Смекни!
smekni.com

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів (стр. 4 из 6)


Рис. 2. Загальна оцінка ЯЖПЗ учнями початкової школи під час навчання (ЗОЯЖ – загальна оцінка якості життя)

Загальний показник ЯЖПЗ складав (80,4 ± 0,6) % за оцінкою дітей, (74,7 ± 0,8) % за оцінками батьків та (75,6 ± 0,6) % за оцінкою вчителів. Тобто дорослі суттєво нижче оцінювали якість життя дітей (р<0,05). Найбільш високими показники дітей були за шкалами «соціальна діяльність (однолітки)», низькими за шкалами «фізична діяльність» та «емоційна діяльність». Найбільша невідповідність оцінки ЯЖПЗ батьків і дітей була за шкалами – «шкільна діяльність», «емоційна діяльність» та «соціальна діяльність (дорослі)», дітей та вчителів – «соціальна діяльність (однолітки)» та «шкільна діяльність». Ці шкали діти оцінили краще, ніж дорослі.

Було встановлено, що на ЯЖПЗ впливали як показники здоров’я, так і показники ВШС, і таким чином вона може використовуватися для оцінки взаємодії дитини з середовищем та відображенням дії цього середовища на дитину як хвору, так і здорову, а також для оцінки ефективності медико-освітніх технологій та медико-профілактичних заходів.

Було розроблено систему оцінки ефективності ПЗ на підставі визначення рівня ЯЖПЗ учнів початкової школи (рис. 3).


Рис. 3. Оцінка ефективності профілактичних заходів на підставі оцінки якості життя учнів початкової школи

Ефективність впровадження цілеспрямованої системи профілактичних заходів у класах початкової школи підтверджувалась покращенням функціонального стану (розумової працездатності, більш сталим показникам неспецифічних адаптаційних реакцій, показника активності регуляторних систем та збалансованості функціонування системи місцевого імунітету слизових ротової порожнини), патологічної ураженості, фізичного розвитку та відображалось на оцінках ЯЖПЗ учнів та вчителів.

Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати свідчать про високу ефективність та доцільність використання системи опосередкованого керування здоров’ям на рівні початкової школи, що включає розробку цілеспрямованих профілактичних заходів для кожного класу (навчального колективу) та оцінки їх ефективності. Вона забезпечує виражене покращання показників стану здоров’я та учнів початкової школи.

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення гігієнічних особливостей і суб’єктивного сприйняття учасниками навчального процесу впливу шкільного середовища на здоров’я дітей в умовах реформування початкової освіти. Це дозволило удосконалити систему профілактики негативного впливу ВШС на здоров’я та якість життя учнів початкової школи.

2. Виявлено негативні зміни в стані здоров’я дітей протягом їх навчання в початковій школі. З першого до четвертого року кількість здорових дітей (1 група здоров’я) зменшилася з 10,8 до 4,5 % (р<0,05), а тих, які мають захворювання (3 група здоров’я), зросла з 35,1 до 43,0 % (р<0,05). Установлено, що лише 35,6 % дітей, стан здоров’я яких залишався стабільним протягом навчання в початковій школі, наприкінці першого класу мали показники функціонування імунної системи відповідно віковим нормам.

3. За час навчання зросла патологічна враженість органів дихання (від 387 до 540 ‰, р<0,01), ендокринної системи (від 285 ‰ до 511 ‰, р<0,001), органа зору та придаткового апарату (від 255 до 460 ‰, р<0,001), була на стабільно високому рівні – розладів психіки та поведінки (від 496 до 423 ‰, р>0,05), кістково-м’язової системи (від 270 до 304 ‰, р>0,05), органів травлення (від 307 до 314 ‰, р>0,05) та знизилась – на хвороби системи кровообігу (від 234 до 73 ‰, р<0,01). Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу з 2358 до 2905 ‰ (р<0,01), та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року, і зниження від 5,2 до 12,2 % під час літніх канікул, визначає негативний вплив навчальної діяльності на дітей.

4. Встановлено зниження частки учнів із гармонійним фізичним розвитком протягом навчання з 72,3 до 59,6 % (p<0,05). Збільшення частки дівчат із дисгармонійним розвитком відбулося переважно за рахунок дефіциту маси тіла (p<0,05), а хлопців – надлишку маси тіла (p<0,05), що ілюструє негативний вплив середовища і невідповідність оздоровчих заходів потребам організму.

5. Встановлено критичні періоди адаптації дітей до внутрішньошкільного середовища: для розумової працездатності – другий та перша половина третього року навчання; функціональних можливостей серцево-судинної системи – початок першого та другого, кінець четвертого років навчання; вегетативної регуляції – третій навчальний рік; місцевого імунного захисту – кінець першого, друга половина другого та четвертого років навчання.

6. Визначено, що шкільне середовище на рівні навчального колективу суттєво впливає на патологічну враженість (хвороби органа зору та придаткового апарату, р<0,01; органів травлення, р<0,02; розлади психіки та поведінки, р<0,04); індекс здоров’я (р<0,05); частоту випадків невідвідування занять (р<0,02), фізичний розвиток (ОГК – р<0,001, життєвий індекс – р<0,02; відносну м’язову силу кисті – р<0,001).

7. В межах розробленої моделі управління за результатами проведеного кластерного аналізу виділені санітарно-гігієнічна, соціально-гігієнічна та соціально-психологічна складові, р<0,05, в комплексі факторів шкільного середовища, індикаторами неблагополуччя яких є патологічна ураженість, частота випадків невідвідуваності занять, показник активності регуляторних систем, неспецифічні адаптаційні реакції, коефіцієнт збалансованості місцевого імунітету слизових оболонок ротової порожнини учнів, які навчаються в початковій школі.

8. Розроблено шкали ЯЖПЗ для оцінки санітарно-гігієнічної, соціально-гігієнічної та соціально-психологічної складових шкільного середовища. Встановлено взаємозв’язок шкал із гармонійністю розвитку, групами здоров’я, частотою пропусків занять (р<0,05). Розраховані критичні значення індикаторних шкал ЯЖПЗ, які дозволяють визначити неблагополуччя шкільного середовища за санітарно-гігієнічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 71,8 % (батьки), «фізична діяльність» – нижче за 77,5 % (діти) та 73,1 % (батьки)), соціально-психологічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 77,5 % (вчитель), «емоційна діяльність» – нижче за 75,6 % та «соціальна діяльність (однолітки)» – 71,7 % (діти)), соціально-гігієнічної складовими («шкільна діяльність» – нижче 65,7 % (батьки) і «соціальна діяльність (дорослі)» – нижче 65,6 % (діти)).

9. Розроблено комплекс профілактичних заходів, ефективність яких на рівні класів підтверджується позитивними змінами функціонального стану учнів: зростанням розумової працездатності (рівень стомлення знизився на 15,5 %, р<0,05), більш сталими показниками неспецифічних адаптаційних реакцій (на 15,6 % підвищилася частка дітей, які віднесені до здорових), активності регуляторних систем (зниження середньогрупових оцінок на 20,0 %, р<0,05), збалансованості функціонування системи місцевого імунітету (зниження середньогрупового коефіцієнту збалансованості факторів місцевого імунітету на 47,6 %, р<0,05); ЯЖПЗ, за оцінками учнів (підвищення загальної оцінки на 12,1 %, р<0,05) та вчителів (підвищення загальної оцінки на 10,5 %, р<0,05).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Даниленко Г.М. Динаміка фізичного розвитку школярів міста Харкова / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Х. – 2002. – Медицина. – Вип.4, № 546. – С. 86-90. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.