Смекни!
smekni.com

Графічне та геометричне моделювання та інтерактивні системи (стр. 1 из 2)

КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Курсова робота

З дисципліни «Графічне та геометричне моделювання та інтерактивні системи»

На тему «Система обліку курсів »


ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ 4

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.. 6

АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ 7

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.. 12

ВИСНОВКИ.. 14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 15

ВСТУП

Розповсюдження об‘єтно-орієнтованих мов програмування в кінці 80-их – початку 90-х років давало потужний поштовх до розробки цього напрямку інформаційних технологій. Користувачам хотілося отримати єдину мову моделювання, яка б об‘єднала в собі всю міць об‘єктно-орієнтованого підходу і давала б чітку модель системи, яка відображає всі її значимі сторони.

Не дивлячись на перевагу об‘єктно-орієнтованих технологій аналізу і проектування перед структурними, їх розповсюдження було незначним, оскільки не один з методів не давав єдиної і цілісної об‘єктної моделі системи. Кожний метод добре освітлював одну або декілька сторін реальної системи, залишаючи в тіні безліч інших, не менш важливих сторін. Окрім того, відсутність єдиного стандарта дуже заважала широкому розповсюдженню об‘єктно-орієнтованих методів при розробці програмного забезпечення.

Все йшло до створення єдиної мови, яка б об‘єднала сильні сторони відомих методів і забезпечувала найкращу підтримку моделювання. І UML стала такою мовою.

UML може бути застосованим на всіх етапах життєвого циклу аналізу бізнес-систем і розробки приложень. Різні види діаграм, які підтримує UML, і великий набір можливостей представлення певних аспектів системи роблять UML універсальним засобом опису як програмних, так і ділових систем.

Ціллю даного курсового проекту є побудова моделі на мові UML, що описує систему прийняття та обліку слухачів навчальних курсів.

Результатом розробки курсового проекту є систематизація роботи навчальних курсів щодо прийняття нових студентів, побудова набору діаграм, і , як наслідок, освоєння та заглиблення розуміння процесу проектування на мові UML.

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

Моделювання предметної області є одним з найбільш важливих етапів робіт при проектуванні програмних систем масштабу підприємства.

У даній курсовій роботі демонструється можливий підхід до моделювання системи обліку слухачів на курсах з використанням уніфікованої нотації, заснований на застосуванні Уніфікованої Мови Моделювання (Unified Modeling Language) (UML), і гармонійно сполучить у собі переваги структурних і об'єктних методів проектування в CASE Rational Rose.

Основними задачами при моделюванні предметної області є опис:

1. Процесів предметної області;

2. Діючих облич процесів і їхніх функцій, що підлягають автоматизації в прив'язці до структури предметної області, яка автоматизується;

3. Сутностей;

4. Сценаріїв виконання функцій, що підлягають автоматизації;

5. Станів сутностей.

Опис процесів використовуються для опису технології виконання виробничої задачі, що підлягає автоматизації. На основі описаної технології визначаються види діяльності, які варто автоматизувати (вимоги до майбутньої програмної системи).

При описі процесів повинні бути виявлені зв'язки між різними підрозділами при рішенні конкретних виробничих задач (горизонтальні зв'язки). І тільки в цьому випадку опис процесів може вважатися коректним.

Наступним кроком при описі предметної області є розробка моделі структури об'єкта, на якій відбиті тільки діючі обличчя і ті їхні функції, які варто автоматизувати. Модель відбиває ієрархічну структуру об'єкта (вертикальні зв'язки).

На основі цієї моделі будується модель функцій системи.

Модель структури об'єкта будується на основі опису процесів. У моделі відбиваються тільки ті відділи, ті діючі обличчя і їхні функції, що будуть автоматизовані. Побудова моделі можна робити поетапно, у міру опису процесів.

Наступною задачею при описі предметної області є моделювання документів.

Ціль моделювання документів – описати атрибути документів, їхні типи, значення, правила формування для:

1. Проектування користувальницького інтерфейсу системи;

2. Проектування Бази даних системи;

3. Формування альбому вихідних форм системи.

У деяких випадках при моделюванні предметної області варто описати сценарій роботи діючого обличчя із сутностями і стану сутностей.

Сценарії функцій предметної області можуть використовуватися при проектуванні сценаріїв роботи користувача з майбутньою системою, опис станів сутностей - для проектування користувальницького інтерфейсу (довідника станів сутностей) і БД програмної системи. До того ж наявність сценаріїв функцій також надалі дозволить уточнити функціональні вимоги до системи.

Опис предметної області з використанням UML добре сприймається експертами предметної області і не жадає від них ніякої спеціальної підготовки для розуміння представлених їм на розгляд моделей.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вхідна інформація, тобто дані, що використовуються як вхідні для прийняття рішень системою:

· Ім‘я слухача;

· Прізвище слухача;

· Дата народження слухача;

· Ідентифікаційний номер.

Вихідна інформація. Такою інформацією є дані, що з’являються в результаті роботи системи:

· Оцінка за випускні іспити;

· Номер отриманого диплома.

АЛГОРИТМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ

В процесі розробки курсового проекту був створений набір діаграм, що описують систему обліку слухачів навчальних курсів з різних точок зору.

Діаграма (Dіagram) - це графічне представлення безлічі елементів. Найчастіше вона зображується у виді зв'язного графа з вершинами (сутностями) і ребрами (відносинами). Діаграма являє собою деяку проекцію системи.

Загальний алгоритм розв’язання задачі такий: використовуємо Usecasedіagram для відображення списку операцій, що повинна виконувати наша система. Кожен Usecase - це деякий процес (послідовність дій), тому ми повинні використовувати Sequencedіagram для його деталізації. На цій діаграмі ми відображаємо об'єкти з предметної області (об'єкти, що беруть участь у процесі); таким чином, ми одержуємо екземпляри деяких класів і їхню взаємодію. Sequencedіagram відображає сам процес, статична картина взаємодії об'єктів відображається за допомогою Classdіagram. Переходимо до Classdіagram, на якій зображуються класи нашого проекту. Далі класи поєднуються в компоненти, що відображаються на Componentdіagram, де показується залежність компонентів між собою. В даному випадку нам не потрібно створюватиDeploymentdіagram, на якій відображається розміщення компонентів на комп'ютерах.

Першою була створена діаграма прецедентів. Вона має вигляд, який показаний на малюнку 1

Малюнок 1 Use Case Diagram (Main)

На діаграмі прецедентів представлені прецеденти і актори, а також відносини иіж ними. Діаграми прецедентів відносяться до статичного Вилу систем з погляду прецедентів використання. Вони особливо важливі при організації і моделюванні поводження системи.

Цей вид діаграм дозволяє створити список операцій, що виконує система. Часто цей вид діаграм називають діаграмою функцій, тому що на основі набору таких діаграм створюється список вимог до системи і визначається безліч виконуваних системою функцій.

Кожна така діаграма,чи як її звичайно називають, кожен Usecase - це опис сценарію поводження, якому слідують діючі обличчя (Actors).

Наступною була створена діаграма класів, яка зображена на малюнку 2.

Малюнок 2 Classdiagram

На наступному кроці була створена діаграма послідовностей дій (Sequencediagram) для прецеденту „заносити інформацію про студентів” актора „оператор”, яка представлена на малюнку 3. На ній можна побачити класи та операції, які застосовуються до кожного з них у суворій послідовності. Цей тип діаграми не акцентує увагу на конкретній взаємодії, головний акцент приділяється послідовності прийому/передачі повідомлень.

Малюнок 3Sequencediagram

На наступному кроці ми створили діаграму кооперацій (Collaborationdiagram), яка зображена на малюнку 4.

Малюнок 4 Collaboration diagram

Далі ми реалізували діаграму станів (Statechart diagram), яка зображена на малюнку 5. Діаграма станів (Statechart) призначена для відображення станів об‘єктів системи, що мають складну модель поведінки.

На діаграмі станів представлений автомат, що включає в себе стани, переходи, події і види дій. Діаграми станів відносяться до динамічного виду систем; особливо вони важливі при моделювані поводження інтерфейсу.

Малюнок 5 Statechart diagram(діаграма станів)

Наступним етапом стало створення діаграми компонентів(Component diagram), яка зображена на малюнку 6. Цей тип діаграм призначений для розподілу класів та об‘єктів за компонентами при фізичному проектуванні системи. Часто даний тип діаграм називають діаграмами модулів.

При проектувані великих систем може виявитися, що система повина бути розкладена на декілька сотен або навіть тисяч компонентів, і цей тип діаграм дозволяє не розгубитися у великій кількості модулів та їх зв‘язків.

Малюнок 6 Component diagram (діаграма компонентів)

Всі вище згадані діаграми були створені для візуалізації системи з різних точок зору. Діаграма – в деякому змісті одна з проекцій системи. Як правило, за винятком тривіальних випадків, діаграми дають згорнуте представлення елементів, з яких складена система. Той самий елемент може бути присутнім у всіх діаграмах, чи тільки в декількох (найпоширеніший варіант), чи не бути присутнім у жодній (дуже рідко).