Роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні

Що таке громадянське суспільство та в чому його сутність. Громадянське виховання і школа. Концепція громадянської освіти. Формування потужного середнього класу. Підвищення ефективності профілактики правопорушень, соціальної пасивності, шкідливих звичок.

Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Реферат на тему

«Роль освіти у формуванні громадянського суспільства в Україні»

Підготувала студентка

групи Ф-42

фізико-математичного

факультету

Прудка І. І.

Викладач: Приходько С. М.

Полтава – 2009


План

Вступ

Громадянське виховання і школа

Концепція громадянської освіти

Проблема формування потужного середнього класу

Висновок


Вступ

Що таке громадянське суспільство? В чому його сутність?

З’ясування сутності громадянського суспільства можна зробити шляхом виокремлення ключового слова цього поняття, яким є «громадянин», член громади. Адже громадянське суспільство – це, перш за все, суспільство вільних громадян, а не підданих держави. Як зазначає Дітмар Штюдеманн, посол Федеративної Республіки Німеччини в Україні, це – «співтовариство зрілих громадян, котрі самі спільно визначають свою долю».

Для реалізації інтересів окремих громадян, їх груп утворюються різноманітні інститути, які сприяють відтворенню і соціалізації громадян як суб'єктів спеціалізованої діяльності, формуванню несучої конструкції і середовища громадянського суспільства, його інтеграції у певну цілісну систему, виробленню і трансляції відповідних норм і цінностей, здійсненню контролю за їх дотриманням, підтриманню порядку, регламентації і формалізації відносин між громадянами і групами їх інтересів, між громадянським суспільством і державою.

З іншого боку, інститути громадянського суспільства сприяють набуттю його суб'єктами певної автономії, персоніфікації відносин, селекції і відбору найбільш життєздатних зразків, самоорганізації і саморегуляції суспільства і пов'язують в єдине ціле всі вузли живої тканини суспільного організму.

Оскільки громадянське суспільство перш за все забезпечує відтворення соціального життя, то основними його інститутами є: приватна власність, наймана праця, біржі зайнятості, соціальне партнерство, орендні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, споживчі і кредитні спілки, бізнес-центри, благодійні фонди і фонди підтримки, а також сім'я, церква (відокремлена від держави), навчальні заклади, засоби масової інформації (недержавні), Інтернет, органи самоврядування, профспілки, різноманітні громадські недержавні неурядові організації від об'єднань у справі захисту прав споживачів до організації самодопомоги для алкоголіків та.

В Україні з-поміж інститутів громадянського суспільства неабияке місце у його формуванні посідає інститут освіти.


Громадянське виховання і школа

Свої знання громадяни отримують від інформаційних інститутів, насамперед, від школи, інших політико-освітніх установ, засобів масової інформації.

Останніми роками в Україні інтенсивно обговорюється питання створення осередків громадянського суспільства. Під егідою Ради Європи відбулось декілька заходів, що були присвячені цій проблемі. 2005 рік цією поважною організацією проголошений Роком громадянської освіти населення. Сучасна українська школа активізується роботу з громадянської освіти.

Головною проблемою громадянської освіти в сучасній Україні є формування правової громадянської культури у підлітків. Тому сучасна школа як одна із ланок нашого суспільства повинна брати активну участь у вирішенні цієї проблеми. Громадянська освіта — це довгострокова програма, яка повинна впроваджуватись починаючи зі школи.

Метою освіти з основ громадянських прав і держави можна визначити так: це — свідома участь у політичному житті повноправних громадян, що віддані основним цінностям та принципам конституційної демократії. Певну роль у формуванні громадянських настанов у свідомості школярів відіграють сім'я, вулиця, церква, засоби масової інформації. При цьому можна підкреслити історичну відповідальність школи за розвиток розуміння учнями громадянських прав та обов'язків, що реалізуються завдяки як офіційним, так і неофіційним навчальним курсам, котрі вивчаються з початкової школи. Офіційна освіта повинна прищеплювати учням загальне розуміння суспільного життя, діяльності державних інститутів. Громадянська освіта повинна допомагати учням зрозуміти функціонування української та інших політичних систем.

Виховання у школярів переконань у необхідності вивчення-громадянських прав — важлива умова підвищення ефективності профілактики правопорушень, соціальної пасивності, шкідливих звичок тощо. Громадянська освіта повинна переконати учнів, що рівень життя у демократичному, правовому суспільстві залежить від свободи та незалежності його членів.

Концепція громадянської освіти

Велика сила бесіди про громадянськість розкривається тоді, коли я, вихователь, і мої маленькі громадяни, немов би зливаючись в єдине ціле, разом пізнаємо, відкриваємо великий світ громадянськості.

В. О. Сухомлинський

громадянське суспільство виховання освіта

Здобуття Україною незалежності, процеси демократизації та свободи слова вперше за всю історію української школи створили реальні можливості для розвитку діючої системи громадянської освіти та виховання, безпосереднього залучення школярів до життя суспільства. Розбудова незалежної держави неможлива без оновлення духовного життя, в якому школі належить чи не найголовніша роль. Очевидна необхідність принципово нової організації всього навчально-виховного процесу, однією з важливих ланок такої організації може стати курс громадянської освіти.

Спроби вирішення задач громадянського виховання школярів здійснювались і раніше. Однак при нестачі гуманістичних начал громадянського життя вони були невдалі. Людина з її проблемами опинялася на периферії знань. Не допомогло і введення в навчальні плани школи курсів правознавства, «Етики та психології сімейного життя», «Основи виробництва. Вибір професії». Не змогли кардинально змінити ситуацію й факультативи («Основи політології», «Охорона життя», релігієзнавство, «Ми — одесити» та ін,), орієнтовані в основному на освіту, а не на виховання, які дозволяють працювати лише з невеликою кількістю школярів.

У сфері позакласної, позашкільної роботи, як правило, здійснюються лише епізодичні «заходи» з національно-патріотичного, екологічного, правового та інших напрямків виховання. Формальні бесіди, лекції, збори і таке інше створили ілюзію виховання в школі. Таке словесне «виховання» нівечило паростки самоврядування, самодіяльності, колективного життя та, звісно, не дуже сприяло формуванню громадянської свідомості. Не справдився і розрахунок на самостійне читання, знайомство з пресою, громадсько-політичними програмами .радіо та телебачення.

Громадянське виховання в сучасних умовах відбувається переважно поза та опріч школи, під впливом процесів, що були викликані незалежністю та демократизацією. Школа не встигає педагогічне інтерпретувати процеси демократизації, свобода слова, вона продовжує тримати учнів на скупому «інтелектуальному пайку», Консервативний зміст освіти, архаїчна організація навчально-виховного процесу, дискредитація моральних та соціальних цінностей, на які традиційно опиралася школа, посилюють моральний і правовий нігілізм та інфантилізм, деформують свідомість та поведінку молоді.

В умовах політичної та економічної нестабільності суспільства ці процеси виявляють тенденцію до поглиблення. Курс громадянської освіти покликаний ліквідувати екстенсивний підхід до виховання, інтегрувати в собі необхідні знання, забезпечити єдність виховання та навчання. Це надасть виховній системі школи більш цілісний, комплексний характер, звільнити значний педагогічний потенціал для здійснення виховання як розумно та гуманно організованого життя шкільного колективу.

Курс допоможе послабити соціальну напруженість в молодіжному осередку, подолати відчуження особистості від держави, інститутів влади, цінностей суспільного буття.

Проблема формування потужного середнього класу

Проблемою громадянського суспільства є формування ефективних соціальних відносин, які б забезпечували економічну свободу особистості і формування потужного середнього класу.

Соціальна структура українського суспільства характеризується на сучасному етапі наявністю чотирьох соціальних прошарків: верхній (реальний правлячий прошарок, який постає в ролі основного суб'єкта перетворень); середній (підприємці, менеджери середніх і невеликих підприємств, середня ланка владних структур, найкваліфікованіші інженерно-технічні фахівці, наукова, художня інтелігенція, лікарі, вчителі; цей прошарок є або може бути соціальною опорою політичних і економічних перетворень); базовий (охоплює дві третини суспільства, має середній професійно-кваліфікаційний потенціал і відносно обмежені трудові можливості); нижній (в основному люди похилого віку, а також ті, хто не має професії і зайнятий малокваліфікованою працею). І, врешті-решт, "соціальне дно" (напівзлочинні елементи, алкоголіки, наркомани, бомжі).

Зародковий стан, у якому перебуває середній прошарок, боротьба за виживання найчисленнішого базового прошарку, який найближчим часом міг би розширити рамки середнього класу, робить відкритою проблему формування масової соціальної бази демократії і громадянського суспільства в Україні.

І, насамкінець, проблема, розв'язання якої значною мірою сприятиме розвитку громадянського суспільства в Україні. - напрацювання консолідуючої ідеології.

Виходимо з того, що громадянське суспільство грунтується на принципі ідеологічного плюралізму, реальному праві всіх суб'єктів безперешкодно дотримуватися і відстоювати різноманітні ідеї, теорії, погляди, які віддзеркалюють різноманітні аспекти життя суспільства.

Цей принцип не виключає, а передбачає наявність ідеологічного консенсусу відносно найважливіших і значущих для розвитку громадянського суспільства цінностей. "Необхідність створення в Україні повноцінного відкритого суспільства, основними елементами якого є громадянське суспільство, соціально-демократична та соціально-правова держава, домінує зараз не тільки у поглядах української політичної та інтелігентської еліти, а й у суспільній свідомості". Названі цінності можуть бути визначені в рамках громадянської політичної нації. Ключовими цінностями загальногромадянської ідеології могли б стати людська гідність, компетентність, відповідальність, патріотизм, гуманізм, демократія, соціальна справедливість, які має виховувати такий інститут громадянського суспільства, як освіта.


Висновок

Виховання громадянина України – надзвичайно нагальне і невідкладне завдання вчителя, вихователя. За його самовіддану й над історично важливу працю в цьому напрямі український народ завжди буде дякувати й славити шкільних подвижників. Як писав ще в 1908 році, поет М. Чернявський:

Вам спліта такії лаври

Наша збурена доба,

Бо то ви у їй зробили

Громадянина з раба.


Список використаної літератури:

1. Коляденко В. Роль комунікативних технологій у формуванні громадянського суспільства// Людина і політика. – 2004. - № 1.

2. Пархоменко Л. Громадянське виховання: теорія та досвід// Виховна робота в школі. – 2008. - № 4.

3. Пеняєв С. Концепція та проект громадянської освіти// Позакласний час. – 2006. - № 23-24.

4. Рудич Ф. Громадянське суспільство в Україні: віражі і перспективи сходження// Віче. – 2004. - № 6.

5. Цвих В. Групи інтересів, їх інститути та організації в громадянському суспільстві// Людина і політика. – 2002. - № 4.

6. Чепурний С. План громадянської освіти школи// Виховна робота в школі. – 2007. - № 5.