Вона виразилась насамперед таким чином. Загущення до 120 тис. рослин/га давало збільшення листової поверхні з м2, а асиміляційна поверхня з 1 рослини навпаки – зменшувалась. Про що свідчать дані таблиці 4.3.
Аналогічні зміни темпу росту асиміляційної поверхні спостерігаємо на варіантах з шириною міжрядь 45 см. Тут площа листкової поверхні з 1 рослини становить 0,67 м2 , а з одиниці площі (з 1 м2) 4,0 м2 з густотою 60 тис. рос./га. Загущуючи посіви до 120 тис. рослин /га маємо площу листя з 1 рослини – 0,44 м2 , а з 1 м2 – 5,7 м2. Різниця між густотами становить – від 0,05 до 0,13 м2/ 1 рослину і від 0,5 до 0,7 м2 з одиниці площі. Якщо ж прирівнювати найрідші посіви до найгустіших то різниця становитиме 0,19 м2 / 1 рослину і 1,4 м2 з 1 м2 при ширині 70 см, відповідно при 45 см буде 0,23 м2 / 1 рослину і 1,7 м2 з 1 м2.
Найвищого рівня площі листової поверхні рослини досягали у фазу молочної стиглості.
Тому вибір оптимальної густоти посіву забезпечує найвищий рівень наростання площі листової поверхні кукурудзи.
Дані досліджень Тооминг Х.Г.[70] підтверджують наші результати, а саме те що для реалізації більшого генетичного потенціалу сучасних гібридів великий ефект дає впровадження принципів відповідності потреб рослини і умов зовнішнього середовища. На рис. 1 додатку А показано, як рослини кукурудзи неефективно використовують величезні запаси сонячної радіації, тепла та вологи через те, що площа листя незначна, а в період коли вона зростає притік радіації йде вже на спад.
Отже ми бачимо, що дотримання оптимальної густоти стеблестою рослин кукурудзи відіграє суттєву роль в процесах фотосинтетичної діяльності і формування урожаю зерна.
Спостереження показали, що загущення також впливають на масу рослин за даними таблиці 4.4 вона суттєво знижується при збільшенні густоти посіву і зменшенні ширини міжрядь.
Таблиця 4.4
Вплив загущення стеблестою на масу
однієї рослини кукурудзи, г
Густота посіву тис.рос./га | Ширина міжрядь, см | Фаза росту і розвитку рослин | |||||
| 2005 р. | 2006р. | ||||||
| 7-10 листків | вики-дання волоті | молочна стиглість | 7-10 листків | вики-дання волоті | молочна стиглість | ||
| 60 (контроль) | 70 | 236 | 326 | 662 | 234 | 301 | 647 |
| 80 | 232 | 312 | 638 | 231 | 289 | 621 | |
| 100 | 227 | 284 | 560 | 228 | 276 | 598 | |
| 120 | 223 | 268 | 520 | 224 | 244 | 521 | |
| 60 | 45 | 231 | 319 | 649 | 229 | 295 | 634 |
| 80 | 227 | 306 | 625 | 225 | 283 | 608 | |
| 100 | 223 | 278 | 549 | 220 | 270 | 586 | |
| 120 | 218 | 262 | 508 | 219 | 238 | 510 | |
Характерною ознакою кукурудзи, є те, що при рідших посівах рослини мають більшу масу, а при загущенні маса окремих рослин знижується. Найбільшою вона була 662 г, при густоті стеблестою 60 тис. рослин/га (контроль) і ширині міжрядь 70 см у 2005 році в 2006 цей показник становив 647 г. Дещо нижчою при ширині міжрядь 45 см 649 і 634 г відповідно. А при збільшенні густоти посіву від 60 до 120 тис. рослин/га маса 1 рослини чітко знижується. Наприклад, на варіантах 100-120 тис. рослин/га х70 см різниця до контролю становила 9 і 13 г починаючи з фази 7-10 листків, коли при ширині міжрядь 45 см – 13 і 18 відповідно.
Спостерігаючи за ходом росту рослин по всіх варіантах видно, що маса їх збільшується від фази 7-10 листків до фази молочної стиглості, це в деякій мірі залежить і від кількості качанів та їх ваги на 1 рослині.
Отже, для отримання високих врожаїв кукурудзи потрібно створити оптимальні умови для росту і розвитку культури.
Динаміка наростання вегетативної маси дає повне уявлення про ріст рослин та можливості прогнозувати майбутній урожай.
В ході досліджень було виявлено, що протягом вегетації рослини кукурудзи не завжди мали високі темпи наростання вегетативної маси. Також зміна густоти посіву та ширини міжрядь суттєво впливали на перебіг цього процесу. Залежність наростання вегетативної маси рослин кукурудзи подано в таблиці 4.5.
Динаміка наростання маси рослин змінюється при загущенні у відповідності з фазами розвитку культури.
З даних таблиці 4.5 видно, що від фази 7-8 листків до молочної стиглості хід наростання вегетативної маси рослин кукурудзи значно збільшувався. Маса рослин з 1 м2 в фазі 7-8 листків становила від 491 до 943 г по всіх варіантах в ході вегетації вона збільшувалась і складала від 3350 до 3280 г/м2 у фазі викидання волоті та від 3850 до 4560 г/м2 – у фазі молочної стиглості.
Таблиця 4.5
Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи залежно від густоти посіву та ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)
| Густота посіву, тис. рос./га | Фази вегетації рослин | |||||
| 7-8 листків | викидання волоті | молочна стиглість | ||||
| маса рослин, г | ||||||
| % | г/м2 | % | г/м2 | % | г/м2 | |
| Ширина міжрядь 70 см | ||||||
| 60 (контроль) | 100 | 491 | 100 | 2776 | 100 | 3850 |
| 80 | 128 | 629 | 102 | 2840 | 107 | 4130 |
| 100 | 155 | 765 | 111 | 3090 | 110 | 4270 |
| 120 | 179 | 883 | 115 | 3220 | 114 | 4390 |
| Ширина міжрядь 45 см | ||||||
| 60 | 107 | 527 | 107 | 2940 | 104 | 4030 |
| 80 | 131 | 647 | 110 | 3070 | 114 | 4390 |
| 100 | 168 | 825 | 113 | 3150 | 116 | 4480 |
| 120 | 192 | 943 | 120 | 3350 | 118 | 4560 |
Вплив густоти на масу рослин з 1 м2 відмічено по всіх фазах розвитку. Але можна відмітити, що із збільшенням загущення від 60 до 120 тис. рослин/га маса рослин збільшувалась, що не можна сказати про масу 1 рослини табл. 4.4 де спостерігалось зменшення маси 1 рослини при збільшення густоти посіву.
Зміна ширини міжрядь також впливала на приріст вегетативної маси. Якщо аналізувати густоту стеблестою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см і 45 то відмічено збільшення маси на другому варіанті вона становила 629 г/м2 проти 647 г/м2 відповідно (фаза 7-8 листків). Така ж тенденція зберігається по всіх варіантах.
Відносно контролю то ми бачимо, що із збільшенням густоти посіву збільшується різниця в прирості маси рослин з 1 м2 на площі посіву. Але для даних умов характерно те, що при порівнянні варіантів до контролю маса рослин в ході вегетації від фази 7-8 листків до фази молочної стиглості зменшує динаміку наростання маси рослин. Це добре видно у відсотковому відношенні. Так, якщо у фазі 7-8 листків різниця від контролю до найбільшого загущення становила 192 % (варіант 120 тис. рослин/га х 45см) то в фазах викидання волоті та молочної стиглості – 120 та 118% відповідно.
Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов’язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення маси качанів.
4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю
Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.
Спостереження показали, що зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин та загальну їх кількість.
Таблиця 4.6
Вплив густоти стеблостою на кількість початків у посіві
кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)
| Ширина міжрядь, см | Густота стояння рослин, тис./га | Кількість рослин, % | Кількість початків, шт. | |||
| без початків | з одним початком | з двома початками | на 100 рослин, шт. | тис./га | ||
| 70 | 60 (контроль) | – | 89 | 11 | 111 | 61,1 |
| 80 | – | 95 | 5 | 104 | 70,7 | |
| 100 | 4 | 96 | – | 96 | 57,6 | |
| 120 | 8 | 92 | – | 92 | 59,8 | |
45 | 60 | – | 93 | 7 | 107 | 67,6 |
| 80 | 2 | 95 | 3 | 101 | 64,2 | |
| 100 | 3 | 97 | – | 97 | 53,4 | |
| 120 | 5 | 95 | – | 95 | 52,0 | |
Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %. Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі – 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі – 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см – 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість становила – 3 і 5% відповідно.