Організація метеорологічної підготовки в артилерійському дивізіон

РЕФЕРАТ На тему Організація метеорологічної підготовки в артилерійському дивізіоні (батареї) Метеорологічна підготовка здійснюється з метою визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються при визначенні установок для стрільби:

РЕФЕРАТ

На тему: « Організація метеорологічної підготовки в артилерійському дивізіоні (батареї)»


Метеорологічна підготовка здійснюється з метою визначення відхилень метеорологічних умов, які враховуються при визначенні установок для стрільби:

- визначення наземного тиску атмосфери на висоті вогневої позиції DН;

- балістичного відхилення температури повітря в межах висоти траєкторії снаряду DТ;

- балістичного вітру в межах траєкторії для ствольної артилерії;

- балістичного вітру в межах пасивної і активної ділянок траєкторії для реактивної артилерії.

Задачу метеорологічної підготовки вирішують метеорологічні станції, метеорологічні пости, які обладнані станцією вітрового зондування, метеорологічні пости дивізіонів (батарей).

Метеорологічну підготовку організують:

- штаб артилерії дивізії;

- штаб артилерійської групи ( дивізіону );

- командир батареї ( СОБ ).

В розпорядженні штабу артилерії дивізії командирам артилерійських груп, артилерійських частин , начальникам артилерії полків вказується : в який час, з яких метеостанцій ( їх умовні номери ), із яких районів, по яким каналам зв’язку належить організовувати прийом метеорологічних бюлетенів.

У вказівках командира артилерійської групи (частини) повинні зберігатися данні про порядок прийому бюлетенів.

Штаб артилерійського дивізіону організовує прийом бюлетенів “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” і передачу їх у батареї.

Метеорологічні бюлетені повинні поступати в штаб дивізіону безпосередньо від метеорологічної станції і метеорологічного поста із СВЗ. Коли неможливий такий прямий прийом, то його отримання повинно бути здійснено з вищестоящого артилерійського штабу.

Отримання бюлетеня від метеопосту з СВЗ здійснюють в тому випадку, коли у встановлений термін черговий бюлетень від метеостанції не отриманий.

Метеорологічна станція проводить наземні метеорологічні вимірювання та комплексне температурно-вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”.

Метеорологічний пост з СВЗ проводить наземні метеорологічні вимірювання і вітрове зондування атмосфери, складає і передає бюлетені “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”. Від метеорологічної станції надходить бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” наступного виду:

“Метео1103-10083-0230-51168-0206-671908-0405-661909-0804-652212-1203-642412-1603-622614-2002-602715-2402-592815-3002-593016-4001-513016-5000-563214-6051-553314-8052-553615-1054-554016-12-544217-14-524418-18-004621-22-024620-26-034618-30-044622-2628”.

Розшифровка бюлетеня.

1-а група - умовне позначення бюлетеня ( метео 11 );

метео-1103 - умовний номер метеостанції ( 03 ) - №3;

2-а група - число місяця (10 )=10-е;

10083 - час закінчення зондування ( 08 )=8 год.;

хвилини в десятках (3 )=30хв.;

3-а група - висота метеостанції над рівнем моря ( 0230 )=230.;

0230

4-а група - відхилення наземного тиску атмосфери на рівні метеостанції 51168 ( 511) = -11 мм. рт. ст.;

- відхилення наземної віртуальної температури повітря ( 68 ) = -18˚С;

5-та група - стандартна висота в сотнях метрів

0206 ( 02 )=200м;

- середнє відхилення густини повітря від поверхні

землі до стандартної висоти в відсотках ( 06 ) =

+ 6% ( для зенітної артилерії );

6-та група - середнє відхилення температури повітря від

671908 поверхні землі до стандартної висоти вказа-

ної в 5-й групі ( 67 ) = -17С;

- дирекційний кут напрямку середнього вітру

( звідки дує ) для цієї висоти ( 19 ) = 19-00;

- швидкість середнього вітру в прошарку від

поверхні землі до стандартної висоти ( 08 ) = 8м/с.

Всі наступні чотирьохзначні групи цифр вказують стандартну висоту і середнє відхилення вологості повітря, як в 5-тій групі, а шестизначні групи-середні відхилення температури повітря, напрямок і швидкість середнього вітру, як в 6-тій групі.

Остання група - досягнута висота температурного зондування (26) = 26км

2628 - досягнута висота вітрового зондування ( 28 )=28км.

Від метеорологічного поста з СВЗ поступає бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ” такий же як і від метеостанцій тільки з слідуючим індексом: “МЕТЕО 11 СВЗ...”

У випадку відсутності бюлетеня “метеосередній” від метеостанцій і метеорологічного посту СВЗ або коли давність бюлетеня, отриманого від метеостанцій, перевищує 3 години, а бюлетеня, отриманого від метеопоста з СВЗ - 1година, складається наближений бюлетень метеопостом артилерійського дивізіону ( батареї РА ).

Метеорологічний пост дивізіону проводить виміри наземних значень тиску атмосфери, температури повітря швидкості і напрямку вітру, (швидкості і напрямку середнього вітру у прошарку 200м) і складає наближений бюлетень “МЕТЕОСЕРЕДНІЙ”.

Метеорологічний пост батареї реактивної артилерії проводить наземні метеорологічні вимірювання, визначає балістичний вітер в межах АДТ і при необхідності також складає наближені бюлетені “метеосередній”. Наближений бюлетень використовується тільки підрозділами, до складу яких входить метеопост.

Термін придатності наближеного бюлетеня - 1година.

Наближений бюлетень складається метеорологічним постом для стандартних висот до 4км двома способами:

- при наявності старого бюлетеня “метеосередній” давністю від 3 до 12 годин - за наземними даними з використанням середніх відхилень температури повітря, швидкості і напрямку вітру на стандартних висотах старого бюлетеня “метеосередній”;

- при відсутності бюлетеня - тільки за даними вимірів метеорологічного поста.

Наближений бюлетень використовують при розрахунку установок для стрільби:

- способом повної підготовки, якщо висота входу в бюлетень не перевищує 800м;

- при скороченій підготовці - для всіх висот;

- в гірській місцевості, при необхідності, наближений бюлетень “метеосередній” складають і використовують тільки на рівнинах і плоскогір’ях ( плато ).

Для вимірювання значень метеорологічних елементів метеорологічний пост має десантний метеорологічний комплект (ДМК) або комплект метеорологічних приладів, який включає в себе:

- барометр-анероїд;

- вентиляційний психрометр або термометр-пращ;

- польовий вітромір або вітрова рушниця ВР-2.

Обробка результатів вимірів метеорологічних елементів на метеорологічному посту проводиться з використанням уніфікованого метеорологічного планшета ( УМП-1 ) або таблиць і бланків.

Розгортання метеорологічного поста і проведення вимірів

Метеорологічний пост розгортається в місці, вказаному начальником штабу дивізіону.

При розгортанні метеопосту вибирають майданчик для установки приладів. Він повинен розташовуватися на відкритій ділянці місцевості. Його віддалення від перешкод ( будівлі, ліс і т.п. ) при вимірюванні вітру повинно бути не менше 10-кратної висоти цих перешкод.

Забороняється розташовувати майданчик поблизу глибоких оврагів, обривів та інших рідких переломів рельєфу.

При розгортанні метеопосту поблизу значної водної поверхні ( річка, озеро, море ) треба ураховувати, що майданчик для установки приладів повинен знаходитись на відстані не менше 100м від урізу води.

Призначення, устрій, розгортання ДМК і проведення вимірів

ДМК призначений для вимірювання в польових умовах наступних наземних метеоелементів:

- атмосферного тиску;

- температури повітря;

- миттєвої швидкості вітру;

- напрямку вітру;

- відносної вологості повітря.

Вимірювання швидкості і напрямку вітру, температури і вологості повітря основане на перетворені метеорологічного елемента в кут повороту безконтактного сельсина-датчика з подальшою обробкою цього кута слідкуючую системою, розташованою у вказівнику метеорологічних елементів.

ДМК складається з наступних основних частин:

- датчика швидкості і напрямку вітру;

- блока датчика температури і вологості повітря;

- вказівника метеорологічних елементів;

- метеорологічної мачти;

- триноги;

- розтяжок;

- з’єднувального кабелю довжиною 10м;

- упаковочного контейнера;

- додається компас для орієнтування датчика напрямку вітру по сторонам світу і пенал ЗІП для обслуговування блока живлення.

Розгортання ДМК проводять у наступній послідовності:

- знімають задню кришку упаковочного контейнера і виймають з неї частини мачти;

- збирають ствол мачти з трубок, з’єднуючи їх кінцями з однаковим маркуванням, і надівають верхні і нижні розтяжки;

- знімають скоби кріплення датчиків в рамі і виймають датчики з контейнера, збирають датчик швидкості і напрямку вітру і встановлюють його на верхній трубці ствола мачти за допомогою хомутика;

- блок датчиків швидкості і напрямку вітру встановлюють так, щоб буква “С” ( або орієнтований штир ) на стійці блока співпав з буквою “С” на верхній трубці ствола мачти;

- у вибраному місці встановлюють триногу і орієнтують її за сторонами світу за допомогою компаса, який з вивільненою стрілкою утримують над центром триноги і, повертаючи триногу, добиваються співпадання ніжки триноги з буквою “С” з напрямком північного кінця стрілки компаса;

- установлюють мачту в триногу так, щоб буква “С” на нижній трубці мачти співпала з буквою “С” на ніжці триноги і натягують розтяжки за допомогою гвинтової пари, що є в нижній трубці мачти;

- встановлюють датчик температури і вологості повітря на кронштейн мачти за допомогою защіпки;

- з’єднують розйоми з’єднувального кабелю згідно маркіровки;

- перевіряють працездатність датчика температури і вологості повітря (при видиханні повітря під захисний кожух шкали температури і вологості вказівника метеоелементів повинні плавно переміщуватися і поступово повертатися у початкове положення);

- перевіряють напругу натисненням кнопки “Пуск”;

- перевіряють роботу усіх датчиків шляхом їх почергового підключення.

Примітка: 1. Блок датчиків температури і вологості повітря повинен бути встановлений на мачті не пізніше чим за 10 хв. літом і за 20 хв. взимку до початку вимірів.

2. Вказівник метеоелементів може бути розміщений в окопі, укриті і т. п. на віддалі 10м від метеорологічної мачти.

Вимірювання наземних метеорологічних елементів за допомогою ДМК проводять у наступній послідовності:

1. Наземний тиск атмосфери визначають по шкалі барометру, що розміщена на панелі управління ДМК, за показниками двох стрілок ( маленької і великої ). Маленька стрілка вказує номер шкали з якої необхідно зняти відлики, які знаходяться над великою стрілкою. По великій стрільці зчитують відлік величини наземного тиску з точністю до 1 мм. рт. ст. При необхідності вмикають підсвітку шкали.

2. На панелі управління ДМК ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Темпер”, натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення на кнопку “”Пуск” повинен бути не < 4с ) і знімають відлік по шкалі з точністю до 1˚С.

3. Напрямок і швидкість наземного вітру за допомогою ДМК визначають як середнє арифметичне значення з 10 відліків напрямку і з 10 відліків швидкості вітру, знятих на протязі 5 хв.

Для вимірювання напрямку вітру:

- ставлять на панелі управління ручку перемикання метеоелементів в положення “Направ”;

- натискують кнопку “Пуск” ( час натиснення кнопки повинен бути не менше 4с. );

- по шкалі відліку виміряних елементів швидко знімають відлік з точністю до 5˚ і заносять його в бланк спостереження.

Для вимірювання швидкості вітру:

- ручку перемикання вимірюваних метеоелементів ставлять в положення “Скор”;

- натискують кнопку “Пуск”;

- зачекавши не менше 4с, знімають відлік по шкалі з точністю до 1 м /с і записують його в бланк.

Таким же чином проводять 10 вимірів напрямку і 10 вимірів швидкості вітру, приблизно через 15с одне вимірювання після другого, міняючи виміри напрямку і швидкості вітру.

Записані відліки напрямку і швидкості вітру складають окремо і суму ділять на число відліків ( на 10 ).

При північному вітрі, коли відліки напрямку вітру знаходяться відносно нульової поділки справа, до відліків 0˚, 5˚, 10˚ і т. д. додають 360˚, якщо при цьому середнє значення напрямку вітру виявиться більше 360˚, то від нього віднімають 360˚.

Напрямок вітру aw, виміряний в градусах, переводять в поділки кутоміру шляхом поділу значення напрямку вітру в градусах на 6.

Кінцеві результати округляють до 1-00 і 1 м / с.

номера відліків

Відліки

Напрямок вітру, град.

швидкість м / с

зняті зі шкали

записані

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

358

15

8

11

357

4

359

13

8

360

358

375

368

371

357

364

359

373

368

360

6.5

7.6

8.2

7.5

8.4

8.0

7.2

7.0

6.8

8.0

Сума середнє

3659

365.3

75.2

7.52

Кінцеві значення

- напрямки середнього вітру

365.3-360=5˚.3 = 0-90 п.к

- швидкість середнього вітру 7.52 м / с.

Приймають: aw=1-00, w=8 м/с.

Згортання ДМК та укладання елементів ДМК в контейнер проводять в зворотній послідовності:

- від’єднують штепсельні розйоми, кабелі живлення;

- виймають з ґрунту, утримуючі, штирі коротких розтяжок;

- обертанням проти годинникової стрілки рукоятки гвинтової пари послаблюють навантаження довгих розтяжок;

- від’єднують верхню частину мачти (5,6 і 7 трубки) від нижньої і обережно опускають її вертикально на землю;

- знімають блок датчиків вітру і блок датчиків температури і вологості;

- розбирають ствол мачти, завчасно витягнувши нижню частину мачти з триноги;

- у задню кришку контейнера укладають розібрану мачту (завчасно вставивши трубки одна в одну), триногу, розтяжки, кабель і спеціальний захист з блоку датчиків температури і вологості. Триногу замотують довгими розтяжками.;

- в рамку вказівника метеорологічних елементів укладають і закріплюють спеціальними скобами датчик швидкості і напрямку вітру, при цьому флюгарка з вставленої в неї вертушкою укладається окремо, датчик температури і вологості, з’єднувальні кабелі укладаються між датчиками.

Живлення ДМК здійснюється від АКБ, яка складається з чотирьох акумуляторів СЦ-25 (срібно-цинкові), з’єднаних послідовно. Номінальна напруга 6В. Контроль напруги проводять по вольтметру, розташованому на пульті управління вказівника метеорологічних елементів.

При падінні напруги нижче 4.5В підзаряджують АКБ.

Призначення, устрій, розгортання метеорологічних приладів і проведення вимірів.

Наземний тиск атмосфери за допомогою барометра – анероїда визначають наступним чином:

- відкривши кришку футляра приборів зчитують покази термометра з точністю до 1оС;

- постукавши по склу приладу пальцями для подолання тертя на вісях передаточного механізму барометра зчитують покази стрілки з точністю до 1 мм рт. ст.;

- в покази стрілки барометра-анероїда вводять поправки із перевірочного посвідчення, визначаючи наземний тиск атмосфери Но.

В перевірочному свідоцтві дані поправки: шкалова, температурна, додаткова.

Шкалова поправка дНш береться по відліку показу стрілки барометра-анероїда.

Температурна поправка дНt вираховується по формулі: дНt=К· t;

- де: К-температурний коефіцієнт, вказаний у перевірочному свідоцтві; мм рт. ст. на 1оС;

Н-температура по термометру барометра-анероїда; град.

Додаткова поправка дНg дається в перевірочному свідоцтві одним числом для будь-якого показу стрілки.

ПРИКЛАД №1. Відлік показу термометру барометра-анероїда=30оС. Покази стрілки Н=762 мм рт. ст. Із перевірочного свідоцтва: дНш =+0.2 мм рт. ст.; дНg=+2.5 мм рт. ст.; К= -0.05 мм рт. ст. на1оС.

РІШЕННЯ:

1. Температурна поправка

дНш = К·t= - 0.05· (+ 30)= - 1.5 мм рт. ст.

2. Сумарна поправка

дН = + 0.2 – 1.5 + 2.5 = 1.2 мм рт. ст.

3. Тиск атмосфери

Но = Н + дН = 762 + 1 =763 мм рт. ст.

Виміри температури повітря проводяться за допомогою вентиляційного психрометру або термометра-праща.

а ) вентиляційний психрометр підвішують на гак-підвіс ( влітку - за 15 хв. до початку спостережень, взимку - за 30 хв.), вкручений в дерев’яну жердину або прикріплений до штанги вітроміра на висоті 2м, заводять вентилятор і відходять від приладу.

Відлік проводять по будь-якому термометру психрометра через 4хв після заводу вентилятора з точністю до 1оС. При відліку психрометр не знімають з гака і в руки не беруть. Під час відліку вентилятор повинен працювати на повну потужність. Якщо до моменту відліку він починає зупинятися, то необхідно знову завести його і почекати до відліку 1-2хв.

б ) виміри температури повітря за допомогою термометра-праща проводять наступним чином: вибравши місце виміру, становляться обличчям до вітру і обертають термометр-пращ над головою на витягнуту руку на протязі 1-2хв. зі швидкістю приблизно 100 обертів за хвилину. Після цього уповільнюють і зупиняють обертання. Беруть термометр за кінець протилежний резервуару і швидко проводять відлік з точністю до 1оС.

При знятті відліку забороняється торкатися рукою резервуара термометра і дихати на нього.

Виміри напрямку і швидкості вітру проводять за допомогою вітроміра або вітрової рушниці.

а) польовий вітромір складається із рухомої системи, лімба, вертикальної осі. Для роботи вітромір розміщують на металевій складній штанзі. В комплект приладу входить також компас, який служить для орієнтування лімба. Рухома система складається з хвилєобразної флюгарки, противаги і вказівника швидкостей, який вільно обертається на горизонтальній вісі. При зборці вітроміра рухома система надягається на загострений кінець вертикальної вісі. Ось вітроміра повинна при цьому проходити через центральне кільце в нижній частині рухомої системи.

Противага флюгарки служить для врівноваження рухомої системи на осі вітроміру. Крім того противага використовується в якості вказівника при зніманні відліків по лімбу. Флюгарка має вирізи і хвильообразний згиб, який сприяє швидкому встановленню її в напрямку вітру. Вздовж дугового вирізу флюгарки нанесена шкала швидкостей вітру від 0 до 15 м / с (через 1 м/ с ).

Вказівник швидкостей вітру складається з двох пластин, жорстко скріплених між собою під кутом 76о. Пластини вказівника мають облегшуючі вирізи і ребра жорсткості. Нижня пластина має ложкообразну форму.

Внизу на ребрі нижньої пластини зроблений пасок, який служить вказівником для відліку швидкості вітру по шкалі на крилі флюгарки. Верхня пластина являється аеродинамічною противагою зменьшуючою розмах коливань нижньої пластини при поривчастому вітрі.

Лімб призначений для відліків напрямку вітру. Він має форму диску з чотирма вирізами. В центрі диску прикріплена розрізна втулка з пазом, який служить для фіксації положення лімба відносно вертикальної осі. На дискові по окружності нанесена кутомірна шкала з ціною поділки 1-00. Чотири поділки шкали оцифровані числами від 2 до 58, замість 0 на шкалі нанесена буква “С” ( північ ). Лімб одягається на ось шкалою вниз.

Штанга збирається з двох металевих труб, які входять одна в одну до упора і стягуються болтами. Загальна довжина штанги до 3.5м. На нижній трубі маються:

- п’ята, що перешкоджає повороту і входу штанги в рухлий грунт;

- підніжки, по яким спостерігач може піднятися до вітроміру;

- ремінь для переводу штанги в похідне положення;

- гніздо для штиря з компасом.

До верхньої трубки кріпляться три розтяжки з костилями для забивання в землю. Верхня труба закінчується штирем, на який встановлюється вісь вітроміра.

Компас закріплений на спеціальному штирі, вільний кінець якого має фігурну виточку з прорізом для закріплення в гнізді штанги. Компас на штирі встановлюється так, щоб поділка 1800(30-00) була обернена в сторону вільного кінця штиря. При такому положенні після закріплення штиря з компасом на штанзі напрямок 30-00 лімба компаса буде співпадати з напрямком 30-00 лімба вітроміра.

Установку вітроміра для спостереження проводять в такому порядку:

1. На вибраному для вимірювання вітру місці прокреслюють нижньою половиною штанги як циркулем коло, використовуючи при цьому п’яту і верхню підніжку.

2. Верхню трубку встановлюють в нижню до упору і скріплюють обидві половини стяжним болтом.

3. На прокресленому колі забивають в землю костилі на однаковій відстані один від одного.

4. Встановлюють в центрі кола штангу і обертаючи стяжки, зменшують довжину розтяжок, слідкуючи при цьому за тим, щоб штанга стояла вертикально.

5. Виймають з ящика деталі вітроміра і збирають прилад.

6. Взявши вітромір в руку так, щоб рухома система була щільно притиснута до осі, підіймаються по підніжкам штанги і встановлюють вітромір на штирі штанги. Виступ на штирі штанги повинен зайти в проріз трубки осі вітроміра.

7. Виймають з ящика компас із штирем і вставляють кінець штиря в гніздо штанги, позначеної буквою “К”.

8. Відпускають гальма магнітної стрілки компаса .

Орієнтування вітроміра полягає в наданні вітроміру такого напрямку, при якому нульова поділка лімба, тобто буква “С”, була б направлена на північ.

Для орієнтування спостерігач стає біля штанги із сторони, протилежної компасу, і , обертаючи штангу, сполучає північний кінець магнітної стрілки компаса з нульовою поділкою шкали. При цьому нульова поділка лімба вітроміра, тобто буква “С” , буде напрямлена на північ.

На місцевості, де поправка для переходу від магнітного азимуту до дирекційного кута перевищує 1-00 або близька до нього, північний кінець магнітної стрілки компаса сполучають не з нульовою поділкою, а з поділкою шкали, яка відповідає:

- при додатній поправці – величині поправки;

- при від’ємній поправці – доповненого її до 60-00.

Орієнтування вітроміра можна провести за допомогою бусолі. Після орієнтування приладу штанга за допомогою стяжок закріплюється кінцево.

При вимірюванні напрямку і швидкості вітру відлік напрямку вітру роблять по шкалам лімба проти противаги флюгерки вітроміра, а відлік швидкості на крилі флюгарки.

Зняття відліків по шкалам вітроміра здійснюють наступним чином: поглянувши на шкалу лімба, помічають миттєве положення противаги флюгарки, роблять відлік по шкалі, записують його в бланк спостережень. Потім, поглянувши на шкалу швидкості, помічають миттєве положення вказівника швидкості, роблять відлік і записують його в бланк. Подібним чином здійснюють 10 відліків напрямку і 10 відліків швидкості вітру приблизно через 15 секунд один відлік від одного, чергуючи відліки напрямку і швидкості між собою.

Відліки напрямку роблять з точністю до 1-00, а відліки швидкості – до 0,5 м/с. Записані відліки напрямку і швидкості вітру складають окремо і суми ділять на 10 .

Середнє значення напрямку вітру округлюють до1-00, а середнє значення швидкості – до 1 м/с.

б) вітрова рушниця ВР-2 призначена для вимірювання швидкості і напрямку середнього вітру в прошарках атмосфери 50,80,120,200 м. від поверхні землі. За допомогою вітрової рушниці ВР-2 визначається також балістичний вітер в межах висоти АДТ.

В основі методу вимірювання вітру за допомогою вітрової рушниці лежить залежність зносу парашутуючого тіла (вітрової кулі) від швидкості вітру.

Вітрова рушниця ВР-2 складається із ствола з перехідною трубкою і затвором, основою, лімба і візиру.

Ствол рушниці і перехідна труба являть собою одне ціле. На зрізі труби є Г-подібний виріз для фіксування ствола на стійці основи.

Лімб призначений для зняття відліків направлення вітру. Він має форму диску з отвором в центрі. На диску кріпиться втулка з резервним кільцем і зажимним прапорцем, шаровим рівнем, візиром, який може повертатися відносно осі диску. Для фіксування візиру на диску є гвинт що стопорить. По колу диска нанесена кутомірна шкала з ціною поділки 0-25. Оцифрована шкала через 1-00. лімб разом з візиром надягається на ствол рушниці шкалою вверх і закріплюється зажимаючим прапорцем.

Основа рушниці складається із плити, шарової п’яти з механізмом фіксації, ричагу і стійки з шліфтом.

Місце розгортання вітрової рушниці вибирають з таким розрахунком, щоб знос куль вітром проходив в бік від вогневої позиції. В напрямку зносу вітрових куль повинна бути відкрита, рівна ділянка місцевості до 200 м., дозволяючи швидко відшукати місце падіння куль.

В вибраному місці вітрову рушницю встановлюють і орієнтують. Встановлення вітрової рушниці для вимірювання середнього вітру в нижньому прошарку атмосфери здійснюють в такій послідовності:

- вибирають (вирівнюють) площадку радіусом до 1 м.;

- на площадці встановлюють основу рушниці;

- стійку основи за допомогою ричагу шарової п’яти орієнтовно встановлюють в вертикальне положення;

- ствол перехідною трубою одягають на стійку і поворотом за годинниковою стрілкою фіксують його на стійці;

- притримуючи рукою ствол, піднімають ногою ричаг шарової п’яти і коливальними рухами ствола виводять рівень на середину;

- натискуючи ногою на ричаг шарової п’яти, закріплюють ствол в вертикальному положенні. При цьому рівень не повинен виходити за межі великого кола нанесеного в центрі рівня.

Орієнтування вітрової рушниці полягає в наданні лімбу такого положення, при якому поділка 30-00 була б направлена на північ.

Орієнтують вітрову рушницю за допомогою бусолі ПАБ-2А , для чого:

- на віддалені не менше 30 м. від рушниці встановлюють бусоль, орієнтують її по магнітній стрілці і визначають магнітний азимут на рушницю;

- в отриманий магнітний азимут вводять поправку бусолі і отримують дирекційний кут на вітрову рушницю;

- встановлюють вказівник візиру на поділку шкали лімбу, що відповідає даному дирекційному куту, і закріплюють візир на лімбу стопорним гвинтом;

- відстопорюють резервне кільце лімба, затискаючи прапорцем і повертаючи лімб разом з візиром, наводять візир в бусоль. Потім резервне кільце лімба стопорять прапорцем і опускають стопорний гвинт візира. В цьому випадку поділка шкали 30-00 лімба буде обернена на північ, а дирекційний кут, знятий зі шкали на середню точку падіння “вітрових куль”, визначають напрямок “звідки дує вітер”.

Установивши і зорієнтувавши вітрову рушницю підготовляють зондуючи кулі: в денний час – ЗП-2, в нічний – НЗП. Переконавшись, що в напрямку пердбачуємого місця падіння вітрових куль людей немає, по команді “Почати зондування” здійснюють постріл. Після пострілу розрахунок уважно спостерігає за падінням кулі і помічають місце її падіння. В вказаній послідовності здійснюють 4-5 пострілів з проміжком 45-60с. Після кожного пострілу контролюють положення шарового рівня.

Визначають середню точку падіння не менше чим трьох куль і відмічають її віхою. При необхідності здійснюють допоміжний постріл.

Візиром визначають дирекційний кут на віху, а за допомогою мірної стрічки (мірного шнура)вимірюють відстань від рушниці до віхи.

За напрямок середнього вітру (звідки дує) в межах висоти 200 м. приймають значення дирекційного кута на віху.

Швидкість середнього вітру визначають по відстані від рушниці до віхи використовуючи таблицю 1.

Таблиця 1. Швидкості середнього вітру Wу (м/с) і приріст напрямку середнього вітру Dawу (Д.У.) в залежності від зносу вітрових куль Дг зондувальних патронів ЗП-2 і НЗП.

Стандартні висоти У, м.

Дальність зносу вітрових куль Дг, м.

Дирекційний кут aw200 збільшують на Dawу

40

50

60

70

80

90

100

110

120

130

140

150

200

3

4

5

6

7

7

8

9

10

11

12

12

0-00

400

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1-00

800

4

5

6

7

8

9

10

11

13

14

15

16

2-00

1200

4

5

7

8

8

9

11

12

13

15

15

16

2-00

1600

4

6

7

8

9

10

11

13

14

15

17

17

3-00

2000

4

6

7

8

9

10

11

13

14

16

17

18

3-00

2400

4

6

8

9

9

10

12

14

15

16

18

19

3-00

3000

5

6

8

9

10

11

12

14

15

17

18

19

4-00

4000

5

6

8

9

10

11

12

14

16

18

19

20

4-00

При роботі з вітровою рушницею, як і з всякою вогнепальною зброєю, необхідно суворо дотримуватися заходів безпеки:

- Особовий склад, обслуговуючий вітрову рушницю повинен бути в касках;

- Постріл з рушниці стріляючий повинен здійснювати, стоячи на коліні;

- При використанні набоїв НЗП на місцевості з сухою рослинністю розрахунок повинен мати при собі лопату і підручні засоби для гасіння можливих пожеж.

Складання наближеного бюлетеня “Метеосередній”

Наближений бюлетень складають з використанням устарівшого бюлетеня “Метеосередній” і при відсутності бюлетеня тільки по даним вимірювання метеорологічного поста.

Складання наближеного бюлетеня з використанням устарівшого бюлетеня “Метеосередній"

При складанні такого бюлетеня у ньому не вказується номер метеорологічної станції і середнє відхилення густини повітря від табличних.

В бюлетень записується:

- дата і час виробництва вимірювань метеорологічним постом;

- висота метеорологічного посту над рівнем моря (м);

- відхилення наземного тиску атмосфери (мм.рт.ст.) і відхилення наземної віртуальної температури повітря (град.) на рівні метеорологічного посту;

- середнє відхилення температури повітря, напрямок і швидкість вітру середнього для стандартних прошарків до висоти 4 км.

Відхилення наземного тиску атмосфери Н0 записується в бюлетень і визначається по формулі:


DН0 = Н0 – 750 .

де Н0 – тиск виміряний метеопостом$

750 – табличне значення наземного тиску.

Відхилення наземної віртуальної температури Dt0мп записується в бюлетень і визначається по формулі:

Dt0мп = tп - 15,9

де tп - наземна віртуальна температура;

15,9 – табличне значення віртуальної температури.

Наземна віртуальна температура визначається наступним чином:

t0 = t0 + DТv .

де t0 – виміряна наземна температура повітря;

DТv – віртуальна поправка, що визначається по табл. 2.

Таблиця 2. Віртуальні поправки.

t0,0С

Нижче 0

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

DТv,0С

0

+0,3

+0,5

+0,6

+0,9

+1,3

+1,8

+2,4

+3,3

+4,4

+5,8

+7,4

Середнє відхилення температури для стандартних висот У до 4000 м, визначають шляхом введення поправки Dt’y на відхилення, взяті з бюлетеня "Метеосередній" .

Поправки Dt’y визначають по табл.. 3.

Таблиця 3. Поправка Dt’y в температуру бюлетеня "Метеосередній" .

У,м.

dt0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

200

1

1

2

3

3

4

5

6

7

8

400

-

1

1

2

3

3

4

5

6

7

800

-

-

1

1

2

3

3

4

5

6

1200

-

-

-

1

1

2

3

3

4

5

1600

-

-

-

-

1

1

2

3

3

4

2000

-

-

-

-

-

1

1

2

3

3

2400

-

-

-

-

-

-

1

1

2

3

3000

-

-

-

-

-

-

-

1

1

2

4000

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

Примітка: знаки поправок Dt’y такі ж, як знаки dt0.

Входом в таблицю є стандартні висоти бюлетеня і різниця відхилень наземної температури, визначеної метеорологічним постом і температурою, вказаною в устарівшому бюлетені "Метеосередній" .

dt0 = Dt0мп - Dt0б.

де Dt0мп – відхилення наземної віртуальної температури;

Dt0б – відхилення наземної віртуальної температури за устарівшим бюлетенем "Метеосередній".

В залежності від давності устарівшого бюлетеня і засобу вимірювання вітру дані про середній вітер для розміщення в наближений бюлетень визначають наступним чином: для стандартних висот У≤У* включно дані про середній вітер визначають за результатами вимірювань метеорологічного посту за допомогою табл..1 та 4.

Таблиця 4.

У,м

W,м/с

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

200

3

4

6

8

9

10

12

14

15

16

18

20

21

22

400

4

5

7

10

11

12

14

17

18

20

22

23

25

27

800

4

5

8

10

11

13

15

18

19

21

23

25

27

28

1200

4

5

8

11

12

13

16

19

20

22

24

26

28

30

1600

4

6

8

11

13

14

17

20

21

23

25

27

29

32

2000

4

6

9

11

13

14

17

20

21

24

26

28

30

32

2400

4

6

9

12

14

15

18

21

22

25

27

29

32

34

3000

5

6

9

12

14

15

18

21

23

25

28

30

32

36

4000

5

6

10

12

14

16

19

22

24

26

29

32

34

36

Для інших стандартних висот використовуються дані устарівшого бюлетеня "Метеосередній" .

Стандартні висоти У* приведені в табл.. 5.

Таблиця 5.Значення стандартних висот У*, в метрах.

Засіб вимірювання вітру

Дальність бюлетеня "метеосередній"

3 - 6

7 - 9

10 – 12

Польовий вітромір або ДМК

1200

1600

2000

Вітрова рушниця

1600

2000

2400

Швидкість середнього вітру Wy за даними вітрової рушниці для У≤У* визначають по табл.. 1.

Напрямок середнього вітру aWy для У≤У* визначають по формулі:

aWy = aW200 + DaWy200

де aW200 – напрямок середнього вітру в прошарку від поверхні землі до висоти 200 м;

DaWy200 – прирощування напрямку середнього вітру відносно напрямку середнього вітру в прошарку від поверхні землі до висоти 200 м, визначаються за табл.. 1.

Для стандартних висот У>У* дані про швидкість Wy і напрямок aWy вибирають із устарівшого бюлетеня "метеосередній".

Швидкість середнього вітру Wy по даним ДМК чи польового вітроміра для У≤У*визначають за табл. 4. Входами в табл.4 є стандартні висоти У і швидкість наземного вітру Wy виміряна метеорологічним постом.

Напрямок середнього вітру aWy для У≤У* визначають по формулі:

awy = aV0 + DaWy.

де aV0 – напрямок наземного вітру, визначений метеорологічним постом;

DaWY – приріст напрямку середнього вітру відносно напрямку наземного вітру, що визначається по табл.. 4.

Для стандартних висот У>У* дані про швидкість Wy і напрямок aWy вибирають з устарівшого бюлетеня "Метеосередній".

При дальності зносу куль Дг < 40 м.(швидкості наземного вітру V0< 3 м/с) для стандартних висот У≤У* швидкість середнього вітру приймають за нуль. В цьому випадку в бюлетені для стандартних висот У≤У* місця, відведені для цифр, які показуюють напрямок і швидкість середнього вітру, заповнюються нулями. Для стандартних висот У>У* дані про швидкість і напрямок вітру вибирають з устарівшого бюлетеня "Метеосередній".

ПРИКЛАД 2.

Скласти наближений бюлетень, якщо мається устарівший бюлетень "Метеосередній".

МЕТЕО1102-10011-0100-51258-0256-581704-0456-601806-0857-612006-1257-622311-1657-632512-2056-622812-2456-632911-3055-633112-4054-613315-5055-603515-6054-613714-8053-603914-1053-614317-12-604218-14-624015-18-623914-22-613613-26-603612-30-603712-2626.

Дані метеорологічного посту:

- висота метеопосту hмп= 90 м;

- час проведення метеорологічних вимірювань 10 грудня в 09 год. 10 хв;

- наземний тиск атмосфери вимірювання за допомогою барометра-анерода Н0=743 мм.рт.ст.;

- наземна температура повітря вимірюється за допомогою термометра праща t0= +4,50С;

- напрямок і швидкість середнього вітру визначалась за допомогою ВР-2 в прошарку 0 – 200 м;

- дальність зносу куль ЗП-2,Дг=80 м;

- напрямок середнього вітру в прошарку 0 – 200 м, aw200= 25-00.

РІШЕННЯ:

1.Визначаємо давність устарівшого бюлетеня:

Dt=9г.10хв. – 1г.10хв. = 8г.

2.Визначаємо наземне відхилення тиску:

DН0=Н0-750=743-750= -7мм.рт.ст..

3.Визначаєм наземну віртуальну температуру:

t0=t0+DTV, DTV=+0,5 з таб.2. тоді t0=+4,5+0,5=+50С.

4.Визначаємо відхилення наземної віртуальної температури :

Dt0=t0-15,9=5-15,9=-10,9 ≈ -11 0С.

5.Визначаємо різницю наземних відхилень метеобюлетенів:

dt0=Dt0мп - Dtоб= -11-(-8)= -3 0С.

6.По dt0= -3 0С по табл..3 визначаємо поправки Dt’y

У,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dtу,0С

-2

-1

-1

-

-

-

-

-

-

7.Визначаємо середнє відхилення температури повітря в межах висот до 4000 м.: Dtу=Dtуб+Dt’y

У,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dtу, 0С

-10

-11

-12

-12

-13

-12

-13

-13

-11

8.По Дг=80 м. за допомогою табл..1. визначаємо швидкість середнього вітру Wy і знаходимо приріст напрямку середнього вітру Dawy. По напрямку aw200=25-00 і прирісту DaWy розраховуємо напрямок середнього вітру. При Dt=8год. висота У*=2000 м із табл..5, з якої дані про середній вітер визначають по даним ВР-2, а для стандартних висот 2400,3000,4000 дані про швидкість і напрямок вітру знаходять із устарівшого бюлетеня "Метеосередній".

У,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Wy,м/с

7

8

8

8

9

9

11

12

13

DaWy,д.у

0

1-00

2-00

2-00

3-00

3-00

-

-

-

aWy, д.у

25-00

26-00

27-00

27-00

28-00

28-00

29-00

31-00

33-00

9.Скласти наближений бюлетень:

МЕТЕО 11 наближений – 10091-0090-50761-02-602507-04-612608-08-622708-12-622708-16-632809-20-622809-24-632911-30-633112-40-613315.

Складання бюлетеня здійснюється на бланку. Рішення даного прикладу показано на бланку №1.

БЛАНК №1.


Приклад № 3 Скласти наближений бюлетень, якщо є устарівший бюлетень “Метеосередній”

МЕТЕО 1103 – 18082 – 0120 – 01376 – 0211 – 741706 – 0409 – 711807 – 0808 – 671908 – 1207 – 652108 – 1606 – 642009 – 2006 – 632309 – 2405 – 632508 – 3005 – 632607 – 4005 – 642607 – 5006 – 652908 – 6006 – 652809 – 8005 – 653012 – 1004 – 643315 – 12 – 643416 – 1212.

Данні метеорологічного посту:

- висота метеопосту hм п = 90 м

- час проведення метеорологічних вимірювань 18 грудня 13.40 хв;

- наземний тиск атмосфери Но, наземна температура повітря t0, напрямок наземного вітру aw, швидкість наземного вітру w вимірювалась за допомогою ДМК і вони дорівнюють: Н0 = 759 мм.рт.ст.; t0 = - 1оС aw = 16-00; w = 5 м / c.

РІШЕННЯ.

1. Визначаємо давність устарівшого бюлетеня

Дt = 13 г 40 хв – 8 г 20 хв ≈ 5 г

2. Вираховуємо наземне відхилення тиску

ДН0 = Н0 – 750 = 759 – 750 = + 9 мм рт.ст..

3. Вираховуємо наземну віртуальну температуру

tо= to+DTv= -1-0 = -1 oC.

4. Вираховуємо відхилення наземної віртуальної температури

Dtо= tо-15,9 = -1-15,9= -16,9 оС.

5. Вираховуємо різницю наземних відхилень температури метеопост бюлетень

dtо=Dtмп -Dtоб= -17- (26)= +9 оС.

6. По dtо= + 9оС за табл.3 визначаємо поправки Dt’y

Y,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dt’y,oC

+7

+6

+5

+4

+3

+3

+2

+1

+1


7. Знаходимо середнє відхилення температури повітря в межах висот до 400м

Dty= Dtуб - Dt’y

Y,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dt’y,oC

- 17

-15

-12

-11

-11

-10

-11

-12

-13

По Vo= 5 м/с за допомогою табл..4 визначаємо швидкість середнього вітру і вибираємо приріст напрямку середнього вітру до висоти 1200 м так як з табл.5 У*=1200 м. Для стандартних висот 1600, 2000, 2400, 3000, 4000 дані про швидкість і напрямок середнього вітру вибирають з устарівшого бюлетеня "метеосередній"

У, м

0

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Wy, м/с

5

8

10

10

11

9

9

8

7

7

Daw, д.у

-

1-00

2-00

3-00

3-00

-

-

-

-

-

awy, д.у

16-00

17-00

18-00

19-00

19-00

20-00

23-00

25-00

26-00

26-00

8. Складаємо наближений бюлетень " МЕТЕО 11 наближений 18133-0090-00967-02-671708-04-651810-08-621910-12-611911-16-612009-20-602309-24-612508-30-622607-40-632607”

Складання наближеного бюлетеня дозволяється виконувати за бланком. Рішення прикладу 3 приведено в бланку №2.

БЛАНК №2.


Складання наближеного бюлетеню за даними вимірювань метеорологічного посту

Зміст такого бюлетеня точно такий як і бюлетеня складеного з використанням бюлетеня "Метеосередній".

Відхилення наземного тиску атмосфери Но, яке записується в бюлетень визначається за формулою :

DНо = Но – 750.

Відхилення наземної віртуальної температури Dtомп, яке записується в бюлетень визначається за формулою

Dtомп = to + DTv – 15,9.

де to – виміряна наземна температура повітря;

DTV – віртуальна поправка, визначаєма за табл. №2.

Середнє відхилення температури повітря Dtу в межах стандартних висот бюлетеня визначається за допомогою табл. 6, вхідними величинами в яку є стандартні висоти бюлетеня У і відхилення наземної віртуальної температури Dtомп ,визначені метеорологічним постом.

Для відхилень Dtомп між 10 і 20; 20 і 30 і т.д. середнє відхилення температури Dtу визначають складанням величини відхилень із стовпчиків, відповідних цілому числу десятків та числу одиниць. Таблиця 6.

Середнє відхилення температури D t ув залежності від D t опм

У,м

Dtомп

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

40

50

200

-1

-2

-3

-4

-5

-6

-7

-8

-8

-9

-20

-29

-39

-49

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

400

-1

-2

-3

-4

-5

-5

-6

-7

-8

-9

-19

-29

-38

-48

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

800

-1

-2

-3

-4

-5

-6

-6

-7

-7

-8

-18

-28

-37

-46

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

1200

-1

-2

-3

-4

-4

-5

-5

-6

-7

-8

-17

-25

-35

-44

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

1600

-1

-2

-3

-3

-4

-4

-5

-6

-7

-7

-17

-25

-34

-42

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

2000

-1

-2

-3

-3

-4

-4

-5

-6

-6

-7

-16

-24

-32

-40

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

2400

-1

-2

-2

-3

-4

-4

-5

-5

-6

-7

-15

-23

-31

-38

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

3000

-1

-2

-2

-3

-4

-4

-4

-5

-5

-6

-15

-22

-30

-37

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

4000

-1

-2

-2

-3

-4

-4

-4

-4

-5

-6

-14

-20

-27

-34

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

20

30

-

-

Примітка: Середнє відхилення температури Dtу при від’ємних значеннях Dtомп вказані у чисельнику дробу, при додатних – у знаменнику дробу.

ПРИКЛАД 4: Визначити Dtу при Dtомп = - 26 оС , для У = 2000 м.

РІШЕННЯ.

Для Dtомп = - 20 оС - Dtу = - 16 оС.

Для Dtомп = - 6 оС - Dtу = - 4 оС.

Для Dtомп = - 26 оС - Dtу = - 20 оС.

Швидкість середнього вітру Wy для всіх стандартних висот бюлетеню визначають по табл.1 або 4 в залежності від того за допомогою якого приладу визначалась швидкість середнього вітру. Напрямок середнього вітру awy для усіх стандартних висот визначають по формулі

awy = aw200 (aVo) + Dawy

де aw200 (aVo) – напрямок середнього вітру в прошарку 0-200.

Dawy – приріст середнього вітру відносно напрямку середнього вітру в прошарку 0-200 м (напрямок наземного вітру) визначається по табл..1 або4.

При дальності зносу куль Дг < 40 м (швидкості наземного вітру Vо < 3м/с) для усіх стандартних висот У швидкість середнього вітру приймається рівною нулю. В цьому випадку в бюлетені для усіх стандартних висот у місця цифр, відведених для напрямку і швидкості вітру заповнюється нулями.

ПРИКЛАД 6: Скласти наближений бюлетень за даними метеорологічного поста (напрямок і швидкість вітру в прошарку 0-200 м визначається за допомогою ДМК):

4 висота метеопосту hмп = 90 м.

4 час визначення вимірів 9 грудня 13 годин 30 хвилин;

4 наземний тиск атмосфери Ho = 759 мм.рт.ст.

4 наземна температура повітря to = - 1 oC.

4 напрямок наземного вітру awo = 17-00

4 швидкість наземного вітру Vo = 5 м/с.

РІШЕННЯ:

1. Розраховуємо наземне відхилення тиску Но = 759 – 750 = + 9 мм.рт.ст..

2. Розраховуємо наземну віртуальну температуру tо = - 1 + 0 = - 1 оС.

3. Розраховуємо відхилення наземної віртуальної температури

Dtо = - 1 – 15,9 = - 17 оС.

4. По Dtо = - 17 оС за допомогою табл.6 знаходимо середнє відхилення температури повітря на стандартних висотах Dtу

Y,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dt,oC

- 16

-15

-14

-13

-12

-12

-12

-10

-10

5. ПО Vo = 5 м/с за допомогою табл.4 визначаємо швидкість середнього вітру Wy . З цієї ж таблиці вибираємо приріст напрямку середнього вітру awy відносно напрямку наземного вітру avo . По avo = 17-00 і прирісту Dawy розраховуємо напрямок середнього вітру:

У, м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Wy, м/с

8

10

10

11

11

11

12

12

12

Dawу, д.у

1-00

2-00

3-00

3-00

4-00

4-00

4-00

5-00

5-00

awy, д.у

18-00

19-00

20-00

20-00

21-00

21-00

21-00

22-00

22-00

6. Складають наближений бюлетень "Метеосередній"

“ МЕТЕО 11 наближений – 09133-0090-00967-02-601808-04-651910-08-642010-12-632011-16-622111-20-622111-24-622112-30-602212-40-602212”

Складання наближеного бюлетеня може проводитися за бланком.

Бланк №3.

Дата і час вимірювання: 9.12.13г30хв.

Висота метеопосту: h мп=90 м , Прилад для вимірювання вітру: ДМК.

Н0

759

to

- 1

- 1

aV0(aW200)

17-00

-НNo

750

+DТV

0

-tNo

15,9

Дг

DНo

+9

to

- 1

Dtомп

-17

V0(W200)

5

У

Dtу 0С

DaWy д.у

aWy д.у

Wy м/с

Наближений бюлетень

(м)

Із табл.6

Із табл.4

aVo(aW200)+ DaWy

Із табл.4

“МЕТЕО 11-наближений 09133-0090-00967-

0

-

-

-

200

-16

1-00

18-00

8

02-661808

400

-15

2-00

19-00

10

04-651910

800

-14

3-00

20-00

10

08-642010

1200

-13

3-00

20-00

11

12-632011

1600

-12

4-00

21-00

11

16-622111

2000

-12

4-00

21-00

11

20-622111

2400

-12

4-00

21-00

12

24-622112

3000

-10

5-00

22-00

12

30-602212

4000

-10

5-00

22-00

12

40-602212

Приклад 7. Скласти наближений бюлетень за даними метеорологічного поста (напрямок і швидкість вітру в прошарку 0-200 м визначається за допомогою ВР-2);

4 висота метеопосту hмп = 110 м .

4 час метеорологічних вимірювань – 15 грудня 09 г 00 хв.

4 наземний тиск атмосфери Но = 743 мм.рт.ст.

4 наземна температура повітря to = + 4,5 оС.

4 дальність зносу куль Дг = 80 м.

4 напрямок середнього вітру в прошарку 0-200 м, aцW200 = 25-00

Рішення :

1. Вираховуємо наземне відхилення тиску Но = 743 – 750 = - 7 мм.рт.ст.

2. Вираховуємо наземну віртуальну температуру tо = 4,5 + 0,5 = +5 оС.

3. Вираховуємо відхилення наземної віртуальної температури tо = tо – 15,9 = 5 – 15,9 = - 10,9 ≈ - 11 оС.

4. По Dtо = - 11 оС за допомогою табл.6 знаходимо середнє відхилення температури повітря на стандартних висотах

Y,м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Dt,oC

- 10

-10

-9

-9

-8

-8

-8

-7

-7

5. За Дг = 80 м за табл.1 визначаємо швидкості середнього вітру Wy і по цій таблиці вибираємо напрямок середнього вітру DaWy відносно напрямку середнього вітру aW200 . За aW200 = 25-00 і прирісту DaWy розраховуємо напрямок середнього вітру:

У, м

200

400

800

1200

1600

2000

2400

3000

4000

Wy, м/с

7

8

8

8

9

9

9

10

10

Dawу, п.к

0-00

1-00

2-00

2-00

3-00

3-00

3-00

4-00

4-00

awy, п.к

25-00

26-00

27-00

27-00

28-00

28-00

28-00

29-00

29-00

6. Складаємо наближений бюлетень "Метеосередній"

“МЕТЕО 11 наближений – 15090-0110-50761-02-602507-04-602608-08-592708-12-592708-16-582809-20-582809-24-582809-30-572910-40-572910”

Складання наближеного бюлетеню можна здійснювати по бланку

Дата і час вимірювання: 15.12.09г00хв. Бланк №4.

Висота метеопосту: h мп=110м , Прилад для вимірювання вітру: ВР-2

Н0

743

to

4,5

+5

aV0(aW200)

25-00

-НNo

750

+DТV

0,5

-tNo

-15,9

Дг

80

DНo

-7

to

+5

Dtомп

-11

V0(W200)

У

Dtу 0С

DaWy д.у

aWy д.у

Wy м/с

Наближений бюлетень

(м)

Із табл.6

Із табл.4

aVo(aW200)+ DaWy

Із табл.4

“МЕТЕО 11-наближений 15090-0110-50761-

0

-

-

-

200

-10

0-00

25-00

7

02-602507

400

-10

1-00

26-00

8

04-602608

800

-9

2-00

27-00

8

08-592708

1200

-9

2-00

27-00

8

12-592708

1600

-8

3-00

28-00

9

16-582809

2000

-8

3-00

28-00

9

20-582809

2400

-8

3-00

28-00

9

24-582809

3000

-7

4-00

29-00

10

30-572910

4000

-7

4-00

29-00

10

40-572910


Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних

При організації визначення установок для стрільби одним з розв’язуємих питань, є розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних та побудова графіків розрахованих поправок.

При цьому поправки розраховуються на балістичні, метеорологічні та геофізичні умови стрільби від табличних..

4. 1 Нормальні ( табличні ) умови стрільби.

а) топографічні умови:

- точка падіння знаходиться на горизонті гармати, кут місця точки падіння дорівнює нулю, а тому кут підвищення дорівнює табличному куту прицілювання;

- нахил вісі цапф відсутній.

б) балістичні умови:

- початкова швидкість снаряда таблична;

- температура зарядів + 150С;

- вага снаряда ( кінцево снарядженого ) таблична;

- форма снаряда з підривником, відповідає встановленому кресленню.

в) метеорологічні умови:

- атмосфера нерухома (швидкість вітру на всіх висотах дорівнює нулю);

- атмосферний тиск в точці стояння гармати Hon = 750мм.рт.ст.

- температура повітря ton = + 150C.

г) геофізичні умови:

- Земля шароподібна і не обертається;

- прискорення свободного падіння постійно g = 9,81м/с2;

- стрільба ведеться на табличній висоті над рівнем моря (для рівнинних ТС дорівнює 0м).


Визначення відхилень умов стрільби від табличних

а) балістичних:

- відхилення початкової швидкості снаряду для основної гармати батареї визначається по формулі:

∆V0 сум = ∆V0 сумк + дV0 + ∆V0 пг

де: ∆V0 сумк - сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для контрольної гармати;

дV0 - різнобій основної гармати батареї відносно контрольної;

∆V0 пг - відхилення початкової швидкості снарядів на полум’ягасник та інші фактори;

- відхилення температури зарядів визначається по формулі:

∆Тз = Тз - 15,

де Тз - температура заряду, що виміряна.

б) метеорологічних:

- відхилення тиску атмосфери визначається по формулі:

∆Н0 = ∆НАМС + hAMC – hОП / 10,

де ∆НАМС - відхилення тиску на рівні метеостанції, береться із бюлетеня “Метеосередній” ( 4 група )

hAMC - висота метеостанції, береться із бюлетеня “Метеосередній” ( 3 група )

hОП - висота вогневої позиції.

Відхилення температури повітря ( ∆Т ) визначається із вибраної групи бюлетеня “Метеосередній”.

Складові балістичного вітру визначаються за допомогою таблиці ( кола ) для розкладу балістичного вітру, входом до якої є:

- швидкість вітру W, яка вибирається із бюлетеня “Метеосередній”;

- кут вітру AW, який визначається по формулі:

АW = бон - бW,

де: бон - напрямок стрільби;

бW - дирекцій ний кут вітру, який вибирається із бюлетеня “Метеосередній”.

Визначення поправки дальності та напрямку на відхилення умов стрільби

Під системою поправок приймають сукупність поправок, за якими практично повністю враховується вплив балістичних умов та атмосфери на польот снаряду.

Для артилерії ця система поправок має вигляд:

а) по дальності:

∆ДТз = 0.1 ∙ ∆ХТз ∙ ∆Тз

∆Дv0 = ∆ХVо ∙ ∆V0

∆ДТ = 0.1 ∙ ∆ХТ ∙ ∆Т

∆ДН = 0.1 ∙ ∆ХН ∙ ∆Н

∆ДW = 0.1 ∙ ХW ∙ WХ

б) по напрямку:

∆дW = 0.1 ∙ ∆zW ∙ Wz

∆дz = z


де:∆Ді - поправка дальності на відхилення і – ї умови стрільби;

∆Хі - таблична поправка дальності на відхилення і – ї умови стрільби ( береться із ТС )

∆ді - поправка напрямку на відхилення і – ї умови стрільби.

Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних значень розглянемо на прикладі.

ПРИКЛАД 8. Дивізіон 152 мм СГ 2С3 розгорнутий у бойовий порядок. На ВП батарей снаряди ОФ – 540, підривник РГМ – 2. Заряди повні, партія зарядів 13 – 25 – 38. Контрольна гармата в дивізіоні - основна гармата 2 – ої батареї. Відхилення початкової швидкості снаряду ∆V0 сум = 0.9% V0.

Від НШ дивізіону поступило розпорядження: основний напрямок стрільби - 19-00. Розрахувати поправки для заряду другого на дальності 4, 7, 10 км в основному напрямку та доповісти в штаб дивізіону.

На посаді обчислювача 1-ої батареї розрахувати поправки, якщо відомо:

Тз = + 50С; дV0 = - 0.5 % V0 hОП = 200м

Снаряди пофарбовані. В батареї отримано бюлетень метеосередній:

“ Метео 1105 – 13133 – 0180 – 51361 – 0203 – 621206 – 0403 – 621307 – 0804 – 641408 – 1204 – 651408 – 1605 – 661509 – 2005 – 671610 – 3006 – 681610 – 4006 – 691712 - ...”

РІШЕННЯ.

1) Визначаємо відхилення умов стрільби від табличних, які однакові для всіх дальностей

- ∆Тз = Тз – 15 = 5 – 15 = - 10 0С

- ∆V0 сум = ∆V0 сумк + дV0 = -0.9 - 0.5 = - 1.4% V0

- ∆Н0 = ∆НАМС + hAMC – hОП / 10 = -13 + ( 180 - 230 ) /10 = - 18 мм рт ст

2) Визначаємо інші відхилення умов стрільби від табличних та розраховуємо поправки на три дальності:


Д км

4000

7000

10000

У бюл., м

група бюлетеня

∆Т

АW = бон - бW

WХ м / c

Wz м / c

Н мм рт ст

Тз

∆V0

200

621206

- 12

19 – 12 = 7-00

-4

+4

-18

-10

-1.4

800

641408

- 14

19 - 14 = 5-00

-7

+4

-18

-10

-1.4

2100

671610

- 17

19 - 16 = 3-00

-10

+3

-18

-10

-1.4

поправки з ТС

∆ХW

∆ХН

-34

+13

-116

+29

-233

+45

∆ХТ

∆ХТз

∆ХV0

∆zW , тис

z , тис

-29

-19

-63

-4

-2

-88

-27

-89

-8

-4

-161

-32

-107

-10

-8

поправки дальності

∆ДW

∆ДН

∆ДТ

∆ДТз

∆ДVо

∆Дсум м

+13.6

-23.4

+34.8

+19

+88.2

+132

+81.2

-52.2

+123.2

+27

+124.6

+304

+233

-81

+273.7

+32

+149.8

+606

поправки напрямку

∆дW тис

z тис

∆д сум д.к

-1.6 (0-02)

-2

-0-04

-3 (0-03)

-4

-0-07

-3 (0-03)

-8

-0-11

ВІДПОВІДЬ. Розраховані поправки для заряду другого 1-ої батареї

Д км

4

7

9

∆ДСУМ м

+132

+304

+608

∆д СУМ м

-0-04

-0-07

-0-11

За цими даними будується графік розрахованих поправок, який потім враховується при визначені вирахуваних даних по цілям.


ЛІТЕРАТУРА

1. Правила стрільби і управління вогнем артилерії: Група, дивізіон, батарея, взвод, гармата. Варта., К., 1995р.

2. Вказівник по роботі метеорологічного посту артилерійського дивізіону. Воєнвидав., М., 1985р.

3. Керівництво по застосуванню приладів для розвідки та стрільби наземної артилерії. Воєнвидав., М., 1972р.

4. Таблиці стрільби 122 мм гаубиці Д – 30 ТС № 145. Видавництво третє. Воєн видав., М., 1987р.