Вита пара
Кабель типу "вита пара" (TP, Twіstеd Pаіr) буває двох видів: екранована вита пара (STP, Shіеldеd Twіstеd Pаіr) і неекранована вита пара (UTP, Unshіеldеd Twіstеd Pаіr). Обидва типи кабелю складаються з пари скручених мідних дротів. Кабель типу "неекранована вита пара" став найпопулярнішим завдяки своїй низькій вартості, гнучкості і простоті інсталяції. Єдиним недоліком такого кабелю є уразливість до електричних перешкод і "шумів" в лінії. Кабелі "вита пара" бувають різній категорії (3, 4 або 5).
Чим вище номер категорії, тим більшу швидкість передачі підтримує кабель.
Тонкий і товстий коаксіальний кабель
Це типи кабелю аналогічні стандартному телевізійному кабелю. Оскільки з такими кабелями важче працювати, в нових інсталяціях практично завжди застосовується вита пара або оптоволоконний кабель. Оптоволоконний кабель
Оптоволоконний кабель підтримує швидкість передачі даних (у вигляді пакетів) 10, 100 або 1000 Мбіт/с. Дані передаються за допомогою світлових імпульсів, що проходять по оптичному волокну. Хоча цей кабель набагато дорожче і складніше в інсталяції, ніж UTP, він часто застосовується в центральних магістральних сітях, оскільки забезпечує повний захист від електричних перешкод і дозволяє передавати інформацію на дуже великі відстані. Крім того, завдяки вдосконаленню оптоволоконної технології даний кабель стає все більш прийнятним за ціною.
В таблиці 3 показано, який кабель необхідно використовувати для різних технологій ЛОМ. В загальному випадку у всіх нових інсталяціях для з'єднання настільних ПК і створення сіті для робочої групи застосовується кабель UTP категорії 5.
Таблиця 2
| Технології ЛОМ | Вид кабеля | Якщо "вита пара", то необхідна кількість пар |
| 10Bаsе5 (Thіck ("товстий") Еthеrnеt) | Товстий коаксіальний кабель | - |
| 10Bаsе2 (Thіn ("тонкий") Еthеrnеt) | Тонкий коаксіальний кабель | - |
| 10Brоаd36 | Широкосмуговий 75–Омний коаксіальний кабель | - |
| 10BаsеF | Оптоволоконний | |
| 10BАSЕ-T (Еthеrnеt) | "вита пара" категория 3/4/5 | 2 |
| 100BАSЕ-TX (Fаst Еthеrnеt) | "вита пара" категория 3 | 2 |
| 100BАSЕ-T4 (Fаst Еthеrnеt) | "вита пара" категория 3/4/5 | 4 |
| 100BАSЕ-FX (Fаst Еthеrnеt) | Оптоволоконний | - |
| 1000BАSЕ-FX (Gіgаbіt Еthеrnеt) | Оптоволоконний | - |
3.2 Функціонування комп’ютерних мереж у Бершадському відділенні Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» та режими роботи
Комп’ютерна мережа ЗАТ КБ «ПриватБанк» функціонує за допомогою комутаторів, які з’єднують всі комп’ютери
Для безпечного користування комп’ютерами та для збереження інформації у ЗАТ КБ «ПриватБанк» використовується резервування електромережі: від короткотермінових зникнень електроенергії комп’ютерна техніка захищена джерелами безперебійного живлення (ДБЖ).
Залежно від типу ДБЖ батарея дозволяє працювати на автономному живленні від 3 до 40 хвилин. Цього часу цілком достатньо, щоб не поспішаючи зберегти всі відкриті на комп’ютері документи. Найважливіша перевага використання ДБЖ — гарантоване запобігання всіх компонентів ПК від вигоряння внаслідок стрибків напруги в мережі.
ДБЖ можна класифікувати за внутрішньою архітектурою, принципом дії і потужністю.
1. Резервні ДБЖ Stаndby. У нормальному режимі комп’ютер підключений до електричної мережі через ДБЖ, а перехід на живлення від автономних акумуляторних батарей відбувається тільки у разі відключення електроенергії. Ці ДБЖ відрізняються простотою архітектури. Незначним мінусом є дещо більший час (4 — 5 мс) переключення на резервне живлення від батареї при зникненні напруги в мережі.
2. Резервні ДБЖ Fеrrоrеsоnаnt Stаndby. Вони відрізняються від перших плавнішими характеристиками і меншим часом переходу від зовнішньої мережі на резервну акумуляторну батарею (3 — 4 мс).
3. Лінійно-інтерактивні ДБЖ. Цей вид ДБЖ може, крім переключення живлення на автономне джерело у вигляді батареї, ще й захищати комп’ютер від короткочасних сплесків напруги в мережі.
4. ДБЖ з подвійним перетворенням напруги (оn-lіnе). Принципово відрізняється від трьох попередніх. Дає стабільну напругу незалежно від перешкод у мережі, а також у разі вимкнення напруги в мережі.
За потужністю джерела безперебійного живлення класифікуються на такі групи:
— малої потужності (300 — 3000 ВА (1 Вт = 1,4 ВА).
— середньої потужності (3 — 10 кВА).
— великої потужності (більш 10 кВА).
Незважаючи на специфічні характеристики цього пристрою, його зможе самостійно вибрати будь-який користувач. Під час купівлі ДБЖ обов’язково треба звернути увагу на такі характеристики:
— вихідна потужність (виміряється у ватах (Вт) або вольт-амперах (ВА);
— час переключення з зовнішнього джерела живлення на автономне ;
— час роботи від акумулятора (хв.);
— інтервал напруги мережі, у якому ДБЖ може стабілізувати напругу живлення без використання акумуляторних батарей (В);
— час служби батареї (5 чи 10 років).
Найважливішою характеристикою ДБЖ є вихідна потужність. При виборі придатного ДБЖ необхідно визначити сумарну споживану потужність усіх пристроїв. Для бухгалтерського комп’ютера це зазвичай системний блок і монітор (іноді ще й принтер).
При купівлі пристрою вибирайте такий ДБЖ, щоб його вихідна потужність приблизно в 1,5 разу перевищувала сумарне навантаження всіх пристроїв, що входять у бухгалтерський комплекс (ПК, монітор). Фахівці вважають, що такий запас потужності дозволяє ДБЖ нормально функціонувати в будь-якому режимі. Величина споживаної потужності зазвичай зазначена на наклейці на блоці живлення комп’ютерних компонентів. Наприклад, споживана потужність системного блоку сучасного ПК міститься в діапазоні 215 — 320 Вт. Для 17-дюймового ЕЛТ-монітора споживана потужність дорівнює приблизно 120 Вт. Звідси видно, що загальна споживана потужність бухгалтерського ПК лежить у межах — 335 — 440 Вт. Тому для офісного комп’ютера потрібний ДБЖ зі значеннями повної потужності 500 — 660 Вт, тобто ДБЖ малої потужності.
Другим найважливішим за значенням критерієм є час автономної роботи всіх складових ПК від акумулятора ДБЖ. Нормальним вважається час у діапазоні 3 — 10 хвилин. Цього цілком достатньо для збереження даних, коректного завершення відкритих програм і вимикання комп’ютера. Час автономної роботи залежить від ємності батареї, встановленої в ДБЖ. Третій важливий параметр — середній термін служби акумулятора. Він може становити від 3 до 10 років. Оскільки ціна батареї становить до 35% вартості ДБЖ, то цей параметр треба враховувати під час амортизації цього устаткування.
На мою думку, найвиправданішим рішенням для офісу стане купівля найпростішого ДБЖ — резервного Stаndby достатньої потужності. Рекомендуємо вибирати пристрій без зайвих функцій (на кшталт «моніторинг стану», «віддалене керування»). У разі обмеженості фінансових коштів можна використовувати один ДБЖ на два комп’ютери, що стоять поблизу. Потрібно тільки врахувати сумарну потужність обох ПК.
3.3 Захист інформації в комп’ютерній мережі Бершадського відділення Вінницької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк»
Дослідження й аналіз численних випадків впливів на інформацію й несанкціонований доступ до неї показують, що їх можна розділити на випадкові й навмисні.
Для створення засобів захисту інформації необхідно визначити природу погроз, форми й шляхи їхнього можливого прояву й здійснення в автоматизованій системі. Для рішення поставленого завдання все різноманіття погроз і шляхів їхнього впливу приведемо до найпростіших видів і форм, які були б адекватні їхній безлічі в автоматизованій системі.
Дослідження досвіду проектування, виготовлення, випробувань і експлуатації автоматизованих систем говорять про те, що інформація в процесі уведення, зберігання , обробки, уведення й передачі піддається різним випадковим впливам.
Причинами таких впливів можуть бути:
· Відмови й збої апаратури
· Перешкоди на лінії зв'язку від впливів зовнішнього середовища
· Помилки людини як ланки системи
· Системні й системотехнічні помилки розроблювачів
· Структурні, алгоритмічні й програмні помилки
· Аварійні ситуації
· Інші впливи.
Частота відмов і збоїв апаратури збільшується при виборі й проектуванні системи, слабкої відносно надійності функціонування апаратури. Перешкоди на лінії зв'язку залежать від правильності вибору місця розміщення технічних засобів АСУ відносно один одного й стосовно апаратури сусідніх систем.
До помилок людини як ланки системи варто відносити помилки людини як джерела інформації, людини-оператора, неправильні дії обслуговуючого персоналу й помилки людини як ланки, що приймає рішення.
Помилки людини можуть підрозділятися на логічні (неправильно ухвалені рішення), сенсорні (неправильне сприйняття оператором інформації) і оперативні, або моторні (неправильна реалізація рішення). Інтенсивність помилок людини може коливатися в широких межах: від 1-2% до 15-40% і вище загального числа операцій при рішеннях завдання.
До погроз випадкового характеру варто віднести аварійні ситуації, які можуть виникнути на об'єкті розміщення автоматизованої системи. До аварійних ситуацій ставляться:
· Відмова від функціонування САУ в цілому, наприклад вихід з ладу електроживлення