У разі відсутності потрібних елементів їх можна створити самостійно, як це зроблено в даній роботі у зв’язку з відсутністю бібліотек з вітчизняними компонентами. Для створення компонент необхідно створити схемне позначення та вигляд корпусу в програмах Pcad 2008Scemantic та PCAD 2008 PCB. При чому виводи символів Pins Designators повинні бути однаковими в корпусі та схемному позначенні. Після цього в Library Manadger створюємо об’єкт під’єднуємо до нього корпус та схемне позначення та в ручну корегуємо та заповнюємо службову інформацію про елемент. А саме: логічне призначення виводів належність до певної секції у багатосекційних елементах, назви виводів, їх еквівалентність. Можна також перенести компонент, схемне позначення або корпус вибравши опцію Librarys Copy... після чого вказуємо з якої бібліотеки копіювати та в яку бібліотеку копіювати елементи. Однією з потужних операції програми є модифікація існуючих елементів елементів. Після того, як елемент створений записуємо його під оригінальною назвою, яка на схемі позначається як тип елемента.
Для створення схемного позначення елемента використаємо програму PCAD 2008 Scemantic намалюємо елемент, пронумеруємо виводи елемента та вкажемо однакові для елемента і корпуса елемента значення Pin Designbator, встановимо прив’язку елемента, його тип та схемне посилання і запишемо його схематичне позначення в бібліотеку. В програмі PCAD 2008 PCB створимо зовнішній вигляд корпусу компонента. Вкажемо значення Pin Name, Pin Designator, встановимо прив’язку елемента (точка відносно якої елемент можна обертати), його тип, схемне позначення, та запишемо його в бібліотеку.
3. Опис принципової схеми управління освітленням з будь-якого пульту ДУ
Пристрій складається із приймача ІК імпульсів і блоку керування. В якості приймача можна взяти будь – яку із типових схем які застосовуються в телевізорах для ДУ. Вузол управління зібраний на трьох КМОП мікросхемах і складається із формувача широких імпульсів (Д1.1), селектора двох секундного часового інтервалу (Д1.2) і двійкових лічильників на елементах тригерів Д2...Д3. Кнопки SB1 і SB2 дозволяються включати і виключати навантаження без пульта ДУ.
Індикатором спрацювання останнього тригера (Д3.2.) являється випромінювання світло діода HL1. Оптронний ключ VS1 забезпечує електричну розв’язку блоку керування від мережі 220В, що дозволяє одержати хорошу стійкість схеми до перешкод.
При натисканні кнопки на пульті ДУ із пачок імпульсів на вході елементів Д1.1 і Д1.2 формуються більш широкі. Тригери Д1.2 через 2 секунди забезпечує установку лічильників Д2, Д3,1 в початковий стан (формує імпульс обнулення на виході Д1/12).
Схема пристрою не критична до вибору деталей і їх номінали можуть відрізнятися від вказаних на 30%. Всі постійні транзистори приміняються типу МЛТ, настроєний R1 типу СП4 – 1. Неполярні конденсатори типу К10 – 17, електролітичні С3 і С5 типу К53 – 16. Діоди КД522 можна замінити будь – якими імпульсами. Стабілізатор напруги Д4 заміняється більш розповсюдженим із серії КП142ЄН8Б.
Трансформатор Т1 типу ТП112 – 8 – 1, але також підійде будь – який із тих, що примінюється в вітчизняних телевізорах для живлення в дежурному режимі або в ігрових приставках типу DENDI. Необхідна напруга вторинної обмотки – 15...20В, і струм – не менше 10 мА.
При освоєнні САПР PCAD 2008 було реалізоване трасування плати, для схеми управління освітленням з будь-якого пульту ДУ. РСAD 2008 показала себе надійною при реалізації проекту. До недоліків даної системи можна віднести відсутність компонент вітчизняного виробництва та відсутність в стандартній версії PCAD 2008 підтримки вітчизняного стандарту. До переваг описаної САПР відноситься зручний для користування Windows інтерфейс, у порівнянні з попередніми версіями, та швидке створення схеми на основі готових блоків функціональних вузлів.
Література
1. АССEL 7.1
2. И.П. Шелестов Радиолюбителям: полезные схемы. – М.:Солон–Р,1999, 216 с ил.
3. В.Л. Шило Популярные цифровые микросхемы: Справочник. – М.: Радио и связь, 1997