Смекни!
smekni.com

Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Амро Ірина Геннадіївна

УДК 618.3+618.5] -06: 616.71-008.9-07-084-085

Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Громова Антоніна Макарівна, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, завідувач кафедри акушерства та гінекології;

доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України м. Київ, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1.

Захист дисертації відбудеться “28” лютого 2008 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01. при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитисяв бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “28” січня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор В.В. Лазуренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. У сучасних умовах зростає значення прогнозування наслідків пологів, в якому важлива роль відводиться раціональному веденню вагітності і пологів, профілактиці перинатальної захворюваності і смертності. Боротьба з різними видами акушерського травматизму та їх наслідками є однією з найбільш гострих проблем сучасного акушерства (М.С. Бажирова, Є.А. Чернуха, 1990; О.О. Зелінський, Б.М. Венцківський, 1994).

Одне з перших місць в структурі захворюваності населення займають хвороби опорно-рухової системи (ОРС) (Є.Л. Насонов, 1998; В.М. Карнацький, 2001). Враховуючи загальносвітові тенденції захворюваності населення планети, ВОЗ проголосила перше десятиріччя XXI століття Декадою хвороб кісток і суглобів (Ю. Франке, Р. Рунге, 1995; Л. Море, 1999; М.О. Корж, В.В. Поворознюк та співав., 2002).

Прояви патології кісткової тканини (КТ) в акушерстві постійно привертали увагу дослідників, які по-різному трактували наявність клінічних ознак, про що свідчить численність підходів до оцінки даної проблеми і відмінності в термінології. У післяпологовому періоді акушери зустрічаються з розширеннями і розривами тазових зчленувань, частота яких в деяких випадках досягає 2,2 – 4% (М.Ф. Айзенберг, 1962; Н.М. Глебова, О.А. Коничева, 1983; В. Ф Трубніков та співав., 1989). Зарубіжні автори повідомляють про фізіологічне розслаблення тазового поясу, яке можна узагальнено назвати “біль в ділянці тазу” (M. J. A. Engelen, R. L. Diercks, 1995; I. M. Mogren, A.I. Pohjanen, 2005).

Практичні лікарі часто обмежуються констатацією скарг вагітних на судоми у м'язах, болі в кістках та зчленуваннях тазу без призначення будь-якого лікування. Проблема стає явною при виникненні ускладнень у новонароджених (патології розвитку кістково-м'язової системи, травматичному пошкодженні ключиці, збільшенні розмірів швів і тім`ячка черепа) і (або) породіль у вигляді післяпологового пошкодження тазових зчленувань, які вимагають тривалого лікування (В.М. Копішко, 1980; В.Г. Климовицький, Г.В. Лобанов та співав., 2003; D. Fry, 1999; N. Jain, L. B. Sternberg, 2005).

У теперішній час цю проблему розглядають з погляду сучасного вчення про остеопороз (ОП) і остеопенічний синдром (ОПС) при вагітності і лактації, а також його локальних проявів з боку кістково-зв'язкового апарату (КЗА) тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу в організмі.

Вивчення проявів ОП в акушерстві знаходяться в початковій стадії. У той же час є піонерські роботи вітчизняних авторів з даної проблеми (В.В. Поворознюк, 2000; Е.А. Щербавська, 2001; О.В. Грищенко та співав., 2004), які вказують на важливість даної проблеми.

Дані літератури про механізми формування ОПС при вагітності, пологах, лактації нечисленні, а в деяких випадках суперечливі. Під впливом гормонів плаценти і яєчників впродовж вагітності в кістках і зчленуваннях тазу матері відбуваються певні зміни, що спрямовані на полегшення проходження плоду через порожнину кісткового тазу (М.Ф. Айзенберг, 1962; В.В. Абрамченко, 1988; Є.А. Чернуха, 2001; C. Samuel, A. Butkusetal., 1996). Необхідність трансплацентарної передачі в третьому триместрі макроелементів плоду, що росте, є одним з чинників, що обумовлюють порушення рівноваги в КЗА вагітної. Зміни при ОПС включають порушення кальцій-фосфорного обміну і кісткового метаболізму в організмі вагітної, а також призводять до формування кістково-м'язової патології у новонароджених. Крім того, виражені метаболічні зміни в КЗА можуть бути причиною пошкодження зчленувань тазу при пологах, що вимагає тривалого лікування. Брак діагностичної апаратури і можливостей своєчасно проводити лабораторні дослідження обмежують об'єктивну оцінку поширеності явища, що вивчається.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематики науково-дослідної роботи, яка проводиться на кафедрі перинатології та гінекології ХМАПО „Вивчення дії патогенетичних факторів ушкодження репродуктивної системи жінки на структуру перинатальних втрат та гінекологічну захворюваність і розробка нових терапевтичних заходів, спрямованих на збереження здоров`я нації” (державний реєстраційний № 0105U002865) згідно Національної програми України “Репродуктивне здоров`я”. Автор виконала фрагмент роботи з вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних методів діагностики ОПС під час вагітності і пологів та приймала участь у розробці і впровадженні лікувально-профілактичних засобів у вагітних з ОПС.

Мета роботи: визначити особливості клініко-біохімічних характеристик, мінерального обміну і кісткового метаболізму у вагітних і породіль з остеопенічним синдромом та розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Для здійснення цієї мети визначені задачі дослідження:

Вивчити клінічні особливості остеопенічного синдрому в період вагітності та пологах, що супроводжуються ознаками пошкодження тазових зчленувань.

Методом ультразвукової денситометрії вивчити стан кісткової тканини у жінок з остеопенічним синдромом.

На підставі комплексного аналізу вивчити стан мінерального обміну, рівень кальційрегулюючих гормонів і особливості кісткового метаболізму у жінок з остеопенічним синдромом.

Розробити алгоритм обстеження вагітних з остеопенічним синдромом, а також жінок групи ризику.

Запропонувати комплекс лікувально-профілактичних заходів у вагітних з остеопенічним синдромом, який направлений на корекцію змін в опорно-руховій системі під час вагітності.

Оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів на перебіг вагітності, результати пологів і стан новонароджених, а також на стан кістково-зв'язкового апарату, мінерального обміну і кісткового метаболізму у жінок з остеопенічним синдромом в період гестації.

Об'єкт дослідження - остеопенія і остеопороз у вагітних і породіль.

Предмет дослідження - перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з остеопенічним синдромом, дослідження мінеральної щільності кісткової тканини, показників загального кальцію, неорганічного фосфору, кальційрегулюючих гормонів і маркерів кісткового метаболізму, розробка лікувально-профілактичних заходів для вагітних з остеопенічним синдромом.

Дисертація відповідає сучасним вимогам морально-етичних норм щодо правил ICH / GCP, Хельсинській декларації (1964), Конференції Ради Європи про права людини і біомедицини, а також положенням законодавчих актів України. З кожною жінкою було проведено бесіду про доцільність додаткових методів дослідження та отримана згода на їх проведення.

Методи дослідження – клінічні, лабораторні, біохімічні, імуноферментні, імуноелектрохемілюмінісцентні, інструментальні, анкетування, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропонований алгоритм діагностики ОПС при вагітності та пологах, першим етапом якого є проведення ультразвукової денситометрії кістки п'яти в II триместрі у вагітних групи ризику або при появі клінічних ознак патології КЗА в будь-яких термінах гестації, а також вивчення мінерального обміну, рівня кальційрегулюючих гормонів, маркерів кісткового метаболізму і протеоглікана агрекана. При необхідності проведення рентгенографії кісток тазу в післяпологовому періоді.

Вперше на підставі скарг і об'єктивних ознак патології ОРС запропоновані оціночні таблиці в балах, що дозволяють уніфікувати підхід до проблеми тазового болю при вагітності та у жінок з пошкодженням тазових зчленувань під час пологів лікарями різних спеціальностей, а також проводити неінвазивний динамічний контроль ефективності лікування.

На підставі аналізу ультразвукової денситометрії, вивчення мінерального обміну (МО) і кісткового метаболізму проведено теоретичне і клінічне обгрунтування можливості застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів (КЛПЗ) з метою нормалізації стану КЗА матері та забезпечення мінералами і макроелементами плоду, що росте.

По інтегральному відгуку КЗА жінок з ОПС зроблено висновок про необхідність широкого використання діагностичного алгоритму у вагітних для виявлення симптомів остеопенії та своєчасного застосування КЛПЗ, що містить комбінований препарат кальцію.

Практичне значення одержаних результатів. Досліджено вплив вагітності та пологів на стан КЗА у вагітних з ОПС і жінок з пошкодженням зчленувань тазу при пологах.