Смекни!
smekni.com

Бухоблік та аудит в сучасних умовах господарювання на Черкаському МППЗТ (стр. 3 из 19)

2 - постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги;

3 - покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення;

4 - банк покупця списує з його рахунку кошти;

5 - банк покупця повідомляє покупця - власника рахунку про списання коштів;

6 - банк покупця передає електронним зв"язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку-постачальника;

7 - банк постачальника зараховує кошти на розрахунковий рахунок постачальника;

8 - банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою банку

Рис. 1.2. Розрахунок платіжним дорученням

При рівномірних і постійних поставках товарів та наданні послуг розрахунки між постачальниками і покупцями можуть здійснюватися дорученнями, періодичним перерахуванням коштів у строки і в розмірах, які обумовлені в договорах. Останній платіж за договором, як правило, має враховувати взаємну заборгованість між постачальником і покугщем.При розрахунках платіжними дорученнями скорочується час здійснення і документообіг операції.


17

Розрахунки гарантованими дорученнями

У тому разі, якщо одержувач коштів не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з отримувачем коштів платіжними дорученнями неможливі, підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіжними дорученнями через підприємства зв"язку.

За допомогою гарантійних доручень підприємство може здійснювати без обмеження сумою перекази коштів:

-на ім"я окремих громадян - коштів, які їм належать (пенсії, заробітна плата та інші),

-підприємствам - на видатки для виплати заробітної плати, для заготівлі сільськогосподарської продукції у населених пунктах, де немає банків.

Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки у повній сумі.

Підприємство-платник здійснює через відділення зв"язку перекази коштів представленням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв"язку, з рахунку котрого буде сплачуватися переказ. Платник, котрий бажає здійснити розрахунки гарантованими дорученнями, подає в установу банку платіжне доручення в трьох примірниках-До всіх примірників доручення додається список одержувачів переказів із зазначенням тих, хто одержує кошти та на які цілі.Крім того, підприємство надає відділенню зв"язку заповнені бланки переказів.

На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт та здійсненне стягнення за претензіями до платника, котрий виписав доручення.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень Платіжна вимога-доручення (надалі- вимога-доручення) є новою

формою розрахунків, яка об"єднує форму розрахунків платіжними вимогами з

дорученнями покупця на оплату товарів або послуг.


18 Платіжна вимога-доручення складається з двох частин:

-верхня частина: вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому продукції або наданих послуг;

-нижня частина: доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, котра вказана в графі "сума до оплати літерами".

Схема документообороту при розрахунках платіжними вимогами-дорученнями наведена на рис. 1.3.


Покупець

(платник коштів)


Постачальник (отримувач коштів)



2

8


Банк Покупця

4

Банк і постачальника


6

1 - постачальник відвантажив продукцію покупцеві;

2 - разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;

3 - покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;

4 - банк покупця списує з розрахункового рахунку покупця кошти;

5 - банк покупця сповіщає випискою покупця-власника рахунку про списання коштів з його розрахункового рахунку;

6 - банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;

7 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (власника рахунку);

8 - банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунку) про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою.

Рис. 1.3.Розрахунок платіжною вимогою-дорученням

Доставляти вимогу-доручення до покупця може і банк одержувача через банк постачальника. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документу і здає до обслуговуючого банку. Платіжна


19 вимога-доручення подається в банк покупця протягом 20 календарних днів з

дня виписки.

Платник має право заявити повну або часткову відмову від акцепту. В цьому випадку він повідомлює одержувача про причини відмови в порядку і терміни, вказані в договорі.

Причинами відмови може бути:

-пред"явлення вимоги на незаконні (непередбачені договором) товари або послуги;

-відвантаження товарів за неналежною адресою;

-дострокова поставка товарів або надання послуг без згоди отримувача;

-документально встановлена до припинення терміну для акцепту недоброякісність або некомплектність товарів;

-відсутність затвердженої або узгодженої у встановленому порядку ціни на товари і послуги;

-пред"явлення постачальником безтоварної вимоги, тобто вимоги на товари, фактично не відвантажені або не здані отримувачу, а також за послуги, фактично не надані.

Причинами часткової відмови від акцепту може бути:

-документально не встановлена до припинення терміну для акцепту недоброякісність або некомплектність частини товарів, неякісність тари, а також знижена сортність (якість) товарів порівняно із сортністю, вказаної в товарно-транспортних документах;

-допущення арифметичної помилки.

Платіжна вимога-доручення застосовується переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді, коли вони випливають з реальних відносин щодо поставки товарів і надання послуг. Також вимогу-доручення можна застосовувати для попередньої оплати, але для більшої гарантії оплати ефективніше використовувати платіжні доручення.

Розрахунки чеками

Чеки використовуються для здійснення розрахунків в безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, надані послуги,


20 надані послуги.В усіх промислових країнах чеки є основним засобом оплати

товарів і послуг. Так. у СІЛА на чеки припадає 4/5 усіх платежів, що здійснюються щороку в економіці.

Розрахунковий чек - це документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю (підприємству,яке являється отримувачем коштів за чеком) зазначену в чеку суму грошових коштів.

Чек - різновид переказного векселя, де платником виступає банк. Але чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу. Обіг чеків не регулюється законодавством, а визначається потребою комерційного обороту. Через це розрахунки чеками мають умовний характер: видача чека ще не означає оплати його зобов"язань перед кредитором.3обов"язання погашається тільки після повної оплати чека банком-платником.

Розрахункові чеки, котрі використовуються фізичними особами при здійсненні розрахункових операцій, виготовляються окремими бланками і їх облік ведеться окремо від чекових книжок

Чеки, що видаються банком, зброшуровані в книжки по 10, 20 та 25 аркушів.Чекової книжки (розрахункові чеки) являються бланками суворої звітності.

Банк-емітент без видачі чекової книжки може видати на ім"я чекодавача (фізичної особи) один або декілька розрахункових чеків на суму, яка не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавача, або на суму, внесену готівкою.

Після закінчення терміну дії чекової книжки невикористану суму ліміту банк повертає на розрахунковий рахунок власника книжки, або за його дорученням ліміт витрат по книжці може бути доповнений і строк дії може бути продовжений. Термін дії чекової книжки - один рік-Розрахункового чека, який вішається для розрахунку фізичній особі - 3 місяця.


21 Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від

чекодавця, на ім"я якого виписаний документ, що підтверджує отримання ним товарів (робіт, послуг).

Чек виписує чекодавець в момент здійснення платежу за отримані ним товари та надані послуги, і реєструє видані чеки на спеціально відведеній сторінці в кінці чекової книжки.Чекодержатель здає до банку отримані чеки разом з примірниками реєстру, де містяться необхідні відомості про чекодавця та чекодержателя і загальна сума реєстру.Реєстр підписується і завіряється печаткою чекодержателя.При наданні виписаного для оплати чека банку одержувача чек має бути звірений підписом посадових осіб чекодавача та його печаткою, що підтверджує факт одержання або надання послуг. Чек із чекової книжки пред"являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки не враховується)^ разі відмови банка-емітента сплатити чек чекодержатель має право пред"явити до чекодавця у встановленому порядку претензію, а у разі її повного або часткового відхилення - позов.