Виховання рідними та близькими любові та поваги до уроків фізичної культури

Родина як головна структура суспільства. Зв’язок школи та сім’ї в фізичному вихованні дітей. Лицарське виховання дітей в українській сім’ї. Здорова дитина – головний обов’язок батьків. Гімнастика вдома. 10 хвилин на здоров’я. Вправи з м’ячем на вулиці.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський державний педагогічний університет

Кафедра фізичного виховання

ВИХОВАННЯ РІДНИМИ ТА БЛИЗЬКИМИ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЛЮБОВІ ТА ПОВАГИ ДО УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

(методична розробка з теорії та методики фізичного виховання початкового навчання)

2008


ПЛАН

Вступ

Розділ І. Виховання рідними та близькими любові та поваги до уроків фізичної культури

1.1. Родина – головна структура суспільства

1.2. Зв’язок школи та сім’ї в фізичному вихованні дітей

1.3. Лицарське виховання дітей в українській сім’ї

Розділ ІІ. Здорова дитина – обов’язок батьків

2.1. Гімнастика вдома

2.2. 10 хвилин на здоров’я

2.3. Вправи з м’ячем на вулиці

Висновок

Література

Додатки


Вступ

Історична доля української нації склалася так, що в період відновлення своєї державності український національний організм вступив ослабленим мужньо, багатовіковою духовною та збройною боротьбою за національне визволення та відновлення своєї державності, довготривалим перебуванням у підневільному стані, коли планово винищували духовну та інтелектуальну еліту, організовували нелюдські експерименти та голодомори.

У всі часи та у всіх народів світу серед важливих факторів формування національної самосвідомості була жива пам’ять про національних героїв, що передавалася з уст в уста, від дідів і батьків до синів та онуків, на основі якої народ витворював для себе національно-ідеальні типи, яких огортали ореолом святості, на вчинках яких вчилися, дії яких наслідували молоді покоління.

Сьогодні понад 65% молодих батьків, нагороджуючи дітей, не мають ані найменшого уявлення про мету, завдання, форми та методи виховання дітей у сім’ї; 20% керуються досвідом народної педагогіки, виховуючи власних дітей так, як їх самих виховували їхні батьки. І лише 15% мають належні психолого-педагогічні знання, ознайомлені з науково-педагогічною літературою, з найпередовішим досвідом виховання дітей у сім’ї та в різних типах шкіл і позашкільних закладів. Ця частина батьків і забезпечує належний розвиток, виховання та підготовку дітей до навчання у школі, дітей, з яких в основному і виростають майбутні “хорошисти” і відмінники навчання. А решта дітей приходять до школи практично не підготовленими до сприйняття складних навчальних програм з переважної більшості предметів, що в кінцевому підсумку породжує серйозні труднощі для вчителів у справі формування всебічно й гармонійно розвиненої, національно свідомої і потенційно актуальної особистості з кожної дитини, що потрапляє до школи.

Діти, які сьогодні вчаться в початкових класах, народилися або прийшли до школи уже після проголошення України незалежною, суверенною державою. Вони живуть і формуються під впливом конституції України, Державної національної програми “Освіта”, нового закону “Про освіту”, в якому зазначено: “Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу.”


Розділ І. Виховання рідними та близькими любові та поваги до уроків фізичної культури

1.1. Родина – головна структура суспільства

Для кожного українця родина – найвища цінність і сенс буття. Саме в родині закладається майбутня особистість і сенс буття. Саме в родині закладається майбутня особистість, громадянин, патріот.

Любов, щирість почуттів, відвертість, людяність, правда, повага до старших завжди були головні у сімейному вихованні. Саме їх ми повинні укорінювання в нашій сучасній школі. Виходячи з полону “старого” і спрямувавши погляд у майбутнє, дійшли висновку, що родина – головна структура суспільства.

1.2. Зв’язок школи та сім’ї в фізичному вихованні дітей

Школа може здійснювати правильне фізичне виховання дітей при наявності тісного контакту в роботі з батьками. Умови життя дитини, харчування, режим, використання різних факторів природи, фізичні ігри та вправи – всі ці засоби фізичного виховання можуть бути використані не тільки школою, але і батьками.

Від активності батьків багато в чому буде залежати фізичний розвиток дітей. Більшість батьків зацікавлені в тому, що їх діти росли здоровими і фізично розвинутими. Більшість добре розуміють, що успіх дітей в навчанні будуть в значній мірі залежати від стану їх здоров’я. Тому в багатьох сім’ях фізичному вихованню дітей приділяється велике значення. Але часто воно проводиться без належної системи, погано зв’язане з роботою школи. Зробити правильне вирішення цієї проблеми - обов’язок учителя.

Батьки повинні врахувати, що навчання потребує від дітей затрат енергії, втомлює ще не зовсім сформований організм. Для відтворення енергії та робочої здатності організму велике значення мають такі засоби, як розумний та правильний режим дня, перебування дітей на свідому повітрі, нормальне харчування, заняття фізкультурою та спортом. А допомагати їм у цьому обов’язково повинні батьки, використовуючи свій багатий життєвий досвід.

1.3. Лицарське виховання дітей в українській сім’ї

Тільки Україна має такий феномен як козацтво, козацьку педагогіку, лицарство. Іноземці в XVII ст. називали весь наш народ лицарськими, або “козацькими”.

Зараз іде відродження козацько-лицарського виховання при якому ми, батьки, повинні відроджувати високий лицарський дух, прагнення до вселюдського ідеалу – єдності думки, слова, дії на добро своєму народові, нації, державі.

Козацько-лицарське виховання в сім’ї – це виховання міцних здоров’ям громадян України, патріотів – оборонців рідного народу, формування у дітей та молоді та героїчних традиціях українського козацтва, високих лицарських якостей, моральних чеснот, духовного багатства, гуманізму, почуття милосердя, поваги до жінки, готовності до подвижницької життя і героїчних діянь в ім’я Матері-України, дітей, роду і народу.

Сучасне українське козацтво – це сотні осередків, куренів, кошів, козачат, юних козаків, джур по всій Україні.

Цілісна особистість сучасного козака-лицаря, формується завдяки багатогранній навчально-виховній роботі і насамперед таким напрямкам діяльності батьків, шкіл та інших навчально-виховних закладів.

1. Виховання здорових, фізично загартованих громадян України, здатних до праці, продовження роду та захисту рідного народу.

Організація на козацько-лицарських традиціях тіловиховання кожної дитини засобами природи – води, сонця, повітря, снігу, системи вправ, видів козацької боротьби. Приклад батьків у поданні допомогти дітям в опрацюванні і реалізації власної системи зміцнення і охорони свого здоров’я, а також пробудженні в них турботи про здоров’я інших людей.

2. Виховання народними засобами глибоких родинних почуттів, любові до Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини. Виховання родинних цінностей і бажання примножити їхню славу Добром, Правдою, Красою. Козацькому роду нема переводу – заповідь кожної української сім’ї.

3. Пробудження інтересу до історії українського козацтва, Запорізької Січі, Гетьманської України як форм національної державності.

Козаченята (дошкільники), козачата (молодші школярі), джури (середній шкільний вік, юнацтво), мають виховуватися на прикладах безстрашності, звитяги та героїзму козаків у битвах із ворогами України на суходолі та на морі.


Розділ ІІ. Здорова дитина – обов’язок батьків

Якщо природа, екологічно чисте середовище є важливою умовою для життя й розвитку людини, то сім’я, родина мають забезпечити способи, форми й методи повноцінного фізичного розвитку дітей, охорону та зміцнення їхнього здоров’я. Педагогічна діяльність має забезпечити зв’язок фізичного виховання з розумовим і трудовим.

З цією метою батьки і школа домагаються:

- усвідомлення дітьми ролі фізичної культури в різнобічному розвитку особистості, свідомого ставлення до зміцнення свого здоров’я як необхідності до зміцнення свого здоров’я як необхідної умови підготовки до суспільно-корисної праці, служби в армії і захисту Батьківщини;

- Використання національного досвіду фізичного виховання дітей, виховання лицарського духу й козацької мужності, самосвідомості, загартованості тіла і волі. Одним з ідеалів фізичної досконалості людини для молоді має бути запорозьке козацтво;

- Виховання потреби в регулярних заняттях фізичною культурою, спортом, дотримання режиму дня, прагнення до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями і навичками, утвердження здорового способу життя;

- Прагнення дітей до суспільно-корисної діяльності, до фізичної культури, спорту, до активної участі в роботі оборонно-масових і санітарно-гігієнічних організацій.

Батькам належить велика роль в підтриманні рухового режиму дітей. Статистика по руховій активності дітей вказує, що 65%опитаних обмежують себе тільки двома уроками фізкультури на тиждень, 78% краще займаються справами вдома чи в дворі, а 50% школярів молодших класів біля двох годин проводять біля екранів телевізорів.

Діти молодшого шкільного віку ще не можуть займатися фізичними вправами самостійно, без допомоги батьків.

Виростити дітей здоровими, виховати їх – це не особиста справа дорослих, а батьківський обов’язок.

Батьки несуть відповідальність перед країною за фізичний та моральний розвиток дітей. Вони повинні створювати дітям сприятливі умови для збереження та закріплення здоров’я, їх нормального фізичного розвитку та профілактики захворювань.

Фізичним вихованням в сім’ї можна охопити практично всіх дітей. Батьки можуть виробити в них правильну поставу, навчити їх плавати, ходити на лижах, кататися на ковзанах, бігати. При цьому можна використовувати різні форми занять фізичними вправами – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування з обраного виду спорту).

Батькам можна рекомендувати слідуючи форми занять фізичними вправами дітей в сім’ї:

- ранкова гігієнічна гімнастика;

- ранкова спеціалізована гімнастика;

- фізкультхвилинки;

- заняття по загальному фізичному розвитку;

- самостійні тренувальні заняття;

- участь в змаганнях;

- прогулянки (пішки, на велосипеді, лижах);

- загартування;

- туризм;

- рухливі та спортивні ігри.

Вибір форм фізичного виховання дітей в сім’ї залежить від їх віку, статі, здоров’я і фізичної підготовленості.

2.1. Гімнастика вдома

Якщо не пошкодувати часу, то можна займатися батькам фізкультурою з своїми дітьми і в себе вдома, не виходячи з кімнати.

Попарні вправи можна розпочинати виконувати із дитиною не тільки шкільного віку, але і з 2-3 років, поступово ускладнюючи їх.

Заняття можуть проводитися на протязі всього дня, але не пізніше ніж за 1-1,5 год. до сну. Приміщення потрібно попередньо провітрити. Найкраща форма – труси і майка, чи тренувальний костюм.

Заняття будуть притягувати дитину, якщо йому буде цікаво і зовсім не страшно.

2.2. 10 хвилин на здоров’я.

Давайте підрахуємо, скільки часу повинен не рухаючись просидіти першокласник на протязі одного дня. Уроки в школі, домашні завдання, музики чи малювання, телевізор, сніданок, обід, вечеря. Якщо підрахувати біля 10 годин. А що ж залишається для ігор? А потреби організму, який розвивається, дуже великі.

Ось дитина сидить за домашніми завданнями, а ми слідкуємо щоб він сидів прямо, не відволікався. А чи не розумніше буде піти іншим шляхом? Кожні 15-20 хвилин роботи змінювати простими гімнастичними вправами, які допоможуть зняти втому й дадуть поштовх для нових сил.

Помічено, що діти шести-семи років не можуть зберегти увагу дуже довгий час – її вистачає на 15-20 хв. Так що перерва - обов’язкова. Для розвантаження організму дітей існує ряд фізкультхвилинок та різних гімнастичних вправ, які діти виконують під поглядом дорослих.

2.3. Вправи з м’ячем на вулиці

Як ще батьки можуть прищепити любов до фізкультури? Це питання вирішується дуже легко: потрібно більше часу батькам приділяти своїм дітям. Як радіє дитина, коли тато охоче погоджується піти з нею на прогулянку. А там вже можна здійснити безліч різних міроприємств по фізичному розвитку дитини.

Нерідко піти на прогулянку з дитиною означає для тата посидіти десь на лаві з газетою чи книгою, поки дитина кружляється десь поблизу. Проте прогулянка – дуже гарний спосіб для спілкування, якихось справ, в тому числі і фізичних вправ. Та й потрібно для цього небагато, спортивний одяг та м’яч.

Ігри з м’ячем – це не тільки цікаве заняття, розвага, але й дуже потрібний для розвитку дитини. Вони в значній мірі сприяють розвитку координації рухів.

А чи багато вміє тато? Дуже часто – не дуже. Щось пам’ятає, щось ні... Але чим раніше ви почнете займатись із своєю дитиною, тим легше вам вдасться виконати обов’язки тренера.

Заняття можуть проводитися і різний час доби, але не пізніше ніж за 1-1,5 год. перед сном.


ВИСНОВОК

Фізкультурою можна і не займатися, але...

Займатися чи не займатися вашій дитині фізкультурою – вирішувати батькам. Це особиста справа кожного. Все залежить лише від того, чи задоволені ви станом здоров’я вашої дитини і якою хочете бачити її завтра.

Дуже часто батьки серйозно переживають за стан здоров’я своєї дитини. Проте батько чи мати можуть і не знати про малий об’єм рухових навантажень ,які передбачає школа по фізичній культурі. В цих умовах дуже важливо залучити батьків до фізичного виховання своїх дітей з допомогою спеціалістів.

Фізичне виховання, яке здійснюється в сім’ї під контролем і керівництвом батьків – найбільш ефективний шлях для охоплення дітей заняттями рухової грамоти. Проте без спільної роботи зі школою, без єдиних вимог сім’ї з цим завданням не справитись.

Відсутність піклування частини батьків про фізичний розвиток і підготовленість своїх дітей залежить в першу чергу від педагога – спеціаліста фізичного виховання. Щоб батьки стали спільниками учителя, необхідно вміти запевнити їх, що заняття фізкультурою і спортом не тільки не заважають дітям навчатися, але і сприяють кращому засвоєнню теоретичного матеріалу.

Виростити дітей здоровими, виховати їх – це не особиста справа дорослих, а батьківський обов’язок. Суспільству не паралельно ,якими громадянами виростуть діти: здоровими, сильними, працелюбними, чи людьми з слабким здоров’ям, з низьким рівнем працездатності. Батьки несуть відповідальність перед країною за фізичне і моральне виховання своїх дітей. Вони повинні створювати дітям сприятливі умови для збереження і закріплення здоров’я, їх нормального розвитку, повсякчас керувати фізичним вихованням, показуючи це своїм власним прикладом.


ЛІТЕРАТУРА

1. Бажуков С.М. Здоров’я дітей – спільна турбота., 1987 – Ф і С.

2. Бердихова Я. Мама, тато, займайтесь зі мною., 1990 – Ф і С.

3. Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996

4. Макаренко А.С. Книга для батьків. – К., 1980

5. Мерлан А.В. Фізкультуру – в сім’ю., 1989 – З.

6. Мудрость воспитания: Книга для родителей. – М.1988

7. Початкова освіта. №17 2002р. Хромова О., Кравченко Т. „Вчимося виховувати”, ст..10-11

8. Попова Н.М. Шестилетние в школе и дома. – М.1988

9. Савченко О.Я. Сімейне виховання. Молодші школярі. – К.1979

10. Стельмахович М.Г. Батьківська педагогіка. – К.1978

11. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К1978

12. Щербань П.М. Національне виховання в сім’ї. – К.2000