Смекни!
smekni.com

Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі (стр. 1 из 5)

Організація, нормування та оплата праці на вирощуваннікартоплі


Зміст.

Вступ.3

1. Організаційно-економічна характеристика «Агрофірми „Київська“». Значення вирощування картоплі в економіці підприємства

2. Організація праці на вирощуванні картоплі в «Агрофірмі „Київська“»

2.1 Трудовий колектив «Агрофірми „Київська“» та існуючі в ньому форми поділу і кооперації праці.

2.2 Організація основних трудових процесів на вирощуванні картоплі в «Агрофірмі „Київська“»

2.3 Організація, оснащення та обслуговування робочих місць в «Агрофірмі „Київська“»

3. Розробка нормативів і норм праці.

3.1 Способи вивчення трудових процесів, аналіз результатів проведених спостережень і обробка даних.

3.2 Розрахунок та обґрунтування нормативів і норм праці

4. Оплата праці в сільському господарстві

Висновки і пропозиції

Список використаних літературних джерел

Додатки

Додаток 1

Додаток 2.

Додаток 3

Додаток 4


Вступ

Темою обраною для розгляду в даній роботі є організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі. У сільському господарстві, як і в більшості галузей народного господарства, норма праці виступає у виді норм часу, норм виробітку, норм обслуговування і норм чисельності. Поряд з цим повинні розроблятися і затверджуватися норми виробництва продукції на працівника, виходячи з яких і встановлюються розцінки за продукцію. Особливість нормування праці в сільському господарстві обумовлена специфікою сільськогосподарського виробництва, тому що тут великий розрив у часі між моментом вкладення праці й одержанням продукції.

Рівень заробітної плати працівників у великому ступені залежить від стану роботи з нормування праці. Упорядкування нормування — це важливий фактор забезпечення організації оплати праці. У сільському господарстві застосовуються технічно обґрунтовані міжгалузеві і галузеві, єдині і місцеві норми виробітку (виробництва, часу, обслуговування). Перелік цих норм систематично переглядається Республіканським нормативно-дослідницьким центром у сільському господарстві і затверджується в міністерстві. Усі зазначені норми встановлені виходячи з вартості робочого дня.

Конкретні норми виробітку (обслуговування) розробляються в сільськогосподарській організації за узгодженням з комітетом профспілки на підставі технічно обґрунтованих норм виробітку з урахуванням резервів підвищення продуктивності праці, повного використання техніки, ступеня механізації виробничих процесів, виду тварин і досягнутого рівня продуктивності. Відхилення допускаються у випадках, коли конкретні виробничі умови не відповідають тим, для яких установлена технічно обґрунтована норма.

Дана тематика цікавить багатьох науковців, на основі їх праць і написана дана курсова робота. Основним джерелом для написання роботи служить нормативно-законодавча база України, що регулює взаємовідносини керівників і найманих співробітників, перш за все це Конституція України, Закон України “Про заробітну плату”, Кодекс Законів “Про працю”, Закон України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”. Теоретичні засади написання представленої роботи почерпнуті з наступних літературних джерел - Попов Н.А. Організація сільськогосподарського виробництва, Чураков В.Я. Наукові основи оцінки трудових ресурсів в АПК, Шапиро Б.М. Організація праці в сільському господарстві, Кобець Е.А., Корсаков М.Н. Організація, нормування й оплата праці на підприємствах галузі та інші.


1. Організаційно-економічна характеристика «Агрофірми „Київська“». Значення вирощування картоплі в економіці підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма „Київська“» — багатопрофільне господарство, спеціалісти якого працюють як у рослинництві, так і в тваринництві. Підприємство розташовано в Київській області Макарівського району в селищі Маковище. Родючі ґрунти, багаті традиції землеробства, сприятливий клімат, освідченні та працьовиті люди – все це є підґрунтям для того, щоб «Агрофірма „Київська“» займала пріоритетне місце в економіці, задовольняючи потреби населення в якісних і доступних продуктах харчування, забезпечував достойний рівень життя селянам.

Починаючи з 1997 року основною спеціалізацією господарства було вирощування насіннєвої картоплі. Підприємство розпочало співпрацю з «Миронівським хлібопродуктом» у 2002 році. З того часу підприємство було повністю модернізоване, а з часом — було розширено напрямки його діяльності: окрім рослинництва «Агрофірма „Київська“» почала займатися вирощуванням племінної великої рогатої худоби й у 2004 році отримала статус племінного репродуктора. Підприємство було повністю придбане «Миронівським хлібопродуктом» у 2006 році.

Сьогодні господарство має близько 15 тис. га землі, на якій вирощують насіннєву і продовольчу картоплю, пшеницю, жито, кукурудзу, кормові культури. При цьому в господарстві культивується більше 30 сортів картоплі української, німецької та голландської селекції. Вирощують також елітну картоплю, використовуючи досягнення сучасних технологій. Загалом під вирощування цієї культури зайнято до 400 га, на яких щороку збирають близько 12 тис. тонн врожаю.

Крім того, господарство займається розведенням племінних порід великої рогатої худоби, а саме: української м’ясної, симентальської, герефордської, чорно-рябої молочної, п’ємонтезької порід, а також має статус племінного заводу з розведення ВРХ таких порід, як шароле, абердин-ангуської та лімузин. Саме в цьому господарстві розводять биків абердино-ангуської породи, які потім відправляються на вирощування в «Дружбу народів» і з яких виробляють яловичину під ТМ «Сертифікований Ангус». Потужності господарства із вирощування ВРХ — близько 1 тис. голів молодняку. З метою постійного вдосконалення існуючих та виведення нових порід тварин і сортів сільськогосподарських культур ТОВ «Агрофірма „Київська“» активно і плідно співпрацює з вітчизняними й зарубіжними науково-дослідними та навчальними установами.

На сьогоднішній день в господарстві працює близько 415 працівників.


2. Організація праці на вирощуванні картоплі в «Агрофірмі „Київська“»

2.1 Трудовий колектив «Агрофірми „Київська“» та існуючі в ньому форми поділу і кооперації праці

Істотно важливим моментом аналізу поділу праці на підприємстві сільськогосподарської галузі є розгляд його як умови підвищення продуктивності праці в масштабі суспільства і самого підприємства.

Розглядаючи поділ праці в «Агрофірмі „Київська“», варто виділити наступні основні його види:

1) функціональний поділ праці між різними категоріями працівників підприємства;

2) поділ праці між групами робітників по ознаці технологічної однорідності виконуваних ними робіт — професійний поділ праці;

3) поділ праці між групами робітників в залежності від складності виконуваних ними робіт — кваліфікаційний поділ праці.

Слід зазначити, що поділ праці, означаючи одночасне співіснування різних видів трудової діяльності, відіграє важливу роль у розвитку організації виробництва і праці: по-перше, він є необхідною передумовою процесу виробництва і умовою підвищення продуктивності праці; по-друге, сприяє спеціалізації виробничих процесів і удосконалюванню трудових навичок працівників, що беруть участь у них.

Іншим напрямком функціонального поділу праці є поділ працівників на основних і допоміжних. Перші з них безпосередньо беруть участь у вирощуванні продукції, інші особистої участі в здійсненні технологічного процесу не приймають, але створюють необхідні умови для безперебійної й ефективної роботи основних робітників.

Особливим видом поділу праці в «Агрофірмі „Київська“» є його професійний поділ, що розвивається в залежності від застосовуваних знарядь праці, предметів праці, технології виробництва. Спостереження показують, що зміни в професійному поділі праці характеризуються ростом абсолютного числа і питомої ваги професій механізованої праці, скороченням числа вузьких професій і спеціальностей, збільшенням чисельності професій широкого профілю.

Наступним видом поділу праці є кваліфікаційний поділ праці в залежності від складності робіт. Воно має найтісніший зв'язок з підвищенням культурно-технічного рівня працівників, що ведуть до скорочення частки малокваліфікованої праці в народному господарстві.

Кваліфікаційні розходження між групами працівників об'єктивно обумовлені різною складністю виконуваних робіт. Працівники однієї і тієї ж професії або спеціальності можуть мати різні знання, уміння працювати і виробничий досвід. Усе це виражається в кваліфікації — якості роботи і лежить в основі розподілу працівників по групах кваліфікації — розрядам, категоріям, класам і т.п.

З поділом праці у виробництві сільськогосподарської продукції нерозривно зв'язана його кооперація. Це дві сторони єдиного процесу праці в його суспільній формі.

Існування розділеної праці об'єктивно вимагає встановлення визначених співвідношень і взаємодії між видами праці. Без цього виробництво неможливе. Кооперація праці в «Агрофірмі „Київська“» здійснюється в різних формах у залежності від конкретних виробничих умов. На це впливають особливості технологій, ступінь розчленовування виробничих процесів і багато інших факторів, включаючи організаційно-економічні і соціальні. Так, кооперування праці відбувається при індивідуальному виконанні роботи на окремих робочих місцях, при сполученні трудових функцій і спеціальностей, при колективній роботі. В «Агрофірмі „Київська“» існує колективна кооперація, де на ведуче місце серед колективних форм організації сучасної праці господарська практика висунула виробничі бригади, групові форми організації праці.