Багаторічні трави (еспарцет, люцерну та ін.) і злакові (грястицю, кострицю, стоколос та ін.) можна висівати як навесні - наприкінці квітня - у травні, так і влітку - у червні - липні.
Технологічні особливості сівби кормових культур наведено в таблиці 9.
Таблиця 9. Сівба кормових культур
| Площа посіву, га | Строки сівби | Спосіб сівби, см | Норма висіву, кг/га | Глибина заробки насіння, см | Сільськогосподарські машини та знаряддя | Якість сівби |
| 2,3 | Кінець квітня - початок травня | 15 | 6,58 (люцерна жовта)8,42 (стоколос безостий) | 3,0 | СівалкиСЗС-2,1, СЗТ-3,СЗН-3,6, СЗТ-3,6, СЗШТ-3,6, | Відхилення від заданої глибини посіву ±1 см; відхилення від середньої кількості насінин на 1 м рядку від заданої ±5%; заробка насіння у ґрунт повна та рівномірна; відхилення від ширини стикових міжрядь ±5 см. Прямолінійність рядків. |
Узагальнення джерел літератури і практики вирощування багаторічних трав показує, що це економічно дуже вигідна ланка кормового конвеєра. Собівартість 1 ц корм. од. при врожайності 350 - 400 ц/га, а в умовах зрошення 550 - 600 ц/га зеленої маси у 2 - 3 рази дешевше від виробництва зернофуражу. Звідси високий рівень рентабельності вирощування багаторічних трав - 180 - 220, 300 - 380 %.
За сприятливих умов зволоження багаторічні трави, навіть якщо вони виходять з-під покриву, восени дають невеликий урожай зеленої маси - від 80 - 120 до 140 ц/га. Її без шкоди для подальшого росту трав можна використовувати на корм. Проте скошування або підкошування слід проводити легкими збиральними агрегатами в Степу до кінця другої-третьої декад жовтня.
Трави повинні добре підготуватися до зимівлі - накопичити достатньо пластичних речовин у верхній частині кореневої системи і в нижніх частинах пагонів. Значно поліпшують перезимівлю їх фосфорні і фосфорно-калійні добрива, які вносять восени поверхнево, невеликими дозами - Р30-45К30-45.
Трави позитивно реагують на снігозатримання. Рівномірність снігового покриву забезпечують, використовуючи стерню покривної культури, на невеликих ділянках - щити, фашини, лозу, хмиз. На великих площах застосовують валкоутворювачі і снігорозгортачі.
Весняний догляд за посівами бобових трав першого року користування полягає насамперед у підживленні бобових фосфорно-калійними добривами по 45 - 60 кг/га д. р. Вносять і невеликі (стартові) дози азоту, а на злакових травах - N60-90. Азот особливо потрібний на ділянках з ослабленими рослинами, зрідженим травостоєм. Азотні добрива позитивно впливають на початковий ріст рослин, прискорюють весняне відновлення вегетації, підвищують урожай першого укосу. Значення азотного підживлення збільшується на посівах бобових трав і травосумішей другого і наступних років вегетації.
З інших прийомів догляду за багаторічними травами важливим є весняне очищення площі від минулорічних сухих стебел і стерні (старики) боронуванням, а в окремих випадках і випалюванням.
Дуже ефективним є щілювання, яке поліпшує водний режим ґрунту в результаті затримання талих вод і літніх зливових опадів. Щілини, нарізані на відстані 120 - 140 см, 50 - 60 см завглибшки, а на рівних ділянках - через 1,5 - 2 м, дають змогу затримати близько 600 м3 вологи на 1 га, тобто практично всі талі води. Повністю затримуються літні зливові опади - до 30 - 40 мм за добу.
Ефективним прийомом догляду за травостоєм люцерни другого і наступних років є обробіток ґрунту розпушувальними лапами долотами впоперек напряму посівів, культиваторами типу КРН-4,2, КРН-5,6. Глибина обробітку - 18 - 20 см.
У районах з кількістю опадів 450 - 550 мм за рік глибоке розпушування краще проводити восени. Навесні воно припустиме лише у районах достатнього зволоження і на зрошуваних площах.
На 2 - 3-му році користування нерідко навесні посіви люцерни обробляють легкими дисковими боронами. Цим прийомом знімають бруньки на верхівці кореневої шийки, що сприяє проростанню сплячих бруньок, розміщених на ній нижче (на глибині до 7 см). За ретельного виконання прийому збільшується густота стеблостою, поліпшується відростання стебел, підвищується врожайність зеленої маси, подовжується строк використання травостою. Дискування проводять упоперек або по діагоналі рядків.
Слід підкреслити, що люцерна з її розвиненою кореневою системою, на відміну від конюшини, лядвенцю рогатого і еспарцету добре реагує тільки на радикальний обробіток. Застосування, наприклад, середніх борін замість важких малоефективне. Після раннього весняного обробітку боронами БИГ-3 або важкими зубовими (БЗТС-1) поле повинно бути чорним, ґрунт добре розпушеним до дрібногрудкуватої структури.
Планові заходи по догляду за посівами кормових культур у господарстві наведено у таблиці 10.
Таблиця 10. Планові заходи по догляду за посівами кормових культур (люцерна, еспарцет)
| Найменування робіт | Обсяг робіт, га | Строки проведення робіт | Сільськогосподарські машини |
| Перший рік вирощування | |||
| Збирання покривної культури б/т | 229 | Фаза повної або укісноїстиглості | Зернові комбайни, самохідні косарки подрібнювачі та ін. |
| Осіннє підкошування | 229 | За 25 - 30 днів до припинення вегетації | Самохідні косарки |
| Осіннє внесення добрив | 229 | Слідом за підкошуванням | РУМ-8, МВУ-8 та ін. |
| Удобрення вперший ріккористування | 229 | По таломерзлому ґрунту іпід кожний укіс | РУМ-8, МВУ-8 та ін. |
| Боронування | 229 | Навесні і після скошувань | БЗСС-1,0 абоБЗСТ-1. В агрегаті з гусеничним трактором |
| Збираннятрав | 229 | Бутонізація - цвітіння бобових | Самохідні косарки, косарки-плющилки |
| 2 - 3-й і наступні роки вирощування | |||
| Удобрення в2-й ріккористування | 229 | По таломерзлому ґрунту іпід кожний укіс | РУМ-8, МВУ-8 та ін. |
| Боронування | 229 | Навесні і після скошувань | БЗСТ-1, БИГ-3 та ін. |
| Дискування | 229 | Навесні до початку відростання | БДТ-10 та ін. |
| Обробіток(люцерна і еспарцет - глибина 12 - 14 до 18 - 22 см з боронуванням) | 229 | Восени | КРН-4,2 та ін. з лапами-долотами, боронами |
| Щілювання посіву | 229 | Восени при промерзанні ґрунту | Щілювач ЩП-000,АЩ-2-140 та ін. |
Фенологічні спостереження за розвитком кормових культур наведено в таблиці 11.
Таблиця 11. Фенологічні спостереження за культурами
| Багаторічні бобові трави (перший рік) | |||||||||
| Дата сівби | Дата настання фази розвитку | Дата збирання | Число днів від сходів до збирання | ||||||
| сходи | поява 1-го трійчастого листочка | поява 3-го трійчастого листочка | початок стеблування | бутонізація | почато цвітіння | цвітіння | |||
| 11.04 | 20.04 | 26.04 | 03.05 | 17.05 | 30.05 | 14.06 | 20.06 | 21.06 | 62 |
| Кукурудза на силос | |||||||||
| Дата сівби | Дата настання фази розвитку | Дата збирання | Число днів від сходів до збирання | ||||||
| сходи | поява 4-го листка | поява 9-10-го листка | викидання волоті | викидання ниток | молочна стиглість зерна | молочно-воскова стиглість | |||
| 22.04 | 03.05 | 20.05 | 11.06 | 12.07 | 19.07 | 08.08 | 14.08 | 15.08 | 105 |
| Кукурудза на зерно | |||||||||
| Дата сівби | Дата настання фази розвитку | Дата збирання | Число днів від сходів до збирання | ||||||
| сходи | поява 4-го листка | поява 9-10-го листка | викидання волоті | викидання ниток | молочна стиглість зерна | молочно-воскова стиглість | |||
| 20.04 | 02.05 | 18.05 | 09.06 | 10.07 | 17.07 | 05.08 | 12.08 | 19.08 | 110 |
| Кормовий буряк | |||||||||
| Дата сівби | Дата настання фази розвитку | Дата збирання | Число днів від сходів до збирання | ||||||
| сходи | фаза вилочки | фаза 2-3-ї пари листків | початок формування коренеплодів | змикання листя в рядках | господарська стиглість | відмирання листків | |||
| 15.04 | 24.04 | 30.04 | 04.05 | 22.05 | 08.06 | 15.09 | 25.09 | 15.09 | 144 |
Густоту травостою культур суцільної сівби визначають у період повних сходів і перед збиранням підрахунком на закріплених на ділянці в чотириразовій повторності майданчиках площею 1 м2 (6 рядків із міжряддями 15 см, 111 см завдовжки). На посівах льону з шириною міжрядь 7,5 см для цього беруться майданчики площею 0,1 м2 (2 рядки 66,5 см завдовжки). У просапних культур густоту насаджень визначають у фазі повних сходів, після формування густоти, після кожного механічного обробітку ґрунту і перед збиранням урожаю. На невеликих за розміром ділянках облік рослин просапної культури ведуть на всій обліковій площі, а на великих ділянках використовують вибірковий спосіб. При цьому до вибірки входять відрізки всіх рядків з обов’язковим охопленням всієї довжини ділянки. Довжину відрізка визначають як частку від ділення довжини рядка на кількість рядків на ділянці.
Результати розрахунків густоти рослин наведені в таблиці 12.
Таблиця 12. Густота стояння рослин у посівах кормових культур
| Кількість рослин на 1 пог. м, шт. | Кількість рослин на 1 га, шт. | ||||
| після сходів | при збиранні | кількість рослин, що збереглися після збирання | після сходів | при збиранні | кількість рослин, що збереглися після збирання |
| Люцерна | |||||
| 48,26 | 47,97 | 47,61 | 6435000 | 6396000 | 6348000 |
| Еспарцет | |||||
| 35,12 | 34,49 | 33,87 | 4683000 | 4598000 | 4516000 |
| Кукурудза на силос | |||||
| 5,9 | 5,27 | - | 131000 | 117000 | - |
| Кукурудза на зерно | |||||
| 3,57 | 3,29 | - | 51000 | 47000 | - |
| Кормові буряки | |||||
| 5,31 | 4,73 | 0,054 | 118000 | 105000 | 1200 |
Пасовище використовують залежно від зони протягом 140 - 170 днів. Проте в польових умовах зелену масу можна мати і протягом 200 - 210 днів. Отже, випасання худоби на багаторічних культурних пасовищах треба поєднувати з випасанням у ранньовесняний і пізньоосінній періоди на посівах однорічних трав і зернофуражних культур. Частка пасовищного корму влітку може становити 80 - 85 % поживності раціону дійних корів, і навіть до 90 % молодняку великої рогатої худоби і овець. Перетравність поживних речовин свіжої трави значно вища (на 16 - 20 % і більше), ніж інших кормів.