснюється наступним чином: деякі індивіди, усвідомлюючи, що їхня думка збігається з думкою більшості, висловлюють його, у той час як інші особи, які мають відмінну від загальноприйнятої позицію, залишають її при собі. Цей процес рухається по спіралі, в результаті чого деякі теми або позиції потрапляють в центр уваги населення, а інші відкидаються на периферію суспільного інтересу. Такого роду «спіраль замовчування», мабуть, викликається страхом ізоляції. Згода із загальноприйнятим - не тільки спосіб бути на боці «сторони-переможниці», а й спроба уникнути ізоляції від групи. Загроза критики - значимий фактор для «замовчують» людей (запускаючих спіраль умовчання). Масова комунікація відіграє важливу роль в «спіралі замовчування». З її допомогою люди дізнаються, які думки популярні в суспільстві, а які - ні.

В даний час для пояснення механізмів впливу масової комунікації на індивідуальне і масову свідомість запропоновані численні теорії. Найбільш популярні з них теорія використання і задоволення і теорія залежності. У першій підкреслюється, що людина виступає в якості активного фільтра інформації, а не її пасивного отримувача. Він здійснює відбір повідомлень ЗМІ для того, щоб задовольняти деякі свої потреби. Таким чином, аудиторія ЗМІ активна та цілеспрямована, а людина - ініціатор вибору повідомлення - добре обізнаний про свої бажання та потреби. Він, знаючи власні потреби, шукає різні способи їх задоволення, одним з яких і є ЗМІ: вони як би вступають в суперечку з іншими джерелами задоволення потреб. Наприклад, потреба в розвагах можна задовольнити не тільки сидячи біля телевізора, а й зустрівшись з друзями, відвідавши футбольний матч або пивну.

Дана теорія внесла свіжий струмінь у дослідження масової комунікації, звернувши увагу на активність особистості при сприйнятті повідомлень. Це контрастувало з поширеним раніше поглядом на реципієнта як на пасивного, бездумного приймача інформації. Однак у теорії використання та задоволення були і деякі слабкості: вона ігнорувала негативні результати впливу масової комунікації в суспільстві, а також надмірну раціональність людини, його здатність свідомо вибирати те, що йому необхідно. Подібному тези суперечать дані численних досліджень, згідно з якими люди, як правило, не до кінця усвідомлюють причини своєї поведінки.

Під трохи іншим кутом зору розглянуто роль масової комунікації в суспільстві в теорії залежності. Центральне положення даної теорії таке: реципієнт залежить від масової комунікації в силу того, що йому необхідно задовольняти свої потреби та досягати різних цілей. Ступінь впливовості ЗМІ на аудиторію варіюється і залежить від стану самого суспільства (якщо в суспільстві виникає ситуація соціальних змін і конфліктів, то вона змушує людей переоцінювати склалися в них системи цінностей і норм, що породжує потребу у додатковій інформації, у тому числі зі ЗМІ, підвищуючи тим самим залежність людей від них) і самих ЗМІ (потенціал їх впливу залежить від їх кількості і близькості до норм і цінностей групи об'єкта впливу).

Синтезуючи розглянуті підходи, можна процес впливу масової комунікації на індивідуальне та групове свідомість описати таким чином. Соціальні інститути та ЗМІ. взаємодіючи з аудиторією, формують у людей різноманітні потреби, інтереси і потяги. Сформувавшись, дана мотиваційна система починає в свою чергу впливати на те, де, в якій області людина стане шукати джерела задоволення потреб. Вибравши ті чи інші джерела, людина може надалі опинитися в певній залежності від них. Наприклад, літні люди в силу зниження можливостей пересування, мало спілкуються, що підвищує їхню залежність від такого виду ЗМІ, як телебачення. Підлітки можуть ставати залежними від відео індустрії, оскільки захоплення такого роду відповідають нормам цієї соціальної групи.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М., 1994.

2. Богомолова Н.Н. Масова комунікація і спілкування. - М., 1988.

3. Журавльов Г.Т. Прикладна соціологія: Навчально-практичний посібник / Московський державний університет економіки, статистики та інформатики. - М.: МЕСИ, 1998. - 111 с.

4. Соціологія. Основи загальної теорії: Навчальний посібник / Під. ред. Г.В. Осипова, Л.М. Москвичов. - М.: Аспект Пресс, 1996. - 461 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ