Економічний розмір замовлення (economic order quantity - EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління вона більш відома як формула Уілсона:
EOQ= V(2x Co x S \ Ci x U)
Де EOQ- економічний розмір замовлення, од.;
Со- витрати виконання замовлення, грн.;
Ci- закупівельна ціна одиниці товару, грн.;
S- річний обсяг продажів, од.;
U- частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.
V - корінь квадратний
Приклад
Знайдемо економічний розмір замовлення за таких умов. Згідно даних обліку вартість подання одного замовлення складає 200 грн., річна потреба в комплектуючому виробі – 1550 шт., ціна одиниці комплектуючого виробу – 560 грн., вартість зберігання комплектуючого виробу на складі дорівнює 20% його ціни. Визначити оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб.
Тоді економічний розмір замовлення буде дорівнювати:
EOQ= = 74,402 одиниць.
Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону. Таким чином, оптимальний розмір замовлення на комплектуючий виріб складатиме 75шт.
Отже, протягом року потрібно розмістити 21 (1550/75) замовлення.
На практиці під час визначення економічного розміру замовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це пов’язано з особливими умовами постачань і характеристиками продукції, з яких можна отримати певний зиск, якщо взяти до уваги такі фактори: знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу вантажоперевезень, знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель, інші уточнення.
Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспорті витрати несе покупець, під час визначення розміру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Як правило, чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транспортування одиниці вантажу. Тому за інших рівних умов підприємствам вигідні такі розміри постачань, що забезпечують економію транспортних витрат. Однак ці розміри можуть перевищувати економічний розмір замовлення, розрахований за формулою Уілсона. При цьому якщо збільшується розмір замовлення, збільшується обсяг запасів, а, отже6, і витрати на їх утримання.
Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат - з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії – та порівняти результати.
Приклад
Зробимо розрахунок впливу транспортних витрат на економічний розмір замовлення на основі попереднього прикладу з додатковою умовою, що тариф на транспортування дрібної партії складатиме 1 грн. за одиницю вантажу, а тариф на транспортування великої партії – 0,7 грн. за одиницю вантажу, великою партією вважається 85 одиниць (табл. 4.6).
Таблиця 4.6
Вплив транспортних витрат на економічний розмір замовлення
| Витрати, грн. | Обсяг замовлення, од. | |
| На утримання запасів На подачу замовлень Транспортні витрати | 75/2 х 560 х 0,2 = 4200 21 х 200 = 4200 75 х 1 = 75 | 85/2 х 560 х 0,2 = 4760 18 х 200 = 3600 85 х 0,7 = 59,5 |
| Загальні витрати | 8475 | 8419,5 |
Розрахунки показують, що другий варіант є більш привабливим.
Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель розширюють формулу економічного розміру замовлення так само, як знижки на транспортні тарифи, які визначаються обсягом вантажоперевезень. Включення знижок у базову модель EOQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, виявиться вигідним.
Приклад
Підприємство закуповує деталі за ціною 25 грн. за одиницю, річна потреба в деталях складає 4800 шт., витрати на зберігання однієї деталі складають 5 грн., витрати на організацію одного замовлення-100 грн.
Знайдемо економічний розмір замовлення:
EOQ= = 438,17 одиниць.
Таким чином, економічний розмір замовлення складатиме 439 деталей, а кількість замовлень у рік - 11 (4800/439).
Врахуємо систему знижок (табл. 4.7) та визначимо сумарні річні витрати (табл. 4.8).
Таблиця 4.7
Система знижок, які надає постачальник
| Обсяг замовлення, од. | Ціна за одиницю, грн.. |
| 0 – 500 | 25,0 |
| 500 – 1000 | 24,8 |
| 1000 і більше | 24,7 |
Таблиця 4.8
Розрахунок сумарних річних витрат для різних обсягів замовлень
| Витрати, грн.. | Обсяг замовлення, од. | ||
| 400 | 500 | 1000 | |
| На організацію замовлень | 11 х 100 = 1100 | 4800/500 х 100 = 960 | 4800/1000 х 100 = 480 |
| На зберігання одного замовлення | 400 х 5 = 2000 | 500 х 5 = 2500 | 1000 х 5 = 5000 |
| На придбання запасів для річної потреби | 25 х 4800 = 120000 | 24,8 х 4800 = 119040 | 24,7 х 4800 = 118560 |
| Загальні витрати | 123100 | 122500 | 124040 |
Як показують розрахунки, найкращим буде другий варіант (обсяг замовлення 500 од.), який забезпечує найменші річні сумарні витрати.
Інші коректування моделі EOQ. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:
1) Обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами.
2) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово находить декілька видів продукції; у зв’язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.
3) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.
4) Використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов’язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому власний транспорт повинен бути заповнений цілком незалежно від економічного розміру замовлення.
Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція “точно у термін” (just-in-time, JIT), яку ще називають концепцією “0 запасу”.
З логістичних позицій концепція “точно у термін” ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму запасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізуються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох логістичних сфер-постачання і виробництва.
Система постачання “точно у термін” – це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів.
Впровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл.. 4.9).
Впровадження концепції “точно у термін” має свої позитивні та негативні сторони. Її перевагами є:
- скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;
- скорочення складських площ;
- висока пропускна здатність;
- активна участь і підвищена мотивація працівників;
- високий прибуток і продуктивність логістичної системи;
- висока якість обслуговування;
- висока гнучкість логістичної системи;
- своєчасна доставка.
До недоліків системи “точно у термін” слід віднести:
- низькі запаси роблять будь-які збої в роботі логістичної системи критичними;
- введення системи може вимагати великих змін, яких важко досягнути на практиці.
Досвід показує, що стратегія JIT не є універсальною і застосовується не завжди. Її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості та територіальної дислокації постачальників, рівня їх відповідальності під час виконання договірних зобов’язань. Тому величезні витрати, пов’язані з реалізацією методу закупівель “точно у термін”, ефективні тільки в стабільно працюючих економічних системах за умови довгострокових господарських зв’язків.
Таблиця 4.9
Порівняльна характеристика традиційного постачання і постачання “точно у термін”
| Фактори | Концепція “точно у термін” | Традиційний підхід |
| Запаси | Усі зусилля потрібно спрямовувати на їх усунення | Захищають виробництво від помилок прогнозування і ненадійності постачальників. Більшість запасів – страхові |
| Обсяг закупівель матеріальних ресурсів | Розмір замовлення покриває тільки поточну потребу. Закупівля здійснюється дрібними партіями з частими постачаннями | Закупівля здійснюється великими партіями з нечастими постачаннями |
| Постачальники | Розглядаються як партнери. Відносини тільки з надійними постачальниками. Співробітництво носить характер тривалого господарського зв’язку і будується на довгострокових контрактах. Невелика кількість постачальників | Як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція |
| Вибір способу транспортування | Основна мета – забезпечення надійності дотримання строків доставки. Графік доставки складає споживач | Основна мета – забезпечення низької ціни на транспортування. Графік доставки складає постачальник |
| Якість продукції | Мета – відсутність дефектів продукції. Процес приймального контролю якості в споживача скорочений або взагалі відсутній. Цю функцію бере на себе постачальник | Допускається невелика кількість дефектів (до 2%). Контроль якості здійснюється продавцем, який несе за нього відповідальність |
Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і має назву виробнича логістика, або по іншому-внутрішньовиробнича.