Морфемна і слововірна структура слова (стр. 2 из 6)

3. Афікси виступають завжди «прив'язаними», «прикріпленими» до кореня (не можуть утворювати слів без допомоги інших морфем, зокрема кореня), корені є можуть самостійно створювати слова (В.Горбачук).

4.Усі ці шматочки – суфікси, префікси – дуже осмислені і працюючі члени того колективу, що називається слово (М.Панов).

◊ Вставте, де потрібно, пропущені букви, виділіть основи, корінь і афікси

Пророста…ня, пол…захисний, в…с…лишся, низ…ко, сміючис…, привіл…я, в…рховіття, ро…ходжуся, сучасніст…, н…далеко, захопл…ний, н…стримно, бе…турботний, харків…янин.

◊ Згрупуйте наведені слова так, щоб у кожній групі були слова одного кореня

Водянка, проводити, водити, завод, вода, заводити, провідник, водойма, поводитися, заводчик, водник, заводський, приводити, водний, водій, водянистий, проводир, безводний, заводний, водяний, безводдя, переводити, обезводнити, обводити, обводнювати, обводнення.

За значенням морфеми поділяються на кореневі і афіксальні.

Носієм предметного значення є корінь. Це головна морфема у слові, що виражає його загальне лексичне значення і є спільною частиною споріднених слів: (сад- садок – садівник; читати, читаний, читач, читанка, перечитувати). Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється (воля - вільний, ход - вихід).

Цікаво знати

Новою для української мови морфемою можна вважати корінь –нет слова Інтернет. Його сполучення з прозорим на українському мовному ґрунті префіксом інтер-, а також запозичення Євронет походять від англійського слова net “сітка, мережа”. Слова Рунет, Укрнет – теж новотвори у значенні «міжмережева взаємодія».

◊ Які морфеми належать до афіксів? Яке призначення афіксів у словотворчому процесі нашої мови

Афікс (від лат. affixus – прикріплений) – це мофема, яка приєднана до кореня або іншої морфеми і виражає граматичне або словотвірне значення, тобто конкретизує або видозмінює основне лексичне значення, виражене коренем.

Афіксами є всі морфеми, крім кореневої: префікси, суфікси, інтерфікси, постфікси, закінчення (флексії). Є дві групи афіксів: словотворчі і формотворчі.

◊ Прокоментуйте таблицю

Таблиця Афікси в українській мові

Префікс	Суфікс	Закінчення	Постфікс	Інтерфікс
(від лат. prae - попереду і fixus - прикріплений) - це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм: перед-день, (по-написувати.Термін „префікс” у латинському написанні вперше в українському мовознавстві вико-ристав О.М. Ого-новський у 1889 році.	(від лат. sufficus - прикріплений) - частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм: мудрий + -ість- мудрість; гора + -ськ- гірський.Термін „суфікс” вперше вжитий в українському мово-знавстві П. Ф. Залозним у 1906 році.	це змінна частина слова, яка стоїть найчастіше в кінці слова, змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: далек(ий), коханн(я). Може бути нульовим, тобто не виражене звуком. Термін “флексія” належить Ф.Фон Шлегелю, а термін “закінчення” Я. Голо-ацькому.	(від лат. post- після і fixus- прикріплений) – це морфема, що стоїть після флексії або суфікса і служить для утворення нових слів і форм слів.	(від лат. inter – між і fixus – прикріплений) – це морфема, що служать для зв’язку структурних частин слова: паровоз, сталевар.
словотворчі префікси утворюють нові слова: давній - прадавній; формотворчі – форми слів: робити- доробити (доконаний вид дієслова.	словотворчі суфікси утворюють нові слова: співак, лі-совий, доброта; формотворчі – форми слів: біліший, сиділа.	словотворчі постфікси: хто – небудь, з’їхатися, хтось; формотворчі постфікси: митися, біжи-но.

◊ Поділіть слова на морфеми. Визначте словотворчі та формотворчі афікси.

Гарний, гарненький, гіркий, гіркуватий, крутий, найкрутіший, літати, літаючий, лякати, ляканий, молоти, нагодувати, нагодований, напівзабутий, прийти, прилетіти, прилетів, прилетіла, прилетівши, сідаючи, гаряче, гарячий.

◊ Розподіліть подані префікси на групи за ознакою приналежності до певної частини мови — іменника, прикметника, дієслова

ви-, від-, пре-, су-, без-, до-, під-, над-, роз-, при-, спів-, за-, пра-, па-.

◊ Які частини мови мають такі суфікси

а) -иць-, -ин-, -ець-, -аль-, -ар-, -яр-, -ств-, -ист-, -ант-;

б) -яст-, -ськ-, -юч-, -ат-, -н-, -ивн-, -к-, -ащ-;

в) -ува-, -и-, -а-, -і-, -ну-, -юва-, -ва-.

◊ Установіть, до яких з наведених дієслів можна додати постфікс -ся, а до яких — ні

Ображати, бити, думати, відати, кусати, звати, лаяти, перечитати, шуміти, мовчати, погоджувати, уподібнювати, біліти, заразити, організувати, принести, виїхати, мислити, терпіти, зазивати.

◊ Ви – у ролі вчителя. Дайте відповідь учневі на таке запитання

У нашій мові величезна кількість найрізноманітніших словотворчих афіксів. Мовознавці доводять, що іменникові властиво мати більше сімдесяти суфіксів, дієслову — понад сорок префіксів і т.д. А які чачстини мови мають порівняно незначну кількість афіксів? Чим це пояснюється і як це мовжна перевірити?

◊ Викладач побудував свою лекцію у вигляді «запитань» і «відповідей». Познайомтеся з уривком лекції. Що нового ви для себе дізналися

Опрацюйте журнальну статтю (Кващук А. Будова слова в українській мові(у запитаннях та відповідях) // Українська мова і література в школі. – 2004. - №4. – С.65-68) і за її зразком сформулюйте п’ять запитань до теми „Морфемний аналіз слів”.

Запитання: Словотворчих афіксів незрівнянно більше, ніж формотворчих. Чому так?

Відповідь: Тому що, наприклад, за допомогою лише одного суфікса -к- можна утворити велику кількість іменників типу «жатка», «книжка», «хатка», «ручка» і т.д. За допомогою формотворчого суфікса -л- твориться форма минулого часу всіх дієслів: біг-л-а, чита-л-и, вчи-л-и і под.; формотворчі суфікси -ш- та -іш- творяться форми вищого ступеня всіх якісних прикментиків: більший, біліший і под.

Розгляньте дієслова з префіксом про- і доведіть, що за допомогою цього префікса утворилися слова з іншим значенням. Отже, цей префікс словотворчий. Прослухати (слухати), просидіти (сидіти), прописати (писати), пронести (нести).

◊ Установіть, у якій групі слів, наведених нижче, префікси словотворчі, а в якій — формотворчі

а) розі-грати, пере-міряти, під-робити, па-молодь, пра-дід, до-нині;

б) з-робити, на-писати, най-більший.

◊ У словах встановіть словотворчі суфікси, охарактеризуйте їх щодо продуктивності

Бібліотекар, пекар, водій, палій, звіріти, біліти, правдивий, баяніст, учитель, гордість, веселіший, тракторист, прочитав, студентка.

Словотворче значення мають і афіксоїди.

Афіксоїд – це компонент складного або складноскороченого слова, що повторюється з одним і тим же значенням у ряді слів і за своєю здатністю утворювати нові слова нагадує суфікс або префікс. Тому афіксоїди поділяються на префіксоїди (автопарк, автограф, маловідомий, малодоступний; піваркуш, півгодини) та суфіксоїди (біолог, текстолог; лісовод, діловод).

◊ Укладіть таблицю найтиповіших афіксальних морфем (префіксальних і суфіксальних) іменника, прикметника і дієслова (за вибором). Навести приклади слів з даними морфемами

◊ Охарактеризуйте значення афіксів у словах

міжобласний, антивоєнний, аморальний, ультрамодний, українець, українець, поляк, зав’язати, розв’язати, приїхати, від’їхати, верховинець, комсомолець.

Омонімічними є ті морфеми, які тотожні за звучанням, але мають різне (не пов’язане між собою) значення: корінь вод-а і вод-ити, суфкси болот-ист-ий і гітар-ист, префікси: При-карпаття і при-їхати, флексії: меж-а і брат-а, флексія і суфікс: добр-е серце і вчинив добр-е.

За ступенем подібності семантики афікси бувають синонімічні і антонімічні. Перші — це ті, що мають різний звуковий склад, але збігаються за значенням: -ець і –анин: тернопілець і тернополянин (особа за місцем проживання), а-логічний і не-логічний (заперечення).

До антономічних належать морфеми, протилежні за значенням: Закарпаття і Прикарпаття, присутній і відсутній.

◊ Поміркуйте, спільні чи відмінні між собою слова комфортний і комфортабельний. Від яких афіксів вони утворені (багатозначних, омонімічних, синонімічних, антонімічних)? Відповідь доповніть поданою нижче інформацією. Виконайте морфемний аналіз підкреслених слів. Випишіть слова, утворені за допомогою суфікса – ість

Напишіть інтерв'ю з лінгвістом, використавши подану словникову статтю з довідника «Культура мови на щодень».

КОМФОРТАБЕЛЬНИЙ — КОМФОРТНИЙ.

Ці слова близькі й за формою, і за значенням, походять від одного слова — комфорт, але утворені за допомогою різних суфіксів (такі слова називають граматичними, або морфологічними синонімами).

В українську мову слово комфорт, від якого утворено ці прикметники, потрапило за посередництвом російської мови з англійської (англ. confort — підкріплення).

У загальномовному словнику прикметники комфортабельний і комфортний кваліфікуються як слова з фактично однаковим значенням «вигідний, зручний». Незважаючи на близькість цих спільнокореневих синонімів, між ними існують і певні відмінності (адже синоніми не є простими замінниками один одного). Чи не найчіткіше відтінки у значеннях синонімів виявляються в їх сполучуваності. Усталилися, наприклад, словосполучення комфортні умови, комфортний відпочинок, комфортне середовище, комфортний одяг, але комфортабельна квартира, комфортабельний літак (автобус), комфортабельні меблі.

Отже, прикметник комфортабельний — це переважно зовнішній комфорт, побутові зручності (від нього утворено й іменник комфортабельність на позначення якості): Стоїть новий господар на порозі комфортабельногодому (О. Ільченко).