Смекни!
smekni.com

Управління процесом створення нового товару (стр. 5 из 6)

В 1919 році Аза Кендлер продав «The Coca-Cola Company» Ернсту Вудраффу, здатному банкіру з Атланти і групі інших інвесторів за 25 мільйонів доларів.

В 1920 році з’явився перший ботлер в Європі - у Франції.

В 1923 році Компанію очолив Роберт, 33-річний син Ернста Вудраффа, який лишався на цій посаді 60 років та став справжньою живою легендою Компанії.

В період свого президентства Роберт Вудрафф створює корпорацію «Кока-Кола Експорт Корпорейшн», що займається розвитком бізнесу Компанії «Кока-Кола» по всьому світі. В тому ж році були затверджені єдині стандарти виробництва і продажу «Кока коли» в пляшках: від рецептури змішування напою до розміщення пляшок на полках крамниць.

В березні 1923 року, «Кока-Кола» винайшла картонну упаковку на шість пляшок.

В 1927 році «The Coca-Cola Company» вперше почала рекламну діяльність на радіо.

Влітку 1928 року американська команда привезла 1000 ящиків «Кока-Коли» на Олімпійські ігри до Амстердаму. Незабаром "Кока-Кола" і спорт стали нероздільними поняттями. «Кока-Кола» є постійним спонсором Олімпійських ігор, Світового чемпіонату з хокею , Кубку ФІФА з футболу , світових тенісних турнірів і інших спортивних змагань.

У 1929 році Компанія здійснила вдалий проект: уперше був використаний металевий "кулер" - холодильник без верхньої кришки, що дає можливість продавати охолоджений напій у будь-яку спеку.

У 1931 році відбулася чергова знаменна подія в історії "Кока-Коли". Компанія замовила американському художникові Хаддону Сундблому дизайн червоно-білого костюма для Санта-Клауса. До цього Санта-Клаус вдягався як прийдеться , в одяг найрізноманітніших кольорів, що мало не дуже веселий вигляд. Художник довго думав яке лице намалювати Санті і ... зробив свій автопортрет. От так, вже багато років на Різдво на нас дивиться добрий і веселий Санта-Хаддон.

У 1939 році PepsіCola почала продавати свій напій у пляшках більшої ємності за цінами продукції конкурента. Вся реклама Pepsі була побудована на порівнянні цін і розмірів пляшок. Обсяги продажу Pepsі стали стрімко зростати . Саме тоді «Кока-Кола» і вирішила серйозно взятися за конкурента. Був пред'явлений позов про порушення прав на використання торговельної марки – слова «кола» у назві напою. Тривалий і скандальний судовий розгляд завершився мировою угодою. Це поклало початок справжньої «холодної війни» компаній.

Перед Другою Світовою війною «Кока-Кола» продавалася вже в 44 країнах. Вступ США у війну супроводжувався наказом Роберта Вудраффа своїй «армії»: «я хочу, щоб кожна людина у військовій формі могла одержати пляшку «Кока-Коли» за 5 центів. Де б вона не була і незважаючи на те, скільки це буде коштувати компанії». Більш ніж 5 мільйонів пляшок «Кока-Коли» було доставлено військовим протягом війни.

У серпні 1958 року, в Бостоні , дебютувала «Fanta» (Рис. 5). Три роки потому, 1 лютого 1961 року було відкрите виробництво напою «Sprіte» (Рис. 6).

У 1960 році компанія почала розливати свої напої в бляшані банки, раніше призначені тільки для армії. А с 1977 - у пластикові пляшки PET (Polyethylene Terephthalate) ємністю 2 літри.

У 1979 році Компанію очолив Роберто Гозуета - один із найуспішніших менеджерів XX століття.

У 1982 році з'явилася «Dіet Coke», у якій замість цукру використовується цукрозамінник. В одній бляшанці міститься всього 1 калорія.

Звичайно, американці не могли обійтися без улюбленої «Кока-Коли» і в космосі. Так у 1985 році «Кока-Кола» відправилася назустріч до зірок. Це була не звичайна банка, а спеціальна - із трубочкою.

В 1991 році Coca-Cola Company відкрила своє представництво у Москві. По обсягах продажів у Росії вона спочатку програвала PepsіCola у співвідношенні 1:10 (Pepsі з'явилася в СРСР майже на 20 років раніше завдяки виборові Хрущьова). За сім наступних років компанія інвестувала в розвиток свого російського бізнесу більш ніж 750 мільйонів доларів, побудувавши в два рази більше підприємств, ніж PepsіCola. У 1998 році обсяги продажів напоїв «Coca-Cola» у три рази перевищили ті ж показники головного конкурента Компанії.

Сьогодні світова імперія Coca-Cola виглядає таким чином: 11 великих компаній-боттлерів, що працюють у масштабах декількох держав, і кілька десятків окремих підприємств - неконсолідованих боттлерів. Наприклад, «Coca-Cola Enterprіses Іnc.» працює в США (де виробляє приблизно 70% споживаних американцями напоїв) і в ряді країн Західної Європи. У 1996 році компанія придбала концентратів на 1,6 мільярдів доларів. Інший великий боттлер – «Coca-Cola Amatіl Ltd.» займає аналогічні позиції в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У країнах Східної Європи працює «Coca-Cola Helenіc Botlіng Company».

На даний момент існує близько 200 видів напоїв, що виробляє компанія «Кока-Кола». Але трьом з них належить 80% усього світового обсягу продажів - це «Кока-Кола», «Фанта» та «Спрайт».

На сьогоднішній день товарний знак «Кока-Кола» є найбільш відомим товарним знаком у світі , а компанія «Кока-Кола» - найвідомішою компанією на Землі. Торгівельну марку «Кока-Кола» знають 98 % усього населення земної кулі . «Кока-Кола» продається майже в 200 країнах світу . Щодня в усьому світі продається близько 1 мільярда одиниць продукції компанії.

Сьогодні "Кока-кола" є найдорожчим брендом у світі, вартість якого експерти оцінюють в $75 млрд. Проте серед розбагатілих щасливчиків немає нащадків самого автора чудодійного рецепту.

2.2 Ідея створення товару «Coca cola»

Ідея створення напою «Coca-Cola» почалася в травні 1886 року в невеличкому тоді американському містечку Атланта, штат Джорджия, на задньому дворі будинку фармацевта Пембертона. Цього дня поважний Джон Пембертон експериментував із сиропом, який задумав як засіб від меланхолії, головного болю та істерії. Пембертон також стверджував, що кока-кола зціляє від імпотенції, і що на неї можна перейти тим, хто приохотився до морфію.

Джон покликав свого бухгалтера Френка Робінсона та поділився з ним винаходом:

- Френк, друже, спробуй, що у мене вийшло!

- А в цьому щось є, Джон! Запиши скоріше рецепт, щоб не забути!

Зварений у мідному казанку сироп так сподобалося Пембертону, що він в той же вечір відніс банку з ним у найближчу аптеку, що належала найбільшій у місті аптечній мережі «Jacob's». Там сироп спробували і того ж дня перші порції сиропу пустили в продаж - по 5 центів за склянку. Сироп був солодким та густим, і тому незабаром продавці аптеки «Jacob's» почали змішувати сироп з газованою водою.

Сироп швидко став популярним, і вже через місяць партнер Пембертона Френк Робінсон придумав для нього помітну назву. Він розсудив, що дві букви «C» виглядатимуть привабливо, і тут же від руки вивів: Coca-cola.

Винахідник напою, напевно, не здогадувався, яке майбутнє чекає його чудовий винахід - незадовго до своєї смерті в 1888 році, він розпродав справу різним партнерам.

Через деякий час в Атланті з'явився бідний емігрант з Ірландії Аза Лендлер. його кишенях був всього 1 долар і 75 центів, але він твердо вірив, що йому посміхнеться щастя на новому місці. Володіючи неабияким комерційним талантом найближчим часом він насправді заробив невеликий капітал та придбав рецепт «Кока-Коли» у вдови Пембертона за 2300 американських доларів.

Разом зі своїм братом та двома іншими компаньйонами він заснував в штаті Джорджія «The Coca-Cola Company» с першопочатковим капіталом в 100 тисяч доларів. І якщо Пембертона варто вважати батьком напою, то Азу Кендлера - батьком компанії «Coca-Cola».

Для розвитку бізнесу є необхідними дві речі – гарний продукт та гарна реклама. Аза Кендлер почав першу в історії «Кока-Коли» рекламну кампанію під гаслом: «Пийте «Кока-Колу»! Чудову та освіжаючу». Компанія Coca-Cola почала свою діяльність зі створення відділу реалізації. Аза залучив молодих, енергійних «барабанщиків» - так в Америці називали співробітників торгівельного відділу. А оскільки гарна реклама не обмежується логотипом та гаслом, навіть самим вдалим, Аза Кендлер застосовував і нові для того часу форми рекламної діяльності. Він почав розсилати поштою купони на отримання безкоштовної порції «Кока-Коли», а також різноманітні сувеніри із зображенням товарного знаку «Кока-Кола».

Новий безалкогольний прохолоджувальний напій «Кока-Кола» швидко набував популярності. Часто ті, хто вперше скуштували «Кока-Колу» в магазині чи ресторані, брали її ще й додому. Незабаром майже кожний вважав своїм обов’язком скуштувати новий модний напій, який з таким ентузіазмом пили всі навколо.

Виробництво сувенірної продукції, що рекламувала товарний знак «Кока-Кола», принесло компанії нечуваних успіхів. Товарний знак, який було легко впізнати, увійшов в повсякденне життя і почав свій тріумфальний хід по всьому світі. Логотип «Кока-Кола» читачі знаходили на обкладинках модних журналів, на бігбордах – величезних плакатах уздовж доріг. Реклама «Кока-Коли» завжди відрізнялася яскравими та помітними образами, які були до вподоби кожному американцю. Напій рекламували найвідоміші артисти та спортсмени. Висока якість напою та гарна реклама принесли «Кока-Колі» небачений успіх.

До 1894 року «Кока-Кола» продавалася на розлив. Це відбувалося доти, поки власник магазину в місті Віксбург Джозеф Біденхарн, розмірковуючи як краще постачати напій на плантації уздовж річки Міссісіпі, не встановив у своїй лавці устаткування для розливу «Кока-Коли» в пляшки. Так він став першим виробником напоїв «The Coca-Cola Company» в пляшках. Але по-справжньому система виробництва розгорнулася п’ятьма роками пізніше. Два підприємця з Чаттануги (Теннесі) Бенджамін Томас та Джозеф Уайтхед отримали від пана Кендлера ексклюзивні права на розлив і продаж напою «Кока-Кола» практично на всій території Сполучених Штатів. Аза Кендлер не бачив великої користі в тому, щоб продавати напій в пляшках і поступився «ексклюзивом» за символічну платню - всього за один долар.

В 1906 році «The Coca-Cola Company» припиняє додавати в свої напої кокаїн, замінюючи його на кофеїн.

Влітку 1928 року американська команда привезла 1000 ящиків «Кока-Коли» на Олімпійські ігри до Амстердаму. Незабаром "Кока-Кола" і спорт стали нероздільними поняттями. "Кока-Кола" є постійним спонсором Олімпійських ігор, Світового чемпіонату з хокею , Кубку ФІФА з футболу , світових тенісних турнірів і інших спортивних змагань.