Смекни!
smekni.com

Інформаційні знаки та їхня комунікативна роль (стр. 2 из 2)

С Компонентні знаки призначаються для інформування про добавки, які додаються з різною метою до продукції харчової промисловості, або про якісь важливі компоненти, що входять до складу інших товарів.

Найчастіше трапляються компонентні знаки, позначені літерою «Е» і три або чотиризначним цифровим кодом.

Усі харчові добавки поділено на функціональні класи залежно від технологічних функцій (за міжнародною системою кодування харчових добавок «INS»):

Е 100 — Е 182 — барвники;

Е 200 і вище — консерванти;

Е 300 і вище — антиокиснювачі, так звані антиоксиданти, які зменшують швидкість окиснення продуктів харчування;

Е 400 і вище — стабілізатори, що зберігають задану консисте­нцію харчових продуктів;

Е 500 і вище — емульгатори, що підтримують належну струк­туру продуктів харчування;

Е 600 і вище — підсилювачі смаку та аромату;

Е 700 і вище — запасні індекси;

Е 800 і вище — антифлотанти, які зменшують створення зай­вої піни в харчових продуктах;

Е 1000 і, вище — харчові глазурі, підсолоджувачі, реагенти, що запобігають черствінню, тощо.

Якщо на упаковці миючого засобу є літери «Е» або «Р», це озна­чає, що він містить ензими, які полегшують видалення білкових за­бруднень. (

Розмірні знаки призначено для позначення конкретних фізич­них величин, які дають кількісну характеристику товару. Найчас­тіше для визначення маси нетто застосовується знак «е» (від анг­лійського слова «exactly» або німецького «exact», що означає «точно», «рівно», «однаково»), об'єму — знак «V». До умовного позначення фізичної величини додається фактичний розмір цієї величини у прийнятій системі вимірювання. Найчастіше це оди­ниці виміру за системою СІ, рідше — національні одиниці виміру країни-імпортера (фут, дюйм тощо). Але у Великобританії з 2000 р. чинні також одиниці виміру системи СІ.

Експлуатаційні знаки використовуються для інформування споживача щодо правил експлуатації: зображення праски із вка­зівкою температури прасування, таза із зазначенням температури прання тощо, їхнім різновидом є знаки управління на складних технічних товарах: крапки на прасках з терморегулятором, які показують тепловий режим прасування, зірочки на холодильни­ках і морозильних камерах, що позначають діапазон охолоджу­вання, різноманітні стрілочки, крапки та інші умовні позначення на багатьох електро- і радіоприладах.

Маніпуляційні знаки призначаються для інформування про способи поводження з товаром. До них належать вказівки типу «Не кантувати», «Не тримати на морозі» тощо. Їх наносять на транспортну тару. Нині окремі маніпуляційні знаки з'явилися і на споживацькій упаковці (наприклад позначення «Відкривати тут»).

Застережні знаки забезпечують безпеку споживача і довкілля

експлуатації потенційно небезпечних товарів. Ці знаки буває двох видів: ті, що попереджають про небезпеку, і ті, що роз’яснюють порядок безпечного використання товару. За міжнародними вимогами з класифікації і маркування небезпечних речовин і матеріалів, опрацьованими ООН і Міжнародною організацією праці, кожний вид застережних знаків позначається первинним символом, який складається з літери «R» (для знаків, що попереджають про небезпеку) або літери «S» (для знаків, які роз'яснюють порядок дій для усунення небезпеки) і двозначного коду, який повідомляє про характер небезпеки. До запобіжних знаків додається рисунок — символ конкретної небезпеки або літера: «С» — для їдких речовин; «F» — для легкозаймистих; «F++» для самозаймистих; «Е» — для вибухонебезпечних; «О» — окиснювачів; «Т» — для отруйних; «Т+» — для дуже отруйних; «Хі» — для подразнювачів; «Хn» — для шкідливих речовин.

Екологічні знаки призначено для інформування про екологічну чистоту споживчих товарів або екологічно безпечні способи їхньої експлуатації, використання чи утилізації. Цю групу знаків поділя­ють на три підгрупи: перша — знаки, що інформують про екологі­чну чистоту товару або безпеку для навколишнього середовища; друга — знаки, які інформують про екологічно чисті способи виробництва або утилізації товарів чи їхньої упаковки; третя — знаки, що інформують про небезпечність продукції для довкілля. Основні принципи екомаркування було розроблено Радою ЄС 1992 року. Екомаркування, рекомендоване ЄС, — це спеціальний знак, котрий може бути двох кольорів — зеленого або блакитного, або наноситься чорною (білою) фарбою на біле (чорне) тло. Таке маркування, однак, не поширюється на харчові продукти, напої та лікарські препарати. Рішення про надання екоетикетки приймають компетентні органи держав — членів ЄС. Усі витрати на оцінку екологічної чистоти продукту або технологічного процесу, а також спеціальний збір за використання маркування сплачує претендент, j

Транспортування небезпечних вантажів відбувається згідно правилами відповідної міжнародної угоди і обов'язковим маркуванням таких вантажів літерними кодами: ATR — для автомобільних і залізничних перевезень; IMDG — для морських перевезень; ІАТА — для повітряних перевезень.

Будь-який вид упаковки і маркування має відповідати вказівкам та вимогам покупців згідно з умовами контракту.