У режимі виконання операцій грошових переказів, тобто оформлення прийому готівкових коштів від клієнтів, рахунки яких відкриті в інших банках, відповідальний виконавець заводить або вибирає з існуючих касовий журнал грошових переказів. Документи за операціями грошових переказів вводяться так само, як і прибуткові та видаткові документи. Після правильного вводу документів натисканням відповідного клавіша запускаються програми, згідно з якими документ записується до касового журналу без проводки або з виконанням бухгалтерських проводок. Можливий і такий варіант, коли виконується бухгалтерська проводка і друкуються рядки журналу на принтері. У режимі грошових переказів формується меморіальний ордер, виконується проводка транзитного переказування коштів до інших банків і нараховуються суми сплати за банківські послуги.
Банки організовують іноді виносні каси, функції яких також автоматизуються. Робота виносних кас автоматизується таким чином.
1. Програмно-апаратний модуль забезпечує автоматизацію обліку готівкових коштів на робочому місці касира.
2. По каналу зв’язку системи «Клієнт-Банк» передаються меморіальні ордери проводок виносної каси.
3. Відповідальний виконавець приймає ці меморіальні ордери й здійснює операцію «Оплата».
4. Адміністратор БД кілька разів протягом дня та перед закриттям виконує регламентні роботи, створюючи та доповнюючи при цьому касові журнали роботи виносних кас. Такі журнали виносних кас включають в архів касових документів, а надалі використовують під час формування касових звітів.
У режим «Вихідні форми» включаються процедури зі складання, перегляду та друкування щоденних оперативних форм звітності. Технологія виконання цих процедур передбачає введення дати, на яку формуватимуться звітні форми, а також утворення робочого файлу. Користувачеві пропонується для вибору список таких вихідних форм: прибутковий касовий журнал, видатковий касовий журнал, довідка касира з прибутків, довідка касира з видатків, зведена довідка про касові обороти, довідка щодо видів касових операцій, довідка щодо БД каси, перелік неоплачених і сторнованих документів. Окрім того, інформаційна система формує звітні файли стосовно прогнозу готівкового обігу та касових оборотів. Прогноз готівкового обігу розробляється на підставі файлів, які формуються згідно з касовими заявками, прогнозними розрахунками, що надходять від підприємств і установ, а також архівними даними за попередні періоди. Результати обробки інформації видаються як прогнозні розрахунки касових оборотів (форма 720-н), календар видачі готівки на заробітну платню (форма 729-н) і т.ін. Звіти про касові обороти складаються на підставі файлів оперативної інформації БД ОДБ. Результати обробки інформації формуються у звітні файли: №12 – дані про касові обороти символів форма 747Д, №13 – дані про касові обороти символів форми 778. Ці звітні файли передаються комерційним банком до регіонального управління НБУ.
3. Підтвердження платежів СЕП
Платіжні документи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передачі платіжних документів використовується ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файлу певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він може або не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректних документів).
Підготовлені в БАІС у вигляді файлу типу А документи з початкових міжбанківських розрахунків надходять до АРМ-3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їх передбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ-3 документи не потрапляють до СЕП. У такому разі АРМ-3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», в якому зазначаються номери забракованих документів файлу А та коди виявлених у них помилок.
Якщо результат перевірки, здійснюваної на АРМ-3, позитивний, пакет платіжних документів (файл типу А) із цього робочого місця надходить до АРМ-2 РРП, що обслуговує даний банк.
На АРМ-2 РРП пакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному разі пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т про отримання файлу типу А, вказуються номери забракованих у ньому документів та кодів наявних у них помилок.
Забраковані на рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ-3, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковий матеріал.
Якщо АРМ-2 забракував файл, припустимою є спроба повторно надіслати на нього файл з таким самим іменем і тим самим змістом. Після того як файл прийнято на АРМ-2, наступні примірники файлу з тим самим іменем на цьому робочому місці не розглядатимуться. Квитанція про повторну обробку зазначених файлів також не формується. Відповідальність за розміщення в одному пакеті коректних і некоректних платіжних документів покладається на комерційні банки.
АРМ-2, прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.
Якщо банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файлу типу В) безпосередньо для цього банку.
Якщо ж банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файлу типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований такий пакет надсилається до АРМ-2 РРП.
Якщо ж банк-отримувач обслуговується іншою РРП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної РРП для банків РРП-отримувача. Сформований такий пакет відправляється відповідному АРМ-2 відповідної РРП.
АРМ-2 у РРП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 РРП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв’язок з РРП.
Отже, на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів.
Для однозначного визначення «долі» кожного пакета платіжних документів використовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отримання пакета. При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов’язково формує файл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (в останньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилається АРМ-відправникові пакета платіжних документів. Лише після отримання квитанції про прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповідні розрахункові операції, пов’язані з платіжними документами пакета.
На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів.
Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і РУ НБУ.
Бухгалтерський облік і контроль виконання платежів на рівні КБ здійснюють, як правило, також і ПТК ОДБ.
У СЕП існує й система бухгалтерського обліку, яка забезпечує облік і контроль проходження грошових коштів по міжбанківських розрахунках, в розрізі таких основних операцій.
{І} – списання коштів із кореспондентського рахунка КБ (сума файлу типу A).
{ІІ} – зарахування коштів на транзитний рахунок КБ (сума файлу типу B).
{ІІІ} – зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження їх отримання (сума файлу типу S).
{ІV} – переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону, тобто зарахування коштів на транзитний рахунок АРМ-2-одержувача (сума файлу типу C).
{V} – переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону, тобто зарахування коштів на внутрішній рахунок АРМ-2-одержувача після підтвердження їх отримання (сума файла-квитанції підтвердження типу R про отримання файлу С).
{VІ} – переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитний регіональний рахунок (сума файлу типу C).
{VІІ} – переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону в Головній установі НБУ (сума файлу типу R).
{VІІІ} – перерахування коштів між регіонами, виконуване в Головній установі НБУ (сума файлу типу R).
{ІX} – зарахування на внутрішній рахунок АРМ-2 – одержувача коштів, що надійшли з іншого регіону (сума файлу типу R).
{X} – списання коштів із рахунка установи НБУ (сума файлу типу A).
{XІ} – зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України (сума файлу типу B).
{XІІ} – зарахування коштів на рахунок установи Національного банку України після підтвердження (сума файлу типу S).