Метафора була і залишається ключовою проблемою тропології [15; c.11]. Її називають ключовим елементом стилю, засобом вираження авторського бачення світу, засобом зображення національної картини світу. Сучасні дослідники все частіше розглядають метафору як ключ до розуміння процесів мислення та пізнання, називаючи її „цілющим джерелом для дослідження розуміння”, а механізми метафоризації - „полігоном, на котрому досліджується когнітивна діяльність людини, заснована на її здатності розпізнавання та розуміння мовних виразів” [14; c.5]. Метафора причетна до структури й змісту свідомості, мислення, пізнання, розуміння, інтерпретації, адже виникає в силу глибинних особливостей людського мислення [3; c.11]. З другого боку, зрозуміти метафору – означає до якоїсь міри подумки прослідкувати шлях її створення, а це неминуче вимагає розумового зусилля в подоланні несумісності значень та відновленні смислової гармонії [18; c.335].
Метафору та художнє порівняння часто ототожнюють, називаючи першу „a compressed simile” [21; c.84]. Проведення паралелей ґрунтуються на тому, що структурно і метафора, і порівняння, і метафоричний епітет складаються з трьох основних компонентів: те поняття, що підлягає порівнянню (the tenor); те поняття, що залучається до порівняння і назва якого фігурує в тропі (the vehicle); основа порівняння (the foundation) [18; c.335].
Метафору в художньому тексті можна розглядати не лише зі структурного, а також із семантичного погляду, з точки зору не лише її походження, але й смислового навантаження в тексті [5; c.145]. Методом суцільної вибірки з тексту роману The Сlock Winder, було одержано 76 метафор, 11 метафоричних епітетів та 31 художнє порівняння на позначення часових відносин (всього 118 одиниць), з них 28 – в складі подовжених метафор та метафоричних комплексів. Одержані метафори було розподілено за дев’ятьма семантичними групами на позначення часу, а саме:
· психічні метаморфози у свідомості, спричинені плином часу та змінами, що він несе (8 компаративних тропів (надалі к.т.)): feels like my mind is flickering, feels like I am a light bulb just about to burn out – зіставляються поняття „свідомість” (референт (надалі Р)) та „вогонь, світло” (корелят (надалі К)) на основі спільної ознаки „ледь жевріти” (концептуальна основа (надалі О));
· фізичні зміни, руйнація під впливом часу (25 к.т.): in a house so solid, built with such care, Mrs. Emerson’s tumble of possessions lay like a film of tattered leaves over good topsoil? Their decay proceeding as steadily as Mrs. Emerson’s life: „мотлох у гарному будинку” (Р), „життя місіс Емерсон з усіма атрибутами щастя” (Р) + „листя на хорошому ґрунті” (К) = „занепад, руйнівні процеси” (О);
· сприйняття майбутнього без страху (4 к.т.): to see life as some kind of gimmicky guided tour where everyone signs up for a surprise destination…: „життя у пошуках розваг” (Р) + „захоплююча подорож” (К) = „нові враження, позитивні емоції” (О);
· побоювання змін (8 к.т.): then once, one time, I did do something. And what a mess! It was like I’d blundered onto the stage in the middle of the play. What a mess it made!: „невдала спроба щось зробити” (Р) + „помилковий вихід на сцену” (К) = „страх повторної помилки, невпевненість в собі” (О). Наявність двох значень у даному випадку пояснюється тим, що роль семантичного посередника між вихідним та метафоричним значенням може виконувати не одна сема, а сукупність сем, які приховані на глибинному рівні семантичної структури та видобуваються з неї при метафоризації;
· протистояння впливу часу (11 к.т.): weekly she went to the hairdresser and returned newly gilded: „жінка, яка підтримує себе в формі” (Р) + „статуя, будівля” (К) = „оновлення” (О);
· пасивне підкорення впливу часу, відмова від боротьби (10 к.т.):: like a rag doll, he tended to remain where he was left: „людина” (Р) + „лялька з тканини” (К) = „пасивність” (О); his life had solidified: „стиль життя” (Р) + „рідина” (К) = „стан непорушності” (О);
· вплив минулого досвіду на сприйняття часу, спогади минулого (18 к.т.): …everything she said nowadays was attached to the other things by long gluey strands: „висловлені думки і почуття сьогодення” (Р) + „довгі смужки” (К) = „зв’язок з минулим” (О); …he was so long ago, so forgotten, a tiny bright figure waving pathetically a long way off: „спогади рідними померлого” (Р) + „від’їжджаючий та проводжаючі” (К) = „поступова віддаленість” (О);
· сприйняття плину часу залежно від психічного стану героя, бажання сповільнити або прискорити його (9 к.т.): he had an urge to trap her there, under glass…: „людина” (Р) + „експонат природничого музею” (К) = „зберегти у теперішньому стані (від впливу часу)” (О);
· концепції часу автора та героїв роману (25 к.т.): she frowned at him, distantly, secure in her sealed, weightless bubble floating through time: „індивідуальний час” (Р) + „булька, герметична куля” (К) = „відокремленість” (О);
Отже, найчисленнішими є групи психічні та фізичні зміни, руйнація під впливом часу (разом 33 к.т.), вплив минулого досвіду на сприйняття часу, спогади минулого (18 к.т.), концепції часу автора та героїв роману (25 к.т.), що підкреслює основну ідею твору про суттєвість впливу часу на свідомість людини.
Кожний справжній майстер поетичного слова володіє індивідуальним секретом створення метафори, залучаючи до цього процесу все нові та нові групи лексики. Тут виявляє себе стильова система митця і світ його індивідуальних образів. Неочікуваність образних порівнянь зростає зазвичай в тих випадках, коли загальна ознака виявляється у понять та явищ, що належать як до далеких семантичних класів, так і до різних семантичних рівнів. Так, життя як час людського буття є для героїв Енн Тайлер „a made up story”, „a puzzle piece”, „a summit”, „a twine”, „a meadow with daisies, „a weightless bubble floating through time”, „a triangle, with adulthood as its apex”, „cycle of seasons, with childhood recurring over and like that cold rainy period in February”, „constant collision and re-collision of bodies on the move in the universe”. Найчастотнішими референтами є: абстракція (57 конституентів (надалі к.)), людина (35 к.), психічний стан (17 к.). корелятами найчастіше виступають предмети (61 к.), світ природи (34 к.). Таке співставлення ідеального та матеріального робить абстракцію „more manageable”, допомагає розкрити категорію часу. Найбільш частотними метафоричними переносами є „абстракція – фізичний світ, предмет” (51 к.) та „людина - предмет” (20 к.).
Назва твору The Сlock Winder є прикладом композиційної метафори. Вона характеризує людину, яка має безпосереднє відношення до часу, упорядковуючи життя тих, хто втратив часові орієнтири [18; c.335-336].
Висновки
У даній науковій роботі ми намагалися детально дослідити категорію художнього часу та особливості і специфіку темпоральної метафори, як одного з мовних засобів її вираження.
У першому розділі нами було з’ясовано теоретичну частину проблеми та обґрунтовано наступне:
· зміст поняття художній час як окрему текстову категорію;
· основні інваріантні властивості художнього часу;
· опозицію „Час реальний vs Час художній” та основні характеристики останнього;
Художній час – це час тих подій, із яких складається сюжет, тобто сюжетний час. Він виражається часовою перспективою цілого твору, підпорядковується змісту, поєднуючи і підкоряючи собі усі текстові категорії.
Проведене порівняння художнього часу з часом реальним доводить, що час художній можна розглядати як особливу часову форму, яка характеризується притаманними тільки їй особливостями, своєрідно переплетеними властивостями часу реального.
На відміну від часу реального, художній час може бути як одномірним (реалізується в творах, де розвивається одна лінія оповіді і для впорядкування всіх подій використовують лише одну точку відліку), так і багатомірним. Він є поєднанням безперервності та перервності, може бути зупинений рукою письменника та рухатись як вперед (проспекція), так і у зворотному напрямку (ретроспекція).
Не менш важливою властивістю художнього часу, на відміну від часу реального, є можливість стягнення (концентрація) і розтягнення (розмиття), злам однієї з найбільш фундаментальних його властивостей – впорядкованості.
У другому розділі описано один з найбільш поширених мовних засобів реалізації категорії художнього часу, а саме темпоральну метафору, на прикладі роману Енн Тайлер The Clock Winder. Нами з’ясовано наступне:
· особливості та специфіку творчості Енн Тайлер;
· зміст поняття темпоральна метафора;
· способи відтворення темпоральних відношень у романі The Clock Winder;
Дослідження жанру американського сімейного роману (до якого належить і The Clock Winder Енн Тайлер), на жаль, поки що не дістали належної уваги у вітчизняному літературознавстві, а наративно-структурний компонент аналізу саме цього жанру майже зовсім ігнорується.
Плин часу, трагічні зміни, що непомітно підкрадаються, підкорення ним, боротьба з ними – теми творів Енн Тайлер. Письменниця розкриває внутрішній світ героїв крізь призму сприйняття ними часу. Ці часові відносини реалізуються в романі The Clock Winder за допомогою темпоральної метафори.
Темпоральна метафора виступає як мовний засіб перенесення значень слів (словосполучень) за принципом їх темпоральної (часової) подібності.
Одержані метафори було розподілено за дев’ятьма семантичними групами на позначення часу, найчисленнішими з яких були: психічні та фізичні зміни, руйнація під впливом часу, вплив минулого досвіду на сприйняття часу, спогади минулого, концепції часу автора та героїв роману.
Список використаної літератури
1. Авраменко С.Р. Час у романі Енн Тайлер „Навігація по зірках”// Гуманітарний вісник. – Серія: іноземна філологія. – Число 5. – Черкаси, 2001. – 273с.
2. Бернадская Н.И. Идейно-художественная функция временних смещений в композиции современного романа: Автореф. Дис.... канд.філол.наук. – К.: АН УССР, Институт литератури им. Т.Г. Шевченко, 1986. – 18с.
3. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое // Метафора в язике и тексте / Общ. Ред. В.Н. Телии. – М.: Наука, 1988. – С.11-26
4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – 360с.
5. Кожевникова Н.А. Метафора в поетическом тексте // Метафора в языке и тексте/ Общ. Ред. В.Н. Телии. – М.: Наука, 1988. – С.145-165.
6. Колесникова Л. Конструктивні потенції художнього часу // Людинознавчі студії. Збірник наукових праць ДДПУ. – Вип.4. – Дрогобич: Вимір, 2001. – С. 145-154
7. Лоліна Н.А. Ритм часу та його роль в художній творчості людини. – http//www.newacropolis.org.ua/ua/mif2003.htm