регистрация / вход

Проблеми юридичної терміносистеми в англійській мові

Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.

Resume

The present term paper deals with the problem of the Terminological system. A special emphasis is spared theoretical bases of terminology and trial register derivation. The paper includes introduction, two parts, conclusions, bibliography, and supplements:

1) Theoretical Foundation of Terminology,

2) Morphological classification of legal terms. The basic results are cited in conclusions and supplements.

Анотація

В курсовій роботі розглядаються проблеми юридичної терміносистеми. Особлива увага приділяється вивченню теоретичним основам термінології та деривації в терміносистемі судочинства. Робота складається з вступу, двох частин, висновків, бібліографії, та додатків:

1) Теоретичні основи термінології,

2) Морфологічна класифікація юридичних термінів. Основні результати наводяться у висновках та додатках.

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи термінології

1.1 Дискусійний характер визначення терміну

1.2 Мовознавчі вимоги до терміна

1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін

1.4 Визначення поняття терміносистеми

1.5 Відмінні риси термінів торгівлі

Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі

2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля

2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля

2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера "Фінансист"

Висновки

Бібліографія

Додатки

Вступ

Термінологічна лексика посідає помітне місце у словниковому складі будь-якої розвинутої літературної мови. Безперервно поповнюючись новими одиницями, вона становить ту частину словника, розвиток якої відбувається найбільш інтенсивно. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо правильно зрозуміти закономірності розвитку системи мови в цілому, оскільки термінологія є однією з підсистем мови.

Становлення і розвиток термінології, семантична структура термінів перебувають в центрі уваги фахівців багатьох галузей знання. Кожна наука прагне максимально впорядкувати термінологію, якою вона користується, і, встановивши однозначну співвідносність між словом і термінованим поняттям, досягти максимальної точності й лаконічності кожного терміна. Але, виникаючи на грунті живої мови, термінологія цілком природньо і закономірно постійно перебуває під її впливом і не може позбутися, особливо в період свого формування, властивостей, притаманних загальномовній лексиці.

Дана курсова робота присвячена актуальним проблемам юридичної термінології, семантичним особливостям термінів "судочинства", поняттю терміносистеми, та морфологічній класифікації юридичних термінів.

Актуальність проведеного дослідження полягає у спробі всесторонньо проаналізувати терміни судочинства в англійській мові та визначити основні шляхи термінотворення.

Новизною курсової роботи є специфічних способів словотвору, відповідно до яких утворилася значна частина юридичних термінів.

Метою роботи було дослідження юридичних термінів судочинства, основні шляхи їх термінотворення та проаналізувати протиставлення понять термін та нетермін.

Завдання, яке ми поставили досягти, полягало в аналізі термінології та досліджені основних шляхів термінотворення. У якості матеріалу було використано понад 500 юридичних термінів англійської мови. При цьому застосовувались такі методи дослідження:

структурний, який дав змогу проаналізувати структуру юридичної терміносистеми;

семантичний метод дозволив зрозуміти особливості та роль термінів судочинства;

Теоретична цінність курсової роботи в тому, що матеріали та результати досліджень багатьох вчених в галузі термінології було узагальнено і це дало змогу проаналізувати деривацію в терміносистемі судочинства.

Практична цінність роботи полягає у можливості подальшого використання одержаних результатів в дослідженні термінології, а словника - як основи в перекладацькій діяльності.

Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, бібліографії і додатків. У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження та його актульність, визначається мета, завдання методологічна база дослідження, а також його новизна, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі "Теоретичні основи термінології" розглядаються загальні питання термінології як системи мови, проблеми визначення терміна. Також увага акцентується на визначенні поняття терміносистеми та на лінгвістичні та мовознавчі вимоги до терміна.

У другому розділі "Морфологічна класифікація юридичних термінів" присвячена основним шляхам термінотворення, що дозволяє проаналізувати, яким способом утворене слово, а також у розділі розглядаються мовні запозичення. Проаналізовано понад 500 юридичних термінів на які опирається дана робота. У висновках узагальнюються результати дослідження. До роботи додається бібліографія та додатки.

Розділ I. Теоретичні основи термінології

1.1 Дискусійний характер визначення терміну

Інтеграція та взаємодія різних наук вимагає посиленої уваги науковців до питань термінознавства та дослідження функціонування термінологічних структур у різних сферах людської діяльності. Проблеми становлення, семантики, деривації та тенденції розвитку термінологічних одиниць, фахової лексики вивчали вітчизняні та зарубіжні дослідники, зокрема В. Виноградов, В. Лейчик, Г. Винокур, Б. Головін, Т. Кияк, В. Даниленко, К. Кусько, А. Крижанівська, Е. Жильбер, А. Ширмер, Й. Сміт, Ф. Дорнер та інші.

Дослідники переважно по-різному розуміють проблематику, цілі та функціональні завдання термінологічних структур, концептуальні засади термінознавства як науки.

Кожне дослідження термінологічної лексики ґрунтується на певному визначенні терміну. Щодо визначення терміну, вимог, висунутих до нього, взаємовідносин загальнонародного, терміну та поняття в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.

Специфіка значення слова, його відмінність як категорії мови від поняття саме як категорії думки проявляється у функціонуванні мови, в якості засобу спілкування. Слово - інструмент, за допомогою якого виготовляється поняття як продукт узагальнюючої та протиставляючої діяльності людського розуму.

Зміст терміну розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. У слові порівнянне з терміном менш визначений об'ємом поняття, без застосування кількісних характеристик.

Термін, як і всі інші мовні універсали, важко піддається визначенню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначення термінів. Наведемо дві дефініції терміну, котрі відображають синтезовано більшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок.

Б.Н. Головін пише: "Термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській)" [7, c.276]. Дане визначення є досить вдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівним є, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такою базою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо в економічній термінології) [14, c.123]. Дещо не зрозуміло також, що таке "специфічні потреби спілкування", не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами і т.д. І.С. Квитко, грунтуючись на різноманітних визначеннях, пропонує цікаву "сумарну" дефініцію: "Термін - це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивною нейтральністю" [21, c.21].

Таким чином, можемо підсумувати, щотермін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.

1.2 Мовознавчі вимоги до терміна

Сучасна мова науки і техніки пред'являє термінам декілька вимог. Найбільш важливими з яких є наступні:

1) Термін має відповідати правилам і нормам відповідної мови.

2) Термін має бути систематичним.

3) Терміну властива якість дефінітивності, тобто кожен термін спів ставляється з чітким окремим визначенням, котре орієнтує на відповідне поняття.

4) Терміну властива відносна незалежність від контексту, і те, що він не втрачає в ньому свого значення.

5) Термін має бути точним, хоча в субмовах мають місце численні "хибно орієнтовні" (термін Д.С. Лотте [29, c.121]) одиниці.6) Термін має бути стислим, хоча ця вимога нерідко суперечить вимозі точності, тобто повноти терміна

7) Термін має прагнути до однозначності.

Тут варто зробити одне суттєве уточнення: такої однозначності варто домагатися в межах однієї терміносфери, адже на рівні декількох субмов полісемія термінів - явище досить розповсюджене,

8) Для термінології не характерна синонімічність, котра заважає взаєморозумінню (to imitate - копіювати, підроблювати; syn: to reproduce, to forge, to copy).

9) Терміни експресивно нейтральні, хоча тут правильніше казати не про експресивність терміна чи виразу, а скоріше про інтенсивність деяких семантичних складових. Причинами такої інтенсивності можуть слугувати прагнення підкреслити елітарність уявлення того, хто говорить, або намагання приховати свої наміри.

10) Термін має бути милозвучним (тобто вимога евфонії), тому не варто заохочувати створення термінів, походженням з діалектів, жаргонів чи варваризмів [14, c.127].

Разом з тим терміни не є ізольованими, незалежними, "вибраними" одиницями загальновживаної мови, котрі володіють лише їм характерними властивостями, а складають повноцінну частину загального складу мови, де якості слів появляються більш визначено, регламентовано, відповідаючи вимогам професійного спілкування та взаєморозуміння. Таким чином, можна говорити про переважаючий характер властивості терміну порівняно із загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї або іншої особливості в межах відмінних галузей мови; можна стверджувати про бажані властивості термінологічної одиниці, але не можна вважати її не повноцінною чи непотрібного, ґрунтуючись лише на тому, що вона не має цієї властивості, хоча даний термін давно застосовується користувачами. З поглибленням міжнародних зв'язків вивчення іноземної мови набуває фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність [12, c.13].

1.3 Протиставлення понять: термін; нетермін

Значення і поняття терміну - та нетерміну реалізують різний тип інформації, значення і поняття нетотожні, навіть якщо й виражені терміном, а не загальнонародним словом.

Суть визначень терміну зводиться до того, що в якості ознаки - найближчого родового поняття - найчастіше називають "слово чи словосполучення", "чи мовний знак" взагалі, а в якості ознак видових відмінностей: специфіку сфери розповсюдження; особливу функцію, називну (номінативну) означення та дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснюючу; семантичні особливості терміну: а) предмет визначеної області знання; б)"поняття", де семантика є "точною" (з точними семасіологічними кордонами), "однозначною", "є дефініцією", "є системною " [9, c.12].

Єдиного визначення терміну в лінгвістичні літературі поки що не існує, а в існуючих визначеннях помітна не відповідність, що встановлюється визначенням якостей і ознак терміну його реальному мовному вжитку; більшість термінів вводять наче ідеальний термін. Навіть не досить глибоке дослідження термінології в галузі медицини, біології, та інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає лише одне поняття, не завжди він входить лише в одну терміносистему, далеко не завжди термін відображає у своїй змістовній структурі характерні ознаки об'єкту термінування.

Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні кордони і виражає точно окреслене поняття.

До характеристики терміну необхідно обов'язково зараховувати його якості (чи тенденції), а у визначенні терміну тільки беззаперечні властивості усіх термінів. Основне у специфіці терміну - його спеціальне, професіональне вживання, сфера його розповсюдження обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнану якість, не варто впадати в крайнощі.

Важко не погодитись із думкою, що "ні у формі, ні у змісті неможливо знайти суттєвої різниці між словом неспеціальної загально розповсюдженої лексики та словом лексики термінологічної. Реальна об'єктивна різниця між двома цими типами слів - це, по суті, різниця міжмовна. Якщо слово загальнорозповсюдженої, неспеціальної лексики співвідноситься із загальновідомим об'єктом, то слово термінологічної лексики - із об'єктом специфічним, відомим лише обмеженому колу спеціалістів. Ніякої іншої різниці між цими типами слів не існує" [25, c.145]. Різниця між терміном і нетерміном автор вбачає не у специфіці слова, а у специфіці об'єктів номінації і важко не погодитись з А.І. Моїсеєвим, що питання треба ставити інакше: термін не перестає бути терміном, якщо його впізнають за межами кола спеціалістів [31, c.127]. Праві ті лінгвісти, котрі пов'язують термінологічність із функцією мовних одиниць.

Головною одиницею термінології (найменшою її складовою частиною) є слово. Тому концепція слова - терміну займає у термінознавстві важливе місце.

У мовознавстві існує безліч визначень слова: відомі фонетичні, морфологічні, синтаксичні семантичні визначення. У мові - мовленні функціонують слова терміни і слова-нетерміни, або загальновживані, побутові слова. А.А. Реформатський дуже вдало зауважив; "А насправді ж це ціла лінгвістична проблема - побутове слово і термін..." [38, c.80].

Обґрунтовуючи протиставлення термін - загальновживане слово, варто, хоча б коротко, спробувати визначити слово, як мовну одиницю і показати його значення.

Слово - найменша смислова одиниця мови, котра може бути вільно відтворена в мовленні для побудови висловлювань.

Перевіримо це визначення. Візьмемо, наприклад, слова картина, будівля, комп'ютер, ходити, інтерфейс. Усі вони - і терміни, і нетермін - 1) є смисловими одиницями мовлення на відміну від фонем і складів;

2) вільно відтворюються у мовленні, тобто не потребують обов'язкового сполучення із досить визначеними одиницями; цим слова відрізняються від морфем, котрі відтворюються не вільно, але у складі слова;

3) володіють цілісністю і виділенням на відміну від морфем;

4) виявляються найменш вільно відтворюваними у мовленні одиницями мови і цим відрізняються від словосполучень;

5) приймають участь у побудові висловлювань, тобто застосовуються у цілях спілкування.

Кожна лексична одиниця має значення. В науці існує багато гіпотез словникового значення. Відомо, що слово як мовна одиниця - явище багатостороннє і має ознаки фізіологічні, акустичні, психічні, соціальні. Слово виявляється сукупністю різноманітних за своєю природою "праць" людського організму, необхідних для виявлення та здійснення різних станів і дій людської свідомості.

Великий інтерес, який останнім часом проявляють до лексикології та до лексичної семантики, робить особливо актуальною розробку науково обґрунтованих методів опису семантичної структури слова. Це особливо важливо для сучасної лексикографії, завданням якої є опис слова як одиниці, вододіючої структурою, котра являється частиною визначеної системи.

Одержавши досить широке розповсюдження, формальні методи аналізу виявились недостатніми для виконання подібної задачі, що неодноразово помічалось в лінгвістичні літературі, і фактично не знайшли реального застосування у практиці складання словників.

В результаті недостатньої розробки теоретичної бази лексикографії відмічаються значні розходження у характері та прийомах опису слова в різних словниках. Не завжди чітка уява про діалект мови та мовлення, про співвідношення між ними, про існування системи значень, властивих слову, з одного боку, і великої кількості різноманітних, часто звичних його вживань - з іншого, призводять до не розрізнення, змішування значень та вживань лексичної одиниці. В результаті число нібито реально існуючих значень зводиться, наприклад, у ряді одномовних словників без достатніх для цього підстав до декількох десятків.

Подібне лексикографічне подання в тлумачних одномовних словниках значно ускладнює співставлення лексичних одиниць в словниках двомовних. Та обставина, що слово за різного вживання може співставляться з різними ідіоматичне вірними перекладами на іншу мову, нерідко змушує лексикографів вважати кожен із подібних перекладів випадком реалізації окремого значення даного слова і розміщувати таке значення під окремою цифрою в словниковій статті.

Зайве подрібнення семантичної структури слова відбувається тому, що з референтом співвідноситься не слово, значення якого необхідно визначити, а словосполучення, в яких воно зустрічається. В результаті лексичній одиниці приписуються якості, якими вона не володіє.

Як вже зауважувалось, зазвичай словникові статті представляють собою списки значень, поданих поза зв'язком із загальними смисловими структурами слів. У зв'язку з цим особливого значення набуває ієрархія лексичних значень полісемантичного слова.

Скільки слів у мові? На це запитання неможливо відповісти хоча б тому, що мова постійно змінюється і збагачується. У різних словниках пропонується і різна кількість слів. Головна причина криється в тому, що в словниках по-різному представлена термінологія. А між тим кількість термінів у кожній розвинутій мові в декілька разів більша кількості загальновживаних слів і вимірюється сьогодні семизначною цифрою. Доля термінів у лексичному складі мови продовжує неухильно зростати [21, с. 19].

1.4 Визначення поняття терміносистеми

Термінологія - це сукупність термінів, виражаючих історично сформовані поняття будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, взагалі - спеціальної сфери людських знань чи діяльності ".

Говорячи про термінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношенні все більш популярним стає термін "термінознавство"); б) спеціальну лексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, "термінологія української мови", "термінологія англійської мови" і т.д.; в) спеціальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, "лінгвістична термінологія", "термінологія образотворчого мистецтва " і т.д.).

Така багатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].

Отже, системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під остан-ньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виража-ючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

1. Не претендуючи на вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистем має такі ознаки:

а) терміносистема являє собою більшу чи малу сукупність термінів, спільно обслуговуючи комунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;

б) елементи терміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесені і структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;

в) не існує жодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;

г) межі між терміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можуть наскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;

д) терміносистеми, які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки, управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являє собою терміносистему;

е) міжгалузевий термінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем, різку ступінь відхилення від них.

2. Кожна терміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки, що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділено зарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різних мовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки про мову, наміри і можливості його опису і аналізу.

Особливості і властивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повинні вивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачити властивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих, термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані, з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35, c.96].

3. В існуючій термінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи інша сукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її "упорядкування" вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створює дефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Така наукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів, системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництва або техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сфері речі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняття тої чи іншої галузі знань.

Термінологія системна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якого вона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].

4. Ймовірно, таким чином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише при умові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливості того мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткого бачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:

а) співвідношення термінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука, управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.

б) співвідношення термінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, в виробництві - металургія, текстильне виробництво і т.д.; в сільському господарстві - землеробство, тваринництво, садівництво і т.д.; в техніці - технологія суднобудування, конструювання фотоапаратури і т.д.; в науці - хімія, біологія, фізика, лінгвістика і т.д.

в) співвідношення термінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.

г) співвідношення термінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивних концепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна не помітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них - а саме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовними системами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].

5. Не менш важливі і суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чи іншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки) термінів:

а) понятійна сторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни і віддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.

б) словотворення і дереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язки між ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень між терміносистемами;

в) логіко-семантична, семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;

г) лексико-семантичні властивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії, антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання та підкорення їх змісту і т.д.

Внутрішня (в межах одного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повинна привертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів, між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення, котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичних і як носіїв понятійного змісту [20, c.63].

6. Кожні з наведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можуть приймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків між термінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повинні випускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів і терміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так, співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти і відрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.

7. Терміносистема, яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні з терміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом з тим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідників уточнювати звичні терміни - поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д. і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.

8. Внутрішні зв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяють розрізняти великі чи малі терміносистеми - на різних ступенях руху від великих до менших.

1.5 Відмінні риси термінів торгівлі

Термін у багатьох відношеннях є специфічним типомслова. Ідеальний термін є моносемантичним, і коли вживається виключно в рамках своєї сфери вжитку, не залежить від контексту, при умові, що він не виражений переносно полісемантичним словом Його значення залишається постійним до того часу, коли нове відкриття чи винахід не змінить його референт або поняття, e. g. transaction, barter, truck, swap.

Так як в більшості випадків значення терміну не залежні і від контексту, він не може мати взагалі ніякого контекстуального значення Єдиним можливим значенням терміну може бути денотативне. Вдалий термін забезпечує повну відповідність між морфологічним складом та змістом. Емоційне забарвлення чи оцінювання не мають місця, якщо термін вживається в рамках сфери свого вжитку. E. g. "The raff is fixed and guaranteed no to change during the period of deposit" (finance).

Термін може набувати переносного або ж емоційно забарвленого значення лише у випадку, коли він знаходиться поза межами свого вжитку і вживається в літературній чи розмовній мові. Але в цьому випадку слово вже не є терміном і його денотативне значення також стає не визначеним. Термін стає звичайним словом.

У кожній галузі науки утворюється спеціальна термінологічна система, пристосована до її природи та методів.

Термінологія певної наукової галузі не є просто зібранням її термінів, а визначеної системи, яка і розглядає системуїї понять.

Існує 4 основних шляхи етимології термінів. Два з яких є характерними саме для термінології. Цими шляхами можуть вважатися вживання латинських та грецьких коренів: nostro, overdraft, а також запозичення з іншої термінологічної системи тієї ж мови в випадку якщо існує певна спорідненість між відповідними полями.

Інші 2 методи - це словотворення в якому композиція, семантичний спосіб та деривація займають провідне місце, а також запозичення з інших мов: mortgage, budget (French). Оскільки процес запозичення є досить поширеним у кожній галузі, найчастіше терміни стають Інтернаціоналізмами price list - прайс-лист, off-shore zone - офшорна зона.

Важливою особливістю термінів торгівлі порівняно з іншою частиною словникового складу є те, що вони найчастіше стають предметом контролю та дослідження в мові [5, c.14].

Зазвичай словники розглядають значення термінів в семантичній структурі домінанти ряду 10, c.15]. Той факт, що одне із значень є термінологічним, прослідковується коли в словнику у дужках визначено поле, в якому даний термін може вживатися: expert (management), free gift (marketing), exchange permit (finance), free gift (marketing'), exchange permit (finance).

Розділ ІІ. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі

2.1 Поняття семантичного (термінологічного) поля

Семантичне поле ( за іншою термінологією, лексико-семантична група) є складна функціональна системно-структурна одиниця лексико-семантичного рівня. Елементами семантичного поля є слова, що в плані змісту мають свою особливу семантичну структуру, а в плані виразу виявляються лексемами. Відношення між елементами семантичного поля зумовлені його відмінностями як окремого цілого. Лексичні значення слів становлять основу відношень у семантичному полі. Взаємозв'язки між елементами семантичного поля виявляються як відношення ідентичності (тотожності) і диференційності (розрізнення або протиставлення). Ці відношення між лексичними значеннями слів здійснюються за допомогою найменших і неподільних (елементарних) лексичних значень (семантичних диференційних рис). Саме тому останні є основні поняття при аналізі елементів і одиниць лексично-семантичного рівня.

Загалом у семантичному полі лексичні значення виявляються трьома типами:

1) семантичні диференційні риси, що становлять елементарні, неподілені семантичні одиниці, їх можна назвати також диференційними лексичними значеннями;

2) основні лексичні значення, які являють собою поєднання семантичних диференційних рис;

3) додаткові лексичні значення (семантичні диференційні риси словотвору). [39, с.26]

У плані виразу кожна система виявляється певною лексемою. Семема (осн. лексичне значення) є основною, базовою одиницею лексично-семантичного рівня. Семантична диференційна риса словотвору (часткове лексичне значення) надає особливого відтінку основному лексичному значенню в плані його модифікації, суб'єктивної оцінки та ін. Часткове лексичне значення характеризує окрему групу семем (основних лексичних значень) і виявляється певним афіксом. Поєднаність семем (а також семантичної диференційної риси словотвору), граматичних значень і категорій у плані змісту і лексеми в плані виразу становить слово [39, c.76].

Семантична структура слова парадигматичне в плані змісту становить:

1) граматичні значення і категорії;

2) основне лексичне значення (семема), що є поєднанням

часткових лексичних значень (сем).

Синтагматично-семантична структура слова в плані виразу являє собою зміст слова, який має також і різні додаткові лексичні значення, залежні від контексту і ситуації мовлення.

Лексичне значення (семема) слова являє собою елемент функціональної лексично-семантичної одиниці - семантичного поля, становлячи в ньому точку перетинань семантичних відношень.

Відношення ідентичності і диференційності семантичного поля, що перетинаються в семемах слів, здійснюються за допомогою сем (семантичних диференційних рис). Лише одна сема у лексичному значенні певного слова належить тільки йому, а всі інші семи є в семемах слів семантичного поля [41, c.67].

Семантичне поле визначається своїми елементами (простими й складними), диференційними рисами, семемами, а також відношеннями між ними. Елементи семантичного поля виявляються відношеннями ідентичності й диференційності незалежно від контексту або ситуації мовлення. Відношення між складними елементами в семантичному полі здійснюються за допомогою простих, неподільних елементів, тобто елементарних семантичних одиниць (сем).

Термінологічне (семантичне) поле - це сукупність термінів чи груп і підгруп термінів, яким притамані загальні (інтегральні) семантичні ознаки, обумовленні лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами, що відносять їх до визначеної понятійної сфери. Кожна понятійна сфера містить велику кількість полей, груп, підгруп, які представляють собою різноманітні елементи і знаходяться у суворому ієрархічному підпорядкувані. Так, сфера торгівлі включає понятійні поля: trade (торгівля), money (гроші), capital (капітал), кожне з цих полей в свою чергу розділяється на понятійні групи і підгрупи. Наприклад, для того щоб розкрити понятійну сутність терміна trade, необхідно використати такі категорії, як price (ціна), barter (обмін), value (вартість).

Мовна репрезентація даного понятійного поля представлена відповідними термінологічними одиницями: однослівними і неоднослівними термінами. Вони, ніби, накладаються на понятійну систему, створюючи таким чином "лексико-семантичну карту торгівлі" [41, c79]. У повній відповідності з планом змісту вимальовується і план вираження: термінологія торгівлі. Вся система термінів у відповідності з понятійним апаратом організовується у термінологічні (семантичні) поля, групи, підгрупи (ряди), домінантою яких є ключові терміни, що називаються категоріальні поняття торгівлі і утворюють центр даної термінологічної сукупності.

Схематично таке понятійно - термінологічне співвідношення може бути представлене таким чином:

план змісту:

предмети, явища торгівлі;

система наукових понять;

понятійні поля, групи, ряди;

план вираження:

слова - терміни;

термінологічний ЛСВ;

термінологічна система;

термінологічні (семантичні) поля, групи, ряди.

2.2 Поняття ядра і периферії лексико-семантичного поля

Розрізнення понять ядра і периферії як структурних частин семантичної системи дуже важливе для побудови адекватної семасіології лексико-семантичних груп (ЛСГ) - галузі науки про змістовний бік словника природної мови, яку, на нашу думку, треба відрізняти від семасіології слова. Таке розмежування аналогічне розмежуванню трьох "синтаксисів": словосполучення, простого і складного речення. У зв'язку з цим цікавим є дослідження системних якостей і властивостей тих лінгвістичних феноменів, які позначаються термінами "ядро" і "периферія" і розмежовуються найчастіше залежно від статусу в будь-якій цілісності, чи то фонетична система мови, морфологічна категорія чи лексико-семантична група.

Аналіз висловлювань, що стосуються проблеми визначення термінів "ядро" і "периферія" свідчить про те, що їх використання пов'язане у більшості випадків з необхідністю позначити ті частини досліджуваних об'єктів, які співвідносяться як системні й асистемні, регулярні і нерегулярні, головні і факультативні, розрізняються в конкретній дослідницькій практиці за ознакою зручності - незручності, скінченості - нескінченості опису. Принцип номінації являє собою певну стратегію наукового пошуку: "... важливо орієнтуватися перш за все саме на центр. Далеко не завжди можна дати визначення, яке було б цілковито дійсним і для периферійних зон об'єкта дослідження, де його ознаки стикаються з ознаками суміжних явищ". Подібна позиція виявляється і у визначенні периферійних елементів як аномальних, а також виборі для їх називання термінів "фон", "ореоли", які характеризуються інтегральним значенням другорядності. Цілком справедливою видається думка про те, що "визнання співвідношення центру і периферії загальним принципом організації і функціонування мови протистоїть метафізичній моделі мови як абсолютно впорядкованої системи". Існуюча в деяких дослідженнях перевага "ядроцентризму" - наслідок внутрішньосистемної замкненості суб'єкта пізнання. В цьому випадку необхідність звернення до аналізу міжсистемних зв'язків і відношень сприймається як такий фактор, що заважає. Ідеалізацію "системного" ядра протилежну "хаотичній" периферії можна подолати, діалектичне "зняти", якщо розглядати ядерну і периферійну зони ЛСГ як рівноправні, але різнофукціональні структурні частини семантичної системи. Зазначимо, що така позиція передбачає погляд "від цілого до частини", тобто в центрі уваги виявиться саме семантична система, цілісність, а не множинність її складових - семем (лексично-семантичний варіант, рівний за змістом окремому значенню слова) [41, c.122]. Йдеться про перенесення акценту з аналізу окремої семеми (включеної у системні відношення) на семантичну цілісність, що відбиває певну сферу явищ об'єктивного світу і задовольняє потреби спілкування конкретно-історичного мовного колективу, на систему, відносно якої окрема семема виступає як елемент. Таке системне дослідження не передбачає відмови від опису семантики слова. Навпаки, воно дозволяє виявити системні "надіндивідуальні" властивості семеми - її цінність, співвідносну з філософською категорією системної якості, - властивості, які не виявляються поза системним підходом. "Діючими особами" опису ЛСГ як системи стають більш, ніж окрема семема і навіть синонімічний ряд, семантичні спільності. Найважливішими серед них є ядерна і периферійні зони - структурні частини ЛСГ, взаємодія яких багато в чому визначає її "будову" і "поведінку".

Метою опису ЛСГ як системи є, по-перше, встановлення "будови" - набору елементів і структури, "сітки" цінностей; по-друге, дослідження "поведінки" - зміни системи у відповідь на вплив "середовища", тобто дослідження функціонування і розвитку семантичної системи (а не множинності окремих семем). Урахування взаємодії ЛСГ із "середовищем" принципово важливе, воно дозволяє подолати внутрішньосистемність опису. Принципово важливим видається обґрунтування адекватності вибраного нами семемного критерію розмежування ядра і периферії ЛСГ. Не можна визнати відповідною природі об'єкта - лексико-семантичної групи - ієрархію критеріїв, в якій на передній план висунуто так звані "суто мовні" ознаки, а значення виявляється неголовним: Більша простота морфологічного складу, більша широта сполучуваності, більша психологічна важливість для носія мови, більша питомість: "Значення центрального терміна не може бути вужче будь-якого іншого слова, крім головного слова - теми для даного семантичного поля".

Ядерність або периферійність семеми похідна від ступеня її приналежності семантичній системі. Ступінь приналежності конкретної семеми залежить від її місця в ієрархії сем, що лежить в основі всіх семантичних відношень у межах ЛСГ. Саме ієрархія сем, які формують значення семем-елементів досліджуваної групи, дозволяє знайти "точку відліку", відмовитися від приблизності визначень. Місце у ієрархії сем (або похідної від неї інтерпретована семемою лише вищого рівня), семантичним статусом семеми, віднесеністю до ядра чи периферії і визначається цінність конкретної семеми, її системна якість, її участь у формуванні будови і поведінки системи [41, c.134].

У сфері торгівлі найчастіше вживаним терміном є слово "trade". Воно є загальним значенням, для номінації сукупності торгових процесів, підтвердження цього ми знаходимо у словнику New Webster’s Dictionary and Thesaurus - "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods", тому в мовленні ця лексична одиниця замінює інші іменники даного лексико-семантичного поля.

Найближче за значенням до "trade" є термін "commerce". Семантичне поле "trade" включає commerce, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, swap, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiation.

Семантичне поле ж "commerce" має наступні компоненти: trade, traffic, buying and selling, barter, truck, dealing, transaction, exchange, interchange, reciprocity, business, marketing, merchandising, mercantilism, commercialism, bargaining, negotiating. []

На основі аналізу семантичних компонентів слів "trade" та "commerce". можна стверджувати, що дані терміни є складовими семантичного ядра слова "торгівля", проте у Українсько-Англійському словнику за редакцією Балли термін "commerce" має наступне значення " (оптова) торгівля, комерція", цей факт підтверджується і на основі словника New Webster's Dictionary and Thesaurus, у якому слово "commerce" тлумачиться як "the exchange of goods, esp. on a large scale", словника Encarta Dictionary - "the large-scale buying and selling of goods and services".

Звідси стає зрозумілим, що і термін "commerce" лежить частково на периферії, так як додає терміну “торгівля" нового відтінку, а саме кількісний компонент.

Безпосередньо до семеми "trade", що характеризується змістом "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods", приєднується група слів, яким властивий ідентифікуючий потенціал і які виступають як семантичні типи, інваріантні смисли, що членують, конкретизують загальну ідею "trade". Приналежнісь до ядра чи периферії прямо залежить від семантики слів, що визначає їх зміст та місце в лексико-семантичному полі. Розглянемо кожний семантичний компонент лексеми “trade", з метою відокремлення ядерних елементів від периферійних:

commerce - trade in goods and services: the large-scale buying and selling of goods and services; traffic - exchange by barter or by buying and selling; barter a system of exchanging goods and services for other goods and services rather than using money; truck - exchange, barter or trade; dealing - conduct toward or treatment of other people, especially in business matters; transaction - a business deal that is being negotiated or has been settled; exchange - to give something and receive something different in return; swap - to trade or exchange one thing or person for another; interchange - exchange of things; reciprocity - a relationship between people involving the exchange of goods, services, favors, or obligations, especially a mutual exchange of privileges between trading nations or recognition of licenses between states; business - commercial activity involving the exchange of money for goods or services; marketing - selling of products or services; merchandising - the promotion of a product by developing strategies for packaging, displaying, and publicizing it; mercantilism - trade and commerce; the principles and methods of commerce; commercialism - the principles and methods of commerce; bargaining - discussion in order to reach an agreement about a sale, contract etc; negotiation - official discussions between the representatives of opposing groups who are trying to reach an agreement, especially in business or politics.

Таблиця 1

trade

commerce traffic barter truck swap

buying and selling

dealing

transaction exchange interchange reciprocity business marketing mercantilism bargaining negotiating

buying and selling

business

exchange

deal

bargain

merchandise

exchange

bargain

deal

buying and selling

business

marketing

dealing

transaction

business

buying and selling

transaction

exchange

bargaining

dealing negotiation

business

buying and selling

exchange

jobbing

bargain

negotiation

Як видно з таблиці, центр ЛСП “торгівля" складають лексеми, що характеризуються більшою щільністю семантичних відношень між семами, мають більш загальні значення, а периферію - слова з меншою щільністю цих відношень, мають вузькі специфічні значення.

Отже, ядро лексико-семантичного поля “торгівля" складають високочастотні лексичні одиниці commerce, traffic, barter, truck, swap. Іхні значення мають загальний характер, а лексеми, що належать до периферії (buying and selling; dealing; transaction; exchange; interchange; reciprocity; business; marketing; mercantilism; bargaining; negotiating), мають вузькі специфічні значення, що зумовлює низьку частоту вживання.

Наведені семеми характеризуються високим ступенем приналежності і становлять структурне ядро ЛСГ "trade". Вони здійснюють "системну ідентифікацію" - явище, при якому нове найменування дії, що виникає а мові, обов'язково інтегрується семантичною системою за допомогою віднесення до одного з семантичних типів, підпорядковується інтегральному значенню інваріанта. Перехідну область від власне ядра до периферії становить актуальне ядро, яке містить семеми, що, по-перше, за своєю семантикою є реалізацією одного з семантичних типів "trade"; по-друге, яким властивий менший ступінь приналежності, оскільки їх значення характеризується семами "сфера", що є ознаками інших, суміжних семантичних підсистем.

Семний критерій, який дозволив розмежувати ядро і периферію - визначити той рівень ієрархії ідентифікаторів, де проходить межа між ними, - непридатний для структуралізації периферії, для визначення ступеня приналежності периферійних систем. Він поступається критерію актуальності, значущості семеми для мовного колективу, для соціалеми (соціальної спільності людей, що розмовляють однією мовою).

Взаємодія критеріїв відбиває діалектичну природу ЛСГ, яка є єдністю внутрішньомовного, структурного і "зовнішнього", соціального, безпосередньо пов'язаного з комунікацією, з потребами спілкування [41, c.146]. Ступінь приналежності до ЛСГ периферійної семеми зумовлена її актуальністю - неактуальністю для соціалеми, яка закріплена в структурі значення у вигляді особливого роду сем, що відбивають віднесеність семеми до "тут" - "зараз" соціалеми: "у нас", "зараз", "не у нас", "не зараз".

Використання двох конкуруючих критеріїв для розмежування структурних частин ЛСГ зумовлене суттєвою відмінністю в системних якостях і функціях ядерної і периферійної зон. До ядра принципово не може належати семема, що зазнає безпосереднього впливу позамовної дійсності, називає конкретну соціальну позицію, статус, посаду, чутливо реагує на зміну оцінки за ознакою сучасність - несучасність, актуальність - неактуальність. ЇЇ місце на периферії групи. Ядро не зазнає безпосереднього впливу екстралінгвістичної реальності. Воно "ховається" за периферію. Поява чи зникнення окремих семем не викликає негайних змін семантичних інваріантів, що становлять ядро, здатне завдяки цьому забезпечити стабільність ЛСГ як підсистеми словника природної мови.

Слова першої та другої периферійних зон у термінах системного підходу можуть бути охарактеризовані як "вхід" системи значень, через який здійснюється інформаційна взаємодія ЛСГ із "середовищем". Ядро - "вихід" системи значень у розумову сферу, до поняттєвого арсеналу людського мислення. Суперечності між змістом самого цього типу на "виході" її - рушійна сила розвитку семантичної системи, яка викликає перебудову структури групи, зміну цінностей її складових семем.

2.3 Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів у творі Т. Д.райзера "Фінансист"

Проблема взаємовідношення між периферійними термінами та ядром є найменш розробленою в практичному розумінні.

Інтерактивна діяльність у людському спілкуванні відбувається в усному та писемному мовленні. Серед невербальних засобів комунікації особливе місце посідає пауза, яка в умовах писемного дискурсу подається за допомогою невербальних (графічних) та вербальних (лексичних) одиниць. Об'єктом нашого дослідження є кореляція периферійних термінів у творі Теодора Драйзера "Фінансист". Матеріалом аналізу слугують аутентичні лексикографічні джерела та емпіричний матеріал сучасного англомовного художнього дискурсу.

Метазнаки на позначення паузи та мовчання розпізнаються на рівнях парадигматики та синтагматики. Актуальність теми об'єктивується її релевантністю до сучасних тенденцій антропоцентризму та когнітивізму. Звернення до лексикографічних джерел [5; 6; 8; 9; 10; 11; 12] уможливлює ідентифікацію природи терміну trade за допомогою низки алонімів однойменного поняття.

Пор. Trade (n) - the activities of buying and selling goods or services

Trade (n) - a particular area of business or industry

Trade (n) - the exchange of one thing for another, usually of the same value

Trade (v) - to buy or sell goods or services

Trade (v) - to exchange something you have for something else

Аналіз алонімів лексеми trade свідчить про їх семантичну близькість, що є очевидним в словарних тлумаченнях.

Пор.commerce (n) - the activity of buying and selling goods and services

Barter (n) - he system of paying for goods or services with other goods or services instead of using money

Transaction (n) - the action or process of buying or selling something

За даними словників слово trade експлікується за допомогою алонімів commerce, barter, traffic, swap, truck, buying and sailing. Парадигма алонімів слова trade значно розширюється у словниках New Webster's Dictionary and Thesaurus; Longman Dictionary of Contemporary English; Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary, але при цьому домінантними залишаються зазначені вище слова. Алонім commerce не є базовим в експлікації поняття trade . Але вивчення кореляції зазначених термінів є вельми важливим для розуміння природи вербальних та невербальних знаків, які створюють гармонійну картину єдиного дискурсу.

Сема trade притаманна слову commerce та його кореневим дериватам:

Commerce (n) - the activity of buying and selling goods and services. Наприклад,

"Why, these giants of commerce and money could do as they pleased in this life, and did." []

"It was not good for Philadelphia, for local commerce , etc., to make a row. The fair name of the city would be smirched." []

Trade і commerce реалізують гіперо-гіпонімічні відношення. Trade включає commerce . Перше слово в основному позначає торгівлю в цілому, а друге - оптову торгівлю:

Their customers were better satisfied. George was for sending him out into the rural districts to drum up trade , and this was eventually done.

"We're short on grain. Maybe you could commerce out the flour to some of those brokers and get me enough grain to fill these orders."

Сема торгівлі у дії/мовленні представлена в парадигмах trade та commerce по-різному. Корінь слова commerce зустрічається в різних частинах мови.

Пор.: "This simplified the bookkeeping of the various firms, and made for quicker and more stirring commercial transactions."

"The country was waiting for Vicksburg to fall, for the Army of the Potomac to prove victorious, when Pennsylvania was invaded by Lee--when stocks fell and commercial conditions were very bad generally. In times like these Cowperwood's own manipulative"

"It destroyed the banks, the commercial houses, the shipping conveniences, and vast stretches of property."

Корінь trade реалізується в іменниках та дієсловах:

"George was for sending him out into the rural districts to drum up trade , and this was eventually done."

"Cowperwood was only twenty-five at the time, a cool, determined youth, who thought the slave agitation might be well founded in human rights--no doubt was--but exceedingly dangerous to trade ."

"Later in the history of the exchange the chairs were removed and at different points posts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in were introduced."

"When Mr. Semple was alive she had been socially connected with tradesmen principally--retailers and small wholesalers--a very few."

"Mr. Cowperwood was an active young man with an enviable record as a broker and a trader on 'change."

Слово trade та його похідні зустрічаються в творі Т. Д.райзера "Фінансист" частіше, ніж периферійні терміни торгівлі ( за результатами аналізу 322 сторінок англійського художнього тексту). Аналіз зазначених слів у художньому дискурсі Т. Д.райзера свідчить про експансію лексеми trade :

brisk trade; export trade; fair trade; foreign trade; free trade; home trade; lively trade; retail trade; slave trade; wholesale trade; trade off; trade down; trade in; trade up; drum up trade; conduct trade; engage in trade; to lose trade.

Наприклад: "They had been for slavery. They were for free trade . It never once occurred to him that these things had nothing to do with the local executive and financial administration of Philadelphia."

"Later in the history of the exchange the chairs were removed and at different points posts or floor-signs indicating where certain stocks were traded in were introduced."

Сполучувальність commerce значно поступається лексемі trade: home commerce; local commerce; set in commerce; to burden commerce.

Наприклад: "It was not good for Philadelphia, for local commerce , etc., to make a row."

У лексикографічних джерелах фокусується увага на першому значенні терміну "trade" - "the activity of buying and selling, or sometimes bartering, goods". Значення "a particular area of business or industry " подається другим "the exchange of one thing for another, usually of the same value " подається третім [Макмілан]. Емпіричний матеріал твору Т. Д.райзера "Фінансист" підтверджує подібне функціонування.

Термін "торгівля" у художньому творі "Фінансист" позначається такими лексемами як trade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Так, слово " trade", на відміну відпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектр сполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеного дослідження.

Висновки

Матеріал, викладений в даному дослідженні, дозволяє зробити висновок, що торгівельна термінологія - це функціонуюча цілісна система, розвиток якої в значній мірі зумовлений системою понять даної науки.

Багато вчених займаються проблемою визначення терміна. Їхня думка щодо питання "що таке термін?" не є одностайною. У сучасній лінгвістичній науці точуться дискусії щодо визначення поняття "термін". Подвійна природа терміна - його співвіднесеність з понятійною системою даної науки і залежність від загальномовної системи, проявляється в парадигматичних і синтагматичних характеристиках терміна.

На основі дослідження ми визначаємо поняття термін як окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.

Ми стверджуємо, що системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виражаючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності. Об’єктом нашого дослідження була комерційна терміносистема.

Терміни торгівлі сучасної англійської мови утворюють терміносистему, яка є досить молодою в порівнянні з іншими, а тому ще не є остаточно дослідженою. Терміни торгівлі мають свої характерні риси, які їх відрізняють від термінів інших систем.

Таким чином, системність - це основоположна властивість комерційної термінології, необхідна не тільки для її існування, але і для динамічного функціонування системи в якості цілісної структурно-семантичної організації.

Понятійне та семантичне поля комерційної термінології мають чітко організовану структуру, а наведені схеми показують з яких компонентів вони складаються. Аналіз цих полів дає змогу зрозуміти співвідношення між ними і те місце, яке займає дана термінологія в системі англійської мови.

На основі компонентного аналізу термінів "торгівлі" було встановлено ядро та периферію лексико-семантичного поля термінів "торгівлі". Досліджено використання термінів торгівлі у авторському дискурсі та встановлено кореляцію семантичних компонентів периферійних термінів.

Термін "торгівля" у художньому творі "Фінансист" позначається такими лексемами як trade, commerce, truck, swap та їх еквівалентами. Слово "trade" становить ядро термінів торгівлі і є загальновживаним на позначення сукупності процесів купівлі-продажу. Такі терміни як barter, commerce, truck, traffic, swap, складають периферію термінів торгівлі. Так, слово "trade", на відміну відпериферійних термінів торгівлі, має ширший спектр сполучуваності, та є більш вживаним, про що свідчать результати проведеного дослідження.

Бібліографія

1. Анисимова А.Г. К вопросу о системности в терминологии на материалах искусственных словарей. Вест. Моск. ун-та. Сер.9. Филология, №6, 1993, с.34-39.

2. Арнольд И.В. Семантическая структура слова и методика ее исследования - Ленинград, 1996. С.50-55

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.М. сов. энцыкл., 1966 с 430

4. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в терминологии, - M., 1939.

5. Вовк Л. "Економічний термін та види його інформативності" у зб. тез доповідей "Іноземні мови сьогодні і завтра, - Тернопіль.: Вид-во Тернопільського ун-ту, 1999. - 152 с.

6. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії, - К.: Вища школа, 1977. - 253с.

7. Головин Б.Н. Основы культуры речи. - М., 1980. - 319с.

8. Городецкий Б.Ю. Термін і його лінгвістичні властивості. - В журн. Структурна і прикладна лінгвістика, №2, в.3, 1987, с - 54-62.

9. Гринштейн А.С. Понятие и термины морфологии современного английского языка в лингводидактическом освещении // Дис... канд. филол. наук, М., 1988. - 18с.

10. Гутирик О.І. Англійська термінологія маркетингу: Автореф. дис... канд. філ. наук: 14.05.99/Київ. нац. ун-т-К., 1999-18с.

11. Гутиряк О. Т Семантична продуктивність англійських термінів маркетингу - Науковий вісник ЧНУ. Чернівці, 2000 с.123-131

12. Даниленко В.П. Тенденции развития современной научно-техничной терминологии. - Волгоград, 1988, с.4-16.

13. Даниленко В.П. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии. // Терминология и норма.М., 1972. - 120с.

14. Даниленко В.П. Русская терминология. M., 1977. - 185с.

15. Дуда О.І. Процеси Термінологізації в сучасній англійській мові: Автореф. дис... канд. філ, наук: 24.02.01/Київ. нац. ун-т-К., 20 01. - 18с.

16. Дьяков А.С. Деякі особливості термінологічного планування в англ, нім і рос мовах - Науковий вісник УНУ, Чернівці 2000, - С.91-95

17. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З. Б, Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. - К.: Вид. дім "KM Academia", 2000,-103с.

18. Д'яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. - К., 2000, - 216с.

19. Заботкина В.И. Новая лексика в современном английском языке - Москва, 1989.124 с.

20. Канделаки Т. Л, Значение терминов и системы значений научно-технических терминологий. - В кн.: Проблемы языка науки и техники. - М.: Наука, 1970, с.59-82.

21. Квитко Г.С. Термін в науковому документі. - Львів, 1976. - 96с.

22. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения, Киев, 1989, - с.87-110.

23. КиякТ.Р. Лингвистические аспекты терминовєдения. - К., 1989,-103с.

24. Кияк Т.Р. Лингвистический аспект терминоведения - Киев: УМК ВО, 1979.103 с.

25. Кузькин Н.П. К вопросу о сущности термина // Вести. Ленингр. гос. унта. Сер. история языка, лит. 1962. Вып.4, №20. -168

26. Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - Ред. кол., гол. Бархударов С.Г., М., 1970, 230 с.

27. Лотка A. M. Англомовна термінологія фінансово-економічних взаємин: Автореф. дис... канд. філ. наук: 21.04.00/Київ. нац. ун-т-К., 2000. - 16 с.

28. Лотка О.М. Семантичні транспозиції фінансово-економічної термінології. - Науковий вісник УНУ, 2000. - С.25-30

29. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии.М., 1961, 182с.

30. Малиновская И.В. Экономическая терминология в английском языке; Автореф. дис... канд. фил. наук: 19.05.84/Моск. нац. ун-т-М., 1984. - 19с.

31. Моисеeв А.И. О языковой природе термина // Лингвистические вопросы научно-технической терминологии.М., 1992 - 170с.

32. Моісеєв A.I. Різновиди термінів і їх семантичні особливості. - М., 1975.

33. Oвчаренко В.И. Концептуальная, семантическая и семиотическая целостность термина. - В кн.; Лингвистические проблемы научно-технической терминологии.М., 1970, 135-144 с.

34. Охомуш К.А. Із спостережень над деякими соціально-економічними термінами // Вопросы прикладной лингвистики, вып.2. - Д., 1980. - С.49-55

35. Панько Т.І. Від терміна до системи. - Львів, 1979. - 160с.

36. Прач В.П. Семантичні процеси термінологізації // іноземна Філ-гія, вип.84, 1986. - С.25-30

37. Реформатский А.А. Что такое термины и терминология. - В кн.: Вопросы терминологии., М., 1961, с.10-28.

38. Реформатский А.А. Термин как член лексической системы языка // Проблемы структурной лингвистики, 1967. - С.78-86

39. Цагалова Р.С. Лексико-семантическиеособенности политико-экономической терминологии. Изд. Моск. ун-та, 1985, 216 с.

40. Шелов С.Д. Номенклатура и терминология. В кн.: Русские языкознания. в.8.К., 1984, с.5-22.

41. Щур Т.С. Теории полей в лингвистике, - М.: Высшая школа, 1974. - 312с.

Лексикографічні Джерела

42. Hornby A. S, Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English, ' Москва: Русский язык, 1982 с 768 р.

43. Macmillan Dictionary

44. New Webster's Expanded Dictionary. - P. S.I. - Associates, Inc. Miami, Florida, USA, 1992.382 p.

45. Tuck Allene, Ashby M,, Oxford Dictionary оf Business English. Oxford University Press, 1994.491 p.

46. Zhollaya L. R, Lubimtsev S N.russian - English Phrasebook on Foreign Economic Relations. - Moscow: Russian Language, 1993.117 p.

47. Гальперин И.Р. Большой англо-русский словарь, Москва. Русский язык 1977, 1725 р.

48. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language. Lexicon Publications, Inc. - Danbury, CT Revised and updated, 1993. - 1148р.

49. Кларк П.М. Українсько-англійський словник бізнесових термінів, - Центр по вивченню іноземних мов Саскачаванського ун-ту, 1979. - 272с.

Додатки

Додаток 1

Semantic components of the word "trade"

Buying/Selling bartering commerce

purchase

/sale

dealing bargain exchange swap business transaction
Webster's New World Dictionary + + + + + + + + +
Webster's New Collegiate Dictionary + + + + + + +
Oxford Dictionary of Current English + + + + +
Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary + + +
New Webster's Dictionary and Thesaurus + + + + +
Macmillan English Dictionary + + +
Oxford Advanced Learner's Dictionary + + +
Collins English Dictionary + + + + +
Concise Oxford Dictionary + + + +
Longman Dictionary of Contemporary English + + + +

Додаток 2

Glossary

Ad valorem : An ad valorem duty (tariff, charge, and so on) is based on the value of the dutiable item and expressed in percentage terms.

Aggregate Measure of Support: Measure of the total support given to an activity as a result of policies such as production subsidies and market price support policies.

Anti dumping: Trade policy used by importing governments to counteract dumping, for example by imposing duties or negotiating price increases.

Capacity-building: In trade context, activities supported by the donor community aimed at strengthening the ability of stakeholders in developing countries to develop national trade policy.

Cartel : Arrangement between firms to control a market - for example, to fix prices or limit competition between members of the cartel.

Ceiling binding : Often used to describe a situation where there is a large difference between the tariff that is actually applied and the level at which the tariff is bound. .

Compensatory Adjustment : Measure taken, after withdrawing of a (tariff or other) concession, to compensate for such withdrawal.

Competition policy: Legislation and regulations designed to protect and stimulate competition in markets by outlawing anticompetitive business practices such as cartels, market sharing or price fixing.

Contestability : A market is contestable if new suppliers can enter it easily.

Contingent Protection: Trade barriers that are imposed if certain circumstances (contingencies) are met.

Copyright : Instrument to protect the right of authors of original works (print, audio, video, film, software) from unauthorized copying and use.

Counter trade : Form of barter committing the exporter to offset the value of his exports, in whole or in part, by imports from his trading partner.

Countervailing Duty : Duty levied on imports of goods that have benefited from production or export subsidies.

Customs Duty : Charge levied on imports and listed in importing country’s tariff schedules.

Customs Valuation : Establishment, according to defined criteria, of the value of goods for the purpose of levying ad valorem customs duties on their importation.

Decoupling : Action to ensure that subsidies to producers (usually farmers) are unrelated to production so as to provide no incentive to increase production.

Deep integration : Inter-governmental cooperation in designing and applying domestic policies such as taxes, health and safety regulations, and environmental standards.

Deficiency Payment : Direct monetary payment by government to producers to compensate for the difference between the market price of a good and a higher guaranteed price for that good.

Degressivity : Mechanism to ensure that the application of a measure gradually becomes less severe over time.

Dumping : A form of price discrimination by which the export price of the product exported from one country to another is less than the comparable price.

Economic needs test : Measure requiring a demonstration that an import (of goods, but more usually, natural service providers) cannot be satisfied by local producers or service providers.

Effective Rate of Protection : A measure of the protection afforded by an import restriction calculated as a percentage of the value added in the product concerned.

Escape Clause : Clause in a legal text allowing temporary derogation from its provisions under certain specified emergency conditions.

Exchange Control : Restrictions imposed by a government or central bank over the holding, sale, or purchase of foreign exchange.

Exhaustion : Policy stance of a country regarding parallel imports of goods protected under intellectual property rights.

Export Processing Zone: A designated area or region in which firms can import duty-free as long as the imports are used as inputs into the production of exports.

Export promotion : A strategy for economic development that emphasizes support for exports through removal of anti-export biases created by policy.

Externality : Occurs when the action of one agent (person, firm, government) affects directly other agents, making them better or worse off.

Fast track . A procedure under which the U. S. Congress agrees to consider implementing legislation for international trade agreements on an ‘up or down" basis, that is, gives up its right to propose amendments.

Foreign trade zone : An area within a country where imported goods can be stored or processed without being subject to import duty.

Formula Approach : Method of negotiating down tariffs or other barriers to trade by applying a general rule (formula).

Free on board (f. o. b): The price of a traded good including its value and the costs associated with loading it on a ship or aircraft.

Free-Trade Area : A group of countries in which the tariffs and other barriers are eliminated on substantially all trade between them.

Geographical indication : Measure aimed to protect the reputation for quality of goods originating in a particular geographic location by limiting the use of distinctive place names or regional appellations to goods actually produced in those locations.

Government Procurement : Purchasing, leasing, rental, or hire purchasing by government entities or agencies.

Graduation : Concept linking the rights and obligations of a developing country to its level of development.

Grandfather Clause : A clause exempting signatories from certain treaty obligations for legislation or regulations that were adopted before accession to the treaty and that are inconsistent with the treaty.

Impairment : Damage to, or weakening of, benefits accruing under contractual rights and obligations.

Import Substitution : Theory of and approach to development that focuses on providing domestic substitutes for all imported manufactures via trade protection and various types of industrial policies.

Infant Industry : Infant industry arguments suggest that new (non-traditional) industries must be protected from import competition while they are establishing themselves.

Intra-industry trade: Trade in which a country both exports and imports goods that are classified to be in the same industry.

Labeling : Requirement, either mandatory or voluntary, to specify whether a product satisfies certain conditions relating to the process by which it was produced.

Licensing (of imports or exports): Practice requiring approval to be granted by the relevant government authority, or by a body designated by such authority, as a prior condition to importing or exporting.

Linking Scheme : An import licensing requirement that forces an importer to purchase specified amounts of the same type of product from domestic producers before they can apply for import licenses.

Market Access : Refers to the conditions under which imports compete with domestically produced substitutes.

Matching grant : Subsidy that is conditional on a co-payment or contribution by an industry or enterprise.

Markup : A measure of the difference between unit price of a good and its marginal cost of production.

Mutual Recognition. The acceptance by one country of another country's certification that a product has satisfied a product standard.

National Treatment : Principle that foreign goods, services, and persons (investors), once they have entered a country and satisfied any formalities that are required, are treated in exactly the same way as national goods, services or persons.

Necessity test : Procedure to determine whether a policy restricting trade is necessary to achieve the objective that the measure is intended to attain.

Negative list : In an international agreement, a list of those items, entities, products, etc. to which the agreement will not apply, the commitment being to apply the agreement to everything else.

Nominal rate of protection : The proportion by which the (tariff-inclusive) internal price of an import exceeds the border or world price.

Noneconomic objective : Describes situations where a policy objective is other than the efficient allocation of resources.

Nontariff barrier: A catch-all phrase describing barriers to international trade other than the tariffs.

Nontariff measure : Any government action with a potential effect on the value, volume, or direction of trade.

Normal Value : Price charged by an exporting firm in its home market.

Offset Requirement : Requirement, stipulated by the authorities of the importing country, that exporters to that country compensate for their exports by.

Origin Rule : Criterion for establishing the country of origin of a product.

Parallel imports : Trade that is made possible when a good that is protected under intellectual property provisions (patents, copyrights) is sold in different countries for different prices.

Para Tariff : Charges on imports that act as a tariff but are not included in country’s tariff schedule.

Partial Equilibrium Analysis : The study of one market in isolation, assuming that anything that happens in it does not materially affect any other market.

Patent : A right granted to its owner to exclude all others from making, selling, importing or using the product or process described in the patent for a fixed period of time.

Positive List : In an international agreement, a list of those items, entities, products, etc. to which the agreement will apply, with no commitment to apply the agreement to anything else.

Predatory pricing : Action by a firm to lower prices so much that rival firms are driven out of business, after which the firm raises prices again to exploit the resulting monopoly power.

Preshipment inspection : Mechanism under which goods are inspected and certified in the country of origin by specialized inspection agencies or firms.

Price discrimination : The practice of charging different customers different prices for the same good in order to exploit their different degrees of enthusiasm for it.

Price undertaking : Commitment by an exporter to either raise prices or reduce sales in a market as a way of settling an antidumping suit brought by import-competing domestic firms.

Producer support estimate : A measure of the aggregate value of the gross transfers from consumers and taxpayers to farmers due to policy measures.

Protocol of Accession : Legal document recording the conditions and obligations under which a country accedes to an international agreement or organization.

Quota rent: The economic rent received by the holder of a right to import under a quota.

Real exchange rate : The nominal exchange rate adjusted for inflation.

Rent-Seeking : Refers to activities that use resources to obtain incomes through transfers but which do not increase national income.

Retaliation: Imposition of a trade barrier in response to another country increasing its level of trade restrictions.

Rollback : The phasing out of measures inconsistent with the provisions of an agreement.

Selectivity : Application of a rule, regulation, or trade action on a discriminatory basis to certain countries.

Shallow integration : Reduction or elimination of border barriers to trade.

Specific tariff : A specific duty (tariff, import tax) expressed in terms of a fixed amount per unit of the dutiable item.

Specificity : A policy measure that applies to one or a subset of enterprises or industries as opposed to all industries.

Standard : Rule, regulation or procedure specifying characteristics that must be met by a product (such as dimensions, quality, performance, or safety).

State Trading : Trade by a government agency or enterprise or by an enterprise to which the government has granted exclusive or special privileges in respect of international trade.

Standstill : A commitment not to take any new trade restrictive or distorting measure.

Strategic trade policy : The use of trade policies to alter the outcome of international competition in a country's favor, usually by allowing its firms to capture a larger share of industry profits.

Structural Adjustment : Process of reallocating resources and changing the structure of production and employment of a national economy to reflect changing economic policies or trading conditions.

Subsidy : Assistance granted by government to the production, manufacture or export of specific goods, and taking the form either of direct payments, such as grants or loans (also see Bounty), or of measures having equivalent effect, such as guarantees, operational or support services or facilities, and fiscal incentives.

Sunset clause : Provision in a legal instrument limiting the duration of validity of a particular measure or policy.

Tariff Equivalent : Measure of the protective effect of an NTB-the tariff that would have the exact same effect on imports as the NTB.

Tariff Escalation : Occurs if the tariff increases as a good becomes more processed.

Tariff Peaks : Tariffs that are particularly high, often defined as rates that exceed the average nominal tariff by a factor of more than three.

Technical Regulation : A mandatory requirement or standard specifying the characteristics that an imported product must meet.

Temporary Admission : Customs regime under which firms may import intermediates duty free if use in export production, and are required to document ex post that imports have been used for this purpose.

Terms of Trade: The price of a country's exports relative to the price of its imports.

Total factor productivity (TFP): A measure of the output of an industry or economy relative to its inputs. of this measure.

Trade capacity : The supply-side ability (capacity) of a country to benefit from the opportunities offered by the world market and MFN or preferential access to markets.

Trade creation : Occurs when liberalization results in imports displacing less efficient local production and/or expanding consumption that was previously thwarted by artificially high prices due to protection.

Trade diversion : Occurs when a trade reform discriminates between different trading partners and a less efficient (higher cost) source displaces a more efficient (lower cost) one.

Trade integration : Process of reducing barriers to trade and increasing participation in the international economy through trade.

Trademark : Distinctive mark or name to identify a product, service or company.

Transaction Value : Used for customs valuation purposes-the price of a good actually paid or payable.

Transparency : Clarity, openness, predictability and comprehensibility (used in regard to individual trade-related regulations and operation of institutions).

Value added : The value of output minus the value of all inputs used in production.

Variable Levy : Variable import charge that brings the import price of a good into line with or above a decreed internal price to protect domestic production from import competition.

Voluntary Export Restraint : Informal agreement between an exporter and an importer, whereby the former agrees to limit exports of a specified good to avoid dislocation of the industry in, and possible imposition of mandatory restrictions by, the importing country.

Waiver : Authorized deviation from a previously undertaken and legally binding obligation.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Иностранный язык"

Другие видео на эту тему