Смекни!
smekni.com

Місце товарної біржі в сучасній економіці (стр. 2 из 3)

З одного боку існування середовища взаємопов’язаних та взаємоупорядкованих елементів біржового товарного ринку визначає цілісну систему, яка повинна сприяти розширенню інфраструктури біржового ринку.

З іншого боку, підвищення ефективності розвитку та функціонування структурних елементів інфраструктури полягає в процесі інтенсифікації останньої.

Нині одним із першочергових завдань для нашої держави є розроблення чіткої політики в сфері якості послуг і довготермінових програм, які б об’єднали зусилля всіх гілок влади та фахівців країни.

На сьогоднішній день пріоритетом розвитку економіки з боку держави повинен стати розвиток елементів біржової інфраструктури, їх реформування відповідно до світових стандартів, оновлення правової бази для забезпечення ефективності їх функціонування. Звичайно, період незалежності України досить короткий, щоб досягти економічного рівня країн Заходу, але використання їхнього досвіду у відповідності з особливостями вітчизняної економічної системи забезпечить розвиток усіх сфер народного господарства, а згодом, і вихід економіки України на світовий значимий рівень.

Для того щоб учасники біржового товарного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві суперечливі зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення в сфері біржових послуг. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід досконало відпрацювати механізм реалізації цих законів.

2. Аналіз діяльності товарних бірж в Україні

Станом на 1 січня 2010 року в Україні зареєстровано 503 біржі, з них 103 універсальних (20,5%), 318 товарно-сировинних (63,2%), 26 агропромислових (5,2%) та 19 фондових (3,8%). За 1995 – 2009 роки кількість бірж зросла на 412. В структурному розрізі найбільше зросла кількість товарних та товарно-сировинних, а також універсальних бірж – відповідно на 294 та 80 (табл. 1).

Таблиця 1 Кількість бірж України [9]

Станомна 01.01. Всього бірж У тому числі:
універсальні товарні татоварно-сировинні агропромислові фондовібіржі та їх філії інші
кіль-кість питома вага, % кіль-кість питома вага, % кіль-кість питома вага, % кіль-кість питома вага, % кіль-кість питома вага, %
1995 р. 91 23 25,3 24 26,4 8 8,8 14 15,4 22 24,1
2000 р. 365 88 24,1 146 40,0 28 7,7 26 7,1 77 21,1
2005 р. 458 115 25,1 244 53,3 30 6,6 19 4,2 50 10,8
2006 р. 467 114 24,4 258 55,3 29 6,2 19 4,1 47 10,0
2007 р. 479 114 23,8 272 56,8 30 6,3 18 3,8 45 9,3
2008 р. 499 118 23,7 293 58,7 30 6,0 17 3,4 41 8,2
2009 р. 503 103 20,5 318 63,2 26 5,2 19 3,8 37 7,3
Відхилення,2008 р.до 412 80 -12,9 294 29,8 18 -0,9 5 0,8 15 -16,8

Біржова торгівля в Україні в досліджуваному періоді характеризується такими закономірностями [9]:

- зросла як кількість, так і вартість укладених біржових угод. Так, у 2008 році вартість укладених угод збільшилась порівняно з 1995 роком у 110,1 рази, 2000 роком – 16,9 рази, 2005 роком – 2,5 рази. Однак такій оптимістичній статистиці фахівці не радіють. На їхнє переконання, щорічне зростання відбувається не стільки за рахунок розширення торгів, скільки завдяки стрімкому подорожчанню товарів;

- максимальним був обсяг біржової торгівлі у 2008 році (59 875,3 млн. грн.). Найбільшу питому вагу в структурі біржового товарообороту займають угоди на сільськогосподарську продукцію (66,8%) та паливо (20,7%);

- негативним чинником функціонування біржового ринку України є наявність у структурі біржового товарообороту небіржових товарів, зокрема транспортних засобів та нерухомості, що призводить до неможливості стандартизації біржових товарів та запровадження строкових біржових угод.

Домінуюча частка біржових угод в Україні укладається на Українській міжбанківській валютній біржі – 38,2%, Київській агропромисловій біржі – 14,8%, Українській універсальній біржі – 9,2%, ВАТ "Фондова біржа "Перспектива" – 6,7% та ТБ "Українська ф’ючерсна біржа" – 5,5% (табл. 2).

Таблиця 2 Результати діяльності найбільших бірж України за ІV квартал 2009 року [9]

Назва біржі Обсяги укладених угод Кількістьукладенихугод Середня вартістьукладених угод,тис. грн.
млн. грн. у % до підсумку
Всього 6 702,8 100 58 660 114,3
з них:
Українська міжбанківська валютна біржа 2 563,5 38,2 449 5 709,4
Київська агропромислова біржа 992,2 14,8 1596 621,7
Українська універсальна біржа 617,5 9,2 283 2 181,9
ВАТ "Фондова біржа "Перспектива" 449,2 6,7 61 7 363,4
ТБ "Українська ф’ючерсна біржа" 371,5 5,5 75 4 953,3

Важливою характеристикою біржового ринку виступає міра його структурованості – співвідношення спотового та строкового ринків. Біржова торгівля продукцією і товарами в Україні представлена в основному спотовим ринком (укладання угод на реальний товар з негайною поставкою). На умовах спотових угод було укладено 85,7% усіх біржових угод. У структурі цих угод найбільша частка припадала на угоди з палива (52,0%) та продукції рослинництва (27,0%). Форвардні контракти (угоди на реальний товар з відстроченою поставкою) становили 14,0%. Найбільша частка їх припадала на угоди з продукції рослинництва (72,6%), харчових продуктів (17,1%), лісоматеріалів (4,8%).

Для порівняння наведемо структуру світового біржового обороту, типовий варіант якого має такі співвідношення: ф’ючерси – 78%, опціони – 20%, угоди з реальним товаром – 2%.

Похідні цінні папери, що перебувають в біржовому товарообороті, призначені для здійснення хеджевих страхових операцій та вирівнювання цінових трендів. За допомогою строкових контрактів можливе прогнозування майбутніх цін, а тому підвищується стабільність функціонування навіть тих підприємств, які самі не є учасниками біржових операцій, а використовують біржові ціни як орієнтири для укладання угод на ринку реальних активів [4].

Відсутність у структурі вітчизняного біржового обороту товарних деривативів (ф’ючерсних контрактів та опціонів) свідчить, що на сучасному етапі товарні біржі в Україні практично не виконують цінової та стабілізаційної функцій.

Крім низьких обсягів біржового товарообороту та наявності в його структурі небіржових товарів, існує проблема законодавчої неврегульованості операцій з похідними цінними паперами. На сьогодні в Україні склалася ситуація, за якої в чинних законодавчих актах і регулюючих положеннях присутні протиріччя, у тому числі й із загальноприйнятою у світі практикою визначення похідних інструментів. Такий стан законодавчої та правової бази призводить до неможливості використання товарних деривативів в Україні за їхнім безпосереднім призначенням.

Питання полягає, зокрема, у тому, щоб чітко розподіляти в процесі оподатковування операції з похідними цінними паперами, проведені з метою спекуляції та проведені з метою хеджування (тобто зниження ризику). Лише в тому випадку, якщо податковий облік операцій буде відповідати класичному підходові до такого роду операцій, які властиві провідним державам світу, у суб'єктів господарювання виникне фінансовий інтерес до хеджування з використанням похідних інструментів. На сьогодні законодавча база України цілком знищує економічний сенс операції хеджування на ф'ючерсному ринку як операції зниження ризику суб'єктами, які володіють або ж мають намір придбати деякий базовий актив у майбутньому.

Виявлені тенденції та закономірності розвитку товарного біржового ринку України дозволяють встановити певний причинно-наслідковий зв’язок проблем розвитку товарних бірж України (рис. 1).

Висновки

Отже, подальший розвиток біржової діяльності залежить від загальноекономічного стану держави, вмілого поєднання адміністративних і економічних важелів управління переважання ф’ючерсних угод.

Для успішної праці перелічених суб’єктів в умовах становлення сучасного біржового ринку необхідно налагодити механізм отримання й опрацювання достовірної, своєчасної, якісної інформації про ринкову ситуацію в регіоні та світі, ціни й біржові товари. Основна частина інформативного банку надходитиме й акумулюватиметься у спеціальних відділах і службах бірж, НАБУ і САБУ. Уся маркетингова інформація має відповідати вимогам попиту на неї з погляду аналізу властивостей товарів (якість, дизайн, упаковка, марка), цінового механізму, рекламування і стимулювання збуту.

Таким чином, у процесі розвитку біржових структур роль маркетингу і логістики зростатиме й надалі. Запобігання виникненню проблем біржової торгівлі здійснюватиметься і надалі за рахунок реалізації всіх заходів, передусім маркетингу й логістики. Логістика ще й гармонізує інтереси постачальника і споживача. Елементи маркетингової й логістичної стратегій сприятимуть максимальній пристосованості бірж та її суб’єктів і клієнтів до мінливої ситуації на ринку, де працюють чесні й добросовісні учасники.