Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития (стр. 6 из 20)

Риси, загальні для карток зазначеної категорії:

- доступ до мереж банківських автоматів і торговельних терміналів як усередині країни, так і за її межами;

- можливість роботи в режимі on-line/off-line;

- можливість здійснювати розрахунки за допомогою як електронних, так і паперових грошей;

- ідентифікація власника по Пін-коду або по підпису;

- одержання емітентом комісії за міжнародний обмін для відшкодування витрат за рахунок еквайєра.

Таким чином, картки зазначених видів забезпечує власнику швидкий доступ до кошт, що зберігається на рахунку, надійну систему розрахунків, можливість користування банківським кредитом і ряд додаткових послуг.

Найбільше коло додаткових послуг дає картка Visa-Gold («золота» картка «Візи», називана також Premier Card). Ця картка розрахована на осіб з високим доходом, що мають високий кредитний рейтинг і найменший ризик, що представляє для банку.

Нижче приведені деякі з пільг, якими користуються власники картки Visa-Gold:

- страхування на 3 місяці від втрати або розкраданні куплених товарів;

- страхування власника від нещасних випадків при поїздках на 100-250 тисяч доларів;

- 10 процентна знижка при оплаті міжнародних телефонних розмов;

- збільшення терміну гарантії по покупках до 1 року;

- гарантоване надання медичної або юридичної допомоги;

- при авіа перельотах - страховка в розмірі 500 тисяч доларів;

- страховки і знижки при оренді автомобіля;

- касові аванси;

- повернення готівкой до 1% нарахованих зборів.

По картці Visa-Gold власникові відкривається кредитна лінія з мінімальною сумою 5 тисяч доларів.

Повноваження власника картки перевіряється під час авторизації. Авторизація проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачі готівкових коштів. Для цього точка обслуговування робить запитання платіжній системі про підтвердження повноважень пред’явника картки і його фінансових можливостей. У випадку позитивного рішення система дає дозвіл на оплату і сповіщає код авторизації, який потім переноситься на чек (сліп). Авторизація може проводитись як вручну, коли продавець або касир передає запит по телефону оператору (голосова авторизація), так і автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термінал, дані зчитуються з картки, з клавіатури касиром вводиться сума платежу, а власник картки - секретний ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв’язок з базою даних платіжної системи (on-line режим), або здійснюючи додатковий обмін даними з самою карткою (off-line авторизація). У випадку видачі готівкових коштів процедура носить аналогічний характер з тою лише особливістю, що гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм - банкоматом, який і проводить авторизацію.

Сукупність операцій , які супроводжують взаємодію держателя картки з платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки часто називають транзакцією. Таким чином, транзакція включає в себе не тільки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацію, оформлення чека, а і зміни інформації про фінансові ресурси власника картки у базі даних платіжної системи і на картці. В деяких випадках в поняття транзакції включають і відповідні операції по перерахуванню грошових коштів.

Наступним елементом платіжної системи є банк-еквайєр. Початкову обробку запитів на авторизацію проводить еквайєр-центр. На початковому етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль еквайєр-центра інколи виконує Процессінговий центр, однак в більшості випадків в якості таких центрів виступають банки - члени платіжної системи, тому часто кажуть банк - еквайєр. Якщо банк-еквайєр не володіє даними для виконання запиту (власник картки - клієнт іншого банку), то запит переправляється в Процессінговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає відповідь банку-еквайєру, або здійснює його подальшу маршрутизацію.

Процессінговий центр веде базу даних платіжної системи . База даних, як правило, містить відомості про банки - члени платіжної системи і власників карток, що забезпечує виконання запитів на авторизацію. Центр зберігає відомості про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не має власної бази ( див. схему 1.2).

Схема 1.2

Схема функціонування в платіжній системі банка-емітента в off-line режимі.

Точки обслуговування Банку “В”

Банкомат

POS - термінал

Транзакції “А”, “В”...

В іншому випадку Процессінговий центр пересилає отриманий запит в банк-емітент авторизованої картки (див. схему 1.3).

Як ми бачимо, що центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайєру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій - що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і видачі готівки - Процессінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайєрам стоп-листи.

Як видно із вище сказаного, Процессінговий центр є технологічним ядром платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але, наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високі вимоги до розрахункових можливостей процессингового центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а строки виконання розрахунків досить не великі - декілька годин .

Таким чином, підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей процессингового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної інфраструктури, оскільки Процессінговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще більш підвищує вимоги до комунікацій.

Схема 1.3.

Схема функціонування в платіжній системі банка - еквайєра (банк ”А”), що здійснює процессінг для власних карток. Банк “А” здійснює авторизацію транзакцій держателів карток і маршрутизацію “чужих” транзакцій (“В”, “С”,...).