Встановлено відповідність макронутрієнтного складу харчових раціонів усіх вікових груп, як чоловічої, так і жіночої популяції за середніми значеннями фізіологічним потребам за вмістом білка, проте він був надлишковим за вмістом жирів та недостатнім за вмістом вуглеводів у чоловіків та недостатнім за вмістом вуглеводів у жінок. Протягом 1990-2008 рр. вдвічі зросла захворюваність населення на ендокринніхвороби, розлади харчування та порушенняобміну речовин – від 590,7 до 1146,8 на 100тис. населення та в 2,7 разу їх поширеність –від 2948,3 до 8049,6 на 100 тис. населення.
В останнє десятиліття серед населення України, як і багатьох економічно розвинених країн світу спостерігається виразна тенденція до набирання зайвої маси тіла та поширення ожиріння. Протягом останніх десятиліть поширеність ожиріння в багатьох країнахЄвропи зросла в 3 рази і за прогнознимирозрахунками кількість осіб, що страждаютьна ожиріння, на період до 2010 року можезбільшитися на 20 млн.За статистичними даними в Україніожиріння спостерігається у 20,4% жінок та11% чоловіків. поширеність прогресує з вікомяк у чоловічій, так і в жіночій популяції, сягаючи при цьому найбільших значень у старших вікових групах, понад 50 років. Так,30% населення України у віці від 25-30 роківстраждає на вказану патологію і майже 50% увіці 45-50 років. Це пов'язано не тільки з тим, що у більшості населення харчовий раціон складається з дешевої, некорисної їжі, а й з патологічними порушеннями центральної нервової системи, з гормональними зрушеннями, кількість яких після Чорнобильської катастрофи значно зросла. При цьому, необхідно брати до увагиі генетичну схильність до повноти. Щорічно зприводу ожиріння здійснюється 1,0 тис. первинних звернень в лікувально-профілактичнізаклади [10,17,21,25].Особливу тривогу викликає зростанняпоширеності ожиріння серед дитячого населення. Якщо у 1995 р. показник ожиріннястановив 7,1 на 1000 дітей у віці до 14 років,то у 2008 р. – 11,9 відповідно. У 2008 р. в країні нараховувалося 98,8 тис. дітей з ожирінням. Найбільш оптимальним віком для профілактики ожиріння вважається період від 5 до 12 років, проте виявлена у віці до 12 років надмірна маса тіла дає підстави прогнозувати надмірну масу тіла та ожиріння в наступні роки [27,33].
Поширеність хвороб ендокринної системи і розладів харчування в дітей 0–17 років вУкраїні коливалася впродовж 2002-2006 рр.у середньому в межах 102–105 на 1 тис. дитячого населення. Аналіз частоти поширеності і захворюваності на ожиріння в дітей, які мешкають у різних регіонах України показав, що найвищі значення цього показника спостерігаються в центральних областях, а найнижчі — у північних.
Проблема ожиріння призводить до серйозних економічних наслідків у зв’язкузі зниженням продуктивності праці і рівнядоходів населення.
Продовжує зростати захворюваність та поширеність серед населення й інших хвороб, виникнення яких також певною мірою зумовлено харчовими чинниками і розладами харчування, зокрема хвороб органів травлення, системи кровообігу, онкологічних захворювань. Так, у 2008 р. по медичну допомогу з приводу хвороб органів травлення звернулося вдвічі більше осіб, ніж у 1990 р. (відповідно (17636,3 та 8979,1 на 100 тис. населення). Рівень захворюваності населення країни нахвороби органів травлення становив у 2008 р.5363,6 на 100 тис. населення.Негативні тенденції спостерігаютьсящодо захворюваності та поширеності середнаселення хвороб системи кровообігу. Про цесвідчать зростання захворюваності населенняна хвороби системи кровообігу у 2008 р. в 2,4разу. проти даних 1990 р. до 5363,6 на 100 тис.населення (1990 р. – 2214,2 на 100 тис. населення) та поширеності цих хвороб у 2,1 разу –від 17489,3 до 8049,6 на 100 тис. населення [27-33].
ГМ ПРОДУКТИ
Генетично модифіковані організми (трансгени, ГМО) - це організми (бактерії, рослини, тварини), в які були штучно, неможливим у природі способом, впроваджені гени інших організмів.
ГМО об'єднують три групи організмів - генетично модифіковані мікроорганізми (ГММ), тварини (ГМЖ) та рослини (ГМР).
Коротка історія виникнення генетично модифікованих організмів.
Витоки розвитку генної інженерії рослин лежать в 1977 році, коли і відбулося відкриття, яке дало змогу використовувати грунтовий мікроорганізм Agrobacteriumtumefaciens як знаряддя введення чужих генів в інші рослини.
У 1987 році були проведені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Як підсумок - помідор, стійкий до вірусних інфекцій.
У 1992 р. у Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах.
Але початок масового виробництва модифікованих продуктів поклали в 1994 р., коли в США з'явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним дозріванням, які зберігаються близько півроку при температурі 14-16 градусів. Дозрівання відбувається при приміщенні його в кімнатну температуру.
1994-й вважається офіційним роком народження ГМ-продуктів.
У 1995 році американська компанія-гігант Monsanto запустила на ринок ГМ-сою RoundupReady. У ДНК рослини було запроваджено чужорідний ген для підвищення здатності культури протистояти бур'янам.
В результаті зараз існує картопля, яка містить гени земляної бактерії, що вбиває колорадського жука, стійка до посух пшениця, до якої вживили ген скорпіона, помідори з генами морської камбали, соя та полуниця з генами бактерій.
Список рослин, які вирощують із застосуванням методів генної інженерії дуже великий. До нього входять: яблуня, слива, виноград, капуста, баклажани, огірок, пшениця, соя, рис, жито і безліч інших сільськогосподарських рослин.
Для чого вони потрібні?
Мета одержання генетично змінених організмів - поліпшення корисних характеристик вихідного організму-донора і зниження собівартості продуктів.
Генетично модифіковані організми використовуються в прикладній медицині з 1982 р., коли був зареєстрований як ліки людський інсулін, що одержаний за допомогою генетично модифікованих бактерій. В даний час генетично модифіковані організми широко використовуються у фундаментальних і прикладних наукових дослідженнях. За допомогою ГМО досліджуються закономірності розвитку деяких захворювань (хвороба Альцгеймера, рак), процеси старіння і регенерації, вивчається функціонування нервової системи, вирішується ряд інших актуальних проблем біології та медицини. Але найбільшого поширення набули генетично модифіковані рослини. Саме вони на сьогодні викликають найбільше суперечок, які пов'язані з ГМО.
Трансгенні рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. ГМ-сорти стійкі до гербіцидів, несприятливого клімату, псування при зберіганні, стресів, хвороб і шкідників. Крім того, звичні продукти можна наділити якимись новими властивостями. Наприклад, створені кава без кофеїну, полуниця з меншим вмістом цукру, рис з підвищеним вмістом заліза.
У 2006 році ГМ-культури вирощували в 22 країнах світу, серед яких Аргентина, Австралія, Канада, Китай, Німеччина, Колумбія, Індія, Індонезія, Мексика, Південна Африка, Іспанія, США.
Основні світові виробники продукції, що містить ГМО, - США (68%), Аргентина (11,8%), Канада (6%), Китай (3%).
В Україні, згідно з даними Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, 1 млн. га полів засіяно генетично модифікованою соєю, картоплею, кукурудзою, ріпаком, незважаючи на те, що вирощувати генетично модифіковані рослини в нашій країні заборонено.
Прихильники застосування генетично модифікованих організмів стверджують, що ГМО - єдиний порятунок людства від голоду. За прогнозами вчених, населення Землі до 2050 р. може досягти 9-11 млрд. чоловік, природно, виникає необхідність подвоєння, а то й потроєння світового виробництва сільськогосподарської продукції. Для цієї мети генетично модифіковані сорти рослин відмінно підходять - вони стійкі до хвороб і погоди, дозрівають швидше і довше зберігаються, вміють самостійно виробляти інсектициди проти шкідників. ГМ-рослини здатні рости і приносити добрий врожай там, де «старі» сорти просто не могли вижити через певні погодні умови.
Проте вченими доведено, що споживання в їжу продуктів, що містять ГМО, викликає:
Харчові ризики
• У першу чергу вживання ГМ-продуктів загрожує ослабленням імунітету. У результаті безпосередньої дії трансгенних білків з'являється можливість виникнення алергічних реакцій. Вплив нових білків, які продукують вбудовані гени, невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому невідомо, чи є вони алергенами.
• Також у людини з'являється стійкість до антибіотиків, що зробить процес лікування багатьох захворювань дуже складним. Дуже часто в ГМ-рослина впроваджується ген, що відповідає за стійкість до антибіотиків в якості гена-маркера. Багато ГМ-види містять гени антибіотичною резистентності. Якщо такий ген резистентності передасться хвороботворних бактерій, то вони отримають імунітет проти дії антибіотиків. Таким чином, лікування звичайними антибіотичними засобами стає менш ефективним. Уже, на жаль, відомі випадки загибелі людей з цієї причини.
• У людини порушується здоров'я у зв'язку з накопиченням в організмі гербіцидів, тому що ГМ-продукти мають властивість їх акумулювати.
• Існує можливість віддалених канцерогенних ефектів (небезпеку ракових захворювань).
Перш за все, варто забезпечити безпеку дітей. Тому що в зростаючому організмі ГМО можуть вести себе найбільш непередбачувано. По-друге, без трансгенних продуктів краще обійтися жінкам, які планують вагітність і годують груддю. Крім того, дуже уважними до вмісту ГМО варто бути людям, схильним до алергії і до повноти.
Екологічні ризики