Смекни!
smekni.com

Розміщення водних ресурсів України і їх економічна характеристика (стр. 1 из 7)

Розміщення водних ресурсів

України і їх економічна

характеристика
Зміст

Вступ. 3

Розділ І. Аналіз стану водних ресурсів України

1. Водні ресурси та їх використання. 5

2. Використання водних ресурсів. 8

3. Шкідлива дія води. 11

4. Оцінка ступеню контролю за якістю води. 13

5. Прогноз водопотреби населення і галузей економіки. 17

Розділ ІІ. Шляхи оптимізації управління воднимиресурсами за басейновим принципом

1. Концептуальні положення басейнової системи управління. 24

2. Керівні принципи розвитку басейнової системи управління. 26

3. Впровадження принципів розвитку басейнової системиуправління. 28

4. Науково-технічне забезпечення впровадження басейновогопринципу управління водними ресурсами. 28

Висновок. 31

Література. 35

Вступ

Сьгодні в Україні склалась досить складна водогосподарська і водно-екологічна обстановка. Питання охорони комплексного використання і відновлення рівноваги оточуючого природного середовища займає одне з провідних місць в економічному, політичному і соціальному житті держави.

Вода знаходить застосування у всіх без винятку сферах народного господарства та сторонах життєдіяльності людини. Вона необхідна для водопостачання населення і різноманітних промислових підприємств, зрошення і обводнення земель, охорони здоров’я і водного господарства.

Проблема водопостачання у країні ускладнюється ще різким погіршенням води безпосередньо у самих джерелах водопостачання у зв’язку з інтенсивним відбором річкового стоку і недостатньою ефективністю очищення стічних вод.

Розвиток водогосподарського комплексу повинен задовольняти певні соціально-економічні і екологічні вимоги. Соціально-економічний аспект цих вимог передбачає реалізацію заходів, спрямованих на удосконалення територіально-галузевої структури і технологій водокористування.

В умовах перехідної економіки необхідність активного використання економічних інструментів для покращення процесу водокористування набуває все більшого значення. Актуальність впровадження ринкових стимулів до його раціоналізації посилюється хронічним бюджетним дефіцитом України, значним скороченням державних інвестицій у водоохоронну діяльність. Але ж саме завдяки впровадженню надійних економіко-правових механізмів оздоровлення водних систем, створилися б такі умови виробничої діяльності, за яких господарюючим суб’єктам було б вигідно дотримуватись водоохоронних вимог, знижувати обсяги забруднення і запобігати його появі.

Предметом цього дослідження є еколого-економічні і еколого-географічні проблеми водозабезпечення територій. Об’єктом, що досліджується, виступає водоресурсний та економічний потенціал України.

Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування еколого-економічної оцінки перспектив водозабезпечення України. Розроблені пропозиції щодо удосконалення принципів басейнової системи управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів на основі детально аналізу стану використання водних ресурсів України. Розглянуті механізми еколого-інвестиційної діяльності, фінансування водогосподарських і водоохоронних заходів, стимулювання раціонального використання і охорони водних ресурсів.

У курсовій роботі для дослідження використовуються різні таблиці для кращого відображення статистичних даних.

Розділ І. Аналіз стану водних ресурсів України

1. Водні ресурси та їх використання

В Україні налічується 63119 річок, у тому числі великих (площа водозбору більше 50 тис. км2) – 9, середніх (від 2 до 50 тис. км2) – 81, малих (менше 2 тис. км2) – 63029. Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, з них 90 % припадає на малі річки.

Водні ресурси України формуються за рахунок притоку транзитних річкових вод із зарубіжних країн, місцевого стоку і підземних вод.

За багаторічними спостереженнями потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 км3, з яких лише 25 відсотків формуються в межах України, решта надходить з Російської Федерації, Білорусії, Румунії. Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км3. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод дорівнюють близько 6 км3.

Таблиця 1

Водні ресурси України

Вид ресурсів Водні ресурси в роки за водністю, куб. км
середній дуже маловодний
Приток транзитного річкового стоку 157,4* 121,7*
Місцевий річковий стік 52,4 29,7
Загальні ресурси річкового стоку 209,8 151,4
Прогнозні ресурси підземних вод 21,0 21,0
у тому числі гідравлічне не зв’язані з поверхневим стоком 7,0 7,0
Загальні ресурси прісних вод 216,8 158.4

* у тому числі 122,7 і 95,5 км3. по Кілійському гирлу р. Дунай

Територіальний розподіл водних ресурсів не відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу (табл. 2). Найбільша кількість водних ресурсів (58 відсотків) зосереджена в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5 відсотків її загальних запасів (табл. 3). Найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя, Крим та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води. Доступні для широкого використання водні ресурси формуються, в основному, в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов’я та Причорномор’я.

Таблиця 2

Ресурси річкового стоку України (куб. км) (регіональний розріз)

Області

Приток,

куб. км

Місцевий стік,

куб.км

Загальні ресурси,

куб.км

Питомі середні

місцеві ресурси,

тис. куб. м

середній

рік

дуже

маловод-

ний рік

середній

рік

дуже

маловод-

ний рік

середній

рік

дуже

маловод-

ний рік

на 1 кв. Км на однулюдину
Україна 157.4 121.7 52.4 29.7 209.8 151.4 86.8 1.04
АР Крим 0.91 0.43 0.91 0.43 33.7 0.36
Вінницька 8.48 4.29 2.47 1.16 11.0 5.96 93.2 1.34
Волинська 1.87 1.04 2.18 0.94 4.05 1.91 107.9 2.04
Дніпропетровська 52.1 32.0 0.87 0.14 53.0 32.5 27.3 0.23
Донецька 3.15 1.47 1.02 0.24 4.40 1.70 38.5 0.20
Житомирська 0.56 0.23 3.15 1.05 3.71 1.28 105.1 2.17
Закарпатська 5.37 2.86 7.92 4.47 13.3 7.29 618.7 6.13
Запорізька 52.4 32.7 0.62 0.13 53.0 33.1 22.8 0.30
Івано-Франківська 4.81 2.60 4.59 2.17 9.40 4.77 330.2 3.14
Київська 44.4 26.7 2.04 0.76 46.4 28.8 70.6 0.45
Кіровоградська 49.2 30.5 0.95 0.27 50.2 31.3 11.0 0.22
Луганська 3.63 1.42 1.46 0.45 5.09 2.00 54.7 0.54
Львівська 0.63 0.24 4.92 2.66 5.55 3.00 225.7 1.80
Миколаївська 3.43 1.40 0.57 0.16 4.00 1.71 23.2 0.43
Одеська 135.2 102.7 0.35 0.076 135.6 102.8 10.5 0.14
Полтавська 49.5 30.4 1.94 0.76 51.5 31.6 67.4 1.14
Рівненська 4.67 2.71 2.33 1.27 7.00 3.56 115.9 1.96
Сумська 3.34 1.73 2.45 1.15 5.79 2.71 102.9 1.88
Тернопільська 5.45 2.70 1.81 1.05 7.26 4.10 131.2 1.55
Харківська 1.75 0.86 1.66 0.71 3.41 1.50 52.9 0.55
Херсонська 54.3 32.0 0.14 0.02 54.4 32.0 4.9 0.11
Хмельницька 7.68 4.26 2.14 1.06 9.82 5.35 103.9 1.44
Черкаська 46.4 28.5 1.01 0.41 47.4 29.1 48.3 0.68
Чернігівська 26.12 17.35 3.45 1.95 29.57 19.42 108.2 2.61
Чернівецька 8,88 4.92 1.23 0.49 10.1 5.60 151.8 1.31

Балансові запаси місцевого водного стоку становлять у середньому 52,4 км3, а в маловодні роки – 29,7 км3. Об’єм підземних вод, що враховуються в ресурсній частині водогосподарського балансу, складає 7 км3. Крім того, в галузях економіки використовується близько 1 км3 морської води [2, ст. 5].

Стримуючим фактором використання водних ресурсів є їх мінливість у часі: в природних умовах на частку весняного стоку припадає 60-70 відсотків на півночі і північному сході і до 80-90 відсотків на півдні. За запасами місцевих водних ресурсів (1 тис. м3 на 1 особу) Україна вважається однією з найменш забезпечених країн у Європі (Швеція – 2,5 тис. м3, Великобританія – 5, Франція – 3,5, Німеччина – 2,5, Європейська частина колишнього СРСР – 5,9 тис. м3).

Таблиця З

Водні ресурси річок України (басейновий розріз)

Річка-пункт

Площа

водозбору

кв. км

Водні ресурси (куб. км/забезпеченістю Р

%

норма 50% 75% 90% 95%
1 2 3 4 5 6 7
Дніпро – гирло 504000 53.9 51.7 43.5 35.0
Сіверський Донець – м. Лисичанськ 52400 3.53 3.28 2.41 1.79 1.48
Сіверський Донець – с. Кружилівка (Росія) 73200 5.08 4.67 3.41 2.51 2.08
Річки – Приазов’я (28000) 1.13 1.00 0.61 0.43 0.30
Річки – Криму 27000 0.91 0.86 0.65 0.50 0.43
Південний Буг – с. Олександрівна 46200 2.89 2.74 2.07 1.56 1.33
Річки (протоки) в гирлі Південного Бугу (Інгул, Мертвовод, Чичиклея, Гнилий Єланець) (13000) 0,34 0.28 0.18 0.13 0.10
Дністер – с. Бендери 66100 10.7 10.4 8.64 7.17 6.56
Річки межиріччя Дунай – Дністер – Південний Буг (30000) (0.281) (0.24) (0.18) (0.10) (0.05)
Прут – с. Леоно 23400 2.68 2.58 2.06 1.67 1.45
Західний Буг – м.Сокаль 6250 0.90 0.86 0.65 0.52 0.43
Тиса – смт. Вилок 9180 6.72 6.56 5.36 4.50 3.94
Уж – м. Ужгород 1970 0.96 0.93 0.75 0.60 0.53
Латориця – м. Чоп 2870 1.17 1.12 0.90 0.74 0.65
Всі річки 87.66 85.1 71.7 61.4 55.9

У більшості регіонів України приток перевищує місцевий стік. Виняток складає Крим, де природного зовнішнього притоку нема, а також Львівська і Закарпатська області, де приток менший ніж місцевий стік.