Смекни!
smekni.com

Документознавча термінологія (стр. 1 из 2)

Контрольна робота

з курсу “Науково-технічна термінологія”

Зміст

Лексико-граматична характеристика термінів. Терміни-слова, терміни-словосполучення, символи-слова, терміни-іменники, терміни дієслова, терміни-прикметники, терміни-речення, терміни-прислівники. 3

Вимоги до ідеального терміну. 8

Список використаної літератури. 12

Лексико-граматична характеристика термінів. Терміни-слова, терміни-словосполучення, символи-слова, терміни-іменники, терміни дієслова, терміни-прикметники, терміни-речення, терміни-прислівники

Термінологічні словоутворювання. Утворення документознавчої термінології обіймає всі структурні типи термінів: терміни-однослови, терміни-композити, терміни-словосполучення.

Найпоширенішим способом творення зазначених термінів-однословів терміносистеми, що нас цікавить, є морфологічний словотвір - найпродуктивніший спосіб збагачення словникового складу мови, що полягає у поєднанні афіксальних морфем з кореневою або похідною частиною слова, основоскладанні.

Терміни можуть утворюватися:

суфіксальним способом творення: дієслово+суфікси (-ач, - ник, - к(а), - н(я), - нок, - ок, - атор, - ант (-ент), - ер (-ор)): читати - читач, користуватися - користувач, укладати - укладач, розділити - роздільник, нотувати - нотатка, дарити - дарунок, класифікувати - класифікатор, рецензувати - рецензент редагувати - редактор тощо;

префіксальним способом творення за допомогою префіксів під-, перед-, до-, без-, поза-, після-, супер-, контр-, де-, дез-, аван-, ан-, фор-, напів-, пів-, спів-: підзаголовок, передплата, передмова, післяплата, контртитул, авантитул, фортитул, суперобкладинка, декодування, дезінфекція, дезінформація, підрозділ, піврічний, співавтор, співбесіда тощо. У документознавчій термінології префікс ре - має два значення:

1) протилежність опредмеченої дії: рекаталогізація (повне перероблення каталогу із заміною каталогових карток);

2) повторюваність дії: репродукція (відтворення малюнку, друкованого тексту);

префіксально-суфіксальним способом творення:

префікс під - та суфікс - ник-: підручник, підрядник;

префікс при - та суфікси - ок-, - ов-, - єв-, - ев-, - н-: прилавок (бібліотечний), прикнижковий, прикінцевий, прилюдний;

префікс над - та суфікс - ість-: надлишковість;

префікс між - та суфіксами - н-, - ч-, - ев-: міжвідомчий, міжмовний, міжбібліотечний тощо;

префікси перед-, після - та суфікс - н-: післямашинний, пердмашинний;

префікс над - та суфікси - ов-, - н-: надактивний, надлишковий;

безафіксним способом творення: запитати - запит, відбирати - відбір, видавати - видача, шукати - пошук.

Терміни-композити, об’єднуючи в одному слові кілька основ, дають можливість точно характеризувати предмети, явища за кількома ознаками: стародрук, малотиражний, літописний, самоосвітній, краєзнавчий, загальнополітичний, тризначний тощо.

Важливе місце у процесі творення документознавчих термінів займає абревіація, яка полягає в складанні по-різному усічених основ: вуз, культпросвітній, військкомат, МП (мале підприємство), ЄС (Європейський Союз), НАНУ (Національна академія наук України) тощо.

Розвиток та ускладнення документознавчих понять та їх термінологізація, поповнення терміносистеми суміжно-галузевими термінами й загальновживаними словами зумовили необхідність конкретизації термінів-однословів шляхом домінування (чи заміни, чи доповнення) понять словосполученнями. Наприклад, родовий термін картотека конкретизується цілим рядом прикметників, які вказують на: цільове призначення, характер відображуваних відомостей, спосіб їх угрупування у картотеці, матеріали, з яких вони виготовлені - авторська картотека, бібліографічна картотека, допоміжна картотека, фактографічна картотека, хронологічна картотека, рейтерна картотека.

Терміни - слова. Терміном може бути будь-яке слово загальної лексики, якому надано чітке значення, що означає конкретне поняття та забезпечує його ізоляцію від загальноприйнятого змісту.

Терміни-Способи отримання термінів. Для побудови будь-якого терміну можуть використовувати різноманітні мовні засоби. Існує три найбільш поширені способи отримання науково-технічних термінів:

Утворення похідних слів (магнетизм), урізаних і складноскорочених слів (авто, промпродукт); словосполучень (двигун внутрішнього згорання) і складених слів (водозабір); абревіатурних слів, складених з початкових літер слів у словосполученні (ГМТ, АЗС, СТО).

Зміна значень слів, наприклад “мишка”, “вінчестер” (у комп’ютерній термінології).

Іншомовне запозичення термінів, причому можна розрізнити два прийоми: безпосереднє перенесення іншомовного терміну “в готовому вигляді” (в писемній або усній формах); буквальний переклад іншомовного терміну українською мовою (файл, каталог, програма, принтер).

Утворення похідних слів. При утворенні похідних слів слово, що вже існує в загальновживаній мові, доповнюється словотворчими елементами або одні словотворчі елементи замінюються іншими (префікси, суфікси). Наприклад, олов-о - олов’-ян-ий; теплотвор-н-ий - теплотвор-н-ість. При цьому або утворюється нове слово з попереднім його значенням (різка - різання), або воно означає інше поняття (штамп - знаряддя дії, штампування - дія, штамповка - об’єкт, створений в результати дії). Для означення надзвичайно важливо, щоб поняття однієї термінологічної категорії виражалися за допомогою суфіксів, які в тій же системі не залучаються для отримання термінів, які позначають поняття іншої термінологічної категорії. Однак на практиці часто застосовують суфікси-синоніми.

Побудова термінів шляхом утворення урізаних і складноскорочених слів може бути ілюстрована такими прикладами, “метро“ (метрополітен), “рація” (радіостанція). Під словосполученням звичайно розуміють групу слів в граматичній єдності. До складу термінів-словосполучень можуть увійти:

Слова, що вже належать системі термінології даної дисципліни;

Слова, що належать загально-технічній термінології;

Слова, які є термінами спорідненої дисципліни;

Слова із термінології віддаленої дисципліни;

Слова, взяті із загальнолітературної мови.

Слова двох останніх видів міняють своє значення, коли стають термінами будь-якої дисципліни. Більшість термінів-словосполучень може бути розкладена на частини (елементи терміна). Проте є такі терміни, які неможливо розкласти. Ці поєднання є в термінологічному відношенні нерозкладними поєднаннями. В розкладних поєднаннях визначаючий елемент може опускатися, коли з контексту зрозуміло про яке видове поняття загального родового поняття йдеться.

Терміни словосполучення, терміни-речення.

При побудові терміна-словосполучення, що складається з іменника і двох або більше прикметників, треба дотримуватися певного порядку останніх: “вихлопна парова машина”. Елемент терміна повинен володіти здатністю входити в зручні поєднання з іншими елементами. Необхідно, щоб в елементах збереглися тільки ті суфікси, префікси і закінчення, які надають елементу особливого значення, та вибирати ті з них, які мають більш коротку форму.

Терміни-словосполучення поділяються на три групи:

Для вираження в термінах значення “сукупності” слід застосувати такі форми:

Якщо поняття виражає тільки сукупність однорідних предметів,

то форма іменник + іменник в множині і родовому відмінка: “суміш газів”, “блок циліндрів”;

Іменник в однині + іменник в однині родового відмінку: “група

циліндра”, “драйвер клавіатури” - будь-яка сукупність характеризується лише однією головною частиною;

При різнородових складових частинах застосовується така

конструкція: складений прикметник + іменник - “звукозаписуючий аппарат”.

Зміна значення слова. Сортування терміна шляхом зміни значення слів порівнюють одні поняття з іншими. Наприклад: стилістично-синтаксичний чинник словотвору загальновживаного слова “мишка” в комп’ютерній термінології в якості терміна отримало цілком визначене значення.

Похідні і напівпохідні сполучення. У термінологічно похідних і напівпохідних сполученнях прийменник відокремлюється також в окрему частину, але його позбавлено якогось самостійного термінологічного значення: його функція звичайно синтаксична; тому прийменник можна назвати “службовою” чи “реляційною” частиною.

Слід пам’ятати, що прийменникові конструкції далеко не завжди однозначні. Наприклад, порівняємо сполучення пружина клапана і клапанна пружина. Перше сполучення з трьох значень клапанної пружини, може виражати лише одне, а саме: пружина, що ускладнена клапаном. Разом з тим пружиною з клапаном позначають також і сукупність пружини і клапана.

У розглянутих прийменникових і безприйменникових сполученнях визначаюча частина і частина, що визначається, можуть бути виділені за чисто формальною ознакою (форма непрямого відмінка). Однак є і особлива група сполучень, в якій такі формальні ознаки відсутні. В таких термінах як танк-розвідник, вантажівка-самоскид тощо обидві частини подано в формі, за якою не можливо встановити навіть синтаксичні відносини. Лише термінологічно-лексичне значення частин показує, що в даному випадку ці терміни являють собою сполучення визначаючого-визначуваного типу. В лінгвістичній літературі визначаючі частини сполучень виду танк-розвідник носять назву прикладок В загальній мові можливі дві підгрупи таких сполучень: перша, в якій прикладка (визначаюча частина) стоїть перед словом, що визначається (Москва-ріка) і друга, в якій прикладка слідує за ним (дівчина-краса).

У сучасній термінології зустрічаються (дуже рідко) майже виключно друга група. Таким чином, в технічних термінах визначувано-визначаючого типу з прикладкою існує локалізація, тобто певне місце розташування частин, хоча можна навести окремі приклади і для другої групи, наприклад, танк-паровоз, але в цих прикладах визначаюча частина не завжди має іншомовне запозичення.