Смекни!
smekni.com

Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами (стр. 2 из 5)

Цікаво, що на першому етапі розвиток інтернет-банкингу відбувався в основному шляхом створення нових структур – так званих "чистих" он-лайнових банків. До того ж, такі банки надавали клієнтам більш високі процентні ставки за депозитами і низькі ставки за обслуговування рахунків. Так, за середньої ставки 3,43 % річних у традиційних банках США, в інтернет-банках вона сягала 4,53 % річних, а показники вартості річного обслуговування – відповідно 3,08 і 1,3 %.

На ринок надання банківських послуг почали активно виходити корпорації традиційного бізнесу. Технологічні компанії, які досягли певних успіхів на ринку інтернет-послуг (телекомунікаційні компанії, провайдери послуг Інтернету, центри електронної торгівлі тощо), також почали надавати послуги інтернет-банкингу.

Так, першою нефінансовою компанією Японії, яка одержала ліцензію на проведення повного спектра банківських операцій стала корпорація Sony. У кінці червня 2001 р. стартував новий он-лайновий проект Sony Corp, у якому також взяли участь Sumitomo Mitsui Banking Corp (16 % акцій) та компанія J.P. Morgan (4 % акцій та фінансовий контроль за операціями банку). Японські банки в особі Sony Bank отримали серйозного конкурента, який крім поточних операцій, послуг у широкій мережі банкоматів та через 25-тисячну мережу автоматичних пристроїв у поштових відділеннях по всій Японії мав надавати довгострокові кредити, проводити консалтинг з управління грошовими потоками тощо. А головна бізнес-ідея полягала в розрахунку на масове залучення клієнтів за рахунок надзвичайно високих (як для Японії) ставок на залишки на поточних рахунках – 0,05 % річних проти 0,02 % у традиційних банках (такі низькі річні змушували японців – лідерів за обсягами накопичень, що досягли 21 млрд дол. США, досі розміщувати кошти на фондовому ринку). Це вже другий он-лайновий банк в Японії; першим був Japan Net Bank, створений у жовтні 2000 р. групою підприємств на чолі з Sakura Bank. На черзі ряд нових проектів за участю дистриб'юторської компанії Ito-Yokado Co Ltd, брокерської контори Itochu Corp та ін.

Один із найбільших он-лайнових брокерів E-Trade (має понад 100 тис. торговельних місць), об'єднавшись з он-лайновим банком Telebank, створив новий E-Trade Bank, який станом на кінець 2001 р. вийшов на 13-те місце серед найбільших банків США. Ще один лідер Інтернету - Yahoo! - купив компанію он-лайнових платежів Arthas (відому як dotBank.com), щоб використовувати її технології для здійснення взаєморозрахунків прямо в Інтернеті (це дуже актуально для он-лайнових аукціонів, де після укладання угоди користувачі пересилають чеки один одному поштою).

Тенденція активного виходу багатьох небанківських корпорацій традиційного бізнесу у співдружності з фінансовими і технологічними компаніями, що володіють новітніми інформаційними технологіями, на ринок банківських послуг стала досить . стійкою і потребувала всебічного аналізу. Тому за кордоном розпочалися досить серйозні дискусії з цієї цікавої проблеми, яку умовно назвали "проблемою виживання традиційних банків та їх філій".

Але провідні традиційні банки досить швидко зрозуміли реальні перспективи втрати частини клієнтів. Тому, інвестувавши значні кошти в новітні інформаційні технології, вони почали розширювати спектр своїх послуг завдяки використанню можливостей мережі Інтернет (так, за дослідженням IDC, лише в 1999 р. понад 7200 банків і кредитних спілок вклали значні кошти в розробку електронних банківських систем). До речі, за рахунок переходу від традиційної банківської системи обслуговування до розвитку інтернет-послуг ряд банків провели реструктуризацію та закрили немало своїх відділень і скоротили чисельність персоналу. Так, англійський Barclays Bank закрив 171 відділення, або кожне десяте. У результаті провідні позиції, наприклад, на європейському роздрібному ринку он-лайнових банківських послуг нині, як і в традиційному секторі, займають швейцарські банки – Union Bank of Switzerland та Credit Suisse (дані Forrester Research). А молоді он-лайнові банки у свою чергу також зрозуміли неможливість обслуговування клієнтів виключно без безпосереднього спілкування з ними. Нині банківські установи всіх типів уже розуміють, що ефективність нового каналу послуг клієнтам потребує скоординованих зусиль. Представники банківської індустрії США, що завжди тримали свої технологічні ініціативи в секреті, сьогодні співробітничають принаймні в одній ключовій області – створенні технологічних стандартів електронних банківських операцій. Для цього у 1996 р. було створено Технологічний секретаріат банківської індустрії (Banking Industry Technology Secretariat, BITS) як інформаційно-технологічний підрозділ організації "Круглий стіл з проблем фінансових послуг", до складу ради директорів якої входять керівники 14 найбільших національних банків.

Зараз у світі склалися дві бізнес-моделі інтернет-банкингу: традиційні банки доповнюють свої послуги он-лайновим бізнесом, а так звані віртуальні банки працюють тільки через Інтернет (хоча останнім часом вони вже розпочали відкривати й традиційні банківські офіси). Спочатку інтернет-банкинг (як, до речі, й інші різновиди віддаленого банкингу) передбачав лише ознайомлення з інформацією про сам банк та його послуги, здійснювані ним операції та загальні умови їх проведення, отримання балансу свого рахунка тощо. Тобто інтернет-банкинг, по суті, виконував функції інформаційно-довідкової системи, але доступної клієнту з будь-якого місця перебування. Потім у клієнта з'явилася можливість управління своїм рахунком. У наш час віддалений клієнт банку може отримати практично весь спектр послуг, що надаються банком, включаючи й отримання кредиту, й операції з цінними паперами тощо. Інтернет-банкинг зараз розвивається саме у цьому напрямку – диверсифікації банківських послуг: іноді через Інтернет надаються навіть такі послуги, які не доступні в офісі. Крім того, банки йдуть шляхом інтеграції банківських продуктів і послуг – до традиційно банківських додаються інші фінансові (страхові, інвестиційні, дилерські), юридичні, консультаційні послуги тощо. Причому тенденція створення на основі банків своєрідних компаній з надання універсальних фінансових послуг останнім часом стала досить помітною і цілий ряд провідних банків світу вважають таку політику стратегічною (прикладом можуть бути могутні Wells Fargo та ING Group). Характерною є також тенденція зниження вартості обслуговування за операціями, що здійснюються через Інтернет. Часом вони стають просто символічними або навіть безкоштовними.

Як бачимо, більшість сучасних електронних банківських сервісів, за своєю суттю, є продовженням "домашнього банкингу" – дистанційного фінансового обслуговування, яке дає змогу клієнтам управляти рахунком, не відвідуючи офіс банку. Кожний із цих каналів дистанційного обслуговування розрахований на різні потреби клієнтів: вони не замінюють, а доповнюють один одного. Щоб повністю задовольнити вимоги всіх груп клієнтів, банки прагнуть мати всі ці канали обслуговування.

З погляду мобільності до цього часу найбільш довершеною системою є телефонний банкинг: якщо у розпорядженні клієнта банку є телефон, значить йому доступні банківські послуги. Згідно з дослідженнями у 1997 р. в США по телефону було здійснено майже 24 % банківських трансакцій, у той час як за допомогою інших способів віддаленого банкингу – лише 2 % . Тому не дивно, що найпопулярнішим різновидом віддаленого банкингу і сьогодні залишається саме обслуговування по телефону. З іншого боку, телефонний банкинг обмежує потенційну клієнтську базу банку, оскільки вимагає від клієнтів, що перебувають поза регіоном банку, витрат на міжміські телефонні дзвінки для доступу до власних рахунків. А з поширенням Інтернету клієнти, щоб отримати доступ до банківської мережі, можуть використовувати цю технологію в будь-якій точці світу. Так, дослідження, проведене асоціацією British bank Nationwide, показує, що 11 % усіх поточних банківських рахунків у березні 2001 р. вже оброблялося в он-лайні, тобто 4,3 млн англійців здійснюють частину своїх фінансових операцій через Інтернет (в 2000 р. цей показник становив лише 5 %). Хоча лише 17 % усіх власників цих банківських рахунків працювали з ними виключно через Інтернет (62 % спілкуються зі своїм банком також і по телефону, а 80 % за необхідності безпосередньо відвідують кредитні установи).

Незалежно від типів віддаленого банкингу, які використовуються різними банками, всі ці фінансові послуги мають ряд очевидних переваг перед традиційними банківськими методами обслуговування: