Проектування виробничих процесів

ЗМІСТ ТИПИ ПРОЕКТІВ ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ ЛІТЕРАТУРА 1. ТИПИ ПРОЕКТІВ Класифікаційні ознаки (основні фактори), що визначають кожен конкретний проект:

ЗМІСТ

1. ТИПИ ПРОЕКТІВ

2. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ

3. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

4. УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ

ЛІТЕРАТУРА


1. ТИПИ ПРОЕКТІВ

Класифікаційні ознаки (основні фактори), що визначають кожен конкретний проект:

· масштаб (розмір ) проекту;

· терміни реалізації;

· якість;

· обмеженість ресурсів;

· місце й умови реалізації проекту.

Інвестиційний проект:

1. Діяльність, що припускає здійснення комплексу яких-небудь дій, що забезпечують досягнення визначених цілей.

2. Як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення яких-небудь чи дій такі дії, що описують.

Інвестиції можуть охоплювати як повний науково-технічний і виробничий цикл створення продукції (ресурсу, послуги ),так і його елементи (стадії ).

Масштабність: малі проекти і мегапроекти.

Малі проекти не великі по масштабу, прості й обмежені обсягами (наприклад, дослідно-промислові установки, невеликі промислові підприємства, модернізація діючих виробництв ).

Капіталовкладення в даний проект складає до 10-15 млн.$, трудозатрати- до 40-50 тис. людино-годин.

Важкість виправлення допущених помилок вимагає дуже ретельного визначення об'ємних характеристик проекту, графіка проекту , форм звіту, а також умов проекту.

Мегапроекти - це цільові програми, що містять безліч взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами і відпущеним на їхнє виконання часом (наприклад, міжнародні, державні, національні і регіональні програми).

* висока вартість ( 1 млрд.$ і більш);

* капіталомісткість ( потреба у фінансових засобах);

* трудомісткість - 2 млн. людино-годин на проектування, 15-20 млн.чіл.-годин на будівництво;

* тривалість реалізації - 5-7 і більш років;

* необхідність участі інших країн;

віддаленість районів реалізації ,а отже додаткові витрати на інфраструктуру;

* вплив на соціальне й економічне середовище регіону і навіть країни в цілому.

По терміну реалізації: короткострокові (швидкісні) проекти.

Звичайно реалізуються на підприємстві з виробництва новинок різного роду, досвідчених установках, відбудовних роботах. На таких об'єктах замовник звичайно йде на збільшення остаточної (фактичної ) вартості проекту проти первісної, оскільки найбільше він зацікавлений у якнайшвидшому його завершенні.

Бездефектні проекти як домінуючий фактор використовують підвищену якість ( Звичайно вартість проекту дуже висока. Наприклад, атомні електростанції.)

Мультіпроекти використовуються коли задум замовника проекту відноситься до декількох взаємозалежних проектів. Мультіпроективключають зміна існуючих чи створення нових організацій і фірм.

Мультіпроектом вважається виконання безлічі замовлень (проектів) і послуг у рамках виробничої програми фірми, обмеженої її виробничими, фінансовими, тимчасовими можливостями і вимогами замовників.

У якості альтернативних мультіпроектам виступають монопроекти , що мають чітко обкреслені ресурсні, тимчасові й інші рамки, реалізовані єдиною проектною командою і що представляють собою окремі інвестиційні, соціальні й ін. проекти.

Модульне будівництво - відносно новий спосіб рішення ряду задач керування проектами (у вітчизняній термінології метод називається комплектно-блоковий).

Суть даного проекту полягає в тому, що велика частина майбутнього об'єкта ( іноді до 95% його вартості) виготовляється не на місці майбутньої експлуатації.

Після виготовлення великі модулі транспортуються і встановлюються на місці майбутньої експлуатації.

Метод ефективний для промислових об'єктів, що споруджуються у важкодоступних, віддалених районах з нерозвиненою виробничою і соціальною інфраструктурою.

Міжнародні проекти звичайно відрізняються значною складністю і вартістю. Їх відрізняє також важлива роль в економіці і політику тих країн, для яких вони розробляються. Проекти звичайно засновані на взаємодоповнюючих відносинах і можливостях партнерів.

2.ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ ( проектний цикл) - проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації.

ЖЦП - вихідне поняття для дослідження проблем фінансування робіт із проекту і прийняття відповідних рішень.

Відповідно до сформованої практики, стану, через які проходить проект, називають фазами (етапами, стадіями). Кожна виділена фаза може тривати на підфази, підетапи і т.д.

Для зручності розгляду роботи з реалізації проекту можна згрупувати:

· основна діяльність по проекту;

· забезпечення проекту.

Такий поділ робіт не збігається з розбівкою проектів на фази й етапи, оскільки й основна, і діяльність, що забезпечує, можуть сполучатися в часі.

До основної діяльності по проекту відносяться:

* передінвестиційні дослідження

* планування проекту

* розробка проектно-кошторисної документації

* проведення торгів і висновок контрактів

* будівельно-монтажні роботи

* виконання пуско-наладочних робіт

* здача проекту

* експлуатація проекту, випуск продукції

* ремонт устаткування і розвиток проекту

* демонтаж устаткування (закриття проекту)

Види діяльності, що забезпечує, по проекту:

· організаційна

· кадрова

· матеріально-технічна

· комерційна (маркетинг)

· фінансова

· інформаційна

· правова

Кожна фаза розробки проекту має свої мети і задачі. Розглянемо їхній зміст стосовно до класифікації, прийнятої в країнах із традиційно ринковою економікою. Принципова схема чергування фаз реалізації проекту показана на мал.1. Схема запропонована Всесвітнім банком і Організацією ООН по промисловому розвитку ЮНІДО .

ФАЗИ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОЕКТУ:

1. Розробка концепції проекту (визначаються кінцеві цілі проекту і виконуються шляхи їхнього досягнення);

2. Оцінка життєздатності проекту (проводиться попереднє ТЕО;

3. Планування проекту (план робіт);

4. Розробка технічних вимог (Вибір експлуатаційних характеристик майбутніх об'єктів проекту);

5. Вибір і оформлення земельної ділянки (Оцінюється обсяг засобів, що будуть потрібні на реалізацію проекту. Оцінка проекту одержала назву факторної і відповідає самому початку робіт зі створення проектно-кошторисної документації (ступінь готовності не перевищує 1%). Неточність оцінки досягає 15-25%).

6. Ескізне проектування (Затверджується склад робіт з робочого проектування і починається проектно-конструкторська діяльність. Формується нова оцінка витрат. Неточність оцінки складає 10-15%).

7. Контрактна фаза (Кваліфікаційні вимоги, добір потенційних виконавців проекту - оформлення контракту з обраною проектною організацією. І як наслідок, залучення підрядних будівельних фірм, а також постачальників устаткування і матеріалів.

8. Фаза реалізації проекту : (включає 2 підфази)

· детальне, робоче проектування і постачання;

· будівництво.

Великі будівельні фірми часто беруться за виконання обох підфаз. Інші спеціалізуються тільки по одній з них. Піддається ризику найбільша сума грошей.

Будівельна фаза припускає::

· закупівлю будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

· наймання робітників;

· оренди будівельного устаткування;

· виконання будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт;

· здавання-прийняття готових об'єктів в експлуатацію.



Рис. 1. Передінвестиційна, інвестиційна й експлуатаційна фази проектного циклу

Тривалість окремих етапів процесу виконання проекту може застосовуватися в широкому діапазоні (від піл року і до десяти років) у залежності від складності проекту й умов його реалізації.

3. СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

Для того щоб проектом керувати, його варто розбити ієрархічні підсистеми і компоненти.

Структура проекту - схема орієнтованих на продукт компонентів, представлених устаткуванням, роботами, послугами й інформацією, отриманими в результаті реалізації проекту.


Властивості проекту:

1. Проект виникає, існує і розвивається у визначеному оточенні (зовнішнє середовище).

2. Склад проекту змінюється в процесі його реалізації і розвитку.

3. Проект , як і всяка система, може бути розділений на елементи.

4. Проект не є твердим стабільним утворенням.

5. Ряд елементів проекту може використовуватися як у його складі,

так і поза ним.

4. УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ

1. Головний учасник проекту - ЗАМОВНИК - майбутній власник і користувач результатів проекту. Замовник - фізична чи юридична особа, одна чи кілька організацій, чи інвестори уповноважені ними люди.

2. ІНВЕСТОР - сторона, що вкладає засоби в проект.

3. ПРОЕКТУВАЛЬНИК - спеціалізована проектна організація розробляюча проектно-кошторисну документацію. При цьому відповідальна за виконання всього комплексу цих робіт звичайно є одна організація, названая ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОЕКТУВАЛЬНИКОМ (Ген проектувальник).За рубежем посадові обов'язки проектувальника найчастіше представляють АРХІТЕКТОР чи ІНЖЕНЕР.

4. ПОСТАЧАЛЬНИК – організація що забезпечує матеріально-технічне забезпечення проекту (закупівлі і постачання). За комплекс даних робіт відповідальність несе ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК.

5. ПІДРЯДЧИК (ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДЧИК, СУБПІДРЯДНИК) - юридична особа, що несе відповідальність за виконання робіт відповідно до контракту.

6. КОНСУЛЬТАНТ - фірми і фахівці, приваблювані на контрактних умовах для надання консультаційних послуг іншим учасникам проекту з усіх питань його реалізації.

7. КЕРІВНИК ПРОЕКТУ- (Проект - менеджер чи Менеджер проекту) - юридична особа, якій замовник делегує повноваження по керівництву роботами по проекті: плануванню, координації робіт учасників проекту і контролю за ходом проекту .

8. КОМАНДА ПРОЕКТУ- специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту і створювана на період здійснення проекту з метою ефективного досягнення його цілей. Команда проекту працює під керівництвом Керівника проекту.

9. ЛІЦЕНЗІАР - юридична чи фізична особа - власники ліцензій і “ноу-хау”, використовуваних у проекті. Звичайно на комерційних умовах надають право використання в проекті необхідних науково-технічних досягнень.

10. БАНК - один з основних інвесторів , що забезпечують фінансування проекту.

Обов'язками банку є безупинне забезпечення проекту коштами, а також кредитування генпідрядника для розрахунків із субпідрядниками, якщо в замовника немає необхідних засобів.


ЛІТЕРАТУРА

1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2008. - 416 с.

2. Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. - Ч.1. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 180 с.

3. Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е., Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. - Ч.2. – Донецк: ДонГАУ, 2009. – 230 с.

4. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника – Центр, 2007. – 544 с.

5. Кабанов А.И. и др. Инновационный процесс и эффективность новой техники в угольной промышленности. – Киев: Техныка, 2007. – 225 с.

6. Математика в экономике: Учебник. В 2-х ч. – Ч. 2 / А.С. Солодовников, В.А. Бабайцев, А.В. Браилов. - М.: Финансы и статистика, 2008. – 376 с.

7. Науменко К.Д. Анализ производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий. Учебное пособие для вузов. - М.: Недра, 2008. - 255 с.

8. Национальные стандарты бухгалтерского учета // Все о бухгалтерском учете. – 2009. - №37.

9. Петухов Р.М. Оценка эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). – М.: Экономика, 2007. – 95 с.

10. Ребрин Ю.И. Основы экономики и управления производством: Конспект лекций. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2000. 145 с. (http://www.aup.ru/books/m47).

11. Смиричинський Валентин Васильович. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник / Тернопільська академія народного господарства. — К., 2009. — 212с.

12. Управление эффективностью деятельности промышленного предприятия: Монография / Г.Е. Куденко, Н.В. Канарская, В.Н. Беленцов, С.И. Севостьянова. - Севастополь: “Вебер”, 2003. – 239 с.