Смекни!
smekni.com

Перетворювач опір - часовий інтервал (стр. 5 из 5)

Вибираємо R1 С2-23-36 кОм, Р=0,125Вт,

А також конденсатор:

Вибираємо С1 КМ6М47-1000пФ ,

20%

Проведемо розрахунок опорів R2 R3 :

Оскільки на виході операційного підсилювача необхідно забезпечити рівень напруги 10 В, то коефіцієнт підсилення

, а отже R2=R3, то задамося:

Вибираємо R3 С2-23-1кОм, Р=0,125Вт,

1%

R2 С2-23-1кОм, Р=0,125Вт,

1%

3.5 Похибка вимірювання

Після розрахунку зовнішніх елементів необхідно враховувати неідеальність ОП. При цьому

,
,
.
кОм,
Ом, R5=100...10000Ом , R4=12кОм

Реальний коефіцієнт підсилення реального ОП можна визначити за формулою:

, (62)

.

Визначимо відносну похибку:

, (63)

.

Тобто значення реальної похибки не перевищує значення допустимої похибки, яка є однією із умов завдання:

. Отже, можна зробити висновок, що задана в умові точність витримана.

4. Моделювання мультивібратора

Для перевірки правильності роботи схеми проведемо моделювання одного в вузлів. Для моделювання оберемо очікуючий мультивібратор, який виступає у ролі перетворювача опору у тривалість імпульсів. Підставимо всі обрані у процесі розрахунків номінали елементів та знімемо частотні характеристики на виході вузла. З частотою 10кГц на вхід мультивібратора подаємо сигнал за допомогою генератора імпульсів. Вихідний сигнал зображений на рисунку 8, оскільки досить малий інтервал зміни опорів, а отже і тривалості імпульсів. Демонструємо тривалість лише при t=-40 C.

Моделювання очікуючого мультивібратора зображено на рисунку 7.

Рисунок 7 - Очікуючий мультивібратор

Зобразимо частотні характеристики мультивібратора на рисунку 8.

Рисунок 8 – Частотні характеристики мультивібратора


В результаті проведення моделювання очікуваного мультивібратора, який ми використовували в якості перетворювача опору в тривалість імпульсу, отримали коливання прямокутної форми, які виникають в приладі за рахунок додатнього зворотнього зв’язку через активні електронні елементи: транзистор, операційний підсилювач, логічний елемент.

Основними параметрами прямокутних імпульсів є: частота(тривалість), амплітуда, що в нашому випадку відповідають ТЗ і дорівнює 25кГц, амплітуда на виході 20В на опорі 4В.


Література

1. Харовіц П. Н. Мистецтво схемотехніки .- М.: "Мир", 1986, т.2. – 55 с.

2.Гурин Е.И. Ноніусний вимірник тимчасових інтервалів з обчислюваним коефіцієнтом інтерполяції. –М.:Прилади і техніка експерименту, 1998.– 215с.

3. Мерзляков С.И., Стрекаловский О.В., Цурин И.П. 4-канальний субнаносекундний перетворювач час-код НО-251М.- М.: Прилади і техніка експерименту, 1995. – 106 с.

4. Глушковский М.Е. Швидкодійні амплітудні аналізатори в сучасній ядерній фізиці і техніці. – М.: Енергоатоміздат, 1986. - 253с.

5. Пасинків В.В., Чиркин Л.К. Напівпровідникові прилади. – М.: Вища школа, 1987. – 432 с.

6. Довідник. Вживання інтегральних мікросхем в електронній обчислювальній техніці.- М.: "Радіо і зв'язок",1987. – 400 с.

7. Наумов Ю.Е. Інтегральні схеми -.М.: Сов.радио, 1970. –112 с.

8. Аналогові і цифрові інтегральні схеми / Під редакцією С.В.Якубовського. - М.:Сов.радио, 1979. - 479 с.

9. Преснухин Л.Н. Воробьев Н.В. Шишкевич А.А. Розрахунок елементів цифрових пристроїв.- М.: Высшая школа, 1982. - 496 с.

10. Степененко И.П. Основи мікроелектроніки. -М .: Сов. Радіо, 1980. - 456 с.

11. Алексенко А.Г, Шогурин И.И. Мікросхематехника.- М.: "Радіо і зв'язок", 1982.- 296 с.

12. Мансуров В.М, Горячев В.Н. Мікромініатюрні схеми цифрових пристроїв.- М.: Сов. Радіо, 1979. – 212 с.