МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦИОНАЛЬНАЯ МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА
ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ
У ЖІНОК, ЯКІ БАГАТО НАРОДЖУЮТЬ
14.01.01 – акушерство та гінекологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
Науковий керівник доктор медичних наук, професор
Глазков Ілля Сергійович,
Кримський державний медичний университет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук,профессор Камінський Вячеслав Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідуючий кафедри акушерства, гінекології та репродуктології
доктор медичних наук, профессор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний университет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1
Захист дисертації відбудеться “29” 05 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “__11”_квітня__2008 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професорТ.Г. Романенко
Актуальність теми. Поліпшення якості пологодопомоги і вивчення ускладнень гестації у жінок, які багато народжують, особливо актуально в регіонах з високою народжуваністю, у тому числі й у Сірійській республіці. За висновком комітету експертів ВООЗ (2007) численні пологи і часті вагітності є універсальними факторами ризику. Вік і паритет, короткий інтергенетичний інтервал, висока частота екстрагенітальної і гінекологічної захворюваності, зниження соціально-економічного статусу – от неповний перелік факторів, що спричиняють високу частоту перинатальної патології у жінок, які багато народжують (В.И. Грищенко и соавт., 2000; Махмуд Ісса Дісі, 2001; В.В. Камінський та співавт., 2003).
У Сірії, як і в Україні, за останні роки відзначається ріст частоти анемії вагітних (АВ). Незважаючи на можливості й успіхи сучасної медицини, гестаційна анемія (ГА) дотепер залишається однією із провідних причин материнської і перинатальної смертності (В.И. Грищенко и соавт., 2000; А.Г. Коломійцева та співав., 2005; J.D. Cook, 2003). Так, плодові втрати у жінок з ГА становлять близько 30 ‰, а при тяжкому ступені зростають у кілька разів.
Висока частота АВ у жінок, які багато народжують, порозумівається наявністю в них різних фонових захворювань, серед основних видів екстрагенітальної патології значне місце займають захворювання ендокринної системи (30 %), хвороби нирок (20 %), гіпертонічна (16 %) і варикозна хвороби (10 %) (І.А. Жабченко, 2001; М.М. Шехтман, 2005; S.A. Karim et al., 2004). Разом з тим дослідження, присвячені вивченню ГА у жінок, які багато народжують, ґрунтуються на невеликій кількості клінічних досліджень, не розкриваючи всіх аспектів цієї проблеми.
У цей час у багатьох областях медицини широке поширення одержали антигомотоксичні препарати рослинного і мінерального походження. Виходячи з того, що в генезі АВ значну роль відіграють автоімунні процеси, то застосування антигомотоксичних препаратів є патогенетично обґрунтованим.
Все вищевикладене є переконливим обґрунтуванням актуальності обраного наукового завдання, ефективне рішення якої дозволить знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які багато народжують.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти і ступеня тяжкості АВ у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від паритету, а також удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
Для реалізації поставленої мети були поставлені такі завдання:
1. Провести оцінку клінічного перебігу ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують.
2. З’ясувати порівняльні аспекти основних клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку АВ у жінок з різним паритетом.
3. Оцінити зміни гематологічного статусу й обміну заліза при наявності ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують.
4. Вивчити вплив ГА на клінічний перебіг вагітності, акушерські і перинатальні наслідки розродження у жінок з різним паритетом.
5. Удосконалити методику лікувально-профілактичних заходів у жінок, які багато народжують, з гестаційної анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії й оцінити її вплив на клінічний перебіг вагітності і пологів, гематологічний статус і обмін заліза.
Об’єкт дослідження – клінічний перебіг передгравідарного періоду, вагітності і пологів у жінок, які багато народжують.
Предмет дослідження – стан гематологічного статусу, обміну заліза і функціональний стан фетоплацентарного комплексу.
Методи дослідження – клінічні, ехографічні, допплєрометричні, ендокринологічні, біохімічні, гематологічні і статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше вивчено порівняльні аспекти ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують. Вперше вивчено особливості гематологічного статусу й обміну заліза в жінок з розвитком паритету в порівняльному аспекті. Вперше встановлено взаємозв’язки між зміною гематологічного статусу й обміну заліза з одного боку і функціонального стану фетоплацентарного комплексу у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують. Це дозволило розширити наявні дані про патогенез ГА у жінок з різним паритетом, а також науково обґрунтувати необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів з метою підвищення ефективності лікування анемії, а також зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.
Практичне значення отриманих результатів. Установлено особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності і пологів, частоти і структури ГА у перво-, повторнородящих і жінок, які багато народжують в порівняльному аспекті.
Розроблено й упроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо підвищення ефективності лікування ГА у жінок, які багато народжують на підставі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності у жінок, які багато народжують з ГА на основі динамічного вивчення показників гематологічного статусу й обміну заліза.
Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2005 по 2007 рр. Автор провів клініко-лабораторне і функціональне обстеження 210 жінок, з яких 110 жінок, які багато народжують і одержували різні профілактично-лікувальні методики. Самостійно проведений забір і підготовка біологічного матеріалу. Дослідження виконано безпосередньо автором і при його участі.
Автор розробив практичні рекомендації з підвищення ефективності профілактики і лікування АВ у жінок, які багато народжують, а також зниження в них частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Статистична обробка отриманих даних проведена винятково автором.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданні науково-практичної конференції «Актуальні питання репродуктології» (Київ, листопад, 2005); асоціації акушерів-гінекологів респ. Крим (грудень 2005); на конференції молодих учених Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (грудень 2006); на 1 спеціалізованій медичній виставці «Здоров’я жінки і дитини» (Київ, 23-26 травня 2006 р.); на 1 з’їзді перинатологів України (19-21 квітня 2007 р.), а також на засіданні проблемної комісії «Акушерство та гінекологія» Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського (жовтень 2007 р.).
Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових праці, 3 з яких у журналах, затверджених переліком ВАК України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури, розділу методів дослідження і лікування, трьох розділів власних досліджень, їхнього обговорення, висновків і списку використаної літератури, що включає 190 джерел кирилицею й 83 латинкою. Робота ілюстрована 64 таблицями і 1 рисунком.
Об’єкт, методи та методологія досліджень. Відповідно до поставленої мети і завдань нами було обстежено 150 пацієнток, які були розподілені на наступні групи: 1 група – 30 первородщих з ГА; 2 група – 30 повторнородящих з ГА; 3 група – 30 жінок, які багато народжують з АВ; 4 група – 30 жінок, які багато народжують, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; 5 група – 30 жінок, які багато народжують, що одержували профілактично запропоновану нами методику.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи містили в собі використання, згідно з протоколами МОЗ України, препаратів заліза, комплекси вітамінів і мікроелементів, засоби, що поліпшують мікроциркуляцію (курантил, трентал, компламін) і імунокоригуючу терапію (А.Я. Сенчук та співавт., 2004).