Смекни!
smekni.com

Морфемна і слововірна структура слова (стр. 4 из 6)

Якщо словотвірний тип являє собою замкнений ряд, не поповнюється новоутвореннями, то він став непродуктивним: царівна, бондарівна (назви осіб жіночої статі за родом занять батька);

◊ Іменники словотвірного типу із суфіксом –ик, об'єднуючись значенням оцінки, розрізняються семантичними відтінками: об'єктивної зменшеності (дзьобик), пестливості (борщик), зменшено-пестливості (косарик), зменшено-зневажливості (куркулик)

Побудуйте гумористичне оповідання з поданими словами

волики, коник, городик, горобчик, вузлик, ківшик, кораблик, букетик, киселик, віршик, возик, жартик, інтелігентик, кубик

Рефлексія і самоперевірка

Що єднає і що розмежовує морфеміку і словотвір?

Охарактеризуйте головні ознаки морфеми.

Назвіть спільні і відмінні ознаки флексій, суфіксів та префіксів.

Що означає термін «флексія»? Яке місце у слові вона займає? У чому основне призначення флексії як морфеми? Яким частинам мови властиво мати флексії? Яка з повнозначних частин мови не має флексій?

У чому відмінності між граматичною основою і словотвірною? У поданих словах виділіть ці основи: далеко, вести, найтонший, узлісся, відвар, дошкільний.

Тема для розмови. «Душею» мови є не лише лексика, хоча в ній зафіксована мовна картина світу, а перш за все граматика. Так стверджують мовознавці. Про що йдеться? Що означає мовна мода, мовний смак? А як словотворчі засоби впливають на мовну моду? Обговоріть ці питання в класі.

Завдання додому

За поданим епіграфом напишіть твір-міркування, використовуючи інформацію про вчених Івана Ковалика, Катерини Городенської, Ніни Клименко (на вибір), Льва Полюгу які досліджують проблеми словотвору. У тексті використайте слова різних повнозначних частин мови, в яких наявні як похідні, так і непохідні основи. У похідних словах виділіть граматичну і твірну основи.


68. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих форм. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, їх правильна вимова. Усунення помилок, пов'язаних із порушенням норм українського словотвору

Українці для виявлення емоцій, почуттів (чи закипить у серці гнів, чи охопить журба, чи ніжність розм'якшить серце) мають мову, що злеліяна не на прісному ґрунті граматики, а на полі битви у всьому розпалі, на вільних козацьких бенкетах і у свавільному побуті гайдамаки, мову, що злеліяна сумливими промовами до вітчизни бездомного блукальця на чужині, піснями любові...

Амвросій Метлинський.

Комунікативна розминка. Ще з дитинства вам відома казка про Телесика. Пригадуєте, в ній розповідається про народження хлопчика з деревинки. Багато є причин на те, чому люди поклонялися деревам. І однією з таких причин, за уявленнями наших предків, були родючі властивості дерев. Міфи, казки про походження людей з дерев відомі у світі. Пригадайте, які з казок ви читали?

А в українському фольклорі поряд з легендами про Адама, випліпленого з глини, знаходимо і перекази про першу людину з дерева. Таке ж походження мав Івасик з казки про Телесика.

Яку пісеньку співала мама (баба), пригадуєте? «Люлi, люлi, Телесику, заварили кулешику, з ручками, з нiжками, будемо тебе годувати». Зверніть увагу на підкреслені слова. Що вони, на вашу думку, означають? Про який кулешик ідеться, чому з ручками, з ніжками? Можливо, це згадується про бабину кашу? Як ці рядки співвідносяться з рядками іншої колискової пісні:

Щоб зростало маленятко,

Наше любе пташенятко,

Наша квітонька маленька,

Наша зіронька ясненька.

Колисочка хить-хить,

Панасик спить-спить,

Колисочка хитнулася,

Панасику чихнулося.

Здоров’ячко у сердечко,

Рісточки – у кісточки,

А в ніженьки – подушка,

А в роточок – говорушка.

Поміркуйте про це в класі

У жодній мові немає такої великої кількості емоційно-забарвлених дериватів, як в українській: матінка, матіночка, матусенька, дідуньо, дідусь, бабуньцьо, бабусенько, стежечка, худібка, садочок, віночок, писаночка, гарненько, перстенець, ягідочка, волики, коники, городчик, гостоньки, перепеличка, воріженьки). У цих словах знайшли відображення і ставлення до людини, і обожнювання природи. Риса, властива українській мові, - це поєднання зменшено-пестливих суфіксів з дієслівними основами: спатоньки, їстоньки та ін.

◊ В яких стилях зустрічаються такі слова? Які національні особливості поданих слів? Чи притаманні вони науковому, публіцистичному, офіційно діловому стилям? На підтвердження наведіть уривки з текстів

Виконайте морфемний і словотворчий аналізи підкреслених слів.

мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь-набрід, кабан-іклан;

деревинка, колисочка, синок, золотий човник, срібне веселечко, двійнятка, матінка, бережок, рибка, голосок, гусятко, гусочка, крильце, сорочечка, казочка, в'язочка;

горобчик, чижик, овечки, щука-риба, перепілонька, райські пташки, волики, ластівочка;

огірочки, барвінець, пшеничка, васильчик, рутонька.

В українській мові широко використовуються суфікси емоційної оцінки -ок- (дуб-ок), -ищ- (руч-ищ-е), -ечок- (верш-ечок), -еньк- (дрібн-еньк-ий), -ус-(мат-ус-я), -ичк- (сестр-ичк-а) та ін. У певному контексті пестливі суфікси можуть надавати словоформі відтінків здрібнілості, іронічного звучання, актуалізують семантичний відтінок зневаги або сарказму, інтимізують виклад. Згрубіло-збільшувальні суфікси вживаються переважно для підкреслення сили, міцності, великого розміру чи фамільярної прихильності.

Наукова й офіційно-ділова мова, як правило, уникає вживання слів із зменшувальними суфіксами, бо вони вносять небажаний у даному разі відтінок пестливості. До того ж такі слова, потрапляючи в текст наукового стилю, позбавляються будь-яких емоційно-експресивних відтінків.

◊ Якого відтінку надають словам суфікси, уживані в поданих реченнях? Знайдіть слова, що вжиті в переносному значенні, назвіть вид перенесення

1. Ходи, ляшеньку, добре тебе почастую, - мовив Гаркуша, добуваючи шаблю з піхов (О. Стороженко). 2.Не буде нам з того добра через сусідоньки (з народної пісні). 3.Та де там воно рано? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком... (І.Карпенко-Карий). 4.А я за упокой гумористичної душеньки отакенну свічечку поставлю (О.Ковінька). 5. Отаку невісточку придбай! Сидить собі, як панночка, замислилась, а ти роби та ще й мовчки (І.Карпенко-Карий). 6. Як став місяць серед неба. Ревнула гармата; Прокинулись ляшки-панки -• Нікуди втікати (Т.Шевченко). 7. Якби піти на вовчиська Чи на кабаняку. Щоб набратися самому Страху-переляку (П. Глазовий). 8. Накрутив Данило номер. Взявши трубку в руку, І гукнув: "Здоров, друзяко (П. Глазовий). 9. До нього [Данила] бігла вона [Мирослава], бігли маки на її платтячку, бігли, перетрушуючи ті маки, її ноженята, біг вітрець у її косах, що мали повів степу і смуток матіоли (М.Стельмах). 10. Вони й не догадуються, Хведю, який толковий ти, сміливець і хитрунець! І де тільки навчився? ((М.Стельмах). 11. Гарний у тебе землячок, тільки бог йому смерті не дає, – нарешті заговорив Северин (М.Стельмах). 12. А хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. І зелено, і червони, і голубо, і біло, й синьо, й рожево коло тої хатки (Марко Вовчок). 13. Ой ти дівчинонько, моя вір’яночко, у тебе личенько – рум’яне яблунько. А твої вустонька, а твої губоньки – звелись пелюстоньки з вогнем докупоньки (І.Драч). 14. Що первий голосочок - батенько кличе, А другий голосочок - матінка кличе, А третій голосочок - братичок кличе, Да батенько кличе в терему мести, А матінка кличе кужелю прясти, А братичок кличе коня напувати...(з весільної пісні). 15. Язичок – це конусоподібний виступ м'якого піднебіння; виріст біля основи листка деяких рослин; внутрішні жувальця в комах; рухома пластівка в механізмах (зі словника).

◊ Які з наведених речень є уривками українських народних піснях? Прочитайте уривок з книги Світлани Єрмоленко «Нариси з української словесності». Думку авторки підтвердіть записаними з уст рідних таких пісень

Українська народна пісня – це справжня скарбниця емоційно забарвленої лексики. Здається, жодне слово не входить у пісенний рядок, якщо його значення не відтінюється суфіксом, додатковою лексико-семантичною конотацією, що виникає через незвичну сполучуваність чи зіставлення понять у тексті. Слова, справді, вибираються, тому вони й вибо'рні, як співається в народній пісні.

Багатогранний світ людських почуттів. Конкретні картини буденних занять, емоційні характеристики відображаються в словнику народної пісні.

Іменниковий словотвір у народній пісні найбільш активний і різноманітний порівняно з іншими частинами мови.

◊ Прочитайте вірші. Визначте основну думку авторів. До якої проблеми привертають увагу поетеси? Про що застерігають? Що споріднює гілочку і людину

З'ясуйте стилістичні функції емоційно-забарвлених суфіксів у словах. Прокоментуйте різновиди речень, ужиті в текстах.

Напишіть замітку в газету «Чому гілочці боляче?»

Дочці

Зірвалась гілочка й дереву болить.

Чого б йому боліть? Нехай зсихає...

Зі стовбура ледь ниточка стримить –

Життєві соки гілочці зганяє...

Весна цвіла, співала ніжним цвітом,

А на порозі вже стояло літо.

Ось так за юністю чатує пильно старість...

І в'януть люди швидше, аніж квіти (Н. Фесенко).

Така мала, цікава і зелена,

Так радісно всміхається до мене –

її уперше, юну і свавільну,

Від подруг, мами і коріння вільну,

Запрошено у вогнесяйне місто.

Тут буде бал!

І свічі, і намисто!..

...Ялиночко, ялинко, ялинятко,

Моє зеленороге оленятко,

Куди летиш?

Куди тебе несе?

Це ж просто маска, маскарад – і все!

Бо завтра, і не глянувши у вічі,

Із тебе знімуть новорічні свічі,

Обтрусять діловито мертві голки

І викинуть, покривджену і голу,

Немов на жар утрат і каяття –

На вулицю,

На холод,

На сміття!..

(О.Матушек).

◊ Прокоментуйте вислів мовознавця Василя Сімовича