Дипломна робота
Вербальні характеристики концептів "good" and "evil"
Зміст
Вступ
1. Особливості мовної концептуалізації світу
1.1 Мовна та концептуальна картина світу
1.2 Концепт як одиниця інформації про світ
1.3 Морально-оцінні категорії «добро» і «зло» як предмет лінгвокогнітивного вивчення
2. Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)
2.1 Асоціативний експеримент як ефективний метод дослідження
змісту концепту та його структури
2.2 Структура концептів «good»/ «добро»
2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»
2.4 Моделювання концепту
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
мова концепт good evil добро зло
Вступ
В основі вивчення будь-якого предмету або явища знаходиться певна парадигма, яка визначає науковий напрям дослідження. Зміна наукової парадигми сучасної лінгвістики в бік антропоцентризму призвела до появи досліджень, які реалізуються на стику з іншими дисциплінами.
Дана наукова робота виконана в руслі міждисциплінарного підходу на основі досягнень сучасної лінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології. У дослідженні розглядаються вербалізовані асоціативні реакції як мовні форми відображення знань у людській свідомості. Звернення до мови на сьогоднішній день є найлегшим способом доступу до людської свідомості, вивчення якої допомагає з’ясувати особливості світогляду певної етнічної групи.
Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивчення мовного матеріалу в цілому є думка про те, що неможливо вивчати мову у відриві від когнітивної діяльності, пам’яті, уваги, соціальних зв’язків особистості та інших аспектів досвіду (Дж. Лакоф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.).
Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують інформативний потік, який надходить із навколишнього світу.
Таким чином, основним поняттям, оперативною одиницею когнітивної лінгвістики є концепт – категорія ментальна, що дає простір для її тлумачень (Попова, Стернін). У нашому дослідженні, слідом за представниками когнітивної лінгвістики (О.С. Кубрякова, Н.Н. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін), під концептом розуміється одиниця оперативної свідомості, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатів усієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у вигляді певних одиниць – “квантів” знання. Головна роль, яку відіграють концепти у мисленні, – це категоризація, “важливий спосіб упорядкування інформації, яку отримує людина”[19, 57]. У нашому дослідженні сукупність вище наведених принципів являє собою когнітивний підхід до вивчення мовних форм відображення знання. Проблема вивчення структури та змісту концепту через мовну репрезентацію специфічних для певного мовного колективу ознак концепту на сьогоднішній день активно вивчається.
Наше наукове дослідження являє собою опис структури та змісту концептів «добро» та «зло», об’єктивованих в англійській та українській мовах словами good and evil, добро та зло відповідно, та зіставлення вербальних характеристик цих концептів з метою виявлення спільних та відмінних рис у моделі концептів, обумовлених специфікою світогляду американців та українців, а також їх культурними відмінностями.
Актуальність теми. Актуальність нашого дослідження зумовлена потребою у всебічному висвітленні ключових концептів світової культури, до яких можна віднести концепти «good» and «evil» в американському варіанті англійської мови та «добро» і «зло» в українській мові, результати якого сприятимуть оптимізації міжкультурного діалогу.
Підвищений інтерес до вивчення людини як мовної особистості став поштовхом до вивчення універсальних форм зберігання знання, однією з яких є концепт. Дана робота актуальна тому, що у ній аналізуються репрезентанти «віковічних» концептів добро та зло, представленні сучасними носіями англійської та української мов. Це дозволяє виявити деякі особливості національного менталітету та моральні установки різних лінгвокультур.
Стан розробки проблеми. Дослідники відзначають високий рівень інтересу до вивчення понять «добро» і «зло», про це свідчать численність їх інтерпретацій в різних науках. Разом з тим визнано й той факт, що «добро» і «зло» як феномени мовної картини світу певного народу на сьогодні вивчені ще недостатньо. Крім Лисицької О.П., питання мовної репрезентації добра досліджували О.А. Егорова, А.Д. Шмельов, Л.В. Лотря, Ю.М. Караулов та А. Вежбицкая. Концепт зла в сучасній культурі досліджував Федоров Ю.В. Однак дотеперішні дослідження були обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту та вивченням концептів «добро», «зло» на матеріалі однієї мови. Постала потреба докладно розглянути мовно-когнітивне представлення концептів «добро», «зло» у зіставному аспекті.
Наукова новизна дослідження визначається поставленою метою та обумовлена принципами когнітивного підходу до опису мовної семантики. В дослідженні аналізується новий емпіричний матеріал, отриманий в ході асоціативного експерименту, вперше виявляються та аналізуються вербальні характеристики концептів«good» and «evil», «добро» і «зло». Опис структури концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії дозволив вперше виявити спільне та відмінне у розумінні універсальних понять «добро» і «зло» носіями англійської та української мов. Реконструкція польової моделі концепту дозволила зробити висновок про пересувні межи та про мінливість ознак всередині концепту. Це свідчить про те, що концепт – це «живе» утворення, яке постійно розвивається та збагачується.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження виступають концепти «good» and «evil», «добро» і «зло», як когнітивні структури та як універсалії людського мислення та, зокрема, як феномени національної картини носіїв англійської та української мов.
Предмет дослідження. Предметом дослідження виступають вербальні характеристики концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» .
Мета роботи. Метою роботи є опис структури і змісту концептів «добро» і «зло» на основі мовних реакцій реципієнтів – носіїв англійської та української мов, отриманих під час проведення вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту, та виявлення універсальних та специфічних рис в моделі досліджуваних концептів як проявів відмінностей у менталітетах американців і українців.
Мета передбачає розв’язання наступних завдань:
· описати когнітивну структуру знань, представлену морально-оцінними категоріями «добро» і «зло»;
· виявити експериментально мовні засоби означення та відображення етичних уявлень представників двох лінгвокультур, співвіднесених з поняттями «добро» і «зло»;
· проаналізувати та описати структуру концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;
· виділити на основі експериментально отриманих даних ядерні та периферійні ознаки концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» ;
· провести аналіз еквівалентних концептів «добро» і «зло», вербалізованих в англійській та українській мовах словами good та evil, добро і зло; встановити їх асоціативну відповідність та розбіжності;
· встановити в рамках когнітивного підходу специфіку мовних репрезентацій об’єктів і феноменів навколишнього світу представниками різних лінгвокультурних соціумів.
Методи дослідження. При дослідженні концептів «good» and «evil», «добро» і «зло» були використані вільний асоціативний психолінгвістичний експеримент, описово-аналітичний та зіставний методи.
Матеріалом для аналізу обрано системні засоби мовного вираження концептів «добро» і «зло»: лексеми і фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах. У дослідженні використано дані вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.
Теоретична цінність роботи полягає у подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивного методу досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Уперше багатогранні та складні концепти «добро» і «зло» проаналізовано з позицій когнітивної семантики на матеріалі двох, неспоріднених мов, на базі даних вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях концептів, у тому числі пов’язаних з концептом «добро» і «зло» або подібних до них будовою. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, зіставних, мовно-культурних словників та словників концептів, а також при укладанні рекомендацій щодо оптимізації між культурного спілкування.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів та висновків (59с.), списку використаної літератури (55 позиції на 5с.) та додатків (18с.) загальний обсяг роботи 82 сторінки.
Перший розділ «Особливості мовної концептуалізації світу» присвячений дослідженню проблеми концепту в когнітивній лінгвістиці. У другому розділі «Концепти «добро» і «зло» в англійській (американський варіант) мовній картині світу (у порівнянні з українською)» ми аналізуємо структуру та зміст концептів «добро» і «зло» в американській мовній картині світу у порівнянні з їх еквівалентами в українській мовній картині світу на основі експериментально отриманих даних, та моделюємо концепт в термінах ядра та периферії.
1. Особливості мовної концептуалізації світу
1.1 Мовна та концептуальна картини світу
Розширення меж лінгвістичної науки відбулось завдяки залученню суспільного контексту знань про внутрішній світ людини, центр лінгвістичних досліджень, таким чином, зсунувся в сферу когнітивних інтересів. Когнітивний підхід до вивчення мови полягає на сьогоднішній день у тому, що людина як носій певного досвіду та знань відіграє важливу роль у формуванні мовних значень. Саме аспект когніції, коли важливі структури знань об’єктивовані в мовній формі, визначає ряд завдань когнітивної лінгвістики, однією з яких є «вивчення відображеної в мові системи знань» [4, 3].