Система кормовиробництва (стр. 1 из 10)

Зміст

Вступ

1. Характеристика господарства

1.1 Місцезнаходження і спеціалізація господарства

1.2 Характеристика і структура тваринництва

1.3 Посівні площі і продуктивність кормових культур

2. Характеристика природних кормових угідь

2.1 Інвентаризація кормових угідь

2.2 Поліпшення природних кормових угідь

2.3 Складання травосумішей

2.4 Підготовка насіння до сівби

2.5 Розрахунок норм висіву насіння

2.6 Визначення співвідношень трав при сівбі

2.7 Сівба

3. Використання площ кормових культур

3.1 Догляд за посівами

3.2 Фенологічні спостереження за розвитком кормових культур

3.3 Густота стояння рослин кормових культур

3.4 Використання пасовищ

4. Баланс кормів і шляхи їх одержання

5. Зелений конвеєр

6. Технологія заготівлі та зберігання кормів

6. Технологія вирощування кормових культур які вирощуються в господарстві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури


Вступ

Кормовиробництво як галузь аграрного виробництва має забезпечувати тваринництво достатньою кількістю якісних, збалансованих за вмістом поживних речовин кормів. Основні напрями розвитку цієї галузі - інтенсифікація польового і лучного кормовиробництва на основі прогресивних технологій вирощування кормових культур, заготівлі та зберігання кормів, поліпшення їх структури і якості.

Мета кормовиробництва як наукової дисципліни - теоретичне обґрунтування основ створення кормової площі, біології і технології вирощування кормових і зернофуражних культур, заготівлі кормів. Кормовиробництво має бути інтенсивним, тобто вирощувати кормові культури і заготовляти корми треба при мінімальних затратах енергетичних і трудових ресурсів, максимальному виході продукції за одиницю часу і на одиницю площі. Отже, інтенсивні енерго- і ресурсозберігаючі технології є основою вирощування кормових культур, заготівлі кормів і зберігання їх.

Основою виробництва усіх видів тваринницької продукції є надійна кормова база. Посіви кормових культур на орних землях разом із природними кормовими культурами повинні повністю забезпечити тваринництво усіма видами повноцінних кормів. Проблема заготівлі та виробництва кормів повинна вирішуватись на основі застосування прогресивних технологій, багатофункціональної техніки та сучасного обладнання для виробництва високоякісних екологічно безпечних кормів, підвищення їх протеїнової та енергетичної поживності, зменшення втрат на всіх етапах вирощування, заготівлі, транспортування, зберігання та використання.

Високу ефективність кормовиробництва забезпечує організація його на інтенсивній основі. Додаткові капітальні вкладення мають бути пов'язані із впровадженням наукових досягнень, досвіду кращих підприємств. Застосування врожайних сортів кормових культур, розміщення їх посівів у науково обґрунтованих сівозмінах після належних попередників, раціональне підживлення ґрунту, боротьба з шкідниками і хворобами сприяють одержанню необхідної кількості продукції високої якості при зниженні трудових і матеріальних витрат.

При організації кормової бази господарство має розраховувати насамперед на власні корми і придбання лише тих, які воно не може виробляти (комбікорми, білкові добавки, мікроелементи та ін.).

Необхідно виділити кормовиробництво в окрему спеціалізовану галузь і в комплексі вирішувати всі питання виробничого процесу (забезпечення висококваліфікованими кадрами, високопродуктивною технікою, досконалими будівлями і спорудами).

Усі заходи щодо створення міцної кормової бази, як уже зазначалося, поєднуються в системі кормовиробництва. Система кормовиробництва - це науково обґрунтований комплекс організаційно-економічних, технологічних і технічних заходів, спрямованих на створення міцної кормової бази, раціональне використання земельних угідь, удосконалення процесів заготівлі, зберігання, приготування і використання кормів, зниження затрат праці та засобів виробництва на одиницю продукції.

Система кормовиробництва вирішує всі питання забезпечення тваринництва високоякісними, збалансованими за поживністю кормами при зниженні сумарних затрат на їх одиницю на основі впровадження ресурсозберігаючої технології та наукової організації праці. Необхідною умовою підвищення ефективності системи кормовиробництва є раціональне поєднання джерел надходження кормів як за рахунок внутрішньогосподарської діяльності (висівання кормових культур, використання лук і пасовищ), так і при міжгосподарській кооперації і агропромисловій інтеграції (купівля, обмін та ін.).

Виділяють три основні системи кормовиробництва: система посівного кормовиробництва, система лукопасовищного кормовиробництва і система посівно-лукопасовищного кормовиробництва (комбінована). У господарствах здебільшого поєднуються всі системи і джерела кормовиробництва.

Повне забезпечення тварин кормами, збалансованими за вмістом поживних речовин, можливе лише при повному наборі різних їх джерел надходження. Всі корми, що використовуються у тваринництві, поділяються на такі основні групи: рослинницькі; корми тваринного походження; мінеральні.

Корми перших двох груп виробляють або безпосередньо в господарствах, або із сільськогосподарської сировини на промислових підприємствах. Рослинницькі корми бувають: грубі (сіяні трави і трави природних кормових угідь - лук і пасовищ, солома, сінаж, сіно); соковиті (силос, корене - та бульбоплоди); концентровані (зерно й зернопродукти); зелені (трави культурних і природних пасовищ, сіяних культур); корми від переробки сільськогосподарської продукції (комбікорми, відходи крохмале-патокової та ін.).

До кормів тваринного походження належать молоко та продукти його переробки (відвійки, сироватка), м'ясне, рибне, кісткове борошно та ін.

Для створення повноцінної стійкої кормової бази необхідно:

1. Враховувати всі джерела надходження кормів, прагнути до раціонального використання земельного масиву господарства;

2. Щоб корми за кількістю, вмістом поживних речовин, збалансованістю забезпечували належну продуктивність тварин відповідно до їх породних можливостей;

3. Забезпечити високу продуктивність природних кормових угідь за рахунок проведення системи організаційно-економічних і технологічних заходів, в тому числі поверхневого і докорінного поліпшення їх;

4. Раціонально використовувати супутню і побічну продукцію вирощування сільськогосподарських культур, відходи переробної промисловості;

корм травосуміш угіддя кормове

5. Використовувати кормовиробництво як елемент науково обґрунтованої системи ведення господарства, формування раціональних сівозмін, створення умов для ефективного використання землі, трудових і матеріально-фінансових ресурсів господарства;

6. Прагнути до використання для годівлі тварин дешевих, але повноцінних, збалансованих за вмістом поживних речовин раціонів.

1. Характеристика господарства

1.1 Місцезнаходження і спеціалізація господарства

СВК ім. Фрунзе розташований на території Червонокам’янської сільської ради, Оледександрійського району, Кіровоградської області. Адміністративний центр господарства розташований в селі Червона Кам’янка. Відстань від районного центру міста Олександрія становить 30 км, а до обласного - 106 км.

Господарство має зерно-тваринницьку спеціалізацію.

Загальна земельна площа господарства становить 1535 га, в розрізі показників наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Земельна територія господарства.

Показники 2008 р. 2009 р. 2010 р.
га % га % га %
Загальна земельна площа 1535 100 1535 100 1535 100
Сільськогосподарські угіддя, в т. ч.: 1397 91,01 1397 91,01 1397 91,01
рілля 1158 75,44 1158 75,44 1158 75,44
сіножаті 10 0,65 52 3,39 72 4,69
пасовища 9 0,59 9 0,59 9 0,59
багаторічні насадження 220 14,33 178 11,59 158 10,29
Інші землі 138 8,99 138 8,99 138 8,99

Клімат зони розташування господарства є помірно-континентальним з м’якою зимою і теплим (інколи спекотним) літом.

Середня температура повітря становить 8,0 ºС, найнижча вона у січні (-5,7 ºС), найвища - в липні (20 ºС), у середньому за рік випадає 499 мм атмосферних опадів. Найменше їх у березні та жовтні, найбільше - в липі.

Відносна вологість повітря становить за рік в середньому 74%.

У таблиці 2 наведені данні температури повітря та кількості опадів за рік та по місяцях.

Виходячи з даних наведених у таблиці 2 видно що клімат у якому розташоване господарство є вологим. Тобто сприятливим для вирощування основних сільськогосподарських культур.

Таблиця 2. Температура повітря та опади.

Показники Місяці За рік
І ІІ ІІІ VI V VI VII VIII IX X ХІ ХІІ
Опади, мм
середні 32 31 27 36 45 66 72 48 38 27 35 42 499
мінімальні 1 1 0 0 1 5 1 6 0 0 2 2 278
максимальні 130 93 80 136 142 216 217 151 187 153 145 98 783
Температура, 0 С
середні -5,7 -4,3 0,5 8,9 15,3 18,6 20,0 19,4 14,7 8,1 2,3 -2,3 8,0
мінімальні -15,1 -15,2 -7,7 3,4 10,6 15,4 17,6 16,8 11,3 1,4 -6,1 -10,5 5,9
максимальні 0,9 2,7 6,5 13,7 18,8 23,4 25,6 24,9 20,2 14,0 7,7 3,7 9,8

Ґрунти на території господарства представлені чорноземом звичайним малогумусним слабозмитим. В таблиці 3 наведено агрохімічний паспорт окремого поля господарства.