Організація маркетингу на підприємстві РКХЗ Зоря (стр. 1 из 26)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Організація маркетингу на підприємстві

1.1 Сучасні концепції внутрішньо фірмового управління

1.2 Види організаційних структур служби маркетингу

1.3 Служба маркетингу на підприємстві

1.4 Висновки

Розділ 2. Управління маркетингом на підприємстві РКХЗ «Зоря»

2.1 Характеристика підприємства

2.2 Напрямки дослідження маркетингу на підприємстві

2.3 Організаційна структура служби маркетингу на підприємстві

2.4 Висновки

Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення маркетингу на підприємстві

3.1 Нові підходи до маркетингової діяльності на підприємстві

3.2 Пропозиції по удосконаленню маркетингової служби РКХЗ «Зоря»

Загальні висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки


ВСТУП

Що є запорукою успіху будь-якої фірми на ринку? — Вміння знайти і задовольнити потреби споживачів. Такий підхід до діяльності фірми відображує сутність маркетингу як філософії бізнесу і передбачає орієнтацію її діяльності на задоволення потреб споживачів як єдину можливість досягти цілей, пов'язаних із прибутком, проникненням на нові ринки, розвитком фірми. Крім того, маркетинг — це вид діяльності, функція менеджменту, спрямовані на інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень та конкретні дії щодо розробки та управління товаром, ціноутворення, розподілу та просування товарів.

Реалізація принципів маркетингу, переосмислення пріоритетів у діяльності організації, своєю чергою, потребує підготовки фахівців, здатних діяти в умовах реалій сучасного бізнесу. Як відгук на вимоги ринку — зростання популярності спеціальності "Маркетинг", за якою здійснюють підготовку вищі навчальні заклади країни. Основи маркетингу та його практичний інструментарій опановують також майбутні менеджери, технологи, представники гуманітарних спеціальностей.

Навчальна література з маркетингу представлена сьогодні численними роботами зарубіжних та вітчизняних авторів, серед яких Ф. Котлер, Г. Армстронг, Б. Берман, Дж. Еванс, Е. Дихтль, Х. Хершген, Г. Ассель, Ж.-Ж. Ламбен, Г.Л. Багієв, І.Н. Герчикова, Є.П. Голубков, Г.Д. Крилова, Р.Б. Ноздрьова, Г.Г. Абрамішвілі, П.С. Зав'ялов, А.А. Мазаракі, А.Ф. Павленко, А.В. Войчак, В.Г. Герасимчук, Н.П. Гончарова, В.Я. Кардаш, Н.В. Куденко, П.Г. Перерва, С.В. Скибінський, А.О. Старостіна, Є.В. Ромат, роботи яких добре відомі українському читачеві, активно використовуються в підготовці фахівців з маркетингу та практичній діяльності маркетологів.

Маркетинг — це система внутрішньофірмового управління, яка спрямована на вивчення і врахування попиту та вимог ринку для більш обгрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на випуск конкурентоспроможних видів продукції у завчасно встановлених обсягах, що відповідають певним техніко-економічним характеристикам [25, с. 144]. Маркетинговий підхід охоплює всі стадії руху товару в ринкових умовах, починаючи з вивчення потреб і прогнозування попиту, розробки асортиментної політики і програм виробництва продукції, а також надання різного роду послуг, пов'язаних із реалізацією і споживанням, доведенням їх до кінцевого споживача і закінчуючи організацією післяпродажного обслуговування виробів і заміною їх новими. При цьому береться до уваги, що реалізація наміченої асортиментної структури може забезпечити фірмі одержання найбільш високих прибутків або стійке становище на ринку.

Філософія маркетингу дуже проста: виробник повинен випускати таку продукцію, якій завчасно забезпечений збут і реалізація якої гарантує одержання фірмою (підприємством) наміченого рівня рентабельності та визначеного прибутку.

Суть і зміст маркетингової діяльності відображають об'єктивні умови розвитку ринку, який певною мірою втрачає хаотичність і підпадає під регулюючий вплив завчасно встановлених господарських зв'язків, де особлива роль відводиться споживачу. Споживач висуває свої вимоги до продукту, його техніко-економічних характеристик, кількості, термінів поставки (насамперед машин і обладнання) і тим самим створює передумови для розподілу ринку між виробниками. Зростає значення конкуренції, боротьби за споживача. Це примушує виробників старанно і глибоко вивчати запити конкретних потенційних споживачів і запити ринку, який пред'являє високі вимоги до якості і конкурентоспроможності продукції. Звідси: виробник уже цілеспрямовано ставить завдання перед науково-технічними розробниками, вимагаючи, щоб їх проекти відповідали певним умовам, розраховує орієнтовно витрати виробництва, рівень ціни, визначає найбільш раціональну технологію виробництва, включаючи міжфірмове і внутрішньо-фірмове кооперування.

Здійснення маркетингової діяльності є об'єктивною необхідністю орієнтації науково-технічної, виробничої та збутової діяльності підприємства (фірми) з урахуванням ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно посилюється тенденція до планомірної організації виробництва з метою підвищення ефективності функціонування фірми в цілому та її господарських підрозділів.

Маркетингова діяльність фірми спрямована на те, щоб достатньо обґрунтовано, спираючись на запити ринку, встановлювати конкретно поточні і головним чином довготермінові (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела ресурсів господарської діяльності, визначати асортименті якість продукції, ЇЇ пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток.

Б. Карлоф зазначає, що маркетинг — одна із чотирьох основних функцій менеджменту поряд із розвитком, виробництвом і управлінням [96].

Завдяки зусиллям спеціалістів у галузі маркетингу це поняття стало тлумачитися більш широко, включаючи як вивчення ринку і розвиток виробництва нових видів продукції, так і створення попиту поряд із фізичним розподілом товарів. Поняття маркетингу і до цього часу інколи використовується в такому значенні. Але слід чітко бачити різницю між удосконаленням продукції і маркетингом.

Проблеми маркетингу широко висвітлено в науковій літературі Заходу. Слід відзначити фундаментальні праці Р. Базела, Г. Болта, Б. Карлофа, Ф. Котлера, Р. Коуза, Ж. Ламбена, А. Морі та ін.

В Україні поки що дослідження з маркетингу - рідкісне явище, не кажучи вже про стратегічний. Ці проблеми сьогодні вивчають Л. Балабанова, В. Войчак, В. Герасимчук, В. Кардаш, І. Корольков, В. Онищенко, А. Павленко, А. Старостіна тощо. Оригінальними є наукові пошуки російських учених: І. Герчикової, П. Зав'ялова, В. Демідова, Ю. Меркулової, С. Нікіфорової, Ю. Овсієнко, О. Третьяк, Е. Уткіна тощо.

Майже кожен дослідник по-своєму розуміє сутність маркетингу. Так, Ж. Ламбен, автор відомої вітчизняному читачу монографії «Стратегічний маркетинг», під стратегічним маркетингом розуміє постійний та систематичний аналіз потреб ринку, який виводить підприємство на розробку ефективних товарів, призначених для конкретних груп споживачів і які мають характерні властивості, що відрізняють їх від товарів-конкурентів і таким чином створюють виробнику стійку конкурентну перевагу [35, с. 9]. І далі він зазначає, що стратегічний маркетинг - це перш за все аналіз потреб фізичних осіб та організацій. Роль стратегічного маркетингу, на думку Ж. Ламбена, полягає у спрямуванні фірми на привабливі економічні можливості, тобто можливості, які адаптовані до її ресурсів та ноу-хау, що забезпечують потенціал для економічного росту та рентабельності [38, с. 8].

Мета виконання дипломної роботи – науково-практичне застосування здобутих знань і навичок відповідно маркетингу на підприємстві на прикладі Рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря», ознайомитися з основними принципами маркетингу на підприємстві, зробити висновки по удосконаленню служби маркетингу на цьому підприємстві відносно особливостей розвитку і становлення маркетингу на Україні та світі, зробивши економічний аналіз роботи підприємства.


РОЗДІЛ 1. ОРГАНИЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сучасні концепції внутрішньо фірмового управління

Основним суб'єктом, організаційною ланкою ринкової економіки є підприємство (фірма, організація). Фірма — це економічна одиниця, яка самостійно ухвалює рішення, прагне максимізації прибутку, проводить продукцію (товари, послуги) для інших господарюючих суб'єктів ринку, несе соціальну відповідальність перед суспільством і кожним працівником. Сьогодні головним для дрібних, середніх, та і крупних підприємств, фірм виявляється не стільки прагнення до зниження витрат виробництва і цін на продукцію, скільки здатність фірми дати споживачу товар більш високої якості або той, що має якийсь нові властивості (притому в основному за ту ж ціну).

Сучасне виробництво повинне відповідати підвищеним вимогам, що обумовлене наступними причинами:

високою гнучкістю виробництва, що дозволяє швидко міняти асортимент виробів. Річ у тому, що життєвий цикл продукції став більш коротким, а різноманітність асортименту виробів і об'єм випуску разових партій збільшилися;

значним ускладненням технології виробництва, що вимагає абсолютно нових форм контролю, організації і розподілу праці;

серйозною конкуренцією на ринку товарів, в корені змінила відношення до якості продукції, організації післяпродажного обслуговування і додаткових фірмових послуг, що зажадала;

різкою зміною структури витрат виробництва;

невизначеністю зовнішнього середовища. Невизначеність стала одним з найважливіших понять менеджменту, причому в значенні постійної мінливості умов, поведінки, швидкої і гнучкої переорієнтації виробництва і збуту.

Динамічна зміна технологій, боротьба за споживача і якість продукції, зростання конкуренції примушують підприємства по-новому розглянути весь комплекс питань управління. Перебудова внутрішньофірмового управління останнім часом є основою реорганізації всього господарського механізму підприємств. Орієнтація на споживацький попит, проведення маневреної науково-технічної інноваційної і ринкової політики, прагнення до нововведень сталі головними ідеями нової філософії менеджменту. Стрижень цієї філософії криється у визнанні соціальної відповідальності, що лежить на керівниках.