регистрация / вход

Нестандартні підходи до вивчення української мови і літератури

Нестандартні підходи до вивчення української мови і літератури План Сучасний світ сьогодні – це система зв’язків та суперечностей. Основне завдання школи – дати людині знайти себе в цьому складному світі.

Нестандартні підходи

до вивчення

української мови і літератури


План

1. Сучасний світ сьогодні – це система зв’язків та суперечностей.

2. Основне завдання школи – дати людині знайти себе в цьому складному світі.

3. Навчання в школі – один із основних періодів соціального становлення особливості.

4. Нестандартні підходи до вивчення української мови і літератури.

5. Від учителя залежить, яким буде його урок.


Сучасний світ сьогодні – це чи не найскладніше екологічна, економіко-технологічна, історико-соціальна полі культурна система взаємозв’язків та суперечностей.

Сучасний світ – це оточення, соціальне середовище, в якому живе людина і яке безпосередньо впливає на формування особистості, звужуючись та розширяючись постійно від кола людини до школи, від школи до роботи, від міста до країни, часткою якої є її громадянин, а далі – до планетарного осмислення себе в космічному просторі.

Отже, школа як живий організм, постійно міняючись, повинна стати тим творчим середовищем різних рівнів і напрямів, завдання якого – дати людині можливість знайти себе в цьому складному світі.

Розуміння значення освіти, необхідності реформування її системи, вихід на вищу якість та духовність, пошук нових шляхів в освітянському просторі охопило сьогодні не тільки Україну, а всю Європу.

Навчання в школі – один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання – найголовнішого сподівання дитини.

“Прагнення до знань, - відзначав В.Сухомлинський, - живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці”.

Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений В.Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Тому, щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак” успіху, навчити дітей працювати, думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця. “Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.

Не секрет, недостатня матеріальна база шкіл утруднює роботу вчителів. Мало хто з педагогів може похвалитися використанням комп’ютерної техніки. Але вчитель завжди у пошуку нових форм і методів викладання свого предмета. Цьому сприяють нестандартні підходи у викладанні.

Нестандартні підходи у викладанні української мови і літератури здійснюються через проведення так званих нестандартних уроків (структура уроків нетрадиційна), організацію нестандартних завдань чи запитань, нетрадиційних форм повторення, закріплення чи перевірки виучуваного матеріалу.

У педагогічній практиці частіше проводяться такі нестандартні уроки – як урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова), урок-подорож , рідше – урок-змагання, урок-консультація, урок-діалог, урок-аукціон, урок-“суд”, бінарні чи комп’ютерні уроки, уроки пошуку істини, уроки “без дзвінка”, уроки-концерти та інші.

При виборі типу уроку важливо враховувати вікові особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на даному уроці.

Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні виучуваного матеріалу, при актуалізації знань та вмінь учнів, при закріпленні тощо.

Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвиткові логічного мислення, бажання пізнати явища чи проблему не однобоко, а багатогранно.

На відміну від звичайного уроку, мета якого оволодіння знаннями, уміннями та навичками, нетрадиційні заняття спрямовані на повніше врахування вікових особливостей, інтересів, нахилів, здібностей кожного учня.

Адже основним завданням для кожного вчителя є підключити учня до активної та самостійної діяльності, поставити його в позицію суб’єкта цієї діяльності. Практична самостійна діяльність – це найважливіша умова формування працьовитості та відповідальності. Ось чому таким важливим фактором є взаємодія вчителя та учня на уроці. Зацікавленість, викликана вчителем на уроці, як тимчасовий психологічний стан, за певних умов може перерости в стійкий інтерес до знань чи предмета.

Тому використання й проведення різних нестандартних уроків є найефективнішим засобом, для організації колективної пізнавальної діяльності в дослідній роботі школярів, що сприяє досягненню високих результатів у роботі. Емоційному настрою учнів на таких уроках сприяють стимулюючі репліки вчителя: “Правильно, молодці”, “Оцінимо відповідь разом”, “Давайте поміркуємо”. Такі звернення налаштовують на атмосферу співпраці: учень виступає дослідником, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи вчителя як консультанта. Розглянемо приклади таких уроків.

Мої учні люблять уроки, проведені у вигляді гри “Поле чудес ”. Це переважно уроки-заліки. Які ж правила гри?

Барабан, що обертається в горизонтальній площині, має 10 радіальних секторів. Крім того, кожен сектор має 3 різноколірних поля. Отже, барабан розрахований на 30 різних картинок-завдань і для 30-и учнів. Він розміщений в центрі класу. Поруч стенд з конвертами-завданнями. В кожному конверті по 3-5 ідентичних завдань (на випадок повторного попадання у сектор гравцем).

Поля на секторах вказують на різні ступені складності завдання, що відповідають балам:

Червоний – високий рівень;

Синій – достатній рівень;

Жовтий – середній рівень;

Зелений – початковий рівень.

Складність завдання вибирає сам учень. При правильній відповіді отримує лише ті бали, які вибере самий. Наприклад. Балабан зупинився на секторі 6. На полі сектора 4 завдання різної складності. Учень упевнений у достатній підготовці і вибирає червону картку 6/1. Перша цифра – номер сектора, друга – номер поля. Якщо при відповіді не допущено жодної неточності, то учень одержує 12 балів. Якщо ж учень відповів, наприклад, на 9 балів, то оцінка не ставиться. Учень вибуває з гри, або гру починає знову, але на ступінь нижче.

Так, після вивчення теми “Фонетика” у 5 класі я провела гру “Поле чудес”. Картки-завдання для червоного поля були найважчої трудності. Наприклад,

Завдання 1-10

1. Дати визначення звука. Чи є повна відповідальність між звуковим складом слів і позначенням їх на письмі? Навести приклади.

2. Виконати звуковий запис слів: ходжу, одживає, портьєра, щука.

3. Поділити на склади і позначити можливі переноси слів: ім'я, багатоскладовий, жар, підземлювати, український.

4. Зробити фонетичний розбір слів: дзиґа, сім'я.

Завдання на картках для синього поля трохи легшої трудності:

Наприклад:

Завдання 1-2

1. Скільки звуків в українській мові? Назвати дзвінкі приголосні.

2. Виконати звуковий запис слів: щирий, пеньок, дзвінок.

3. Поділити на склади і позначити можливі переноси слів: вивчайте, малинова, блакить.

4. Зробити письмовий фонетичний розмір слів: товариський, радощі.

Ще легші завдання для жовтого поля. Наприклад:

Завдання 1-3.

1. Які звуки називаються голосними? Назвати їх.

2. Виконати звуковий запис слів: поголів’я, лампочка, дивитися.

3. Поділити на склади і позначити можливі переноси слів: тінь, історія, розв’язка.

4. Зробити письмовий фонетичний розбір слова - пам'ять .

Картки-завдання для зеленого поля ще легші і простіші за трудністю.

У такій грі учень може брати участь лише тричі. Для оперативного висвітлення роботи на уроці, на класній дошці або на папері розграфлене табло з прізвищами учнів, навпроти яких по мірі можливості виконання завдання, прикріплюються кружечки (червоні, сині, зелені та жовті), що відповідають мірі складності. Якщо ж учень на кінець заняття не справився із завданням, навпроти його прізвища прикріплюють білий кружечок, а в класний журнал ставиться відповідно один чи два бали і надається можливість перездати матеріал протягом тижня.

Люблять учні грати гру “Щасливий випадок ”. Ця гра складається з п’яти геймів. Участь в ній беруть 2 команди (за результатами жеребкування). На питання другого і третього геймів, якщо не буде знайдено відповіді командами, можуть відповідати учні класу. Після кожного гейму оголошуються результати. Вчитель бере собі учнів-помічників (підраховувати бали, вести відлік часу). Такий нетрадиційний урок я провела з української літератури у 7 класі, маючи за мету повторити основні відомості з біографії письменників, відновити в пам’яті учнів вивчений матеріал з літератури 20 століття. Наведу зразки завдань п’яти геймів:

І гейм “Далі, далі...”

За одну хвилину ви повинні назвати:

1. Справжнє прізвище письменника Нечуя-Левицького (Левицький).

2. Село, в якому народився І.Я.Франко (Нагуєвичі).

3. Професія батька Б.Лепкого (сільський священник).

4. Співець донецького краю (Сосюра).

5. Автор дилогії про Михайлика (Стельмах).

6. Ім'я дружини Миколи Джері... (Нимидора).

ІІ гейм “Заморочки з бочки”

Члени команди по черзі дістають з бочки жетони з номером питання.

1. Одна з народних легенд розповідає, що якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Яким дарунком наділив Бог українців?

2. Обидва вони народилися в Західній Україні. Другий народився, коли першому було вже 16 років. Перший помер, коли другому було вже 44 роки. Перший захистив у Відні докторську дисертацію, а другий у Відні здобув освіту.

Про яких двох відомих українських письменників йде мова?

( І.Франко (1856-1916) та Б.Лепкий /1872-1941/ )

ІІІ гейм “Хто швидше?”

Виходять капітани. Помічник на 30 секунд вивішує плакат з ребусом. Капітани відповідають, що зашифровано.

І V гейм “Ти мені, я – тобі”

Команди пропонують суперникам (по черзі) питання, підготовлені заздалегідь. На обдумування відводиться по 20 секунд.

V гейм “Гонка за лідером”

Дуже швидко почергово запитую кожну команду. Час гейму 2 хвилини.

Питання:

1. Усний, невеликий, переважно віршований розповідний алегоричний твір з повчальним змістом (байка).

2. Змалювання картин природи у творі (пейзаж).

3. Розмова двох чи кількох осіб у творі (діалог).

4. Те, про що розповідається у творі... (тема) і інші питання.

Вкінці нагороджую команду переможців медаллю “Призер “Щасливого випадку” та учнів класу, які знайшли замість команди правильну відповідь, медаллю “Знавець літератури”. Учасникам гри виставляю відповідні бали.

Урок-аукціон проводжу переважно на повторення й закріплення матеріалу. Головна умова такого уроку – наявність картин чи ілюстрацій, слайдів, репродукцій картин. Підготовка до такого заняття у нас починається за 2 тижні, призначаю купців (2-4 учнів), які готують завдання, банкіра, що відповідає за оформлення аудиторії – класу. Учні групами утворюють аукціонні товариства, на чолі яких стоять президенти, які організовують повторення матеріалу, готують девізи, емблему. Кожен “купець” продумує запитання під моїм керівництвом. Оцінюють відповіді самі “купці”. На початку такого уроку оголошую відкриття аукціону, представляю “купців”, “банкірів”, “президентів”. Потім акціонерні товариства ознайомлюють усіх із девізом і своїми емблемами. Цей конкурс оцінюють “купці”. “Банкір” визначає середній бал кожного акціонерного товариства, записує в таблицю результати. Потім надаю слово “купцям” для представлення завдань (ілюстрацій, творів...). Необхідними атрибутами такого уроку є гонг, дерев’яний молоток, секундомір. Вкінці оголошую, що всі “товари” (завдання виконі) продані, “банкір” підбиває підсумки. Найвищі бали виставляю “банкірові”, “купцям” за активну участь у підготовці та проведенні аукціону, членам акціонерного товариства, які набрали найбільшу кількість балів, відповідні бали дальше виставляю за друге, третє і четверте місця.

Серед нетрадиційних уроків особливо люблять мої учні урок-суд , коли основна частина уроку проходить у вигляді судового процесу, на якому присутні суддя (вчитель), прокурор (один з учнів), адвокати (всі інші учні).

Прокурор висуває звинувачення проти Невідомого. Адвокати ведуть захист, наводять свої аргументи. Суддя (вчитель) уточнює відповіді й виносить остаточне рішення. Друга частина уроку – конкурси. Так, вивчивши “Прислівник як частину мови” проводжу для закріплення матеріалу урок-суд.

Після вступного свого слова про прислівник як цікаву і одночасно складну частину мови іде

звинувачення і захист

Прокурор . Звинувачення перше.

Невідомий у реченнях, які були йому дані, визначив. що слова “найкраще ” і “ранком ” є прислівниками. Але ж слово “найкраще ” є прикметником, а слово “ранком ” – іменник у орудному відмінку. Це помилка.

Суддя . Якщо в адвокатів немає заперечень, то суд може визнати особу винною згідно із законами про частину мови.

Адвокати . Ці слова можуть бути і прислівниками. Треба подивитися, в якому контексті вони вжиті. У мові є явища переходу слів з різних частин мови у прислівник.

Суддя . Введіть ці слова у речення і доведіть це (виконується завдання). А які ж речення були в Невідомого?

Прокурор (диктує, учні записують).

1) Друзі вирушили ранком у далеко дорогу.

2) Ми написали оповідання найкраще .

Суддя . Доведіть, що ці слова у наведених реченнях дійсно прислівники.

(Адвокати доводять, визначаючи лексичне значення, граматичні ознаки і синтаксичну роль слів у реченнях).

Суддя . Отже, перше звинувачення є безпідставним.

Потім прокурор висуває ще 4-5 звинувачень, але адвокати доводять, що звинувачення неправильне, а суддя виносить рішення визнати всі звинувачення проти Невідомого безпідставними.

Наступна частина уроку – конкурсна.

Проводжу інтегровані уроки , на яких той чи інший матеріал подаю блоками, а інші уроки уже поглиблюють знання учнів, здобуті на інтегрованому занятті.

Метою міжпредметних уроків (інколи їх теж називають інтегрованими) є поєднання знань із кількох предметів. Такі уроки проводжу з учителями історії, музики. (Тема “Українські народні пісні і думи”).

Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби і форми навчання.


Використана література

1. Журнал “Вертикаль”. - №2 (9). – 2000 рік.

2. Журнал “Рідна школа”. - №1. – 1999 рік.

3. Газета “Завуч”. - №10 (88), квітень 2001 р.

4. Газета “Все для вчителя”. - №3. – 2000 р.

5. Газета “Все для вчителя”. - №29. – 2001 р.

6. Журнал “Диво слово”. - №2. – 2001 р.

7. Журнал “Рідна школа”. - №12. – 1999 р.

8. Газета “Все для вчителя”. - №5. – 2001 р.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему