Навчання професійно-орієнтованої лексики

Реферат на тему: Навчання професійно-орієнтованої лексики У зв’язку з тим, що Україна увійшла до Болонської конвенції стало зрозумілим, що потрібні трансформації у галузі навчання іноземної мови. В умовах широких міжнародних контактів важливо спілкуватися з громадскістю різних країн, розвивати професійно-ділові та особисті контакти із зарубіжними партнерами, колегами, читати різні видання іноземою мовою.

Реферат на тему:

Навчання професійно-орієнтованої лексики


У зв’язку з тим, що Україна увійшла до Болонської конвенції стало зрозумілим, що потрібні трансформації у галузі навчання іноземної мови. В умовах широких міжнародних контактів важливо спілкуватися з громадскістю різних країн, розвивати професійно-ділові та особисті контакти із зарубіжними партнерами, колегами, читати різні видання іноземою мовою. В цьому контексті всі методики викладання іноземних мов мають бути націлені на спеціалізацію навчання та максимальну адаптацію студентів до майбутьнього контакту з іншомовним середовищем.

Принцип комунікативності є провідним методичним прийомом, який сприяє успішному досягненню мети – навчити студентів здійснювати іншомовне мовленнєве спілкування в межах засвоєного навчального матеріалу. Разом з цим навчання іноземної мови майбутніх фахівців повинно розглядатися крізь призму їхньої подальшої професійної діяльності.

Метою навчання іноземної мови за професійним спрямуванням є формування спеціалізованої компетенції у сферах професійного та ситуативного спілкування, оволодіння новітньою фаховою інформацією через іноземні джерела. Широки перспективи наукової та ділової активності вимагають від студентів не тільки навичок володіння усною іншомовною мовою, але рівною мірою й компетентних навичок володіння письмовою мовою.

Робота над лексикою в сучасних умовах розглядається в світлі завдань розвитку мовних умінь, і питанням навчання лексики приділяється велика увага. При цьому слід мати на увазі, що володіння будь-якою мовою здійснюється на двох основних рівнях: на рівні продукування і на рівні розуміння. В процесі оволодіння іноземною мовою різниця між умінням в галузі розуміння і в галузі мовлення поступово зростає, взаємовідносини між активним і пасивним словником набувають зовсім іншого характеру.

Зв’язок між активною і пасивною частиною словника полягає в тому, що активний словник являє собою ядро лексичного запасу студентів. Цей звязок слід розуміти так, що весь словник слід засвоїти рецептивно, а його ядро, активну лексику, також продуктивно. Такий диференційований підхід до відбору лексики, що витікає з наявності і особливостей активного і пасивного словника, відповідає реальним умовам навчання іноземної мови.

Для того, щоб досить вільно читати науково-технічну літературу і розуміти усні повідомлення, а також вміти порозумітись з спеціалістами, в першу чергу потрібна кількісна і якісна конкретизація бажаних результатів навчання, тобто встановлення конкретних критеріїв володіння мовою на фонетичному, лексичному, граматичному рівнях. З цією метою в свою чергу необхідно відібрати: а) фонетичний, б) лексичний-загальномовний, загальнонауковий і термінологічний, в) морфолого-синтаксичний мінімум у відповідності з рецептивною і продуктивною сторонами поставленої мети навчання.

Однією з основних проблем у проведенні відбору лексичного мінімуму є встановлення принципів та критеріїв відбору. При цьому слід мати на увазі, що принципи відбору – це ті керівні основи, на яких створюється система критеріїв відбору. Таким чином поняття „принцип відбору” ширше за поняття „критерій відбору”.

В практиці застосовуються такі основні принципи: семантичний, принцип поєднання і стилістичної необмеженості, словотворчої цінності та частотності. Виділення з загального відібраного мінімуму активної лексики проводиться на основі тематики для усної мови. Застосовують також ще два спеціальні принципи відбору: принцип виключення синонімів та принцип опису понять.

Для відбору пасивного словника-мінімума також є критерії, наприклад, виключення деяких типів інтернаціональних слів і виключення слів за словотворчими ознаками. Завдяки цім принципам утворюється потенціальний словниковий запас, необхідний для читання і розуміння мови на слух. Для утворення такого запасу потрібний також відбір словотворчих моделей даної мови.

Для відбору фразеології використовуються такі принципи: сполучність, зразковість, стилістична необмеженість, відповідність встановленій тематиці та частотність. Спеціальними принципами для пасивного мінімуму є виключення фразеологичних одиниць, що дослівно збігаються з відповідними одиницями рідної мови, а для активного виключення синонімів.

Серед усієї різноманітності мовного матеріалу, що підлягає засвоєнню студентами немовного вузу, лексика посідає особливе місце, тому що нагромадження словникового запасу й вміння його використовувати є передумовою оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності. Тому в процесі викладання іноземної мови в немовному вузі велика увага приділяється вивченню професійно-орієнтованої лексики.

Навчання фахової лексики сткдентів немовних спеціальностей виступає необхідним складником у досягненні головної мети навчання студентів іноземної мови як засобу спілкування у професійній діяльності.До вимог відбору вправ для навчання студентів фахової лексики відносяться: відповідність вправ цілям і зівданням поетапного формування і вдосконалення лексичних навичок; діференціація вправ з урахуванням лінгвістичних особливостей лексики, що підлягає засвоєнню, і типологичних груп, до яких вона відноситься.

Як відомо, навички, в т.ч. лексичні, формуються поетапно. 1 етап – етап семантизації і первинного закріплення лексики, 2 етап – формування лексичної навички, 3 етап – удосконалення лексичної навички, автоматизація лексичних операцій, розвиток вторинних умінь вживання лексичної одиниці.

У вправах, які відповідають певному етапу навчання іншомовної лексики, крім зазначених, реалізуються таки вимоги до вправ як комунікативність, вмотивованість мовленнєвих дій студентів, створення навчально-комунікативних ситуацій трьох рівнів керованості мовленнєвими діями студентів, новизна, культурологична спрямованість, професійна спрямованість, забезпечення студентів у процесі виконання вправ необхідними вербальними та невербальними опорами. Відомо, що спілкування перетворюється у творчий, особисто-мотивований процес у тому випадку, коли студент не просто імітує діяльність в ході оволодіння мовою, оперуючи певною сумою навичок, але здійснює мотивовані мовні вчинки. Рольова гра являє собою один із найбільш ефективних засобів створення мотиву спілкування іноземною мовою.

Курс „Ділова іноземна мова” цілком може допомогти підготувати студентів до професійної та ділової сфери іншомовного спілкування, у тому числі й письмового. У зміст курсу може входити: навчання написанню особистого та ділового листів; оформлення документації при улаштуванні на роботу (заповнення анкети, написання резюме); оформлення паперів і документів для участі в міжнародних бізнес- та наукових проектах; написання заявки на участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах; реклами, оголошення; навчання формам компьютерного спілкування, що вимагає в першу чергу, уміння письмової комунікації (написання e-mail, участь у дистанційних пректах); навчання побутовим ситуаціям з використанням письмової мови (оформлення бланка реєстрації для поселення у готелі, письмове замовлення в ресторані, на вокзалі, заповнення страхового поліса та ін.).

Професійно-орієнтоване навчання іноземної мови передбачає роботу з лексичним матеріалом з урахуванням майбутьньої спеціальності, читання та аналіз текстів, виконання певних лексичних вправ, орієнтованих на розвиток навичок розмовного мовлення, уміння вживати вивчену лексику в нових діалогичних та монологичних ситуаціях. Необхідно забезпечити творчий характер завдань до професійно-орієнтованих текстів.

Під час навчання спеціалізованої лексики виникає необхідність формування навичок говоріння з використанням термінологичних одиниць як основи професійної мови. Звідси, важливим є рішення питання про методичну практику навчання, яка є найбільш ефективною. Слід чітко визначити систему відбору таких одиниць, в основі яких лежить принцип частотності. Навчання майбутніх спеціалістів сдід починати з термінів, які найбільш часто вживаються в професійно-спрямованих текстах.

Перспективним методичним прийомом навчання професійної лексики є практика словотвору. Знаючи найбільш уживані суфікси і префікси можна утворювати різні частини мови, що додають нове значення до слова, та можна догадатись про значення невідомого слова. Ці ж терміни можуть взаємодіяти один з одним, утворюючи різні словосполучення.

Одним із засобів зняття труднощів при семантизації професійної лексики є використання елементів порівняння лексичних одиниць в іноземній та рідній мовах. Як показує досвід роботи така методика допомагає оволодіти термінами усвідомлено, поглиблює загальнолінгвістичний кругозір студентів. Таким чином, основними напрямами під час навчання професійної лексики є вибір лексики, що найбільш часто використовується, словотвір і зіставлення. Ці прийоми дають можливість з’ясувати семантику слова і розширити вокабуляр професійної лексики.

Кожна серія завдань допомагає студентам активізувати та накопичувати певний лексичний фонд, сприяє розвитку професійної компетенції, а також пошуково-творчого потенціалу майбутніх фахівців.