регистрация / вход

Особливості розвитку англійської мови в Індії

Вивчення історії становлення і розвитку англійської мови в Індії. Дослідження екстралінгвальних факторів, які мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу в Індії. Аналіз лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови.

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Інститут філології та суспільствознавства

Факультет іноземної філології

Кафедра англійської мови

ДИПЛОМНА РОБОТА

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ

ГАЛКІНА ІННА ЮРІЇВНА

Науковий керівник Бріт Надія Михайлівна

Умань-2009


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Англійська мова в мультилінгвальному світі

1.2. Історія розвитку англійської мови в Індії (ІЕ)

1.3 Сучасна лінгвістична ситуація в Індії

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ (ІЕ)

2.1 Особливості лексичного складу ІЕ

2.2 Граматичні особливості ІЕ

2.3 Особливості використання індійцями англійської мови в США

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Мова - складне суспільне явище, котре існує в людському суспільстві, реальній, повсякденній практичній діяльності людей, які належать до різних територій, а також до різноманітних соціальних і професійних прошарків суспільства і тому характеризується в рамках цієї спільноти певною варіативністю.

На фоні зростаючої міжкультурної взаємодії і розширення міжнародних контактів в різних сферах людської діяльності виникає все більша необхідність всебічного вивчення мовного варіювання.

Англійська мова - багатогранна і поліфункціональна, вона завжди привертала увагу багатьох лінгвістів. Постійні зміни та розвиток англомовної картини світу стали джерелом актуальних та важливих досліджень у сучасному мовознавстві.

Глобалізація на мовному рівні принесла зміни в поширення та взаємовідносини національних мов. АМ швидкими темпами завойовує світ. В мультилінгвальному просторі вона виконує не тільки функції засобу міжнародного спілкування, мови-посередника й мови зв’язку, а й роль мови глобального спілкування.

Масштабне зростання авторитету англійської мови спричиняє не тільки позитивні, а й негативні наслідки, які пов’язані з поступовим зникненням деяких мов.

Англійська мова в Індії, як трансплантована мова, є виділеною, але не функціональною цілісністю. Вона не формує загальної субваріативної норми через різнонаправленість нормативної орієнтації і має риси британського та американського національних варіантів англійської мови.

Англійська мова відіграє важливу роль в суспільно-політичному та культурному житті індійського народу. У зв'язку з отриманням Індією незалежності означилась тенденція витіснення англійської мови (далі AM) із офіційної сфери спілкування, але на сучасному етапі вона продовжує займати міцні позиції в суспільному житті країни. Отримавши статус офіційної, AM широко використовується у міжнародному спілкуванні, в системі вищої освіти і адміністративному управлінні.

Дослідження специфіки існування AM як поліетнічної мови в різних соціокумунікативних умовах диктується необхідністю усестороннього осмислення функціонування та еволюції мов колишніх метрополій як в соціолінгвістичному, так і у власне лінгвістичному плані. Поліетнічна мова - це гетерогенне утворення, яке включає цілий ряд варіантів, субваріантів та діалектів. Вони розвиваються в своїх кількісних і якісних характеристиках, шляхом формування норм в різних сферах: морфологічній, синтаксичній [8; 2].

Індійський варіант англійської мови (далі IE) взятий в цілому, не є функціональною цілісністю. Він має риси британського стандарту AM та національного американського варіанта. Це пояснюється соціальними причинами: відсутністю в індійських учбових закладах навчання стандартній англійській вимові, а також неможливістю безпосереднього контакту з англійцями, мова яких могла б слугувати зразком мовлення. В результаті англійська мова в Індії потрапила під вплив вимовних норм індійських автохтонних мов [7; 152].

На основі аналізу робіт індійських і вітчизняних вчених (К.Л. Ганді, П. Бажана, Л. Лутца, С. Парамера, A.M. Дьякова) можна стверджувати, що своєрідність соціолінгвістичного контексту Індії проявляється в динаміці англомовного компоненту, у виборі мови (автохтонної чи колоніальної) на роль державної, в конкретній мовній політиці країни. Центральне місце в цьому комплексі проблем належить проблемі вибору державної мови. Роботи вітчизняних і зарубіжних дослідників (Л.Б. Нікольського, A.M. Дьякова, К. Шрідхара, Б. Вайштейна, П.Дасгупти та ін.) засвідчують існування різних думок та підходів щодо цієї проблеми. Є необхідність виділення найбільш релевантних параметрів для вибору мови на роль макро-посередника: високий комунікативний індекс (мови), нейтральність відносно різних верств населення, здатність мови бути справжнім знаряддям національної консолідації та демократизації суспільного життя. Вчені пропонують різні схеми контакту з використанням AM та автохтонних мов для офіційного та повсякденного спілкування.

Розгляд потенційних можливостей мови, яка претендує на роль макро-посередника є неможливим без врахування таких функцій як «консолідуюча, роз'єднуюча, символічна та інтеграційна» [2; 5]. Аналіз різних аспектів функціонування колишньої колоніальної мови (англійської) та автохтонних мов країни з урахуванням вищезгаданих параметрів дозволяє зробити висновок про те, що AM не відповідає вимогам мови макропосередника. Саме тому статус IE індійськими, зарубіжними і вітчизняними вченими визначається по-різному, але він найбільше наближений до британського стандарту.

Тривалий час трансплантована AM Індії не вивчалась детально. Наукові праці з’явились лише у XX столітті. Вони містять різний лінгвістичний матеріал, який часто носить суперечливий характер.

Історію становлення IE досліджували В. Kachru, A. Pennycook, R. Bailey, М. Gandi, R. Spolsky, D. Pattanayak, M. Jully, J. Cheshire; проблемами фонетики індоанглійської мови займалися Cook, Sharp, Young, Zints, Saville-Troike, Edwards; особливості лексики висвітлені у працях Richards, Kersey, Clifton, Galloway, та ін.; морфологію та синтаксис вивчали Michelson, Galloway, Wolfram, Witherspoon, McCarty та ін.

Вітчизняні вчені також займались аналізом різних аспектів IE. Найбільший вклад в цю справу зробив О.Є. Семенець, який комплексно досліджував особливості англійської мови в Індії. Окремі питання варіативності і норми в синтаксисі сучасної IE відображені у праці U.K. Власко, а фонетичні і лексико-фразеологічні риси вивчала Ж.П. Плечко. Дієслівні форми AM в Індії характеризувала Н.І. Маслова та ін.

Таким чином, вищезгадані дослідження дають матеріал для подальшого конкретного вивчення різних структурних рівнів IE, аналізу лінгвістичної ситуації в Індії на сучасному етапі.

Отже, актуальність роботи зумовлена необхідністю подальшого вивчення історії розвитку англійської мови в Індії, екстралінгвальних факторів і лінгвальних чинників формування англомовної картини світу та мовної картини Індії, лексичних та граматичних особливостей індійської англійської.

Об'єктом дослідження є англійська мова в Індії.

Предмет дослідження - лексичні та граматичні особливості індійської англійської.

Мета дипломної роботи полягає у вивченні історії становлення і розвитку англійської мови в Індії; у з'ясуванні екстралінгвальних факторів, що мали вирішальне значення для формування англомовної картини світу та мовної картини Індії, з урахуванням етнокультурної ситуації; у встановленні характерних рис індійської англійської мови та мови американських індійців, а також аналізу лексичних та граматичних особливостей досліджуваної мови на основі праць відомих лінгвістів (В.Kachru, R. Bailey, J. Cheshire та ін.)

Для досягнення поставленої мети необхідно було реалізувати такі завдання:

1) проаналізувати літературу з досліджуваної проблеми;

2) дослідити історію становлення та лінгвістичний статус індійської англійської;

3) здійснити опис особливостей лексики та граматики англійської мови в Індії;

4) дати характеристику мови американських індійців.

Методи дослідження - лінгвістичний опис, компаративний аналіз

мовних особливостей, порівняльно-зіставний метод, контекстуальний аналіз.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній здійснено спробу узагальнити та систематизувати дані про історію розвитку та особливості лексичного й граматичного складу англійської мови в Індії та дослідити особливості мови американських індійців.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що одержані результати можуть бути використані для подальшого дослідження та систематизації відомостей про англійську мову в Індії.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані під час викладання спецкурсів з історії англійської мови та лексикології у вузі, а також проведення факультативів з англійської мови (розділи історії мови та лексикології) у середній загальноосвітній школі.

Апробація наукової роботи:

Результати дослідження були представлені:

- на звітній студентській науково-практичній конференції СНТ УДПУ імені Павла Тичини;

- у публікації у збірнику наукових праць викладачів та студентів УДПУ імені Павла Тичини;

- на засіданнях наукового гуртка „Актуальні проблеми германської філології”;

- під час роботи факультативів для учнів 11 класів Уманської гімназії Уманської держадміністрації, де автор проходила педагогічну практику і на замовлення якої виконувалась дипломна робота.

Структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, 2-х розділів, висновків, бібліографії та 8 додатків. Загальний обсяг роботи 81сторінки.

У вступі обґрунтовується доцільність проведення дослідження, викладаються мета і завдання роботи. Розкриваються актуальність, наукова новизна, теоретичне і практичне значення дослідження, формулюються висновки.

У першому розділі „Теоретичні соціально-лінгвістичні засади дослідження” означено роль англійської мови в мультилінгвальному просторі, відстежено історичні етапи розвитку англійської мови в Індії та вивчено питання лінгвістичного статусу ІА в Індії.

У другому розділі „Особливості сучасної англійської мови в Індії” проаналізовано та визначено особливості лексичного, граматичного складу ІА та мови американських індійців.

У висновках узагальнено результати роботи та накреслено шляхи подальших досліджень.

Список використаних джерел нараховує 66 назви.


РОЗДІЛ І. Теоретико-лінгвістичні засади дослідження

1.1 Англійська мова в мультилінгвальному світі

Лінгвістична різноманітність – мультилінгвізм – згідно з Махапатрою, присутня у багатьох сучасних мовах [50; 1]. У Вебстерському енциклопедичному словнику англійської мови повного зібрання подане тлумачення мультилінгвальної людини, як людини, яка спроможна розмовляти більш ніж двома мовами на одному і тому самому рівні [44; 940]. Качру описує цей самий феномен як лінгвістичну поведінку учасників мовлення, які послідовно користуються двома, трьома чи більше мовами, що залежить від ситуації чи функції [39; 159].

Ідея загнивання і варваризму насаджених видів англійської мови сприймається до кінця вісімнадцятого століття. Оцінка різних видів насадженої англійської мови базується на тому факті, що цієї долі зазнала американська англійська, перший насаджений різновид. Згідно з Ваіlу, ставлення до насаджених різновидів англійської мови набуло багатьох форм: від категоричного прилюдного осуду всього національного варіанту до дріб'язкового критицизму незначних особливостей місцевого слововживання... Загальновизнаним є твердження, що насаджена англійська мова повинна якось відрізнятися, адже подібне є очевидним. [12; 133].

Індійці завжди були обмежені у своєму використанні англійської, в порівнянні, наприклад, з американцями. В Індії багато британських вчителів і офіційних представників піддавали нищівній критиці всі відхилення від стандартних британських форм. "Недосконалості в індійській англійській мові піддавалися презирливому осуду [там само, 142].

На думку Фасольда [25; 9] до утворення мультилінгвалізму можуть призвести чотири історичні причини: міграція, імперіалізм, федерація, кордони. У цьому контексті вчений концентрує увагу на складовій імперіалізму.

Підтипами імперіалізму є: колонізація, приєднання та економічний імперіалізм. Типовим для імперіалістичних процесів є те, що декілька людей зі своїми традиціями та звичаями переселяються на нову територію. Прикладами цього пізніше будуть британські, французькі, іспанські, португальські та датські колонії в Африці, Азії та Південній Америці.

Коли декілька людей приходять жити на завойовані землі, мова стає дуже важливою. І чим далі знаходиться територія, яка підлягає колонізації, тим більше завойовники будуть охороняти свою мову на новій землі, навіть маленька керована група може зберігати свою мову, якщо вона має контакти зі своєю країною. У такому випадку переможений народ буде змушений вчити мову завойовників [63; 24].

Під час приєднання та колонізації імперіалістичною мовою користуються в управлінні та освіті; якщо мається на увазі економічний імперіалізм, то імперіалістична мова у цьому випадку необхідна для міжнародної комерції та фінансів: іноземна мова буде широко використовувати пов’язані з нею економічні переваги [25; 10].

Процес набуття англійською мовою місцевих рис залежить як від змін в місцевій мові, так і від культурного оточення і комунікативних потреб [59; 300]. У зв'язку з глибоким проникненням і розширеним спектром функцій англійської мови в різноманітні соціолінгвістичні контексти з’являються декілька різновидів, локалізованих регістрів і видів, які є причиною чіткого вираження місцевих соціальних, культурних і релігійних характерних рис [45; 69]. Цьому процесу також сприяли такі фактори, як відсутність місцевої групи, недосконале навчання і набуті в процесі обмеження навички (напр. відсутність зовнішнього впливу та сприятливих умов, примусове навчання) [59; 300].

Деякі вчені (Kachru, Halverson, Verma, Mehrota і Sridhar) дійшли висновку, що південноазійські варіанти англійської мови набувають місцевих рис запозиченням нових характерних відмінностей в нових соціокультурних контекстах. Вони виникають як самостійні місцеві різновиди з власним набором правил, що унеможливлює розглядати їх як помилки дефектних варіантів англійської мови [47; 275].

Південноазійська англійська розвивалась інакше, ніж в інших країнах, де англійська вживалася як друга мова [19; 258]. В англійській мові в Індії еволюціонували характерні риси на фонологічному, лексичному, синтаксичному і навіть дискурсивному рівні. Спочатку ці нововведення відкидалися пуристами, але зараз вони краще сприймаються: англійська мова більше не трактується як іноземна мова; це частина культурної ідентичності Індії. Ці нововведення призвели до деяких проблем, пов'язаних з освітніми стандартами, національними і міжнародними угодами, що є зрозумілими для кожного, а також типологією [59; 303].

Як свідчить Saghal в якості моделі для індійської англійської мови є досить невизначений різновид індійської англійської мови, близький до місцевого стандарту (там само).

Стандартний різновид частково наблизився до норм чи кодифікації. Суспільством він визнається як престижний різновид або норма, і використовується для високих призначень разом з різноманітністю нижчих форм [32; 83]. Він забезпечується засобами комунікації в районах з великою кількістю діалектів.

Як зазначає Kachru, поширення англійської мови та її міжкультурне вживання піднімає проблеми розбіжностей і різновидів, кодифікації, особливостей мови, міжкультурних стандартів зрозумілості, влади й ідеології. Найбільшою небезпекою могло бути погіршення або навіть відсутність міжнародних стандартів зрозумілості, наявність яких деякі ставили під сумнів [42; 220-221]. В мультилінгвальному і культурноплюралістичному контексті Індії англійська мова розвинула регіональні, соціальні і професійні різновиди: типово індійські реєстри юридичної системи, бізнесу, преси, творчого письма [39; 110].

За словами Kachru, те, що англійська набула численних характерних рис і широкий спектр міжкультурних взаємозв'язаних контекстів вживання, є "кошмаром для педантів і пуристів та благословенням для прихильників різноманітних варіантів". Як наслідок поширення англійської мови, з'являються "численні семіотичні системи, декілька лінгвістичних умовностей і численні культурні традиції: англійська мова абсорбовує і розкриває значення і цінність понять, запозичених від різноманітних культур" [42; 207-211]. Він зазначає, що різновиди і розбіжності в англійській мові не виступають просто дефектами, а мають глибокі соціологічні, лінгвістичні і культурні причини. Розбіжності і різновиди тоді є ознакою впливу "ледь помітних соціолінгвістичних течій" [там само, 218].

Crystal вказує, що в той час, як з однієї сторони англомовні спільноти намагаються наблизити мову до місцевих стандартів, то з іншої боку - багато дотримуються тієї точки зору, що бажаним було б більш-менш стандартизоване середовище, яке б відповідало універсальним стандартам зрозумілості [19; 261-262]. І не тому, що "британська англійська є в кількісному вимірі діалектом меншості порівняно з американською чи навіть індійською англійською" [там само, 10].

Samuel Ahulu пропонує по-новому розглянути концепцію стандартної англійської мови. На його думку, стандартна англійська зазвичай асоціюється з британською і/або американською англійською. Однак англійська мова є міжнародною мовою, яка розвивалася і продовжує розвивати форми чи характерні риси, які відхиляються від британської і/або американської англійської. Будь-яке відхилення від британської чи американської англійської є помилкою, стандартна англійська з точки зору Ahulu повинна пристосовуватися до розвитку нових варіантів англійської мови. Непостійність і мінливість варіантів англійської мови неносіїв мови повинна розглядатися в ідеалі як стилі мови чи висловлювань, які виступають складовою мовного складу того, хто говорить, і ці стилі не повинні розглядатися як помилки. Для англійської мови відсутня стандартна кодифікація, яка адекватно відображала б її інтернаціональний характер. Таким чином, однією з головних проблем у нових варіантах англійської мови є питання кодифікації [10;17-19].

Варіації, які проявляються у використанні англійської як міжнародної мови, повинні відноситись до категорії "стандартної англійської", а відмінні форми - бути стандартною практикою. Стилі мови чи висловлювань будуть впливати на тих, хто говорить англійською мовою, як міжнародною і які матимуть їх запас. Cheshire говорить, що соціолінгвістичний аналіз може сприяти висвітленню проблем викладання англійської мови, виступаючи гарантією того, що опис світових варіантів англійської мови має ґрунтовнішу емпіричну базу. Всі описи часто подаються як підібрані класифіковані відхилення від південної стандартної англійської без спроби визначення ступеня того, до якої міри місцеві лінгвістичні особливості функціонують як частина самостійної системи [18; 7].Одним з визначних чинників мультилінгвального соціуму є ставлення до мови. [25; 148]. Ставлення є вирішальним в розвитку мови чи її занепаді, відновленні чи руйнуванні. Статус і важливість мови в суспільстві і для окремого індивіда здебільшого залежить від набутих чи вивчених звичок, які визначають ставлення до мови. Воно має індивідуальний характер, але й залежить від колективної поведінки. Ставлення є щось таке, що має індивід, який визначає чи активізує певні типи поведінки. Хоча ставлення є гіпотетично психологічною конструкцією, воно торкається реальності життя мови. Baker в дискусіях про білінгвізм наголошує на важливості ставлення до мови. Ставлення не є успадкованим, це навички, яких набувають в процесі навчання, і лише тоді воно може бути порівняно стабільним. Однак, на ставлення впливає досвід, таким чином зміна ставлення є важливим поняттям в білінгвізмі. Ставлення варіюються від схвалення до осуду. Це – складна конструкція: можуть бути як позитивні, так і негативні почуття одночасно (наприклад в конкретній мовній ситуації) [11; 112-115].

Як показали дослідження Lambert (1967), ставлення складається з трьох компонентів: когнітивних, афективних і вольових [22;181]. Когнітивний компонент відноситься до типу вірувань індивіда, афективний - до емоційної реакції, а вольовий - до тенденції поведінки по відношенню до ставлення [27].

Основними показниками, за якими змінюються погляди на мову є соціальний статус і групова солідарність. Відмінність між стандартним/ нестандартним відображає відносний соціальний статус або силу груп тих, хто говорить мовою і сили, які вважаються відповідальними за її життєвість і живучість. Інший показник, який називають міжгруповою солідарністю, відображає соціальний тиск підтримки мовних варіацій, навіть тієї мови, яка є соціально престижною [23;20].

Було запропоновано категорію існування "менталістичного" і "біхевіористичного" ставлення до мови. Згідно з менталістичною точкою зору ставлення є "ментальним і нейтральним станом готовності, який не може фіксуватися безпосередньо, а повинен виводитися з самоаналізу суб'єкта". Труднощі, які тут виникають, пов’язані з визначенням походження даних і способу вимірювання, а також класифікацією цих даних. Відповідно до концепції біхевіоризму, ставлення є залежною величиною, яка може статистично визначатися шляхом спостереження реальної поведінки в соціальних ситуаціях. Це також викликає певні труднощі - ставиться під сумнів можливість визначення ставлення виключно термінами даних, отриманих шляхом спостереження [22;181].

Fasold висловлює думку про те, що ставлення до мови є часто відображенням ставлення до членів різноманітних етнічних груп [25; 148]: реакція людей на мовні варіанти значною мірою виявляє їхнє сприйняття носіїв цих варіантів мови [23; 20].

Багато досліджень показали, що судження про якість і престиж мовних варіантів залежить від знання соціального значення і конотацій, які мають ці варіанти. Наприклад, використання діалектів і акцентів буде вираженням соціальних прерогатив, які відображають усвідомлення статусу і престижу, що узгоджується з носіями цих варіантів. Престижна стандартна форма мови не має вродженої естетичної або лінгвістичної переваги над нестандартними варіантами. Зазвичай престиж - це елемент культурно-обмежених стереотипів, який передається від одного покоління іншому [там само, 21].

Le Page і Tabouret-Keller (1985) наголошують на важливості характеру міжгрупових зв'язків в обговоренні ставлення до мови та її вживання: вони варіюються по мірі того, як змінюється характер міжгрупових зв'язків. Коли змінюються зв'язки, їх статус, а з ними і сприйняття, то змінюється вживання і ставлення до неї. Носії мови визначають свою систему правил серед різноманітності означених моделей. Зміни можливі тоді, коли змінюються соціальні цінності моделей, а також поведінка носіїв мови [там само, 172].

При вивченні ставлення до мови важливою є концепція мотивів. Виділяють два основних мотиви: діючий і інтегративний. Якщо L2 вважається діючим, то поінформованість в мові розглядається як "пропуск до престижу й успіху". Той, хто говорить або вивчає мову, розглядає процес мовної діяльності чи вивчення англійської в якості доцільного знаряддя [24; 117]. З одного боку, якщо людина, яка вивчає мову, прагне ідентифікуватися з спільнотою, серед якої вона знаходиться; вивчити мову і культуру природжених носіїв мови для того, щоб, можливо, стати членом групи, то така мотивація називається інтегративною. Загалом, дослідження виявили, що інтегративна мотивація є більш вигідною для вивчення іншої мови [48; 17-18]. Наприклад, Gardner і Lambert з'ясували, що там, де L2 функціонує як друга мова (напр., широко використовується в суспільстві), діюча мотивація здається більш ефективною. Крім того, більш ймовірно, що мотивація, яка випливає з відчуття академічного або комунікативного успіху, викличе мотивацію говорити другою іноземною мовою [24; 118].

Існує три методи оцінки вивчення ставлення до мови: змістовий аналіз соціального ставлення, експліцитна оцінка й імпліцитна оцінка [62; 7].

У змістовому аналізі соціального ставлення мовна підтримка і зміщення досліджуються на основі аналізу законів і політики використання мови в державній сфері. Прикладом цього типу досліджень ставлення до мови міг бути підхід Fishman (1966) "Вірність Мові" в Сполучених Штатах. Цей вид досліджень забезпечує основу для опису як нормативної мови, так і мовних змін [там само, 7].

Іншим важливим методом є експліцитний спосіб оцінювання, який вивчає ставлення до мови за допомогою анкетування (або в письмовій формі, або за допомогою інтерв'ю). Часто запитання стосуються оцінки мови, мовних уподобань, бажаності і причин вивчення конкретної мови, оцінки соціальних груп, які використовують окремий варіант, описів стосовно використання мови, бажаності білінгвізму і білінгвістичної освіти, точок зору, які стосуються зміни чи підтримки мовної політики. Цей метод має тенденцію фокусуватися на переконаннях [там само, 7].

У імпліцитно непрямому методі суб'єкти не усвідомлюють, що саме їхнє ставлення до мови досліджується. Непрямі методи ставлення до мови містять оцінюючі дослідження носія, в яких реципієнт повинен оцінити різні варіанти мови, якими розмовляють ті самі ж носії. Оцінюючі дослідження того, хто говорить формують основу соціально-психологічної перспективи ставлення до мови [там само, 8].

Вчений Pandit (1979) наводить приклад того, як багатомовний носій міг використовувати різні норми у своєму словниковому складі. Він описує індійського бізнесмена, який живе на околиці Бомбея. Його рідною мовою і мовою, якою він розмовляє вдома є діалект Gujarati; на ринку він користується знайомим для нього варіантом Marathi, державною мовою; на залізниці він розмовляє поширеною по всій Індії Hindustani; його робоча мова Kachi, норма, якою користуються в торгівлі спеціями; ввечері він дивиться фільм мовою Hindi чи англійською, і по радіо слухає коментар матчу з крикету англійською. Яку роль кожна з цих різних мов і варіантів відіграє в суспільстві і житті індивіда [там же, 172-173].

В багатомовному суспільстві весь спектр мов чи їх словниковий склад доступний для носіїв, які користуються деякими з них у своїй лінгвістичній діяльності для виконання окремих соціальних ролей. Склад мови відноситься до двох різних рівнів: як до суспільства, так і до індивіда. Носій зазвичай не контролює весь спектр зведених норм складу мови континууму суспільства, а лише частину їх [30;172-173].

Різноманітні зведення норм в багатомовному суспільстві зазвичай виконують додаткові функції. Ними користуються по-різному залежно від співрозмовника, сфери діяльності, теми чи ролі. Вибір того чи іншого передбачає акт тотожності з боку того, хто говорить. Диглосія виконує допоміжну функцію, якщо різні варіанти мов спільно функціонують в мовному суспільстві, і кожен має окремий спектр соціальних функцій в додатковому поширенні [30; 173-174].

Ferguson вперше ввів поняття диглосія в 1959р., щоб позначити зв'язок між варіантами однієї і тієї ж мови, але сьогодні цей термін охоплює також зв'язок між різними мовами, які використовуються в суспільстві [там само, 33-35]. Варіант зарезервований для неформального вживання в мовному суспільстві, вульгарний варіант, має менший соціальний престиж: це мова неформального взаємоспілкування (наприклад, у сімейному житті). Аристократичний варіант в свою чергу використовується в офіційних ситуаціях і публічно [62;8]. Вульгарний, простонародний варіант, яким користуються вдома як рідною мовою, і, з іншого боку, літературний, аристократичний варіант, вивчений пізніше в школі, і не закладений вдома, є взаємозв’язаними варіантами однієї і тієї ж мови.

В 1971р. Fishman намагався розмежувати просту і літературну мову, де літературна мова еліти відповідає статусу, високій культурі, сильному прагненню до вищого соціального просування, в той час як проста мова більше асоціюється з солідарністю, братерством і близькими стосунками між носіями [16; 64].

Carranza дійшов висновку, що рівень престижу, який має мова чи мови, виникає під дією двох факторів: соціальної структури і культурної ціннісної систем. Соціальна структура є соціальним детермінантом того, як мова сприймається членами суспільства. З іншого боку, культурні цінності, які повинні підтримуватися, є важливими особливо у випадку менш престижної мови: мова повинна асоціюватися з позитивними цінностями, з якими її носії ідентифікують себе [там само].

Аналізуючи вживання англійської мови в різних сферах мультилінгвального суспільства, Joshua Fishman вводить поняття, яке описує використання мов в різних контекстах в багатомовному суспільстві. Fishman гадає, що одна мова більш аплікабельна, ніж інша в деяких специфічних контекстах [25;183].

Правильне вживання показує, що тільки одна з теоретично доступних мов чи варіантів буде вибрана конкретними класами або співрозмовниками в конкретних ситуаціях для обговорення конкретних тем [26;15].

Сфери визначаються термінами основних контекстів чи соціально-економічних випадків. Вони окреслюють основні групи ситуацій взаємодії, які існують в конкретному багатомовному оточенні. Сфери дають нам змогу зрозуміти, що вибір мови і тема пов'язані з широкими соціально-культурними нормами і очікуваннями [26;19].

Fishman стверджує, що не існує інваріантного комплексу сфер, який можна застосувати до всього багатомовного оточення, так як мовна поведінка відображає соціально-культурну модель. Таким чином, сфери можуть визначатися інтуїтивно, теоретично або емпірично. Вони також можуть відрізнятися на соціально-психологічному і соціально-свідомому рівні. Соціально-психологічний аналіз розрізняє близьку, неформальну, формальну і міжгрупову сфери. Ці сфери можуть далі ототожнюватися зі сферами на соціально-свідомому рівні (такому, як дім, школа і та.ін.) які з таким видом діяльності співпадають [там само, 19-20]. Вчений Barker стверджує, що ці сфери такі ж реальні, як і соціальні установи мовної спільноти, виявляючи при цьому паралель з такими основними установами [там само, 22].

В дослідженнях пуерто-ріканської спільноти в Нью-Йорку (в 1971р.), Fishman, Cooper і Ma виявили принаймні п'ять сфер: сімейну, сферу друзів, релігії, працевлаштування й освіти [57;30]. Anju Saghal, в своєму дослідженні з використання мови в Індії виділяє три сфери: сім'ї, друзів, офіційної установи [59; 299].

Gerlach [28;29] зазначає, що в країнах, де англійська є рідною мовою, суспільства користовувались англійською для різноманітних функцій, тоді, як в країнах таких, як Індія, в яких англійська була другою мовою, іноземною, вона була обмежена до адміністративної сфери, законодавства і частини освіти, засобів масової інформації, деяких форм літератури, інші ж сфери вживання були залишені для рідної мови.

Bayer описує ієрархію тотожностей, які можна знайти у всіх багатомовних суспільствах, як вирішальний фактор для розвитку іншого статусу і функцій мов. На тотожностях акцентується різна ступінь зв'язку, основний зв'язок наголошується на одній тотожності. Мовам надаються конкретні ролі і ними користуються в різних контекстах: наприклад, вживання рідної мови, як правило, обмежується до спілкування вдома і між групами, тоді, як домінуюча мова оточення - це мова адміністрації, освіти і масового зв'язку. Таким чином мова діє як "символ культурної тотожності індивідів і груп" [14;101].

Bonvillain також говорить, що одна мова зазвичай має більший престиж, ніж інша в суспільстві. Цьому сприяють такі фактори, як соціальний статус природжених носіїв мови, економічний, політичний і соціальні контексти зв'язку [15;303]. Matthews (1908) стверджує, що успіх поширення мови і її загальне прийняття незначною мірою залежить від якостей мови, а здебільшого - від якостей народності, яка використовує її як свою рідну, і від становища, яке займає ця народність.

Іще декілька століть тому англійською мовою розмовляли майже 5-7 мільйонів людей, які жили на невеликому острові. Сьогодні ж англійською мовою розмовляють не лише у Великобританії, але й в інших країнах. Зокрема, вона є лінгвістичним ключем для багатьох націй – це глобальне явище із своїми особливостями та змістом [44; 11,14]. Англійська мова стала міжнародною, якою розмовляють щонайменше 750 мільйонів людей. Навіть латинська мова не мала такої популярності і такого широкого використання, які зараз має англійська мова. Вона по праву може називатися першою глобальною мовою у світі. Сьогодні англійська мова є офіційною більш, ніж у 60 країнах світу.

Качру, відзначаючи зростаючу популярність англійської мови в Азії, зауважує, що вона стає такою, що „пригнічує” місцеву мову: сьогодні кількість людей, які розмовляють там англійською, зросла до 350 мільйонів. Індія є третьою країною у світі за поширенням носіїв англійської мови - після США та Великобританії. Література, написана англійською мовою, вважається частиною національної літератури. Крім того англійська мова є мовою міжнародної політики.

На позначення нових носіїв англійської мови Качру запропонував термін „нові англійці”. Він визначив три концентричних кола поширення англійської мови у всьому світі, які представлені різними середовищами та особливостями, де користуються мовою.

Внутрішнє коло являє собою традиційну історичну та соціолінгвістичну бази англійської мови в середовищах, де англійська мова ствердилась від самого початку (рідна або домінуюча мова; Великобританія, Ірландія, Канада, США, Австралія, Нова Зеландія). Зовнішнє коло включає в себе колоніальні території Великобританії; англійська мова на територіях, де вона стала частиною головних інститутів країни, відіграє роль важливої «другої» мови в малому лінгвістичному середовищі (Індія, Сінгапур, Малаві). До розширеного кола відносять решту народів, які користуються англійською як міжнародною мовою, але ці території не були колоніальними, англійська мова не відіграє важливої ролі у їхній лінгвістичній політиці. На цих територіях англійська мова має статус іноземної.

Терміном «нові англійці» користуються у зовнішньому колі розвитку англійської мови для різних варіантів цієї мови. Ось чому він може ще бути перейменований на термін «різновиди мови у діаспорі». В історичному та лінгвістичному значенні такі різновиди не є новими. Їх називають «новими» через те, що лише недавно почали визначати їхню лінгвістичну та літературознавчу важливість, хоча вони мають досить довгу історію творення у географічному, культурологічному та лінгвістичному контексті, яка відрізняється від історії творення внутрішнього кола англійської мови. Крім того, визначають погіршення розвитку ділової англійської мови до «ламаної» (такої, що тісно переплітається з місцевою мовою).

Качру торкається питання важливості англійської мови у багатьох своїх працях (наприклад, Качру, 1986). Як зазначає вчений, питання мови та її значущості стосується як лінгвістики, так і історії, соціології, політики, економіки. Важливість мови тісно пов’язана з суспільною значущістю. Вона проявляється через переконання, регуляцію, стимул чи силу і відповідно кодується у мовленні або через заборону певних мовних варіантів та вживання інших.

Є дві гіпотези, які стосуються значущості мови: гіпотеза внутрішньої значущості та гіпотеза важливості знання мови. Перша гіпотеза проголошує, що англійська мова внутрішньо набуває певних лінгвістичних характеристик, які роблять її домінуючою мовою для міжнародних цілей. Ця позиція, на думку Качру, в певній мірі проголошує расову превілегію. Друга гіпотезу наголошує на тому, що мова набуває значущості і, таким чином, її легше зрозуміти. Англійська мова поширилися в результаті експлуатації та колонізації. Відомо, що особливо у багатьох екс-колоніях Великобританії англійська мова ще й досі є мовою виключно соціальної еліти.

Качру звертає увагу на різні причини того, чому мову використовують в суспільстві. Вони можуть бути використані, щоб розширити мовлення, яке є засобом передачі культурних та релігійних думок церковнослужителів, щоб відвернути людей від їхніх традицій (до цивільного процесу, який відрізняється від національної культури: колонізатори хотіли показати європейську літературу народам і в той же час залишались байдужими до місцевої літератури), щоб мати економічні переваги, щоб контролювати сфери знання та інформації, та для обману народів. «Індуси помиляються, тому що вони неосвічені і ніколи не бачили своїх помилок. Наше спілкування та знання будуть найкращими ліками для їх невігластва [там само, 128].

Качру стверджує, що найважливішою причиною для розвитку англійської мови є історична роль Англії, як колоніальної сили. Наприклад, в Індії загальноприйнятим є те, що політична сила бере до уваги значущість мови британського правління в Індії (так звана «лінгвістична стратегія еліти»). Це стало символом політичної сили. Англійська мова стала мовою юриспруденції, вищої освіти та мережі Інтернет, науки і технології, торгівлі і комерції, через те, що іноземні мови не були придатні для такої ролі, а англійська мова має відповідний словниковий склад, або через те, що вживання англійської мови вважалось престижним та значущим. Англійська мова є основним засобом здобуття знань з природничих та гуманітарних наук. Як мова, що роками об’єднує і вимагає міжнародної ролі, вона стала прикладом розвитку й модернізації. Лінгвістична значущість може бути представлена використанням однієї з наступних стратегій: переконання, регуляція, стимул та сила.

Качру [45; 222] також наводить інші причини домінування англійської мови у світі: її схильність до ідентифікації, асиміляції, адаптації до деколонізації мови та змінної флексії в літературі й інших сферах існування через мову та культуру.

Сьогодні англійська мова домінує у функціональних сферах найбільш поширених областей функціонування мови. Качру [41; 130] навів деякі параметри значущості англійської мови (які також можуть бути зрозумілі, як індивідуальні мотивації для вивчення мови): демографічне та кількісно безпрецедентне поширення через культури та мови; практично на кожному континенті функціональне забезпечення доступу до найважливіших наукових, технологічних і міжкультурологічних областей знань та відносно символічної взаємодії (відповідно від малої групи через культуру). Наступними - нейтралітет, лібералізм, статус та динаміка збільшення через проникнення міжнародних мовних одиниць у зовнішнє коло і міжнародна мовна рухливість через різні сфери плюралізму (пор. міжнародна мова та друга мова), що є результатом в окультуризації мови. Цих два чинники є відповідальними за асиміляцію англійської мови через культури як засіб руху, економічні прибутки і соціальний статус.

В одній і тій же країні англійська мова може бути охарактеризована різними термінами, які показують значення мови: позитивне/негативне, національна ідентичність, антинаціоналізм, Ренесанс, антинародна культура, дзеркальна культура (для рідної культури), матеріалізм, модернізація, курс на Захід, лібералізм, універсальність, етноцентризм, технологія, дозволеність, наука, суперечливість, рухливість, відчуження, доступність.

Часто один і той самий термін може бути використаний у позитивному і негативному значеннях: це залежить від того, хто його використовує. Поганий вплив зростаючої сили англійської мови був усвідомленим та неусвідомленим впливом на рідну культуру та традиції країни, він викликав політику, спрямовану на Захід. Англійська мова часто розглядається як інструмент економічної експлуатації та домінування. З іншої сторони зовнішнє коло вбачає англійську мову також як інструмент національної ідентичності та політичної пробудженості (як було в боротьбі за незалежність в Індії), вікно у світ [41; 136].

На думку Бейлі, англійська мова включає в себе як позитивну, так і негативну культурну значущість: розробка економічного розвитку, політичні та культурологічні ідеї, збагачення англійської мови. Все це можливе за рахунок місцевої мови, можливості розмовляти з читачами всього світу за рахунок лише однієї мови [14;165].

Чешір [17; 6] наголошує на тому, що поширення англійської мови асоціюється зі смертю місцевої мови, на яку накладається англійська. Але це не стосується Індії. На думку Сагал [59;300] роль англійської мови в Індії не була замінена іншою: англійська мова не накладалася на місцеві мови. Вона зауважує, що англійська мова збагатила індійську, так само, як і вона сама збагатилась за допомогою англійської.

Качру твердить [39;137], що базова сила англійської мови повинна розглядатися у матеріальних та психологічних термінах. Англійська мова підтримується зовнішнім колом за допомогою культурологічного Ренесансу, який поширюється через націоналізм, літературну новизну та нейтралітет, це все є емоційним підсилювачем мови. Психологічні фактори також дуже важливі, тому що вони роблять мову особливою.

Качру [там само, 9] наголошує, що нейтралітет англійської мови є одним з яскравих переваг її вживання: англійська мова незалежна від небажаних (етнічних та релігійних) конотацій, які може мати місцева мова. Знавці англійської мови відкидають той факт, що вона була мовою колонізаторів [там само, 9].

Качру [там само, 132–133] зауважує чотири основних простори, де англійська мова показує свою силу: лінгвістика, література, педагогіка та психологія. Лінгвістичний контроль відображається у кодифікації мови, відношеннях до лінгвістичних інновацій і лексикографічних пошуках. Літературний аспект належить до етноцентричного ставлення по відношенню до літературної новизни у зовнішньому колі мови. Відносний аспект включає питання, що стосується ідентичності, індивідуальності та мовлення мовця.

Педагогічний аспект вивчення мови полягає у тому, щоб вивчати англійську мову у глобальному контексті (значення, що включає в себе модель і методи навчання англійської мови, які зазвичай мають комерційну вмотивованість та рідко вважаються першою потребою відповідної країни, де вивчається зазначена мова).


1.2 Історія розвитку англійської мови в Індії (ІЕ)

Першою англомовною людиною, яка відвідала Індію, вважається посол Альфреда Великого. Англосаксонська хроніка свідчить, що у 884 році н.е. Альфред відправив до Індії посланця з дарами на могилу святого Томаса. Його ім’я значиться в одному із пізніших літописів як Світгельм, а в іншому як Сігелінус. Після цього, швидше за все, більше контактів з Індією не було аж до 16 століття, коли почалась європейська торгівельна та колоніальна експансія. У 1600 році англійські купці створили Східно-індійську компанію, і в 1614 році Джеймс УІ написав імператору Джехангіру листа, в якому затвердив сера Томаса Роу офіційним послом при дворі Могул: „Від Джеймса, милістю всемогутнього Бога, творця Небес і Землі, короля Великої Британії, Франції та Ірландії до могутнього монарха Великого Могора, короля східної Індії, Чандагара Кіш мера і Коразона мої вітання. Ми помітили Вашу ласку до Нас і Ваше жорстке керівництво капітанами ваших рік і з повагою до Ваших звичаїв і задля добра нашій рідній англійській нації з усією повагою, коли б Наші люди не приїхали до будь-якого порту Вашого домініону, нехай вони мають право на спокійну торгівлю без всіляких перешкод”.

У 1948 році Васко да Гама зійшов на берег у Калькуті і цим самим відновив зв’язок між Європою та Сходом. Індія була країною «спецій та див» для європейців. Контроль португальців над Індійським Океаном тривав з ХУІ століття. Але у 1580 р. сталася важлива подія – Португалія була приєднана до Іспанії, яка не була занадто зацікавлена у інтересах першої країни. Тепер контроль над Сходом повністю переходив до Іспанії. Саме англійці та датчани відкрили шлях на Схід. Вперше до Індії прибули датчани у 1595 році. Їхня ціль була простою – торгівля з місцевим населенням. Вони не мали на меті руйнувати віру цього народу, або ж встановити там своє панування. Датчани були більше монополістами, ніж імперіалістами [49; 392].

Перший документ, який засвідчує контакти британців з індійським народом, вважається грамота, датована 31 грудня 1600 року, підписана королевою Єлизаветою. Вона гарантувала певну монополію в торгівлі з Індією та Сходом певним лондонським купцям – так була затверджена Східно-Індійська Кампанія [37; 353]. Спочатку ціллю такої Кампанії була купівля індійських спецій, але внаслідок датської опозиції (битва в Амбойні у 1623 р.) плани змінилися і вони вирушили до Індії. Англійці виграли деякі битви з португальцями в Індії та Мугальський корт, який був резиденцією португальців. Це гарантувало англійцям право на торгівлю та утворення умовної морської допоміжної імперії [49; 393].

Англійська торгівля була рентабельнішою у порівнянні з датською, отож відповідні регіони попали під більший британський вплив. У 1818 році Британська Імперія стала Індійсько-Британською Імперією, замість Британської Імперії в Індії. Така дипломатична угода мала свою силу аж до 1947 року (401).

За яких умов стало можливим таке підкорення одного народу іншому, які живуть на великій відстані один від одного?

Відповідь, напевно, можна знайти у природженому поділі індусів на касти та класи. Для індійського народу сусідні країни були більше ворожими, ніж нейтральними, а нейтральні були небезпечніші у значенні завдати неочікуваного удару. І ось такою країною виявилася Великобританія. Для індусів на той час було краще, щоб ними керувала така країна, як Англія, ніж постійні сутички та суперечки між кастами всередині країни (402).

Власне, історія англійської мови і літератури бере свій початок з утворення Східно-європейською компанією торгівельних „фабрик”: Сурат (1612), Мадрас (1939-40), Бомбей (1647), Калькутта (1690).

Імператор Джахангір, при дворі Моголів, щиро прийняв Вільяма Хокінса, командира британської морської експедиції «Гектор». Це була перша призначена зустріч Індії із англійцем і англійською мовою. Джахангір пізніше дозволив Британії відкрити постійний порт і фабрику на спеціальне прохання короля Якова IV, про що було повідомлено послом Сером Томасом Роу. Англійській мові судилось тут і залишитись.

Коли Східно-індійська Компанія поширила свій вплив на південному півострові, англійська мова почала зазнавати більш відчутного впливу. Це був час друку першої англійської книги. У другій половині ХУІІ століття в Індію прийшов друкарський верстат, але видання обмежувалось друком Біблії або урядових указів. Потім поширився випуск газет. Саме у 1779 році перша англійська газета, яку назвали „Бенгальська Газета Хіккі”, була опублікована в Індії. Прорив у індійській літературі англійською мовою відбувся у 1793 році, коли людина на ім'я Сек Дін Магомет видала книгу в Лондоні під назвою «Подорожі Діна Магомета». Це було по суті оповідання про подорожі Магомета, яке займає проміжне місце між документальним твором та літературним оповіданням про подорожі.

Європейські торговці того часу використовували форму португальської мови, відтоді як Португалія завоювала Гоа у 1510 році. Місіонери відігравали важливу роль у поширенні англійської у ХУІІІ столітті: відкривались школи, наприклад Благодійна школа святої Марії у Мадрасі (1715), Бомбеї (1719), Калькутті (1720-31). До 1830-х впливова група індійців була вражена західною думкою та культурою, науковим прогресом і тому вирішила заохотити до вивчення англійської мови як засобу, за допомогою якого індійці зможуть отримати знання про такі речі. У довгій офіційній полеміці про мінімальну освіту для індійців англіцисти підтримували теорію насаджування англійської мови, а орієнталісти – теорію рідної мови. Томас Б. Макалей, член Вищої Ради Індії, залагодив це питання на користь англійської в офіційній Minute (1835).

Щоб узагальнити все вище зазначене, я вважаю, що ми не „зв’язані” Парламентським Актом 1813 року, що ми не „зв’язані” ніяким обов’язком, вираженим чи прихованим, що ми вільні застосовувати наші кошти, так як захочемо, ми маємо їх використати на навчання тому, що краще знати англійську, аніж санскрит чи арабську, що місцеве населення бажає вивчати англійську, а не арабську чи санскрит, що санскрит і арабська не є мовами права чи релігії, що можливо зробити із місцевого населення хороших вчених, і саме на все це мають бути спрямовані наші зусилля...Зараз ми маємо докласти найбільших зусиль, щоб сформувати клас, який був би інтерпретатором між нами та мільйонами тих, ким ми керуємо, клас особистостей, індійців по крові, але англійців за смаками, думками, мораллю та інтелектом. Такому класу ми можемо довірити зробити більш витонченими місцеві діалекти країни, збагатити ці діалекти науковими термінами, запозиченими із західної термінології і перекладати їх, щоб доступними засобами донести ці знання більшій масі населення.

На думку Качру, є три фази утворення білінгвізму в Індії. Перша – місіонерська фаза, була ініційована приблизно у 1614 році християнськими місіонерами. Друга фаза - вимога південноазійського народу (у ХУІІІ столітті) - виникла на прохання місцевого народу: деякі освітяни вважали, що поширення англійської мови серед місцевого населення було бажанням індусів вивчити англійську мову. Для другої фази були задіяні видатні англійські делегати. Качру виділяє двох видатних – Раджа Рамохан Рой (1772 – 1833) та Раджунат Харі Навалкар (помер у 1770 р.). Рой і Навалкар серед інших місіонерів були переконані, що офіційно Східно-Індійська компанія мала на меті проводити роз’яснювальні бесіди щодо вивчення англійської мови, а не про санскрит та арабську мову. Вони вважали, що за допомогою англійської мови індійський народ краще зрозуміє наукові досягнення Заходу. Санскрит, персидська, арабська мови або індійські діалекти не можуть слугувати такій цілі [38;67 – 68].

Лист Раджи Рамохана Роя, адресований лорду Амхерсту (1773 – 1857) від 1823 року, є доказом ставлення місцевого населення до англійської мови. Рой схвалює Європейське вчення і, на його думку, англійська мова для індусів є «ключем до всіх знань – до всіх дійсно необхідних знань, які містить у собі світова культура» [12;136]. В листі Рой виражає власну думку щодо відповідних грошових фондів, які повинні бути призначені для вчителів англійської мови в Індії.

Європейські освітяни, які прибували до Індії, щоб вчити місцеве населення математики, загальної філософії, хімії, анатомії, та інших предметів, які були популярні у Європі, пишалися тим, що у них вища місія у порівнянні з іншими освітянами та науковцями світу [38;68].

Лист Роя наголошує на важливості початку Орієнтовно-англійської контроверсії, яка буде впроваджена у освітній політиці в Індії. Третя фаза - політика правління - розпочалась у 1765 році, коли була встановлена Східно-Індійська Кампанія [там само,21–22]. Англійська мова була твердо впроваджена, як інструмент для надання певних вказівок адміністрації. Англійська мова ставала популярною тому, що вона стала засобом впливу на людей та умовою отримання високооплачуваної роботи для іноземців [49; 406]. Англійська мова ставала головним засобом спілкування в Індії.

Під час правління генерала Лорда Бентінка в першій половині ХІХ століття, Індія зазнала багато соціальних реформ. Англійська мова стала мовою правління та вищих індійських каст; підтримка правління була надана для того, щоб спрямувати політичний рух країни, її наукові досягнення на Захід за допомогою англійської мови. У такій політиці генерала підтримував Лорд Макалей [49;403].

Лорд Макалей був центральною фігурою у мовних дебатах на тему, яка мова повинна бути головною в освітньому процесі в Індії. Орієнталісти підтримували використання класичних мов відповідно до індійських традицій, таких як: санскрит, персидська та арабська мови, які не були державними. Англіканці, з іншої сторони, підтримували англійську мову. Ніхто з цих груп не хотів забороняти місцеві діалекти, рідну мову народу. Обидві групи погоджувались, що освіту буде впроваджено за допомогою діалектів під час перших років навчання. Англіканська група (Чарльз Грант (1746-1823), Лорд Мойра (1754-1826), Т. Б. Макалей (1800-1859)) діяли як представники орієнталістів [39; 35].

Думки групи англіцистів були відображені у протоколі Макалея, у якому йшлося, що «почався справжній білінгвізм в Індії» [51; 325]. Згідно з документом, який був підготовлений для правителя генерала Вільяма Бентінка, після висловлених думок обох груп, дійшли висновку, що в Індії повинен бути сформований відповідний клас – група людей, які будуть діяти як посередники між британцями та індусами, « клас осіб за національністю індуси, але англійці за смаком, думкою, мораллю та інтелектом» [12; 138]. Пропозиція Макалея мала успіх; у наступні роки лорд Бентінк повністю підтримав цей протокол, зауважуючи, що «Повинні бути відповідні інструкції, за допомогою яких будуть впливати на місцеве населення, використовуючи знання англійської літератури та науки через посередників англійської мови» [там само].

Згідно з Бейлі, Макалей думає, що англійська мова збагатить індійські діалекти, які стануть засобом для розуміння європейської науки, історії та літератури [там само,140]. Англійська мова поступово ставала мовою правління, освіти, канцелярії (символом правил імперії та вдосконалення) [51; 325].

Макалей наголошує на нечесності британської влади в країні «Це проявлялося через відповідну дивну політику в Індії і ця імперія була одним із найдивніших політичних аномалій, якою ми правимо за тисячі миль від нас, територія більша і більш населена ніж Франція, Іспанія, Італія, Німеччина взяті разом… Територія, яку населяють люди, які відрізняються від нас кольором, мовою, манерами, мораллю, релігією; це диво, якого світ ще ніколи не бачив. Наші надії не виправдались... Загальні правила не діють, де все є великим винятком. Ця кампанія є аномальною, але вона є частиною системи, де все аномальне. Вона найдивніша з усіх правлінь; але створена, щоб бути найдивнішою з усіх імперій » [12; 137].

На думку Качру, так званий протокол, мав багато суперечностей через різні точки зору щодо необхідності накладання чужої (англійської) мови на рідну (індійську). Незадоволення орієнталістів знайшло своє вираження в документі, датованому 15 лютим 1835 року. Але вони не могли зупинити таку політику і тому повинні були її підтримати [38; 68-69]. 7 березня 1835 року протокол був підписаний лордом Вільямом Бентінком (1774-1839), після чого став офіційною резолюцією протоколу Макаулея. Ця резолюція «стала причиною здійснення мовної політики в Індії та остаточним затвердженням явища дифузії білінгвізму в англійській мові» [там само, 68].

Аластар Пенікук поділяє думку як англіцистів, так і орієнталістів, які працювали разом над однією ідеєю. Він схиляється до думки, що орієнталізм був у певній мірі «хорошим та безневинним проектом, який мав на меті лише заволодіти серцями людей». Він наголошує, що насправді орієнталізм був таким же колоніалізмом, як і англіцизм [54; 103]. Хоча орієнталізм вважається більш сприятливішим по відношенню до місцевих діалектів та культури, ніж англіцизм, він показує переваги західної літератури та її вивчення. Він впроваджений для соціального контролю над людьми та впровадження західних ідей [там само, 102].

Пенікук також наголошує, що Макалей довіряють найважливіші мовні питання, результат яких є більше складнішим ніж простим, про це зауважено в протоколі про освіту. Таким чином, англійська мова знову повертається до Англії видозміненою. На його думку, дуже важливо зрозуміти, що Макалей підтримує позицію, яку уже довго обговорювали [там само, 77]. Він пішов навіть далі, зауважуючи, що індійська буржуазія вимагала впровадження освіти на англійській мові так само активно як і місіонери та освітяни [там само, 79]. Вони вбачали, що англійська мова додасть їм соціального та економічного престижу.

Англійська мова стає мовою еліти, преси та адміністрації. У наступні роки англійська мова утвердилась як засіб для адміністративних вказівок британської влади в Індії (1765-1947). Освіта в Індії була в більшій мірі англіцизована і вплинула на місцеву лінгвістику, культуру, правління та освіту. У 1857 році були засновані перші університети в Індії (у Бомбеї, Калькуті, Мадрасі). Англійську мову почали вважати мовою еліти, адміністрації та медіа. Англійські газети мали вплив на читачів. Розвивалась також індійська література, яка була написана англійською мовою [38;69].

На ранніх етапах на індійський літературний твір англійською мовою чинила значний вплив західна усталена форма роману. Вона була типовою для ранніх індійських письменників, які писали англійською мовою і використовували чисту англійську мову без індійських слів, щоб передати знання, які були головним чином індійськими. Головною причиною цього кроку був той факт, що більшість читачів були або британцями, або індійцями з британською освітою. У наступних століттях література була значною мірою обмежена написанням історичних хронік та випуском урядових газет.

У першій половині XX століття, коли Британське завоювання Індії було досягнуто, почало з'являтись нове покоління письменників. Ці письменники були в основному британцями, які народились і виховувались або і в Британії, і в Індії, або лише в Індії. Їхні твори вміщували індійську тематику та почуття, але спосіб оповіді був в основному західним. Вони не обмежували використання рідних слів, хоча б для означення контексту. Ця група складалась із таких письменників, як Редьярд Кіплінг, Джим Корбет і Джордж Оруел. Весь англомовний світ захоплювався такими книгами, як «Кім», «Книга джунглів», «1984», «Ферма тварин» та «Людоїди Кумаона» та ін. Насправді, деякі твори тої епохи все ще розглядаються як шедеври англійської літератури. В цих періодах, місцеві письменники були представлені такими іменами, як Рабіндранат Тагор та Сарожіні Найду. Фактично, Джетанхалі допоміг Тагору отримати Нобелівську Премію у галузі літератури у 1913 році.

Більш ніж 3 десятиліття панувало затишшя, коли Індія проходила етап перебудови. Деякі поодинокі твори, такі як «Переїзд до Індії» Е.М.Фостера, «Чудо, що зветься Індія» Е.Л.Башама та «Автобіографія невідомого індійця» Нірада С. Чаудхурі хоча і намагались підбурити народ, але були неуспішними у каталізації повстання.

Саме у другій половині семидесятих нове покоління людей, освічених у монастирях, пансіонах сприяло появі елітного класу романістів і письменників. Такі як Салман Рушді, Вікрам Сет, Амітаб Гош і Домінік Леп'єр схвилювали літературний світ. Твір Рушді «Діти півночі» отримав Букерівську премію у 1891 році і проголосив ідею чітко і ясно, що індійці залишаться тут. Арунджаті Рой і Кірам Дезай повторили подвиг, коли вони виграли Букерівську премію у 1997 році і у 2006 відповідно. Тим часом, нова течія письменників, таких як Панкаж Місра, Четан Бхагат, Джумпа Лахірі, Вільям Делрімпл, Хері Кунзуру з'явились на міжнародній арені, твори яких цінуються у всьому світі.

Індія отримала незалежність від Великобританії у 1947 році, і вважалось, що англійська мова припинить своє існування там до 1965 року. Однак, англійська мова та хінді є сьогодні офіційними мовами.

1.3 Сучасна лінгвістична ситуація в Індії

В 1950 році індійська влада підняла питання щодо проблеми мовної та етнічної різноманітності. Як вирішення цієї проблеми, 18-ти регіонам Індії було встановлено мовні рамки. Офіційно індійський уряд визнає 15 народних мов. У більшості випадків державні кордони залежать від мовних. Індія поділяється у мовному плані на дві головні мовні сім’ї: індо арійську та дравідійську. Найпоширеніші народні мови в Індії (окрім Хінді) є Бенгалі (7,5 %), Телуру (7, 4 %), Мараті (7,2 %), Таміл (6,9 %), Урду (5,1 %), Гуджараті (4,2 %), Малаялам (3, 8 %), Канада (3,8 %), Орайя (3,4 %) (Індія, 1996: 18).

Група мови Індів (індоарійська), це гілка індо-європейської груп мов, мова Центральної Азії, де знаходиться Індія. Більшість індійських мов на півночі, належать до цієї групи. Дравідійська мова, з іншої сторони, (наприклад, Таміль, Телугу, Малаялам) це рідні мови для Південної Індії (хоча вони знаходяться під впливом Санскриту та Хінді).

Хінді прямо походить з Санскриту. Більш ніж 180 мільйонів людей в Індії вважають Хінді своєю рідною мовою. Вона належить до індо-арійської групи мов: Хінді – згідно статті 343 Конституції, державна мова країни [35].

Місцева мова має свої власні географічні кордони, які визначені державою [63;26]. На додачу до призначення Хінді як державної мови та 14 інших як народних мов, кожен регіон може вибрати свою власну місцеву мову для використання її в місцевому самоврядуванні та освіті серед мов, якими розмовляють на цій території. Конституція Індії гарантує право для всіх жителів розмовляти їхньою власною мовою [15;304].

В Індії проживає більше ніж 900 мільйонів людей та є більше 1000 мов. Ця територія є найбільш різноманітна у мовному та культурному плані у світі. Хоча це не є сюрпризом, що виникає багато проблем під час класифікації та визначенні мов в Індії. Причина полягає в тому, що мови адаптуються між собою і ось чому, важко розрізнити мови або сказати, яка з них є діалектом тої чи іншої мови [25; 22].

В Індії, після проголошення незалежності у 1947 році залишалась колоніальна мова, це була англійська, як мова правління. Вважалося, що кінець британської влади в Індії буде означати повільне, але впевнене занепад англійської мови у Південній Азії. Але цього не трапилось. Проникнення англійської мови у ці суспільства більше, ніж було коли-небудь [43; 542].

Бажанням націоналістів було, щоб англійська мова вийшла з ужитку. Ціллю націоналістів було встановлення видозміненої індійської мови як офіційної мови країни. Хінді здавалося найкраще підходила для цього, оскільки вона мала найбільше носіїв, ніж будь-який інший індійський діалект, і вона вже широко використовувалася в міжетнічному спілкування [25; 24].

На додаток до всього, вважалося, що лінгвістична одиниця була основою політичних та національних одиниць. Таким чином, мова Хінді була затверджена конституцією, як мова для спілкування між та з різними державами. Влада дала 15 років для переходу усіх державних інститутів на мову Хідні з англійської. План полягав у тому, що зростатиме популярність мови Хінді; і вона буде виражати всі сфери культури в Індії. [63;56].

Але було декілька проблем у виборі мови Хінді, інколи протести були навіть жорстокими (наприклад, безчинства у Таміль Наду в травні 1963 – протест проти затвердження мови Хінді). Правління хотіло зробити таку політику, яка б допомогла зберегти статус-кво. По-перше, мова Хінді не повинна була бути впроваджена по всій країні (наприклад, у Таміль Наду, на півдні, лише 0, 0002 % людей проголосили згоду щодо впровадження Хінді або Урду, хоча у Південних Штатах ця цифра піднялася до 96, 7 % ). По-друге, вважалося, що носії інших мов будуть ображені таким вибором; інші індійські мови (діалекти), наприклад, Таміль або Бенгалі мали такі самі права бути державними, як і Хінді. Решта людей відчували, що вони будуть політично, соціально та професійно незахищені, якщо Хінді стане державною мовою. По-третє, вважалося, що потрібно розширити словниковий запас Хінді перед тим, як почати її використання, як державної мови. Не зважаючи на ці проблеми, Хінді була затверджена в конституції державною мовою і повинна була замінити англійську мову протягом 15 років. Але відповідно до безперервних протестів на півдні, ця заміна була політично неможливо. У 1967 році був виданий закон, який дозволяв вживання Хінді та англійської мови для державних цілей – така ситуація залишається і сьогодні [25; 24]. Англійська мова сьогодні є державною у 4-х регіонах Індії (Маніпур, Меджалайя, Негеленд, Тріпура) та у 8-ми прилеглих територій.

У 1971 році було встановлено, що рейтинг білінгвалізму в Індії досягав 13 %. 99 % людей, які розмовляють англійською мовою, це люди, для яких вона є другою мовою, якщо говорити про інші мови, то немає тих, які були б нерідними (хоча залишається велика кількість мовців, які розмовляють рідною мовою) [50;70].

Спольський описує ситуацію з індійським субконтинентом як одну серед багатьох проблем, які зосереджені на політичній одиниці, що включає в себе велику кількість мов. Далі він наголошує, що не дивно, що Індія має певні проблеми у становленні мовної політики: конституція, наприклад, забороняє використовувати одну державну мову [63; 42-43].

Д. П. Патаняк описує індійський, соціальний мультилінгвалізм, як безконфліктний тип, у якому різні мови виконують різні функції. Він описує рідну мову, як вираз точної ідентичності та групи солідарності. Люд ідентифікуються з певними лінгвістичними, етнічними, релігійними, або культурними типами через одну мову. «Рідна мова прищеплює культуру дитині», - продовжує Патаняк. На його думку, мультилінгвалізм може бути успішним за умови, якщо є повага до різноманіття, «повага до різних», у суспільстві [53].

Спольський зауважує, що хоча в Індіє і є багато мов, більшість людей не знать жодної індійської мови, окрім своєї. Англійською мовою найбільше користуються як другою мовою, яка іде після Хінді. Англійська мова більше корисна як мовний зразок, оскільки Хінді не може бути таким прикладом [63; 42].

Позиція Хінді, як державної мови країни, стала проблематичною на Півдні Індії: якщо вона домінує на Півночі, то на Півдні лише невелика група людей розмовляє нею. Найжорстокіша опозиція до Хінді як державної мови і велика підтримка англійської мови має місце на Півдні.

Не мусить бути ніякого страху у тому, що індійські мови можуть зникнути, оскільки англійська мова стає все більш і більш популярною в Індії. Хтось повинен потурбуватися про це. Марк Тулі наголошує [65; 160], що хтось повинен глибше вивчати культуру країни через її мову (або через одну із її мов). Він цитує Роберта Філіпсона та Това Скатнабі-Кангаса, які зауважують: «Послідовність мовної політики в тому, що багатьох представників молодого покоління в Індії позбавляють фамільярності з її культурним спадком і можливо, що освіта буде неспроможною знайти вирішення цих проблем у майбутньому».

Сьогодні все-таки щось робиться для того, щоб підтримувати життя рідним мовам. Комп’ютерна графіка з’являється англійською мовою та торгові центри навчають своїх представників індійської мови. Компанія «Моторола» випустила інструкцію до пейджерів трьома індійськими мовами (це був той перший раз, коли пейджер показував повідомлення, написані індійською мовою). Це означає, що люди, які добре не знають англійської мови, можуть писати та отримувати повідомлення рідною мовою.

Полеміка між Хінді, Урду та Індустанами, зробила ще гіршою ситуацію з Хінді. Підтримка Хіндустанців закінчилась незалежністю; ентузіазм прихильників Хінді також не зменшувався. Як наслідок, англійська мова продовжувала бути мовою влади та еліти.

Британцям надали багато політичних можливостей та прав, і від них вимагали, щоб вони діяли відповідно до свого статусу. Мова стала знаком влади білих людей. Качру цитує І. М. Форстера: «Індія любить богів, а англійці люблять поводитись, як боги». Англійська мова була частиною влади та статусу, котрих індійський народ не приймав. Англійська мова використовувалася в Індії та інших колоніях як засіб влади над групою людей, які відносили себе до культурних та інших сфер політичної еліти. Природно, що значення європейської культури вважалося більшим, ніж місцевої, яку часто вважали варварською. Англійська мова вважалася «дорогою до світла», знаряддям «цивілізації». Європейці вважали, що вони можуть принести звільнення душам. Вони вважали це своїм обов’язком. Вони щиро вірили, що внесуть покращення у життя людей в колоніях, і що їхня мова підніметься до божественної.

Англійці залучали перекладачів для розуміння технологічного та наукового розвитку в країні. Місцеві інтелігенти пишалися досконалістю Заходу. Європейська література була доступною у колоніях. Макалей показав свою байдужість до місцевих діалектів в Індії [40; 7]: «Я ніколи не знаходив серед них (орієнталістів тих, хто б заперечив, що одна поличка хорошої європейської бібліотеки була краща за цілу рідну літературу Індії та Арабії».

В Індії англійська мова поступово вимагала соціальних та адміністративних домінантних ролей: сила та престиж мови визначався сферою використання мови. Система державної преси і важливі професії використовували англійську мову [там само, 7]. За словами Качру, хороший робітник Індії ставав символом модернізації та спрямованості політики на Захід. Раджа Рамохан Рой схилявся до думки, що європейські освітяни повинні навчати індійський народ. Англійська мова повинна бути в ужитку індійців також [там само, 7].

До 1920 року англійська мова стала мовою політики, міжнародної адміністрації, права, мовою, яка об’єднує людей з ліберальними поглядами. Навіть після того, коли закінчився колоніальний період, англійська мова залишається домінуючою.

Англійська мова була, очевидно, використана проти англійців, проти їхніх намірів та завдань, оскільки вона стала мовою відродження націоналізму та політичного пробудження: іноземна мова сприймалась іронічно та посередньо. Мохандас К. Ґанджі (1869-1948), наприклад, боровся, щоб створити консенсус для сприйняття різних варіантів державної мови, який виражав його ставлення до англійської мови.

В значенні кількості носіїв англійської мови, Індія посідає третє місце у світі після США, Великобританії. Приблизно 4 % населення Індії розмовляють англійською; хоча кількість здається малою, але це досить велика група порівняно із населенням країни – приблизно 35 мільйонів людей (на 1994 рік) (Кристал, 1995:101). Хоча кількість носіїв англійської мови в Індії обмежена (в порівнянні з населенням Індії), ця маленька частина населення контролює сфери, які мають професійний престиж [там само, 8].

Англійська мова, в загальному, є першою мовою для освіченого індійського населення та другою для тих, хто знає більше, ніж одну мову. Населення, яке знає англійську мову в Індії – переважно дво- та багатомовне, яке використовує англійську мову, як другу мову, в тому значенні, коли англійська мова використовується серед індусів, як «зв’язна», або «державна» мова. Лише незначна частина англомовного індійського населення має певну взаємодію з ідентичними носіями англійської мови. Згідно дослідженнями Качру (населення, яке закінчувало факультет англійської мови в університетах та коледжах), лише 65,64 % мають певну взаємодію з носіями англійської мови; 11,79 % не мають жодної взаємодії і лише 5,12 % мають часткову взаємодію з реципієнтами англійської мови.

Англійська мова слугує двом цілям. По-перше, вона слугує знаряддям адміністративного об’єднання країни і, по-друге, вона є мовою для масштабного спілкування [там само, 8]. Функції англійської мови в індійському соціокультурному контексті є відповідними до соціальної, освітньої, адміністративної роботи в Індії [там само, 111].

Англійська мова використовується в політичній та особистісній сферах та функціонує як та, «що нормально співіснує з іншими мовами, включаючи інструментальну, регулятивну, міжособистісну та інноваційну і само виражальну функції» [там само, 273].

Англійська мова відіграє домінуючу роль в ЗМІ, тут вона використовується як засіб міждержавного спілкування, показуючи цим свою незалежність. Вплив англійської мови став не лише тривалим, але і зростаючим.

Англійська преса в Індії представлена журналістикою. Зростає кількість газет, журналів. Як зауважує Качру [40; 12], на сьогодні є близько 3852 індійських газет, написаних англійською мовою. Англомовні газети друкуються практично в усіх частинах республіки. На 1982 рік було зареєстровано 19 144 газетних видання, серед них 18,7 % були англомовні та 27,8 % надруковані мовою Хінді.

Англійська мова вважається головним засобом спілкування та вивчається як друга мова у кожному освітянському закладі у всіх регіонах Індії.

В Індії, як і в інших лінгвістично та культурологічно плюралістичних суспільствах, позиція англійської мови визначається різними політичними, культурологічними та соціальними факторами. Качру [там само, 20] вбачає три основних питання, які повинні обговорюватися. Перше питання стосується позиції англійської мови в початковій та вищій освіті. Друге питання стосується ролі місцевої мови, Хінді та англійська мови. Третє питання розглядає модель англійської мови для вивчення індусами та шляхи презентування цієї моделі. Правління Індії цікавиться першими двома питаннями, які прямо мають відношення до мовного планування на національному та державному рівнях. До цього часу ще немає точної відповіді на жодне з цих запитань [там само; 20].

У 1960 році виник незначний конфлікт на півдні Індії стосовно статусу різних мов в країні. Він полягав у тому, що вживання Хінді в державних документах має певні недоліки на цих територіях. Вони також вважають, що було б нечесно по відношенню до них вивчати Хінді та англійську мову, коли носії Хінді повинні вчити лише англійську мову.

Як наслідок, формула єдності трьох мов була розроблена для освіти, щоб вирівняти права усіх громадян Індії, щоб утвердити національну взаємодію та забезпечити ширший вибір в шкільному навчальному плані [64; 43]. Згідно такої формули, населення з території, де не вживається Хінді вивчають місцеву мову, Хінді та англійську мови. Носії мови Хінді, з іншої сторони, вивчають Хінді, англійську та інші мови. Балдрідж цитує Камал Срідара: «формула єдності трьох мов є компромісом між вимогами різних груп та підтримуються усіма трьома сторонами, що і є рішенням складної проблеми, яке включає інтереси кожної із сторін (рідна та місцева мови), національну гордість, єднання (Хінді), адміністративну ефективність та технологічний прогрес (англійська мова)» [13; 12].

Хоча теорія звучить непогано теоретично, Белдрідж наголошує, що формула єдності трьох мов зазнає в цілому краху в Індії, оскільки її не запровадять у практику. Так регіони, де розмовляють Хінді, не вносять до навчального плану відповідних змін, а регіони в Мадрасі, де панівне становище займають інші мови, правління вилучає вивчення мови Хінді з навчального плану школи (так трапилося в Таміль Наду).

Хоча в Індії є величезний соціолінгвістичний тиск, який впливає на розвиток мовної освіти, Спольський [63; 55–64] впевнений, що мовна політика в шкільній системі є результатом тиску та його джерел. Він також зауважує, що освіта є найсильнішою зброєю для підсилення мовної політики та перелік наступних натисків має вплив на мовне планування в суспільстві: сім’я (відношення вдома), релігія (якщо зміст мови базується на думці про «святу мову»), етнічність, політичний тиск (вказує на встановлення національної одиниці; мовна традиція розглядається, як велика сила з національним спрямуванням), культурний тиск, економічні утиски (включають комерцію, науку, технологію: ідея полягає в тому, щоб показати, що не всі сучасні мови мають гарний словник технологічних термінів і тому, раціональніше буде адаптувати відповідну мову, таку, як англійська, для такої цілі), ЗМІ (якщо немає ЗМІ відповідною мовою, то буде значний тиск вивчати іншу мову, яка має усі відповідні засоби для цього), легальний тиск (брак державною мови може часто ставати базою для дискримінації), військовий натиск (бажання вживати лише просту мову) [там само, 53 – 63].

Марк Тулі [55; 161– 62] зауважує, що елітний статус англійської мови в Індії створює проблеми для економічного розвитку, тому що це означає, що освіта мас ігноруватиметься. Він переконаний, що вирішення цієї ситуації полягає у тому, щоб збільшити поширення англійської мови по всій території Індії допоки вона не стане «справжньою мовою, що об’єднує країну, а не так як зараз – мова, що об’єднує вищі верстви населення».

Всесвітнє поширення англійської мови спричинило утворення розмовних „змішаних мов" Franglais (французька і англійська), Spanglish (іспанська і англійська), Taglish (тагалозька та англійська) і багатьох інших. „Спостереження за Індією" пропонує новий додаток: Inglish (хінді та англійська). Як пише автор, англійська є перепусткою до хорошої роботи і статусу середнього класу в Індії. Вона віртуальне поєднує усі соціальні класи і майже всі регіони країни. В той же час, завдяки Голівуду, популярність хінді також зростає. Для багатьох домінування англійської підіймає питання індійської національної ідентичності і легальності британського колоніалізму. Тим часом прибічники чистоти мов стурбовані „забрудненням" як індійської, так і хінді. Але , як можна побачити з реклами та популярної культури, Inglish підхоплює оновлені версії старших сумішей двох мов -YaleGlobal.

Є три основні варіанти індійської англійської: мова найвищого рвня, регіональна або рідна мова та мова етнічного походження. В індійській англійській є різниця між літературною індійською англійською (акролект) і піджинами (базилект), відомими під такими назвами як Boxwallah English, Butler English, Bearer English or Kitchen English, and Babu English. Регіональні та рідномовні варіанти часто визначаються залежно від першої мови людини (бенгальська англійська, гуараті англійська, дравідійська англійська) чи від більшої мовної сім'ї (індо-арійська англійська, дравідійська англійська). В цьому сенсі варіантів індійської англійської є стільки, скільки мов є в Індії... Хоча і є певні спільні характеристики, які ідентифікують носіїв індійської англійської серед специфічних варіантів мови, англо-індійська мова, є відмінною, тому що вона виникла серед нащадків британських службовців та індійських жінок нижчих каст і підтримувалась, поміж іншими речами, загальнонаціональною системою давно заснованих середніх приватних англійських шкіл, відомих як англо-індійські школи. В загальному, коли обговорюється індійська англійська, цей термін відноситься до варіантів у верхній частині спектра, який містить національну поширеність і зрозумілість і все в більшій мірі забезпечує певний стандарт для мас-медіа, освіти, загально індійської комунікації. У граматиці та написанні стандартна британська англійська продовжує мати свій вплив.

Індійська англійська – це всеохоплююча фраза, що стосується всіх діалектів та варіантів англійської, які поширені на всій території Індії.

Мова, якій навчають індійців у школах – це по суті британська англійська, зокрема написання базується на британських правилах. І хоча англійці залишили Індію у 1947 році, багато фраз, які англійці вважають застарілими, ще й досі популярні в Індії.

Виразна еволюція регіональних варіантів у сучасному використанні призвела до виникнення таких термінів як Hinglish (хінді + англійська) і Taglish (тагалозька + англійська). Про ці терміни часто говорять з гумором чи несхваленням, але часом вони мають принизливе значення стосовно певного регіону чи верств суспільства, які насолоджуються життям за рахунок інших. Hinglish і Taglish та інші варіанти, які не мають назви капіталізуються і популяризуються у сфері реклами.

Термін „індійська англійська” – це загальний термін, що охоплює всі діалекти та варіанти англійської, якими розмовляють в Індії та на індійському субконтиненті взагалі. Завдяки британському колоніалізму, який забезпечив англомовну присутність в Індії протягом більш як 200 років, з’явився зовсім новий – південно-азійський різновид англійської мови.

У світі, який зменшується, та Індії, яка збільшується, англійська – це „валюта” майбутнього. Навіть прибічники-шовіністи тубільних мов не можуть це заперечити.

У газеті «OutlookIndia»( Гурчаран Дас, 3 травня 2005 р.) з'явились дві статті, де в першій говорилось, що уряд Карнатаки все ще не вирішив скасувати заборону на англійську мову в початкових школах, незважаючи на великий громадський тиск. В іншій - що міністр Карнатаки, після важливого візиту до Китаю, оголосив, що „члени комітету Народного Провінційного Конгресу Джіангсу попросили допомоги в уряду Карнатаки для навчання англійської в початкових школах." Метою цього Конгресу було навчити кожного китайця англійській до олімпіади 2008 року. Контраст між амбівалентністю Індії та впевненістю Китаю завжди повчальний.

Це видається дивним, що штат, де столицею є Бангалор – символ індійського успіху в глобальній економіці – і який здобуває свої конкурентноздатні переваги завдяки майстерному володінню англійською, залишиться заручником невпевненості шовіністів тубільних мов. Це трапилось через 15 років, коли вперше було накладено заборону на англійську мову у середніх школах у 80-х. Тим часом, Бенгал і Гуджарат, усвідомлюючи свої помилки, повернулись назад до навчання англійській, після того як вони зрозуміли, що створили покоління не здатне знайти роботу.

Ці дебати закінчились і англійська перемогла. Але, здається, що багато штатів, включно із Кералою та Карнатакою, перебувають у стані паралітичної бездіяльності, постійно обговорюючи, якою мовою навчати в школах. У світі, де четверта частина людей уже володіють англійською мовою, а експерти передрікають, що інша половина буде нею володіти через покоління, боляче бачити індійців, яким заздрять багато країн через їх навички в англійській, яким перешкоджають тубільні сталіністи та їх фіктивні аргументи, які повчають батьків, „Ви не знаєте, що добре для ваших дітей. Ми це знаємо.”

Цікаво, якою мовою будуть розмовляти індійці через 50 років. Дивлячись за горизонт сучасних подій, схоже на те, що дві тенденції будуть домінувати у нашому лінгвістичному майбутньому. Одна – це швидке поширення англійської по всій Індії, включно із нижчим середнім класом; інша – безпрецедентна популярність хінді, навіть на півдні, завдяки індійським блокбастерам та всесвітньому визнанню телепрограм на хінді, таких як Indian Idol та Kaun Banega Crorepati.

На перетині цих двох тенденцій модним є поєднання двох мов. Воно називається Hinglish, хоча насправді мало б називатись Inglish, через те, що все більше стає вуличною мовою по всій території Індії. Змішування англійської з рідними мовами Індії триває протягом століть, але тепер змінилось те, що Inglish стала мовою і нижчих, і середніх класів, і світською мовою вищих і вищих середніх класів. Тепер Inglish це стильна мова Голівуду, FM станцій та національної реклами. Рекламодавці були дуже здивовані величезним резонансом таких гасел: ‘Life ho to aise’, ‘Josh machine’, ‘Dil mange more.’ Радіо Мірчі мало теж чудову реакцію на: ‘Ladki ko mari line, girlfriend boli, I’m fine!’

Сучасна молодь Індії більш вільно ставиться до англійської і вважає її навичкою, такою ж як вивчення Windows. Вони більше не вивішують британські чи американські прапори, окрім ненадійних лівих чи членів RSS. Голівуд, телебачення, реклама, крикет – вся індійська масова культура змовилась виставити англійську на ринок. Кожна індійська мати знає, що англійська є перепусткою її дитини в майбутнє – на роботу, до середнього класу – і саме тому англійські середні школи з’являються як гриби після дощу в міських нетрях та селах. Англійська стала індійською мовою 50 років після того, як британці покинули наші береги. Дейвід Далбі передбачає, що до 2010 року в Індії буде найбільше число англомовних людей у світі. Але, одна із хороших речей, що трапляються в Індії – це поступова демократизація англійської.

Що в мові Inglish важко визначити, і що потребує емпіричних досліджень? Чи в її основі лежить англійська, чи тубільна бхашас? Якщо це другий варіант, тоді він схожий із Franglais, яка складається із більшої кількості французьких і меншої – англійських слів. Чи мова бхаша переважає над англійською? Для нижчого середнього класу, що рухається вгору за соціальним фінансовим станом – це бхаша змішана з невеликою кількістю англійських слів, як говорить оповіщувач новин: ‘Mein aaj busy hoon, kal bill doonga definitely.’, ‘Voh mujhe avoid karti hai!’ Для вищих класів, з іншого боку, основна, звичайно, англійська мова: ‘Hungry, kya?’, ‘Careful yaar, voh dangerous hai!’ Середній середній клас здається зберігає рівну комбінацію мов, наприклад з газети: ‘Aaj Middle East mein peace ho gayi!’, де три слова з хінді, а три з англійської.

Як контраст до цієї нової мови, стара „індійська англійська” наших заголовків є анахронізмом: ‘Sleuth nabs man’, ‘Miscreants abscond’, ‘Eve-teasers get away.’ У своїх останніх працях професор Харін Тріведі з Університету Делі зневажливо говорить: „Індійська англійська? Та це просто некоректна англійська.” Inglish має паралелі з урду, яка стала мовою, що проникла на субконтинент і стала процвітати після мусульманського правління. За своїм походженням урду – табірне арго мусульманських завойовників Індії. Виникла ця мова із поєднання мови завойовників – фарсі та місцевих бхаша. Так як урду поширилась на Декан, Inglish поширилась по Індії завдяки Голівуду.

Отже, чи Inglish – це наше „підкорення англійської”, як сказав Рашді? Чи це наша подорож , щоб „завоювати світ”, як каже професор Дейвід Крістал, автор Кембріджської енциклопедії англійської мови. Він передбачає, що індійська англійська стане найбільш розповсюдженим варіантом, базуватиметься на економічній успішності Індії в 21 столітті а також на кількості населення. „Якщо 100 мільйонів індійців вимовлять англійське слово певним чином , це більше ніж населення в Англії, тому це слово саме так і має вимовлятись.” Якщо британська англійська була світовою мовою у 19 столітті, а американська мова у 20 столітті і зараз, то мовою 21 століття може стати Inglish, чи принаймні, англійська із сильним впливом Індії (чи Китаю, але меншою мірою).

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ІНДІЇ (ІЕ)

2.1 Особливості лексичного складу ІЕ

Нелегко відділити використання англійської мови в Індії від загального мультилінгвального потоку. На додачу до змішування та зміни мовних кодів, інші мови постійно вливаються в англійський дискурс, а англійська в дискурс інших мов, особливо хінді. В англомовній пресі поширені „гібридні” заголовки: JNU karamcharis begin dharna (The Statesman, New Delhi, 12 May 1981), Marathwada band over pandal fire (The Indian Express, New Delhi, 9 Nay 1981), and 55 Jhuggis gutted (The Hindustan Times, New Delhi, 3 May 1981). Шлюбні оголошення в англомовній пресі також характерні: ‘Wanted well-settled bridegroom for a Kerala fair graduate Baradwaja gotram, Astasatram girl…subset no bar. Send horoscope and details’; ‘Matrimonial proposals invited from educated, smart, well-settled, Gujarati bachelors for good-looking, decent, Gujarati Modh Ghanchi Bania girl, B.A., doing the M.A. and serving’.

Запозичені слова та переклади з інших мов були поширеними з 17 століття, часто переходячи в мови поза територією Індії. Серед найпоширенішихзапозичень:

1. слова з Португальської (almirah, ayah, caste, peon) та місцевих мов через португальську (bamboo, betel, coir, copra, curry, mango).

2. слова із тубільних мов, таких як хінді та бенгалі. Деякі з них англізовані у своєму написанні: anna, bungalow, cheetah, chintz, chit/chitty, dacoit, dak bungalow, jodhpurs, juggernaut, mulligatawny, pice, pukka, pundit, rupee, sahib, tussore. Деякі із пізніших слів менш англізовані: achcha – добре, згода (використовується для позначення згоди і часто повторюється: achcha, achcha, Iwill go), basmati – вид рису, chapatti – квартира, crore – одиниця виміру в 10м чи 100 lakhs, goonda – хуліган, дрібний злочинець, jawan – солдат у сучасній індійській армії, lakh – одиниця, що дорівнює 100000, lathi – свинцева палиця, яку носили поліцейські, masala – спеції, paisa – копійка, сота частина рупії, panchayat – сільська рада, samo(o)sa – смажене тісто, в яке загортають овочі чи м’ясо, Sri/Shri/Shree – містер, Srimati/Shrimati/Shreemati – місіс.

3. слова із арабської та перської, запозичені через північні індійські мови, які використовувались під час британського раджу: dewan – головний міністр керуючого штату, durbar – двір принца чи губернатора, mogul – мусульманський принц (в розмовній мові – дуже важлива людина, як в movie mogul), sepoy – солдат у британській індійській армії, shroff – банкір, vakeel/vakil – адвокат, zamindar – землевласник.

4. слова, взяті із санскриту, зазвичай із релігійним та філософським значенням, деякі з них загальновідомі, інші – обмежені до такого контексту як йога: ahimsa – не насилля , ananda – духовне блаженство, charka – містичний енергетичний центр у тілі, guru – (духовний) вчитель (в розмовній мові – порадник, якого не всі поважають), nirvana – звільнення із колеса переродження, rajas – стан пристрасті , samadhi – об’єднання та просвітління, sattwa/sattva – стан чистоти, tamas – стан неосвіченості, yoga – система самовдосконалення, yogi – людина яка займається йогою.

5. кальки з місцевих мов: dining leaf – листок бананового дерева, на якому подають їжу, cousin brother – двоюрідний брат, cousin sister – двоюрідна сестра, co-brother-in-law – ще один (інший) зять.

Велика різноманітність змішаних та адаптованих слововживань існує і як частина англійської мови, і як наслідок поширеного змішування мовних кодів англійської та, особливо, хінді, сюди належать зокрема:

1. так звані „гібриди” , коли один з компонентів слова – з англійської , а інший – з місцевої мови, часто з хінді: brahmihood – стан, коли людина є брахманом, coconut paysam – страва, приготована з кокоса, goonda ordinance – артилерія проти злочинців, gramin bank – сільський банк, kaccha road – ґрунтова дорогоа, lathi charge (як іменник), lathi charge(як дієслово), pan/paan shop – магазин, в якому продають горіхи бетель та лайм для жування, загорнені в листок перцю, policewala – поліцейський, swadeshi cloth – домоткане полотно, tiffin box – пакунок для ланчу.

2. місцеві значення та розширення значень загально англійських слів: batch-mate – однокласник, однокурсник, body-bath – звичайний прийом ванни, by-two coffee (на півдні) – замовлення двох порцій кави, по пів-чашки кожне, зроблене двома клієнтами в ресторані, condole – висловлювати комусь співчуття, England-returned – людина, яка була в Англії з метою отримання освіти, Eve-teasing – дражнити чи чіплятись до молодої жінки, Foreign-returned – людина, яка була закордоном, з метою отримання освіти, four-twenty – зрадник, шахрай (з індійського кримінального кодексу), head-bath – мити волосся, interdine – їсти з представником іншої релігії та касти, intermarriage – шлюб між представниками різних релігій та каст, issueless – бездітний, military hotel (на півдні) – ресторан, в якому подають невегетаріанські страви, out of station – не у своєму місті чи місці роботи, outstation (cheque) – чек виданий немісцевим банком, prepone – протилежне до postpone, ration shop – продовольчий магазин, undertrial – людина, яка перебуває під судовим слідством.

3. слова, які є більшою чи меншою мірою застарілими в британській та американській англійській, але використовуються в індійській англійській, наприклад: dicky – багажник автомобіля, needful (‘Please, do the needful, Sri Patel’), stepney – запасне колесо, thrice (I was seeing him thrice last week).

4. численні ідіоматичні вислови є такі: to sit on someone’s neck – уважно стежити за кимось, to stand on someone’s head – наглядати уважно за кимось; Do one thing, Sri Gupta – Є лише одна річ, яку ви можете зробити, містер Гупта; He was doing this thing, that thing, wasting my time – Він робив різні речі витрачаючи мій час.

Окремо слід зупинитись на варіантах значень та використанні терміну „англо-індійський”. Основними варіантами значення цього терміну є:

1. зараз рідкісне вживання: той, що відноситься до Англії чи Британії та Індії: Англо-індійські зв’язки.

2. про англійців та індійців та їх діяльність в Індії під час раджу: англо-індійські слова та вирази.

3. про спільноту євразійців в Індії, які пішли від європейських батьків та індійських матерів. Рідною мовою англо-індійської громади є англійська. В сучасній Індії, англо-індійська школа – це середня англійська приватна школа, пов’язана з громадою та християнськими цінностями, але є відкритою для учнів з різним походженням. Англо-індійська англійська – це підвид індійської англійської.

4. стосується суті англомовних писемних джерел на індійському субконтиненті, написаних такими неіндійцями як Ред’ярд Кіплінг, Е.М. Форстер та Джон Мастерз, які застосовували мовні форми доречні для культурного, соціолінгвістичного та політичного контекстів регіону: англо-індійська література.

Чіткий розвиток місцевих різновидів у сучасному вжитку призвів до утворення таких термінів як Hinglish (Hindi+English) та Tanglish (Tamil+English). До цих термінів часто відносяться жартівливо, але інколи вони мають принизливу конотацію, для кожного регіону чи верстви суспільства, висміюючи їх. Hinglish, Tanglish, Benglish (Bengali^ English) та інші неназвані різновиди капіталізовані і популяризуються у сфері реклами. Тут, мета - досягнення об'єднаності суспільства задовольняється таким існуванням двомовності. Отже, існує багато запозичених слів із індійської мови, які таки з'являються у популярних творах, рекламах та газетах, не кажучи вже про телевізійні спортивні програми і шоу.

Стрімкий розвиток місцевих різновидів АМ відбувається в значній мірі за рахунок „англіцизації” індійських слів. Прикладами такої лексичної інтерференції можуть бути:

- Англіцизація індійських слів особливо у Ченнай додаванням "ify" до місцевих тамільських слів.

- Вживання уааг, machaa, abey агеу в англійській розмові, а саме людьми, у яких гінді є рідною мовою; da, machaa частіше вживається на півдні.

- Вживання слова 3d (хінді), що приблизно означає "що, щоб" так як у "WhatImeanis ki we should adopt this plan instead." (Спостерігається в основному на Півночі та Заході країни.)

- Характерне для англійської мови надмірна кількість вживання прийменника 'of, як у "There is so much of happiness in being honest."

- Вживання "open" та "close" замість "switch/turn on/off', як у "Open the air

conditioner" замість "Turn on the air conditioner."

- Вживання слова "hope", коли не мається на увазі бажання, а просто очікування: "Wedon'twantraintodaybutIhopeitwillrain."

- Вживання "current went" і "current came" замість "The power went out" та "Thepower came back."

- Вживання "у'all" замість "youall" чи "allofyou", так як вживається у

південноамериканському варіанті англійської мови.

- Зміна місцями значень слів "slow" та "soft", як у "І shallspeakslowerforyou" (що власне означає "І willspeaksoftly") чи "makethefansofter" (що власне означає "makethefangoslower/reduceitsspeed").

- Створення безглуздих, римованих подвійних слів, що позначають більшість ідей чи дій, сукупність значень слів, як у "Nomoreice-cream-fice-creamforyou!", "Let'sgohavesomechai-vai (tea, 'Чеа andstuff')." чи "There'slotofthisfighting-witinggoingonintheneighbourhood." (В основному поширене у штатах, де розмовляють гінді.)

- Вживання "baazi"/"baaji" чи "-giri" з однаковою метою, як у "business-baazi" чи "cheatmg-giri." (Також в основному поширене у штатах, де розмовляють гінді.)

- Вживання слова "wallah" для позначення заняття чи справи, залучення у щось, як у "Thetaxi-wallahoverchargedme.", "Thegrocery-wallahsellsfreshfruit." чи "He'sarealmusic-wallah: hisCDselectionishuge."

- Вживання слова maane (бенгальська мова),' Yani' (урду) і 'matlab' (гінді/урду), що означає приблизно "значення" ("WhatImeanis..."), як у "Theproblemwithyouridea, maane, what I feel is missing, is ki it does not address the problem of overstaffing." чи "Your explanation, matlab, your feeble attempt at one, was sorely lacking incohesiveness."

- Надмірне вживання слів Generally/Actually/Obviously/Basically на початку речення, наприклад: "Actually I am not feeling well."

- Вживання слова "since" замість "for" у сполучниках тривалості часу, як у "І havebeen working since four years" замість "І have been working for four years" чи "І havebeen working since four years ago". Таке вживання більш прийняте серед людей, які розмовляють на північноіндійських мовах, таких як гінді, де слова для позначення "since" та "for" однакові.

- Вживання слова 'different- different': We went to different different places in the city insearch of a good hotel.

- Вживання слова 'gift', як дієслова: You are gifting me a new cell phone?

- Вживання інших іменників у якості дієслова, таких як: "Doesitpain?" замість "Doesithurt?"

- Вживання фрази "Icanabletocook" замість "І cancook" - поширена граматична помилка Тамілнаду.

- Упущення означеного артикля: "Let's go to city" замість "Let's go to the city"

- Вживання 'out of hundred' замість 'percent': "He got a hundred out of hundred" замість "Не got a hundred" чи "Не got a one hundred percent".

"Your good name please?": "What is your name?", перенесення із виразу гінді.

"That is besides the point"

- "Deadly", "high-tech", "sexy" вживаються в ідіоматичних виразах, як прикметники."Deadly" означає надзвичайний, "hi-fi" - стильний і "sexy" - чудовий і надзвичайно розкішний. Приклади: "That movie was deadly, yaar; what an actionscene!", "Your shoes are hi-fi. Where'd you get them?" і "That's a sexy car, man!"

- "Hello, Whatdoyouwant?" інколи вживається у відповідь на телефонний дзвінок, не сприймається як неввічлива форма більшістю індійцями.

- "Whatanonsense/sillyyouare!" чи "Don'tbedoingsuchnonsenseanymore.": рідкісне ідіоматичне вживання слів nonsense/silly як іменників (хоча це не звично у британській англійській).

- "pindropsilence" дослівно означає, що така тиша повинна бути досягнута, щоб можна було почути, як падає голка.

- Вживання "back", що замінює "ago", коли йдеться про минулу дію, як у "І methimfiveyearsback", а не "ImetMmfiveyearsago." (Хоча це також не прийнято у британській англійській).

- "freakout" означає веселитись, як у "let'sgotothepartyandfreakout."

- Звернення до старших, незнайомців чи будь-кого, хто заслуговує повагу, як tJee'Tji", як у "PleasecallataxiforGupta-ji."

- Вживання "Shree"/"Shri" (Mr.) чи "Shreemati'T'Shrimati" (Ms./Mrs.): Shri RaviShankar or Shreemati Das Gupta.

- Поряд із "Shree"/ "Shreemati", використовується "Saahib" (Mr.) і "Begum" (Mrs.) (урду), як у "Welcome to India, Smith-saahib." чи "Begum Sahib would like some tea."

- Вживання "Mr." та "Mrs." як загальних іменників. Наприклад: "Jyoti's Mr. stoppedby yesterday" чи "My Mrs. is not feeling well".

- Вживання слів "uncle" та "aunty" при зверненні до людей значно старших ніж Ви, таких як далеких родичів, сусідів, знайомих, навіть абсолютних незнайомців, які значно старші.

- Нерегулярне вживання слів "уааг" (друг, приятель, франт), bhai (брат) і "bhaiyya" (брат (дуже неформально), що має багато спільного із американською англійською мовою "man" "dude", як у "Arey! C'mon, yaar! Don't be such a killjoy!", "Long timeno see, bhai." чи "Ay, bhaiyya! Over here!"

- Вживання вигуків "Arey!" та "Acchha!" для вираження широкого ряду емоцій, зазвичай позитивних, хоча інколи і негативних, як у "Arey! What a good job youdid!", "Acchha, so that's your plan." чи "Arey, what bad luck, yaar!"

- Вживання "oof!" для демонстрації страждання чи цілковитого розчарування, як у "Oof! Thebaby'scryingagain!"

- Вживання "Waah" для вираження захоплення, особливо про музичні твори, як у "Waah! Waah! Youplaythesitarsowell!"

- Вживання "just" та "simply" в очевидно довільній манері у південній Індії, особливо у Кералі. Наприклад: Q: "Why did you do it?" A: "Simply" чи "Just I wastelling to [sic] him."

- "Lady'sfinger" означає "плід окри, бамії" (як і в деяких інших англомовних країнах).

- "Hotel" означає "ресторан" (так само як і насправді "великий готель") в Індії: "І ateinthehotel". "Lodge" відноситься до маленьких ресторанів. Інколи "Lodge" означає місце, де можна зупинитись (у кімнатах), a "Hotel" відноситься до місця, де можна поїсти.

- "stepney" чи "stepaney" означає запасне колесо авто.

- "specs" означає окуляри (як у розмовній британській англійській мові).

- "cent percent" означає "100 відсотків", як у "Не got cent percent in maths."

- "centum" також часто вживається для позначення 100.

- Вживання дієслова "sit" замість "live", наприклад: "Whereareyousitting?" замість "Wheredoyoulive?"

- "High-End": (приблизно) дуже високої якості (вживається саркастично для роботи і людей).

- n - багато (Не takes n troubles to stay neat).

- Дієслово "repair" у південній Індії вживається як іменник для позначення

поламаних предметів, як у "The TV became repair." Те ж саме слово вживається тоді, коли поламаний предмет відремонтували: "The TV is repaired and now it isworking properly."

- Слово "stay" вживається замість "live" чи "reside at": "Where are you staying?" означає не "Where are you temporarily lodging", a "Where is your residence?"

- Слово "damn" вживається для підсилення, особливо негативного, значно частіше та із значно емоційнішим ефектом, ніж у міжнародній англійській мові.

- Слово "healthy" відноситься до повних людей, у північній Індії взагалі та у Біхарі зокрема, як у "Hisbuildisonthehealthyside", що виражає позитивне ставлення до людей з надмірною вагою.

- Вираз "mydear", вживається як прикметник і відноситься до приємної людини, як у "Не isamydearperson." Дуже поширене у Біхарі.

- Слово "dear" вживається як термін при зверненні до приємного комунікативного чоловіка, еквівалент "mate" у австралійській англійській мові і ймовірно вживався б як "уааг" у гінді/урду.

- Слово "dress" вживається для позначення одягу для чоловіків, жінок і дітей, на зразок: "Sheboughtanewdressforherson."

- Слово "cloth" зазвичай відноситься лише до одягу і тканин, які не придатні для носіння, як "wastecloth": "Usethatclothforcleaning."

- "Cloth" та "clothe" взаємозамінні. "Clothe" інколи розглядається як однина від "clothes".

- "Shirting and suitings" вживаються для позначення процесу пошиття такого одягу.

- "Bath" та "bathe" також взаємозамінні. "Bath" вживається інколи як дієслово, як у "Не bath'd in the morning."

Ці приклади показують наскільки легко адаптивною є англійська мова, і як вона може впливати на забарвлення мови будь-якої країни.

Декілька слів, які є унікальними бо походять з індійської мови.

Індійці часто вводять слова з індійських мов, таких як бенгалі, хінді, пенджаб, тамільської та урду в англійську. Тоді як поширеність таких слів зазвичай обмежується лише індійцями, є й такі, які увійшли до Оксфордського словника англійської мови, оскільки їх популярність ввійшла до світової англійської. Ось найбільш відомі приклади: ‘jungle’, ’bungalow’, ‘bandana’, ‘mango’, ‘pyjama’; інші ж слова були введені через посередництво індійських релігій таких як індуїзм та буддизм, наприклад: ‘karma’, ‘dharma’, ‘pundit’, ‘guru’, ‘swami’.

Унікальні слова (загалом невідомі за межами південної Азії) популярні в Індії:

● Batchmate, batch-mate (не однокласники, але навчались в одному році)

● Brinjal (баклажан)

● Chai (індійський чай)

● Cousin-brother (двоюрідний брат), cousin sister (двоюрідна сестра), або навіть можуть мати значення брата і сестри, оскільки індійці живуть дуже великими родинами і часто не розрізняють двоюрідних і рідних братів чи сестер.

● Crore (10 мільйонів)

● Eve teasing (надокучати жінкам)

● Foot overbridge (міст для пішоходів)

● Godown (склад)

● Himalayan blunder (серйозна помилка)

● Lakh (100 тисяч)

● Masaalah (захоплення)

● Masti (mastee) (неслухняність, грайливість, захоплення)

● Nose-screw (жіноча прикраса на ніс)

● Opticals (окуляри)

● Prepone (антонім до postpone)

● Pukka (чудовий, досконалий)

● Scheduled caste (соціально/економічно відстала каста, якій уряд надає соціальні пільги)

● Scheduled tribe (соціально/економічно відстале плем’я, якому уряд надає соціальні пільги)

● Would-be (наречений/наречена)

Досить багатою є система словотвору IE. Більш ніж за два століття розвитку цього різновиду англійської мови в ньому склалися і продовжують розвиватися місцеві риси словотворення. В умовах незалежного розвитку IE, коли зв'язки з метрополією тепер мають не систематичний, а лише казуальний," зовнішній характер, ці особливості сприяють поглибленню дивергенції між індійською англійською та британською англійською. Як зауважують дослідники, процеси словотворення в IEпроходять значно інтенсивніше, ніж в ВгЕ. Деякі словотворчі суфікси, які в ВгЕ вважаються малопродуктивними, в IEберуть активну участь в утворенні нових слів. Значну групу становлять слова IE, які утворилися на базі загальноанглійських коренів (основ) та афіксів, але належать тільки IE. Серед таких лексичних одиниць важливе місце посідають похідні від загальноанглійських слів, які з допомогою германських суфіксів оформляють агентивні віддієслівні іменники.[7;34] Ці слова мають виразно локальне забарвлення і належать до системи IE. Так, наприклад, тут дуже продуктивною є модель сполучення дієслова з суфіксом -ег: serve+ -ег: server— слуга, людина, яка когось обслуговує, що в IEможе вільно варіюватися з servant: Theysatroundanoilytableinthedarkhall. Serving boys were shouting menus and bills and were dashing hither and thither. A server came and asked: "What will you have, sir?". "These rules are not for me", the other said. He unhooked the board and landed in to a passing server... The servant hesitated".

Дуже продуктивним в IE є також суфікс -ism у сполученні з загальноанглійськими основами, наприклад: Further Mr. Giri said: "We should remove lock, stock and barrel com-munalism, parochialism, regionalism and casteism, if we desire to make India great". A wind of change was blowing. It would not be lingualism, narrow groupism or casteism that would determine the results in the next general elections.

Від цих же основ з допомогою агентивного суфікса -іst можуть утворюватися іменники типу communalist, groupist, наприклад: Regionalismhas occasionally flared up in Assam, but it is to the credit of the people of Assam that the avowed regionalists have never earned the confidence of people. Задопомогою цього ж суфікса у сполученні з англійською або індійською основами, в Ш утворюються іменники, які позначають вид занять, наприклад: sitarist (особа, яка грає на сі-тарі), palmist (особа, яка ворожить по руці): There -will also be a renowned palmist who will predict your future...

Деякі суфікси, які в ВгЕ є непродуктивними (здебільшого ті, з допомогою яких утворюються абстрактні іменники) -hood , - ship та інші, в IEвживаються значно частіше, утворюючи специфічно англоіндійські іменники humanhood, ear-thhood, heavenhood, наприклад: RoseofBliss, firesweet, seventingedwiththeecstasiesseven. Leap up in our heart of humanhood; Bridge our earthhood and heavenhood, make deathless the children of Time. Особливо цікавим є слово freeship, яке своєю будовою взагалі не характерне для ВгЕ. - Thus even the vice chancellor of Universities have been heard to speak of "freeships"for free studentships.

Ці ж суфікси -hood і -ship можуть утворювати нові лексичні одиниці, сполучаючись і з індіанізмами. Наприклад, іменник sahib, який означає титул і додається до імен високопоставлених осіб, вживається також щодо європейців, сполучаючись з суфіксом - hood і утворюючи узагальнююче поняття: Howproudtheythoughttheywouldfeelcarryingthissymbolofsahibhoodintheirluggage, going, hometoKangraorHoshiarpur. У сполученні з суфіксом - ship такі індіанізми, як beebee - жінка, дама, guru—духовна особа, вчитель, Bahadur— важлива персона, утворюють абстрактні іменники Ьее-beeship, guruship, Bahadurship, наприклад: Amruhasrealisedthathehadoversteppedthepriviledgesofgurushipbyinsistingonmoregiftsandmorestarchonhisclothes. The ladies carry their burra bibiship into the steamers when they go to England.

Досить продуктивним в IE є також іменниковий суфікс -dom, наприклад: Baboodom від baboo—індійський джентельмен, службовець державної установи, який володіє англійською мовою, ohuprasjdom від chuprasi — кур'єр: The abstract nouns which are derived from the word "baboodom" and "babooism" arealso terms of contempt.

Деякі англійські афікси в IE виявляють тенденцію до переважного сполучення з індійськими словами, як наприклад, суфікс -ism, наприклад: goondaism від goonda — хуліган, головоріз: In spite of the heavy hand of repression, goondaism and harassment, the workers have remained united and determined, також; babooism, bhai-bhaism, banianism, Vedaism, colonialism, Congressism, Gandhism і т, ін.

Невелика група іменників IE утворюється з допомогою суфікса -аі від індійських основ, наприклад lathial — злодій, грабіжник (озброєний важкою бамбуковою палкою — lathi): Violent attacks by the lathials took place in afew more places.

Суфікс -ed у сполученні з IE dhoti, sari, kulah утворює нові слова, які є іншими частинами мови, наприклад: dhotied від dhoti —пов'язка на стегнах — що має на собі тільки пов'язку на стегнах: ... he had waited for a minute outside and Indian restaurant and seen a number of half-naked dhotied black men; ... she would be reared in luxury: bejewelled and saried like a princess, she would move proudly in society...

Поширений в IE засобом збагачення словника є також словотворення від основ ВгЕ з допомогою місцевих афіксів, таких, наприклад, як індійський напівафікс -wallah, який сполучається з різними основами подібно до англійського напівафікса -man. Слово wallah, яке означає —людина, особа, слуга, службовець, десемантизувалося і виконує функціюагентивного суфікса: Не is, as you say, Buta Singh's son. And though his hob-nobings with these Gandi-capped Congresswal-lahs and Red Flag wallahs, Buta Singh knows what is going on in the city and whom to watch. So he made a plot and attacked some policewallahs.

У такій же ролі може виступати і десемантизований Іменник khana (khan, connah) —місце, будинок, домівка. Так, наприклад, поряд з jailв IE широко вживається слово jail -khana— в'язниця: То mostconvictstherearebut two worlds which are of any consequence —the ,Jail-khana" as the prison is called and the "duniya".

З іншого боку, англійські напівафікси -man, -like можуть часто сполучатися з індіанізмами: ... without a hard word the jutkaman flicked the whip on.the horses haunch and it moved forward; Many hold special sessions dressed in Sadhu-like robes and go into trances chanting Hindu mantras.

З префіксів, які найчастіше сполучаються з індійськими основами, слід виділити ех- і anti-, наприклад: The movement for radical amendments to ceiling laws and the assualts on the lands owned by ex-za mindars, ex-princes, ex-jagirdars and monopolists shall begin on the 9-th August; Fed up with disruptive and anti-kisan policies of the CP.\\ most of its followers... have come over to CPL Але сфера використання таких префіксованих іменників обмежується науковою літературою і періодикою.

Дуже велику частину типово індо-англійських слів становлять лексичні одиниці, утворені шляхом словоскладання. Поширеною є модель утворення іменників шляхом сполучення індійського і англійського елементів: Severalpersonsincludingaminorgirlinanearbypanshopwereseriouslyinjuredinthelathichargeand 30 pe'rsonshavebeenarrestedbythepolice (panshop— від індійського pan — листя бетеля, вживається як компонент суміші для жування, і BrEshop; lathichargeвід індійського lathi— важка бамбукова палка з металевим наконечником і BrEcharge). Аналогічним способом утворюються і інші слова такого типу: lathi-blow, Jutka-driver, juggi-dweller, rupee-note, coolie-trot.

За такою ж моделлю в IE утворюються і прикметники, наприклад: Thesari-cladhostessbentsidewaysandpickedupapillowthathadslippedonthefloorcarpet; Ourdhoti-cladfellowsaretentimesworse...

Моделі словоскладання в IE можуть варіюватися. Слова англійської мови в Індії можуть виступати в складних словах другим компонентом, наприклад: Atstreetcorners, atthebathing-ghat, itwasthesubjectofdiscussionandeager chatter; And, behind the barn, the brook moved swiftly by the queer for of the -windmill, bubbling like a hill-nullah і т. ін.

Словотворення шляхом конверсії е також досить поширеним способом збагачення словника IE. Через конверсію утворюються нові лексичні одиниці як від англійських, так і від - індійських слів, а також від індіанізмів і гібридних сполучень, пор.: The Governor of Punjab, who is at presentholidaying at Simla, is coming back to Chandigarh; Mr. S. began to settle theikka driver who unlike the Bombay ghariwallahs, immediately accepted what hewas given, salaamed, and went off; They had taken permission to hold a meetingand were about to send their leaders including eminent MPs, to hand over amemorandum to the Speaker where the police teargassed and lathicharged them.

Завдяки великій кількості автохтонних лексичних одиниць, які багатили словник IE, в ньому постали такі пари омонімів, як ВгЕ ompound—суміш, з'єднання, складний і IEcompound—огороджений аділ, територія; ВгЕ tank—цистерна, бак, резервуар і IEtank—водоймище, ставок; ВгЕ chit—дитина, малеча і IEchit—меморандум, рахунок, коротка записка та багато інших.

Велике поширення в англійській мові в Індії мають кальки висловів з автохтонних мов, зумовлені різницею в природних умовах та культурі між Англією і Індією. Ці кальки, хоч і складаються з англійського лексичного матеріалу, в ВгЕ невідомі і вживаються тільки в Індії, наприклад; carpet-snake, snake-god, worshipper, sacrificialfire, sacredwater, sacredthread, brotheranointingceremony, castemark, caste-dinner, lea/plate,' leaf-pot, leaf-cup, head-cloth, nose-ring, cow-dust, civil-station, hill-station. Слово cousin в IE вживається тільки в сполученнях cousin-sister, cousin-brother, оскільки в місцевих мовах уточнення роду іменника є обов'язковим.

Дуже поширені в IE і семантичні відмінності, які зумовлюються узусом лексичних одиниць, що в свою чергу залежить від конкретних культурно-історичних умов [8;103]. Наприклад, слово leafпоряд із значеннями «лист, сторінка» набуває ще значення «предмет», «посуд», «тарілка»: Theplantainleafwashandedtome, thericeplacedontop, thenthecupofdhal, і значення «їжа» —Heatehisdinnersilentlyruminatingoverit. His wife, stooped over his leaf to serve him. Ці локальні значення слова leaf тісно пов'язані з його первинним значенням і зумовлюються ним.

Однією з характерних рис IEє велика кількість нових скорочених слів, які не мають зв'язку з загально-англійськими або американськими абревіатурами. Особливо багато їх у мові преси. Більшість з них загальновживані, але є й такі, що створюються для якогось окремого специфічного випадку і скоро виходять з ужитку. Найбільш поширеним є ініціальний тип абревіатур: INC —Indian National Congress, CPI —Communist Party of India, AITUC — All Indian Trade Union Council.

Дослідження фразеології IE показали, що більшість поширених в англійській мові в Індії фразеологізмів є варіантами відповідних загально-англійських одиниць. Деякі з фразеологізмів IE відрізняються від одиниць ВгЕ тільки лексичними елементами, наприклад: BrE to eat dirt — IE to eat dust; BrE/or a rainy day — IE for a lean day, BrE flesh and blood— IE flesh and bone; BrE with one's heart in one's mouth —IE with one's life in in one's mout.

Інші словосполучення є фразеологізмами тільки в IE — ricebowl— житниця, beggingbowl—жебрацька торба, в той час як у ВгЕ це вільні словосполучення, які мають тільки конкретне, первинне значення. До категорії фразеологізм і в-гібридів можна віднести такі індійські варіанти відомих у ВгЕ виразів, як: tobetiedawife'ssari-end; nottohaveanannatoblessoneselfwith; nottocareanickelannaта ін.

У значній частині фразеологізмів варіативність виявляється в заміні прийменників: ВгЕ by fits and starts — IE with fits and starts; BrE on the spur of the moment —BrE at the spur of the moment.

Лексичний склад будь-якої мови зазнає найбільших змін у порівнянні з іншими аспектами мови. Лексичні особливості англійської мови в Індії засвідчують взаємовплив британського стандарту АМ та автохтонних мов Індії.

2.2 Граматичні особливості ІЕ

Літературна англійська мова в Індії цінується і досить часто вживається у освічених колах та в кращих індійських творах англійською мовою. Середній та вищий клас індійців, особливо ті, хто більше піддається традиціям Заходу через книги, електронні засоби масової інформації (такі як телебачення та фільми) і подорож, мають схильність говорити більше граматично-правильною літературною англійською мовою. Британський варіант англійської мови є офіційною мовою центральних і державних муніципалітетів Індії. Те, що вважається індійським варіантом англійської мови не розглядається як «правильне вживання» ні державними установами (такими як міністерства та школи), ні освіченими індійцями, які цінують «справжню» англійську мову. В Індійських школах все ще навчають граматиці за (часто старішими) британськими підручниками, авторами яких є Рен і Мартін або Д.С.Нестфілд (1898): "Граматика високої британської англійської мови" вважається єдино правильною. Зусилля видавництва Оксфордського університету опублікувати словник індійського варіанту англійської мови не дали позитивного результату через те, що замовники в Індії надають перевагу «чистому» британському словнику. Розмовна і писемна англійська мова в Індії ще не зовсім відійшла від британської англійської, тому що присвоєння англійській мові ярлика «іноземної мови» є частиною політичних позицій багатьох людей: її надмірне домінування знецінило б зусилля зупинити дуже поширене вживання англійської мови в Індії.

Індійці говорять на незчисленній кількості мов і кожна з цих мов має свою власну граматику. Відповідно, індійці з різних куточків Індії, особливо ті, хто вивчали іншу мову перед англійською, говорять англійською як перекладом своєї власної мови використовуючи ті ж самі граматичні правила.

Для тих, хто обізнаний з граматикою індійських мов, таких як бенгальська мова, хінді, малайська мова, тамільська мова, логіка мови досить ясна, і її легко пояснити, незважаючи на каламбур індійського варіанту англійської мови. JohnLawler, вчений-лінгвіст з Мічиганського університету, виділяє такі характерні тенденції-індіанізми у граматиці ІЕ [3, 95]:

Тривалий час в дієсловах стану

Вони можуть сказати: І amlikingitverymuch.

Замість: I like it very much.

Різниця в числі іменників і слів, які виступають в ролі означення

Вони можуть сказати: She performs many charities.

Замість: She gives away a lot in charity.

Прийменники

Вони можуть сказати: Let us discuss about this.

Замість: Let us discuss this.

Неправильні розділові запитання

Вони можуть сказати:

They did it, no?/He is here, isn't it?/She closed the door, did she?

Замість:

They did it, didn't they?/He is here, isn't he?/She closed the door, didn't she?

Варіації в порядку слів

Вони можуть сказати: My all closets are empty.

Замість: My closets are all empty.

Відповіді на запитання

На запитання: "Didn't you take Rita to school?"

Може бути дана відповідь: Yes, I didn't

Замість: No, I didn't

Невідповідне слововживання

Вони можуть сказати: Tom was not there but.

Замість: But Tom was not there.

Вони можуть сказати: I only told her to do that.

Замість: I told her to do that.

Вживання „ of

Вони можуть сказати: She had so much of work to do that....

Замість: She had so much work to do that....

Римування складних слів

Вони можуть сказати: Let's go out for some ice-cream-vice-cream.

Замість: Let us go out for some ice-cream (ice-cream and stuff).

Надмірне вживання actually/obviously/generally/seriously

Вони можуть сказати: Seriously, she is a good person.

Замість: She is a good person.

Ідіоми

Вони можуть сказати: What is your good name?

Замість: What is your name?

Помилки, властиві для певного регіонів

Людина з півдня може сказати: І simplyforwardedthemailtomyboss.

Замість: I just forwarded the mail to my boss.

Це приклади, які можна зустріти час від часу.

JohnLawler встановив, що існує велика різноманітність конструкцій у синтаксисі. Вільно володіють правильними синтаксичними конструкціями представники мовної категорії акролект та слабко володіють багатьма конструкціями представники категорії базилект. Мають місця конструкції, котрі репрезентують поширений середній рівень володіння мовою -мезолект:

1. Запитальні конструкції без інверсії підмет-допоміжне дієслово: What you would like to buy?

2. Означений артикль часто використовується не за звичаєм: It is the nature's way. Office is closed today.

3. Частіше використовується one на місці неозначеного артикля: Не gave me one book.

4. Дієслова стану мають тривалу форму: Lila is having two books. You must be knowing my cousin-brother Mohan.

5. Повторення слів використовується для наголошення, а також для розділового значення: І bought some small small things. Why don't you give them one one piece of cake?

6. Запитання типу: Не is coming, yes? She was helping you, no?

7. Isn't it у всіх розділових запитаннях: They are coming tomorrow, isn't it?

8. Зворотні займенники використовуються лише для логічного виділення: It was God's order itself It was God's own order, They live like that only That is how they live.

9. Present Perfect використовується замість Simple Past: I have bought the book yesterday.

До чітко окреслених особливостей граматики ІЕ слід віднести вживання артиклів.

Так, означений артикль може опускатися, якщо перед іменником стоїть порядковий числівник: "...ninthScheduleoftheConstitution", або прикметник найвищого ступеня: "elevenlakhacresofmostfertilelandinEastandWestGodovary", a також у словосполученнях типу " GovernmentofIndia", " Assameselanguage ", Mongolianlanguage"; перед назвами країн —" UnitedStates ", "SovietUnion" а ін.

В інших випадках, навпаки, в IE може використовуватись означений артикль там, де він непотрібний: "ThePrimeMinisterMorarjiDesai".

Таке немотивоване опущення нерідко зустрічається із неозначеним артиклем, наприклад: " three and half lakh engineering workers "; " giving free hand to monopolists in increasing their prices "; " delegates from all states took active part in the discussion". Статистичні дослідження різних видів відхилень у вживанні артиклів не дають, однак, підстав твердити, що вони мають якийсь регулярний характер [ 8,106].

BrE IE
collect documentation collect for documentation
comprise five states comprise of five states (nop.:consist ofsmth)
discuss the case discuss about/on the case
reach a village reach to/up to a village
investigate the affair investigat into the affair (nop. : look into smth)

Коли в IEнеперехідні дієслова вживаються як перехідні, то навпаки, прийменники опускаються:

BrE IE
a mount to Rs.37 crore a mount Rs. 37 crore
deal with the subject deal the subject
appeal to the court appeal the court

Взагалі використання прийменників в IEхарактеризується частими відхиленнями від загальноанглійських норм. Наприклад, якщо в ВгЕ дієслово “tocharge” звичайно вживається у сполученні з прийменником "with ", то в IE у вільному варіюванні з таким сполученням існує й архаїчний варіант: "Не chargedthemofplanning..." або "Theychargedhimfortheft". Наводимо ще кілька прикладів:


BrE

IE
attachimportanceto attachimportance
congratulateon congratulatefor
complainof complainabout.

Досить часто в географічних назвах типу "villagePathada", "invillageKando" опускається як означений артикль, так і прийменник "of".

Серед відхилень у вживанні сполучників привертають увагу вживання сполучника " both. . . and" у вільному варіюванні з формою IE " both . . . as well as ". : "both in the rural as well as agricultural sectors. "

Типовим для IE є введення сполучника " as" після деяких дієслів, наприклад: "to elect as ", " to call as ", " to consider as " : " That day is rightfully considered as the day of liberation "; " it came to be called as the scheme for involuntary separation"; "...after being elected as a member of... "

Деякі відмінності спостерігаються в IEу використанні вказівного займенника "that (those) " у функції слова-заступника. Він може зовсім опускатися: "The CPM leaders insisted on our breaking all relations with the Congress, including (that) in Kerala, as a precondition "; " One question that struck me was of adult education". Іноді слово-заступник "that" опускається разом з реченням, яке повинно йти за ним: "Its percentage of votes is lower even than the Congress".

Досить цікавими є деякі особливості IE у відповідях на запитання, наприклад: — You have no objections? —Yes, I haven't (замість No, I haven't), або: — You aren't coming, are you? —Yes, I am not coming.

Впливом деяких автохтонних мов Індії можна поясниш епізодичне, неправильне з точки зору ВгЕ, віднесення іменників до того чи іншого граматичного роду; наприклад, іменник "train" в IE часто заміняється займенником "she", очевидно, завдяки інтерференції мови хінді, у якій поїзд "gar/" жіночого роду.

Як відомо, в сучасній ВгЕ існує функціональна близькість іменників і прикметників. Очевидно, впливом цієї тенденції, а також, можливо, аналогією санскритською моделлю типу " devaputra " (божий син) і пояснюється те, що в IE надається перевага реченням з прикметником у функції іменної частини присудка: "Theroadisverybad. " (IE) — "This is a very bad road ." (ВгЕ); а такожвживанню іменників у функції означення:" cardamon-field Ramachandra "; " that - house people"; "corner-house Moorthy" ; "iron-shop Imam khan"; " gap-tooth sidaya "; "key-bunch "; "godlove " та ін.

Результати роботи хороших письменників в Індії, котрі сповідують літературний стандарт, співпадають з роботою їхніх колег, які пишуть англійською в будь-якому іншому місці світу. Індійські письменники завоювали похвалу в літературному світі, отримуючи такі престижні нагороди як премія Букера. Бестселери, такі як "God of small things", "A suitable boy", "Satanic verses", "Train to Pakistan", "An equal music", "The namesake", були написані індійськими письменниками. Еліта і освічені індійці не говорять і не пишуть так званою індійською англійською. Англійська в Індії може мати британський наслідок, але ні в якому разі не відрізняється сильно від американської англійської або будь-якої іншої англійської. Звичайно сленг відрізняється у всьому світі. Всі, хто говорить англійською з різних частин світу, додали свій власний відтінок до мови і інколи говорять і пишуть з помилками. Індія не є винятком. Те, що має значення - це те, що вважається правильним в книгах і документації. І там вся англійська мова чи то індійська, американська, австралійська чи британська зливається в одне ціле. Граматично правильна англійська - це завжди правильна англійська.

Отож, граматичні особливості англійської мови Індії, порівняно з багатьма мовами Індії, такими як, бенгалі, хінді, малаялам, таміл, відмінності у граматичній системі англійської мови в Індії є досить чіткими і їх легко пояснити. Вони сформувались внаслідок впливу автохтонних мов, особливо хінді. Явище білінгвізму (функціонування англійської та хінді) та спланована мовна політика уряду Індії, метою якої було наближення до британського стандарту AM, стали причинами появи характерних рис IE.

2. 3 Особливості використання індійцями англійської мови в США

У навчальних закладах Сполучених Штатів Америки навчається багато студентів з Індії. В процесі навчання вони стикаються з багатьма труднощами, які пов'язані з використанням англійської мови .

Такі відомі зарубіжні вчені як Bebeau, Bass, Tonjes, Lombardi, Ramstad, Potter, Little, Moon, Contraras, Rosier та Halm вивчали проблеми, які виникають у американських індійців з AM у навчальних закладах Сполучених Штатів.

В своїх дослідженнях Bebeau показує, що індійські студенти гірше виконують завдання з граматики, фонетики та читання у порівнянні з іншими іноземними студентами.

Scoon and Blanchard стверджують, що за результатами проведеного Тестування англійської мови, у якому взяли участь більше 142 студентів американсько-індійського інституту мистецтв у Нью-Мексіко, виявилось, що 82% студентів з Індії виявили посередні знання з AM як другої іноземної.

Bass and Tonjes встановили, що кількість індійських студентів, яких виключають з навчальних закладів, удвічі більша від норми. Лише приблизно 7% індійців, випускників індійських вузів, закінчують успішно коледжі в США.

Опрацьовуючи результати тесту Ілінойса на психолінгвістичні здібності, Ломбарді виявив, що мовні здібності 80 протестованих індійських дітей нижчі за норму, хоча діти мають хорошу візуальну пам'ять.

Ramstad and Potter проводили дослідження дітей 21 індійського дитячого садка. Вони доводять, що у індійських дітей рівень знань з основ лексики, синтаксису нижчий у порівнянні з іншими дітьми.

Downey проводив Ілінойський тест психолінгвістичних здібностей серед 60 дітей. Вчений наголошує, що індійські діти виявили високий рівень розумового розвитку і вмінь зв'язно висловлюватись, але вони мають гіршу зорову та слухову пам'ять.

Little, Moon and Contraras стверджують, що індійські діти дошкільного віку 47 американських дитячих садках показали низький рівень розвитку слухової пам'яті при вивченні мови на початку навчального року у порівнянні з дітьми 61 англійського сільського дитсадка. Але через 20 тижнів навчання результати покращились в обох групах.

Rosier and Halm зауважують, що рівень знань 5000 індійських студентів другого курсу на 0,7% нижче визначеної національної норми згідно Стенфордському дослідницькому тесту. Ця різниця зросла до 2,4% через 6 років навчання.

Але, незважаючи на результати вище згаданих досліджень, немає причин вважати індійців гіршими в розумовому розвитку. Levensky стверджує, що 1700 індійських дітей, які склали невербальний тест на розумові здібності, одержали вищі результати у порівнянні з іншими дітьми [6;54]. У 1942 році такий тест вже був проведений Havighurst and Hilkevitch. I результати індійців вже тоді були вищими за результати англійців.

Ці дослідження не дають підстав приписувати «простоту» мові американських індійців у порівнянні зі складністю англійської мови.

Witherspoon стверджує, що в мові індійців навайо є 225 категорій для класифікації предметів. Крім того є 356200 дієвідмін дієслова «to go» хоча значення цього слова було обмежене значенням «go» і не виключало значення «running» та «walking». Вчений наголошує, що простота чи складність певної мови є найбільш незрозумілим концептом, який залежить від рідної мови та інших мов, котрі вивчає певна людина.

Zints вважає, що вивчення AM в школі для будь-якого учня відрізняється від того, як він опанував рідну мову вдома. Часто замість того, щоб 6 років вивчати мову, студент-іноземець може опинитись в такій ситуації, коли він мусить вивчити її практично за ніч[42; 209].

Відомо, що мовлення, письмо і читання вивчаються разом. Тому потрібно сформувати міцну основу для вербального спілкування іноземною мовою. Але в школах іноземці мають одночасно читати, писати, розмовляти цією мовою.

Входження в нове мовне середовище водночас є частковим і штучним. Той, хто вивчає одну мову (рідну переважно), цього не помічає. Для іноземців цей процес обмежений часовими рамками, тобто перебуванням у школі. Це веде до нестачі життєвого досвіду дітей у спілкуванні поза школою.

Враховуючи вище згадане, виникає необхідність розробити нові способи навчання. Студент-іноземець має більш цілеспрямовано та зосереджено опановувати нові принципи вивчення мови, які частково відображають особливості його рідної мови.

Для того, щоб практикувати успішне вивчення літературної англійської мови в Сполучених Штатах потрібно враховувати особливості англійської мови в Індії.

IE є справжнім феноменом, що розглядається як не стандартизована англійська мова і є певною узагальненою сукупністю лінгвістичних рис мов Індії [1; 84].

Індійська англійська зберігає фонемні: фонологічні особливості, притаманні традиційній індійській мові. Граматика індійської англійської має багато відмінностей від граматики англійської мови. Але принципи словотвору повністю відображають систему словотвору англійської мови. Синтаксичні особливості індійського варіанта є результатом запозичень з багатьох мов Індії.

Певні проблеми, які мають індійці з AM у навчальних закладах США, досить загальні і притаманні всім, хто вивчає AM як іноземну.

З метою виявлення цих труднощів, досліджувалися лінгвістичні явища, які мінімально відрізняються від англійської мови, але існують у американо-індійському мовному середовищі,

Як зазначають вчені Cook і Sharp, багато помилок, які роблять іноземні студенти, виникають у зв'язку з тим, що вони не розпізнають звуки і звукосполучення, що не притаманні їхнім рідним мовам. Крім того, більшість помилок у морфології, синтаксисі відображають труднощі, які виникають у студентів з фонологією. Англомовні діти теж мають ці проблеми. Але вони живуть у середовищі, де дорослі розмовляють AM, наближеною до літературної англійської мови, яку викладають у школах. Зазвичай індійські діти такого досвіду не мають [9; 21].

Індійські студенти дзвінкі та глухі звуки не розрізняють. Як наслідок, слова, у яких /р/ та /Ь/, /ґ/ і /d/ чи /k/ та /g/ сприяють розрізненню значень, викликають труднощі у індійців, звук /ґ/, який притаманний AM, не має прямого відповідника у мові індійців навайо - замість цієї фонеми вживається /t′/. Кінцеві приголосні звуки рідко зустрічаються у мові американських індійців в США. Тому їм важко вимовляти кінцеві сполучення приголосних.

Існують три загальні проблеми, які мають індійці з морфологією.

По-перше, індійці широко використовують флексії, щоб визначити синтаксичну роль слів. А англійська мова має лише кілька флексій і основну роль відіграє порядок слів у реченні.

По-друге, різні іменники американо-індійської мови представлені флексіями, а не окремими словами, як у AM.

По-третє, в AM категорія роду відображається лексичне і репрезентується відповідно іменниками, займенниками та прикметниками на відміну від мови індійців.

В англійській мові є визначені форми однини і множини іменників, а в мовах індійців в США категорія числа виражається формою дієслова. Категорія множини іменника не притаманна рідній мові цих іноземних студентів, а тому закінчення, які додаються до іменників , щоб утворити множину, є фонологічне важким для багатьох індійців. Це стосується і творення присвійних форм.

Категорії часу, способу та стану відіграють важливу роль в AM. На думку Wolfram часові форми є однією з найважливіших і найскладніших рис англійської мови, оскільки відображається письмово [5; 28]. Саме тому індійці роблять багато помилок, пов'язаних з використанням неправильних дієслів. Наприклад, «buyed» замість «bought», «brang» замість «brought», «spended» - «spent».

Вчені Cook і Sharp стверджують, що третя особа дієслів теперішнього часу, виражена закінченнями -(e)s, форми Past Participle з закінченням (e)d, тривалі часи, де використовується закінчення «-ing», становлять значні труднощі для індійщв-навайо [4; 18].

AM розрізняє чоловічий, жіночий і середній рід у третій особі однини особових займенників (he, she, it) , а в американській індійській мові це явище відсутнє.

Проблемним є й використання іменників однини. Наприклад, «They found one in dumpyard», «Jack has white lamb».

Young зауважує, що індійцям в США важко зрозуміти особливості вживання означеного артикля «the» та неозначених артиклів «a», «an», оскільки таке мовне явище не властиве індійським мовам.

На думку Zints, сталі словосполучення, які пишуться разом, є ще одним джерелом труднощів для індійців в США. Наприклад,

«Mary was home sick» - «Mary was homesick»

«Was that the green house ?» - «Was that the greenhouse»

Як і тим, хто вивчає AM, складними здаються прийменникові дієслівні та прислівникові словосполучення. Cook і Sharp наводять такі приклади:

«Joe taked at his grandmother» (Joe talked to his grandmother) «Harry's father aimed the bear and shot him» (Harry's father aimed at(for) the bear and shot him).

Вживання прийменників у англійських ідіомах є також проблемним. Можна зустріти такі помилкові вирази:

«go at store»

«go to store»

«gostore»

Характерною рисою мови американських індійців є так звані постпозиції. Наприклад, «towardthemountain» літературно перекладаються на мову індійців-навайо як «mountainittoward».

Порівняно з фонологією, у синтаксисі індійці в США мають не так багато проблем. Можна виділити дві найзагальніші.

По-перше, речення в AM мають прямий порядок слів-підмет-присудок- додаток. У майже всіх індійців в США навпаки - підмет - додаток - присудок. Саме тому деякі труднощі виникають у слухачів та читачів, коли вони намагаються розрізнити прямі і непрямі додатки.

Вчений McCarty стверджує, що студенти-явапі (yavapai) називають англійські мовні конструкції «перекрученими», їм незрозумілий порядок слів у запитанні «Whereareyougoing». Вони користуються такою версією: «Wheregoingyou».

По-друге, досить багато помилок зустрічається у мові індійців, коли вони вживають пасивний стан. Наприклад, «the girl drank the water» ma «the water was drunk by the girl». Навайо можуть сказати «The girl was droved by the water», а не «The water drawn the girl». Тому сталі моделі формування пасивного та активного станів здебільшого є незрозумілим для американо-індійців.

При вивченні англійської, як і будь-якої іншої мови, виникає необхідність запам'ятати велику кількість слів. В США був спеціально розроблений список слів (the Dolch World List) з метою визначення мовленнєвого рівня розвитку дітей молодшого та старшого шкільного віку.

Kersey та Fabja провели тестування за допомогою the Dolch World List серед групи семінольських студентів, котрі навчалися на другому і третьому курсах коледжів. Вчені виявили, що лише 2/3 слів, які вживають індійці, частково збігаються з запропонованими словами the Dolch World List, а 1/3 з них є притаманними лише даному населенню.

Результати вище згаданого дослідження були підтверджені Clifton, який прийшов до висновку, що семантична структура слів, якими користуються індійські студенти Cm Junior high school, збігається з семантикою слів, які вживають їх однокурсники. Проте індійці досить часто не використовують ці лексеми у мовленні.

Проблема розвитку лексики, як зазначають Phillionand Galloway, є результатом концептуального розвитку, а не наслідком зростання словникового складу AM [7; 118]. Після того, як виявилось, що індійські студенти штату Колумбія показали низький рівень розвитку навичок читання і розуміння прочитаного, вчені почали переглядати результати тестів з метою визначення труднощів, які виникають в індійців в США під час читання. Було зроблено такі висновки:

По-перше, семантичне значення слів, яке давали студенти з Індії, було дуже обмеженим. Наприклад, слово «leaf» у них мало значення «листок каштана» і не стосувалося інших дерев. Проте дуже часто індійці можуть вживати одне слово для позначення різних предметів. Наприклад, слово «medicinebundle» (аптечка) стосувалося не тільки спеціальної ємкості для медичних препаратів, а й усього її вмісту.

По-друге, форма слова та його звукове оформлення можуть сплутуватись з його значенням. Так, наприклад, індійці вважають синонімами дієслова «tohowl», «tovibrate», «togrowl;, «roots-embrace» -«bracelet», «hymn», «miracle».

Уваги заслуговують і певні семантичні категорії:

O'Neale та Dolores досліджували мову індійців папаго (Papago Language) та навайо. Предметом вивчення були слова на позначення кольору. Вони виявили те, що ці мови мають обмежений запас термінів на позначення кольорів. Це може пояснюватись собливостями світосприйняттям індійців, які прагнуть гармонізувати і синтезувати всі елементи навколишнього середовища,а не розділяти і не аналізувати їх [7; 131].

Досліджуючи лексеми зобов'язань, Young зазначає, що індійці-навайо не мають модальних слів зі позначенням зобов'язань чи наказу таких як «have to» чи «make to».

Англійські вирази: Еквіваленти індійців-навайо:

І must go thereIt is only good that I shall go there

I make the horse runThe horse is running for me

Отже, мова індійців в США є сукупністю британської англійської та автохтонних мов, якими розмовляють індійці. Тому підіймається питання про існування не лише індійської англійської, а й американо-індійської мови.


ВИСНОВКИ

Англійська мова в Індії, як трансплантована мова, є виділеною, але не функціональною цілісністю. Вона не формує загальної субваріативної норми через різнонаправленість нормативної орієнтації і має риси британського та американського національних варіантів англійської мови.

Історія IE пов'язана зі складними суспільно-політичними та лінгвістичними чинниками. Можна виділити три фази її становлення. Перший період (1614 рік - середина XVIII ст.) пов'язаний з місіонерською діяльністю прихильників християнської релігії. Другий (кінець XVIII - початок XIX ст.) характеризує Східно-індійську кампанію, метою якої було навчання місцевих жителів Індії англійської мови. Третій період (1765 - до наших днів) відображає різні погляди орієнталістів та англістів з приводу «Закону Макалея» та «єднальної мови», в ролі якої виступили хінді та англійська.

Лінгвістичний статус англійської мови в Індії вітчизняними та зарубіжними вченими визначається по-різному у зв'язку з специфічною системою навчання AM в Індії, впливові автохтонних мов та неможливістю безпосереднього контакту індійців з носіями літературного варіанта англійської мови.

IE стала об'єктом вивчення мовознавців. Вітчизняне мовознавство досліджує переважно фонетичний, морфологічний, лексичний та синтаксичний аспекти становлення індійської англійської. Проблеми ІЕ викликають великий інтерес зарубіжних вчених, оскільки їх осмислення допомагає прослідкувати тенденції розвитку англомовної картини світу.

Формування лексичної системи IE супроводжувалось процесом її наближення до мовної моделі британської англійської. Особливості лексики англійської мови в Індії проявляються не лише у формі запозичень, а й значною мірою і в формі кальок, гібридних утворень, описового перекладу та зміні словотворчої формули ВгЕ Ці риси відображаються через зміну семантичної структури слова і в специфіці його використання, переосмислення фразеологізмів та утворення їх варіативних форм.

Результат впливу хінді на лексику IE полягає не тільки у збагаченні словникового запасу новими лексичними та фразеологічними одиницями, а й у стимулюванні словотворчих процесів мови-рецептора.

Граматична система IE характеризується меншою кількістю відхилень від літературного варіанта AM, але вона ряд чітко окреслених особливостей.

Англійська мова американських індійців як один із варіантів мови діаспори Індії, характеризуються рядом специфічних фонологічних, морфологічних, семантичних та синтаксичних рис, які пов'язані з інтерференцією автохтонних мов Індії та з проблемами вивчення AM у навчальних закладах США. Ці труднощі вимагають негайного вирішення і реформування системи освіти іноземців у Сполучених Штатах.

Таким чином, у ході дослідження англійської мови в Індії були вивчені особливості функціонування англійської мови в мультилінгвальному просторі, історія становлення індійської англійської, лінгвістична ситуація в Індії, особливості лексичного й граматичного складу англійської мови в Індії, проблеми використання індійцями англійської мови в США.

Проблематика вивчення IE відкриває широкі можливості для подальших досліджень в галузі історії мови та діалектології.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бродович О.И, Диалектная вариативность английского язьжа: аспектьі теории: -Л.: Издательство ЛГУ, 1988. - 193с.

2. Власко Н.К. Вариотивность и норма в синтаксисе современного языка в Индии.- М.,1981.-19с.

3. Грамматические и лексические аспекты регионального варьирования полинациональных языков: Сб. науч. трудов М.Я. Воронина и др.- К.: КГПИИЯ, 1988.- 114с.

4. Домашнев А.И. Основные характеристики понятия «национальный вариант литературного языка»// Типология сходств и различий близкородственных языков.- Кишинев: Шнешница, 1975.-с.15-22

5. Дроздова Н.Н. О некоторых тенденциях употребления перфектных форм с опущением глагола have в разных территориальных вариантах современного английского языка// Вопросы лингвистики. – Ярославль: Издательства Ярославского пед. института, 1973-с.25-36

6. Лосев А.Ф. В поисках построения общего языкознания как деалектической системы// Теория и методология языкознания: Методы исследования языка, М.,1989.-с.5-92.

7. Семенец О.Е. Английский язык в развитых странах: проблемы социокультурного варьирования.- К., 1985.- 47с.

8. Семенець О.Є. Соціальні процеси і мовна дійсність: Англійська мова в країнах Азії і Африки. Навч. посібник для студентів факультетів романо-германської філології університетів.- К.: Вища школа, 1984.- 191с.

9. Социальная лингвистика й общественная практика: АспектьІ соціокультурного варьирования полизтничного английского язьпса/ Ю.А. Жлуктенко, Ю.А. Зацкой, АДШвайцер й др.; Под.ред. О.Е. Селенца. -К.: Вища школа, 1988. - 165с.

10. Ahulu, Samuel. 1997. General English. A consideration of the nature of English as an international medium. In English Today, vol. 13, no. 1:17-24.

11. Baker, Colin. 1988. Key Issues in Bilingualism and Bilingual Education. Clevedon: Multilingual Matters.

12. Bailey, Richard W. 1991. Images of English. A Cultural History of the Language. Cambridge: CUP.

13. Baldridge, Jason. 1996. Reconciling Linguistic Diversity: The History and the Future of Language Policy in India [online]. Available:http://www.ling.upenn.edu/ jason2/papers/natlang.htm [9 August 1998].

14. Bayer, Jennifer. 1990. Language and social identity. In: Multilingualism in India. Clevedon: Multilingual Matters Ltd: 101-111.

15. Bonvillain, Nancy. 1993. Language, Culture and Communication: the Meaning of Messages.New Jersey: Prentice Hall.

16. Carranza, M.A. 1982. "Attitudinal research on hispanic language varieties." In Ryan & Giles: 63-84.

17. Cheshire, Jenny. 1991. English around the World. Sociolinguistic Perspectives. Cambridge: CUP.

18. Cheshire, Jenny. 1991. Introduction: sociolinguistics and English around the world. In Cheshire: 1-12.

19. Crystal, David. 1988. The English Language. London: Penguin Books. Ltd.

20. Crystal, David. 1995. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge: CUP.

21. Culture on commercenetindia [online]. 1998. Available at: http://www.commercenetindia.com/kit/culture.html [9 August 1998].

22. Dittmar, Norbert. 1976. Sociolinguistics. London: Edward Arnold Publishers.

23. Edwards, John R. 1982. "Language attitudes and their implications." In Ryan & Giles: 20-33.

24. Ellis, R. 1991. Understanding Second Language Acquisition. Oxford: CUP.

25. Fasold, Ralph. 1984. The Sociolinguistics of Society. Oxford: Basil Blackwell.

26. Fishman, J.A. 1972. "The Relationship between micro-and macro-sociolinguistics in the study of who speaks what language to whom and when." In Pride, J. B. & Holmes, Janet (eds). Sociolinguistics. Harmondsworth: Penguin Books Ltd: 15-32.

27. Gardner, R.C. 1985. Social Psychology and Second Language Learning. The Role of Attitudes and Motivation. London: Edward Arnold Ltd.

28. Gurlach, M. 1991. Studies in Varieties of English around the World. 1984-1988.Amsterdam/Philadephia: John Benjamin's Publishing Company.

29. Gupta, Anthea Fraser. 1996. "Reading A: English and empire: teaching English in nineteenth-century India." In Mercer, Neil & Swarm, Joan. Learning English: Development and Diversity. London: Routledge: 188-194,

30. Hamers, Josiane F. & Blanc, Michel H. A. 1989. Bilinguality and Bilingualism. Cambridge: CUP.

31. Hindi. 1998. Available at: http://www.colostaete.edu/ malaiya/hindiint.html [16 August 1998].

32. Holmes, Janet. 1992. An Introduction to Sociolinguistics. London: Longman Group UK Ltd.

33. The Hindu on Indiaserver, Science and Technology Briefs. 3 February, 1997. Pagers on Indian tongues launched. Available at: http://www.indiaserver.com/thehmdu/1997/03/test/03/thblO.htm [9 August 1998].

34. India 1996. A Reference Annual. 1997. New Delhi: Ministry of Information and Broadcasting. Government of India. Publications Division.

35. Indian Constitution. 1998. Available at: http://www.unijwierzburg.de/law/,00034_.html [9 August 1998].

36. Indian Culture. 1998. Available at: http://www.anand.to/mdia/culture.html [9 August 1998].

37. Kachru, Braj B. 1982. "English in South Asia." In Bailey & Gnrlach. World Englishes. 353-383.

38. Kachru, Braj B. 1983. The Indianization of English. The English Language in India. Oxford: OUP.

39. Kachru, Braj B. 1986a. The Alchemy of English. The Spread, Functions and Models of Non-Native Englishes. Oxford: Pergamon Press Ltd.

40. Kachru, Braj B. 1986b. "English education in India: a sociolinguistic profile of Indian English." Nagoya Gakuin Daikagu Gaikokugo Kyoiku Kiyo No. 15:11-30..

41. Kachru, Braj В. 1986с. "The power and politics of English." In World Englishes, Vol. 5, No. 2/3: 121-140.

42. Kachru, Braj B. 1987. "The spread of English and sacred linguistic cows." In Gurt. Language Spread and Language Policy Issues, Implications and Case Studies. Washington DC: Georgetown University Press: 207-228.

43. Kachru, Braj B. 1994. "English in South Asia." In Robert Burchfield (ed.). The Cambridge History of the English Language. Vol. V: English in Britain and Overseas. Origins and Development. Cambridge: CUP: 497-626.

44. Kachru,, Braj B. 1996. "Opening borders with world Englishes: Theory in the classroom." In: On JALT 96: Crossing Borders. The Proceedings of the 23rd Annual JALT International Conference on Language Teaching/Learning. Hiroshima, Japan: 10-20.

45. Kachru, Braj B. 1997. "World Englishes and English-using communities." In Annual Review of Applied Linguistics 17: 66-87.

46. Kachru, Braj В. [n.d.]. Paper: The New Englishes.

47. Kandiah, Trim. 1991. "Variation in society — the background and its impact." In Cheshire: 271-287.

48. Loveday, Leo. 1982. The Sociolinguistics of Learning and Using a Non-Native Language.Oxford: Pergarnon Press Ltd.

49. The New Encyclopedia Britannica (Macropedia). 1974. 15th ed., vol. 9. Chicago: Helen Hemingway Benton.

50. Mahapatra, B.P. 1990. "A demographic appraisal of multilmgualism in India." In Pattanayak: 1-14.

51. McCrum, Robert, Cran, Willian, McNeil, Robert. 1988. The Story of English. London: Faber& Faber Ltd. & BBC Books.

52. Pattanayak, D. P. 1990. Introduction. In Pattanayak: v-xii.

53. Pattanayak, D.P. 1990. Multilingualism in India (ed). Clevedon: Multilingual Matters Ltd.

54. Pennycook, Alastair. 1994. The Cultural Politics of English as an International Language.

55. Harlow: Longman Group Ltd.

56. Platt, J., Weber, H., Ho, M.L. 1984. The New Englishes. London: Routledge & Kegan Paul.

57. Romaine, Suzanne. 1995. Bilingualism (2nd ed.). Oxford: Blackwell Publishers.

58. Ryan, Ellen Bouchard & Giles, Howard. Attitudes towards Language Variation.London:Edward Arnold. 1982

59. Saghal, Anju. 1991. "Patterns of language use in a bilingual setting in India." In Cheshire: 299-307.

60. Sanyal, S.C. 1987. English Language in India & Indo-Anglian Prose Style. London: TEFL.

61. Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. 1996. (2nd ed.) New York: Gramercy Books.

62. Sebastian, Richard J. 1982. "An Integrative Perspective for the Study of Attitudes towards Language Variation." In Ryan & Giles: 1-19.

63. Spolsky, R. 1978. Educational Linguistics: an Introduction. Rowley, Mass: Newbury House.

64. Srivastava, A.K. 1990. "Multilingualism and school education in India: special features, problems and prospects." In Pattanayak: 37-53.

65. Tully, Mark. 1997. "English: and advantage to India?" In ELT Journal vol. 51 no. 2: 157-164.

66. Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. 1996. (2nd ed.) New York: Gramercy Books.


ДОДАТКИ

Додаток 1

Особливості розвитку англійської мови в індії [ IE ] .

Додаток 2

Мультилінгвізм:

„лінгвістична поведінка учасників мовлення, які послідовно використовують дві, три чи більше мов, що залежить від ситуації чи функції” (Качру, 1986; 159)

„мультилінгвальна людина – це людина, котра спроможна розмовляти більш ніж двома мовами на одному і тому ж самому рівні”

(Вебстерський енциклопедичний словник англійської мови повного зібрання (1996; 940))

Додаток 3

Фактори становлення АМ в мультилінгвальному просторі

● причини мультилінгвізму (колонізація, приєднання, економічний імперіалізм)

● стандартизація місцевих мов

● кодифікація мови

● міжнародний мовний стандарт

● ставлення до мови представників мовного простору

● сфери вживання мови (рідної - іноземної)


Додаток 4

Параметри значущості АМ та індивідуальної мотивації для вивчення АМ (за Качру – 1986: 130)

● демографічне та кількісно безпрецедентне поширення через культури і мови;

● практично на кожному континенті функціональне забезпечення доступу до найважливіших наукових, технологічних і між культурологічних областей знань;

● нейтралітет, лібералізм, статус та динаміка збільшення через проникнення міжнародних мовних одиниць місцевих мов;

● міжнародна мовна рухливість через різні сфери плюралізму, що результує окультуризацію мови.


Додаток 5

Історичні етапи впровадження білінгвінізму в Індії (за Качру)

І (1614 рік) - місіонерська християнська фаза

ІІ (18 століття)

- вимога південно-азійського народу

(Раджа Рамохан Рой (1772 - 1833)

Раджунат Харі Наванкар (помер у 1770 р.))

ІІІ (1765 рік)

- політика правління

(англійська мова стала основним засобом спілкування та механізмом соціальної успішності)

Додаток 6

ЛІНГВІСТИЧНА СИТУАЦІЯ В ІНДІЇ

ОФІЦІЙНІ МОВИ

Хінді

(національна основна об’єднуюча мова)

Англійська національна мова

(існує на рівних правах з Хінді, забезпечує адміністративну єдність країни)

22 місцеві мови

(за Конституцією Індії)

Термін „індійська англійська” – це загальний термін, що охоплює всі діалекти та варіанти англійської мови, якими розмовляють в Індії та на індійському континенті взагалі.

РЕГІОНАЛЬНІ ВАРІАНТИ

Hinglish

(хінді + англійська)

Taglish

(тагалозька + англійська)

Додаток 7

Лексичні особливості IE

1. Зміна словотворчої формули Вг Е у напрямку:

- суфіксації: to serve + er = server (слуга, servant)

- префіксації: ех + prince = exprince (колишній принц, former prince)

- словоскладання: sari + clad = sari-clad (одягнутий у сарі)

- використання напівафіксів: man + tras = mantras (назва чоловічого одягу)

2.Зміна семантичної формули Вг Е: leaf- 1) листок;

2) предмет;

3.Калькування висловів з автохтонних мов: headcloth(капелюх)

4.Вживання ретентів з автохтонних мов: sari(сарі)

guru(гуру)

Додаток 8

Граматичні особливості IE :

1.Тривалі часи дієслів стану :

"I am liking it very much".

2.Прийменники :

"Let us discuss about this."

3.Неправильні розділові запитання :

"They did it, no?/He is here, isn't it?/She closed the door, did she?"

4.Варіації в порядку слів:

"My all closets are empty."

5. Римування складних іменників :

"Let's go out for some ice-cream-vice-cream."

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 2.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему