Смекни!
smekni.com

Основи факсимільного зв’язку (стр. 2 из 2)

Струменеві ФА мають істотний недолік. Якщо таким пристроєм довго не користуватися, зображення друкується нерівномірно. Пов'язане це з тим, що чорнила в соплах друкувальної головки підсихають, а прочищення сопел відбувається нерівномірно.

3. Лазерний спосіб друку є удосконаленням електрофотографічного, який вперше застосувала фірма Rank Xerox в 1973 р. Пізніше лідером лазерного способу друку стала фірма Hewlett-Packard. Ідея лазерного способу друку проста. Електростатичний заряд вміщується на фотоприймальний барабан або стрічку. Промінь лазера, інтенсивністю якого керує мікропроцесор, виділяє області, на які не треба наносити барвник, залишаючи зарядженими ділянки, що підлягають забарвленню. Сухий барвник (тонер) утримується на заряджених ділянках і потім переноситься під дією електростатичного заряду на папір, що має протилежний заряд. Щоб закріпити зображення, папір нагрівають – тонер розплавляється і приклеюється до паперу.

Різновидом лазерного способу друку є світлодіодний, коли замість лазера і пристрою розгортки його променя застосовують лінійку світлодіодів (LED – Light Emitting Diode) на всю довжину рядка зображення.

4. Синхронізація і фазування факсимільних апаратів

Синхронізація і фазування пристроїв розгортки факсимільного передавача і приймача є обов'язковими умовами для передачі зображення, невиконання яких приводить до спотворення зображення.

Синхронізація розгортки факсимільного зображення – це встановлення рівності швидкостей розгортки передавального і приймального апаратів.

Фазування – це встановлення однакового положення розгортувальних елементів передавального і приймального апаратів відносно країв бланка в процесі розгортки.

У факсимільному зв'язку застосовують такі способи синхронізації:

1) автономна, коли задавальні генератори двигунів передавача і приймача працюють незалежно, але їх частоти високостабільні та однакові;

2) примусова синхронізація частоти генератора приймача коливаннями генератора, що передаються по спеціальному синхроканалу.

Частіше використовується автономна синхронізація. Оскільки частота генераторів відрізнятиметься від номінального значення, то з часом фазові розузгодження передавача і приймача зростатимуть. Тому потрібне періодичне підстроювання фази.

Інформація про фазу передавального апарату передається у приймач спеціальними сигналами протягом певного часу, явно достатнього для встановлення синфазності, після чого передавальний апарат перемикається на передачу бланка.

Сигнали фазування є періодичною послідовністю імпульсів з рівнем білого поля з частотою, котра чисельно дорівнює швидкості передачі (рядків за секунду) і щілинністю 0,05. Як приклад на рис.3а показана структурна схема пристрою фазування ФА, що має барабанну розгортку.

Після увімкнення двигунів барабани передавального і приймального апаратів обертаються з випадковою фазою і різними частотами обертання: для передавача 400 Гц, а приймача – 380 Гц. За рахунок різниці частот обертання взаємне положення барабанів змінюється доти, поки не встановиться синфазність. Порівняння фаз виконується в приймальному апараті схемою І1. Приймач фазних імпульсів ПФІ виділяє з прийнятих сигналів фазні імпульси і усереднює їх у часі, щоб виключити вплив завад. Спрацювавши, схема І1 вмикає схему електронного ключа, який дозволяє проходження високостабільного керуючого сигналу від синхрогенератора (СГ) для синхронізації генератора (Г). Починаючи з цього моменту, двигуни обох ФА обертатимуться з синхронною частотою 400 Гц (рис.3б).


5. Принципи побудови цифрових факсимільних апаратів

Розглянемо принцип побудови цифрового апарату. ФА, побудований за модульним апаратно-програмним принципом (рис.4), може складатися з таких, пов'язаних загальною шиною блоків: мікропроцесора (МП), ЗДД, ЗТЧ, аналізуючого пристрою (сканера) АП, синтезуючого пристрою (принтера) СП, клавіатури КЛВ, пристрою відображення (дисплея) ПВ, пристрою вводу-виводу (наприклад, НГМД).

Особливістю АП є застосування світлочутливих лінійок на приладах ПЗЗ, які поєднують процеси розгортки і зчитування зображень.

Нині широко використовуються електростатичний і термографічний метод запису. Вони базуються на електронній рядковій розгортці, основним елементом якої є багатоелектродні лінійки, що виготовлюються методами фотолітографії та вакуумного напилювання. При цьому забезпечується необхідна роздільна здатність і швидкодія. Для синтезу зображень може також застосовуватися струменевий і матричний друк.

Клавіатура необхідна для вводу інформації та керування ФА.

Пристрій відображення дозволяє контролювати інформацію, що вводиться, а також відображає стан і режим роботи апаратури.

ЗДД зберігає зчитану з оригіналу інформацію, а також оброблене і закодоване факсимільне повідомлення. У ЗТЧ зберігаються програми керування пристроєм.