Смекни!
smekni.com

Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби (стр. 4 из 5)

Механізоване приготування вологих кормосумішей для молочної худоби потребує виконання таких операцій: навантаження і транспортування до кормоцеху грубих кормів, коренеплодів, жому, силосу і концкормів; подрібнення грубих кормів; миття і, при необхідності, подрібнення коренеплодів; додаткове подрібнення силосу і сінажу (при необхідності); теплова або вологотеплова обробка кормів (не завжди); приготування поживних розчинів; нагромадження і дозоване подавання компонентів на лінію змішування кормів і видавання готової суміші у кормороздавачі. Для навантаження кормів використовують існуючі навантажувачі: для коренеплодів і жому – типу ПШ – 0,4 та ПЗ – 0,8, силосу і сінажу – типу ПСК-5 та ПСС – 5,5, соломи – фуражиром ФН – 1,2. Коренеплоди подрібнюють на машинах ИК.М-5 та ИК.С-5М з попереднім миттям. Подрібнення грубих кормів (соломи, сінажу, кукурудзяних стебел) здійснюють на високопродуктивних машинах ИРТ-165, ИРМ-15 та ИГК-ЗОБ. Повнораціонні однорідні кормосуміші готують в кормоприготувальних цехах. Із усіх існуючих кормоцехів для молочної худоби можна виділити такі: кормоцехи із змішувачами безперервної дії КУК-5 та КОРК-15. [1]

Розрахунки потреби в кормах доцільним вважаю проводити на основі орієнтовних (літнього і зимового) раціонів, для середньо продуктивних (середньодобовий надій молока від корови 15–18 кг) дійних корів з живою масою 500–560 кг.

Орієнтовний літній раціон для дійних корів живою масою 500–560 кг

Корм Середньодобовий надій молока від корови, кг
15–18 22–25
Зелена маса злаково-бобових трав, кг 50–55 60
Комбікорм, кг 2,5–3 3,5
Динатрійфосфат, г 55 60
Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, г 85 100
Вміст у раціоні:
– кормових одиниць 13,5 16,0
– перетравного протеїну, г 1530 1800
– кальцію, г 133 160
– фосфору, г 81 94
– каротину, мг 2500 3000
Цукрово-протеїнове співвідношення 0,9:1 0,8:1
Вміст клітковини у сухій речовині, % 20,4 20,1

Орієнтовний зимовий раціон для дійних корів живою масою 500–560 кг

Корм Середньодобовий надій молока від корови, кг
15–18 22–25
Сіно бобово-злакове, кг 4 5
Солома, кг 2 1
Силос кукурудзяний, кг 16 18
Буряк кормовий, кг 16 16
Жом кислий, кг 8 10
Морква, кг 2 3
Комбікорми, кг 3,5 5,6
Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, г 90 107
Монокальційфосфат, г 85 100

По першому раціону годівлю проводять близько 110 днів, по зимовому – 255 днів.

Річну потребу в кормах розраховуємо як добуток від множення добової потреби на кількість днів використання корму:

, (кг)

Крік зел. Маса = 53 * 110 = 5830

Крік комбікорм = 2,5 * 110 + 3 * 255 = 1035

Крік динатрійфософ. = 0,055 * 110 = 6,05

Крік сіль = 0,085 * 110 + 0,090 * 255 = 32,3

Крік сіно = 4 * 255 = 1020

Крік солома = 2 * 255 = 510

Крік силос = 16 * 255 = 4080

Крік буряк = 16 * 255 = 4080

Крік жом = 8 * 255 = 2040

Крік морква = 2 * 255 = 510

Крік монокальційфосф. = 0,085 * 255 = 21,7

Розраховані дані щодо потреби в кормах занесемо до таблиці

Корм Кг/рік Ц/рік
Зелена маса злаково-бобових трав, кг 5830 58,3
Комбікорм, кг 1035 10,35
Динатрійфосфат, кг 6,05 0,06
Сіль кухонна з додаванням мікроелементів, кг 32,3 0, 32
Сіно бобово-злакове, кг 1020 10,2
Солома, кг 510 5,1
Силос кукурудзяний, кг 4080 40,8
Буряк кормовий, кг 4080 40,8
Жом кислий, кг 2040 20,4
Морква, кг 510 0,51
Монокальційфосфат, кг 21,7 0,21

Площі посівів знаходимо як частку від ділення кількості корму на середню урожайність відповідної культури на корм:

Отримані дані зведені в таблицю

Культура (корм) Урожайність Площа посіву на 1 голову
Зелена маса злаково-бобових трав, га 420 0,14
Сіно бобово-злакове, га 90 0,11
Силос кукурудзяний, га 460 0,09
Буряк кормовий, га 700 0,06
Морква, га 320 0,01
Всього, га - 0,41

Для утримання і інтенсивного використання дійних корів при формуванні середньо продуктивного стада Української чорно-рябої молочної породи ВРХ потрібно при плануванні посівних площ орієнтуватись на 0,41 га. на 1 голову, або – 41 га на стадо із 100 дійних корів.

3.2 Мікрокліматичні вимоги до приміщень для утримання тварин

Приміщення t, ºC Вологість,% Шв. руху повітря, м/с СО2,% NH3 H2S Мікр. забр. К-тьпилу Освітлення в люксах
ВРХ пологове відділення 15 70 0,3–0,5 0,15–0,2 10 5 50–70 0,5–3 100–150
Боксове, молодняк 8–10 70 0,5–1 0,25 20 10 70–120 1–2 30–75
Безприв’язне на підстилці 5–8 70 0,3–0,5 0,25 20 10 70–120 1–4 30–75
Телята до 20днів 17–20 70 0,1–0,5 0,15–0,2 10 5 20–40 2–4 100–150
Телята 20–60днів 17–15 70 0,1–0,5 0,15–0,2 10 5 20–40 2–4 100–150
Телята 60–120днів 12–15 70–75 0,1–0,2 0,25 15 10 40–50 1–3 20–50
4–12 місяців 10–12 70–75 0,3–1,2 0,25 20 10 70–120 1–3 20–50

3.3 Видалення, зберігання та утилізація гною

Спосіб видалення гною на молочних фермах має забезпечувати постійну чистоту приміщень і території, яка легко підтримується, бути зручним та економічним в експлуатації, виключати занесення збудників заразних захворювань з однієї секції в іншу, забезпечувати охорону навколишнього середовища.

За добу корова виділяє близько 25–30 кг екскрементів і до 20 кг сечі. Кількість одержуваного гною та його фізико-хімічні властивості більшою мірою залежать від кількості підстилки або води, які додаються. На фермах можуть застосовувати різні способи і засоби механізації прибирання, видалення й транспортування гною. Це залежить, головним чином, від прийнятого способу утримання тварин, виробничої зони ферми, якості та кількості гною. У різних виробничих зонах ферми одержують гній із різними фізико-хімічними властивостями. В зоні відпочинку при безприв'язному утриманні корів на глибокій солом'яній підстилці утворюється твердий гній, у боксах при використанні соломи або тирси – напіврідкий. Такий гній одержують у корівниках з прив’язним утриманням корів, а також на вигульно-кормових майданчиках, на переддоїльиих майданчиках, скотопрогінних дорогах. На переддоїльних майданчиках у разі застосування гідрозмиву утворюється рідкий гній. Кількість гною, що нагромаджується за добу в різних виробничих зонах, залежить від пори року та тривалості перебування тварин у зоні. Так, у місцях відпочинку корів (взимку в корівниках, а влітку – на вигульних майданчиках) нагромаджується 80 -85%, на переддоїльних майданчиках, скотопрогонних дорогах – 15 -20% від добової кількості гною. Це доводиться враховувати при складанні технологічних карт та організації операції по видаленню гною.

В умовах прив'язного утримання корів для видалення гною з приміщень застосовують стаціонарні та мобільні засоби механізації. Як стаціонарні засоби в основному використовують скребкові транспортери типу ТСН-2,0Б таТСН-160, а також скребкову установку УН-3 зі зворотно-поступальним рухом. Для забезпечення надійнішої роботи транспортерів їх не можна перевантажувати гноєм. Вмикають їх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл у гнойовий канал. Цим запобігається перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин і нормального мікроклімату в приміщенні. Для підземного транспортування гною від тваринницьких приміщень до гноєсховища використовують установку УТН-10. Вона циклічної діє, досить надійна й ефективна в експлуатації, здатна транспортувати до 10 т гною за 1 год. на відстань до 100 м. При цьому гній може містити подрібнену підстилку, мати вологість не менше 78%. При використанні УТН-10 зникає необхідність в похилій частині транспортерів ТСН – 2,015 та ТСН-160, поліпшується санітарний стан ферми. У корівниках із прив'язним утриманням тварин видалення гною з проходів між стійлами може здійснюватися колісними тракторами, обладнаними навісними бульдозерними лопатами типу БН-1 та БСН – 1,5.

При безприв'язному утриманні худоби в приміщеннях з глибокою довгонезмінюваною солом'яною підстилкою утворюється гній відмінної якості. Його видаляють з корівника раз на рік, у червні – липні. У корівнику знімають металічні загородження між секціями і прибирають гній гусеничним трактором-бульдозером вздовж приміщення до торцевих дверей. Потім за допомогою естакади, побудованої в торці корівника, гній цим же бульдозером зіштовхують у транспортні засоби. Продуктивність бульдозера при видаленні та навантаженні гною становить до 25 т/год.