Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней (стр. 1 из 10)

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

КАФЕДРА ПАРАЗИТОЛОГІЇ ТА РИБНИЦТВА

Спеціальність 7.130501

«Ветеринарна медицина»

ДИПЛОМНА РОБОТА

"ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ ПРИ ГЕЛЬМІНТОЗАХ СВИНЕЙ"


Вступ

Мета тваринництва України забезпечити її громадян в достатній кількості і високої якості продуктами харчування, а також сировиною тваринного походження.

Повне забезпечення населення нашої країни м’ясом і продуктами його переробки потребує щорічного збільшення його виробництва. А в теперішній час у зв’язку з різким скороченням поголів’я тварин дуже гостро стоїть питання про інтенсифікацію відтворення стада, яке включає в себе не тільки питання отримання повноцінного приплоду і його збереження, але й інтенсифікацію вирощування молодняку з одночасним збільшенням середньодобового приросту живої маси при найменших затратах праці і засобів.

Найбільш перспективною в даному відношенні галуззю тваринництва є свинарство, оскільки свині – найбільш скороспілі і багатоплідні тварини, які можуть забезпечити продовольчу незалежність нашої країни. Однак виконанню цієї задачі можуть перешкодити різноманітні захворювання свиней, до числа яких належать і інвазійні хвороби.

Інвазійні хвороби тварин значно поширені і завдають економічних збитків. За останні роки ситуація щодо інвазійних захворювань з різних причин має тенденцію до погіршення.

Літературні дані і практика свідчать, що почастішали випадки гельмінтозних захворювань свиней, що нерідко призводить до зниження продуктивності (зменшення приростів) свиней, відставання в рості і розвитку молодняку, зниження якості та вибракування частини продуктів та сировини, перевитрат кормів, народження слаборозвиненого молодняку від хворих матерів, загибелі значної кількості інвазованих гельмінтами поросят, а також значних затрат на придбання антигельмінтиків та ін.

Однією з особливостей гельмінтозів тварин є те, що гельмінти належать до внутрішніх паразитів, які існують в напівзакритих системах тобто в організмах господарів, в умовах «доставки їжі додому» і захисту від оточуючого середовища, але разом з тим в умовах безпосереднього впливу імунної системи і інших захисних механізмів господаря. Гельмінти, як і інші паразити не тільки здатні ухилятися від захисних механізмів своїх господарів, але і володіють якостями, які дозволяють удосконалювати цей процес. У них існує широкий спектр засобів уникнення від впливу захисних механізмів господаря. Крім цього, для гельмінтів характерні значні внутрівидові варіації процесу розвитку пов’язані з мутаціями, які виникають в генах під дією факторів оточуючого середовища. Наприклад, у ехінококів які є як і більшість цестод – гермафродитами, в результаті самозапліднення дорослих особин виникають мутації, які здебільшого рецесивні, у ¼ зигот, а потім у лярвоцист проявляються фенотинічно, а під час партеногенезу (формування протосколексів) копіюються в великих кількостях. Це різко підвищує адаптаційні властивості паразита і сприяє формуванню нових різновидностей або штамів гельмінта. Очевидно, цей механізм дозволив Echinococcusgranulosis адаптуватися до дуже широкого кола проміжних живителів (більше 50 видів). Можливо аналогічний механізм лежить в основі формування лікарської стійкості багатьох гельмінтів. Встановлено, що резистентність окремих штамів гельмінтів до ліків, яка виникла в результаті їх систематичного застосування, зберігається в наступних поколіннях і після припинення хіміотерапії. Наслідком генних мутацій може бути також варіабельність інших біологічних характеристик паразитів. Наприклад, у гельмінтів це інвазійність яєць або личинок, тривалість пренатентного періоду, інтенсивність продукції яєць, імуногенні і алергенні властивості різних штамів.

Найбільш поширеними хворобами свиней гельмінтозного характеру є шлунково-кишечні нематодози, такі як аскаридоз, езофагостомоз і трихоцефальоз свиней, які реєструються в свинарських господарствах протягом всього року з невеликими сезонними коливаннями екстенсивності і інтенсивності інвазій.

Терапевтичне втручання в гельмінтозний процес за допомогою антигельмінтиків часто призводить до імунопатологічних зрушень, а також спричиняє ускладнення, зумовлені зниженням рівня імунобіологічного захисту. Імуносупресивна активність антигельмінтиків у свою чергу теж є причиною зниження резистентності до повторних заражень.

У зв’язку із згаданим вище, ведеться пошук удосконалення засобів і методів протигельмінтозних заходів. Тому зараз акцент ставиться на розробку схем етіотропно-патогенетичної терапії та профілактики, ефект від застосування яких ґрунтується не тільки на високій проти паразитарній дії, а спрямований на використання фізіологічних можливостей організму хворої тварини в боротьбі з хвороботворними агентами та відновлення порушення функції того чи іншого органа.

Мета і завдання роботи

Опрацювати наукові літературні відомості про гельмінтози свиней і на їх основі та на основі власних досліджень, розробити комплекс науково-обґрунтованих лікувально-профілактичних заходів для оздоровлення конкретного господарства від захворювань свиней гельмінтозами.

Супутньо ставилось завдання вивчити ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней та його мутагенний вплив на організм тварин.

1 . Огляд літератури

1 .1 Епізоотологія глистних інвазій свиней

У свиней паразитує більше 70 видів (деякі автори -130) гельмінтів з яких 51 вид було зареєстровано в колишньому Радянському Союзі.

Інвазованості найбільш піддані молоді тварини, наприклад, вже з десятиденного віку в поросят реєструють стронгілоїдоз. В перший місяць життя відбувається зараження аскаридами. В віці двох місяців знаходять трихоцефалюсів, езофагостом і легеневих гельмінтів – метастронгілюсів. Можлива також інвазованість двома, трьома видами гельмінтів і більшою кількістю у різноманітних варіаціях, наприклад: аскариди і езофагостоми або трихоцефалюси, езофагостоми і трихоцефалюси, а пізніше і метастронгілюси. [44,48].

Відомо, що ступінь зараження тварин гельмінтами визначається за двома показниками: екстенсивністю і інтенсивністю. Екстенсивність інвазії – це кількість інвазованих тварин від загального поголів» я певного виду або групи тварин. Її визначають прижиттєво і посмертно у відсотках. А інтенсивність інвазії – це зараженість паразитичними червами однієї тварини.

Дані, які наводяться в опрацьованій літературі (за результатами гельмінтозних досліджень) свідчать про значне поширення деяких гельмінтозів свиней, зокрема таких як аскаридоз, трихоцефальоз, езофагостомоз, які зустрічаються у вигляді окремішніх, але частіше змішаних інвазій. [24,36,44,60].

Згідно даних 1987 року максимальна зараженість аскаридами спостерігається в поросят 3–4 місячного віку – 53,62%. З віком екстенсивність зараження знижується: в свиноматок і хряків складає відповідно 15,65% і 13,22%. Наростання екстенсивності інвазії трихоцефалами спостерігають у поросят до 3–4 місячного віку і досягає 47,72%. В дорослих вона понижується. З віком свиней збільшується їх зараженість езофагостомами. Так, зараженість поросят 2 – х місячного віку складає 19,5%, а підсисних свиноматок – до 57,85%. В поросят 2–4-х місячного віку і ремонтного молодняку зустрічаються в основному асоціації кишкових нематод тоді, як у маточного поголів’я переважає моноінвазія [45,46,60]

Дослідженнями співробітників кафедри паразитології і фармакології БЦДАУ виявлено напружену епізоотичну ситуацію щодо ехінококозу, змішаних кишкових та легеневих нематодозів свиней у господарствах поліської та лісостепової зон України (публікації 1996 р.). Екстенсивність ураження свиней при змішаній нематодозній інвазії становила: аскаридами – 27,9%, трихоцефалами – 15,1%, езофагостомами – 56%. В поліських областях України широке поширення має метастронгільоз. Ефективність цієї інвазії у свиней обстежених господарств коливалась у межах від 0,5 до 57,14%. Екстенсивність ехінококозної інвазії у тварин Київської, Вінницької та черкаської областей становила для свиней – 22,4–29,3%. Обстеження свинопоголів’я в індивідуальних господарствах Київської області засвідчили високий рівень аскаридозної інвазії (57,3%), трихоцефальозної (25,5%), езофагостомозної (24,6%). 40,9% тварин уражені одним видом гельмінтів, 35,6% – двома і більше [4].

Серед поширених гельмінтозів, одне з провідних місць за розмірами збитків належить метастронгільозу (нематодозне захворювання свиней, яке характеризується ураженням легень, кашлем, анемією, зниженням приростів і падежем тварин.

Як зазначає Артеменко Ю.Г. [5] при вивченні поширення метастронгільозу протягом 1992–1995 рр. тварин свинарських господарств Волинської, Житомирської, Чернігівської та Хмельницької областей встановили екстенсивність інвазії-10,01%, а інтенсивність інвазії – 19 екземплярів у 3г. фекалій. При цьому екстенсивність інвазій на тваринних фермах, де система утримання стаціонарна та напівстаціонарна, становила 12,34% та 16,77% при інтенсивності інвазії 19,3 та22,1 яєць в 3г. відповідно. У спеціалізованих господарствах, куди тварини поступали з господарств постачальників, ураженість становила 4,16% при інтенсивності інвазії 5,5 яєць у 3г. фекалій. Найбільшу екстенсивність метастронгільозу, як видно з досліджень зареєстровано у свиней в господарствах із стаціонарним та напівстаціонарним утриманням свиней [5].

При гельмінтоовоскопічних дослідженнях протягом 1992–1997 рр. свиней в 21 господарстві Волинської, Житомирської та Чернігівської областей у фекаліях тварин були виявлені яйця аскарид, трихоцефал, езофагостом та метастронгіл. При цьому екстенсивність та інтенсивність інвазії щодо аскаридозу становила відповідно24,83% та 22,8 екземплярів яєць, трихоцефальозу – 15,25% та 14,2, езофагостомозу – 55,29% та31,0, метастронгільозу – 8, 97% та 19,5 екземплярів яєць. Зустрічалися також комбінації змішаної нематодозної інвазії, найчастіше за все це аскариди – езофагостоми (8,33%), аскариди-трихоцефали – езофагостоми (4%), трихоцефали-езофагостоми (3,69%). Крім цього за результатами тодішніх досліджень було помічено значну залежність поширення кишкових і легеневих нематодозів від типу свинарських господарств, – вищий рівень інвазійності свиней аскаридами, трихоцефалами, езофагостомами та метастронгілами спостерігали у товарних господарствах [24].