Смекни!
smekni.com

Черкаський обласний краєзнавчий музей (стр. 5 из 6)

Лось належить до родини оленячих.

Лось легко ходить болотами, вільно переплигує через повалені дерева і канави, добре плаває, може пірнати часом на 5-метрову глибину. Обережний і боязкий звір, чує небезпеку за 100-200 м. В природних умовах доживають до 20 років. На Черкащині ці тварини з’явились в 1957-1962 рр.

Найменшим серед оленячих є козуля. Віддає перевагу мішаним лісам з підліском, галявинами, вирубками. Живиться листям, бруньками, корою, мохом, лишайниками, ягодами. У самця роги досягають повного розвитку на третьому році життя, самки безрогі. Живуть козулі 10-15 років, але в природних умовах їх середній вік 2-3 роки.

До парнокопитних відноситься свиня дика (дикий кабан). Селиться у вологих лісових заростях по узбережжях річок і лісових болотах. Це - всеїдні тварини, але основний корм - підземні частини рослин.

свиня дика (дикий кабан) (Sus scrofa)

Лось (Alces alces)

Хижі ссавці лісу представлені в експозиції вовком, куницею, борсуком.

Вовк - розумний, спритний, витривалий, обережний, нахабний і сильний звір. За одне нічне полювання може пройти понад 100 км. В лісовій хащі рухається безшумно, добре бачить в сутінках. До здобичі підкрадаються, наздоганяють її або підстерігають у засідці. Взимку полюють невеликою зграєю. Успішно полювати вовк може при глибині снігового покриву не більше 30 см. Може з’їдати відразу до 10 кг м’яса. Витримує голодування по кілька тижнів.

Здобиччю вовків є козулі, дикі кабани, лосі. Вже в місячному віці вовченята можуть їсти м’ясо. Крім свіжого м’яса поїдає падаль, плазунів, комах, навіть ягоди і соковиті плоди.

Сьогодні, коли рахунок диких звірів, які є здобиччю вовків, йде навіть не на сотні, а на десятки, 1-2 вовчі зграї в лісництві - це вже проблема. Тому іноді виникає потреба контролювати їх кількість.

Куниця кам’яна - нічна тварина.

Основу її кормового раціону становлять хребетні тварини. Живиться мишоподібними гризунами, птахами, менше - плазунами, земноводними, комахами. Важливе значення для куниці має рослинна їжа.

Цікавим представником хижих є борсук. Це всеїдна тварина (жуки, дрібні гризуни, птахи, жаби, ящірки, яйця птахів, ягоди, бульби, кореневища, гриби). Борсук занесений в Червону книгу України.

Молюски - окремий тип тварин, що є природними фільтрами прісних і морських вод, кормом для риб, птахів, ссавців.

Як одна із ланок в ланцюгах живлення, молюски беруть участь в обміні енергії в біосфері. На території області відомо близько 50 видів молюсків, які відносяться до двох класів: черевоногі та двостулкові.

Експонується колекція прісноводних молюсків Черкаської області (котушка рогова, живородка річкова, перлівниця серповидна).

У водоймах Черкащини зустрічається 46 видів риб. В експозиції - видові, списки і опудала окуня звичайного, судака, ляща.

Клас рептилії в даній експозиції представлений черепахою болотяною.

Черепахи - найстародавніша група плазунів, основною ознакою яких є наявність панцира, в якому міститься тулуб, шия, хвіст і кінцівки.

Черепаха болотяна живе в болотах, ставках, озерах, річках. У воді швидко плаває, добре пірнає, може довго перебувати під водою. їжу знаходить як на суші (жуки, ківсяки, мокриці), так і в воді, де ловить різноманітних ракоподібних, снулу рибу.

Ряд безхвостих амфібій представлений двома родинами: часникові, або земляні жаби, справжні жаби.

Жаба земляна, або часникова має гладеньку шкіру, яка іноді має сильний часниковий запах. Її особливість - вирости на задніх лапках, своєрідні "саперні лопатки". Це - справжній землекоп. Знаходячись на м’якому ґрунті, може прямо на очах зникнути, зарившись на глибину 20-30 см (до 1 м). Нерідко зустрічаються в норах дрібних гризунів кротів, землерийок.

До справжніх жаб відносяться жаби ставкова і гостроморда. Жаба ставкова чисельна в області. Населяє водойми, зимує на дні у мулі. Живиться комахами, молюсками, тритонами, мальками риб. В період розмноження у самців значно виявлені резонатори, які виступають з кутів рота і мають вигляд білих мішків. Поява жаб характеризується груповим кваканням. Ікра прикріплюється до підводних рослин.

Жаба гостроморда менш вимоглива до вологи, тому залишається зимувати на суші. Шкіра її зроговіла, легені розвинені краще ніж у інших жаб. 3 наближенням холодів ховається в норах, дуплах, під каменями, мохом, листям.

До рідкозалітних відносяться поморник, дерихвіст і баклан. Ареал дерихвоста лучного - Південна Європа, Західна і Середня Азія, Африка. Влітку поселяється на узбережжі Чорного і Азовського морів. Дуже рідко залітає до нас поморник короткохвостий. Це мешканець тундри, берегів Льодовитого і Північної частини Тихого океанів. Зимує на узбережжі Аравійського моря, Австралії.

Гоголь - типова лісова качка, поширена в тайговій зоні Європи, Азії і Америки. Зимує на Чорному морі, на незамерзаючих річках Прикарпаття. Вид занесений до Червоної книги України. Гніздовий птах тундри - морянка. В нас зустрічається на прольотах весною в березні, восени (частіше) - в жовтні-листопаді. Зимує на Чорноморському узбережжі. В експозиції - опудала гагар: чорноволої і червоноволої. Чисельні на осінніх і нечисельні на весняних прольотах.

Широко представлена група гніздових птахів. Своїм забарвленням виділяється сиворакша. Гнізда птах влаштовує в дуплах, або глинистих балках або урвищах по берегах річок, де мостить гніздо в щілинах і печерках. Відлітає в Африку, дуже корисний комахоїдний птах, потребує охорони. Кулик-сорока занесений в Червону книгу України.

Сиворакша (Coracias garrulus)

Група голінастих (ряд лелекоподібні) об’єднує великих і середніх птахів з довгими ногами і шиєю.

Лелека білий поширений в області. Заявляється в березні, поселяється на дахах, зламаних деревах. У дорослому стані не має голосу, пташенята до місячного віку просять їжу голосом, а потім клацають дзьобом. Досить повно в експозиції представлена родина чаплевих.

Чапля сіра, гніздиться частіше колоніями, інколи по кількасот пар. Рихлі і великі гнізда з прутиків будує на деревах, рідше в очереті. Кладка з 3-5 яєць, пташенят батьки годують, відригуючи напівперетравлену їжу.

Руда чапля зустрічається в глухих заростях по берегах водойм. На дерева сідає рідко.

До родини чаплевих належать квак і бугай. Квак - нічний птах, на території Черкащини гніздиться колоніями на деревах, рідше в очеретах. Найактивніший ввечері і зранку.

Бугай з’являється в нас в березні-квітні. Забарвлення оперення і манера птаха приймати своєрідні пози робить його непомітним серед очерету. Він є присмерковим птахом, тому побачити вдень його не так легко. Про наявність птаха рано навесні дізнаються по його крику, який інколи порівнюють з ревом бугая. Бугайчик - найменший серед чапель, вага 145 г. Поширений у всіх районах області, займаючи прибережні зарості, залиті водою береги і інші малодоступні місця. Перелітний птах, веде нічний спосіб життя.

Група хижих птахів в експозиції представлена шулікою чорним, лунем болотяним і скопою.

Скопа - космополітичний вид. Цих птахів немає тільки в Арктиці і Антарктиді. Прилітає весною, коли розмерзаються водойми. Оселяється поблизу великих річок, гнізда мостить на високих деревах, живиться виключно рибою. Дуже обережний.

В Україні рідкісний зникаючий вид, занесений в Червону книгу України. На прольотах зустрічається практично кожного року, але в невеликій кількості.

Ряд хижі

В Червону книгу України потрапив тхір степовий. Цей вид займає ландшафт, позбавлений деревної та чагарникової рослинності. Живе переважно в норах ховрахів, хом’яків, попередньо розширюючи їх. Іноді риє нори сам. Полює як вночі, так і вдень. Основною їжею тхора є ссавці (близько 15 видів), особливо миші, полівки, водяні щурі, ховрахи, хом’яки. Рідко живиться комахами, рослинною їжею, іноді – птахами, плазунами. Є корисною твариною, знищуючи багато шкідливих гризунів. Має цінне хутро.

Ряд гризуни

За усними повідомленнями на лівобережжі області (Чорнобаївський р-н) зрідка зустрічається сліпак звичайний. Для поселення йому потрібні цілинні ділянки з щільним травостоєм та ущільненим ґрунтом. Є справжнім землериєм, на поверхню виходить дуже рідко. Нори двох типів: поверхневі, що прокладаються при добуванні корму, і глибинні, які з’єднують жилі і кормові камери, а також туалетні. Вся система нір самця і самки з приплодом може займати площу до кількох гектарів. Активний протягом року. Споживає лише підземні частини рослин. Риюча діяльність особливо інтенсивна весною і восени. Чисельність цього звірка в Україні невелика.

В останні роки різко зменшилась в області кількість ховраха крапчастого. Це також зв’язано з скороченням площ цілинних ділянок, які є місцями його поселення. Живиться ховрах в основному соковитими частинами трав’янистих рослин, (листям, цибулинами, кореневищами, насінням). На місцях поселення риють нори, які бувають тимчасовими і постійними. Тимчасову нору прокладають у вигляді похилого ходу, який опускається на глибину 35-70 см. Основна нора має прямовисний хід, який досягає 1,4 - 1,7 м у глибину і в нижній частині закінчується гніздовою камерою. Ховрахи - денні тварини. Більшу частину життя звірки перебувають у сплячці, яка є важливим біологічним пристосуванням до несприятливих умов.

Відкриті місцевості з невеликими лісонасадженнями – місце помешкання багатьох видів птахів.

Рідко залітає на поля Черкащини рожевий шпак. На території України поширений у південно-східних районах степової зони. Поселяється колоніями по кількасот тисяч пар. Живиться сараною на різних стадіях її розвитку та іншими великими комахами.