регистрация / вход

Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

Основні критерії класифікації фразеологічних одиниць. Системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів. Основні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови. Структурні моделі формування фразеологічних інновацій.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ

З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови

Спеціальність 8.030507 – переклад (англійська мова)

Запоріжжя – 2010


ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

Вступ

Розділ I. Теоретичні проблеми фразеології англійської мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці. Фразеологічний неологізм

1.2 Таксономія фразеологічних одиниць

1.2.1 Структурна класифікація ФО

1.2.2 Структурна-семантична класифікація ФО

1.2.3 Семантична класифікація ФО

1.2.4 Функціонально-семантична класифікація ФО

1.2.5 Спірні класифікації вчених

Висновки до розділу I

Розділ II. Соціолінгвальні особливості нової фразеології англійської мови

2.1Засоби поповнення фразеологічного фонду

2.1.1 Фразеологізація вільних словосполучень

2.1.2 Фразеологічна деривація

2.2 Структурні моделі утворення фразеологічних інновацій

2.3 Соціофункціональні класи нової фразеології

Висновки до розділу II

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

SUMMARY


ПЕРЕЛІК умовних скорочень

ФО – фразеологічна одиниця

ФІ – фразеологічна інновація

ФН – фразеологічний неологізм

ПАФД - Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація

САФД - Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація

БФД - Безафіксальна фразеологічна деривація


Вступ

В останні роки інтерес учених-лінгвістів зростає до вивчення фразеологічних інновацій. Так, з’являється багато робіт, присвячених визначенню нових фразеологічних одиниць, способам їх класифікації та основним фразотворчим тенденціям.

Метою дослідження є вивчення лінгвальних параметрів фразеологічних інновацій у сучасній англійській мові, а саме способів класифікації фразеологічних одиниць за різними критеріями, визначення продуктивних фразотворчих моделей, впливу лінгвальних та екстралінгвальних чинників, спроба класифікації сучасних фразеологічних інновацій, що виникли наприкінці XX – початку XXI століття, та виявити їх особливості.

Мета роботи зумовлює виконання конкретних завдань:

- розглянути основні критерії класифікації фразеологічних одиниць;

- дослідити системні зв’язки механізмів утворення фразеологічних неологізмів;

- визначити основні способи поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови;

- визначити найбільш продуктивні моделі формування фразеологічних інновацій;

- зробити класифікацію фразеологічних інновацій та проаналізувати їх особливості.

Обєктом дослідження є фразеологічні інновації англійської мови, які виникли наприкінці XX – початку XXI століття.

Предметом дослідження є лінгвокогнітивні, ономасіологічні та класифікаційні параметри фразеологічних інновацій, а також лінгвальні та екстралінвальні чинники, що зумовлюють їх створення та функціонування.

Матеріалом дослідження є понад 1500 фразеологічних інновацій, що наприкінці XX – початку XXI століття. Словники та довідники нової лексики, англомовні періодичні видання, електронні бази даних нових слів, інтернет-сайти, присвячені проблемам неології, стали джерелом дослідження фразеологічних інновацій.

Виконання поставлених задач здійснюється за допомогою методів фразеологічної ідентифікації, лінгвістичного та семасіологічного аналізу. В роботі застосовуються лексикографічний, контекстуальний, дескриптивний та структурно-семантичний аналізи, а також кількісні підрахунки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що фразеологічні інновації класифікуються за тематичними групами, досліджуються фразотвірні, функціональні та лексико-семантичні особливості кожної групи, виділяються основні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій, визначаються напрямки фразеологічної деривації.

Теоретичне значення дослідження полягає в отриманні результатів, що можуть бути важливими для теоретичних аспектів лексикології, фразеології, когнітивної лінгвістики, неології, теоретичної граматики. Нові продуктивні структурно-семантичні моделі творення фразеологічних інновацій можуть бути використанні у загальному та теоретичному мовознавстві, а також у лексикології англійської мови.


Розділ i

Теоретичні проблеми фразеології англійської мови

1.1 Поняття фразеологічної одиниці

Ми вважаємо доцільним почати наше дослідження з визначення фразеології та фразеологічної одиниці. Існує багато визначень фразеології та фразеологічної одиниці. Розглянемо основні з них:

О.С. Ахманова розглядає фразеологія як:

1)розділ мовознавства, який вивчає лексико-семантичну сполучуванність слів мови;

2) склад (фонд) фразеологічних одиниць даної мови;

3) сукупність, вид, тип, різновид фразеологічних одиниць [13, с. 504].

О.С. Ахманова дає наступне визначення фразеологічної одиниці – словосполучення, у якому семантична монолітність (цілісність номінації) має визначальну роль у структурній роздільності його складових елементів, внаслідок чого воно функціонує у складі речення як еквівалент окремого слова [13, с. 504]. ФО можна ще назвати як автоматизована фраза, автоматизований елемент, ідіома, ідіоматизм, ідіоматичний вираз, ідіоматичне словосполучення, лексикалізоване словосполучення, неподільне словосполучення, неподільне сполучення слів, нерозкладне словосполучення, невласне складне слово, пов’язане словосполучення, невільне словосполучення, стабільне сполучення, сталий зворот, стале словосполучення, фразеограма, фразеологізм, фразеологічний зворот, фракційований знак [13, с. 504]. Дане визначення не охоплює усю сутність ФО, оскільки семантична монолітність це не єдина ознака ФО.

В.П. Жуков вважає, що фразеологізм – «стійка та відтворювана окремооформлена одиниця мови, що складається із компонентів, наділена цілісним значенням та може сполучатися з іншими словами» [25, с. 6]. У цьому визначенні перераховуються основні ознаки ФО, а саме відтворюваність, окремооформленість, цілісне значення, обмежена валентність, проте не береться до уваги семантичний аспект ФО.

Т.І. Арбекова розглядає фразеологічну одиницю (фразеологізм) як «сполучення слів з низьким показником комбінаторності, який є обумовленим структурно-семантичними особливостями компонентів (або одного з них) або особливим характером відношення словосполучення до дійсності, а також сполученням двох факторів» [8, с.98]. Т.І. Арбекова говорить лише про те, що ФО мають низький показник комбінаторності, тобто обмежену валентність. Дане визначення також не охоплює усієї специфіки ФО.

Л.В. Архангельський визначає фразеологічну одиницю як «існуюча у мові на даному етапі її історичного розвитку постійна комбінація словесних знаків: гранична або цілісна, що відтворюється у мові її носіїв, яка заснована на внутрішній залежності її членів, яка складається мінімум з двох строго визначених одиниць лексичного рівня, які знаходяться у певній послідовності, яка граматично організована за існуючими (або що існували) моделями словосполучень або речень, яка має єдине значення» [12, с. 90-91].

Г.Б. Антрушина говорить про те, що фразеологічна одиниця у західній лінгвістиці позначається терміном ідіома [39, c. 225]. Також часто її називають іншими словами: стійкий вираз, стійка фраза, фіксована група слів, виразів. Вона зауважує, що синоніми метафорично відносяться до відтінків та кольорів словникового складу, а фразеологічні одиниці – це картинна галерея, у якій зберігаються яскраві нариси народних звичаїв, традицій, забобонів, пам'ять минулих подій, народних пісень та казок.

Р. Глезер визначає фразеологічну одиницю «як лексикалізоване, відтворюване словосполучення повсякденного вжитку, що має синтаксичну та семантичну цілісність, може мати конотації (експресивні або стилістичні) та виконувати емфатичну або інтенсифікуючи функцію» [66, с. 27]. Дане визначення дуже яскраво описує сутність ФО.

Інші вчені називають ідіомами – вирази, значення яких не витікає з їхніх граматичних конструкцій або із значення елементів, що їх складають [40, с.10], або ідіома – це номінативна, вигукова або комунікативна фразеологічна одиниця з цілісним значенням, яка характеризується монолітністю структури, тобто є замкненим зворотом [36, с. 316].

Оскільки фразеологічну одиницю іноді називають фраземою, то хочеться дати визначення фраземи. Н.Ф. Алефиренко визначає фразему як не односторонній елемент мови, а двосторонню одиницю зі своєрідно організованою субстанціональністю, що є одніє з головних умов для правильного розуміння їх знакового характеру, ролі у процесі збереження та перекодування відбитої за допомогою свідомості існуючої дійсності [2, с. 8]. На нашу думку, це дуже незрозуміле визначення, яке може заплутати науковців.

Найбільш вдале визначення дає А.В. Кунін, який розглядає фразеологічну одиницю як це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням [38, с. 8 ]. А.В. Кунін розглядає фразеологічну одиницю як стійке утворення, він вважає, що розвиток фразеології як лінгвістичної дисципліни неможливо без розробки теорії фразеологічної стійкості. Стійкість фразеологічної одиниці обумовлюється різними типами інваріантності, тобто тих або інших елементів при всіх нормативних змінах.

У рамках нашого дослідження ми хотіли б дати власне визначення ФО. Так, фразеологічна одиниця – це стійке сполучення слів з повністю або частково переосмисленим значенням, що характеризується обмеженою валентністю, сферою використання, вільною відтворюваністю у мові та мовленні, має семантичну та синтаксичну цілісність, характеризується експресивним забарвленням та визначає національно-культурну сутність когнітивних процесів.

Ми б хотіли також розглянути основні ознаки ФО. Так, основною особливістю фразеологічної одиниці є те, що її семантичний об’єм не співпадає з семантичним об’ємом слів. Фразеологізми утворюються за структурною схемою словосполучення, де у якості стрижневих слів у структурі вільного словосполучення виступають чотири частини мови: іменник, дієслово, прикметник та дієслово [25, с.20-21].

На нашу думку, ФО належить до окремого рівня мовної системи, а саме до фразеологічного. Деякі вчені виділяють окремий фразеологічний рівень мовної системи. Так, наприклад, М.Ф. Алефіренко вважає, що важливою умовою для виділення одиниць мови в окремий рівень є здатність цих одиниць вступати в синтагматичні відношення [4, с.12; 3, с.3-6]. Основними аргументами для виділення фразеологічної одиниці у відносно самостійний рівень мовної структури служать:

1) своєрідне вираження загальномовних закономірностей, що зумовлюються місцем фразем у системі мови та характером їх взаємодії з одиницями інших рівнів; 2) наявність у фразем ознак, спільних для всіх одиниць даного класу, які, виражаючи їх внутрішні закономірності, становлять специфіку фразеологічної підсистеми мови; 3) відмінний від інших одиниць розвиток внутрішньої взаємодії фразем, унаслідок чого вони істотно відрізняються від інших класів мовних явищ; 4) генетичне, онтологічне і функціональне відношення фразем до одиниць різних рівнів мовної структури, внаслідок якого виникає не просте збільшення кількості мовних елементів, а створюються нелінійні, притаманні тільки рівневі фразем, інтегральні або кумулятивні ефекти; 5) емерджентність одиниць фразеологічного рівня мови, яка виражається у провідній ролі цілого утворення стосовно його складових частин, коли структурно-семантичні ознаки фраземи не визначаються безпосередньо адитивними властивостями її компонентів; 6) специфічні внутрішньо фразеологічні зв’язки і відношення, які, на відміну від інших мовних одиниць, визначають семантичні і граматичні властивості фразем; 7) своєрідні зовнішні фразеологічні відношення фраземних знаків, які служать виявом їх спеціального функціонально-комунікативного призначення; 8) інваріантні обмеження мовленнєвих трансформацій фразем, поза якими видозмінена ФО взагалі неможлива, оскільки вона зумовлює їх дефразеологізацію [4, с. 8].

Фразеологічна одиниця має такі ознаки інваріантності або мікростійкості:

1) стійкість уживання – ознака, що визначає приналежність фразеологічної одиниці до мови. Фразеологічна одиниця має відтворюватися у готовому вигляді. Оказіональні вислови відомих людей перетворюються у фразеологічну одиницю за умови, коли вони починають набувають широкого вжитку у народі у готовому вигляді при незмінній формі. Таким чином, народ обирає найбільш вдалі звороти, які поступово входять у мовлення колективу, засвоюються ним. Та з плином часу вони перестають бути потенційними фразеологізмами, перетворюються з мовних утворень на одиниці мови, які поповнюють фразеологічних склад мови.

2) структурна-семантична стійкість. Згідно цієї ознаки фразеологічна одиниця характеризується як така, що має складатися не менш, ніж з двох слів, бути окремооформленим утворенням та не мати типового значення, тобто вона не має слугувати зразком для створення аналогічних фразеологічних одиниць за структурно-семантичною моделлю.

3) семантична стійкість. Інваріантність повністю або частково переосмисленого значення спирається на:

а) стабільність переосмислення значення;

б) наявність тотожних значення та лексичного інваріанту в фразеологічних одиницях;

в) наявність семантичного або лексичного інваріанту при можливих відмінностях у структурних синонімів. Структурні синоніми виникають не тільки при частковому збігу лексичного складу та числа значень, але при розбіжностях у відтінках значень, стилістичної направленості та образності. Їх кількість може поповнюватись за рахунок фразеологічних варіантів.

Фразеологічні варіанти – це різновиди фразеологічної одиниці, які тотожні один одному за якістю та кількості значень, стилістичним та синтаксичним функціям при частковій відмінності у лексичному складі, словоформах або у порядку компонентів.

Слід зауважити, що варіативність фразеологічної одиниці не суперечить їх стійкості, оскільки у кожному окремому випадку спостерігається суперечлива єдність стійкості та мінливості. Фразеологічна варіативність передбачає стійкість фразеологічної одиниці, так як її стійкість виявляється у варіативності.

г) наявність семантичного інваріанту при всіх нормативних та оказіональних змінах фразеологічної одиниці. У структуру лексичного та граматичного значення фразеологічних одиниць можуть вноситися уточнення. Значення фразеологічної одиниці може посилюватись або послаблюватись. Лексична стійкість впливає на стійкість фразеологічного значення. Семантична стійкість не виключає можливості зміни значення фразеологічної одиниці.

4) лексична стійкість – повна стійкість структурної форми фразеологічної одиниці або можливість нормативної заміни компонентів, але тільки у межах фразеологічної варіантності або структурної синонімії за умови обов’язкового збереження семантичного та лексичного інваріантів. Відсутність семантичного та лексичного інваріантів руйнує тотожність фразеологічної одиниці.

Включення змінних компонентів для підміни займенників не є порушенням лексичної стійкості фразеологічної одиниці, оскільки усі інші ядрові компоненти лексико-семантичного значення зберігаються. Змінні компоненти лише уточнює денотативне значення, тобто відношення «слово – предмет».

5) синтаксична стійкість – повна незмінність порядку компонентів фразеологічної одиниці або зміна порядку компонентів у межах варіативності, наприклад, граматична інверсія, як полягає у вживанні дієслова у пасивному стані, стилістична інверсія, яка полягає у передачі емотивного значення шляхом перестановки компонентів фразеологічної одиниці [38, с.8 ].

Останнім часом велика увага стала приділятися не ізольованому вивченню ФО, а у контексті, оцінюючи при цьому потенційне значення, яке існує у конкретному випадку [68, c.245].

Є.С. Дикарева вважає, що іноді дуже складно відрізнити синоніми та варіанти ФО. Наприклад, фразеологічні єдності “toplayfair” (грати за правилами) та “toplaythegame” (грати за правилами, вчиняти благородно) є синонімами за думкою Є.С. Дикаревой [22, с.103-104]. Так, ФО не можуть розглядатися як варіанти, якщо їх значення знаходяться у відношенні додаткової дистрибуції. Єдність оцінної конотації є обов’язковим для фразеологічних варіантів, так як оцінка є тим параметром, який визначає вживання тієї чи іншої одиниці. Синоніми, з іншої сторони, повинні допускати певне відхилення оцінної конотації за умови їх неконтрастності. Є.С. Дикарева виділила основні характерні відмінності між фразеологічними варіантами та синонімами. Так, ФО не є варіантами, якщо вони:

1) не мають єдиної образної основи. Образність розуміється деякими ученими, наприклад В.Г. Гак, як «поєднане бачення («совмещенное видение») двох картин», одна з яких – це ситуації буквального плану, а інша – ситуація переносного плану фразеологічного значення [цит. по 22, с. 97-100]. «Поєднане бачення» передбачає встановлення зв’язку між лексичними та синтаксичними характеристиками фразеологічних прототипів та тими семантичними та синтаксичними характеристиками, які набувають ФО у результаті фразеологічної абстракції.

2) різняться семантичною структурою, тобто кількістю значень та обсягом схожого значення;

3) мають різну оцінну конотацію (ФО “toplayfair” характеризується позитивною семантикою, у той час як “toplaythegame” має переважно негативну оцінку [22, с. 103-104].

Проблема семантичних категорій є однією з важливих проблем семантики, тому багато учених звертають свою увагу на можливі шляхи систематизації фразеологічних одиниць. Так з’явилася робота Л.І. Алехіної, яка систематизувала фразеологічні одиниці за семантичними групами: синонімам, антонімам, омонімам, полісемантичним фразеологізмам, найбільш уживаними в англійській та американській літературі [5, с. 3]. Фразеологічні одиниці виконують різні функції, переважно вони задовольняють потребу носіїв мови у засобах виразності завдяки таки своїм властивостям, як образність, метафоричність, експресивність, оцінність та злитість значення.

В.В. Єлісеїва вважає, що фразеологічна одиниця являє собою немодельовані словосполучення, пов’язані семантичною єдністю. Вона зауважує той факт, що незважаючи на те, що фразеологічні одиниці являють собою комбінацію слів, вони розглядаються з точки зору лексикології, а не синтаксису, за декількома причинами:

1) Зв'язок між компонентами фразеологічної одиниці є чітким та заміна кожного з них неможлива без порушення значення всієї одиниці. Наприклад, фразеологічне сполучення lameexcuseне може бути відтворене з тим же значенням при заміні хоча б одного компоненту.

2) Фразеологічна одиниця не створюється у процесі мовленні з одиниць більш низького рівня, а відтворюються готовим блоком.

3) Фразеологічна одиниця здатна розвивати у структурі своєї семантичної решітки інші значення [24, с. 28].

Наталя Завідонова вважає, що «збагачення лексичного складу будь-якої мови відбувається не тільки за рахунок утворення нових слів, але й за рахунок поповнення його стійкими словосполученнями – фразеологізмами» [27, с. 40]. У своїй статі «Фразеологізми як один із шляхів поповнення словникового складу англійської мови» вона говорить про відмінності між вільними та стійкими словосполученнями (фразеологізмами). Так ми бачимо, що загальний зміст вільного словосполучення складається із значень кожного слова, яке входить у це сполучення (scarceresources, highereducation, magnificentstroll). Однак у стійкому сполученні або фразеологізмі кожен із компонентів втрачає свою семантичну самостійність і утворює разом з іншим одне стійке сполучення, в якому заміна одного з компонентів обов’язково призведе до порушення змісту цього сполучення.

Н. Завідонової виділяє наступні параметри фразеологічної одиниці:

1) стійкість форми і певного значення;

2) здатність вживатися у готовому вигляді (відтворюваність) [27, с. 40].

Г.З. Садикова вважає, що фразеологізми як результат вторинної номінації мають певний ступіть абстрактності. ФО можуть утворюватися різними шляхами. У більшості своїх випадків ФО створюються народною творчістю або активним семантичним запозиченням [49, с. 21, 23]. Під час запозичення ФО ми можемо спостерігати за таким лінгвістичним явищем, як фразеологічна лакунарність, як поділяється на відносну та абсолютну. Абсолютна ступінь лакунарності ФО – це незаповненість у семантичній структурі значення, у той час як відносна лакунарність передає неповний заповнений обсяг значення. Якщо лексичні лакуни можуть зникати та утворюватися, то фразеологічні етнографічні лакуни дуже повільно укорінюються у мову та живуть довгим та активним життям [49, с.22].

Когнітивний аспект ФО. Г.В. Колшанський відмічав, що «мова як об’єкт науки є унікальною в тому сенсі, що вона наскрізь суб’єктивна як атрибут людини» [цит. по 45, с. 55]. Так, в останні роки велика увага стала приділятися лінгвокультурологічному аспекту дослідження, тобто виявленню лінгвістичної кореляції між етнічною культурою народу та семантикою фразеологізмів. Даний аспект дослідження вивчає здатність фразеологічних знаків відображати сучасну самосвідомість народу. Фразеологічна одиниця розглядається як основа його ментальності.

Як і будь-яке слово, фразеологічна одиниця відбиває гносеологічні процеси пізнання світу людиною. Є.М. Верещагін зауважує, що лексичне поняття як категорія людської психіки представляє собою спочатку продукт (за походженням), а потім інструмент (за функцією) однієї із пізнавальних здібностей людини, а саме класифікуючої [16, с. 11-13]. Оскільки фразеологічна одиниця складається з двох та більше слів, то лексичне поняття, яке міститься у кожному слові, пов’язано із пізнанням. Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що утворення нових фразеологічних одиниць пов’язано з когнітивними особливостями творця.Як і слово, фразеологічна одиниця є продуктом пізнавальної діяльності людини та інструментом класифікуючої діяльності.

На когнітивний характер фразотворчих процесів посилаються багато вчених, так наприклад, Е.М. Солодухо зауважує: «Універсалізм основних форм семантичних перетворень визначається загальнолюдським характером логіко-розумових операцій та типових асоціацій, які пов’язані з виявленням різних видів подібності, відношень, функцій, їх замін, комбінацій та ін., які властиві або не властиві позамовній дійсності, що розуміються як реальні або ірреальні» [53, с.37].

Саме фразеологічний фонд мови найбільш яскраво показує специфіку, своєрідність, національну самобутність народу. Одним з найважливіших факторів, що впливають на формування національної свідомості, є географічні та природні умови країни. Однією з особливостей англійського національного характеру є англоцентризм або уявлення англійців про виключність своєї нації, особливе місце британців у світі [21, с.103-104]. Прикладами цього є велика кількість ФО, які пов’язані з морем та кораблями, наприклад: between the devil and the deep blue sea; to drink sea dry; seven seas; there is plenty good fish in the sea; to set afloat; to cut adrift from; to drop the pilot; to come off with flying colours. Прислів’я та приказки є своєрідними регуляторами людської поведінки та світорозуміння. Вони являють собою сталі судження, які виражають досвід народу у відношенні морально-категоріальних імперативів [54, с.97].

Лінгвокультурологічний аспект дослідження розглядає також фразеологічну як продукт пізнавальної діяльності людини. Дослідження, засновані на основі принципу «людини в мові», призвело до розвитку нового напряму – антропоцентричної фразеології, яка у нині переживає новий виток свого розвитку.

На думку західного лінгвіста Люка Продрому, варіанти та синоніми ФО виникають як результат «творчості» (“creativity”), наприклад, можна сказати “onandoff” та “onandoff”, “built-in” та “in-built”, “takethebiscuit”та “takethecake” [70, с. 15]. Це неодмінно свідчить про когнітивний характер ФО.

В останні роки проблемам фразеології було присвячено багато праць. Так, зокрема, за допомогою фразеологічних одиниць вивчаються лінгвокраїнознавчі характеристики, які є відбивають національна специфіку певної країни. Вважається, що чим вищий ступінь семантичної еквівалентності фразеологічних одиниць, тим меншу цінність воно являють собою для вивчення національної специфіки [1, с. 11]. Лінгвістичний чи екстралінгвістичний фон мовного знака може вважатися факультативним семантичних фактором, оскільки він неоднаковий у різних носіїв мови залежно від віку, освіти, професії, життєвого досвіду тощо [1, с. 10]. Національна специфічність фразеології свідчить про те, що у міжмовному плані лакунарність її одиниць значно більша ніж еквівалентність [1, с. 13]. В кожного народу існує своя система образів, які є характерними для даної лінгвокультурної спільноти. Це говорить про індивідуальність образного мислення певного народу, що представляє собою складний асоціативно-психологічний процес. Лінгвокультурологічний аналіз дозволяє виділити з культурного змісту ФО культурно значеннєвий зміст природних реалій, що були еталоновані або отримали символічну функцію. Оскільки кожна національна культура виступає як складний синтез інтернаціонального та національного, соціально-класового та ідеологічно необумовленого, то всі ці риси, які знаходяться у складному діалектичного взаємозв’язку, відбиваються також у мовній семантиці, зокрема, в появі національно-культурних сем у змістовій структурі мовного знаку [46, с.15]. Вивчення національно-культурних сем у гносеологічному та онтологічному аспектах дозволяє вивчити процес відображення національної культури у мові та визначити фактори, які сприяють утворенню аналізованих компонентів значення. Розглядаючи структури зовнішньої діяльності та статус мовленнєвої діяльності, деякі вчені, такі як Є.Ф. Тарасов та Ю.А. Сорокін, прийшли до висновку, що ця структура універсальна, а уся «національна специфіка «гніздиться» в операціях, способах виконання дій, які цілком залежать від «умов життя народу» [цит. по 46, с. 15]. Національно-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах – ономасіологічному, коли позначуваний елемент дійсності приймається як первинний, та семасіологічному, коли дослідження ведеться у напрямку від значення мовної форми до його проекції на сфері денотації.

Так, національно-культурна семи, які присутні у англійський прислів’ях та приказках може відбивати відношення англійського народу до тих чи інших понять. Сьогодні трансформуються навіть прислів’я та приказки. Проаналізувавши деформовані англійські приказки, багато учених приходять до висновку про те, що в Англії гроші правлять світом, змінюють його, в той же час надмірна кількість грошей характеризується негативним ставленням, наприклад: Earlytobedandearlytorisemakesamanhealthy, wealthyandwise; Peacemakesplenty, plentymakespride, pridemakesenvy, envymakeswar, warmakespoverty, povertymakespeace. У російській ментальності закріплена думка про те, що грошей ніколи не буває багато, та у суспільній свідомості вже не так сприймається думка про те, що багатство завжди здобувається нечесним шляхом. Молодь інших груп орієнтована на високу оплату труда та особисті досягнення. У той же час виникає інша тенденція, яка пов’язана з витісненням трудових цінностей цінностями дозвілля, що проявляється переважно серед молоді. Це проявляється насамперед у наступних прислів’ях: рос. С деньгами не шутят. Без них тем более; Ничто не дается нам так дешево, как хочется; Деньги зло, единственное их положительное качество – количество.

Як відмічає А.А. Ельгаров, відповідно до комунікативного аспекту ФО виконують наступні функції у тексті: супровідні, інтенсифікуючі, інтегративні, структуруючі, імпліцитні та змішані [62, с. 147].

Фразеологічна одиниця стала об’єктом дослідження багатьох вчених [33, с. 5-56; 17, с.4-10; 72, c. 5], оскільки вона характеризується експресивним та оцінним значенням [14, с. 22-25], підвищеною інформативністю та емоційною насиченістю та може виступати як засіб вираження лаконічних за формою виразів [60, с. 13]. Досліджуються також і граматико-лексичні категорії, такі як категорії аспектуальності [19, с.104-106; 55, с.55-72]. Особливої уваги заслуговують дослідження фразотворчих властивостей компонентів фразеологічної одиниці [61, с. 73-79].

Фразеологічний неологізм. Фразеологічні неологізми є основним джерелом поповнення мовного фонду, зокрема фразеологічного. Вони не тільки виконують ономасіологічні функції, але й показують як людини членує оточуюче середовище, тобто відображають когнітивні особливості носіїв мови.

Нові ФО виникають спочатку у мовленні однієї людини як оказіональні новоутворення. До тих пір, доки ця ФО функціонує лише на мовленнєвому рівні, вона залишається оказіоналізмом або авторським винаходом. ФО, яка повторюється у мові декілька разів, починає своє нове життя як узуальна ФО, тобто вона вже входить до фразеологічного фонду мови та з часом фіксується у словниках. Як ми бачимо, між оказіональних фразеологізмом та неологізмом чітких меж немає. Відмінність лише полягає в тому, чи фіксується фразеологічна інновація у словнику та стає узуальною, або не фіксується та залишається оказіональною.

Спробуймо визначити місце фразеологічних інновацій у мові. По-перше, неологізм — слово, а також його окреме значення, вислів, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми, що можуть бути порівняні з оказіоналізмами).

Ю.А. Зацний зауважує, що «визначення неологізмів як слів або зворотів, що створені для позначення нового (раніше невідомого) предмета, або для вираження нового поняття, не можна вважати вичерпним, оскільки воно включає далеко не всі різновиди інновацій. Визначення неологізмів за денотативною ознакою (позначення нових реалій), або за стилістичною (супроводжується ефектом новизни) також не охоплює всіх неологізмів» [29, с. 17-18]. Він поділяє неологізми на такі типи: а) лексичні (нові слова); б) фразеологічні (нові сталі словосполучення); в) семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові семантичні варіанти сталих словосполучень). Ю.А. Зацний окремо виділяє «словотвірні інновації», які матеріально втілюються в нових словотворчих елементах. Розглядаючи неологізми у структурному відношенні, слід зауважити, що роль кожного продуктивного афіксу більш важлива, ніж роль окремого лексичного або фразеологічного неологізму, оскільки кожна словотворча морфема дає життя багатьом лексичним неологізмам. Отже, фразеологічні інновації визначаються деякими вченими як один із типів неологізмів.

Ще однією особливістю фразеологічних неологізмів є те, що вони розуміються та швидко розповсюджуються носіями мови. Засоби масової інформації виконують роль розповсюджувача нової інформації, в тому числі фразеологічних неологізмів. Газети, журнали, Інтернет стають найбільш чуткими регістраторами нових тенденцій у мові, в тому числі появи нових ФО. Засоби масової інформації породжують велику кількість фразеологічних інновацій, але лише час показує, які з них приживаються, а які вмирають, з’явившись лише один раз у мові. Ще одним джерелом поповнення фразеологічного фонду є сленг або «соціальний діалект», американські професійні і корпоративні жаргони, наприклад: blue-on-blue, hollowarmy; hillbillyarmor, meattag, thunderrun [28, с. 210].

Нові поняття постійно входять в життя, вимагаючи нових виразів для їх назви. Іноді нові назви використовуються зі старими, що продовжують своє існування. Кількість сталих зворотів у мові, таким чином, непостійна, вона, як правило, зростає. Фразеологічні інновації створюються для найменування нових речей. Вони можуть бути важливі та соціально значимі або ж побутовими. У будь якому випадку змінюється сталих виразів, нові запозичуються або створюються із існуючого мовного матеріалу за схемами, продуктивними на даному етапі її розвитку, або створюються нові системи.

Однією з невирішених проблем неології є проблема терміну “фразеологічна інновація”. Він відрізняється особливими зв’язками з часом, які фіксуються колективною свідомістю. Нової фразеологією вважаються одиниці, які з’являються у мові пізніше якоїсь часової межи, взятої за початкову. Деякі дослідники вважають такою межею кінець другої світової війни. Інші пов’язують появу нових фразеологізмів з освоєнням космосу, запуском першого супутника – 1957 роком.

Таким чином, визначення терміну “фразеолічний неологізм” достатньо умовно. Будь-яке слово має якість неологізму доки колективна мовна свідомість реагує на нього як на нове [63, с. 45].

Як зауважує Е.М. Солодухо, основним шляхом формування інтернаціонального фразеологічного фонду є запозичення [52, с. 129]. Однак тут хочеться зробити виправлення, оскільки запозичення – це не шлях формування, а лише джерело збагачення. Слід сказати, що не всі фразеологічні запозичення стають інтернаціональними. Термін запозичення розуміється Е.М. Солодухо як «міжмовне переміщення елементів різних рівнів структури мови» [52, с. 129].

Як відмічає В.О. Чередниченко, характерною особливістю нової фразеології сучасної англійської мови є паралельне існування декількох новоутворених синонімічних або антонімічних фразеологізмів [56, с. 7]. Вона поділяє усі синонімічні фразеологічні інновації на три групи в залежності від ступеня смислового зв’язку:

1) синонімічні фразеологізми першого ступеня зв’язаності: bluestick – bluetrain; stealthfat – phantomfat; bluesmoke – solidsmoke;

2) синонімічні фразеологізму другого ступеня зв’язаності: boomcar – streetpounder, chipgraffiti – siliconart, handsalsa – keyboardplague;

3) синонімічні фразеологізму третього ступеня зв’язаності: small-world effect – six degrees of separation; air rage – disruptive passenger syndrome, man in the middle attack – TCP hijacking [56, с.7].

В залежності від мети створення фразеологічних неологізмів та їх призначення в мовленні їх можна розділити на номінативні та стилістичні [67, 345-356]. Перші виконують в мові чисто номінативну функцію, позначаючи нові поняття і об’єкти, тому більшість з них є термінами та номенклатурними словами (fatgap, guerrillamarketing; goldenrice; jihadcell, jihadjob; mediagiantism; newmedia; phagetherapy) [50, с. 149]. Другі дають образну характеристику речам, які вже мають назви: leisuresickness; phantomspring; newvirginity; barefootluxury; brainburn [31, с. 149]. Виникнення стилістичних фразеологічних неологізмів зумовлене тим, що здебільшого письменники не створюють власне морфологічних термінів, але вони можуть здобути з вже існуючих слів нові відтінки шляхом «пересування» здавалося б випадкового значення слова у центр уваги читача, що неминуче відсуває звичайне осмислення слова на задній план і створює своєрідний семантичний неологізм [50, с. 149].

Особливу групу неологізмів складають лексичні та фразеологічні кальки (jamaisvu; newamigos, peshmerga, robosapiens, tartnoir), тобто слова або сполучення слів, утворені під впливом іншомовних зв’язків.

1.2 Таксономія фразеологічний одиниць

1.2.1 Структурна класифікація ФО

Існують різні підходи до класифікації ФО. Фразеологічні одиниці можна класифікувати за різними критеріями: структурним, структурно-семантичним, семантичним, функціональним, етимологічним та ін. Більша частина вчена схиляються до класифікації відповідно до структурної, семантичної та функціональної класифікації.

Структурну класифікацію описували у своїх працях такі вчені, як Н.Амосова, А.І. Смирницький, Єлисєєва та ін. Розглянемо подані нижче структурні класифікації.

Н. Амосова виділяє наступні структурні типи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні словосполучення. До цього типу ФО Н. Амосова відносить фразеологізми, які мають будову змінних словосполучень з підрядним зв’язком між компонентами. Вона розмежовує одиниці змінного та постійного контексту, говорячи про те, що одиниці змінного контексту потребують теоретичного обґрунтування, в той час як ідіоми, які мають більш ніж двочленну будову, являють собою єдине словосполучення з нечленимою семантикою. Також наголошується, що фраземи відповідають простому словосполученню, а ідіоми можуть складатися як з простого, так і з поширеного словосполучення [7, с. 121].

2. Сурядні фразеологізми – сполучення морфологічно однотипних слів за допомогою сполучникового (іноді безсполучникового) зв’язку, при якому утворюються ряд однорідних членів речення, які виконують єдину синтаксичну функцію. Н. Амосова відносить сурядні фразеологізми до класу ідіом.

Сурядні фразеологізми мають деякі характерні формальні особливості:

Чітке розташування компонентів усередині ФО. При перестановці компонентів у ФО може порушуватись не тільки звукова форма, а й загальна семантика. Перестановка або заміна компонентів ФО призводить до втрати семантичної цілісності та сприймається як мовна помилка. Що стосується нової фразеології тут можна навести наступні приклади: clickandbricks (clicksandmortar) -) торговельне підприємство, яке використовує як звичайні, так і “віртуальні” форми комерційної діяльності; shockandawe - ”шок і трепет”, масоване використання суперточної вогневої сили з метою придушення ворожого опору. (у війні США проти Іраку у 2003 році); tonameandshame - публікувати прізвища і адреси педофілів у пресі.

1) Відповідно до кількості компонентів, що входять до складу ФО, сурядні фразеологізми можуть бути[7, с.121-125]:

- тричленними (chief hacking officer - менеджер (на рівні вищої, керівної ланки), відповідальний за системи і програми захисту корпорації від гакерів );

- багаточленними (payasyouthrow - оплата за вивезення сміття і відходів у залежності від їх кількості;

- тавтологічними (“ragerage” - злість, яка спрямовується на винуватців вуличних заторів, запізнілих авіарейсів; blackonblack - пов’язаний із злочинністю ”усередині” чорношкірого населення).

3. «Одновершинні фразеологізми» - сполучення службового слова з одним повнозначним. Для формування цього типу фразеологізмів використовуються службові слова, такі як прийменники, сполучники або артиклі. Службові слова стають невід’ємною ознакою даного типу фразеологізмів. Абсолютна сталість службових слів у ФО відносять їх до необхідних елементів одиниці постійного контексту.

Означений артикль усередині ФО може мати узагальнююче, вказівне або індивідуалізуюче значення, частіш за все він не підлягає варіюванню та є граматично виправданим ( tospillthebeans – розбовкати секрет; totaketimebytheforelock – не втрачати час, не впустити случай; tomakepurseoutofasow’sear – переробляти щось на краще; nottoturnahair – і оком не моргнути; callaspadeaspade – називати речі своїми іменами)

Не зважаючи на те, що майже усі сполуки схожі між собою за стабільністю форми та частотою вживання, у фразеологічний фонд англійської мови входять далеко не усі «одновершинні» сполучення. Фразеологізмами можна вважати лише ті з них, що мають ознаки постійного контексту [7, с. 125-131].

4. Дієслівно-постпозитивні фразеологізми – сполучення дієслова з постпозитивом («післяйменником»), що можуть бути двох видів:

- одиницями змінного контексту, у яких дієслово не змінює свого лексичного значення, а постпозитив лише вносить в нього різні уточнення (sexup; sexdown);

- одиницями постійного контексту, що мають цілісне значення, в якому власне значення дієслова та постпозитива виступають в послабленому стані (tobailout – підтримувати фінансово, надавати фінансову допомогу; fallout – посваритися). Постпозитив передає додаткове уточнення значення дієслова.

Структурна класифікація А.І. Смирницького

А.І. Смирницький приділяє увагу структурним типам фразеологічних одиниць та поділяє їх на стилістично нейтральні та експресивні. Він виділяє одновершинні (з єдиним семантичним центром), двовершинні (з двома семантичними центрами) та багатовершинні. (більше двох семантичних центрів). Одновершинні – це такі звороти, які мають семантично повнозначний елемент (hackedoff, sexup, sexdown). Двовершинні фразеологічні одиниці – це такі фразеологічні звороти, які мають два повнозначних елементи (ghostbrand; dirtybomb; peshmerga; speedchic; starpower; chiclic; desireline). Та відповідно багатовершинні фразеологічні одиниці – це такі звороти, що мають три та більше повнозначних елементи (quality-of-life offence; Defense of Marriage Act; gay civil marriage; color-coded terror alert system; roadside explosive device; radiological dispersal device; cost-of-doing business; clicks and bricks, clicks and mortar)[цит.36, с. 276].

До цієї класифікації посилаються багато вчених, зокрема Л.А. Чиченова та Є.М. Дубенець [58, с. 46; 23, с. 83-95]. Л.А. Чиченова відмічає той факт, що семантична цілісність номінації при структурній роздільності складових компонентів є характерною ознакою для всіх ФО. Саме це лягло в основу класифікації А.І. Смирницького, який ділить ФО відповідно до кількості складових елементів ФО [58, с. 46].

Структурна класифікація А.В. Куніна

А.В. Кунін виділяє п’ять основних структурних типів фразеологічних одиниць:

1. Одновершинні ФО – фразеологізми, що складаються з однієї повнозначної та двох або більше неповнозначних лексем, або однієї повнозначної та двох чи більше неповнозначної лексем (tobailout).

2. Фраземи – ФО, що мають структуру сурядного або підрядного словосполучення.

3. Фразеологічні одиниці з частковопредикативною структурою, тобто лексема, яка сполучається з підрядним реченням або підрядним реченням без означеного їм компоненту.

4. Дієслівні фразеологічні одиниці, що мають структуру фраземи з дієсловом в інфінітиві та структуру речення з дієсловом у пасивному стані.

5. Фразеологічна одиниця, що має структуру простого або складного речення [38, с.12-13].

Розглянувши різні погляди на класифікації ФО відповідно до структурного критерію, вважаємо за доцільне поділити ФО на бінарні (двокомпонентні), трьохкомпонентні та полі компонентні, що складаються з чотирьох та більше компонентів.

1.2.2 Структурна-семантична класифікаціяФО

У межах даної класифікації ми зробили спробу класифікувати фразеологічні інновації відповідно до структурно-семантичної класифікації, що була запропонована А.В. Кініном. До класифікації А.В. Куніна зверталися багато вчених лінгвістів, зокрема Г.Б. Антрушина, Н.М. Раєвська, Є.М. Дубенець [23, с. 194].

Хочеться зауважити, що вчені поділяють погляди А.В. Куніна стосовно класифікації ФО відповідно до структурно-семантичного критерію. Так, Е.Ф. Арсентєва підтримує структурно-семантичну класифікацію. Вона зробила порівняльний аналіз фразеологічних одиниць і виділила наступні структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць:

1) Дієслівні ФО;

2) Субстантивні ФО;

3) Ад’єктивні ФО;

4) ФО зі структурою речення [10, с.3-15].

А.В. Кунін розробив ще детальнішу класифікацію та виділив наступні структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць:

1. Номінативні фразеологічні одиниці.

Нова фразеологія даного типу представлена словосполученнями, які мають одне повнозначне слово та сурядні сполучення типу “clicksandbricks” (clicksandmortar) - торговельне підприємство, яке використовує як звичайні, так і “віртуальні” форми комерційної діяльності”; shockandawe” - ”шок і трепет”, масоване використання суперточної вогневої сили з метою придушення ворожого опору. (у війні США проти Іраку у 2003 році). До даного класу також відносяться звороти з предикативною структурою типу asthecrowflies (найкоротшим шляхом, прямо) та частково предикативні звороти типу seehowthelandlies (виявити, як йдуть справи;, нащупувати ґрунт).

У подальших працях А.В. Кунін доповнює даний клас та виділяє в ньому чотири види номінативних одиниць: субстантивні, ад’єктивні, адвербіальні та дієслівні [36, с. 312-314; 38, с. 13, 90].

Субстантивний вид номінативного класу фразеологічних одиниць має такі типи залежності компонентів:

1) ФО з константною залежністю компонентів, тобто звороти з незмінними компонентами. Даний тип залежності компонентів є найбільш поширеним серед субстантивних фразеологічних одиниць (“axisofevil” - країни, що проводять, на думку США, “політику тероризму”; “axisofWeasels” - Франція й інші “європейські зрадники”, які не підтримала війну США проти Іраку в 2003 році; “parentbystealth” - батько, який доглядає за дітьми крадькома (нібито виконуючи службові доручення); “ragheadcountry” - мусульманська країна; DavosMan - прототип представника владної еліти (в державному управлінні, в економіці).

2) ФО з константно-варіативною залежністю компонентів, тобто звороти, що допускають варіативність компонентів за умови обов’язкового збереження принаймні однієї повнозначної лексеми, яка не має варіантів. Така лексема називається лексичним інваріантом. Даний тип залежності компонентів можливий лише тоді, коли у константно-залежної фразеологічної одиниці з’являється варіант, який не порушує цілісного значення. Фразеологічні варіанти повністю тотожні не тільки за якістю та значенням, але й за стилістичними та синтаксичними функціями (clicksandbricks = clicksandmortar).

У даному випадку є велика імовірність сплутати фразеологічний варіант зі структурним синонімом. Фразеологічний варіант з частково-змінними компонентами має однакове число значень, що повністю співпадають з оригінальною формою ФО. У тому ж випадку коли ці значення збігаються не повністю, відрізняються у лексичних, семантичних або граматичних відтінках, то такий вид ФО називається структурними синонімами.

Субстантивний вид номінативних одиниць має наступні типи варіантів:

- лексичні варіанти – це різновиди ФО, які тотожні за якістю та кількістю значень, стилістичним та синтаксичних функціям, мають загальний лексичний інваріант при частково відмінному лексичному складі. В лексичних варіантах замінятися можуть іменники, прикметники та прийменники. Фразеологічні варіанти та структурні синоніми ФО можуть збігатися у значеннях у певних контекстах, тому іноді дуже важко відрізнити їх один від одного (clicksandbricks = clicksandmortar; fusioncookery = fusioncuisine; dirtybomb = dirtynuke; domesticpartnership = civilpartnership = civilunion; drugczardom = drugstardom);

- граматичні варіанти – різновиди ФО, що характеризуються різноструктурною будовою та утворюються переважно шляхом заміни означення, яке виражене іменником у родовому відмінку, ад’єктивним означенням або постпозитивним прийменниково-іменним означенням: entrepreneur’ssyndrome = syndromeofentrepreneur – “синдром підприємця, впевненість власника фірми, компанії, що тільки він спроможний вести і розвивати свій бізнес”;

- квантитативні варіанти – різновиди ФО, що характеризуються шляхом усічення або додання компонентів: gamingandleisureindustry = gamingindustry; work-lifebalance – work-andlifebalance).На даних прикладах ми побачили, як скоротилася фразеологічна одиниця шляхом усічення або еліпсису. Прикладами квантитативних варіантів, що виникли унаслідок додання компонентів[38, c.92-99], є наступні:; work-lifebalance – work-andlifebalance.

3) ФО з константно-варіативно-змінною залежністю компонентів, тобто звороти, що допускають варіативність компонентів, нормативне включення змінних елементів у свій склад для підміни займенників за умови обов’язково збереження принаймні одного лексичного інваріанту.

4) ФО з константно-змінною залежністю компонентів, тобто звороти, які не мають варіантів і допускають нормативне включення змінних елементів у свій склад для підміни займенників [38, с. 90-91].

Ад’єктивний вид номінативного класу фразеологічних одиниць представлен переважно компаративними ФО, які становлять найбільшу групу ад’єктивних фразеологізмів: brainonstick; livingaparttogether; jump-outsquad; tornadobait; mentallychallenged; blackonblack;

Слід зауважити той факт, що ад’єктивні ФО з сурядною структурою виявляють здатність до словоскладання. Наприклад,, just-in-timelifestyle [38, c. 127-137].

Адвербіальний вид номінативного класу фразеологічних одиниць

Адвербіальні ФО характеризуються повною незмінністю. Їх значно більше, ніж ад’єктивних фразеологічних одиниць. Вони представлені різноманітними структурними типами з цілісним або роздільно-цілісним значенням.

Слід зауважити, що пунктуація допомогає лише у спірних випадках. Звичайне адвербіальне порівняння можна визначити за синтаксичною функцією у реченні, а саме за функцією образу дій, наприклад: lessthanlethal.

Дієслівний вид номінативного класу фразеологічних одиниць

Одні одиниці дієслівного типу відносяться до номінативного класу, а інші – до номінативно-комунікативного. Нижче наведені критерії віднесення до того чи іншого класу [38, с.167-168].

Дієслівні ФО відносяться до номінативного класу у випадках:

1) Коли дієслово у складі фразеологічної одиниці не вживається в пасивному стані, наприклад, tohittheglassceiling – theglassceilingishit; to open the kimono – the kimono is opened;

2) Якщо дієслово у складі ФО не вживається у дійсному стані, наприклад, to go plural; to jump the couch; to get the pink-slip; to post and pray; to throw it over the wall;

3) Якщо ФІ з дієсловом у пасивному стані не утворює речення.

2. Номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці

До даного класу відносяться дієслівні словосполучення, які можна трансформувати у речення при вживанні дієслова у пасивному стані (tohittheglassceiling – theglassceilingishit). До цього класу входять фразеологічні одиниці тільки четвертого структурного типу.

Дієслівні ФО відносяться до класу номінативних та номінативно-комунікативних одиниць унаслідок того, що одні з них є словосполученнями, а інші – як словосполученнями, так і реченнями [37, с.300].

При лексичній варіативності у дієслівній ФО змінюватися можуть майже усі повнозначні частини мови, зокрема дієслова[36, с. 312-314; 38, с. 168-185], іменники, прикметники, прислівники. Також змінюватися можуть неповнозначні слова.

3. Вигукові фразеологічні

До цього класу належать вигукові словосполучення та невелика кількість вигуків з предикативною структурою (HeyMartha). Особливістю даного типу фразеологічних одиниць є експресивне переосмислення компонентів словосполучення. До цього класу входять як фраземи, так і фразеологічні одиниці зі структурою речення, що втратило свою предикативність [36, с. 312-314].

Даний клас ФО поділяється на вигукові фразеологічні одиниці та фразеологічні одиниці з модальним значенням.

Оскільки значення ФО переосмислені, вони втрачають свої предметно-логічні значення, тобто мають невмотивоване значення. Фразеологічні одиниці даного класу не мають ні номінативного, ні комунікативного значення.

4. Комунікативні фразеологічні одиниці

Даний клас представлений будь-яким типом речення, окрім номінативного та вигукового. Даний клас фразеологічний одиниць поділяється на:

- приказка – комунікативні фразеологічні одиниці неприказкового характеру;

- прислів’я – комунікативні одиниці, які є стислими висловами узагальнюючого та повчального характеру.

Відмінність між прислів’ями та приказками полягає не у семантичного плані, а у ступені структурної замкненості. Прислів’я мають більш замкнену структуру, ніж приказки. Окрім того, значення прислів’їв може бути повністю та частково переосмисленим, що не характерно для приказок. До складу англійського прислів’я може входити одне, два та більше слів з метафоричним значенням.

Слід зауважити, що до комунікативних одиниць належать ціліснопредикативні фразеологічні одиниці.

Виділення чотирьох класів фразеологічних одиниць свідчить про те, що дані класи утворюються за певними граматичними моделями. Кожен клас фразеологічний одиниць має не поодинокі випадки. Відношення фразеологічних одиниць до певного класу має відбуватися за закономірними принципами [36, с. 312-314; 38, с. 13, 240-250].

Відповідно до критерію стійкості/мінливості можна виділити три групи прислів’їв: традиційні, змінні та деформаційні (трансформаційні) приказки [54, с. 95]. С.Г. Тер-Мінасова виділила дві основні групи приказок: 1) приказки, у яких їх складові компоненти актуалізують «потенційне» значення, тобто виступають у новому значенні; 2) приказки, складові компоненти яких оживляють «старі, початкові» значення, тобто наповнюються втраченим або конкретно-лексичним значенням. Даний тип, в свою чергу, підрозділяється на два види деформації: 2.1. Деформація, яка приводить до синтаксичної ломки ФО, але не супроводжується структурною ломкою; 2.2. деформація, за якої змінюються семантика та будова фразеологізму.

О.В. Тарбєєва провела детальний аналіз прислів’їв деформаційного (трансформаційного) типу та виділила 5 найбільш продуктивних моделей деформації [54, с.96-97]:

1. Перша модель створюється за допомогою надбудови або прирощення, при цьому до приказку додається ще одне паралельне судження: Man’s home is his castle – Man’s home is his castle – let him clean it ; Never marry for money, you’ll borrow it cheaper ; Never marry for money, but marry where money is ; If you can’t be good, be careful – If you can’t be careful, have fu and name after it.

2. Друга модель деформаційних прислів’їв характеризується усіченням частини прислів’я або додаванням нового судження: A friend in need is a friend indeed – A friend in need is a friend to be avoided ; virtue is its own reward – vice is its own reward.

3. Третя модель даного типу прислів’їв утворюється за рахунок опущення деяких елементів прислівної структури. Це пов’язано з ти, що частина прислів’я була забута з плином часу або з тим, що її зміст втратив свою значимість або актуальність: Themorethemerrier, the fewer the better face .

4. Четверта модель утворюється шляхом поєднання двох усічених прислів’їв в одну нову вже з іншим, частково іронічним змістом: Marry in haste, but repent at leisure – Marry in haste, but repent in the suburbs / in Reno (Reno – маленьке містечко, яке відомо легкістю шлюборозлучного процесу); A man is as old as he feels, and woman as old as she looks - A man is only as old as a woman he feels.

5. П’ятий тип деформації утворюється шляхом заміни або підстановки лексичних компонентів, що супроводжується грою співзвуччя, каламбуром, патронімічною привабливістю: There is no place like home – There is not police like Holmes ; A woman’s place is in the home – A woman’s place is in the House….and Senate ; Time heals all wounds – Time wounds all heels.

У межах вищезазначених типів А.В. Кунін виділяє чотири розряди структурно-семантичних значень з урахуванням типи зв’язку між компонентами та наявності повного або часткового переосмислення, тобто до уваги приймаються єдині диференційні ознаки. Вмотивованість та невмотивованість не беруться до уваги, оскільки семантичні особливості не зв’язані з будь-яким структурним типом фразеологічних одиниць. Питання вмотивованості або невмотивованості має вирішуватись не суб’єктивно, а на основі формальних показників [36, с.316].

1.2.3 Семантична класифікація

До семантичної класифікації фразеологічних одиниць зверталися такі вчені, як Н.М. Шанський, В.В. Виноградов, Ш. Баллі, В.В. Єлісеїва, Г.Б. Антрушина, Н. Завідонова, А.В. Кунін [9, с. 181; 71, с. 265; 24, с. 29; 27, с. 40-42; 59, с. 196-197; 36, с. 271-276]. Дану класифікацію підтримують велика кількість вчених, її вважають беззаперечною та найбільш вдалою. І.Б. Монін зауважую той факт, що ФО різняться як функціонально, так і семантично, тому дуже важко чітко окреслити коло об’єктів фразеології [44, с.7]. Отже, визначення семантики ФО є однією з важливих проблем у лінгвістиці.

У межах даної класифікації ми зробили спробу класифікувати ФІ відповідно до семантичного критерію. По-перше, хочеться нагадати про особливості семантичної класифікації.

Отже, класифікація В.В. Виноградова представляє собою доповнення та уточнення фразеологічної схеми, що була запропонована Ш. Баллі. Розглянемо цю класифікацію.

Ш. Баллі сформулював основну ідею, за якою розробив свою класифікацію: «Розуміння слів завжди залежить від розуміння цілого, а значення цілого висвічується значенням окремих слів та висловів. Так, він виділяв три розряди семантичних одиниць:

1. Звичайні сполучення, у яких один із елементів має обмежену сполучуванність з іншими словами (тяжка хвороба).

2. Фразеологічні групи, у яких два поняття, що утворюють фразеологічну одиницю, зливаються в одне (здобути перемогу).

3. Фразеологічні єдності, що позначають одне нерозкладне ціле.

Як ми можемо бачити з запропонованої класифікації, Ш. Балі не розмежовує фразеологічні зрощення, він відносить їх до групи фразеологічних єдностей [цит. по 59, с. 197].

Більш повна класифікація була запропонована В.В. Виноградовим. Так він виділяє наступні типи:

1. Фразеологічні зрощення – тип фразеологічних абсолютно неподільних, нерозкладних одиниць, значення яких не залежить від лексичного складу та значень їх компонентів. Значення фразеологічних зрощень умовне та довільне, як значення невмотивованого слова. Іноді даний тип ФО називають ідіомами. Західний учений Г. Хорн називає фразеологічні зрощення як «фіксовані ідіоми» (“fixedidioms”), які мають переважно константу залежність компонентів [69, с. 245].

Нова фразеологія представлена наступними прикладами: bad-debt art; badge item; big media; black helicopter; to black hole (v.); besnide manner; black on black; blue hot; blue-on-blue; blue states; blue districts; bot herding; brain burn; bricks and mortar; bummer beat; Christmas creep; Christian Identity; civil partnership; climate canary; climate port; club-sandwich generation; coalmine fire; cookie pass; corridor cruiser; cosmetic underclass; covert couture; defensive pessimist; deja dit; digital disconnect; digital divide; falling knife; fast packing.

«Фразеологічне зрощення представляє собою семантичну одиницю, що є однорідною зі словом, яке не має внутрішньої форми» [15, с.147].

Фразеологічним зрощенням притаманна граматична, семантична та синтаксична варіативність. Наприклад, граматична варіативність виражається у граматичних формах дієслова (наприклад,показати кузькіну матір, показав кузькіну матір, показала кузькіну матір, показували кузькіну матір). Ідіома «кузькіна матір» залишається незмінною.

Основною ознакою фразеологічного зрощення є його неподільність, неможливість виведення значення цілого зі значень його компонентів. Фразеологічне зрощення не має внутрішньої форми. «Воно – це хімічне сполучення якихось розчинених з точки зору сучасної мови аморфних лексичних частин» [15, с. 124]. Фразеологічне зрощення представляє собою своєрідні синтаксичні складені слова, які виступають у ролі частин речення або цілих речень, їх розглядають як своєрідні складні лексичні одиниці.

В.В. Виноградов виділяє чотири типи фразеологічних зрощень:

- фразеологічні зрощення, у складі яких є застарілі, невживанні, незрозумілі або вимерлі слова (наприклад, рос. «у черта на куличках», «попасть впросак», «во всю Ивановскую»;

- фразеологічні зрощення, до складу яких входять граматичні архаїзми, що представляють собою синтаксичне неподільне ціле (наприклад, рос. «была – не была», «и вся недолга», «ничтоже сумняшеся»;

- фразеологічні зрощення, що зазнали експресивної індивідуалізації, тому вони нерозкладні як лексично, так і семантично (наприклад, рос. «чего доброго», «вот тебе и на»);

- фразеологічні зрощення, що представляють собою семантичну єдність, у якій лексичне значення компонентів не важливе для розуміння загального змісту (наприклад, рос. «сидеть на бобах», «души не чаять»).

Відсутність слова у лексичній системі мови на сучасному етапі розвитку не говорить про те, що словосполучення характеризується ідіоматичною неподільністю. Існують випадки, коли слово вийшло з лексичної системи мови, але живі його розгалуження у вигляді однорідних морфем, тому вираз можна розкласти на лексеми (наприклад, рос. «навострить уши»). У фразеологічному зрощенні зміст цілого не витікає зі значень його компонентів, навіть при можливості семантичного зіставлення або протиставлення лексичних елементів (наприклад, рос. «ни к селу, ни к городу».

Граматичні архаїзми найчастіше підтримують внутрішню ідіоматичність виразу, але не створюють його. Їх не складно зрозуміти при наявності у сучасній мові їхніх відповідних форм (наприклад, рос. «положа руку на сердце», «сидеть сложа руки», «средь бела дня», «на босу ногу»).

В.В.Виноградов зауважує, що «цілісною ідіоматичною єдністю є будь-який лексично незрозумілий з точки зору сучасної системи вираз, що вводиться у літературу як «чужорідне тіло», як «цитата» з іншої мови або діалекту» (наприклад, рос. «ничтоже сумняся», «притча во языцех») [15, с. 149].

Фонетичні та стилістичні фактори суттєво впливають творення фразеологізмів. Так, наприклад, фразеологічні зрощення, що підпадають під категорію стану або дієслова, зазнають фонетичного або евфонічного впливу (рос. «с боку припека»). Експресивні та емоційні допомагають відокремити експресивну фразу з контексту та перетворити її на фразеологічне зрощення. До таких експресивних виразів належать такі: рос. «чего доброго», «поминай как звали», «черта два!», «неровен час!», «вот тебе на».

2. Фразеологічні єдності – тип фразеологічних одиниць, які володіють властивістю потенційної образності, мають переносне, цілісне та вмотивоване значення, що є результатом злиття значень лексичних компонентів (agefraud; aggressiveprofiling; alphaconsumer; alphadog; alphaearner; alphagirl; babyhunger; baitcar; banditsign; bigboxchurch; black-and-blackevidence; beautyjunkie; Botoxparty; briefcasenuke; brokebackmarriage; businesscasual; buzzmarketing; candidatespecies; celebrityworshipsyndrome; greenbuilding).

Г. Хорн називає фразеологічні єдності як «мобільні ідіоми» (“mobileidioms”). Вони поділяються в свою чергу на мобільні ідіоми, що утворенні на основі метафоричного перенесення та ті, що не утворені на основі метафоричного перенесення [69, с. 245]. Переносне значення фразеологічних одиниць є потенційним джерелом каламбурів та метафор. Семантична замкненість фразеологічної єдності може створюватись евфонічними та формально-граматичними засобами, такими як римові співзвучності, алітерації та ін.

Внутрішня форма фразеологічної єдності може бути втрачена, проте її завжди можна відновити або замінити новою. Наприклад, фразеологічна єдність рос. «крапивное семя» у літературі XVIII-XIXст. позначало урядовців, проте вже у 30 рр. XIXст. дана одиниця почала вживатися як епітет урядовців-харабників, що надало їй зневажливого забарвлення. Фразеологічні єдності строго відповідають ознаці семантичної неподільності, оскільки підстановка синоніма або заміну слів неможлива без повного руйнування образного або експресивного змісту фразеологічної одиниці. Значення цілого не розкладається на окремі лексичні значення компонентів, а виводиться зі значення їх семантичного злиття.

Фразеологічні єдності утворюються різними шляхами:

а) шляхом синтаксичної спеціалізації фрази, тобто її використання у строго фіксованій граматичній формі. Наприклад, фразеологічна одиниця рос. «ноль внимания» зазвичай використовується у функції предикату;

б) за наявності у лексико-семантичній решітці фразеологічної одиниці експресивних відтінків значення, наприклад: рос. «убил бобра», «чего изволите!», «час от часу не легче», «что ему делается?», «плакали наши денежки», «держи карман шире»;

в) на основі цілісних словесних груп, що є термінами, тобто виступають у номінативній функції. Більша частина таких термінів виходить за межі наукової сфери та входить до класу загальновживаної лексики, наприклад: задній прохід, пряма кишка, знак питання, боротьба за існування, атестат зрілості, карета швидкої допомоги, дім відпочинку;

г) на основі народної творчості, до якої належать фразові штампи, кліше, цитати, крилаті вислови, народні прислів’я та приказки.

В.В. Виноградов виділяє чотири суттєві ознаки фразеологічних єдностей. Слід зауважити те, що фразеологічні єдності не завжди характеризуються всіма чотирма ознаками, але для їхнього функціонування достатньо мати хоча б одну. Так фразеологічні єдності характеризуються наступними ознаками: 1) наявністю переносного, образного та цільного значення. Ці показники не завжди є прозорими, їх важко відрізняти за зовнішніми параметрами, тому їх треба передчувати; 2) експресивна насиченість; 3) неможливість заміни синонімом жодного з лексичних елементів фразової єдності; 4) можливість семантичної заміни всієї фразової єдності подібним за значенням словом або виразом.

Фразеологічні єдності легко виділити з тексту як за зовнішніми, так й за внутрішніми ознаками. Зовнішні ознаки фразеологічної єдності є умовними, обманними, непостійними та не мають вирішального значення. Це, насамперед, незмінний порядок слів та неможливість заміни синонімом або будь-яким іншим словом жодне з тих, що входить до складу фразеологічної єдності. До внутрішніх ознак фразеологічної єдності відносяться: можливість заміни всієї фразеологічної єдності одним словом, що має таке саме лексичне значення, змістова нерозкладність фразеологічної єдності на елементи; наявність лексичних, синтаксичних або семантичних архаїзмів; невідповідність будови фрази існуючім синтаксичним відношенням; еліпсиси, плеоназми, що входять до складу фрази; можливість словотвірного перетворення цілої фрази в єдине складне слово.

3) фразеологічне сполучення – тип фразеологічних одиниць, у яких один компонент характеризується фразеологічно зв’язаним значенням та обмеженою валентністю, а інший компонент має вільне значення та вільну сполучуванність. Нова фразеологія представлена наступними прикладами: acoustic privacy; American exceptionalism; fast fashion. У даній фразеологічний групі значення компонентів відокремлюються більш чітко, хоч вони залишаються ще зв’язаними. Серед фразеологічних сполучень виділяють два типи: аналітичний тип, що допускає підстановку синонімів та синтетичний, що прискорюють перехід від фразеологічного сполучення до фразеологічної єдності. Значення елементів фразеологічного сполучення у певній мірі рівноправні. Для фразеологічного сполучення характерна наявність синонімічного зворота, що зв’язаний із ним стрижневим словом [15, с. 121-161].

Н.М. Шанський підтримує семантичну класифікацію, що була розроблена В.В. Виноградовим на основі класифікації Ш. Баллі, та доповнює її ще одним типом. Як він справедливо зауважив, «подальше вивчення російської фразеології, окрім трьох типів, що були визначені В.В. Виноградовим (зрощень, єдностей, сполучень), виявило наявність серед них ще однієї групи – фразеологічних виразів» [59, с. 197]. На думку Н.М. Шанського, фразеологічні вирази – це стійки за складом та вживанням фразеологічні звороти, які є семантично подільними та складаються із слів з вільними значеннями (наприклад: рос. «любви все возрасты покорны», «оптом и в розницу», «всерьез и надолго», «Волков боятся – в лес не ходить», социалистическое соревнование»). Фразеологічні вирази відрізняються від фразеологічних сполучень тим, що в них немає фразеологічно зв’язаного значення, але їхні компоненти не можуть мати синонімічних замін, які можливі для у випадку із фразеологічними сполученнями; вони не відтворюються мовцями у процесі мовлення, а виступають як готові одиниці з постійним складом та значенням.

Фразеологічні інновації представлені наступними прикладами: betterdeadthanzooed - краще бути мертвим ніж знаходитися в неволі; dogthatcaughtthecar - людина, яка досягла своєї мети, але не знає що робити далі; don’task, don’ttell (policy) - “політика нейтралітету“ стосовно сексуальної орієнтації військовослужбовців; eatwhatyoukill - отримувати те, що заробив (діловий принцип, який полягає в тому, що особа, яка завершує якусь роботу, повинна за неї отримати фінансову винагороду; payasyouthrow - оплата за вивезення сміття і відходів у залежності від їх кількості.Отже, як ми бачимо фразеологічні інновації найкраще класифікувати відповідно до семантичного критерію. Отже, ФІ поділяються на фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності та фразеологічні зрощення, а отже це говорить про те, що семантичний критерій класифікації є універсальним параметром.

1.2.4 Функціонально-семантична класифікація

А.І. Алехіна представила функціонально-семантичну класифікацію, яка відбиває структуру лексико-фразеологічних парадигм у сучасній англійській мові. Основною ознакою лексико-фразеологічних парадигм є наявність семантичних класів, тобто частин мови і фразеологічних одиниць, які «співвідносяться за своїм граматичним та узагальненим значення та сферою функціонування» [6, с. 29].

А.І. Алехіна виділяє наступні класи ідіом:

1. Клас субстантивних ідіом із значенням предметності, до якого ми відносимо наступні ФІ: collateralmail - поштове відправлення, що містить біологічну зброю, особливо вірус сибірської виразки; coalitionofthewilling - країни, які підтримали війну США проти Іраку у 2003 році; counterterrorismczar - керівник департаменту боротьби з тероризмом; deathblossom - стрілянина з автоматичної зброї довгими чергами; dirtybomb - бомба, в якій використовується звичайна вибухівка для розсіювання радіоактивного матеріалу на певній території; dualuse - здатний бути використаним для розробки зброї масового знищення; headlinerisk - ризик, пов'язаний з друкуванням сенсаційних матеріалів; highlow - практика значного зниження цін на одні товари і підвищення цін на інші; permissionmarketing - форма маркетингу, коли власник продукції просить у споживачів дозволу надрукувати їхні персональні дані у рекламних матеріалах; personalitytest - система тестування для виявлення здібностей і “психологічного профілю” кандидатів на вакансії; pickandshovelcompany - компанія, яка постачає устаткування для якоїсь галузі виробництва, а не її продукцію.

2. Клас ад’єктивних ідіом зі значенням. Даний клас представлений наступними ФІ: betterdeadthanzooed - краще бути мертвим ніж знаходитися в неволі; payasyouthrow - оплата за вивезення сміття і відходів у залежності від їх кількості;

3. Клас дієслівних ідіом зі значенням дії: Фразеологічні інновації представлені наступними прикладами: toblackhole - змушувати що-небудь зникнути; tobeattheclock - кинути виклик своєму “біологічному годиннику”, (працюючи ночами, у вихідні дні); tocarbomb - здійснювати терористичний акт шляхом використання автомобіля з вибухівкою; tocowboyup - діяти зосереджено, згуртовано та мужньо у виняткових (ектремальних) ситуаціях; todumpsterdive - перебирати сміття; togoplural–п рацювати у кількох фірмах; брати участь у роботі над кількома проектами, програмами;; tohittheglassceiling - зіткнутися із дискримінацією; tojumpthecouch- проявляти розгнузданий, нестримний характер, близький до божевілля.

4. Клас адвербіальних ідіом зі значенням: а) якості або ознаки дії: inaflash – вмить, як оком змигнути; onthesly – нишком, крадькома; потай, потайки; скрадливо; byhookorcrook - не києм, то палицею, що б не було, що б то не стало; withmightandmain - що є духу, що є сили; ofone’sownaccord - добровільно, доброхіть, доброхітно, самохіть, за власною волею, за власним бажанням; underone’sbreath – під ніс, тихо, шепотом; byahair’sbreadth – ледь не, трохи не; б) обставинність: inthenickoftime – як раз вчасно; attheeleventhhour – в останню хвилину; onceinabluemoon - вряди-годи, раз на рік за обіцянки; atclosequarters - в безпосередньому зіткненні. Нова фразеологія представлена окремими прикладами: lessthanlethal[6, с. 29-31].

1.2.5 Спірні класифікації вчених

Представлені нижче класифікації відносяться до спірних, оскільки вони не повні та мають багато недоліків.

1. В.В. Єлісеїва поділяє усі фразеологічні одиниці на три типа:

1) Структурні типи фразеологічних одиниць - такі типи ФО, які розподіляються по типам структур:

- ФО, що співпадають по формі з відповідними вільними словосполученнями (takepart; breaktheice);

- ФО з сурядною структурою (pickandchoose – вередувати; rainorshine – за будь-яких обставин; forloveormoney – за будь-яких обставин);

- ФО з предикативною структурою (asthematterstands – за даних обставин, в існуючих умовах; beforeyoucouldsayJackRobinson – дуже швидко та несподівано, враз, як оком змигнути; asthecrowflies – по прямій, навпростець). Сюди ж входять ФО у формі наказового способу (Takeiteasy! – не переймайся, дивись на речі простіше; Drawitmild! – знай міру, не перебільшуй; Blessmysoul! – Господи помилуй!);

- ФО з одновершинною структурою, що складаються з одного повнозначного слова та одного або декількох службових слів (behindthescenes – за лаштунками, таємно; forgood – назавжди);

- Дієслівно-постпозитивні ФО, які знаходяться на границі фразеологічного фонду (tobearup – підтримувати, підбадьорювати; togivein – здаватися) [24, с. 29].

2) Функціональні типи фразеологічних одиниць:

- номінативні ФО, що іменують предмети, явища, ознаки і можуть мати різну структуру (abitterpilltoswallow – гірка пілюля; тяжка необхідність; образа, приниження, з яким доводиться миритися; awolfinsheep’sclothing – вовк в овечій шкурі);

- номінативно-комунікативні ФО, які виконують функції посилення мовлення та часто бувають близькі до вигуків (ashell – страшенно, до чортиків; birdsofafeather – птахи одного польоту, одного поля ягоди, обоє рябоє, з одного тіста зліплені) [24, с. 29].

3) Семантичні типи фразеологічних одиниць:

- фразеологічні зрощення (за термінологією В.В. Виноградова) або ідіоми (за термінологією Н.Н. Амосової);

- фразеологічні єдності (за термінологією В.В. Виноградова) або фраземи (за термінологією Н.Н. Амосової) [24, с. 29].

Згідно структурного критерію фразеологічна одиниця має ряд характерних рис, що відрізняють її від вільного словосполучення. Структурна неподільність – це основна риса фразеологічної одиниці, що набуває вираження у наступних обмеженнях:

1. Обмеження заміни компонентів фразеологічної одиниці. Як правило, жодне слово не може замінити будь-який значимий компонент фразеологічної одиниці та не порушити при цьому її зміст.

2. Обмеження у введені додаткового компоненту у структуру фразеологічної одиниці. Введення будь-якого додаткового компоненту може призвести до того, що фразеологічна одиниця втратить свою ідіоматичність.

3. Граматична незмінність. Наприклад, theteacheralwaysfindfaultwiththeboy – вчитель завжди придирається до учня. У даному прикладі ми бачимо, що faultуживається у однині. Але часто студенти роблять помилку, забуваючи про те, що для фразеологічної одиниці характерна граматична інваріативність та уживають слово faultу множині. Це так звані «вірні друзі перекладачів». Але варто також знати, що є також виключення із цього правила. Наприклад, у деяких фразеологічних сполученнях допускається як форма однини, так і форма множини: tobuildacastleintheair = tobuildcastlesintheair(будувати повітряні замки); tohaveskeletoninthecupboard = tohaveskeletonsinthecupboard (тримати велику сімейну таємницю).

3. Логан Сміт виділяє наступні структурні типи фразеологічних одиниць: адвербіальні, дієслівні, прислівникові. Він говорить про те, що більшу групу англійських ідіом складають саме фразеологічні одиниці адвербіального характеру, які представляють собою сполучення прийменників з іменниками та прикметниками [40, с. 10].

З.Н. Анісімова поділяє фразеологічні одиниці на три групи:

1) Фразеологічні одиниці класифікувального характеру – такі стійкі звороти, які позначають більш поодинокі, видові поняття по відношенню до понять, що позначаються іменниками (вторинними компонентами) поза фразеологічною одиницею (hardmoney – металеві гроші, littlefinger – мізинець). Прикметники у даній групі фразеологічних одиниць мають класифікувальне значення. Дана фразеологічна група може бути утворена за певною морфологічною моделлю: Adj. + Noun (whitebread – пшеничний хліб, brown bread – сірий хліб з не просіяного борошна, blackbread - житній хліб);

2) Фразеологічні єдності (типу blindalley – глухий кут);

3) Фразеологічні зрощення (типу hotair – базікання, балакання, brownstudy – похмурий роздум) [цит. по 38, с. 282-283].

У цієї класифікації більше недоліків, ніж переваг. Як ми можемо бачити з усього вищеназваного у класифікації З.Н. Анісімової не має єдиного принципу класифікації. В основі першої групи фразеологічних одиниць лежить аналіз змістових взаємовідносин компонентів фразеологічних одиниць. В основі другої та третьої груп лежить ступінь семантичної злитості компонентів фразеологічних одиниць та ступінь їх вмотивованості.

Класифікацію З.Н. Анісімової критикувало багато вчених-лінгвістів, зокрема професор А.В. Кунін та Н.А. Азарх. Останній зауважує: «В даній класифікації одна група не виключається, а накладається на іншу [цит. по 36, с. 283]. Наприклад, як зауважує А.В. Кунін, одиниціpublicschool (привілейована приватна середня школа для хлопчиків)та greenroom(артистична кімната) є одиницями класифікувального характеру, а з іншого боку – фразеологічними зрощеннями, оскільки їх значення не можна вивести зі значення їх компонентів.

4. Ще одну класифікацію схожого плану розробила А.В. Кумачева. Незважаючи на те, що в цій класифікації немає єдиного принципу, вона заслуговує на увагу та життя.

Вони поділила фразеологічні одиниці на дві групи:

а) фразеологічні вирази, до яких належать фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності;

б) фразеологічні сполучення.

Як зауважує А.В. Кумачева, поділ не на три, а на дві групи був зумовлений тим, що спостерігається багато перехідних випадків, коли віднесення до тієї чи іншої групи є спірним. По-друге, підхід до визначення того чи іншого типу сполучення недостатньо вмотивований та носить суб’єктивний характер [цит. по 36, с. 284].

5. Т.Н. Дербукова також розробила класифікацію, у якій фразеологічні одиниці виділяються за декількома критеріями. Вона поділяє фразеологічні одиниці на дві групи:

1) Фразеологічні одиниці, семантична зв'язаність яких відбувається за рахунок підпорядкованості лексичним значенням компонентів. Дана група спирається на семантичний критерій, структурна форма до уваги тут не береться. Наприклад, whitehorses – баранці на морі, brownpaper - пакувальний папір, leadingarticle – передова стаття, ageofconsent – шлюбний вік;

2) Фразеологічні одиниці, семантична зв’язаність яких обумовлена фразеологічною зв’язаністю одного з компонентів. У даній групі фразеологічні одиниці виділяються за структурно-семантичним критерієм. Наприклад, прикметник dead у фразеологічній одиниці deadlanguage (мертва мова) характеризується фразеологічною зв’язаністю, як вважає Т.Н, Дербукова. Зв’язаність значення обумовлюється семантичною спаяністю компонентів фразеологічної одиниці, яка відрізняється від семантичних відношень, що мають місце у вільних синтаксичних сполученнях, де значення компонентів існує навіть тоді, коли вони не пов’язані один з одним. Наприклад, deadstock– мертвий інвентар; deadlanguage – мертва мова; deadloss– чистий збиток; deadfaint – глибока непритомність; deadgold – матове золото; deadhours – глуха ніч, deadwall – глуха стіна. Як ми можемо бачимо прикметник dead зустрічається у інших словосполученнях, що є синтаксично вільними, наприклад deadlanguage – мертва мова, але також прикметник dead може мати валентність з словами customs або laws. Прикметник dead у фразеологічній одиниці deadfaint може мати валентність з іншими словами, такими як sleep (deadsleep – міцний сон) та calm (deadcalm – мертвий штиль). У фразеологічній одиниці deadloss ( чистий збиток) прикметник dead набуває валентності також зі словами certainty (deadcertainty – абсолютна впевненість) та failure (deadfailure – повний провал).

А.В. Кунін зауважує: «Неточність аналізу доходить до такого ступеня, що змінні словосполучення типу awhiteman розглядаються як фразеологічні одиниці, семантична спаяність яких обумовлена зв’язаністю одного з компонентів, тобто прикметника» [36, с. 288].

Н.М. Шанський класифікує фразеологічні одиниці з точки зору їх лексичного складу. Тут він виділяє дві великі групи, що мають підтипи. До першої групи належать фразеологічні звороти із слів вільного вживання (рос. «тоска зеленая», «горькая истина», «дело горит», ходячая газета», «золотой дождь»). Ця група складається із таких слів, які не співвідносяться одне одним, вони носять алогічний та каламбурний характер. У більшості випадків звороти цієї групи є повним або частковим калькуванням іншомовних зворотів. Усі елементи цих зворотів належать до активної лексики мови.

Друга група представлена фразеологічними зворотами з лексико-семантичними особливостями. Характерною ознакою цієї групи є те, що у лексичній будові фразеологічних зворотів спостерігаються особливі мовні інкрустації, вкраплення, які відомі лише у складі цих зворотів. Ця група поділяється на два підтипи: а) фразеологічні звороти зі словами, які відомі лише у їхньому складі: рос. «скалить зубы», «распускать нюни», «потупить глаза», «задавать стрекача», «за тридевять земель», «млечный путь»; б) фразеологічні звороти із словами застарілої або діалектної семантики: рос. «Фома неверный» (де «неверный» означає невіруючий), «остальное от лукавого» (де «лукавый» означає чорта), «на худой конец» (де «худой» означає поганий), «ни кола ни двора» (де «кол» означає невелика ділянка землі).

Н.М. Шанський зауважує, що фразеологічні вирази за лексичним складом можуть бути лише зворотами першої групи, що складаються із слів активної лексики, що є вільними за вживанням (напр., рос. «запасные части», «судьба играет человеком»). Фразеологічні єдності можуть містити у своєму складі не тільки слова з вільним вживанням, але й семантичні архаїзми (напр., рос. «семь пятниц на неделе», «спустя рукава», «остаться с носом»). Фразеологічні сполучення містять у своєму складі слова вільного вжитку (напр., рос. «закадычный друг», «скоропостижная смерть», «кромешный ад»). Фразеологічні зрощення можуть бути різноманітного характеру (напр., рос. «собаку съел», «как пить дать», «проходить красной нитью», «тихой сапой», «семо и овамо», «благим матом») [59, с.207-215].

Незрозуміла місце біблійних висловів та цитат, що підверглися процесу фразеологізації та перетворилися на стійкі сполучення. Процесу фразеологізації біблійних текстів сприяли їх змістове багатство та естетична гідність, що стала запорукою активного функціонування та безперервного розвитку ФО біблійного походження у мові та мовленні [34, с. 67], наприклад: inallone’sglory – «в усій своїй красі».


Висновки до розділу I

Саме фразеологічний фонд мови найбільш яскраво показує специфіку, своєрідність, національну самобутність народу. Фразеологічні одиниці, зокрема фразеологічні інновації, перетворюються на об’єкт дослідження когнітивних особливостей окремої нації. В останні роки розвинувся ще один новий напрямок – антропоцентрична фразеологія, основним завданням якої є дослідження «людині у мові». Як і будь-яке слово, фразеологічна одиниця відбиває гносеологічні процеси пізнання світу людиною. Творення нових одиниць пов’язано з когнітивними особливостями творця. Як і слово, фразеологічна одиниця є продуктом пізнавальної діяльності людини та інструментом класифікаційної діяльності.

Чим вищий ступінь семантичної еквівалентності фразеологічних одиниць, тим меншу цінність воно являють собою для вивчення національної специфіки.

Лінгвістичний чи екстралінгвістичний фон мовного знака може вважатися факультативним семантичних фактором, оскільки він неоднаковий у різних носіїв мови залежно від віку, освіти, професії, життєвого досвіду тощо. Національна специфічність фразеології свідчить про те, що у міжмовному плані лакунарність її одиниць значно більша ніж еквівалентність. Національно-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах – ономасіологічному, коли позначуваний елемент дійсності приймається як первинний, та семасіологічному, коли дослідження ведеться у напрямку від значення мовної форми до його проекції на сфері денотації.

Існують різні визначення ФО. Найбільш вдале визначення ФО, на наш погляд, дав В. Кунін: «Фразеологічна одиниця – це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням».Критерії класифікації фразеологічної одиниці є дуже різними. Найбільш поширеними є класифікації ФО за семантичним критерієм (семантична класифікація), у якій ФІ поділяються на фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності та фразеологічні зрощення, а отже це говорить про те, що семантичний критерій є найбільш зручним для систематизації ФІ. Класифікація ФІ за структурним критерієм (структурна класифікація) дозволяє виділити наступні типи ФІ: бінарні (двокомпонентні), трьохкомпонентні та полі компонентні, що складаються з чотирьох та більше компонентів. Функціональна класифікація дозволяю розподілити ФІ семантичними класами. Найбільшими групи представляють субстантивні ФІ та ад’єктивні ФІ. Дієслівні та адвербіальні ФІ представляють менші за обсягом групи. Сумнівні класифікації представляють собою невдалі спроси систематизації ФО. У більшості випадків ФО утворюються народною творчістю, активним семантичним запозиченням, оказіональними новоутвореннями, які потім входять у активний вжиток та стають частиною фразеологічного фонду. Фразеологізація вільних словосполучень та фразеологічна деривація відіграють важливу роль у творенні ФІ.

Проаналізувавши деформовані англійські приказки, багато учених приходять до висновку про те, що в Англії гроші правлять світом, змінюють його, в той же час надмірна кількість грошей характеризується негативним ставленням, наприклад: Earlytobedandearlytorisemakesamanhealthy, wealthyandwise; Peacemakesplenty, plentymakespride, pridemakesenvy, envymakeswar, warmakespoverty, povertymakespeace. У російській ментальності закріплена думка про те, що грошей ніколи не буває багато, та у суспільній свідомості вже не так сприймається думка про те, що багатство завжди здобувається нечесним шляхом. Молодь інших груп орієнтована на високу оплату труда та особисті досягнення. У той же час виникає інша тенденція, яка пов’язана з витісненням трудових цінностей цінностями дозвілля, що проявляється переважно серед молоді.


Розділ II

Соціолінгвальні особливості нової фразеології англійської мови

2.1Засоби поповнення фразеологічного фонду

2.1.1 Фразеологізація вільних словосполучень

Основними засобами поповнення фразеологічного фонду є фразеологізації вільних словосполучень та фразеологічна деривація, яка включає у себе прогресивну афіксальну, субститутивну афіксальну, регресивну афіксальну та без афіксальну фразеологічні деривації. Без афіксальну фразеологічну деривацію іноді називають фразеологічною конверсією.

Солодухо Є.М. розглядає фразеологізацію вільних словосполучень як «лінгвістичний процес, який не припиняє свого зв’язку з позамовними рівнями, долінгвістичними відношеннями протягом всього його розвитку» [53, с. 36]. Як ми бачимо, це визначення не дуже зрозуміле та не охоплює усіх аспектів фразеологізації.

У нашому дослідженні фразеологізація вільних словосполучень розуміється як найбільш продуктивний спосіб поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови, суть якої полягає у переосмисленні значення при вторинній або третинній номінації.

На семантичному рівні термінологізація має відношення до звуження значення [26, с. 92-96], тобтотермінологічні словосполучення, які використовуються у науково-технічних текстах, вживаються у своїх буквальних, перших значеннях. Але вони можуть вживатися у контексті художнього твору або у зальнолітературній мові як фразеологічні одиниці, які внаслідок процесу метафоризації набувають інше, фразеологічне значення [45, с. 52]. Наприклад, “criticalmass” – фізичний термін «критична маса», функціонує як ФО із значенням «велика кількість» (фанатів на футбольному матчі), “commondenominator” – математичний термін «спільний знаменник», функціонує як ФО із значенням «спільна подібна риса». Використання термінологічних словосполучень у нових переосмислених фразеологічних значеннях викликано потребою зробити мову більш метафоричною, експресивною та образною.

Як відомо, семантична структура фразеологічних одиниць створюється взаємодією їх лексичних компонентів, це твердження підтверджують не один учений [57, с. 62]. Проведене нами дослідження показало, що більшість фразеологічних інновацій є фразеологічними єдностями або зрощеннями, тобто переосмислені звороти зазнають семантичної модифікації різного ступеню складності, яка полягає в актуалізації потенційних сем та погані основних. Фразеологічні зрощення можуть бути представлені наступними прикладами: dressed up to the nines; down the pan; English as she is spoke; wet behind the ears [41, с.86-88]. Фразеологічні єдності представлені наступними прикладами: third age; askable parent, ateflon politician, the teflon president [42, с. 75-78].

Семантичний аналіз показує, що в основу фразеологізації вільних словосполучень може лягти будь-яка семантична ознака предмету чи явища навколишньої дійсності. Конототивні та функціонально-стильові семи визначаються змістом внутрішнього образу, а також залежать від характеру семантичного зсуву. У процесі фразеологізації вільних словосполучень відбувається перерозподіл сем або їх значущості. Потенційні семи, які займають нижні яруси в ієрархії сем слова, актуалізуються в основні та диференціальні. Основні семи зазвичай гасяться.

Відмінність фразеологічної неологізації від лексичної полягає у вторинній номінації. На відміну від лексичних неологізмів, які виникли в термінологічних системах, фразеологічні неологізми у більшості випадків називають не нове, а вже давно відоме поняття.

Слід зауважити те, що при парадигматичному розгляді значення фразеологізмів враховується уся змістова структура, весь комплекс диференційних сем, конототивних, функціонально-стильових та дистрибутивних ознак, а також їх місто у відповідних семантичних полях. Що стосується синтагматики, то вона реалізує лише одне значення фразеологізму та відтінок цього значення. В синтагматичному плані фразеологізм характеризується лише як член одного синонімічного ряду і семантичного поля. Зміна зовнішніх фразеологічних зв’язків призводить до зміни парадигматичних зв’язків фразеологічної одиниці, до появи її нових значень. Так, фразеологізм може стати членом різних семантико-фразеологічних парадигм. Все це свідчить про системність фразеологічного складу мови, про потенційну здатність до постійного розвитку та поповнення фразеологічного фонду мови.

Переосмислення значення може мати місце на двох рівнях: на рівні сполучення слів (у повністю переосмислених ФО) та на рівні окремих компонентів (в частково переосмислених ФО). У першому випадку переосмислення розповсюджується на все сполучення слів, в результаті чого воно набуває цілісного значення, що не виводиться із значень його компонентів. У другому випадку переосмисленню підлягає лише частина або один із компонентів.

На проблему перекладу звертали свою увагу такі вчені як Я.І. Рецкер, І.В. Корунець, В.Н. Комісаров, А.Л. Коралова, О.В. Гаращенко [48, с. 145-147; 47, с. 128-134; 32, с. 153-157; 35, с. 168-169]. Виходячи з перекладацької точки зору О.В. Гаращенко поділяє англійські ФО на дві групи:

1) ФО, які мають еквіваленти в українській мові;

2) безеквівалентні ФО [18, с. 29].

Фразеологічні еквіваленти можуть бути двох видів. По-перше, це моноеквіваленти, тобто постійні рівнозначні відповідники, які є єдиним можливим перекладом і не залежать від контексту. По-друге, це поліеквівалентні ФО, які мають декілька варіантів перекладу на українську мову [47, с. 128-134].

Еквіваленти також поділяються на:

1. Повні – це українські еквіваленти, що є моно еквівалентами англійських фразеологізмів та збігаються з ними за значенням, лексичним складом, образністю, стилістичною спрямованістю та граматичною структурою. До цієї групи належать фразеологізми інтернаціонального характеру, що походять із міфології, біблійних історій чи є історичними фактами: Augeanstables – «авгієві стайні», burnone’sboat – «спалити свої кораблі»; intheseventhheaven – «на сьомому небі».

2. Часткові – це українські еквіваленти, які містять лексичні, граматичні чи лексико-граматичні розбіжності за умови наявності однакового значення та тієї ж стилістичної спрямованості. Часткові лексичні еквіваленти поділяються на дві групи: а) українські еквіваленти англійських фразеологізмів, що збігаються за значенням, стилістичною спрямованістю, образністю, але дещо відрізняються за лексичним складом. Наприклад: killthegoosethatlaysthegoldeneggs – «вбити курку, що несе золоті яйця», lightasafeather – «легкий як пушинка»; б) українські еквіваленти англійських фразеологізмів, що збігаються за значенням, стилістичною спрямованістю, але різняться за образністю. Наприклад: bebornwithasilverspooninone’smouth – «народитися в сорочці»; aflyintheointment – «ложка дьогтю в діжці меду»; birdsoffeatherflocktogether – «рибак рибака бачить здалека».

Слід зауважити, що ФО слід перекладати дослівно, незважаючи на існування повного або часткового еквіваленту. Дослівний переклад чи калькування є важливим при перекладі фразеологізмів, образність яких має неабияке значення для повного розуміння тексту, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту. Дослівний переклад часто застосовують при необхідності перекласти текст, який містить розширену метафору, фразеологічні синоніми, гру слів чи каламбур. Калькування дає можливість передати зміст англійського фразеологізму, що є неможливим за умови вжитку вільного необразного словосполучення. Таким чином, при перекладі фразеологізму використовують такі типи перекладу: дослівний, описовий (або калькування).

Слід зауважити, що одиниці вищих рівнів мовної ієрархії можуть бути замінені на одиниці нижчих рівнів. Наприклад, фразеологізми, що мають структуру фрази, можуть бути перекладені одним словом, а фразеологізми, що мають структуру речення, фразою чи словом [32, с.153-157].

Фразеологічні одиниці не тільки важко визначити у тексті, але й важко перекладати. Багато людей не знають взагалі, як можна перекласти фразеологічні інновації. Деякі учені вважають, що перекладач має керуватись знанням мови оригіналу, що саме контекст стає вирішальних моментом при перекладі, оскільки він несе в собі інформативність, спрямовує вибір лексичних, фразеологічних та інших засобів [20, с. 99].

Безеквівалентні фразеологізми, тобто ті ФО англійської та російської мови є найбільш складними під час перекладу, які не мають відповідностей у фразеологічній системі іншої мови, являють собою складність для перекладу. А.Ф. Арсентєва поділяє їх на три групи:

1) ФО мови-джерела, семантику яких можна передати на мові-рецепторі тільки за допомогою словосполучень, розгорнутих описів: Dr. JekyllandMr. Hyde – людина, в якій отримують перемагають то добрий, то злий; towashthemilkoffone’sliver – подолати свою боягузливість. Підбір перекладацьких еквівалентів до цієї групи доцільно проводити способами калькування та дескриптивно;

2) ФО мови-джерела, які мають семантичну відповідність в мові-рецепторі у вигляді окремої лексеми (монолексеми) або набора окремих лексем. Даній групі ФО притаманний лексичний спосіб перекладу: putonside – хвастати; airsandgraces – манірність; wanderinone’smind – марити; leading (shining) light – світило; afreakofnature – виродок. У даних прикладах спостерігається повна невідповідність плану виразу. У перекладі передаються лише сигнікативно-денотативне значення, суб’єктивно-оцінна конотація та частково емоційно-експресивна конотація;

ФО мови-джерела, семантика котрих може бути передана як за допомогою окремих лексем, так і за допомогою словосполучень та розгорнутих описів: prunesandprisms – жеманна манера говорити; blowone’shorn – хвалитися; sweatblood – страждати, зазнавати мук; havetheblues – нудьгувати [10, с. 116-119].

2.2 Фразеологічна деривація

Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація

Прогресивна афіксальна фразеологічна деривація (ПАФД) полягає у додаванні словотворчих афіксів до кореня або основи одного із компонентів первинної нової ФО. Фразеологічна деривацію слід відрізняти від фразеологічної редукції, яка веде до утворення рівноцінних у змістовому відношенні варіантів, у той час як фразеологічна деривація заснована на відокремленні компонентів ФО [51, с. 111]. Відокремлення компонентів при фразеологічній деривації супроводжується переосмисленням значення знов утвореної ФО (фразеологічна деривація за Е.М. Солодухо).

Фразеологічна деривація може бути двох видів: а) деривація, яка виникає унаслідок додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО; б) деривація, що виникає унаслідок додавання елементу до ініціального компонента первинної ФО, тобто у ролі висхідних одиниць можуть виступати як кінцеві, так і ініціальні компоненти первинної ФО.

У межах першого виду ФД можна виділити наступні фразеологічні моделі:

- N. → N.: carbonneutral → carbonneutrality; botherd → botherder; carbonoffset → carbonoffsetter; flashmob → flashmobber; killerlitter → killerlitterer; podslurp → podslurper; podslurping; soulproprietor → soulproprietorship; speeddate → speeddater; neighbourhoodwatch → neighbourhoodwatcher; newage – newager; animalwelfare → animalwelfarist; Viagradivorce → Viagradivorcee; newman → newmannery; wordburst → wordburstiness; computerfraud → computerfraudster; leftcoast → leftcoaster; broachchurch → broadchurcher; conscientiousrap → conscientiousrapper; conscientiousrapping; digitalbomb → digitalbomber; digitalbombing; secondaryvirgin → secondaryvirginity; socialswarm – socialswarming; stealthtax → stealthtaxation; У межах даної моделі продуктивними суфіксами, які використовуються у процесі деривації, є такі: -er; -ist; -ity-; -ee; -ery; -ism; -ship; -ness; -steretc.

- N. → N.verbal : speeddate – speeddating; careercoach → careercoaching;; botherd → botherding; informationforage → informationforaging; stuntprogram → stuntprogramming; deliberatepoll → deliberatepolling; sungaze → sungazing; vanitysize → vanitysizing. Дана модель реалізується шляхом додавання до первинної ФО суфіксу –ing.

- N. → Adj.: lager lout – lager loutish. Дана структурна модель представлена невеликої кількістю прикладів. Вона є найбільш рідкою та використовується менш, ніж інші фразеологічні моделі даного виду.

- Adj. → N.: carbonneutral → carbon neutrality. Дана семантична модель також представлена обмеженою кількістю прикладів.

Другий вид прогресивної афіксальної фразеологічної деривація із додаванням елементу до початкового компонента ФО представлений наступними структурними фразеологічними моделями:

- N. → N.verbal : jump the shark – jumping the shark; starve the beast – starving the beast;

- V. → Adj. : select out – selected out;

- N. → Adj. : environment friendliness → environmentally friendliness; sandwich generation → sandwiched generation;

Як ми бачимо, прогресивна афіксальна фразеологічна деривація першого виду із додаванням дериваційного елементу до початкового компонента первинної ФО є більш продуктивним, ніж другий вид ПАФД із додаванням дериваційного елемента до кінцевого компонента первинної ФО.

Проведене нами дослідження показало, що ПАФД є одним із засобів поповнення фразеологічного фонду сучасної англійської мови. Найбільшу групу дериваційних ФО становлять ті моделі, стрижневим компонентом яких є іменник. Найбільш продуктивними суфіксами є –er; -ity; -ing.

Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація (САФД). Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у заміні дериваційного елемента одного із компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційних елемент. У ролі висхідних одиниць даного типу ФД можуть виступати тільки кінцеві компоненти первинного фразеологізму. Так, виходячи з цього, ми виділяємо наступні дериваційно-трансформаційні моделі:

- N. → N.:newterrorism → newterrorist; bariatricsurgeon → bariatricsurgery; cappuccinoeconomy → cappuccinoeconomics; checkbookenvironmentalist → checkbookenvironmentalism; communityanimation → communityanimation; darktourist → darktourism; greenurbanism → greenurbanist; intellectualtourist – intellectualtourism;

- N.verbal + N.:animal hoarding → animal hoarder; vice investing → vice investment; scam baiting → scam baiter; homicide bombing → homicide bomber; speed cubing → speed cubist;

- N. → N.verbal: secret shopper → secret shopping; serial bomber → serial bombing; social swarm → social swarming; leaf peeper → leaf peeping;

-N. + Adj.: strategic philanthropist → strategic philanthropic; venture philanthropist – venture philanthropist.

Найбільшу групу вторинних ФО складають ті, стрижневі компоненти яких є іменники. Основними дериваційними суфіксами є –er, -ist, ing.

Регресивна афіксальна фразеологічна деривація (РАФД). Регресивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у відніманні суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса від висхідного компонента первинної ФО, у результаті чого утворюється вторинна ФО, тобто процес «зворотної деривації» відбувається при відкиданні фразотворчих афіксів. Новоутворена вторинна ФО має іншу частиномовну приналежність [65, c.93]. Так, виходячи з цього, ми виділяємо наступні дериваційно-трансформаційні моделі:

- N. verbal → N.: shape coding → shape code; guerilla gardening → guerilla garden;

- Nverbal → V.: speed cubing → speed cube; dumpster diving → dumpster dive;

- N. → V.: gene doper → gene dope; mucus trooper → mucus troop;

- N → N: suicide bomber → suicide bomb; conscientious rapper → conscientious rap;

Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія). Лексична конверсія – це без афіксальний спосіб словотворення, в результаті дій якого відбувається категоріально відмінне слово, що у більшості випадків співпадає за формою з висхідним словом. Фразеологічна конверсія, на відміну від лексичної конверсії торкається не окремих слів-компонентів ФО, а всієї ФО. Фразеологічна конверсія – це без афіксальний спосіб фразотворення на основі існуючої фразеологічної одиниці, в результаті дій якого утворюється нова фразеологічна одиниця з іншою частиномовною приналежністю.

Проведене нам дослідження дозволяє виділити наступні моделі творення фразеологічних інновацій:

N. → V: hot desk (n) → hot desk (v)

N. → Adj.: scoop and run (n) → scoop and run (adj.)

N.verbal → V.: stealth parenting (nv ) → parent by stealth (v)

V. → N.: shift and shaft (v.) → shift and shaft (n.)

Більшість фразеологічних неологізмів-дериватів були утворені в результаті одноступеневої ФД: secretshopper → secretshopping; corridorcruiser → corridorcruising; Viagradivorce → Viagradivorcee.

Дослідження фразеологічної деривації ускладнюється проблемою визначення первинних та вторинних новоутворених фразеологізмів. Основним критерієм визначення є часовий фактор та чіткі словникові дані.


2.2 Структурні моделі утворення фразеологічних інновацій

Зазвичай, фразеологізми формуються не для того, що задовольнити потребу у створенні продуктивної структурної моделі, а для того, щоб виразити нове поняття. Але при дослідженні 1500 фразеологічних інновацій ми дійшли висновку про те, що фразеологічні інновації на сучасному етапі мовного розвитку будуються за певними структурно моделями. Під структурною моделлю фразеологічних інновацій ми розуміємо конкретний зразок, на базі якого можна побудувати нові фразеологічні неологізми. Деякі з них є продуктивними, інші представлені лише декількома прикладами.

Проблема модельованості ФО викликає інтерес на сучасному етапі розвитку. Модельованість ФО важлива при вивченні фразотворчих процесів, зокрема проблем активності слова у фразеології [43, с. 103].А.П. Кові зауважує той факт, що семантику та синтаксичну дистрибуцію ФО можна вивчати за допомогою структурно-семантичної моделі [64, с. 40-41].

Як відомо, модельованість фразеологічної системи є одним із найважливіших показників ступеня її регулярності. Даний розділ нашого дослідження ставить за мету визначити найбільш продуктивні структурні моделі творення фразеологічних інновацій.

Аналіз фразотворчих моделей за кількістю їх складових елементів показав, що переважна більшість фразеологічних інновацій є бінарними фразеологізмами, тобто мають у своєму складі два компонента: jihadfactory, mysteryworshipper, modeconfusion, mukesquad, newsfasting, newsgazer, mommyhacker, monstercountry [30, 25-40]. Відповідно до складових елементів, то вони можуть належати як іменників, прикметників, прислівників, числівників, дієслів, тобто майже до усіх самостійних частин мови. Іноді трапляються випадки, коли бінарні фразеологічні одиниці складаються з однієї одиниці, що є самостійною частиною мови та одиницею, що є службовою частиною мови: sexdown, swipein, insilico, vegout. Менш частотними є трьохкомпонентні фразеологічні інновації: name and shame, black on black; abusive driver fee; big box church, friendly fire death, pre-attack security, real estate refugee; serial child molester; smart body armor, social network fatigue. Як видно із даних прикладів, фразеологічні неологізми можуть мати у своєму складі як тільки самостійні частини мови, так і самостійні частини мови, які вживаються разом із службовими частинами мови. Найменші групи складають чотирьох-, п’яти- та шестикомпонентні фразеологічні інновації: Defense of Marriage Act; coalition of the willing, coalition of the unwilling, consumer-to-business-to consumer, cost-of-doing-business, better dead than zooed, god that caught the car, “don’t ask, don’t tell”, eat what you kill, good-for-you bacteria, pay as you throw.

Під час дослідження було виявлено, що основними фразеологічними типами є субстантивні (номінативні), дієслівні, ад’єктивні, адвербіальні та вигукові. Переважна кількість новоутворених ФО є субстантивними (номінативними), інші групи представлені незначною кількістю фразотворчих неологізмів. Розглянемо кожен фразеологічний тип окремо:

1. Субстантивні фразеологічні інновації – такий тип фразеологізмів, який поєднує в собі одиниці різних частин мови, які у реченні функціонують як підмет, додаток або означення:

1. “Acoustic snooping ” can now slide to the very bottom of the list of things to worry about. We will leave all of that to the “top secret” organizations we’ll know about. (субстантивна фразеологічна інновація у функціїпідмета,The Daily Aztec, Sept. 19, 2005).

2. Despite the seriousness of the problem, research on animal hoarding is in its infancy. (субстантивна фразеологічна інновація у функції додатку, The Guardian (London), March 1, 2003).

3. The most significant step the airport has taken, though, is its aggressive profiling program: cops and other trained airport workers try to determine the intent of certain passengers – rather than just the content of their carry-ons. (субстантивна фразеологічна інновація у функції означення, Time, Aug. 1, 2005).

Аналіз фразеологічних інновацій дозволив виділити 22 структурних моделей субстантивного типу. Найбільш продуктивними серед них виявилися:

- N + N/Nverbal :air warrior; animal companion; buzz marketing; community animator; dashboard dining; faux kidnapping; flash-mob party; dog whisperer; Earth summit; flu day; Botox party; anthrax terrorist; candidate species; cappuccino economics; cot potato; globesity business; herd crime; herd investment; latchkey dog; majority minority; monster home; media giantism; nanny cam; millennium bomber; phantom load; pocket bike; pod slurper; rogue nation; quantum cloning; sandwich generation; rain dance; office spouse; orphan patient; rink rage; salad dodger; number exhaust; master list; puddle phishing; screen sucking; dumpster dive; feature fatigue; freedom car; gamer shame; Garage Mahal; ghost work.

- Adj. + N: black helicopter; civil partnership; clean warfare; collateral mail; commodified leisure; deliberative poll; dirty bomber; dirty nuke; disconnected youths; extreme ironing; dual use; generational leap; grey nomad; intelligent design; mental aerobics; millennial generation; mileage millionaire; molecular farming; moral luck; mutant biker; mutter machine; paper road; parallel parenting; personal shoplifter; pharma food; secondary virginity; situational insomnia; social swarming; soft benefits; strategic philanthropy; street furniture; stree nurse; touchdown center; toxic bachelor; unwedding ceremony; virtual visitation; virtual manager; wild card; postal terrorism; redhead country; same-sex person; precautionary principle; proletarian drift.

- Adj. +N + N: abusive driver fee; dead tree edition; friendly fire death; global reach weapons; sedentary death syndrome; serial child molester; smart body armor; social jet lag; social network fatigue; social-skilling program; special collection program; special interest detainee; unisex dress code; white coat effect; white hat hacker.

- Num. + N: 13th generation; 68 generation; third place; third sector; third sex; third wardrobe.

- N. + Num.: Generation 9-11; corridor five.

- Adj. +Adj. +N: extended financial families; passive millimeter-wave machine; multiplayer solar cells; physical charter school; radiological dispersal device; roadside explosive device; social networking fatigue; sustainable military posture.

- N. + Conj. + N.: clicks and bricks; clicks and mortar; shock and awe;

- N. + N. + N.: carreer-change opportunity; celebrity worship syndrome; clergy sex abuse; club-sandwich generation; drive-thru baby delivery; gay pride parade; heat island effect; Hip Hop generation; horce race journalism; jump start program; office park dad; security certificate program; set-top box; suicide car bomb; suicide car bomber.

- N. + Adj. + N.: gay civil union; passenger profiling system.

Інші фразеологічні інновації даного типу представлені лише одиничними прикладами, тому не є продуктивними (blue hot; good-for-you bacteria; just-in-time lifestyle; pick and showel company; sneak-and-peak search; consumer-to-business-to consumer; cost-of-doing business).

Слід зазначити, що стрижневою одиницею у даному типі фразеологічних інновацій є іменник, який, як правило, займає друге місце у бінарних типах. Перше місце у субстантивному типі фразеологічних інновацій посідає у більшості випадків прикметник або іменник, який виконую атрибутивну функцію по відношенню до стрижневого компонента фразеологічної одиниці.

Особливістю даного типу фразеологічних інновацій є те, що багато ФН створено шляхом словоскладання і телескопії [28, с. 210], наприклад: man-bling, mandals, manwash, mantastic. У цьому випадку важко говорити про те, чи вживаються вони як одне слово або як два.

2. Дієслівні фразеологічні інновації – такий тип фразеологічних інновацій, який у реченні функції присудка, частини складеного дієслівного модального присудка, підмета, означення або додатку. Стрижневим компонентом даного структурного типу фразеологічних інновацій є дієслово, яке звичайно займає перше місце у структурі словосполучення.

За результатами нашого дослідження нами було виявлено 20 структурних моделей дієслівних фразеологічних інновацій. Найбільш продуктивними є такі моделі:

- V. + (Art./Pron.) + N.: to open the kimono; to ride herd; to jump the couch; to mucus troop; to black hole;

- V. + Prep.: sex up; sex down; dump on;

- V. + Adj.: to go plural;

- V + Conj. + V.: name and shame; burn and return.

- V. + (Art.) + N. + Prep. + Art./Pron. + N.: to hit the wood behind the arrow;

- V. + Prep. + (Prep.) + Art. + N.: to come out of the closet;

- V. + Pron. + Prep. + (Art.) + N.: to throw it over the wall;

- V. + Art. + Adj. + N: to wave a dead chicken;

- V. + Pron./Art. + N. + N.: to walk the cat back.

1. Going plural is a trendy way for successful middle-aged directors to downshift. Instead of doing one full-time executive job, pluralists take on several non-exec posts (дієслівна фразеологічна інновація у функції підмета, The Evening Standard, Oct. 26, 2001).

2. Being “blacked holed” is a growing problem for ISPs unfortunate enough to host aggressive spammers, Geller said. In such cases, ISPs black all e-mail bearing the ISP name after the @ sign shared by a notorious spammer, blocking the legitimate e-mails from the ISP (дієслівна фразеологічна інновація у функції підмета, Washington Internet Daily, Oct.12, 2001).

3. The former stateside National Guardsman who was sometimes M.I.A. jumped the shark by landing on that “Mission Accomplished” carrier (with Tom Cruise cockiness). Then, as president, he jumped the couch by pedaling through the guns of August the growing carnage and chaos in Iraq and Afghanistan (дієслівна фразеологічна інновація у функції присудка, The New York Times, Aug. 27, 2005).

4. A newspaper campaign to “name and shame” fugitive paedophiles was praised yesterday by the Deputy Prime Minister, John Prescott, and the Home Secretary, David Blunkett (дієслівна фразеологічна інновація у функції означення, Independent, Dec. 17, 2001).

5. ‘I’ll find it inconceivable that anybody could walk the cat back ,’ lamented Mr. Petty (дієслівна фразеологічна інновація у функції частини складеного дієслівного присудка,The New York Times, February 19, 1994).

6. The forward-looking effort to spot trouble on the horizon has a counterpart in the backward-looking effort to figure out what went wrong after trouble has in fact arrived. Intelligence analysts, who often have to second-guess themselves after defections and other failures, have a phrase to describe this kind of diagnostic deconstruction: ‘walking back the cat ’ (дієслівна фразеологічна інновація у функції означення, The Atlantic Monthly, Dec. 2001).

3. Ад’єктивні фразеологічні інновації – ще один тип фразеологічних неологізмів, стрижневу одиницю яких складають прикметники. Дана фразеологічна модель виконує у реченні функції означення або підмета. Згідно функціональної класифікації ад’єктивних ФО, яка запропонувала А.І. Алехіна, ця група є компаративною. Що стосується фразеологічних неологізмів, то вони є некомпаративними.

Наше дослідження дозволило виділити наступні структурні моделі ад’єктивних фразеологічних неологізмів:

- N + N/Nverbal : duvet days; thrill killing; celebrate advocacy;

- N.+ Adv. + Adv.: living apart together;

- Adj. + N: smart mob; strategic ambiguity; talking hairdo; transnational suburb; trophy tree;

- Adv. + Adj.:mentally challenged; severely gifted; vehicularly housed;

- Adv. + Adj. + N.: genetically modified organism;

- N. + Adj.: gender blind;

- Adj. + Prep.: hacked off;

- Adj. + Adj.: dark green, born-digital;

- Adj. + Prep. + Adj.: blue-on-blue; black on black;

- Adj. + Adj.: blue hot; business casual; “high low”, known unknowns; worried wealthy;

- N. + Prep. + (Art.) + N.: axis of evil; axis of weasels; consumer-to-consumer; crisis of credibility; field of juhad; mission from God; parent by stealth; return on talent; stores with doors; theatre of jihad; torture-by-proxy;

- Prep. + (Art.) + N.:

- Num. + N.: 13th generation; third place; third sector; third sex; third wardrobe;

- Interjection + N.: Hey Martha!

1.Some bariatric surgeons are fully scheduled 12 months in advance, and hundreds of doctors have jumped into the field (ад’єктивна фразеологічна інновація у функції підмета, The New York Times, Aug. 29, 2003).

2. The Bush budget proposal included $20 million for the Electronic Records Archives, the program through which the agency is trying to preserve digital records and make them accessible to future generations. Carlin, 60, says the preservation of born-digital records is his greatest challenge, and he hopes when he leaves the job people will conclude he addressed it effectively (ад’єктивна фразеологічна інновація у функціїозначення, The National Journal, June 23, 2001).

3. At times, in fact, you feel like you are watching cookie cutter action sequences with overcooked buddy-movie dialogue (ад’єктивна фразеологічна інновація у функціїозначення, Click2Houston.com, Nov. 5, 2003).

4. There have been a number of changes in the actor’s life. His widely publicized political advocacy – there was speculation he’d run for senator or governor, and he was active in several political causes – lies dormant. “I’ve totally lost interest in the whole celebrity advocacy nexus I was part of pretty vigorously for a few years”, he says (ад’єктивна фразеологічна інновація у функціїозначення, Newsday, Sept. 10, 2001).

5. Many businesses consider California a tough place to operate, too. The state is ranked fifth worst in a recent cost-of-doing-business survey (ад’єктивна фразеологічна інновація у функціїозначення, U.S. News & World Report, Oct. 20, 2003).

6. In the last two years, Merril Lynch & Co Inc. Has seen growing demand for financial parenting services that help with the problems some families face in dealing with sudden wealth. (ад’єктивна фразеологічна інновація у функціїозначення, St. Louis Post-Dispatch, Febr. 6, 2000).

2.3 Соціофункціональні класи нової фразеології

У рамках проведеного дослідження ми розподілили фразеологічні інновації за сферою використання, тобто виділили основні тематичні групи. Оскільки значення більшості фразеологічних інновацій є невмотивованими, тобто не виводиться із значень їх компонентів, то віднесення ФО до тієї чи іншої групи викликає суттєві складності. Так, одна і та сама ФІ може бути віднесення до кількох сфер використання одночасно.

Ми вважаємо за доцільне виділити наступні сфери використання:

1. Медичний клас. Дана сфера показує те, що медична наука розвивається та здійснює прогрес, виникають нові підходи та напрямки у лікуванні різних хвороб. Увага приділяється не ізольованому, а комплексному лікуванню. Актуальним у медицині на сьогоднішній день є пластична хірургія, лікування порушень пам’яті, проблеми із заплідненням, виношуванням та пологами жінки, порушення сну, позитивне ставлення по правильного харчування. Слід зауважити, що лікарі дуже занепокоєні розповсюдженням інфекційних хвороб та епідемій. Це говорить про те, що сучасна війна ведеться іншими способами, зокрема, розповсюдженням інфекційних хвороб, спричинення епідемій. Деякі одиниці, віднесені до медичної сфери, можуть належати одночасно до інших сфер, наприклад до соціальної або біологічної. Дану сфера можна розподілити на наступні підгрупи:

- косметологія: happy medicine; voice lift;scar management; cosmetic underclass;

- генетика: genetic underclass; gene therapy; genetic profile; microfluidic technology; bionic technology; one-drop rule; pharma food;

- підгрупа ФІ, пов’язана з пам’яттю: memory prosthesis; mental aerobics; mental fitness; mental gymnastics;

- захворювання: mentally challenged; face blindness;bird flu; chicken ebola; community spread;

- захворювання, пов’язані з проблемою ожиріння: fatgap; fatplague; globesitybusiness; phantom fat;

- медичні напрямки у лікуванні хвороб: integrativemedicine; narrative medicine; molecular farming; complementary medicine;

- зброя масового знищення: weapons-grade anthrax;

- бажання жінки мати дитини: baby hunger; woman terror; family balancing;

Інші ФІ не об’єднуються у тематичні групи, оскільки виражають різні поняття, пов’язані з медичною сферою, наприклад: hallway medicine; neural prosthetics; nursing informatics; orphan patient; partial-birth abortion; passive overeating; phage therapy; street nurse; sleep hygiene; social jet lag; sudden loss of wealth syndrome; sudden wealth syndrome; unattached patient; white coat effect; worried wealthy, cancer refugee; good-for-you bacteria; smallpox martyr.

2. Економічний клас. Дана сфера демонструє сучасні тенденції до розвитку економіки та бізнесу. Слід зауважити, що якщо раніше дихотомія понять “company” була представлена як “company” та “notcompany, то тепер з’являються протилежні поняття, такі як dotcom, onlinecompany. Тобто для того, щоб підкреслити реальне, а не віртуальне, підприємство, вводиться нове стале словосполучення, як наприклад offlinecompany. Звичайно, назви підприємств можна віднести до фразеологічних інновацій, що пов’язані з Інтернетом та новітніми технологіями. ФІ, що виникли в економічній сфері, пов’язані з податками, економічним розвитком, прибутками компаній, покращенням економічного стану підприємства. ФІ «skillsubstitution» відбиває зникнення певної кількості посад та скорочення числа робочих місць внаслідок впровадження інформаційних технологій. Як ми бачимо, дана ФІ пов’язана з інформаційною сферою, але оскільки вона є важливим поняттям для економіки, то ми віднесли її до економічного класу. Даний клас можна розподілити на наступні підкласи:

- маркетинг посідає перше місце за кількістю ФІ: high low; permission marketing; proletarian drift; return on talent; revenge effect; to ride herd; secret shopper; serial entrepreneur; snob effect; soft skills; startup artist; salary scales; undercover marketing; viral marketing; wrap rage; zip code marketing; business-to-business-to-consumer; buyer blur; buzz marketing; competitive teardown; guerrilla marketing; fact-to-face sales; defensive pessimism. У даній сфері окремо можна виділити рекламну сферу: live commercial; headline risk; skyscraper ad; sonic branding; Christmas creep;

- ФІ, що позначають економічні професії (у більшості випадків відбувається метафоричне перенесення ознак об’єкта на людину, при якому ФІ набуває фразеологічного значення): retail anthropologist; marzipan layer; knowledge angel; lion food; strategic philanthropist; trading coach; vice investor; virtual manager; career coach; Davos Man;

- назви установ та підприємств: stovepipeorganization; third sector; clicks and bricks, clicks and mortar; pick and shovel company; offline company; online company; orchestra model; silver industry; single-brand store;; stores with doors. Поява більшості ФІ пов’язана з необхідністю розмежувати існуючі поняття від тих, що виникли нещодавно під впливом інформаційних технологій.

- суто економічні терміни: lipstick effect; lipstick indicator; paid-time-off program;poverty effect; prosperity gap; reform dividend; war dividend; rat dance; soft benefits; sustainable growth; tipping point; toy problem; zero-friction capitalism;cost-of-doing business; economic jihad; energy crunch; mass customization;

- фінанси: hawalanetwork; toopenthekimono (v.); religionstock; traderage; whispernumber; fiscalhemorrhaging; herdinvestment;

- оподаткування: stealth tax; fat tax; stealth taxation;

Сфера нерухомості та послуг представлена одиничними прикладами (fallingknife; financialparenting).

3. Військовий клас ФІ можна умовно підрозділити на наступні сфери:

- терористична сфера: dirtybomb; dirtynuke;carbomb; microwavebomb; postalterrorism; serialbombing; deathblossom; war on terrorism; briefcasenuke.Характерною особливістю даної сфери є поява ФІ, що позначають терористичний акт із самогубством: genocidebomber; suicideattack; suicidebelt; suicidetruck; suicidecarbomb; suicidedriver; anthrax terrorist

- воєнна сфера відбиває те, що війна ведеться новими способами, наприклад, шляхом використання біологічної, бактеріологічної, психологічної зброї та зброї масового знищення. Дана сфера представлена наступними ФІ: collateral damage; collateral mail; clean warfare; coalition of the willing; coalition of the unwilling; collateral casualties; color-coded terror alert system; digital warfare; dirty chemical attack; weaponizedanthrax; weaponsofmasseffect; less than lethal;

- нові назви воєнних професій: counterterrorism czar;slide-rule general;anti-terrorist czar;

4. Юридичний клас ФІ відбиває основні тенденції суспільного життя, а саме введення відеоматеріалів під час слухання справи на судді (forensicanimation), захист прав людини (fetalrights; celebrityadvocacy; transgenderedadvocacygroup), появу ФІ, що позначають нетрадиційні види шлюбу (domesticpartnership; gaycivilmarriage; civilpartnership), тенденцію до розлучення внаслідок вживання препаратів «Віагра» (Viagradivorce), введення нових законодавчих актів (DefenseofMarriageAct), фінансову сферу,

(jackpot justice; liar loan; ransom factor), соціальну сферу (parallel parenting; parental abuse), злочинну сфера (phantom accident; quality-of-life offence; thrill killing)

5. Технічний клас ФІ представлений нещодавно створеною технікою та устаткуванням (radiologicaldispersaldevice, rovingwiretap; wetcleaning; muttermachine; nannycar; rucksackbomb, passivemillimeter-wavemachine; midlife-crisiscar; freedomcar; passengerprofilingsystem; robosapiens), сучасними речовинами та матеріалами (smartdust; smartfluid; smartmaterial), досягненнями у науці та техніці (pocketcommunicator; facialtechnology; fact-freescience; featurefatigue; geneticallymodifiedcomputer; genericskills; invisiblehurricane; knowledgetechnologist; lovebeeper; molecularfingerprinting; multilayersolarcells).

6. Суспільно-політичний клас поділяється на два підтипи:

а) соціальна група ФІпідрозділяється на наступні підсфери:

- ФІ, що пов’язані з антропоцентризмом: animalhoarder; animalhusbandrist; beauty junkie, brand slut, brass collar; breakthrough generation; club-sandwich generation; closet metrosexual; condo commando; cookie puss; cot potato; cutting-edge mom; disconnected youths; eco generation; elder orphan; flash crowd; Generation 9-11; Generation XL; idea hamster; iron pants; I society; labour tourist; leather spinster; life coach; middle youths. Даний підклас показує те, що багато ФІ були утворені за допомогою метафоризації. Відповідно до семантичної класифікації більшість з цих понять є фразеологічними єдностями.

- професійна сфера: acoustic privacy; acoustic ecology; nap nook; pin-drop syndrome; portfolio worker; rat-race equilibrium; silicon ceiling; silver ceiling; glass ceiling; skywalker victory; sleep camel; soul proprietor; teleworkaholic syndrome; zero-grad employee; virtual Friday; bedsnide manner. З’являються іронічні позначення службовців, що працюють довгий час у колективі: workplace spouse; office spouse. Вагоме значення мають відпустки та поняття, що з ними пов’язані: granny leave; vacation deprivation; paid-time-off program; duvet days; puppy leave; training tourist;

- позначення тварин: animal companion; companion animal; latchkey dog;

- родина та побут: extended financial family; extreme ironing; extreme life; Garage Mahal; lifestyle fitness; mother out-law; mutual child; nanny envy; waitress mom;

- весілля: perennial shower; marriage lite; new virginity; brokeback marriage; starter marriage; civil union;

- стиль життя: conspicuous austerity; Cultural Diffusion; stealth wealth; voluntary simplicity;

- дизайн та архітектура: barefoot luxury; starter castle; lifestyle office; monster home;

- соціальні поняття та явища: generational leap; ground zero; suicide magnet; déjà dit; rural rebound; jamais vu; street furniture; street spam; pumping party; killing field; number exhaust; third sex; spotlight effect.

- транспортна сфера представлена наступними ФІ: hassle factor; Lexus lane; rage rage; reverse commuter; road train; rush minute;

- клас ФІ, який торкаються моди та культури: ghost brand; fast fashion; lad lit; lad mag; passion brand; speed chic; table writing; tart noir; bad-debt art; chic lic; ebonic poety.

- спортивний клас представлений наступними прикладами: genedope; gene-doping; genefood; mutantbiker; rinkrage.

б) політична група ФІ пов’язана із:

- діяльністю політичних рухів: blue hot; coalmine fire; just -in-time politics; political landscape; political erosion; Volvo Democrat; spin row; staturegap; star power;

- негативним ставленням до певних проблем: axisofevil; axisofWeasels;

- вшануванням пам’яті загиблих: communalbereavement;

- політичними опитуваннями та проведенням політичних досліджень: opporesearch; deliberativepoll; oppoguy;

- ФІ, що дають характеристики країнам: ragheadcountry; roguenation; silicon-chip capitalism; quasi state; rogue regime; imperial overstretch; vampire state;

8. Сфера ФІ, що пов’язані з засобами масової інформації: comfortTV; bigmedia; chickflick; creaturefilm, gamepotato; snobhit; spinachcinema; stealthtower; talkinghairdo; telecomhotel; appointmenttelevision; bigmedia; marmaladedropper; mediabehemoths; mediacredibility; mediagiantism; memorybook, newsfasting; newsgazerspinjournalist.

7. Біологічний клас представлений наступними ФІ: biologicalunabomber; combatbiologist; conscientiousneglect; darkbiology; dirtyenergy; ethnicbomb; geneticdonor; greenroof; molecularmixology; quantumcloning; squidsquad; swarmlogic; systemsbiology; trophytree; biocrop; cellbank.

У біологічній сфері можна виділити екологічний підклас, що представлений наступними ФІ:

carbon-neutral; carbon offset; carbon offsetter; carbon copy; phantom spring; climate canary; climate porn; Earth summit; ecological footprint; green urbanism; heat island effect; magnetic wood; precautionary principle; season creep; urban tribe; urban forest; weather bomb. Даний клас відбиває аспекти екологічних проблем та негайність їх вирішення.

8.ФІ, що торкаються харчового класу: molecular gastronomy; chewable liquor; cup-holder cuisine; Delia dish; deprivation cuisine; diet cop; digital kitchen; drive-through cuisine; ethical eater; extreme beer; food futurist; food miles; food poverty; fusion cookery; gene cuisine; Healthy Eating Pyramid; heater meal; no-think food; one-handed food; toy food; victimless meat; white food.

9. Клас, пов'язаний з використанням Інтернет та новітніх технологій. Існують навіть поняття, які позначають інформаційну війну, яка ведеться шляхом використання комп’ютерних вірусів та інших засобів: dotbomb; informationpollution. Разом із виникненням Інтернету з’являються Інтернет-підприємства та власні економічні поняття: dotcomboom; dotcomeconomy; dot-comera; dotcommunity; dotsnot; e-mailbankruptcy; dot-comrage. Виникають нові назви професій, що пов’язані з роботою у інформаційній мережі: chiefcontentofficer; text stalking; chiefhackingofficer; chiefknowledgeofficer; chieflearningofficer; chiefriskofficer. Як і у будь-якому суспільстві, Інтернет-підприємства не можуть існувати без шахрайства та злочинів, що відбивається у таких поняттях як: digitalpiracy; digitalshoplifting; packetsniffer; textualharassment; topodslurp; podslurper; puddlephishing. Слід зауважити той факт, що мережа Інтернет може викликати навіть певні розлади, такі як:;; passwordfatigue; pornsifter; socialnetworkingfatigue; screensucking;

Інші класи представлені невеликою кількістю ФІ, але ми вважаємо доцільним перерахувати основні з них.

10. Сільськогосподарський клас ФІ: digitalfarm; ghostfarmer; ghostforest; GMfarming; GMnation; GMO; goldenrice; seedpirate. Даний клас показує специфіку розвитку сільського господарства, а саме перехід на більш прогресивні технології, такі як електронна техніка, культивування перспективних видів рослинта прогресивні методи вироблення генетично модифікованих рослин.

11. Лінгвістичний клас представлений наступними прикладами: linguisticprofiling; undeadlanguage; zombielanguage; lavanderlanguage; lavanderlinguistics; wordburst. Даний клас представляє сучасні тенденції у лінгвістичній сфері, а саме виникнення нових діалектів, зростання інтересу до мертвих мов та розширення лексичного фонду.

12. Освітній клас представлена наступними прикладами: noveltydegree; physicalcharterschool; quarterlifecrisis; redteaming; sadgrad; socialpromotion; social-skillingprogram; summerslide; textliteracy; themedormitory; voucherprogram; weedercourse. Даний клас відмежовує існуючи поняття від віртуальних, зазначає важливість отримання освіти на даному етапі світового розвитку та проблеми, що виникають.

13. Клас туризму та розваг представлений наступними прикладами: moviokebar; peeping-Tomtelevision; pinkslipparty; pupperwaveparty; shoppingboyfriend; sightjogger; soccerleave; stuntprogramming; vampiretime; digitalentertainment; fastpacking; fertilitytourist; greynomad; grieftourism; home-plusexperience; intellectualtourism; intellectualtourist; multigenerationaltravel; herdbird; spacetourist; sustainabletourist; touchdowncentre; trailagent; weathertourist; darktourism.

14. Релігійний клас представлений наступними прикладами: big-boxchurch; clergysexabuse; intelligentdesign; mysteryworshipper; prayerwarrior; religiouscorrectness.

15. ФІ, що пов’язані з географічним та територіальним класом: NewLander; securityfence; SiliconHills; SiliconMountain; SprinklerCity; transnationalsuburb; yuppieslum.

Висновки до розділу II

Збагачення фразеологічного фонду сучасної англійської мови відбувається переважно шляхом фразеологізації вільних словосполучень та фразеологічної деривації.

Фразеологізація вільних словосполучень полягає у їх частковому або повному переосмисленні. Найбільш поширеними способами вторинної номінації, які супроводжують утворення ФІ є метафора та метонімія. В основу фразеологізації вільних словосполучень може лягти будь-яка семантична ознака предмету чи явища навколишньої дійсності. Конототивні та функціонально-стильові семи визначаються змістом внутрішнього образу, а також залежать від характеру семантичного зсуву. У процесі фразеологізації вільних словосполучень відбувається перерозподіл сем або їх значущості. Потенційні семи, які займають нижні яруси в ієрархії сем слова, актуалізуються в основні та диференціальні, в той же час основні семи зазвичай гасяться.

Відмінність фразеологічної неологізації від лексичної полягає у вторинній номінації. На відміну від лексичних неологізмів, які виникли в термінологічних системах, фразеологічні неологізми у більшості випадків називають не нове, а вже давно відоме поняття.

Під фразеологічної деривацією розуміється утворення нових фразеологічних одиниць на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Фразеологічна деривація може бути двох видів: а) деривація, яка виникає унаслідок додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО; б) деривація, що виникає унаслідок додавання елементу до ініціального компонента первинної ФО, тобто у ролі висхідних одиниць можуть виступати як кінцеві, так і ініціальні компоненти первинної ФО. У рамках проведеного дослідження було виявлено 4 основні типи фразеологічної деривації: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація; субстантивна афіксальна фразеологічна деривація; регресивна афіксальна фразеологічна деривація; безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія).

У процесі прогресивна афіксальна фразеологічна деривації до кореня або основи одного із компонентів первинної ФІ можуть додаватись словотворчі афікси. Афікси можуть додаватись як до кінцевого, так і до початкового компонента первинної ФІ. Найбільш плодотворною словотворчою моделлю при додаванні афіксів до кінцевого компонента первинної ФІ виявилась N. → N. (carbonneutral → carbonneutrality; botherd → botherder; carbonoffset → carbonoffsetter; flashmob → flashmobber). У процесі творення нових фразеологізмів шляхом прогресивної афіксації ФД із додаванням дериваційного елемента до ініціального компонента найбільш продуктивною моделлю виявилась модель V. → N.verbal ( jumptheshark – jumpingtheshark; starvethebeast – starvingthebeast). Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er;- ing; -ily; -ism; -ist.

Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у заміні дериваційного елемента одного із компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційних елемент. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі: N. → N.; N.verbal → N.; N. → N.verbal . Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er; -ing; -ist.

Регресивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у відніманні суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса від висхідного компонента первинної ФО, у результаті чого утворюється вторинна ФО, тобто процес «зворотної деривації» відбувається при відкиданні фразотворчих афіксів. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N. verbal → N.; Nverbal → V; N. → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.

Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія) - це без афіксальний спосіб фразотворення на основі існуючої фразеологічної одиниці, в результаті дій якого утворюється нова фразеологічна одиниця з іншою частиномовною приналежністю. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N. → Adj.; N.verbal → V.; N.verbal → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.

Дослідження фразеологічної деривації ускладнюється проблемою визначення первинних та вторинних новоутворених фразеологізмів. Основним критерієм визначення є часовий фактор та чіткі словникові дані.

Проведене дослідження показало, що в сучасній англійській мові переважають ФІ, утворені шляхом субстантивної афіксальної фразеологічної деривації.

Характерною особливістю нових фразеологічних одиниць є їх модельованість. Більшість з ФІ є субстантивними за категоріальним типом. Дієслівні та ад’єктивні ФІ представляють незначну частину нового фразеологічну фонду сучасної англійської мови. Більшість ФІ є бінарними (двокомпонентними), трьохкомпонентні та чотирьохкомпонентні ФІ представляють менші за кількістю групи. Субстантивні ФІ мають наступні продуктивні моделі: N. + N. та Adj. + N. (guerrilla gardener; jackpot justice; granny leave, orphan news, mass customization; pester power; salad dodger; stealth fat; spin journalist; talking hairdo; stealth taxation; suicide bomber). Найбільш продуктивні моделі для дієслівних ФІ є наступні: V. +(Art./Pron.) + N. та V. + Prep. (to cowboy up; sex down, sex up; to carpet nuke; to pod slurp; to ride herd). Ад’єктивні моделі мають такі продуктивні моделі: N.+ N. та Adj. + N. (soft skills; toxic bachelor; zero-drag employee; digital warfare).

Що стосується соціолінгвальних параметрів ФІ, то більше частина нового фразеологічного фонду належить до економічного, військового, суспільно-політичного, технічного та соціофункціонального класу Інтернет (community animatory; crisis of creditability; decapitation strike; decapitation strategy; acoustic privacy; acoustic ecology; aggressive profiling; animal companion; animal hoarder; animal husbandrist; dirty nuke; dual use; enemy combatant; ethnic bomb; field of jihad; fourth generation warfare; anticipatory self-defense; forward deterrence; fratricide problem; friendly fire death; homicide bomber; genocide bomber). Наймасштабнішими є суспільно-політичний та економічний соціофункціональний класи. Деякі поняття були введені як необхідність розмежувати вже існуючі поняття від тих, що були утворені нещодавно.


Висновки

У ході дослідження були розглянуті соціолінгвальні параметри нової фразеології англійської мови. Зокрема, у межах лінгвальних особливостей були визначені поняття фразеологічної одиниці, фразеологічної інновації, представлені різні критерії класифікації ФІ. Були охарактеризовані когнітивні та національно-культурні аспекти фразеологічних інновацій, представлені структурні моделі творення ФІ, розглянуті основні способами поповнення фразеологічного фонду, а саме фразеологізація вільних словосполучень та фразеологічна деривація.

Саме фразеологічний фонд мови найбільш яскраво показує специфіку, своєрідність, національну самобутність народу. Фразеологічні одиниці, зокрема фразеологічні інновації, перетворюються на об’єкт дослідження когнітивних особливостей окремої нації. В останні роки розвинувся ще один новий напрямок – антропоцентрична фразеологія, основним завданням якої є дослідження «людині у мові». Як і будь-яке слово, фразеологічна одиниця відбиває гносеологічні процеси пізнання світу людиною. Творення нових одиниць пов’язано з когнітивними особливостями творця. Як і слово, фразеологічна одиниця є продуктом пізнавальної діяльності людини та інструментом класифікаційної діяльності.

Національна специфічність фразеології свідчить про те, що у міжмовному плані лакунарність її одиниць значно більша ніж еквівалентність. Національно-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах – ономасіологічному, коли позначуваний елемент дійсності приймається як первинний, та семасіологічному, коли дослідження ведеться у напрямку від значення мовної форми до його проекції на сфері денотації.

Існують різні визначення ФО. Найбільш вдале визначення ФО, на наш погляд, дав В. Кунін: «Фразеологічна одиниця – це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням». Критерії класифікації фразеологічної одиниці є дуже різними. Найбільш поширеними є класифікації ФО за семантичним критерієм (семантична класифікація), за структурним критерієм (структурна класифікація), за семантичним та структурним критерієм (структурно-семантична класифікація), за критерієм функції у реченні (функціональна класифікація). Сумнівні класифікації представляють собою невдалі спроси систематизації ФО. У більшості випадків ФО утворюються народною творчістю, активним семантичним запозиченням, оказіональними новоутвореннями, які потім входять у активний вжиток та стають частиною фразеологічного фонду. Фразеологізація вільних словосполучень та фразеологічна деривація відіграють важливу роль у творенні ФІ.

Найбільш поширеною є класифікація ФО за семантичним критерієм (семантична класифікація), у якій ми розподілили ФІ на фразеологічні сполучення (acousticprivacy; fastfashion, Americanexceptionalism), фразеологічні вирази (payasyouthrow; dogthatcaughtthecar; eatwhatyoukill; tohangnoodlesonsmb’sears), фразеологічні єдності (alphaconsumer; alphadog; alphaearner; alphagirl; babyhunger; baitcar; banditsign; bigboxchurch; black-and-blackevidence; beautyjunkie) та фразеологічні зрощення (besnidemanner; blackonblack; bluehot; blue-on-blue; bluestates; bluedistricts; botherding; brainburn; bricksandmortar; bummerbeat; Christmascreep; ChristianIdentity; civilpartnership; climatecanary; climateport). Класифікація ФІ за структурним критерієм (структурна класифікація) дозволяє виділити наступні типи ФІ: бінарні (двокомпонентні) (knowledgeangel; latchkeydog; mysteryworshipper; nagfactor; napnook), трьохкомпонентні (clergysexabuse; abusivedriverfee; lessthanlethal; blackonblack; extendedfinancialfamily; multilayersolarcells) та полікомпонентні (toputskininthegame; tothrowitoverthewall; towalkthecatback; towaveadeadchicken; suddenlossofwealthsyndrome; color-codedterroralertsystem), що складаються з чотирьох та більше компонентів. Функціональна класифікація дозволяю розподілити ФІ семантичними класами. Найбільшими групи представляють субстантивні ФІ (collateralmail; coalitionofthewilling; counterterrorismczar; deathblossom; dirtybomb; dualuse; headlinerisk) та ад’єктивні ФІ (financial parenting; secret shopping; serial fraudster; rat-race equilibrium). Дієслівні (to black hole; to go plural; to hit the glass ceiling) та адвербіальні ФІ (better dead than zooed) представляють менші за обсягом групи.

Проаналізувавши деформовані англійські приказки, багато учених приходять до висновку про те, що в Англії гроші правлять світом, змінюють його, в той же час надмірна кількість грошей характеризується негативним ставленням, наприклад: Earlytobedandearlytorisemakesamanhealthy, wealthyandwise; Peacemakesplenty, plentymakespride, pridemakesenvy, envymakeswar, warmakespoverty, povertymakespeace. У російській ментальності закріплена думка про те, що грошей ніколи не буває багато, та у суспільній свідомості вже не так сприймається думка про те, що багатство завжди здобувається нечесним шляхом. Молодь інших груп орієнтована на високу оплату труда та особисті досягнення. У той же час виникає інша тенденція, яка пов’язана з витісненням трудових цінностей цінностями дозвілля, що проявляється переважно серед молоді.

Збагачення фразеологічного фонду сучасної англійської мови відбувається переважно шляхом фразеологізації вільних словосполучень та фразеологічної деривації.

Фразеологізація вільних словосполучень полягає у їх частковому або повному переосмисленні. Найбільш поширеними способами вторинної номінації, які супроводжують утворення ФІ є метафора та метонімія. В основу фразеологізації вільних словосполучень може лягти будь-яка семантична ознака предмету чи явища навколишньої дійсності. Конототивні та функціонально-стильові семи визначаються змістом внутрішнього образу, а також залежать від характеру семантичного зсуву. У процесі фразеологізації вільних словосполучень відбувається перерозподіл сем або їх значущості. Потенційні семи, які займають нижні яруси в ієрархії сем слова, актуалізуються в основні та диференціальні, в той же час основні семи зазвичай гасяться.

Відмінність фразеологічної неологізації від лексичної полягає у вторинній номінації. На відміну від лексичних неологізмів, які виникли в термінологічних системах, фразеологічні неологізми у більшості випадків називають не нове, а вже давно відоме поняття.

Під фразеологічної деривацією розуміється утворення нових фразеологічних одиниць на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Фразеологічна деривація може бути двох видів: а) деривація, яка виникає унаслідок додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО; б) деривація, що виникає унаслідок додавання елементу до ініціального компонента первинної ФО, тобто у ролі висхідних одиниць можуть виступати як кінцеві, так і ініціальні компоненти первинної ФО. У рамках проведеного дослідження було виявлено 4 основні типи фразеологічної деривації: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація; субстантивна афіксальна фразеологічна деривація; регресивна афіксальна фразеологічна деривація; безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія).

У процесі прогресивна афіксальна фразеологічна деривації до кореня або основи одного із компонентів первинної ФІ можуть додаватись словотворчі афікси. Афікси можуть додаватись як до кінцевого, так і до початкового компонента первинної ФІ. Найбільш плодотворною словотворчою моделлю при додаванні афіксів до кінцевого компонента первинної ФІ виявилась N. → N. (carbonneutral → carbonneutrality; botherd → botherder; carbonoffset → carbonoffsetter; flashmob → flashmobber). У процесі творення нових фразеологізмів шляхом прогресивної афіксації ФД із додаванням дериваційного елемента до ініціального компонента найбільш продуктивною моделлю виявилась модель V. → N.verbal ( jumptheshark – jumpingtheshark; starvethebeast – starvingthebeast). Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er;- ing; -ily; -ism; -ist.

Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у заміні дериваційного елемента одного із компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційних елемент. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі: N. → N.; N.verbal → N.; N. → N.verbal . Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er; -ing; -ist.

Регресивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у відніманні суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса від висхідного компонента первинної ФО, у результаті чого утворюється вторинна ФО, тобто процес «зворотної деривації» відбувається при відкиданні фразотворчих афіксів. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N. verbal → N.; Nverbal → V; N. → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.

Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія) - це без афіксальний спосіб фразотворення на основі існуючої фразеологічної одиниці, в результаті дій якого утворюється нова фразеологічна одиниця з іншою частиномовною приналежністю. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N. → Adj.; N.verbal → V.; N.verbal → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.

Дослідження фразеологічної деривації ускладнюється проблемою визначення первинних та вторинних новоутворених фразеологізмів. Основним критерієм визначення є часовий фактор та чіткі словникові дані.

Проведене дослідження показало, що в сучасній англійській мові переважають ФІ, утворені шляхом субстантивної афіксальної фразеологічної деривації.

Характерною особливістю нових фразеологічних одиниць є їх модельованість. Більшість з ФІ є субстантивними за категоріальним типом. Дієслівні та ад’єктивні ФІ представляють незначну частину нового фразеологічну фонду сучасної англійської мови. Більшість ФІ є бінарними (двокомпонентними), трьохкомпонентні та чотирьохкомпонентні ФІ представляють менші за кількістю групи. Субстантивні ФІ мають наступні продуктивні моделі: N. + N. та Adj. + N. (guerrilla gardener; jackpot justice; granny leave, orphan news, mass customization; pester power; salad dodger; stealth fat; spin journalist; talking hairdo; stealth taxation; suicide bomber). Найбільш продуктивні моделі для дієслівних ФІ є наступні: V. +(Art./Pron.) + N. та V. + Prep. (to cowboy up; sex down, sex up; to carpet nuke; to pod slurp; to ride herd). Ад’єктивні моделі мають такі продуктивні моделі: N.+ N. та Adj. + N. (soft skills; toxic bachelor; zero-drag employee; digital warfare).

Що стосується соціолінгвальних параметрів ФІ, то більше частина нового фразеологічного фонду належить до економічного (permission marketing; proletarian drift; return on talent; revenge effect; to ride herd; secret shopper; serial entrepreneur), військового (dirtybomb; dirtynuke;carbomb; microwavebomb; postalterrorism), суспільно-політичного (acoustic privacy; acoustic ecology; nap nook; pin-drop syndrome; portfolio worker; rat-race equilibrium; silicon ceiling) та технічного pocket communicator;facial technology; fact-free science; feature fatigue; genetically modified computer). Наймасштабнішими за обсягом є суспільно-політичний та економічний соціофункціональний класи. Деякі поняття були введені як необхідність розмежувати вже існуючі поняття від тих, що були утворені нещодавно.


Список використаних джерел

1. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітлені / Б.М.Ажнюк. – К.: Наукова думка, 1989. – 134 с.

2. Алефиренко Н.Ф. Взаимодействие языковых уровней в сфере фразеологии / Н.Ф.Алефиренко. – Полтава: Полтавский государственный педагогический институт им. В.Г. Короленко, 1990. – 64 с.

3. Алефиренко Н.Ф. Фразеологические инновации в русском языке советского периода / Н.Ф. Алефиренко // Русское языкознание. – 1996.– Вып. 17. – С. 3-11.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / Н.Ф. Алефиренко. – Харків: Вища школа, 1987. – 136 с.

5. Алехина А.И. Семантические группы в фразеологии современного английского языка / А.И.Алехина. – Минск: Высшая школа, 1978. – 159 с.

6. Алехина А.И. Фразеологическая единица и слово / А.И.Алехина. – Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1979. – 152 с.

7. Амосова Н. Основы английской фразеологии / Н. Амосова. – Л.: Изд-во Ленингр. университета, 1963. – 208 с.

8. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка / Т.И.Арбекова. – М.: «Высшая школа», 1977. – 240 с.

9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. Пособие для студентов английских отделений педагогических институтов / И.В. Арнольд. –Москва, Ленинград: Изд-во «Просвещение», 1966. – 348 с.

10. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материалах фразеологических единиц, семантически ориентированных на человека в английском и русском языках) / Е.Ф.Арсентьева. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1989. – 126 с.

11. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Н.Д.Арутюнова. – М.: Наука, 1988. – 344 с.

12. Архангельський В.А. Устойчивые фразы в современном русском языке / В.А. Архангельский – Ростов н/Д.: изд-во Рост. ун-та, 1964. – 315 с.

13. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – М.: Изд-во «Советская энциклопедия», 1969. – 608 с.

14. Беляевская Е.Г. Оценочная вариативность слов и фразеологизмов в контексте / Е.Г. Беляевская// Сборник научных трудов: Английская фразеология в функциональном аспекте. – М.: МГИИЯ им. М. Тореза, 1989. – С. 20-33.

15. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография / В.В. Виноградов. – М.: «Наука», 1977. – 312с.

16. Верещагин Е.М. Лингвострановедческая теория слова / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. – М.: Изд-во «Русский язык», 1980. – 320 с.

17. Винарева Л.А. Английские идиомы / Л.А. Винарева, В.В.Янсон. – М.: Изд-во Айрис Пресс, 2005. – 384 с.

18. Гаращенко О.В. Українські еквіваленти англійських фразеологізмів-речень / О.В. Гаращенко // Сучасні тенденції розвитку та дослідження германських мов. – 2008. – С. 29-32.

19. Гарифулин Л.Б. Фразеологизмы как компонент грамматико-лексического поля / Л.Б. Гарифулин // Фразеологическая система языка. – Челябинск: Челябинский государственный педагогический институт, 1976. – С. 104-106.

20. Гнатюк Д.А. Фразеологія в тексті наукової доповіді та її відтворення при послідовному перекладі (на матеріалі конференцій з проблем екології) / Д.А. Гнатюк // Збірник наукових праць. Мовні і концептуальні картини світу. – К.:КНУ, 2000. – С. 98-103.

21. Городецька О.В. Відображення англоцентризму в англійській мові / О.В. Городецька // Збірник наукових праць: Мовні і концептуальні картини світу. –2000. – С.103-108.

22. Дикарева С.Е.О критериях разграничения вариантов и синонимов во фразеологии / С.Е. Дикарева, И.В. Исакова // Прагматика и типология коммуникативных единиц языка. – Днепропетровск, 1989. – С.100-105.

23. Дубенец Э.М. Современная английская лексикология / Э.М.Дубенец. – Москва: Глосса-пресс, 2004. – 194 с.

24. Елисеева В.В. Лексикология английского языка / В.В. Елисеева. - СПб: СПбГУ, 2003. – 44 с.

25. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов / В.П.Жуков. – М.: «Просвещение», 1978. – 160 с.

26. Заботкина В.И. Функциональная вариативность лексических единиц как фактор качественного роста словаря / В.И. Заботкина // Константность и вариативность языковых единиц. – Лен.: Изд-во Лен. ун-та, 1989. – С. 92-96.

27. Завідонова Н. Фразеологізми як один із шляхів збагачення словникового складу англійської мови / Н. Завідонова // Рідна школа. – К., 2009. - №2-3. – С. 40-42.

28. Зацний Ю.А. Джерела поповнення розмовної лексики і фразеології сучасної англійської мови / Ю.А. Зацний // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – №33. – С. 207-211.

29. Зацний Ю.А. Соціолінгвістичні аспекти вивчення словникового складу сучасної англійської мови: навчальний посібник / Ю.А. Зацний, Т.О. Пахомова, В.Ю. Зацна. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – 284 с.

30. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагаченні словникового складу/ Юрій Антонович Зацний. – Львів: Видавництво «Паїс», 2007. – 228 с.

31. Каращук П.М. Словообразование английского язика / П.М. Каращук. – М.: Наука, 1977. – 314 с.

32. Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на русский: Учеб. пособие для ин-тов и фак-тов иностр. Языков / В.Н.Комиссаров, А.Л.Коралова. – М.: Высшая школа, 1990. – 127с.

33. Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии / М.М.Копыленко, З.Д.Попова. – Воронеж: изд-во Воронежского университета, 1989. – 192с.

34. Корнеева А.П. Топологический подход к изучению английской фразеологии библейского происхождения / А.П. Корнеева // Вестник МГУ. Серия №19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2008. – №1. – С.67-74.

35. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад)./ І.В. Корунець– Вінниця: Нова книга, 2003. – 448 с.

36. Кунин А.В. Английская фразеология: Теоретический курс / А.В. Кунин. – М.: Высшая школа, 1970. – 344 с.

37. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка: учебник для институтов и факультетов иностранных языков / А.В.Кунин. – [2-е изд., перераб.] – М., Дубна: Высшая школа, 1996. – 384 с.

38. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка / А.В.Кунин. – Москва: Изд-во «Международные отношения», 1972. – 288 с.

39. Лексикология английского языка: учебное пособие для студентов / [Под ред. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н.] – М.: Дрофа, 2004. – 288с.

40. Логан П.С. Фразеология английского языка / П. Логан Смит. – Москва: Гос. Учебно-педагогическое изд-во министерства просвещения РСФСР, 1959. – 208 с.

41. Локетт Б. Идиомы и фразеологизмы / Б. Локетт // Иностранные языки в школе. – 2004. - №1. – С.83-88.

42. Локетт Б. Фразеологизмы и неологизмы / Б. Локетт // Иностранные языки в школе. – 2005. - №2. – С.74-81.

43. Медведева Т.В. Проблема семантического моделирования идиом / Т.В. Медведева // Сборник научных трудов. Английская фразеология в функциональном аспекте. – М.,1989. – Выпуск 336.. – С.102-110.

44. Монин И.Б. Два взгляда на фразеологию / И.Б. Монин // Сборник научных трудов: Фразеологическая система английского языка. – Челябинск: ЧГПИ, 1985. – 109 с.

45. Никулина Е.А. Лингвистическая компетенция и концепция терминологических фразеологизмов / Е.А. Никулина // Вестник МГУ. Серия №19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2003. - №4. – С.52-59.

46. Петрова Н.Д. Национально-культурные семы в структуре значения английских фразеологических единиц / Н.Д. Петрова // Вопросы филологии. – М.: Институт иностранных языков, 1999. - №2. – С.14-20.

47. Рецкер Я.И. Теория и методика учебного перевода / Я.И.Рецкер. – М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1950. – 230с.

48. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика / Я.И.Рецкер. – М.: Международные отношения, 1974. – 216с.

49. Садыкова Г.З. Абсолютная фразеологическая лакунарность / Г.З. Садыкова // Закономерности взаимодействия национальных языков и литератур. – Казань: «Изд-во Казан. ун-та, 1988. – С. 19-24.

50. Смирницкий А.И. – Лексикология английского языка / А.И.Смирницкий. – М.: Наука,1996. – 260с.

51. Солодухо Э.М. Вопросы сопоставительного изучения заимствованной фразеологии / Э.М. Солодухо. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1977. – 158 с.

52. Солодухо Э.М. Проблемы интернационализации фразеологии / Э.М. Солодухо. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1982. – 168 с.

53. Солодухо Э.М. Теория фразеологического сближения / Э.М.Солодухо. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1989. – 296 с.

54. Тарбеева О.В. Условия и причины изменения ценностных предпочтений лингвокультурных концептов / О.В. Тарбеева // Вестник МГУ. Серия №19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – №1. – С.94-107.

55. Чепасова А.М. Специфика функционирования грамматических категорий во фразеологизмах / А.М. Чепасова // Фразеологическая система языка. – Челябинск: Челябинский государственный педагогический институт, 1976. – C.55-72.

56. Чередниченко В.О. Інноваційна фразеологічна вербалізація в англійській мові (лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний параметри). Автореферат дис. … канд.. філол.. наук: 10.02.04 / В.О. Чередниченко: Запорізький національний університет. – Запоріжжя, 2005. – 20с.

57. Черная А.И. Выявление синтагматических и парадигматических отношений на фразеологическом уровне / А.И. Черная // Филологические науки. – 1988. - №4. – С.61-67.

58. Чиненова Л.А. Английская фразеология в языке и речи /Л.А. Чиненова. – М.: URSS, 2009. – 101 с.

59. Шанский Н.М. Лексикология современного русского языка / Н.М.Шанский. – М.: «Просвещение», 1972. – 328с.

60. Шувалова Ю.В. Политическая фразеология в функционально-стилистическом аспекте / Ю.В.Шувалова // Сборник научных трудов: Английская фразеология в функциональном аспекте. – М.: МГИИЯ им. М. Тореза, 1989. – С.133-139.

61. Шумилова Г.Г. Структура фразеологических единиц, включающих в свой состав не и ни / Г.Г.Шумилова // Фразеологическая система языка. – Челябинск: Челябинский государственный педагогический институт, 1976. – С. 73-81.

62. Эльгаров А.А. Коммуникативный аспект функционирования фразеологических единиц в тексте / А.А. Эльгаров // Межведомственный научный сборник трудов. Взаимодействие системных и несистемных характеристик языковых единиц. – Нальчик: «Феникс», 1989. – С.127-148.

63. Ayto J. The Longman Register of New Words / J. Ayto. – Harlow, Essex: Longman, 1990. – Vol.2. – 360 p.

64. CowieA.P. SemanticFrameTheoryandtheAnalysisofPhraseology / A.P. Cowie// Вестник Московского университета. Серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 1998. – №1. – С.40-50.

65. Erben J. von. Zur Frage der “Rückbildung” (Retrograden Ableitung) als Moglichkeit der Wortbildung / J. von. Erben// Zeitschrift für Deutshce Philologie. – 2003. – Band 122. – Heft 1. – S.93-100.

66. Gläser R. Phraseological Units as False Friends in English and German / R. Gläser // ВестникМосковскогоуниверситета. Серия 19. Лингвистикаимежкультурнаякоммуникация. – 1998. – №4. – С.25-35.

67. Gordon E.M., Krilova I.P. A Grammar of Present-Day English / E.M.Gordon, I.P.Krilova. – M.: Nauka, 1974. – 336 p.

68. Hanks P. The Syntagmatics of Metaphor and Idiom / P.Hanks // International Journal of Lexicography. – 2004. – Vol. 17. – No.3. – P.245-274.

69. Horn G.M. Idioms, Metaphors and Syntactic Mobility / G.M. Horn // Journal of Linguistics. – 2003. – No.2. – P.245-273.

70. Prodromou L. Bumping into Creative Idiomaticity / Luke Prodromou // English today. – 2007. – Vol. 23. – No.1. – P.14-25.

71. Rayevskaya N.M. English Lexicology / N.M. Rayevskaya. – Kyiv:”Vyscha Shkola”, 1979. – 303 p.

72. Ridout B. English Proverbs Explained / B. Ridout, C. Wittino. – London: Pan books, 1967. – 223 p.

Список лексикографічних джерел

73. Александров А.В. Анло-русский словарь сокращений по телекоммуникации / А.В. Александров. – М.: РУССО, 2002. – 228 с.

74. Зацный Ю.А. Англо-русский словарьновых слов и словосочетаний (рубеж столетий) / Ю.А. Зацный. – Запорожье: ЗГУ, 2000. – 243 с.

75. Тимашев И.Е. Геоэкологический русско-английский словарь справочник / И.Е. Тимашев. – М.: ИД «Маравей – Гайд», 1999. – 168 с.

76. Эйто Дж. Словарь новых слов английского языка / Дж. Эйто. – М.: Русс. яз., 1990. – 434 с.

77. AytoJ. TwentiethCenturyWords / AytoJ. – Oxford: OxfordUniversityPress, 1999. – 626 p.

78. GangA. AWordaDay / A. Gang. – New York: Wiley, 2002. – 202 p.

79. Hargraves O. New Words / O. Hargraves. – Oxford: Oxford University Press, 2004. – 320 p.

80. Knowles E. The Oxford Dictionary of New Words / E. Knowles. – Oxford, New York: Oxford University Press, 1997. - 357 p.

81. Rawson H. Dictionary of Euphemisms and Other Doubletalk / H. Rawson. – Boston: Castle Books, 2003. – 463 p.


Summary

The research is called “Sociolingual parameters of new phraseology in English”. The work deals with phraseological innovations of current English. The objective of research is to classify phraseological innovations from structural, semantic and functional criteria, define their structural models and sociofunctional classes, and determine means of phraseological fund expansion, such as phraseologization of free word combination and phraseological derivation. The object of research is phraseological innovations that appeared in English at the end of the 20th – at the beginning of 21st century. The subject of research is sociolingual parameters of phraseological innovations. 1500 phraseological innovations have been analyzed in the process of research. The sources of research were new dictionaries on current phraseological units, articles devoted to phraseological innovations.

The results obtained showed that creation of phraseological innovation is connected with the cognitive aspect.

Survey of structural models of phraseological innovations show the main tendencies in word-building process.

Classification of phraseological innovation allowed us to single out the following types of classification: structural, semantic and functional. Structural semantic classification presents no interest for classification as it combines both structural and semantic classification.

Phraseological fund of current English is enlarged mainly by means of phraseologization of free word combination and phraseological derivation.

Key words: phraseological unit; phraseological innovation; phraseological derivation; phraseologization of free word combination; productive structural models; sociofunctional classes

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий