Смекни!
smekni.com

Технологія і комплекс машин для вирощування і збирання кукурудзи на силос (стр. 3 из 8)

Нормальним показником роботи є глибина обробітку ґрунту, глибистість та забур’яненість поля.

Посів кукурудзи. Найкращі умови для проростання насіння кукурудзи та отримання добрих сходів створюються при прогріванні ґрунту на глибині заробки насіння до10ºС -12ºС. Отримані строки посіву складають від 8 до 12 днів. Ранні посіви, як і пізні, значно впливають на зниження врожаю.

Строк посіву для південного степу України - друга декада квітня.

Для поліпшення польової схожості насіння на кукурудзооброблюючих заводах інкрустують плівкостворюючими полімерами КМЦ, ПВС. У розчин полімерів додають протравлювачі, мікродобрива та інсектициди. Посів інкрустованим насінням підвищує схожість на 5-6%.

Оптимальна густота рослин залежить від грунтокліматичних умов, морфологічних особливостей гібридів та агрофону. Для середньоранніх гібридів густота сягає 30-35 тис. шт/га, та для середньо пізніх - 25-30 тис. шт/га.

Застосування механічних заходів догляду (боронування, міжрядний обробіток) потребує збільшення надбавки насіння до 5-6% на кожний захід.

Для посіву застосовують тільки насіння першого класу. Норму внесення насіння, дозу добрив, глибину заробки насіння встановлюють у кожному випадку окремо, агрономом господарства, у відповідності до загальних рекомендацій та природнокліматичних умов.

Насіння висівають у вологий шар ґрунту на глибину 5-7см. Для посіву використовують сівалки СУПН-8, СПЧ-6м, які агрегатуються з тракторами класу 1,4. Перед підготовкою агрегатів до роботи перевіряють комплектність, технічний стан та правильність регулювання агрегату. Сівба сівалками СУПН-8 ведеться на швидкості до 8 км/год, та сівалками СПЧ-6 на швидкості до 6 км/год.

Прикочування посівів здійснюється для запобігання витрат вологи з нижніх шарів ґрунту, та ущільнення верхніх шарів з метою одержання більш дружніх сходів. Прикочування здійснюють кільчасто-шпоровими котками. При підвищеній вологості ґрунту використовують більш легкі котки у агрегаті з гусеничними тракторами.

Догляд за посівами. При застосуванні високоефективних гербіцидів доцільно проводити одне боронування до сходів або по сходах та одну або дві міжрядні обробки без боронування посівів при внесенні базових гербіцидів.

При такому сполученні хімічних та механічних заходів догляду практично повністю очищаються посіви від бур’янів, поліпшуються умови вологозабезпеченості рослин, оптимізується фізико-механічний склад ґрунту, підвищується врожай.

Міжрядний обробіток проводять у фазі 3-5 листочків на глибину 6-8см з одночасним знищенням бур’янів у рядках полільними борінками. При висоті рослин 35-40см та глибині рихлення 6-7см, бур’яни в захисних зонах знищуються також присипанням шаром землі.

Для міжрядної обробки використовують просапні культиватори типу КРН-4,2; КРН-5,6 які агрегатуються з тракторами класу 1,4.

При проведенні обробітку культиватори необхідно обладнати лапами бритвами, стрілчастими лапами, та полільними борінками. Швидкість обробки 6-9км/год.

Збирання кукурудзи. Збирання врожаю силосної кукурудзи проводять за допомогою причіпних комбайнів КПУ-2,4; КСС-2,6; КС-1,8; “Вихрь”; КПКУ-75 та самохідних Е-281 і КСК-100А, “Полісся-250”, “Марал”.

Робоча швидкість комбайна від 0,8 до 3,4 м/с в залежності від врожаю кукурудзи.

Для транспортування зеленої маси до закладання силосу використовують самоскиди, обладнані бортовими решітками.

Оптимальна вологість силосної маси повинна бути 65-75%. Під час силосування рослин з високим вмістом вологи (80% і більше) втрачається багато клітинного соку. Щоб цього не трапилося, необхідно до силосної маси додавати сухі корми з таким розрахунком, щоб збільшити вміст в масі сухих речовин до 25-30%.

2.2 Засоби механізації та розробка технологічної картина вирощування кукурудзи

Вихідними даними для розробки технологічної карти є площа посіву - 100 га, та запланована врожайність 20 т/га.

Технологічна карта складається з трьох розділів: технологія виробництва, склад технічних засобів та показники економічної ефективності.

Перший розділ технологічної карти складається з переліку робіт, які необхідно виконати при вирощуванні кукурудзи. Підбирається необхідний комплекс машин, знарядь та пристроїв, необхідних для виконання усіх операцій.

Для планування роботи механічних засобів, розрахунку основних показників роботи агрегатів використовують типові норми виробітку на сільськогосподарських роботах, норми витрати палива на конкретний вид операцій, відрахування на амортизацію техніки, її поточний ремонт, тарифи на систему оплати праці обслуговуючого персоналу, рекомендовані дози внесення добрив, гербіцидів, насіння.

Науково обґрунтована та економічно розрахована технологічна карта є основним документом при плануванні та організації виробництва конкретного виду продукції.

Заходи які містить технологічна карта направлені на підвищення врожайності культури. У технологічній карті дається термін усіх виробничих операцій, їх кількість та продуктивність, витрати праці та прямі витрати на один гектар та весь обсяг робіт.

2.2.1 Обґрунтування та вибір с/г. агрегату для виконання технологічної операції «лущіння»

Технологічну карту розраховуємо на 100га. Для прикладу розрахуємо операцію “лущіння” з агрегатом у складі трактора Т-150К та лущильником ЛДГ-15. Агрострок виконання операції становить 5 днів.

Змінну норму виробітку встановлюємо по типовим нормам виробітку на сільськогосподарські механізовані та транспортні роботи. Для даного агрегату вона становить:

Wтзм=66,7 га/зм,

Визначимо кількість агрегатів, які необхідні для виконання даної роботи:

п=А/Wдоб·Др, (2.1)

де А-обсяг робіт, га, т, ткм;

Wдоб - добова продуктивність;

Др. - агротехнічна тривалість операції, діб.

п =100/66,7·5=7,5

Приймаємо п =8

Витрати палива на одиницю роботи приймаємо із довідкової літератури у залежності від агрегату і вона становить g=2,2 кг/га

Витрати палива на весь обсяг робіт становитиме

GТ = g ·А, (2.2)

GТ=2,2·100=220 кг

Витрати праці на одиницю роботи

Вп = Пнех + Пдоп/Wг, (2.3)

Вп =1/7,6=0,13люд/год

де Пмех,Пдоп - відповідно кількість механізаторів та допоміжних робітників зайнятих на цій операції (Пмех=1;Пдоп=0).

Визначимо витрати праці на весь обсяг робіт

Впзаг=Вп·А, (2.4)

Впзаг=0,13 ·100=13 люд/год,

Визначимо кількість нормо-змін

Нзм=А/Тзм·Wгод, (2.5)

де Тзм - тривалість зміни, год. Тзм=7год;

Wгод - годинна продуктивність агрегату, га/зм.

Годинна продуктивність агрегату знаходиться за формулою

Wгод=Wдоб/Тзм, (2.6)


Wгод=66,7/7=9,5 га/год

Нзм=100/9,5=10,5 зм

Аналогічно проведемо розрахунки по іншим видам робіт, занесемо в технологічну карту (табл. 2.1).

2.3 Розробка технології та організації виконання посіву кукурудзи

Вихідні дані:

Тип грунту – чорнозем південний;

Агрофон - поле під посів;

Ухил поверхні поля - і=0%;

Питомий тяговий опір К=1,6 кН/м;

Розмір поля: довжина L= 1500м;

ширина В=1000 м.

Агротехнічні вимоги на посів кукурудзи подаються в графічній частині проекту.

Для виконання заданої операції використовується наступний МТА

Т-70С+СУПН-8+ПОМ-630;

Альтернативні робочі передачі трактора визначаються за умовою

Vаmin

Vаmax, (2.7)

де Vаmin; Vаmax - відповідно максимальна та мінімальна агротехнічна допустимі швидкості для сільськогосподарської машини, км/год;

Vр - номінальна робоча швидкість трактора, км/год

G

10, (2.8)

Згідно з цією умовою альтернативними передачами є 5 та 6 передачі, для яких тягові параметри вказуються в таблицю2.2

Таблиця 2.2 - Параметри тягової характеристики трактора Т-70С на агрофоні - поле під посів

Передача І НомінальнекрюковезусилляРкр,Кн Швидкість руху, км/год Год. витрата палива, кг/год Макси-мальнакрюковапотужністьNкрмах,кВт
Номі-нальнароб.Vрні На х.х трак-тора Vх.х.і Номі-наль-наGр На х.хGxx
5 19,4 6,9 7,5 13,4 6,3 37,2
6 15,9 8,15 8,7 13,4 6,7 36,8

Визначення питомого тягового опору сільськогосподарської машини на альтернативних передачах трактора

Кvік=Коп[1+(Vрні-Vо)DСк/100], (2.9)

де Коп - питомий опір с/г. машини при швидкості 5км/год.

К5к=1,6[1+(6,9-5)2,5/100]=1,68кН/м;

К6к=1,6[1+8,15-5)2,5/100]=1,73кН/м;

Визначення граничної ширини захвату на альтернативних передачах трактора

Впрі=[xр](Ркрі-Gі/100)/Кvік+gмк·і/100)+gсу(fсу+і/100), (2.10)

де [x]- припустимий ступінь завантаження трактора за тягою. Для трактора Т-70С [x] становить 0,94;

G-експлуатаційна вага машини кН.,G=44,8кН;

і- ухил поверхні поля, % і=0;

fсу- коефіцієнт опору перекочування зчіпки,fсу=0; gсу =0;

gмк- середня вага ширини захвату для с/г. машини на один метр, кН/м.

gмк=(Gмк+0,01åVмкl·gмl·+Gнн)/Внк, (2.11)

де gмк - конструктивна вага с/г. машини, кН;

Vмкl - місткість бункерів с/г. машин під технологічні матеріали певного виду;

gмl - об’ємна маса певного виду технологічного матеріалу;

Gмк - середня вага обслуговуючого персоналу, що знаходиться на с/г. машині, кг;

Внк - конструктивна ширина захвату, м.

gмк=12,2+0,01(0,12·730+0,24·1100)/5,6=4,3кН/м;

Впр5=0,94(19,4 - 44,8/100)/(1,68+4,3/100)=10,9м;

Впр6=0,94·15,9/1,73=8,6м.

Визначення складу МТА

nmкі=Впрі/Вмк, (2.12)

де nmкі - кількість с/г. машин у складі МТА,