регистрация / вход

Структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра

Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності. Способи деривації у словотвірному гнізді. Морфологічне та неморфологічне утворення слів. Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд. Словотворче гніздо beauty в англійській мові.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Словотворче гніздо

1.1 Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності

1.2 Способи деривації у словотвірному гнізді

1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд

Розділ 2. Склад та будова словотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра

2.1 Словотворче гніздо beauty в англійській мові

2.2 Структура словотворчого гнізда beauty у сонетарії Шекспіра

Висновки

Список літератури


Вступ

Перебуваючи в постійному русі мова, безперервно розвивається, вдосконалюється, маючи своє сьогодення, минуле і майбутнє. Збагачення словника - це один з найважливіших факторів розвитку мови, свідчення його динамічного характеру. Лексика мови знаходиться в стані безперервної зміни відповідно мовним законам. З розвитком суспільства з'являються нові предмети, явища та зникають старі.

Проблема виникнення та вживання нових слів завжди цікавила лінгвістів, тому дослідження утворення нових лексичних одиниць є актуальним завданням сучасного мовознавства.

Курсова робота присвячена вивченню словотворчого гнізда як базової одиниці словотвору, а саме словотворчого гнізда слова beauty у сонетах Шекспіра.

Не дивлячись на багату історію вивчення (В.В. Виноградов, Р.О. Винокур, Є.А. Земська, Є.С. Кубрякова, В.В. Лопатін, А.І. Мойсеїв, А.Н. Тихонов, І.С. Улуханов, М.Н. Янценецька та багато інших), словотворче гніздо залишається структурою, що розглядається в різноманітних дослідженнях (історичних, семантичних, структурних). Лінгвістика, розглядаючи змістовну сторону мови, повернулась до розгляду проблематики дослідження словотворчого гнізда як найвищої одиниці словотворення.

У курсовій роботі визначається, що таке словотворче гніздо, яку роль воно грає у словотворенні, яка його структура, в чому полягає проблема його вивчення.

Наголошуючи на «ієрархічності» побудови гнізд (за О. О. Земською), можна виділити безпосередні та опосередковані відносини лексем у словотворчому гнізді, повні (закриті) та не повні (відкриті) словотворчі ланцюжки, класифікація яких залежить від того, чи спроможній останній компонент ланцюжка утворювати нові слова. Для розпізнання новоутворених слів важливим фактором є те, що існує не лише морфологічний, але й семантичний спосіб словотворення.

Щодо вивчення словотворчих гнізд у часі, то виділяють синхронію та діахронію, що допомагає вивченню гнізда як у єдиному часовому просторі, так і шляхом зіставлення різних епох.

Розглянувши словотворче гніздо beauty у сонетах Шекспіра, можна виділити декілька основних семантичних значень та функцій слова beauty та його дериватів, які були винайдені саме Шекспіром.

Для виконання курсової роботи були використані такі електронні словники як webster і colins. Вони надали інформацію щодо років виникнення дериватів слова beauty, їх походження та семантичного значення.

Об’ єкт дослідження: словотворче гніздо beauty у сонетах Шекспіра.

Предмет дослідження: структура та семантика словотворчого гнізда beauty у контексті сонетів Шекспіра.

Мета курсової роботи полягає у вивченні семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.

Новизна курсової роботи полягає в тому, що було виконано аналіз семантичного простору словотвірного гнізда beauty у сонетах Шекспіра.

Практична значимість роботи визначається можливістю використовувати результати проведеного дослідження як для вирішення конкретних проблем в області словотворення, так і у вузівському викладанні - у загальному і спеціальному курсах лексикології і словотвору, а також в теорії та практиці викладання іноземної мови.


РОЗДІЛ 1. СЛОВОТВОРЧЕ ГНІЗДО

1.1 Структурні ознаки словотворчого гнізда як дериваційної єдності

Проблема вивчення словотворчого складу мови за допомогою словотворчих гнізд є дуже актуальною на сьогодні. Гніздовий підхід виявляє деякі характерні риси словотворчих систем, що притаманні мовам будь-якого строю, будь то синтетичного чи аналітичного. Завдяки вивченню словотворчих гнізд можна простежити шляхи творення нових слів [16, c. 60].

У XIX столітті М. Крушевський, говорячи про словотвір, назвав його «масою систем» і він мав рацію, бо похідні слова формують так звані розгалужені системи, що ми й називаємо словотворчими гніздами та рядами. Саме гнізда та ряди можуть вважитися базовими одиницями словотвору. Існує чимало визначень словотворчого гнізда. Одне із них було запроваджене засновником теорії словотворчого гнізда О. М. Тихоновим. Він визначає гніздо як «упорядковану відносинами похідності сукупність слів, що характеризується спільністю кореня», таким чином визнаючи спільний корінь критерієм об’єднання усіх слів у певну систему.

О.О. Земська наголошує саме на «ієрархічній» побудові гнізд, де обов’язково присутнє «базове слово», від якого утворюються нові для подальшого словотворення. Це характеризую словотвірне гніздо як складну упорядковану систему, що придадна для постійного утворення нових слів. Із цим виникає потреба враховувати синхронічний та діахронічний аспект словотворення, адже словотворче гніздо – непостійна одиниця, яка має властивість змінюватись з часом. У процесі еволюції вона здатна як набувати нові форми слів, так і втрачати їх, або утворювати зовсім нові самостійні гнізда, що відокремлюються та продовжують свій розвиток. Враховуючи часовий фактор, Кубрякова та Соболева дають таке визначення словотворчому гнізду: це «сукупність однокореневих слів (з синхронної точки зору), ієрархічно побудованих відносинами синхронної словотвірної похідності, як безпосередньої, так і опосередкованої» [13, c.106].

Наведене визначення наштовхує на розгляд безпосередніх та опосередкованих відносин лексем у словотворчому гнізді. Беспосередні відносини характеризуються прямим зв’язком похідного слова із базовим, наприклад differ – different , також differ diference . Тут видно, що похідні слова different і diference безпосередньо утворюються від базового слова differ . Таким чином, їх можна назвати похідними лексемами першого порядку, а от похідні другого порядку утворюються опосередковано, тобто на основі вже утворених лексем першого порядку, наприклад: differnt – differently, differential , differentiate [13, c. 107].

У наведеному прикладі словотвірного гнізда можна виокремити два словотвірних ланцюжків, які за Селівановою є «рядом однокореневих слів, побудованих відповідно до їхньої послідовної похідності та мотивованості». Отже перший ланцюжок короткий, і складається лише з двох слів: differ diference , далі словотворення не можливе. А другий ланцюжок виглядає так: differ – different - differently, differential , differentiate . Вивчення гнізд неможливе без розгляду їх ланцюжків. Словотвірний ланцюжок є найголовнішою складовою частиною гнізда, за Тихоновим він об’єднує усі «споріднені слова, послідовно зв’язані між собою відносинами похідності та вмотивованості». Твірна основа, що здатна утворювати інші основи може бути названа мотивуючою основою. Наприклад: гора – гірський; хліб – хлібний . Мотивуюча та мотивована основи утворюють словотвірну пару слів, а ряд послідовно вмотивованих основ складають словотворчий ланцюжок. Можна сказати, що словотворчі ланцюжки – це ряди послідовно розміщених словотворчих пар [13, c. 108].

Існують повні, закриті та неповні, відкриті словотвірні ланцюжки. Ланцюжок вважається закритим, якщо його кінцевий компонент не сприятиме подальшому утворенню ряду похідних слів, тобто якщо він є тупиковим (наприклад: courage – courageous courageously ).

Та якщо можливості кінцевого слова ланцюжка не вичерпані і словотворення ще може продовжуватись, утворюючи нові компоненти, то такий ланцюжок називають відкритим. Наприклад, ланцюжок commerce – e- commerce має невичерпані словотворчі можливості. Такий словотвірний ланцюжок може розвиватися у декількох плоскостях, можна або продовжити вже існуючий ланцюжок commerce – commercial – commercionalism , додаючи префікс е - , або формувати нові слова за допомогою інших афіксів.

Але не завжди той ланцюжок, що здається нам закінченим завжди буде таким. Враховуючи історичні процеси, треба сказати, що в деяких ланцюжках кінцеве нетвірне слово може стати твірним для наступної ланки ланцюжка. Дуже важливо враховувати розвиток словотворчого ланцюжка у діахронії [12, c.190].

Для словотворчих ланцюжків характерною є ступенева будова, від найпростішого базового слова, до найскладнішого. Ланцюжок демонструє можливості лексичних одиниць утворюватись з простіших слів та водночас слугувати основою для нового більш складного словотворення.

Отже словотвірний ланцюжок є найменшою одиницею словотвору і найважливішим компонентом словотворчого гнізда. Саме ланцюжки, що мають спільну твірну основу утворюють словотвірне гніздо.

Керуючись усіма даними визначеннями словотвірного гнізда, можна виокремити деякі його особливості та ознаки, які відбивають його сутність та організацію:

· Упорядковані відносини лексем у словотвірному гнізді;

· Спільність кореня всіх похідних лексем;

· Актуальні (синхронні )зв’язки між похідними одиницями.

Ці ознаки вказують на те, що вивчення словотвору без розгляду словотворчого гнізда, його характеристики та компонентів не можливе. Словотворче гніздо уявляю собою єдину складну нерозривну систему, де усе узгоджено та впорядковано [21, c.566].


1.2 Способи деривації у словотвірному гнізді

Проблема способів деривації у словотворчому гнізді має велике значення для вивчення словотвірного гнізда і словотвору в цілому. Вона є найбільш дискусійною на сьогоднішньому етапі розвитку теорії словотворення. Відштовхуючись від того, що існують мови двох типів (аналітичного та синтетичного) можна розглянути такі способи деривації:

· Морфологічний

· Неморфологічний

Морфологічне утворення слів має на увазі створення нових слів шляхом зміни форми уже існуючих за допомогою різноманітних афіксів. У словотвірному гнізді основна структурна функція афіксів полягає в конкретизації загального значення кореня слова на першому кроці словотворення; на другому і на всіх наступних словотворчих кроки афікси (суфікси, префікси та ін) відповідно конкретизують лексичне значення твірного слова. Саме такий спосіб деривації притаманний російській мові. Неморфологічні способи словотворення не відіграють великої ролі [15, c.218].

Неморфологічне словотворення відрізняється тим, що афікси не приймають участь у словотворенні, замість цього використовуються деривати іншої природи.

До неморфологічних способів деривації можна віднести:

· Лексико-семантичний (спосіб, при якому нові лексичні одиниці виникають в результаті зміни семантики вже існуючих)

· Морфолого-синтаксичний (поява нових лексичних одиниць в результаті переходу слова одного лексико-граматичного класу в інший, або перехід до іншої частини мови)

· Лексико-синтаксичний (нові слова утворюються при злитті декількох слів)

В англійській мові переважає семантичний словотвір, до якого входять конверсія, абревіація, компресія [ 9, c. 20].

Отже різні за типологією мови притримуються і різних видів деривації. Але за Єнікєєвою питання про включення неморфологічних способів словотвору до словотворчих гнізд вважається не вирішеним. Та вона вважає, що можна довести протилежне. А саме: як ми вже дізнались, характерними ознаками словотворчих гнізд є спільність кореня та ієрархічні відносини між компонентами. Якщо довести, що у неморфологічному словотворенні присутні саме ці характеристики, то їх можна віднести до словотворчого гнізда [9, c. 21].

Так, семантичні деривати створюються за допомогою модифікації вже існуючого слова, але при цьому форма слова залишається незмінною. Наприклад, зі слова flame (запалити, загорітися) було створене нове, таке саме за структурою, але інше за семантикою, що несе таке значення як «відправити електронною поштою злостиве повідомлення».

Абревіація передбачає трансформацію форми при збереженні змісту. Наприклад, абревіатура ISP Internet services provider (служба, що підключає комп’ютери до мережі Інтернет) являє собою еквівалент даного словосполучення.

Суть функціональної транспозиції або конверсії заключається в тому, що відбувається зміна належності слова до певної частини мови, і при цьому зміст слова, утвореного від базового, набуває щось нове. Наприклад, візьмемо слово a bike (мотоцикл), від нього було утворено дієслово to bike , що означає «скористатись мотоциклом».

Незважаючи на те, що все це – неморфологічні засоби словотворення, механізм творення слів ніяк не відрізняється від морфологічного. Нові лексеми також утворюються від вже існуючих та між ними існують відносини похідності. Отже гнізда та словотвірні ланцюжки, що створенні одним із вищеперерахованих способів словотворення, мають право на те, щоб входити до складу словотвірних гнізд.

Але існує також і змішаний спосіб словотворення, що є досить поширеним у сучасній англійській мові, - спосіб комплексного словотворення. Така деривація характеризується тим, що у формуванні похідних слів приймає участь як морфологічне, так і неморфологічне словотворення. Наприклад візьмемо слово yuppy. У цьому словіможна простежити такий вид неморфологічної деривації як абревіація, що утворилась від словосполучення young urban profession a l . А потім до цієї абревіації додали суфікс –y , що як ми знаємо, є ознакою морфологічного словотворення [16, c.61].

Або наприклад іменник bridge-builder (миротворець) пішов від словосполучення to build a bridge (будувати міст), зазнавши при цьому інверсії та отримавши суфікс –er .

З цього можна зробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюють рівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.

Розглядаючи фунцкції словотворення у тексті, можна виділити такі як:

- Номінативна, коли мета похідного слова - дати ім'я явищу або особі.

- Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесу породження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного слова передається зміст цілої синтаксичної одиниці.

- Компресивна, яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинної номінативної одиниці.

- Експресивна, коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].

1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд

Вивчаючи словотворчі гнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд треба згадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняються ці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем у словотвірному гнізді, а діахронія – їх відносини у часовому дослідженні, вона відбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворі діахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію як результат словотворчого процесу.

Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вона передбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].

Відносини мотивації між твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженні будови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідних одиниць – це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, що відзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневої частини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення, якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші види деривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.

Вивчаючи приклади вмотивованості за внутрішньою формою, розрізняють морфологічну та семантичну мотивації. У процесі формування складних слів роль відіграють саме семантичні, а не морфологічні відносини. Змінюється лише значення твірного слова, його форма залишається незмінною, морфологічна мотивація відсутня.

Та можна виділити ще й третій вид мотивації – семантико-морфологічний. Різновидом його можна вважати абревіатури – скорочення, що мотивуються повною формою. Саме останній тип мотивації здатен всебічно охарактеризувати всі аспекти словотворення, як структурні, так і семантичні.

Сьогодні ряд вчених вважає, що діахронічні та синхронічні засоби словотвору треба розділити та вивчати окремо. Опираючись на цю точку зору, можна виокремити лексико-семантичний спосіб деривації як суто діахронічний. Але з цим можна не погодитись, тому що будь яке словотворення – це процес, що націлений на якийсь результат, і ці два поняття (синхронія, діахронія) не можна розглядати окремо при вивченні словотвірного гнізда. За Соколовою «явище семантичної деривації можна розглядати як результат попереднього процесу та як активний сучасний процес» [10, c. 20].

Утворення слів у мові є процесом дуже рухливим, що ніколи не стоїть на місці, і ці зміни, що відбуваються можна спостерігати лише невеликий проміжок часу, бо все ж таки у словотворенні найважливішим є результат, а саме: поява нових лексем. Це обґрунтовується тим, що одна з нагальних потреб людства – це потреба у комунікації.

За Володарською, діахронічний підхід дозволяє «краще розуміти сучасний стан мови, а також давати обґрунтовану інтерпретацію лінгвістичних процесів у минулому і прогнозувати напрям їхнього розвитку у майбутньому».

Словотвірне гніздо являє собою приклад як динамічності, так і синхронічності і є живою розгалуженою системою, яка завжди відкрита для поповнення новими дериватами. Тому його слід вивчати керуючись процесами синхронії та діахронії, не розриваючи їх, бо ці два процеси є нерозривним циклічним продовженням один одного [ 15, c. 219].


РОЗДІЛ 2. СКЛАД ТА БУДОВА СЛОВОТВОРЧОГО ГНІЗДА BEAUTY У СОНЕТАХ ШЕКСПІРА

2.1 Словотворче гніздо beauty в англійській мові

Розглянувши особливості словотворчих гнізд, їх будову, складові та визначення, можна перейти до розгляду конкретного словотворчого гнізда beauty. Зазирнувши до таких електронних словарів як webster та colins, слово beauty та його похідні можна охарактеризувати так: Beauty входить до лексичного поля якісного сприйняття. Воно перш за все означає якість або сукупність якостей людини або предмета, що несе задоволення відчуттям і сприяє духовному підйому та покращенню настрою. Ще одним семантичним значенням beauty є гарна людина або річ, особливо жінка. Також beauty вживається для характеристики чогось особливо витонченого, декоративного, високоякісного. Beauty датується кінцем 13 століття ( from Anglo-Norm. beute) [19, c. 51].

Ось так виглядає в сучасній англійській мові словотвірне гніздо beauty:

beautiful beautifully beautifulness

Beauty - beauteous – beau·te·ous·ly (adverb) – beau·te·ous·ness (noun)

- beautify – beautifier

- beautician

Словотворче гніздо beauty містить кілька словотворчих ланцюжків. Перший:

Beauty – beautiful beautifully beautifulness

Визначаючи у цьому ланцюжку відносини між Beauty та його дериватами, можна зазначити, що Beauty має безпосередні відносини зі словом beautiful , а з іншими компонентами гнізда – опосередковані відносини.

ДляBeautiful характерні такі лексичні значення:

- дуже хороша, гарна (кажучи про погоду)

((of weather) highly enjoyable)

Example: "What a beautiful day"

- той, що дає найвищу інтелектуальну та естетичну насолоду

(delighting the senses or exciting intellectual or emotional admiration)

Example: "A beautiful child"

Щоб ширше охопити усі семантичні можливості слова beautiful, треба згадати його синонімічні ряди:

aesthetic, aesthetically appealing, attractive, beauteous, bonny, comely, elegant, endowed with beauty, exquisite, eye-filling, fair, fine, flowerlike, good-looking, graceful, gracile, handsome, heavy, lovely, pretty, pulchritudinous.

Другий словотвірний ланцюжок складається з таких компонентів:

Beauty - beauteous – beau·te·ous·ly (adverb) – beau·te·ous·ness (noun)

beauteous - (поет.) гарний, пречудовий, привабливий.

Syn : beautiful, handsome.

beauteous - прикметник. Датується 15 століттям (Etymology: Middle English, from beaute Date: 15th century. Зараз вживається фактично лише в поезії та замінюється словом beautiful.

Третій словотворчий ланцюжок виглядає так:

Beaut y – beautify – beautifie r .

У безпосередніх відносинах Beaut y знаходиться зі словом beautify ( to make beautiful or add beauty to), що означає «робити красивішим» ( датується 1526 роком), від якого вже пішло слово beautifie r – програма тендітного форматування.

І нарешті четвертий ланцюжок:

Beauty beautician

Beautician датується 1924 роком, означає «косметолог»

Таким чином, історичний розвиток словотворчого гнізда beauty впливає на утворення дериватів слова beauty як на семантичному, так і на морфологічному рівні.


2.2 Структура словотворчого гнізда beauty у сонетарії Шекспіра

Епоха Вільяма Шекспіра у мовному відношенні входить у період раннєновоанглійскої мови, що охоплює другу половину XV століття і першу половину XVIII століття. Англійська мова цього періоду являє собою подальший і цілком закономірний розвиток системи англійської мови попереднього періоду.

У царині словотворення слід зазначити значне наповнення словникового складу мови новими словами, утвореними різними засобами словотворення, широко використовуються в цей період, а також широкий розвиток нового, досить продуктивного способу утворення нових слів: так званого кореневого способу словотворення, внаслідок відмирання різних формотворчих елементів, характерних для тієї чи іншої частини мови.

Вагомий внесок у словотворчі процеси англійської мови зробив саме Шекспір. Він поповнив англійську літературну мову новими незвичайними словами. Мова Шекспіра насичена неологізмами. Характерно також, що Шекспір використовує велику кількість значень та відтінків слів.

Але чудово не те, що Шекспір ввів у свої твори багато нових слів. Чудово, що велика кількість їх втрималося в англійській літературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівської сцени, і численності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра до задачі розширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпає вузьких термінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійські діалекти, так як писав він лише для лондонської публіки.

Однак багатство мови Шекспіра полягає не стільки в кількості слів, скільки у величезній кількості значень і відтінків, у яких Шекспір вживає слово. Мова Шекспіра різко виділяється своїм семантичним багатством. Корінь цього багатства полягає в тому, що Шекспір широко черпав значення і відтінки значень слів з народної мови своєї епохи. А в той час сучасна англійська літературна мова ще перебувала у процесі становлення, і значення слів ще не були обмежені тлумаченням словників.

В англійській мові одне слово може бути як іменником, так і прикметником і дієсловом. В цьому відношенні особливо виділяється епоха Шекспіра. То був час, коли величезній кількості слів були додані нові граматичні функції. Серед своїх сучасників Шекспір і тут стоїть на першому місці. Образність мови Шекспіра обумовлена, в тому числі саме тим, що у нього слово особливо легко переходить з однієї граматичної категорії в іншу. Далі ми розглянемо уривки Шекспірівських сонет, в яких відбувається конверсія [ 20, c.99].

Розглянувши усі сонети Шекспіра, ми можемо виділити такі ланцюжки словотворчого гнізда beauty:

Beauty – beautiful

Beauty – beauteous

Порівнюючи з сучасним станом словотворчого гнізда beauty , з його численними дериватами, Шекспір не вживає у сонетах багато похідних слів від слова beauty. Та їх унікальність полягає в тому, що варіацій значень beauty та його похідних характеризується величезною кількістю.

Прочитавши сонети Шекспіра, ми можемо зазначити, що слово beauty та його похідні вживаються у віршах доволі часто.

Наприклад, у першому сонеті:

From fairest creatures we desire increase,

That thereby beauty's rose might never die,

But as the riper should by time decease,

His tender heir might bear his memory:

У цьому прикладі лексична одиниця , використана Шекспіром у цьому контексті, несе експресивну функцію, що допомагає створити на стільки яскравий образ якbeauty ' s rose . У цьому контексті beauty бере на себе семантичне значення так би мовити вічної молодості.

Отже за допомогою словотворення Шекспір створює нові образи. Заглибившись у творчість Шекспіра, можна дізнатись, що в цих сонетах він нібито переконує свого друга, що має неабияку красу, втілити її у своїх нащадків.

Таке ж саме значення beauty можна простежити у 2, 4, 5, 6, 7 сонетах та багато інших. Наприклад:

Сонет 2

When forty winters shall beseige thy brow,

And dig deep trenches in thy beauty's field,

Thy youth's proud livery, so gazed on now,

Will be a tatter'd weed, of small worth held:

Then being ask'd where all thy beauty lies,

Where all the treasure of thy lusty days,

To say, within thine own deep-sunken eyes,

Were an all-eating shame and thriftless praise.

How much more praise deserved thy beauty's use,

If thou couldst answer "This fair child of mine

Shall sum my count and make my old excuse,"

Proving his beauty by succession thine!

Сонет 4.

Unthrifty loveliness, why dost thou spend

Upon thyself thy beauty's legacy?

Nature's bequest gives nothing but doth lend,

And being frank she lends to those are free.

Then, beauteous niggard, why dost thou abuse

The bounteous largess given thee to give?

Profitless usurer, why dost thou use

So great a sum of sums, yet canst not live?

For having traffic with thyself alone,

Thou of thyself thy sweet self dost deceive.

Then how, when nature calls thee to be gone,

What acceptable audit canst thou leave?

Thy unused beauty must be tomb'd with thee,

Which, used, lives th' executor to be.

Сонет 5

For never-resting time leads summer on

To hideous winter and confounds him there;

Sap cheque'd with frost and lusty leaves quite gone,

Beauty o'ersnow'd and bareness every where:

Сонет 6

Then let not winter's ragged hand deface

In thee thy summer, ere thou be distill'd:

Make sweet some vial; treasure thou some place

With beauty's treasure, ere it be self-kill'd.

Сонет 7

Yet mortal looks adore his beauty still,

Attending on his golden pilgrimage;

В 4 сонеті Шекспір конвертує слово beauty у прикметник beauteous , що має те сама значення, що й beautiful . Тут Шекспір застосовує гру слів, такий собі каламбур beauteous niggard .

Then, beauteous niggard, why dost thou abuse

The bounteous largess given thee to give?

Profitless usurer, why dost thou use

So great a sum of sums, yet canst not live?

Таке ж саме значення beauty можна простежити у цьому уривку:

Then, were not summer's distillation left,

A liquid prisoner pent in walls of glass,

Beauty's effect with beauty were bereft,

Nor it nor no remembrance what it was:

У цих строках Шекспір використовує повтор: Beauty's effect with beauty were bereft. У цьому випадку лексема beauty використовується, щоб показати швидкоплинність краси, те, що вона не вічна. Він створює це за допомогою гри слів. Під фразою withbeauty Шекспір розуміє «з легкістю». І знову beauty отримує у Шекспіра новий відтінок значення.

Save that my soul ' s imaginary sight

Presents thy shadow to my sightless view,

Which, like a jewel hung in ghastly night,

Makes black night beauteous and her old face new.

У цих рядках beautious отримує інше семантичне значення «пречудовий», «відмінний». Так само як і тут:

Why didst thou promise such a beauteous day,

And make me travel forth without my cloak,

To let base clouds o'ertake me in my way,

Hiding thy bravery in their rotten smoke?

Those petty wrongs that liberty commits,

When I am sometime absent from thy heart,

Thy beauty and thy years full well befits,

For still temptation follows where thou art.

У 41 сонеті Шекспір вживає слово beauty для узагальнення образу, де мається на увазі «зовнішній вигляд» герою. Тобто beauty набуває у Шекспіра нового значення, «зовнішність».

Також, говорячи про зовнішній вигляд, Шекспір вживає слово beauty у 77 сонеті:

Thy glass will show thee how thy beauties wear,

Thy dial how thy precious minutes waste;

У 54 сонетіШекспірзастосовує іменникbeauty і відразу ж конвертує його у прикметник beauteous, що також створює гру слів:

O, how much more doth beauty beauteous seem

By that sweet ornament which truth doth give!

Завдяки повторенню та конверсійному словотворенню у цьому відривку Шекспір доносить думку, що краса не справжня без правди. В даному випадку словотворення виконує конструктивну функцію, допомагаючи точніше та яскравіше донести зміст висловлювання.

Розглядаючи 106 сонет, можна підмітити такі особливості вживання слова beauty та його деривату beautiful :

When in the chronicle of wasted time

I see descriptions of the fairest wights,

And beauty making beautiful old rhyme

In praise of ladies dead and lovely knights,

У цьому прикладі повторення And beauty making beautiful old rhyme основано на використанні однорідних членів речення, що робить зрозумілим зміст вірша, виходячи з контексту.

У 95 сонеті Шекспір також вживає слово beauty :

How sweet and lovely dost thou make the shame

Which, like a canker in the fragrant rose,

Doth spot the beauty of thy budding name!

O, in what sweets dost thou thy sins enclose!

Тут можна побачити, що beauty забарвлено новим значенням, а саме «чистота», «правдивість». З контексту видно, що тут автор говорить про незаплямоване ім’я.

Простеживши вживання словотвірного гнізда beauty, тобто його похідні, можна сказати, що воно вживається У Шекспіра дуже часто та несе дуже різноманітні значення. Найчастіше ці слова емоційно забарвлені та виконують експресивну функцію. Часто Шекспір конвертує слова, використовуючи контекст для розуміння змісту висловлювання.

Та як правило новостворене слово близьке по значенню іншим словам, вже існуючим, воно набуває лише семантичного забарвлення.

Як ми могли помітити, Шекспір вживає слово beauty та його похідні як у звичному для нас значенні, так і зовсім новому. Новим смислом, що отримало слово beauty, воно завдячує Шекспіру. Він зробив величезний внесок у словотворення в англійській мові, особливо у сфері семантичного (не морфологічного) словотвіру. Шекспір і досі залишається одним із найкращих майстрів словотворення [14, c.80].


ВИСНОВКИ

Одним із важливих аспектів вивчення мови, її організацію, становлення та розвиток протягом історії є вивчення словотворчості. Вона є відображенням особливостей мислення, спробою людини висловити різноманіття світу, безмежну непізнаність світобудови. З плином часу активність словотворчого процесу знижується, але словотворчість зберігає свою актуальність і в сучасній літературі. У чому ж полягає життєвість цього явища, які причини словотворчості, особливості створення та функціонування новоутворень? Відповісти на ці та багато інших питань намагалися багато вчених, аналізуючи різні новоутворення.

Англійська мова дуже відкрита для нових слів, вона постійно оновлюється, поповнюючи свій словниковий склад. Словотворення в сучасній англійській мові і зараз дуже активне, та батьком творення нових слів, їх відтінків та значень все ж таки вважається Шекспір. Дивовижно, що велика кількість їх втрималося в англійській літературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівської сцени, і численності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра до задачі розширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпає вузьких термінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійські діалекти, так як писав він лише для лондонської публіки.

На прикладі словотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра можна розглянути та відкрити для себе велику кількість нових семантичних відтінків beauty та його дериватів. Широковідоме значення Beauty (краса) отримує у Шекспіра такі значення: «молодість», «свіжість», «незайманість», «чистота», «правдивість», «легкість».

А слова beautiful, beauteousокрім звичного нам «красивий» означають «пречудовий», «відмінний»

Дуже часто значення цих новоутворень важко зрозуміти, тому їх треба сприймати, опираючись на контекст сонетів.

Не зважаючи на те, що морфологічних дериватів слова beauty не так вже й багато у сонетах Шекспіра (лише beautiful і beauteous), семантичне поле цих слів настільки широке та багатогранне, що морфологічне словотворення не зрівняється з новоутвореннями Шекспіра за числом відтінків та значень.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянова А.Д. Как рождаются слова. -М.: Наука, 1979. –71с.

2. Аликаева Г.В. Единицы деривационного уровня, состоящие из словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов / Г.В. Аликаева // Филологические науки. – 1999. - №1. – С. 35–40.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. -М.: Советская єнциклоакдия, 1966. –607с.

4. Бацевич Ф.С. Процесс неологизации и его влияние на системные отношения в лексике// Русский язык в школе. –1981. – № 3. – С. 87–91.

5. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке: [Уч. пособ. для ин-тов и фак. ин. яз.] /Е.Н.Бортничук, И.В. Васильченко, Л.П. Пастушенко; [под. ред. Ю. А. Жлуктенко]. – К.: Изд. При Киев. гос. ун-те, 1988. – 261,[2], с.

6. Волков С.С., Селько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. -Л.: Наука, 1983. – С.101–120.

7. Габинская О.А. Типология причин словотворчества. –Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1981. –152с.

8. Гак В.Г. Новые слова и словари новых слов. -Л.: Наука, 1983. – С.15–29.

9. Дергаусова О.В. Системные связи словообразовательных гнезд синонимических рядов глаголов речи в современном английском и русском языках / О.В. Дергаусова // Проблемы сопоставительного изучения английского, французского и русского языков. – Ростов-на-Дону, 1984. – С. 19–29.

10. Дергаусова О.В. Структурно-семаническиеособенностипроизводных в отглагольныхсловообразовательныхгнездах // Контекст какусловиереализации значений языковойединицы. – Ростов-на-Дону, 1986. – С. 127–132.

11. Дорский С.Л. Словообразование отвлеченных имен существительных в древнеанглийском языке. – Минск: Изд-во БГУ, 1960. – 162 с.

12. Єнікєєва С.М. Архітектоника словотвору як синергетичної системи (на матеріалі сучасної англ. мови)// Нова філологія. – 2007. - №27. – С. 190–198.

13. Єнікєєва С.М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови: моногр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 302 с.

14. Каращук П.М. Словообразование английского язика: [Уч. пособ. для вузов по спец. «Романо-герм. яз. и литература»]. – М.: «Высш. шк.», 1977. – 303 с.

15. Колесова Л.О. Словотвір в англійськіймові: історична ретроспектива / Колесова Л.О // Нова філологія. – З., 2009. - №34. – С. 217–221.

16. Кузнецова О.А. Типологические особенности отыменных словообразовательных гнезд (на материале современного английского языка) // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. – Владивосток, 1983. – С. 58–64.

17. Проблемы общего и германского языкознания: Сб. статей / [редкол.: Э.М. Медникова и др.]. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 184с.

18. Семерикова З.В. Семантические механизмы в ядре и переферии словообразовательного гнезда // Семантические механизмы в системе лексической номинации и в актах коммуникации. – М. : МГИИЯ, 1989.. – С. 4–9.

19. Тюрина Н.С. О системности в словообразовательных гнездах с исходными «sweet» и «bitter». // Межвузовский сборник «Системное описание лексики германских языков». – 1981. – Вып.4. – С. 51–58.

20. Царев П.В. Продуктивное именное словообразование в современном английском языке. – М.: МГУ, 1984. – 225 с.

21. Aikhenvald A.Y. Versatile cases // Journal of Linguistics. – 2008. – №3. – P. 565–603.

22. Ryashchina M. Some novelties in English word-formation // English. – 2001. - №25. – P. 12.

23. World English. A study of its development. – Clevedon a. o.: Multilingual matters, - 2002. – XIII. – 215p. – (Bilingual education and bilingualism; 34).

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 1.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий