Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоров’я України (стр. 1 из 3)

Львівський Державний медичний коледж

ім. А. Крупинського

Реферат

на тему:

«Розвиток інформаційних технологій в системі охорони здоров'я в України»

Львів, 2011

План

1. Загальна характеристика комунікацій та інформації

2. Розвиток інформаційних систем в медичних закладах

3. Госпітальні інформаційні системи (ГІС)

4. Телемедичні технології

5. Інформаційні технології в медичній освіті та в науці

6. Перспективи розвитку інформаційних технологій в охороні здоров'я України

Список використаної літератури

1. Загальна характеристика комунікацій та інформації

Комунікації - це обмін інформацією, на основі якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить прийняті рішення до працівників організації. Якщо комунікації налагоджені погано, то:

- рішення можуть виявлятися помилковими;

- люди можуть невірно зрозуміти, що ж хоче від них керівництво;

- від цього можуть страждати міжособистісні стосунки.

Якість рішень і те, як вони в дійсності будуть реалізовані, часто визначають ефективністю комунікацій.

Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, ясно, що вони не зуміють працювати разом, формулювати цілі і досягати їх.

Менеджер від 50 до 90 % усього часу витрачає на комунікації.

Обмін інформацією пов'язаний з усіма основними видами управлінської діяльності, тому комунікації називають сполучним процесом.

73% американських, 63% англійських і 85% японських керівників вважають комунікації головною перешкодою на шляху досягнення ефективності їх організаціями.

Комунікації між організацією і її середовищем:

- реклама;

- державне регулювання;

- щорічні звіти по фінансах і маркетингу;

- профспілка.

Комунікації між рівнями і підрозділами:

- інформація переміщується усередині організації з рівня на рівень у рамках вертикальних комунікацій. Вона може передаватися по спадної, тобто з вищих рівнів на нижчі. Таким шляхом підлеглим рівням управління повідомляється про поточні задачі, зміну пріоритетів, конкретні завдання, рекомендовані процедури тощо.

- комунікації по висхідної - з нижчих рівнів на вищі - можуть помітно впливати на продуктивність. Таким шляхом керівництво довідується про поточні чи назріваючі проблеми.

Горизонтальні комунікації - обмін інформацією між підрозділами - потрібні для координації задач і дій.

Додаткові вигоди від комунікацій по горизонталі полягають у формуванні рівноправних стосунків. Такі стосунки є важливою складовою задоволеності працівників організації.

Канали слухів - канали неформального сполучення.

Близько 80-99 % слухів точні у відношенні несуперечливої інформації про саму компанію. Рівень точності знижується, коли мова йде про особисту чи сильно емоційно забарвлену інформацію. Однак "усе свідчить на користь впливовості слухів, незалежно від їхнього позитивного чи негативного впливу".

Типова інформація, що передається по каналах поширення слухів:

- Майбутні скорочення виробничих робітників.

- Нові заходи для покарань за запізнення.

- Зміни в структурі організації.

- Майбутні переміщення і підвищення.

- Докладний виклад суперечки двох керівників на останній нараді.

- Хто кому призначає побачення після роботи.

Комунікаційний процес

Лише 50 % спроб обміну інформацією призводить до обопільної згоди співрозмовників. Найчастіше причиною настільки низької ефективності є неврахування того факту, що комунікація - це обмін. У ході обміну обидві сторони відіграють активну роль. Обмін інформацією відбувається лише в тому випадку, коли одна сторона "пропонує" інформацію, а інша сприймає її.

Елементи й етапи процесу комунікацій. Розрізняють чотири базових елементи:

- Відправник - особа, що генерує ідеї чи збирає інформацію і передає її.

- Повідомлення - власне інформація, закодована за допомогою символів.

- Канал - засіб передачі інформації'.

- Одержувач - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

Під час обміну інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємозалежних етапів. їхнє завдання - скласти повідомлення таким чином, щоб обидві сторони зрозуміли і розділили вихідну ідею.

Інформація як організаційний ресурс впливає на економічний ріст, ефективність і зайнятість.

Роль інформації характеризують такі риси:

- ключовим фактором розвитку суспільства і його структур стають інформаційні технології;

- інформація виступає важливим стимулятором зміни якості життя;

- інформація стає ключовим фактором у соціально-економічному житті у виді ресурсу, послуги, товару.

Властивості інформації як організаційного ресурсу:

- загальні з іншими ресурсами властивості інформації - об'єктивна необхідність, змістовність, обмеженість, вартість, життєвий цикл, транспортованість;

- специфічні - нерозходуваність, унікальність, неконтрольованість обсягу, тиражованість, подільність, неможливість існування без матеріального носія, здатність до збільшення.

Види інформації за критеріями:

- за роллю в управлінні;

- за сферами;

- за носіями;

- за споживачами;

- за обсягом.

Релевантна інформація - повна інформація, яка стосується конкретного питання і яку використовують для вирішення тієї" чи іншої проблеми.

Заплутувальна інформація - це інформація, що взяли до відома, але яка не має відношення до конкретного питання, утрудняє прийняття управлінських рішень.

Бюрократична інформація - це інформація, яка циркулює в організації, але не береться до уваги її членами і не стосується вирішення конкретних організаційних проблем.

Методи зниження інформаційних перевантажень:

- підвищення змістовності повідомлень, даних;

- стиск інформації;

- упорядкованість передачі інформації.

Дезінформація - це перекручені, неповні, неточні знання, зведення, повідомлення, що формують у свідомості людей неправильні уявлення про дійсність.

Дезінформація може бути стихійна і навмисна.

За ступенем відповідності повідомлень дійсності вона може існувати у вигляді:

- неправди - вираження, в основі якого лежить помилка чи неповне знання;

- брехні-свідомого перекручування істини, яку насправді знають;

- обману - напівправди, що може провокувати розуміючу її людину на помилкові висновки з достовірних фактів.

Слухи - це такі процеси поширення, інтерпретації і коментування інформації, що одночасно є джерелами суспільної думки і одним зі способів міжособистісного спілкування. Ці процеси включають опис подій, настроїв, думок.

Навмисні слухи - засіб маніпулювання суспільною думкою.

Слухи можна використовувати під час діагностики організаційних проблем.

«Зворотний зв'язок» - це опорна реакція на почуте, прочитане чи побачене; інформація (у вербальному чи невербальному оформленні) відсилається назад відправнику, що свідчить про ступінь розуміння, довіри до повідомлення, засвоєння і згоди з ним. Ефективний обмін інформацією повинен бути двобічно спрямованим: зворотний зв'язок необхідний, щоб зрозуміти, якою мірою повідомлення було сприйнято і зрозуміло. Керівник не може думати, що все, сказане чи написане ним, буде в точності зрозуміло так, як він задумав. Спираючись на таку невірну думку керівник відділяє себе від реальності. Якщо керівник не налагодить зворотний зв'язок для одержувача інформації, ефективність його управлінських дій різко знизиться. Аналогічним чином, якщо зворотний зв'язок із працівниками заблокований, керівник виявиться ізольованим або обманюваним.

2. Розвиток інформаційних систем в медичних закладах

В умовах прискореного науково-технічного прогресу особливої актуальності набуває подальше впровадження інформаційних технологій в різні сфери медицини. Останнім часом накопичено позитивний досвід застосування інформаційних технологій в управлінні охороною здоров'я, комп'ютерній діагностиці (в тому числі телемедичній діагностиці), в медичній освіті та науці.

За роки незалежності в державі проведена значна робота з формування теоретичних основ та практичного застосування в охороні здоров'я новітніх комп'ютерних технологій. Розроблена і успішно втілюється у життя Концепція державної політики інформатизації охорони здоров'я в Україні, Державною політикою інформатизації охорони здоров'я передбачено заходи, спрямовані на ліквідацію відставання у цій сфері від передових світових держав і прискорення входження в інформаційний простір міжнародного співтовариства з метою підняти на сучасний рівень системи практичної медицини, медичної освіти, науки.

Реалізація цієї політики здійснюється в декількох основних напрямах:

- розроблення нормативно-правової бази інформатизації охорони здоров'я;

- удосконалення її організаційного та кадрового забезпечення; формування відповідної технічної бази та засобів інформатизації; залучення громадських організацій до інформатизації галузі.

Перший з цих напрямів вже достатньо розвинений. Він ґрунтується на 5 законах України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, наказах Міністерства охорони здоров'я

Основою подальшої інформатизації охорони здоров'я є створення єдиного медичного інформаційного простору України. Процес його формування базується не новітніх інформаційних, телекомунікаційних технологіях та медичних інформаційно-аналітичних системах. До його складу включаються галузеві та регіональні бази даних. системи медико-статистичного аналізу інформації.

Створення такого інформаційного середовища сприяло забезпеченню процесу управління охороною здоров'я своєчасною та достовірною інформацією.

Провідну роль в інформатизації охорони здоров'я України відіграють громадські організації. Найбільша й найстаріша з них — Українська асоціація "Комп'ютерна, медицина" (УАКМ) — сьогодні об'єднує близьке 80 установ та організацій (науково-дослідних установи, вищі медичні навчальні заклади наукові товариства, науково-виробничі об'єднання) і понад 1500 індивідуальних членів.