Залізний вік

Початок залізного віку Причини: розвиток сільського господарсва та військової справи привів до зростання попиту на вироби з металу, криза бронзиливарного вироб- ництва; тісні зв'язки з Малою Азією та Східним Сере-дземномор'ям, де вже освоїли виробництво заліза; накопиче-ння досвіду металургами бронзового віку.

Початок залізного віку

Причини: розвиток сільського господарсва та військової справи привів до зростання попиту на вироби з металу, криза бронзиливарного вироб- ництва; тісні зв'язки з Малою Азією та Східним Сере-дземномор'ям, де вже освоїли виробництво заліза; накопиче-ння досвіду металургами бронзового віку.

Початок залізного віку (І тисячоліття до н.е.)

Технологія: використовува-лись поширені повсюдно болотні та озерні руди; руда разом з деревним вугіллям заван-тажували в печі, високу темпе-ратуру підтримували за допо-могою нагнітання в піч непі-дігрітого повітря (сиродутний процес). В результаті отримали тістоподібну залізну масу, з якої кували вироби.

Розвиток продуктив-них сил суспільства, зростання додатково- го продукту спричини-ли появу міцних війсь-ково-політичних об'єд-нань племен та ранніх держав.

Науважливіші держави та культури раннього залізного віку

Таври

Кімерійці

Чорноліська культура

Давній народ, що мешкав у гір-ському Криму. З таврами по- в'язують кизил-кобинську архе-ологічну культуру. Х-Vст. до н.е. Таври займалися гірським скотарством, землеробством, рибальством, уміли виготовля-ти бронзові та залізні вироби. У І половині І тисячоліття до н.е. жили родо-племінним ладом, у ІІ першій половині І тисячоліття до н.е. формуєть- ся родова аристократія, буду-ються фортеці, можливо фор- муються державні утворення. Назва Тавріка зустрічається вперше у Геродота в V ст. до н.е. Він же повідомляє про наявність у таврів вождів. Етні-чне походження нез'ясоване. Існує версія про кавказьке походження таврів. З V ст. до н.е. асимілюються скіфами (“тавроскіфи”), пізніше римля-нами, готами й аланами. Письмові джерела згадують таврів аж до ІV ст.

Панували в українських степах у ІХ-VІІ ст. до н.е. Основна галузь господарства - кочове скотарство. Майстерно оброб - ляли залізо. З кімерійцями співвідносять останній етап бі-лозерської архелогічної куль-тури. Кімерійці були вправни-ми воїнами-кочівниками, здій-снили у VІІ ст. до н.е. ряд по-ходів до Передньої Азії, вою-вали з Асирією, Урарту, Фрігі-єю, Лідією. Вірогідно, що етнічну основу становили іра-номовні племена. На думку одних дослідників, у кімерійців сллалася рання рабовласни-цька держава, інші кажуть лише про військово-політичне об'єднання племен. Це - пер-ший народ на теренах України, справжню назву якого згадують письмові джерела (Гомер в “Одісеї”, Геродот, письмові пам'ятки Передньої Азії).

Існувала в Х-VІІ ст. до н.е. в лісостеповій смузі Правобере-жжя, а також частково в Лівобережжі. Носіїв цієї культури відносять до предків слов'ян. Головна галузь господарства - орне землеробство. Племена чор-ноліської культури займалися також осілим скотарством, ремеслом (бронзоливарне, за-лізоробне, гончарне), боро-нилися від нападів кімерійців, на кордоні, з якими вздовж річки Тясьмин побудували укріплену лінію з 12 городищ (найбільш відоме з них - Чорноліське). Спорудження такої лінії було під силу тільки могутньому політичному об'єднанню племен.