Заняття з дітьми такого віку і старше повинні будуватися з врахуванням вікових особливостей. Кожен віковий період має свої особливості в будові, функціях окремих систем і органів, які змінюються у зв’язку з заняттям боротьбою.
Аналіз науково-методичної літератури вказує, що ряд фахівців приділяють важливе значення рухливим іграм, як одному з ефективних засобів в рішенні основних задач на етапі початкової підготовки юних борців.
Застосування ігрового методу забезпечує високу емоційність заняття разом з виконанням задач в ситуаціях, що постійно змінюються, і ефективно за умовою присутності різноманітних техніко-тактичних та психологічних задач, виникаючих під час гри. Ці особливості ігрової діяльності вимагають від займаючихся ініціативи, сміливості, наполегливості та самостійності, вміння керувати своїми емоціями, прояву високих координаційних здібностей, швидкості реагування та мислення, застосування оригінальних та неочікуваних для суперників технічних та тактичних рішень. Все це обумовлює ефективність ігрового методу для рішення задач підготовки борця.
Однак, ефективність ігрового методу не обмежується вирішенням завдань, пов’язаних із підвищенням рівня підготовленості борців. Не менш важлива його роль і як засобу активного відпочинку, переключення тих, хто займається на іншій вид рухової активності з метою прискорення і підвищення ефективності адаптаційних і відновних процесів, підтримання досягнутого рівня підготовленості [7, c. 110].
Окрім відомих і традиційних засобів відновлення - пасивного й активного відпочинку доцільним є впровадження таких засобів для підвищення працездатності борців: водні процедури, іонізація, електросон, електростимуляція, аутогенне тренування, фармакологічні засоби, вітамінізація, ручний масаж, вібраційний масаж, пневматичний масаж, баромасаж [7, c. 78].
Одним з найефективніших засобів відновлення для більшості видів спорту з огляду на простоту та ефективність застосування й обладнання спортивних баз, де проводиться навчально-тренувальний процес, є ручний масаж.
Ефективність застосування відновного масажу для підвищення фізичної працездатності спортсменів доведена у працях багатьох дослідників і фахівців у галузі спортивної медицини і спорту. Проте методика та ефективність впливу прийомів відновного масажу на рівень спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів у науково-методичній літературі описана недостатньо. Бракує також обґрунтованих експериментальних даних про ефективність застосування прийомів відновного масажу відповідно до видів спорту, фізіологічний вплив прийомів масажу на нервово-м’язову систему, біохімічні зміни в організмі, терморегуляційні процеси.
3.2 Авторська методика спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих борців
Доктора педагогічних наук Огарь Г.О. та Ласиця В.І. розробили методику підготовки борців, що передбачає вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості на базі акцентованого силового тренування і складається з декількох етапів [13, c. 287].
Перший етап був направлений на розвиток абсолютної сили. На цьому етапі застосовувалися вправи з навантаженням, які виконувалися методом максимальних і повторних зусиль. Вправи на всі групи м'язів були розподілені на дві окремі програми. Перша програма виконувалася в понеділок і четвер, друга - у вівторок і п'ятницю. В середу і суботу застосовувалися ігрові заходи - футбол і регбол, а також баня. Таким чином, цей етап був присвячений акцентованій силовій підготовці. Тривалість етапу склала шість тижнів.
Завданнями другого етапу було вдосконалення вибухової сили і алактатного компоненту енергозабезпечення фізичної роботи. Застосовувалися такі методи, як метод максимальних зусиль, методи вдосконалення вибухової сили, поєднання цих методів. На цьому етапі так само дотримувався принцип зв'язаної дії. Планувалося удосконалення технічних дій в парах, які рекомендувалося виконувати з партнером на 1-2 вагових категорії важче, ніж піддослідний борець. Тривалість другого етапу складала чотири тижні [5, c. 87].
Третій етап був присвячений вдосконаленню швидкісної сили і лактатного компонента енергозабезпечення. На цьому етапі застосовувався метод динамічних зусиль. Тривалість окремих вправ складала 10-15 секунд. Також планувалося вдосконалення технічних дій і тренувань, які рекомендувалось проводити з партнером на 1-2 вагових категорії легше, але вищої кваліфікації, а також більшої бистроти. Тривалість окремих періодів сутичок не перевищувала двох хвилин. Однією з вимог було зберігати під час боротьби максимальну інтенсивність дій. Третій етап тривав також чотири тижні.
Завдання четвертого етапу полягало в удосконаленні спеціальної швидкісно-силової витривалості. На четвертому етапі застосовувалися такі засоби, як вправи з гумовим амортизатором, біг в змінному режимі, кругове тренування, з застосуванням як загально-підготовчих, так і спеціальних вправ, скорочені поєдинки і тренувальні сутички, що проводяться інтервально-круговим методом.
На п'ятому етапі, завданням якого була інтегральна підготовка, і який збігався з початком періоду змагань застосовувалися в основному спеціальні і змагальні засоби. Учбово-тренувальні сутички на початку цього етапу рекомендувалось проводити з партнерами на 1-2 вагових категорії легше і нижчої кваліфікації. Тривалість таких сутичок могла досягати 20 хвилин. Таким чином, паралельно удосконалювався аеробний компонент спеціальної витривалості. Для вдосконалення анаеробного компонента спеціальної витривалості проводилися тренувальні сутички з 15-ти секундними спуртами активності, а так само скорочені (1-2 - хвилинні) сутички. З наближенням до змагань планувалися тренувальні поєдинки, які відповідали регламенту сутички на змаганнях, де партнерами були основні суперники рівної ваги і кваліфікації або вищої кваліфікації. Такі сутички удосконалювали як аеробний так і анаеробний компоненти спеціальної витривалості [9, c. 11].
У дослідженні взяли участь 8 спортсменів: 1 - мс по боротьбі самбо, 3 - кмс по боротьбі самбо і 4 - кмс по вільній боротьбі. Вік піддослідних становив від 18 до 23 років. Дослідження проводилося з травня по жовтень 2009 року на спортивних базах ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, спортивного клубу «Пересвет».
З жовтня по грудень 2009 року досліджувалися змагання борців, що приймали участь в експерименті. Результати цих змагань порівнювалися з результатами аналогічних змагань, що проводилися до початку експерименту, в яких брали участь піддослідні спортсмени.
Результати дослідження динаміки фізичної підготовленості показали, що в середньому на 18,3% виросли абсолютні силові показники. Так, результат в жимі лежачи зріс на 15%, у вправі присідання з штангою на плечах на 20,5%, станова тяга на 19,3%. Швидкісно-силові показники теж мали позитивні зміни: на 5,4% покращав результат в бігу на 100 метрів, стрибок в довжину з місця майже на 10%, результат в ривку штанги збільшився на 22%.
На 5,2% покращав показник спритності в тесті «човниковий біг». Значно зросли показники спеціальної фізичної підготовленості. За час дослідження відмічені істотні зрушення в тестах з кидання манекену. Так, спортсмени статистично достовірно зменшили час виконання 8 кидків манекена через спину (р < 0,05), що характеризує позитивні зрушення в спеціальній швидкісно-силовій підготовленості [7, c. 67].
Істотні позитивні зміни відбулися в удосконаленні гліколітичного компоненту спеціальної швидкісно-силової витривалості. Так, при повторному виконанні тесту з 20 кидками манекена через спину, час виконання кидків значно скоротився (р < 0,01). Комплексний показник спеціальної витривалості при кінцевому вимірі теж показав значні позитивні зрушення (р < 0,05).
Дослідження діяльності змагань також показало позитивну динаміку. Всі показники техніко-тактичної майстерності, як у борців вільного стилю, так і самбістів покращали. За рахунок істотного підвищення спеціальної фізичної підготовленості борці почали інтенсивніше проводити сутички змагань. Це у свою чергу позитивно вплинуло на результативність і на реалізаційну ефективність техніко-тактичних дій. За всіма показниками отримана статистично підтверджена позитивна динаміка (р < 0,05).
Завдяки позитивним зрушенням в спеціальній фізичній підготовленості і в показниках діяльності змагань істотно виріс рівень індивідуальної спортивної майстерності борців (р < 0,05).
Сучасний спорт пов’язаний з великими фізичними навантаженнями і значним емоційним напруженням спортсменів. Для подальшого зростання спортивних результатів необхідна раціональна побудова тренувального процесу з використанням усього арсеналу засобів, спрямованих на підвищення працездатності спортсменів. При цьому чим вищий рівень навантажень (як за обсягом, так і за інтенсивністю), тим актуальнішим є питання відновлення організму спортсмена. Відновлення - це невід’ємна частина тренувального процесу, яка не менш важлива, ніж тренування. Доцільно використовувати методику відновного масажу кваліфікованих борців з урахуванням обсягу та інтенсивності навантажень у тренувальних мезоциклах.
Тренувальний процес кваліфікованих борців потребує постійного вдосконалення. Аналіз результатів дослідження показав, що вдосконалення спеціальною фізичної підготовленості борців на базі акцентованої силової підготовки позитивно впливає на результати діяльності змагання. Методика спеціальної фізичної підготовки кваліфікованих борців носить поетапний характер і надалі доцільно продовжити роботу по оптимізації підготовки кваліфікованих борців на етапі безпосередньої підготовки до змагань.
Удосконалення спеціальної фізичної підготовленості борців характеризується збільшенням індексу розвитку мускулатури, частки м'язового компоненту, розміру обхвату шиї, грудної клітки, плеча, стегна; зниженням товщини шкірно-жирових складок; зменшенням кількості провідних морфо-функціональних параметрів, які детермінують результат у тесті на спеціальну працездатність; збільшенням сили, силової й швидкісно-силової витривалості, вибухових якостей м'язів борців і залежності рівня спеціальної працездатності від їхнього співвідношення у загальній структурі фізичної підготовленості [3, c. 43].